Реферат на тему
Пестициди як фактор забруднення середовища
Пестициди – хімічні сполуки, які впливають на пригнічення розвитку певної групи рослин або інших шкідливих організмів, не завдаючи особливої шкоди корисним культурам. Але хімічні засоби надають лише тимчасову допомогу, оскільки з часом сприяють виробленню стійкості до постійно застосовуваних засобів.
Пестициди можна поділити на такі групи:
інсектициди – засоби захисту рослин від комах;
фунгіциди та бактерициди – засоби захисту рослин від паразитичних грибків та хвороб бактеріального походження;
гербіциди – засоби захисту рослин для боротьби з бур'янами;
акарициди – речовини проти кліщів;
овіциди – засоби захисту рослин від яєць комах;
родентициди — з гризунами;
зооциди — зі шкідливими хребетними;
десиканти — для підсушування листу перед збиранням врожаю.
Це викликає необхідність використання нових, ще сильніших речовин, які паралельно посилюють негативний вплив на ґрунт, воду, повітря, якість продукції, на корисну флору і фауну, тим самим прискорюючи процес порушення біологічної рівноваги в природному середовищі.
Пестициди забруднюють ґрунти, повітря, водні ресурси, у тому числі підземні водоносні горизонти. При розпиленні пестициди потрапляють на сусідні земельні ділянки, знищують листя дерев та іншу рослинність. Гинуть від пестицидів і комахи. Цілими сім’ями вимирають бджоли, які є індикатором чистого довкілля.
Рух пестициду в повітрі з місця викиду називається зносом. Легкі частинки пилоподібних препаратів або змочуючих порошків легко переносяться повітрям.
Гранули та брикети важчі і мають тенденцію швидко осідати. Розпилюючий наконечних високого тиску утворює дуже маленькі краплі, які легко зносяться. А розпилюючий наконечних низького тиску створює більші краплі з меншою можливістю зносу. Дуже легко рухаються в повітрі випари пестициду, особливо фуміганти.
Частки пестициду і його розчини переносяться водою, в яку можуть попасти через знесення і злив із сусідніх внесень; через приливи, витікання з місць перемішування заправки, зберігання й очистки обладнання; через неправильне знищення пестицидів, тари з під них. Водою пестициди можуть пересуватися на дуже великі відстані. Окремі пестициди можуть поглинатися деревом, одягом, взуттям та іншими пористими поверхнями і залишатися там протягом тривалого часу.
Пестициди можуть пересуватися з місця викиду, коли вони знаходяться на предметах чи організмах, що рухаються (або їх рухають) з ділянки. Пестициди можуть прилипати до оброблюваних поверхонь, взуття, одягу, шерсті тварин чи до пилу і переноситися.
Дослідження показують, що в посівах кукурудзи майже 30 видів бур'янів, раніше чутливих до гербіцидів, набули до них стійкості. Виживаючи навіть після посиленого обробітку посіву кукурудзи гербіцидами, вони спричиняють значні втрати врожаю. Зараз налічується понад 400 видів комах і 7 видів гризунів, включаючи щурів, нечутливих до пестицидів.
Розповсюдження пестицидів у навколишньому середовищі відбувається як фізичним, так і біологічним шляхом. Перший спосіб — розсіювання з допомогою вітру в атмосфері та поширення через водотоки. Другий — перенесення живими організмами по шляху харчування. Із просуванням організмів до вищих ланок харчового ланцюга концентрації шкідливих речовин зростають, нагромаджуючись у внутрішніх органах, переважно в печінці та нирках.
Хімізацію, що інтенсивно розвивається в сільському господарстві, можна оцінювати з двох позицій — як економічно вигідну і як екологічно небезпечну для навколишнього середовища і для самої людини.
Щороку з мінеральними добривами на сільськогосподарські угіддя надходить 193 тис. т фтору,. 1,6 тис. т цинку, 620 тис. т міді та 622 т калію. У 90-ті роки залишкова кількість пестицидів у продуктах харчування, рослинах і тваринах зросла (порівняно з 60-ми роками) більш ніж у 9 разів.
Отруйні речовини, які знаходяться у мінеральних добривах, хімічних меліорантах й отрутохімікатах, проникають в організми людей, викликаючи їх захворювання.
Особливого значення набуває застосування системних фунгіцидів (нині рекомендовано до виробництва близько" 300 препаратів), стійких проти змивання з рослин. Неправильне їх застосування може завдати великої шкоди посівам, навколишньому середовищу, здоров'ю людей, свійським тваринам і птиці. А в багатьох інструкціях норми витрат препарату зазначені в широких межах, наприклад, 1—2 кг на 1 га.
