Міністерство освіти та науки України
Одеська державна академія будівництва та архітектури
Кафедра хімії та екології
Реферат на тему:
«Фізичні забруднення навколишнього середовища»
Виконав студент
групи БЦІ-101:
Профатило Євгеній
Перевірила: Маковецька О.О.
Одеса 2023
Зміст
Міністерство освіти та науки України 0
Вплив світлового забруднення Оскільки світлове забруднення справляє найбільший вплив, про який ми можемо подумати, ми будемо класифікувати їх залежно від тих, кого це постраждало. 18
Розсіювання світла 18
3.5. Шумове 19
Вплив шуму на здоров’я 20
Законодавчі акти в сфері боротьби з шумом 20
Протистояти шуму можливо і зараз 20
ВСТУП
Для початку потрібно зрозуміти,що таке «забруднення навколишнього середовища» – це надходження в біосферу будь-яких твердих, рідких і газоподібних речовин або видів енергії (теплоти, звуку, радіоактивності і т. п.) у кількостях, що шкідливо впливають на людину, тварин і рослини як безпосередньо, так і непрямим шляхом
До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети, й від яких залежить майбутнє людства, слід віднести проблеми екологічні. Викликані недалекоглядним, необґрунтованим ставлення людини до природи, вони виникли не сьогодні й не вчора. Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тис. років тому Вавілонський цар Хаммурапі, а пізніше – китайський й монгольський імператор та європейські монархи вже дбали про збереження природи й видавали накази про оборону лісів, трав’яного покрову степів, водних джерел. Українська козацька старшина, незважаючи на багатство нашої природи тих часів, теж уболівала за збереження довкілля й видала ряд наказів і документів про охорону Придніпровських лісів і лук, заборону спалювання лісів, браконьєрства, хижацького винищення звірів та риби.
Тема 1: Теплоенергетика
1.1. Теплоенергетика, її визначення та значення
Першу глобальну екологічну кризу людство пережило ще в неоліті. У природі споконвіку мала місце взаємодія багатьох видів, які займали свою екологічну нішу. Коли якийсь вид стає монополістом, він швидко вичерпує ресурси своєї ніші й якщо не знайде нову екологічну нішу, його чекає екологічна криза та деградація. На початку неоліту людство винайшло лук, спис та інші знаряддя вбивства й дуже швидко, можливо, за кілька тисячоліть знищило мамонтів і решту великих тварин (свою основну їжу) майже на всій планеті й стала видом-монополістом. Так настала перша екологічна криза. Але людство в неоліті винайшло землеробство й скотарство і цим створило собі нову екологічну нішу. Відбулася неолітична революція в свідомості й буття людства.
Кінець XX ст. знаменується розвитком другої глобальної екологічної кризи, коли завдяки зростанню народонаселення та його активній виробничій діяльності в умовах надзвичайно низької екологічної свідомості практично вичерпані природні ресурси біосфери та можливості біосфери самовідновлюватися і самоочищатися.
Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу бурхливим зростанням кількості населення не Землі, обсягів виробництва та його відходів проблема стосунків між природою та суспільством дедалі загострюється.
Безпосередньо в Україні загинули сотні малих річок, деградують Чорне та Азовське моря, спотворений забрудненими водосховищами Дніпро, винищена значна частина Карпат, еродована більш як половина хлібної ниви, задихаються від промислових і автомобільних викидів усі великі міста і обласні центри.
Але найстрашнішим злом для навколишнього середовища забруднення людської свідомості хибними, злочинними ідеями. Суспільство, яким було притаманне хижацьке ставлення до природи, які пропагували зверхність одних націй, класів чи інших груп людей над іншими, як свідчить історія, неодмінно гинули. Трагізм нашого часу полягає в тому, що нині такі хибні ідеї та пов’язана з ними діяльність тією чи іншою мірою торкається всієї Землі, всієї природи, долі всіх країн і націй. Наше покоління практично в усіх куточках планети безсоромно грабує в коморах природи те, що належить дітям і онукам. Ліквідація глобальної екологічної кризи є на сьогодні найважливішим завдання людства. Для його вирішення перш за все необхідні зміна екологічної стратегії і тактики, всієї економічної моделі, організація всебічної екологічної освіти, виховання екологічної свідомості всього населення Землі.
1.2. Види теплових електростанцій та двигунів
Господарська діяльність людини зумовила пошкодження і вичерпування природних ресурсів, що призводять до деформації сформованих протягом багатьох мільйонів років природного кругообігу речовин та енергетичних потоків на планеті. Внаслідок цього почалося прогресуюче руйнування біосфери Землі, що може набути характеру незворотних процесів. І навколишнє середовище може стати непридатним для існування.
В XX ст. навколишнє середовище нашої планети неухильно погіршується внаслідок антропогенного впливу. Люди вже не спроможні адаптуватися до цих швидких і глобальних змін. Крім того, постала проблема демографічного вибуху і обмеженості природних ресурсів та життєвого простору земної кулі.
В наш час особливо зросло забруднення навколишнього середовища у великих містах, зокрема у великих індустріальних центрах. Відбувається нестримна концентрація людей в містах, з’являються і зростають багатомільйонні міста-мегаполіси, збільшується їх кількість, розміри та проблеми.
Всі планета нині страждає від антропогенного тиску, він проявляється через перезабруднення навколишнього середовища, виснаження природних ресурсів і деградацію екосистем, деградацію грунтів, хижацьке винищення лісів.
