Зоряні скупчення та асоціації
11клас
Зірки розподілені у просторі нерівномірно. Іноді вони утворюють групи, які залежно від ж розмірів та ступеня концентрації зірок до центра діляться на скупчення і ассоціації.
Зо́ряне ску́пчення — гравітаційно зв'язана група зірок, що має загальне походження і рухома в гравітаційному полі галактики як єдине ціле.
За своєю своїй морфологією зоряні скупчення історично поділяються на два типи — кульові і розсіювані.
Різниця з-поміж них переважно визначається масою і віком цих утворень.
Зоряні скупчення
Розсіювані скупчення.
Розсіювані скупчення.
Розсіяні зоряні скупчення об'єднують десятки і сотні, рідко тисячі зірок. Розміри їх зазвичай становлять кілька парсек. Концентруються до екваторіальній площині Галактики. Швидкості їх щодо Сонця не великі, порядку 10 – 12 км/с, тому що разом із нею беруть участь у обертанні Галактики. Зірки розсіяних зоряних скупчень подібні за хімічним складом з Сонцем та інші зірками галактичного диска.
Приклади розсіяних зоряних скупчень – Плеяди і Гиады в сузір'ї Тельця. У нашій Галактиці відоме понад 1000 зоряних скупчень. Проте, відповідно до досконалим дослідженням їх, мабуть, має бути разів у 20 більше: далеке від Сонця ми можемо знайти тільки найяскравіші скупчення; при цьому в галактичної площині концентрується й пил, поглинаюча світ і котра заважає спостерігати далекі зірки .
Кульові скупчення
Кульові зоряні скупчення налічують сотні тисяч зірок, мають чітку сферичну чи эллипсоидальную форму із сильною концентрацією зірок до центра. Розмір їхнього разом із коронами сягають 100 – 200 парсек. Вони належать до сферичної підсистемі. Швидкості їх щодо Сонця близько 100км/с. По хімічним складом вони відрізняються зірок розсіяних скупчень меншим змістом всіх елементів важче гелію.
Усі кульові зоряні скупчення розташовані далеке від Сонця, і навіть найближчі їх видно лише бінокль. У Галактиці відомо тепер 130 кульових зоряних скупчень, а їх близько 500.
нові кульові зоряні скупчення
Найважливішими характеристиками розсіяних і кульових скупчень є побудовані для складових зірок діаграми «спектр – світність», які у випадку скупчень зазвичай будують у координатах «колір – зоряна величина».
На діаграмі розсіяних зоряних скупчень можуть бути присутні всі зірки головною послідовності, зокрема й найяскравіші. У кульових скупчень верхня частина головною послідовності відсутня.
ЗОРЯНІ АСОЦІАЦІЇ
ЗОРЯНІ АСОЦІАЦІЇ
Зо́ряні асоціа́ції — угрупування гравітаційно непов'язаних або слабопов'язаних між собою молодих зірок (віком до декількох мільйонів років), об'єднаних спільним походженням.
За типом зоряного населення асоціації поділяють на:
OB-асоціації, що здебільшого складаються з гарячих зір спектральних класів O та B;
T-асоціації, характерне населення яких — змінні зорі типу T Тельця
До ОВ-асоціацій входять зорі спектральних класів О і В, а також зорі типів Вольф — Райє і Р Лебедя. Розміри цих асоціацій від 40 до 200 парсек, їхньою характерною особливістю є наявність ядер — місць підвищеної зоряної густини. Ядрами ОВ-асоціацій є розсіяні зоряні скупчення.
Відомо понад 80 ОВ асоціацій, віддаль яких від Сонця менша 3500 пк. Заг. кількість їх у Галактиці бл. 4000. Вони пов'язані з великими водневими галактичними туманностями і концентруються до площини Молочного Шляху.
До Т-асоціацій входять змінні зорі типу Т Тельця.
Ці асоціації розташовані в районі дифузних туманностей.
Т-асоціації мають розміри порядку кількох десятків парсек і містять від одного до кількох десятків зір.
Відкрито бл.30 Т-асоціацій; всі вони віддалені від Сонця менше ніж на 500 пк. Наявність у 3. а. зір типу Вольф — Райє і Т Тельця вказує на їхню молодість (106—107 років) і на те, що вони є областями Галактики, де триває процес утворення зір. 3. а. відкрив 1947 В. А. Амбарцумян.
Своїм походженням зоряні асоціації завдячують областям зореутворення з масивним комплексом молекулярних хмар.
Зоряна асоціація