Застосування великих доз добрив може погіршити якість продукції, ґрунтових вод, що зумовлює забруднення близьких річок і водойм. Використання мінеральних добрив дало змогу певною мірою підвищити врожайність культур, однак подальше збільшення їх доз уже не сприяло її зростанню, що пов'язано із зменшенням запасів гумусу в ґрунті. Зростання врожайності неможливе без удосконалення технології внесення добрив. Безконтрольне їх застосування призводить до забруднення навколишнього середовища, що загрожує здоров'ю людини.
Особливо небезпечне неправильне або надмірне використання пестицидів. Причому деяка їх частина трансформується, тобто виникають нові токсичні речовини (вторинна токсикація).
Стік пестициду може завдати шкоди рибі та іншим водяним тваринам і рослинам у ставках, струмках і озерах.
Після застосування пестициди звичайно розпадаються на нешкідливі компоненти. Однак час розпаду коливається в межах від одного дня до декількох років. Норма розпаду залежить здебільшого від хімічної структури діючої речовини, фізичних та біологічних факторів.
Залишки стійких пестицидів тривалий час знаходяться в оточуючому середовищі не розпадаючись. Іноді вони є бажаними, тому що вони забезпечують тривалу боротьбу з шкідливими організмами і зменшують необхідність повторних внесень. Однак деякі стійкі пестициди можуть пізніше завдати шкоди сприятливим рослинам або тваринам, включаючи й людей, які з ними контактують. Окремі пестициди накопичуються в організмах тварин або грунті, через що сприяють забрудненню довкілля. Іноді тварини можуть бути ушкоджені, коли живляться рослинами або тваринами, які мають на собі залишки пестициду.
Усі без винятку пестициди при ретельному вивченні виявляли або мутагенну, або інші негативні дії на Живу природу і людину. Навіть разові контакти людини з такими пестицидами, як діелдрін, паратіон, призводять до зміни біотоків головного мозку (енцефалограми).
А вплив сучасних органофосфатних пестицидів, які швидко розкладаються, загрожує розвитком депресій, роздратування, розладом пам'яті, іншими нейропсихологічними порушеннями. Близько 90% усіх фунгіцидів, 60% гербіцидів і 30% інсектицидів є канцерогенними.
Учені ще десятиріччя тому попереджали про неминучість зараження пестицидами ґрунтових і підземних вод. Їх тривозі тоді не надали значення, а нині в різних штатах США близько третини артезіанських свердловин закрито для питного водозабезпечення через забруднення пестицидами.
Підраховано, що 98% інсектицидів (проти комах) і фунгіцидів (проти грибкових захворювань), 60—95% гербіцидів (проти бур'янів) не досягають об'єктів пригнічення, а потрапляють у воду і в повітря. Крім того, застосовують ще й зооциди (проти гризунів), які створюють у ґрунті мертве середовище.
Застосування пестицидів призводить до пригнічення біологічної активності ґрунтів і перешкоджає природному відновленню родючості, викликає втрату харчової цінності та смакових якостей сільськогосподарської продукції, збільшує втрати і скорочує термін збереження продукції, знижує урожайність багатьох культур внаслідок загибелі комах-опилювачів.
Втрати у нашому сільському господарстві тільки від зниження врожаю внаслідок недоопилення рослин.
Сьогодні близько 500 видів комах вже стійкі до інсектицидів. Пристосованість до пестицидів виникає протягом 10—ЗО поколінь, підтверджуючи справедливість теорії еволюції Ч. Дарвіна: в процесі мікроеволюції виробляється нова властивість.
Помічено, наприклад, що в колорадського жука виробляється імунітет до отрутохімікатів. Знаючи це, господарства в 10 разів перевищують концентрацію розчину, що згубно позначається на багатьох інших організмах. Недостатньо обґрунтованим є твердження, що застосування пестицидів дає змогу зберегти майже третину врожаю. Практика свідчить, що повного збереження врожаю не можна добитись препаратами.
Так, у США незважаючи на десятикратне зростання використання пестицидів за чотири останніх десятиріччя загальні втрати сільськогосподарської продукції від різних шкідників, бур'янів і хвороб не знизились, а навпаки, зросли з 31 до 37%. А якщо врахувати втрати в інших галузях, зумовлені пестицидами? Наприклад, вирощений на Кубані рис дав близько 1,5 млрд крб прибутку, але водночас збитки від застосовуваних там пестицидів тільки в рибному господарстві Азовського басейну перевищували 2 млрд крб.