До основних антропогенних забруднювачів довкілля, крім шкідливих речовин, що викидається промисловими підприємствами, пестицидів і мінеральних добрив, що застосовуються в сільському господарстві, забруднень усіх видів транспорту, належить також шуми транспортні, виробничі, іонізуюче випромінювання, вібрації, світлові та теплові впливи.
Вплив радіоактивного випромінювання особливо небезпечний на організм людини. За результатами експериментів на тваринах та вивчення наслідків опромінення людей під час атомних вибухів у Хіросімі та Нагасакі, а пізніше Чорнобилі, було доведено, що гостра біологічна дія реакції проявляється у вигляді променевої хвороби і здатна призвести до смерті, а також до променевої хвороби, до локальних уражень шкіри, кришталика ока, кісткового мозку. Нині захист організму людини та живої складової біосфери від радіоактивного опромінення в зв’язку зі зростаючим радіоактивним забрудненням планети став однією з найактуальніших проблем екологічної науки.
Важко переоцінити трагічні наслідки Чорнобильської катастрофи, що стала для України, та й не тільки, фатальним фактором, який спричинив загрозу генетичному здоров’ю нації.
Інтенсивний розвиток електроніки та радіотехніки викликав забруднення природного середовища електромагнітними випромінюваннями. Головними її джерелами є радіо-, телевізійні і радіолокаційні станції, високовольтні лінії електропередач, електротранспорт, комп’ютери. Поблизу кожного обласного центру, багатьох районних центрів, великих міст розташовані телевізійні центри або ретранслятори, радіоцентри, засоби радіозв’язку різного призначення.
Шкідливий антропогенний вплив, а також розгул стихій, природних та посилених людиною, завдає грунтам величезної, інколи непоправної шкоди. Це, насамперед, водна і вітрова ерозія, погіршення ґрунтової структури, механічне руйнування та ущільнення грунту, постійне збіднення на гумус і поживні речовини,
забруднення грунту мінеральними добривами, отрутохімікатами, мастилами та пальним, перезволоження та засоленість земель.
Останнім часом великої шкоди завдають природним водам кислотні дощі. Чим частіше випадають кислотні дощі і чим більшу концентрацію кислоти вони містять, тим швидше зменшується кількість і видовий склад живих істот, у водоймах гинуть ікринки земноводних, равлики, прісноводні креветки, вимирають бактерії, а отруєні листки і стебла нагромаджуються на дні, зникає планктон з донних залишків починається вилуговування отруйних металів: алюмінію, ртуті, свинцю, кадмію, олова, берилію, нікелю та інш. Внаслідок цього багато риб гине від пошкодження зябер, викликаного отруйною дією алюмінію. Далі розвиваються кислолюбні мохи, гриби, нитчасті водорості, які пригнічують решту рослинності. Гине риба, в першу чергу щука і окунь. Коли ж іще збільшиться концентрація кислоти у воді – риби в озері чи в річці не залишиться. Вимирають жаби, комахи. Вода здається чистою, оскільки в ній відсутні майже всі мікроорганізми. Наявні лише анаеробні бактерії, котрі виділяють вуглекислий газ, метан, сірководень.
За останні тридцятиріччя стан вод Світового океану значно погіршився. Його поверхня вкрита нафтою, пластиком пакувальним матеріалом, іграшками, пляшками та іншим сміттям, котре багато років не розкладається у воді. Таких твердих відходів нагромадилося вже понад 20 млн. т.
Промислові викиди в атмосферу порушують основний шар, який немов щит прикриває Землю від сильного ультрафіолетового опромінення. Виявлене різке зменшення шару озону над Антарктидою – своєрідну “озонову дірку”.
“Озонова дірка” існує не постійно, а близько місяця на рік, переважно в жовтні. Вона розширюється в бік Австралії, Південної Америки і Африки, що викликає тривогу.
Екологічна криза грізно нависла над усім світом, вона вже “схопила нас за горло”. Спричинений економічними, політичними помилками та серйозними екологічними прорахунками теперішній стан природного середовища світу оцінюється як критичний, коли вже неможливі його самовідновлення і самоочищення: відбувається активна деградація й небезпечне знищення останніх
природних ресурсів. Найавторитетніші вчені США, Японії, Росії, України в результаті поглибленого аналізу, ретельних досліджень і моделювання сучасних природних процесів, які розвиваються в біосфері, дійшли висновку, що вже в наступному столітті наша Земля може обернутися на безлюдну пустелю, а ресурсів біосфери вистачить всього на кілька десятиліть.
1.3. Зв'язок людства та теплоенергетики
Найбільш масштабним і значним є хімічне забруднення середовища невластивими їй речовинами хімічної природи. Серед них --газоподібні і аерозольні забруднювачі промислово-побутового походження.
Прогресує і накопичення вуглекислого газу в атмосфері. Подальший розвиток цього процесу буде підсилювати небажану тенденціюубік підвищення середньорічної температури на планеті. Викликає тривогу уекологів і триваюче забруднення Світового океану нафтою інафтопродуктами, що досягло вже 1/5 його загальної поверхні. Нафтовезабруднення таких розмірів може викликати істотні порушення газо-іводообміну між гідросферою і атмосферою. Не викликає сумнівів і значенняхімічного забруднення грунту пестицидами і її підвищена кислотність,що веде до розпаду екосистеми. В цілому всі розглянуті чинники, якимможна приписати забруднює ефект, роблять помітний вплив напроцеси, що відбуваються в біосфері.
