«Характеристика методу експертної оцінки. Баланс робочого часу та для чого його складають» Виконав студент 3 курсу

1 2 3 4 5

Ім'я файлу: Курсова робота з Аналізу господарської діяльності.docx
Розширення: docx
Розмір: 123кб.
Дата: 21.06.2023
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ “МЕНЕДЖМЕНТУ, ЛОГІСТИКИ ТА ТУРИЗМУ”

КАФЕДРА “ЕКОНОМІКИ”

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни “Аналіз господарського підприємства ”

на тему: «Характеристика методу експертної оцінки. Баланс робочого часу та для чого його складають»

Виконав студент 3 курсу,

групи,

спеціальності «Фінанси, банківська справа та страхування»

(спеціалізація «Фінанси та кредит»)

Номер залікової книги

______

^{(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)}

Науковий керівник _____________________ ______________________________________

^{(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)}

м. Київ-2022 рік

ДОДАТОК

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра -Фінанси, облік і аудит

Дисципліна- Аналізу господарської діяльності підприємств ДТК

Спеціальність- Фінанси, банківська справа та страхування

Курс 3 Група 1 Семестр 5

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект (роботу) студента

(прізвище, ім’я, по батькові студента)

1. Тема проекту (роботи): Характеристика методу експертної оцінки. Баланс робочого часу та для чого його складають .

2. Срок здачі студентом закінченого проекту (роботи):

3.Вихідні дані до роботи:

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці):

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень):

6. Дата видачі завдання: 06.09.2022

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………………… 3

РОЗДІЛ 1.ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕТОДУ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ. БАЛАНС РОБОЧОГО ЧАСУ ТА ДЛЯ ЧОГО ЙОГО СКЛАДАЮТЬ……………………….. 6

1.1 ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕТОДУ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ……………............ 6

1.2. БАЛАНС РОБОЧОГО ЧАСУ ТА ДЛЯ ЧОГО ЙОГО СКЛАДАЮТЬ……. 13

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ГОСОПДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄСТВА ПРАТ «КИЇВСТАР»…………………………………………………………………………... 16

2.1 ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА……………………………………………………………………………………… 16

2.2 АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА………………………………………………………………………….. 17

2.3 АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ КОШТАМИ ПІДПРИЄМСТВ.………………………………………………………………………. 20

2.4 АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДПРИЄМСТВА………………. 22

РОЗДІЛ 3. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ……………………………. 25

3.1 ДІАГНОСТИКА РОЗВИТКУ БАНКРУТСТВА………………………………. 25

3.2 КОМПЛЕКСНА РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА……………………………………. 25

ВИСНОВОК……………………………………………………………………………. 27

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………… 29

Вступ

Метод експертних оцінок — це прадавній науковий метод, який дозволяє отримати об’єктивну оцінку на основі певної сукупності індивідуальних думок експертів. Слово «експерт» (expertus) у перекладі з латинської мови означає «досвідчений», що, в свою чергу, походить від слова «experire» — досліджувати. Експерт — це особа (спеціаліст), якому довірено висловити думку про якийсь суперечливий чи складний випадок, оскільки людство у складних ситуаціях завжди намагалося врахувати думку висококваліфікованих спеціалістів у різних сферах життєдіяльності (Гнатієнко Г.М., Снитюк В.Є., 2008).

Метод експертних оцінок визнано одним із специфічних методів досліджень у соціальній медицині, про що йшлося у Постанові президії Вищої атестаційної комісії України від 09.04.2003 р. № 18-09/4 «Паспорт спеціальності 14.02.03 — соціальна медицина» Однак цей метод у діючій системі охорони здоров’я застосовується доволі рідко. На нашу думку, це пов’язано як з неознайомленістю медичних фахівців з методологією, так і з відсутністю сучасного науково опрацьованого алгоритму проведення методу експертної оцінки та аналізу його результатів.

Як уже зазначалось у попередніх роботах (Рудень В.В., Гутор Т.Г., 2008а; б), нами розроблено систему моніторингу стану здоров’я населення на рівні первинної медико- санітарної допомоги із запропонованим електронним паспортом здоров’я. Однак наразі в Україні не існує єдиної позиції щодо важливості та нагальності запровадження моніторингу стану здоров’я населення у практичну діяльність (Горбань Є.М. та співавт., 2004; Зелінський С.Е., 2009). Відтак для дослідження потенційної ефективності та можливого практичного запровадження розробленої нами системи у діяльність сімейного лікаря, проведено експертну оцінку з-поміж викладачів вищих навчальних медичних закладів України щодо вирішення окреслених питань.

Розроблення алгоритму методу експертних оцінок на прикладі впровадження системи моніторингу здоров’я населення на рівні первинної медико- санітарної допомоги, а також популяризація цього методу.

У ході виконання наукової роботи застосовано ретроспективний, статистичний, кваліметричний методи та контент- аналіз із дотриманням правил системного аналізу і системного підходу.