Основні законодавчі вимоги до застосування пестицидів
Оскільки пестициди є токсичними речовинами, законодавством передбачені вимоги до відносин, пов’язаних із державною реєстрацією, виробництвом, закупівлею, транспортуванням, зберіганням, торгівлею та безпечним для здоров’я людини і навколишнього природного середовища застосуванням пестицидів і агрохімікатів.
Так, загальні вимоги щодо використання пестицидів визначені Законом України «Про пестициди та агрохімікати», який передбачає наявність дозволу на застосування пестицидів, які становлять підвищену небезпеку, допуску (посвідчення) на право на застосування чи здійснення інших операцій з пестицидами і агрохімікатами, та запроваджує обов’язкове страхування відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна через застосування пестицидів.
Окрім того, Наказом Міністерства охорони здоров’я затверджено гігієнічні нормативи і регламенти безпечного застосування пестицидів і агрохімікатів, які встановлюють гранично-допустимі концентрації пестицидів у воді, ґрунтах, атмосферному повітрі, максимально допустимий рівень пестицидів у продуктах харчування.
Згідно з Державними санітарними правилами авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.12.96 N 382, перед авіаційним розпиленням пестицидів, замовник таких робіт повинен за три дні до початку робіт повідомити населення відповідної місцевості про місце та строки використання пестицидів, про заборону здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи, випасання худоби на відстані ближче 1 км до місця проведення робіт, про необхідність переміщення пасік на відстань більше 5 км від місця застосування пестицидів на період до 5 днів. Також замовник повинен встановити спеціальні попереджувальні знаки, у тому числі із зазначення строків розпилення, на відстані 300 метрів від місця розпилення, та на дорогах, які проходять через відповідні поля.
Лише після вжиття цих заходів та після отримання дозвільних документів допускається авіаційне оброблення угідь пестицидами.
Окрім того, забороняється проводити авіаційні обробки полів пестицидами на відстані ближче ніж:
а) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;
б) 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водозабезпечення, місць випасання домашніх тварин, об’єктів природно-заповідного фонду;
в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких ферм, посівів сільськогосподарських культур, які споживаються без термічної обробки (кріп, огірки, томати, полуниця, малина тощо), садів, виноградників та місць проведення інших сільськогосподарських робіт.
Згідно з Державними санітарними правилами 8.8.1.2.-001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів в народному господарстві», зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні повинна бути не менше 500 м, при штанговому і гербігації шляхом дощування (додавання гербіцидів до поливної води) – 300 м.
Пестициди повинні застосовуватися з дотриманням вищеописаних та інших законодавчих вимог, що забезпечить мінімізацію шкоди для людей і довкілля.
Однак, деякі з вищеописаних вимог є застарілі. Під час розпилення пестицидів завжди існує ризик заподіяння шкоди людині та навколишньому середовищу. Раптова поява сильнішого вітру чи опадів призведуть до забруднення пестицидами значно більшої кількості території, водних ресурсів, повітря. Окрім того, у зоні обприскування завжди перебувають комахи, дикі тварини – пестициди згубно впливають на об’єкти біорізноманіття. Крім того, пестициди потрапляють у підземні води та переносяться на далекі відстані.
Натомість, згідно з Директивою Європейської комісії 2009/128/ЕС усі країни члени-ЄС повинні заборонити розпилення пестицидів. Так, у 2012 році авіаційне розпилення пестицидів було заборонене в Іспанії, у 2014 – у Франції. Окрім того, Європейський Союз продовжує вживати заходів для зменшення та заборони використання пестицидів. Європейська Комісія планує ввести повну заборону засобів захисту рослин, які завдають шкоди бджолам.
Як правильно застосовувати пестициди?
Для правильного застосування пестицидів треба дотримуватися деяких правил:
Не обробляти рослини чи комахи пестицидами під час дощу чи сильного вітру.
. Перед використовуванням ознайомитися з інструкцією, яку має кожний пестицид.
Не перевищувати дози.
Не обробляти ділянки пестицидами, якщо поблизу є водойми.
Користуватися індивідуальними засобами захисту під час використання пестицидів (спеціальний одяг, маски для захисту повітроносних шляхів, захисні окуляри, захисні черевики тощо).
Не палити, не їсти під час роботи з отрутами.
Не використовувати тару з під пестицидів для інших цілей.
Правила використання пестицидів: Пестициди треба застосовувати в певних дозах, які зазначені в інформаційних довідках. Зберігати на складі відповідно до правил і термінів зберігання. Використовувати виключно сертифіковані пестициди. Проводити держконтроль за збереженням і застосуванням пестицидів. Розвивати екологічну свідомість людей. Упроваджувати правову базу для регулювання екологічних конфліктів. Застосовувати інтегровану схему захисту рослин.