Хімічне забруднення біосфери. В основному існують три основні джерела забруднення атмосфери:промисловість, побутові котельні, транспорт. Частка кожного з цихджерел у загальному забрудненні повітря сильно різниться залежно відмісця. Зараз загальновизнано, що найбільш сильно забруднює повітряпромислове виробництво.
Джерела забруднень - теплоелектростанції, які разом з димомвикидають у повітря сірчистий і вуглекислий газ; металургійніпідприємства, особливо кольорової металургії, які викидають у повітряоксиди азоту, сірководень, хлор, фтор, аміак, сполуки фосфору,частинки і з'єднання ртуті і миш'яку; хімічні і цементні заводи.
Шкідливі гази попа дають у повітря в результаті спалювання палива для потребпромисловості, опалення осель, роботи транспорту, спалювання і переробкипобутових і промислових відходів. Атмосферні забруднювачі поділяють напервинні, що надходять безпосередньо в атмосферу, і вторинні,що є результатом перетворення останніх .. Основним джереломпірогенного забруднення на планеті є теплові електростанції,металургійні та хімічні підприємства, котельні установки,що споживають більше 70% щорічно видобувається твердого та рідкого палива.
Основними шкідливими домішками пірогенного походження єнаступні: а) Оксид вуглецю. Виходить при неповному згорянні вуглецевихречовин. У повітря він потрапляє в результаті спалювання твердих відходів, звихлопними газами і викидами промислових підприємств. б) Сірчистий ангідрид. Виділяється в процесі згоряннясеросодержащие палива або переробки сірчистих руд в) Сірчаний ангідрид. Утворюється при окисленні сірчистого ангідриду.
Кінцевим продуктом реакції є аерозоль або розчин сірчаної кислотив дощової води, який підкислює грунт, загострює захворюваннядихальних шляхів людини. Пірометалургійних підприємства кольорової ічорної металургії, а також ТЕС щорічно викидають в атмосферу десяткимільйонів тонн сірчаного ангідриду. г) Сірководень і сірковуглець. Надходять в атмосферу окремо аборазом в інших сполук сірки. Основними джерелами викиду єпідприємства з виготовлення штучного волокна, цукру,коксохімічні, нафтопереробні, а також нафтопромисли. д) Оксиди азоту. Основними джерелами викиду єпідприємства, що виробляють азотні добрива, азотну кислоту і нітрати,анілінові барвники, нітросполуки, віскозний шовк, целулоїд. е) З'єднання фтору. Джерелами забруднення є підприємства звиробництва алюмінію, емалей, скла, кераміки, сталі, фосфорнихдобрив. Фторовмісні речовини надходять в атмосферу у виглядігазоподібних сполук - фтороводень або пилу фториду натрію і кальцію.
Сполуки характеризуються токсичним ефектом. ж) Сполуки хлору. Надходять в атмосферу від хімічних підприємств,виробляють соляну кислоту, хлорвміщуючі пестициди, органічнібарвники, гідролізний спирт, хлорне вапно, соду.
Аерозольне забруднення атмосфери. Аерозолі - це тверді або рідкічастинки, що знаходяться в зваженому стані в повітрі. Твердікомпоненти аерозолів у ряді випадків особливо небезпечні для організмів, а влюдей викликають специфічні захворювання. В атмосфері аерозольнізабруднення сприймаються у вигляді диму, туману, імли або серпанку.
Значна частина аерозолів утворюється в атмосфері при взаємодіїтвердих і рідких частинок між собою або з водяною парою. Великекількість пилових частинок утворюється також в ході виробничоїдіяльності людей.
Основними джерелами штучних аерозольних забруднень повітряє ТЕС, які споживають вугілля високої зольності, збагачувальніфабрики, металургійні, цементні, магнезитові і сажеві заводи.
Постійними джерелами аерозольного забруднення є промисловівідвали - штучні насипи з перевідкладеного матеріалу,переважно розкривних порід. Джерелом пилу й отруйних газів служатьмасові вибухові роботи.
1.4. Теплоенергетика України
При деяких погодних умовах можуть утворюватися особливо великіскупчення шкідливих газоподібних і аерозольних домішок у приземному шаріповітря.
Зазвичай це відбувається в тих випадках, коли в шарі повітрябезпосередньо над джерелами газопилової емісії існує інверсія --розташування шару більш холодного повітря під теплим, що перешкоджаєповітряних мас і затримує перенесення домішок вгору. У результаті шкідливівикиди зосереджуються під шаром інверсії, зміст їх у землі різкозростає, що стає однією з причин утворення раніше неізвнстногов природі фотохімічного туману.
Фотохімічний туман (зміг). Фотохімічний туман являє собоюбагатокомпонентну суміш газів і аерозольних частинок первинного і вторинногопоходження. До складу основних компонентів смогу входять озон, оксидиазоту і сірки, численні органічні сполуки перекісної природи,звані в сукупності фотооксидантами. Фотохімічний зміг виникає врезультаті фотохімічних реакцій за певних умов: наявності ватмосфері високої концентрації оксидів азоту, вуглеводнів і іншихзабруднювачів, інтенсивної сонячної радіації та безветрия іліченьслабкого обміну повітря в приземному шарі при потужній і протягом не меншедоби підвищеної інверсії. Чи зможу - нерідке явище над Лондоном, Парижем,
Лос-Анджелесом, Нью-Йорком і іншими містами Європи й Америки. За своїмфізіологічного впливу на організм людини вони вкрай небезпечні длядихальної і кровоносної системи і часто бувають причиною передчасноїсмерті міських жителів з ослабленим здоров'ям.