Баланси робочого часу, складені на основі обліку робочого часу в людино-днях і людино-годинах, є основою для всіх наступних напрямків аналізу використання робочого часу у виробничому об'єднанні. Вони дають найбільш повне уявлення про бюджет робочого часу і його цільове використання.

РОЗДІЛ 1.ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕТОДУ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ. БАЛАНС РОБОЧОГО ЧАСУ ТА ДЛЯ ЧОГО ЙОГО СКЛАДАЮТЬ.

1.1 ХАРАКТЕРИСТИКИ МЕТОДУ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ
Методика проведення експертної оцінки зводиться по своїй суті до виконання обов’язкових елементів, що визначають етапи її проведення:

1. Виявлення необхідності щодо проведення експертної оцінки.

2. Складання плану і програми експертизи:

-формулювання мети та завдань експертної оцінки;

-розробка анкети (опитувальника);

-вибір способу оцінки компетентності експертів;

-формування правил проведення опитування експертів;

-формування правил та методів обробки думок експертів.

3. Формування групи експертів та проведення власне експертної оцінки.

4. Групування та зведення матеріалів експертизи.

5. Розрахунок статистичних показників:

визначення відносних величин;

розрахунок групових оцінок із врахуванням шкали ваги експертів;

визначення достовірності різниці поміж отриманими відносними чи середніми величинами;

дослідження взаємозалежності поміж висновками експертів;

обчислення коефіцієнта детермінації;

6. Визначення ступеня однодумності експертів за допомогою розрахунку:

коефіцієнта варіації (відображає однорідність сукупності);

показника асиметрії;

показника ексцесу (гостровершинності);

коефіцієнта осциляції (відображає відносне коливання значень).

7. Впровадження у практику зроблених висновків.

Опрацювання існуючої проблеми та намагання визначити шляхи подальшого розвитку власне і визначають необхідність щодо проведення експертної оцінки. Цю методологію доцільно використовувати у разі, коли наступні фактори ускладнюють можливість прийняти оптимальне рішення:

-існує неможливість точного прогнозування наслідків прийнятого рішення;

-відсутність чи неповність статистичної інформації, на основі якої приймається рішення;

-наявність факторів, які не піддаються контролю зі сторони особи, що приймає рішення;

-наявність декількох варіантів вирішення проблеми та необхідність вибору одного з них;

-неповторність та неможливість експериментальної перевірки прогнозованого перебігу подій і результатів процесів вирішення проблеми.

-Алгоритм опрацювання мети та завдань експертної оцінки відбувається аналогічно, як при організації статистичного дослідження.

-Анкета в експертних методах — це певним чином організований набір питань, відповіді на які розглядаються як інформація про ступінь впевненості експерта у ймовірності щодо розвитку певної події чи відносної важливості аналізованої події.

Власне на етапі опрацювання програми експертної оцінки слід визначити, які саме фахівці будуть опитані, що здійснюється за допомогою одного із двох способів оцінки компетентності експертів (рис. 1).

Рисунок 1.1 Способи оцінки компетентності експертів
Об’єктивний спосіб оцінки компетентності експерта включає:

Документальний метод, який передбачає підбір експертів, виходячи з їх професійних характеристик. Експерти повинні мати науковий ступінь та звання, належний стаж роботи за спеціальністю та атестаційну категорію;

Експериментальний метод, який передбачає проведення перевірки ефективності експерта в минулому. При цьому здійснюється розрахунок надійності й точності оцінок експертів на основі їхньої попередньої діяльності.

Суб’єктивний спосіб розрахунку компетентності експерта полягає у поєднанні взаємооцінювання. Взаємооцінювання чи голосування передбачає аналіз характеристик, які були дані певному спеціалісту його колегами. Процедура самооцінювання полягає в тому, що експерт сам визначає вагомість своєї оцінки за певним запитанням (як правило, використовується 10-бальна шкала: від 0 — повністю некомпетентний до 10 — максимально компетентний). Водночас експертам пропонується оцінити ступінь впливу різних джерел інформації на їх думку. Так, спеціалістам пропонується висловити свою думку щодо впливу на них таких джерел інформації, як «проведений теоретичний аналіз», «практичний досвід», «узагальнення праць вітчизняних авторів», «узагальнення праць закордонних авторів», «особистий досвід зі станом справ за кордоном», «інтуїція».

Загалом «ідеальний» експерт характеризується наведеними якостями (табл. 1).

Таблиця 1.1 Якісні вимоги до експертів при плануванні експертної оцінки

Якість	Опис якісної характеристики
Креативність	Здатність вирішувати творчі завдання, метод вирішення яких повністю чи частково невідомий
Еврістичність	Можливість бачити або створювати неочевидні проблеми
Інтуїція	Хист робити винятки про досліджуваний об’єкт без усвідомлення руху думок за даним питанням
Передбачуваність	Здатність передбачати чи прогнозувати майбутній стан досліджуваного об’єкта
Незалежність	Можливість відстоювати свою точку зору на противагу загальноприйнятим твердженням та громадській думці
Всеобізнаність	Здатність бачити проблему з різних точок зору

Після вирішення всіх організаційних питань доцільно приступати до проведення власне експертної оцінки. Залежно від поставлених цілей та можливостей організаторів можна проводити експертну оцінку одним із нижченаведених методів (рис. 2).

