Фредерік Бантінг та Джон Маклеод

Підготував студент першого курсу група пм2201 Кравченко Владислав

Фредерік бантінг

• Народився 14 листопада 1891 рокую.Прагнучи виправдати надії батьків, які мріяли бачити сина священиком, в 1912 році вступив на богословський факультет Торонтського університету, проте в кінці того ж року, зрозумівши, що його насправді цікавить медицина, перевівся в університетську медичну школу.

• Друг дитинства Бантінга помер від захворювання, званого тепер цукровий діабет. Цей трагічний випадок послужив приводом, який змусив Бантінга зайнятися пошуком засобів для лікування цієї хвороби. Бантінг і Маклеод разом займалися цією проблемою. Дослідження привели до виділення інсуліну. Провідну роль в дослідженнях грав Бантінг. В кінці 1922 року новий препарат з'явився на лікарському ринку.
• У тому ж році Бантінг написав докторську дисертацію за результатами своїх досліджень і отримав в Торонтському університеті ступінь доктора медицини. Він придбав міжнародну популярність.

Джон Маклеод

• Джон Маклеод , народився 6 вересня 1876 року у місті Клуні, поблизу міста Данкелд (графство Перт, Шотландія). Початкову освіту здобув в Абердинській гімназії. В 1893 продовжив подальше навчання в Коледжі Марішал при Абердинському університеті за спеціальністю медицина. Після закінчення коледжу з відзнакою у 1898 році він був удостоєний ступеня бакалавра медичних наук, а також був нагороджений стипендією Андерсена для проходження закордонного стажування.

• На початку 1921 року Ф. Г. Бантінг звернувся до Маклеода з пропозицією зробити екстракт з лігованих проток підшлункової залози. Ідея лігування зовнішньої секреторної протоки підшлункової залози не були новими, так як Скотт раніше проводив експерименти з лігування проток підшлункової залози з метою отримання атрофії секретуючої тканини підшлункової залози і, таким чином, усунути травні ферменти, які, як тоді було відомо, якимось чином впливали на діяльнісь внутрішньої секреції. Маклеод схвалив пропозицію Бантінга і дав можливість проводити експерименти у своїй лабораторії в Торонто. Маклеод на той момент мав найсучасніші знання з цієї проблеми, також у нього було все необхідне обладнання для експериментів.

• Основною проблемою, з якою згодом зіткнулися дослідники, було виділення екстракту високої чистоти у великих кількостях. Тоді до команди приєднався досвідчений хімік, Джеймс Колліп, і, зрештою, шляхом використання спиртової екстракції, з підшлункової залози дорослого бика був виділений продукт, який міг бути використаний для лікування пацієнтів з цукровим діабетом.

• За це відкриття Бентінг та Джон Маклеод були удостояні Нобелівської премії. Патент вони продали Торонтському університету за один долар, і незабаром почалося виробництво інсуліну в промислових маштабах.

Дякую за увагу!!!