Тема .2 Атмосфера
2.1. Забруднення атмосфери та його види
1. Хімічне забруднення природних вод. Всяке водоймище або водне джерело пов'язане з навколишнім його зовнішньоїсередовищем. На нього впливають умови формування поверхневого абопідземного водного стоку, різноманітні природні явища, індустрія,промислове і комунальне будівництво, транспорт, господарська іпобутова діяльність людини. Наслідком цих впливів єпривнесення у водне середовище нових, невластивих їй речовин - забруднювачів, що погіршують якість води. Забруднення, що надходять у воднесередовище, класифікують по різному, залежно від підходів, критеріїві завдань. Так, звичайно виділяють хімічне, фізичне і біологічнізабруднення, як неорганічної (мінеральні солі,
кислоти, луги,глинисті частинки), так і органічної природи (нафта та нафтопродукти,органічні залишки, поверхнево-активні речовини, пестициди). Неорганічне забруднення. Основними неорганічними (мінеральними) забруднювачами прісних і морських вод є різноманітні хімічніз'єднання, токсичні для мешканців водного середовища. Це сполуки миш'яку,свинцю, кадмію, ртуті, хрому, міді, фтору. Більшість з них потрапляє уводу в результаті людської діяльності. До небезпечних забруднювачів водногосередовища можна віднести неорганічні кислоти і підстави, що обумовлюютьширокий діапазон рН промислових стоків (11,0 - 11,0). Серед основнихджерел забруднення гідросфери мінеральними речовинами і біогеннимиелементами слід згадати підприємства харчової промисловості і сільськегосподарство. Забруднення ртуттю значно знижує первинну продукціюморських екосистем, придушуючи розвиток фітопланктону. Відходи, що містятьртуть, зазвичай скупчуються в донних відкладеннях заток або естуаріях рік.
Подальша її міграція супроводжується накопиченням метилової ртуті та їївключенням у трофічні ланцюги водних організмів. Так, сумну популярність придбала хвороба Мінамата, вперше виявлену японськими вченими улюдей, що вживали в їжу рибу, виловлену в затоці Мінамата, вякий безконтрольно скидали промислові стоки з техногенною ртуттю.
Органічне забруднення. Серед внесених в океан з суші розчиннихречовин, велике значення для мешканців водного середовища мають не тількимінеральні, біогенні елементи, але й органічні залишки. Стічніводи, що містять суспензії органічного походження або розчиненаорганічну речовину, згубно впливають на стан водойм. Осідаючи,суспензії заливають дно і затримують розвиток або повністю припиняютьжиттєдіяльність даних мікроорганізмів, що беруть участь в процесісамоочищення вод. При гнитті даних опадів можуть утворюватися шкідливіз'єднання і отруйні речовини, такі як сірководень, які призводятьдо забруднення всієї води в річці. Наявність суспензій утрудняють такожпроникнення світла в глиб води і уповільнює процеси фотосинтезу. Однимз основних санітарних вимог, що пред'являються до якості води, євміст у ній необхідної кількості кисню. Шкідлива діянадають всі забруднення, які так чи інакше сприяють зниженнювмісту кисню у воді. Поверхнево активні речовини - жири, масла, мастильні матеріали - утворюють на поверхні води плівку, якаперешкоджає газообміну між водою й атмосферою, що знижує ступіньнасиченості води киснем. Значний обсяг органічних речовин,більшість з яких не властива природним водам, скидається в річкиразом з промисловими і побутовими стоками.
Кількість у світовому стоці забруднюючих речовин, млн.т./рік:
1. Нафтопродукти 26,563
2. Феноли 0,460
3. Відходи виробництв синтетичних волокон 5,500
4. Рослинні органічні залишки 0,170
5. Всього 33,273
У зв'язку зі швидкими темпами урбанізації і декілька уповільненимбудівництвом очисних споруд або їх незадовільноюексплуатацією водні басейни і грунт забруднюються побутовими відходами.
Побутові відходи небезпечні не тільки тим, що є джерелом деякиххвороб людини (черевний тиф, дизентерія, холера), але й тим, щовимагають для свого розкладання багато кисню.
2. Проблема забруднення Світового океану (на прикладі ряду органічних сполук)
Нафта і нафтопродукти. Нафта являє собою в'язку маслянистурідину, що має темно-коричневий колір і володіє слабкоїфлуоресценції.
Нафта і нафтопродукти є найбільш поширенимизабруднюючими речовинами у Світовому океані. До початку 80-х років в океанщорічно надходило близько 10,23% світового видобутку нафти. Найбільші втратинафти пов'язані з її транспортуванням з районів видобутку. Аварійні ситуації,злив за борт танкерами промивних і баластних вод, - все цеобумовлює присутність постійних полів забруднення на трасах морськихшляхів.
Нафтова плівка змінює склад спектру й інтенсивністьпроникнення у воду світла. Пропущення світла тонкими плівками сирої нафтистановить 1-10% (280 нм), 60-70% (400нм). Плівка товщиною 130-40мкм повністю поглинає інфрачервоне випромінювання. Змішуючись з водою,нафта утворює емульсію двох типів: пряму "нафту у воді" і зворотну
"вода в нафті". При видаленні летучих фракцій, нафта утворює в'язкізворотні емульсії, які можуть зберігатися на поверхні, переноситисятечією, викидатися на берег і осідати на дно.