Рисунок 1.1 Основні методи проведення експертних оцінок
Суть індивідуального методу полягає в тому, що кожний експерт дає свою оцінку незалежно від інших, а потім ці оцінки за допомогою статистичних методів об’єднують у загальну. Основними способами проведення індивідуальної експертної оцінки є:

інтерв’ювання (опитування за різними типами запитань, приклади яких наведено вище. Вважається, що найбільш точні та обдумані відповіді експерт дає після 30-секундного обмірковування на поставлене запитання);

аналітичний спосіб (це доволі тривала робота для експертів, в результаті якої він повинен підготувати доповідну записку та надати морфологічний аналіз. Власне цей метод потребує від експерта проведення розбивки об’єкта аналізу на складові елементи, визначення стану та можливого впливу їх на результат. Цей метод доволі широко використовується на рівні Всесвітньої організації охорони здоров’я).

Груповий метод полягає у спільній роботі експертів та поданні узагальненої оцінки від цілої робочої групи. При проведенні цього методу використовуються метод Дельфі та метод «мозкової атаки».

Метод Дельфі (походить від міста Дельфі та дельфійських мудреців) базований на тому, що на основі індивідуальних опитувань і спеціальної методології дозволяється уникнути групового впливу, який доволі часто виникає при роботі груп експертів. Техніка проведення цієї експертної оцінки полягає в тому, що спочатку всім експертам шляхом анонімного опитування ставиться певне запитання, відповідь на яке необхідно дати письмово в балах. Вважається, що завдяки письмовому опитуванню зменшується вплив таких факторів, як навіювання та схиляння до думки більшості. Опитування проводиться декількома етапами, при цьому встановлюється зворотний зв’язок у вигляді повідомлення обробленої інформації про збіг точок зору на попередніх етапах опитування. Наприклад, після чергового етапу проводиться обробка інформації, отриманої від експертів. При цьому показником групової думки вважається медіана, а показником узгодженості думок — діапазони квартилів Тобто визначається частка (це може бути 10 чи 15%) експертів, які дали найвищий та найнижчий бал. Після цього цим експертам повідомляють про те, що їх відповідь знаходиться не в серединній зоні, та пропонують обґрунтувати причини розбіжності в поглядах, надається змога ще раз поставити бал на поставлене запитання (при цьому не деталізується, хто з експертів потрапив чи не потрапив в серединну зону — цим самим виключається можливість впливу «авторитетних експертів» на загальну думку). Ця процедура дає змогу спеціалістам у разі необхідності змінити свою думку, враховуючи обставини, які вони могли упустити в першому етапі. Після повторного збору даних від експертів, які потрапили у крайні процентильні зони, проводиться повторний підрахунок аналогічних статистичних показників і процедура повторюється ще раз. В ідеалі процес за методом Дельфі має бути повторений як мінімум в 4 етапи, після чого медіана 4-го етапу приймається як кінцева узагальнена оцінка на поставлене запитання.

Метод «мозкової атаки» полягає в тому, що формулюється певна проблема, яка в подальшому обговорюється групою експертів. При цьому жодна із запропонованих ідей не критикується, а навпаки — схвалюється. Використання цього методу дозволяє підвищувати продуктивність експертів: вважається, що «хороших» ідей виникає більше в тих випадках, коли намагаються аналізувати лише «хороші».

При плануванні експертної оцінки доцільним є визначення тих правил та методів обробки думок експертів, які будуть використовуватися при аналізі результатів. Ця процедура є вкрай важливою на етапі планування, оскільки нехтування нею може призвести до неможливості подальшого якісного аналізу отриманих результатів.

Після проведення власне експертної оцінки здійснюється групування та зведення матеріалів експертизи, що відповідає аналогічним вимогам щодо проведення статистичного чи соціологічного дослідження.

Для визначення позиції експертів щодо окремих запитань використовується розрахунок певних статистичних показників, які використовуються залежно від того, яким чином було сформульоване запитання та які варіанти відповідей пропонувалися. Відтак, якщо думка експерта має тільки якісну оцінку («так», «ні»), то нами згідно з основними вимогами аналізу розраховувалися відносні величини (інтенсивні показники та показники співвідношення).

Якщо ж для висловлення думки експерти використовували кількісні параметри (бальну шкалу), то для розрахунку узагальненої думки здійснюється розрахунок середніх величин. Якщо склад експертів однорідний, то розраховується проста середня арифметична(М):

М =	ΣV	,
	N

1 2 3 4 5

скачати

© Усі права захищені
написати до нас