Пестициди. Пестициди становлять групу штучно створенихречовин, що використовуються для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин.
Пестициди діляться на наступні групи: інсектициди - для боротьби зшкідливими комахами, фунгіциди й бактерициди - для боротьби збактеріальними хворобами рослин, гербіциди - проти бур'янів.
Встановлено, що пестициди знищуючи шкідників, завдають шкоди багатьомкорисним організмам і підривають здоров'я біоценозів. У сільському господарствідавно вже стоїть проблема переходу від хімічних (забруднюючих середовище) добіологічних (екологічно чистих) методів боротьби зі шкідниками.
Синтетичні поверхнево-активні речовини. Детергенти (СПАР)відносяться до великої групи речовин, що знижують поверхневий натягводи. Вони входять до складу синтетичних миючих засобів (СМС), широковикористовуваних у побуті і промисловості. Разом зі стічними водами СПАРпотрапляють в материкові води і морське середовище. Найбільш поширенимисеред СПАР є аніоноактівние речовини. На їхню частку припадає більше
50% усіх вироблених у світі СПАР. Присутність СПАР в стічних водахпромисловості пов'язане з використанням їх у таких процесах, якфлотаційне збагачення руд, поділ продуктів хімічних технологій,отримання полімерів, поліпшення умов буріння нафтових і газових свердловин,боротьба з корозією устаткування. У сільському господарстві СПАР застосовується вскладі пестицидів.
З'єднання з канцерогенні властивості. Канцерогенні речовини - цехімічно однорідні сполуки, що проявляють трансформуючу активністьі здатність викликати канцерогенні, тератогенні (порушенняпроцесів ембріонального розвитку) або мутагенні зміни ворганізмах. Залежно від умов впливу вони можуть призводити доінгібування росту, прискорення старіння, порушенню індивідуальногорозвитку і зміни генофонду організмів. До речовин, що володіютьканцерогенні властивості, відносяться хлоровані аліфатичнівуглеводні, вінілхлорид, і особливо, поліциклічні ароматичнівуглеводні (ПАВ). Основні антропогенні джерела ПАУ в навколишньомусередовищі - це піроліз органічних речовин при спалюванні різнихматеріалів, деревини й палива.
Важкі метали. Важкі метали (ртуть, свинець, кадмій, цинк, мідь,миш'як,) відносяться до числа розповсюджених і вельми токсичнихзабруднюючих речовин. Вони широко застосовуються в різних промисловихвиробництвах, тому, незважаючи на очисні заходи, вмістсполуки важких металів у промислових стічних водах досить високе.
Великі маси цих сполук надходять в океан через атмосферу. Дляморських біоценозів найбільш небезпечні ртуть, свинець і кадмій. Ртутьпереноситься в океан з материковим стоком і через атмосферу. Близько половинирічного промислового виробництва цього металу різними шляхамипотрапляє в океан. Зараження морепродуктів неодноразово приводило дортутного отруєння прибережного населення. Свинець - типовий розсіянийелемент, що міститься у всіх компонентах навколишнього середовища: у гірськихпородах, грунтах, природних водах, атмосфері, живих організмах. Нарешті,свинець активно розсіюється в навколишнє середовище в процесі господарськоїдіяльності людини. Це викиди з промисловими і побутовими стоками,з димом і пилом промислових підприємств, з вихлопними газамидвигунів внутрішнього згоряння. Міграційний потік свинцю з континенту вокеан йде не тільки з річковими стоками, але і через атмосферу.
2.2. Внесок теплоенергетики в забруднення атмосфери
Скидання відходів у море із цілю поховання (дампінг). Багато країн,що мають вихід до моря, роблять морське поховання різнихматеріалів і речовин, зокрема грунту, вийнятого при днопоглиблювальнихроботах, бурового шлаку, відходів промисловості, будівельного сміття,твердих відходів, вибухових і хімічних речовин, радіоактивних відходів.
Обсяг поховань склав близько 10% від всієї маси забруднюючих речовин,що надходять у Світовий океан. Підставою для дампінгу в море служитьможливість морського середовища до переработке великої кількості органічних інеорганічних речовин без особливого збитку води. Однак ця здатність небезмежна. Тому дампінг розглядається як вимушений захід,тимчасова данина суспільства недосконалості технології. Скидання матеріалівдампінгу на дно й тривала підвищена каламутність доданої води призводить дозагибелі від задухи малорухомі форми бентосу. У тих, що вижили риб, молюсків іракоподібних скорочується швидкість росту за рахунок погіршення умовхарчування й дихання. Нерідко змінюється видовий склад цієї спільноти.
Теплове забруднення. Теплове забруднення поверхні водойм іприбережних морських акваторій виникає в результаті скидання нагрітихстічних вод електростанціями і деякими промисловими виробництвами.
Скидання нагрітих вод у багатьох випадках обумовлює підвищення температуриводи у водоймах на 6-8 градусів Цельсія. Розчинність киснюзменшується, а споживання його зростає, оскільки з ростомтемператури підсилюється активність аеробних бактерій, що розкладаютьорганічна речовина. Посилюється видове різноманіття фітопланктону іусієї флори водоростей.
На підставі узагальнення матеріалу можна зробити висновок, що ефектиантропогенного впливу на водне середовище проявляються на індивідуальному іпопуляційно-біоценотіческом рівнях, і тривала дія забруднюючихречовин призводить до спрощення екосистеми.
4. Забруднення грунту
Грунтовий покрив Землі являє собою найважливіший компонент біосфери
Землі. Саме грунтова оболонка визначає багато процесів,що відбуваються в біосфері.
Найважливіше значення грунтів складається в акумулюванні органічногоречовини, різних хімічних елементів, а також енергії. Грунтовийпокрив виконує функції біологічного поглинача, руйнівника інейтралізатора різних забруднень. Якщо ця ланка біосфери будезруйновано, то сформоване функціонування біосфери незворотно порушиться.
Одним з видів антропогенного впливу є забрудненняпестицидами.
Пестициди як забруднює фактор. Відкриття пестицидів - хімічнихзасобів захисту рослин і тварин від різних шкідників і хвороб --одне з найважливіших досягнень сучасної науки. Проте в результатітривалого застосування пестицидів у сільському господарстві, медицині майжеповсюдно відрізняється зниження з ефективності внаслідок розвиткурезистентних рас шкідників і поширенню "нових" шкідливих організмів,природні вороги і конкуренти яких були знищені пестицидами.
Непомірне застосування пестицидів (гербіцидів, інсектицидів, дефоліантів)негативно впливає на якість грунту. Дуже важливо створювати і застосовуватитільки препарати з невеликою тривалістю життя, вимірюваноїтижнями або місяцями. У цій справі вже досягнуто певних успіхів івпроваджуються препарати з великою швидкістю деструкції, однак проблема вцілому ще не вирішена.
Кислі атмосферні випади на сушу. Одна з найгостріших глобальнихпроблем сучасності і доступного для огляду майбутнього - це проблема зростаючоїкислотності атмосферних опадів і грунтового покриву. Райони кислих грунтівне знають посух, але їхня природна родючість знижена й нестійка;вони швидко виснажуються й урожаї на них низькі. Кислотні дощі викликають нетільки підкислення поверхневих вод і верхніх горизонтів грунтів. Кислотністьз спадними потоками води поширюється на весь грунтовий профіль івикликає значне підкислення грунтових вод. Кислотні дощі виникаютьв результаті господарської діяльності людини, що супроводжується емісієюколосальних кількостей оксидів сірки, азоту, вуглецю. Ці оксиди,вступаючи в атмосферу переносяться на великі відстані, взаємодіють зводою і перетворюються на розчини суміші сірчистої, сірчаної, азотної,азотної і вугільної кислот, які випадають у вигляді "кислих дощів" насушу, взаємодіючи з іншими рослинами, грунтами, водами. Головними джерелами ватмосфері є спалювання сланців, нафти, вугілля, газу в індустрії, усільському господарстві, у побуті. Господарська діяльність людини майже удвічізбільшила надходження в атмосферу оксидів сірки, азоту, сірководню йоксиду вуглецю.
Тема 3 До фізичного забруднення відносяться такі види випромінювання:
3.1 Радіоактивне
Активний вплив радіації позначається протягом всього періоду формування життя на території Землі. Науково доведено, що радіоактивність впливає на спадковість всіх живих організмів. Причому вплив може бути навіть від радіації низької інтенсивності. Радіоактивне випромінювання потрапляє в організм крізь живі тканини, немов маленькі кулі. Воно здатне руйнувати клітини будь-яких організмів. При великій інтенсивності радіоактивного випромінювання, клітини можуть зовсім перестати ділитися. З цієї причини її активно використовують в онкології для боротьби з раковими клітинами пухлини.
Активісти з Greenpeace Africa імітують ядерне забруднення на пляжі в Sea Point, Кейптаун. Модельована катастрофа ядерного забруднення має на меті підвищити поінформованість населення щодо ядерних ризиків. Активісти беруть участь у глобальному дні акції. Активісти в 19 країнах протестують проти атомної енергетики напередодні меморіалу 11 березня внаслідок катастрофи Фукусіма Даїчі.
3.2 Радіаційне
Сама радіація дуже небезпечна для будь-яких організмів Землі. Навіть низькі дози радіації руйнують молекули ДНК. Ці пошкоджені клітини здатні мутувати і викликати ракові пухлини. Зовсім невелике радіаційне забруднення може відразу не проявлятися на людях, проте сприяють розвитку онкології і впливає на народження потомства. Фізичне забруднення промислових виробництв. Вся промисловість за ступенем впливу на здоров’я людини та стан природного середовища поділяється на три види. Перший вид не має кардинально шкідливого впливу на людину. Другий вид побічно впливає на стан людей і природи. Третя група чинить серйозний шкідливий вплив на навколишнє середовище і людину. Довгий час будівництво поблизу міст великих промислових комплексів було заборонено, однак, у зв’язку із забудовою, це правило почали ігнорувати у багатьох країнах.Забруднення від високовольтних електропередач і різних радіо і телепередач призводять до електромагнітного випромінювання, також використання мікрохвильових печей, телефонів і комп’ютерів.
Радіаційні забруднення мають істотну відмінність від інших. Радіоактивні нуклид - це ядра нестабільних хімічних елементів, випускаючі заряджені частинки і короткохвильові електромагнітні випромінювання. Саме ці частинки і випромінювання, попадаючи в організм людині руйнують клітки, внаслідок чого можуть виникнути різні хвороби, в тому числі і променева.
У біосфері всюди є природні джерела радіоактивності, і людина, як і всі живі організми, завжди зазнавала природного опромінювання. Зовнішнє опромінювання відбувається за рахунок випромінювання космічного походження і радіоактивних нуклид, що знаходиться в навколишньому середовищі. Внутрішнє опромінювання створюється радіоактивними елементами, що попадають в організм людини з повітрям, водою і їжею.
Для кількісної характеристики впливу випромінювання на людину використовують одиниці - біологічний еквівалент рентгена (бер) або зиверт (Зв):1 Зв=100бер. Оскільки радіоактивне випромінювання може викликати серйозні зміни в організмі, кожна людина повинна знати допустимі його дози.
Найбільшу небезпеку представляє радіоактивне забруднення біосфери внаслідок діяльності людини. У цей час радіоактивні елементи досить широко використовуються в різних областях. Халатне відношення до зберігання і транспортування цих елементів приводить до серйозних радіоактивних забруднень. Радіоактивне зараження біосфери пов'язане, наприклад, з випробуваннями атомної зброї.
У другій половині нашого сторіччя почали вводити в експлуатацію атомні електростанції, криголами, підводні човни з ядерними установками. При нормальній експлуатації об'єктів атомної енергії і промисловості забруднення навколишнього середовища радіоактивними нуклид складає нікчемно малу частку від природного фону. Інакша ситуація складається при аваріях на атомних об'єктах.
Так, при вибуху на Чорнобильській атомній станції в довкілля було викинено лише біля 5% ядерного топливам Але це привело до опромінювання багатьох людей, великі території були забруднені настільки, що стали небезпечними для здоров'я. Це зажадало переселення тисяч жителів із заражених районів. Підвищення радіації внаслідок випадання радіоактивних осадків було відмічене за сотні і тисячі кілометрів від місця аварії.
3.3.Світлове
Як ми вже згадували раніше, це зміна кількості світла, яке має певне місце і яке не відповідає тому, що воно було б природним шляхом. Ця зміна світла визначається генерацією штучної світлової енергії, яку люди роблять, щоб освітлювати нас вночі. Чого ми не знаємо, так це в цьому Штучне освітлення впливає як на наше здоров'я, так і на здоров'я інших живих істот.
Ми переурбанізували багато районів планети, і їм потрібне штучне освітлення вночі, щоб мати змогу продовжувати наш ритм життя. Цей надлишок штучного освітлення впливає не тільки на людину, але і на ландшафт. Наприклад, майже неможливо спостерігати за нічним небом посеред міста. Є багато видів тварин, які мають нічні звички і на яких так чи інакше впливає це надмірне штучне освітлення.
Чим більше місто розвинене, тим більше штучного світла воно використовує. Є деякі дослідження, які показують, що приблизно 83% світового населення живе під небом, забрудненим штучним світлом. Це світлове забруднення стає більш очевидним, коли 60% європейського населення не можуть побачити Чумацький Шлях з міст через забруднене небо.
І саме воно збільшується за рахунок забруднення атмосфери. Частинки забруднюючих речовин, які присутні в атмосфері, діють як маленький екран, що відображає штучне світло на небі, викликаючи той помаранчевий колір, який ми звикли бачити. Якщо ми достатньо віддалимося від міських центрів, то можемо побачити ззовні, як своєрідний помаранчевий купол нависає над небом міст. Це світлове забруднення не дозволяє нам бачити зірки чи небо.
Вплив світлового забруднення Оскільки світлове забруднення справляє найбільший вплив, про який ми можемо подумати, ми будемо класифікувати їх залежно від тих, кого це постраждало.
Розсіювання світла
Це щось подібне до того, що ми згадали вище. Саме до цього ми маємо на увазі явище, при якому світло відхиляється у всіх напрямках внаслідок взаємодії частинок світла на молекулах забруднювачів, які вже перебувають у суспензії в навколишньому середовищі. В результаті цього відволіканнясвітла ми можемо побачити це світле небо, яке покриває міста і яке видно з сотень кілометрів. Ми також можемо бачити певні типи хмар, ніби вони флуоресцентного кольору.Безпосередній вплив цього типу світлових явищ має на ландшафт.
3.4. Електромагнітне
ЕЛЕКТРОМАГНІ́ТНЕ ЗАБРУ́ДНЕННЯ – вид фізичного забруднення, що виникає унаслідок змін електромагнітних властивостей середовища, спричинених перевищенням рівня електромагнітного фону. Такий фон створюють електромагнітні коливання – взаємозалежні коливання електрич. і магніт. полів, які утворюють єдине електромагнітне поле і поширюються у вигляді електромагнітних хвиль. Їх існування передбачив 1832 англ. фізик М. Фарадей. 1865 його співвітчизник Дж. Максвелл теоретично довів, що електромагнітні коливання не локалізовані у просторі, а поширюються у вакуумі зі швидкістю світла в усіх напрямах від джерела електромагнітного випромінювання. Залежно від довжини хвилі випромінювання поділяють на класи, що відрізняються особливостями фіз. характеру і біол. дії. Електромагнітні хвилі радіочастот називаються струмами високої частоти (СВЧ) – це випромінювання, що мають діапазон хвиль від кількох кілометрів до одиниць міліметрів; серед них радіохвилі довгі (10–3 км), середні (3 км – 100 м) і короткі (100–10 м) за частот. характеристикою відносять до високих частот (ВЧ), ультракороткі (10–1 м) – до ультрависокої частоти (УВЧ), а коротші (дециметрові 1 м – 10 см; сантиметрові 10–1 см; міліметрові 1см – 1 мм) – до надвисокої частоти (НВЧ). Поширення електромагніт. хвиль радіочастот пов’яз. з появою електрич. і магніт. полів. У діапазоні ВЧ–УВЧ у зв’язку з великою довжиною хвилі напруженість електрич. і магніт. полів у робочій зоні можна вимірювати окремо. Інтенсивність електрич. поля виражають у вольтах на 1 м (В/м), магніт. поля – в амперах на 1 м (А/м). У діапазоні НВЧ коротші хвилі формують єдине електромагнітне поле, інтенсивність якого оцінюють за густиною потоку енергії і виражають у ватах, міліватах (1/1000 Вт) або мікроватах (1/1 000 000 Вт) на 1 см2. Частотний діапазон вимірюють у герцах Гц, кілогерцах кГц (1000 Гц) або мегагерцах МГц (1 000 000 Гц). Джерела Е. з.: з радіохвилями ВЧ – радіо, медицина, пром-сть (процес терміч. обробки) та ін.; з випромінюванням УВЧ – телебачення, радіо, медицина; НВЧ – радіолокація, радіоастрономія, радіокерування та ін. У літ-рі, як правило, не описують діапазон довжин хвиль, а зазначають джерела електромагніт. випромінювання – лінії електропередачі, відкриті розподільні пристрої, до складу яких входять комутац. апарати, пристрої захисту й автоматики, вимірюв. прилади, а також радіотех. об’єкти, телевізійні та радіолокац. станції, термічні цехи, телевізори, дисплеї, печі НВЧ, холодильники, кабіни автомашин, мобіл. радіорелей. зв’язок, станції радіолокації і радіопеленгації, персон. комп’ютери, радарні установки тощо. У побуті джерелами електромагніт. поля і випромінювань є телевізори, дисплеї, печі НВЧ та ін. пристрої, а також синтет. килими, ін. покриття (в умовах зниженої вологості – менше ніж 70 %). Екрани телевізорів і дисплеїв як джерела електромагніт. випромінювання небезпечні для людини на відстані до 30 см.
3.5. Шумове
Складно переоцінити вплив шуму на стан здоров’я людей. Шуми пригнічують нервову систему, заважають зосередженню, стомлюють, викликають дратівливість. Постійне перебування в зоні шумового забруднення призводить до порушень сну і погіршення слуху. Шумові впливи можуть викликати навіть психічні розлади.
Вплив шуму на здоров’я
Складно переоцінити вплив шуму на стан здоров’я людей. Шуми пригнічують нервову систему, заважають зосередженню, стомлюють, викликають дратівливість. Постійне перебування в зоні шумового забруднення призводить до порушень сну і погіршення слуху. Шумові впливи можуть викликати навіть психічні розлади.
Законодавчі акти в сфері боротьби з шумом
У багатьох країнах Європи. Америки і Азії є спеціальні закони. Ми на черзі. В Україні слід прийняти спеціальний закон і підзаконні акти про шум і розробити економічні інструменти боротьби з ним.
Протистояти шуму можливо і зараз
Якщо у мешканців будинку виникає розуміння, що шумовий фон і вібрації перевищують гранично допустимий рівень (ГДР), вони можуть звернутися в Росспоживнагляд з претензією і проханням проведення санітарно-епідеміологічної експертизи місця проживання. Якщо за результатами перевірки буде встановлено підвищення ГДР, порушнику буде запропоновано забезпечити роботу технічного обладнання (якщо саме їм було викликано перевищення) відповідно до нормативів.
Є можливість звернутися в регіональні та місцеві адміністрації населених пунктів з вимогою встановлення шумозахисної реконструкції споруди. Завдання по боротьбі зі звуковим забрудненням середовища можуть бути вирішені і на рівні окремих підприємств. Так антиакустичні системи будуються поряд з лініями залізниць, поблизу від промислових об’єктів
(наприклад, силових енергетичних установок) і оберігають житлові та паркові зони міста.
ВИСНОВОК
Охорона природи - завдання нашого століття, проблема, що стала соціальною.
Знову і знову ми чуємо про небезпеки, що загрожує навколишньому середовищу, але до цихпір багато хто з нас вважають їх неприємним, але неминучим породженнямцивілізації і думають, що ми ще встигнемо справиться з усіма виявившисьтруднощами.
Однак вплив людини на навколишнє середовище прийняло загрозливімасштабів. Щоб у корені поліпшити положення, знадобляться цілеспрямовані іпродумані дії. Відповідальна і діюча політика по відношенню донавколишнього середовища буде можлива лише в тому випадку, якщо ми назбираємонадійні дані про сучасний стан середовища, обгрунтовані знання провзаємодію важливих екологічних факторів, якщо розробимо новіметоди зменшення і запобігання шкоди, що завдається Природі Людиною.
Список використаної літератури
1. Закон України "Про охорону навколишнього середовища", 26.06.91.
2. Закон України "Про пестициди та агрохімікати", 30.06.95.
3. Джігерей В.С., Жидецький В. Ц. Безпека життєдіяльності. - Львів:
Афіша, 1999.
4. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посіб. - 2-ге вид.
- К.: Т-во "Знання", 1999.
5. І Пістун. П. Безпека життєдіяльності. - К.: 1999.