Ім'я файлу: фіскальна політика держави тези.docx
Розширення: docx
Розмір: 17кб.
Дата: 10.04.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 17кб.
Дата: 10.04.2022
скачати
Фіскальна політика держави
Глобалізаційні процеси, порушення усталених норм життя, поширення коронавірусної інфекції, карантинні обмеження, запроваджені та запроваджені в більшості країн світу, призвели до значних соціально-економічних проблем у глобальному вимірі. Ці проблеми створили значний дисбаланс у державних фінансах. Світові організації, уряди, провідні вчені шукають ідеальну модель економічної та фіскальної політики, яка б дозволила швидко адаптуватися до існуючих умов, подолати кризу, перезапустити економіку, підвищити рівень життя людей.
Все частіше в Україні можна спостерігати наближення колапсу державних фінансів, значних бюджетних дисбалансів, бюджетної кризи. У зв'язку з цим виникає необхідність аналізу стану економіки, державних фінансів, виявлення ризиків і загроз у фіскальній сфері, пошуку оптимальних шляхів подолання соціально-економічної кризи.
Фіскальна політика – це вплив держави на економіку через оподаткування, формування обсягу та структури державних витрат з метою забезпечення достатньої зайнятості населення, запобігання та обмеження інфляції та згубних наслідків циклічних коливань. Це важливий компонент фінансової політики та дуже важлива частина економічної політики.
Аналізуючи динаміку та прогнозні дані щодо зміни ВВП у період з 2018 по 2021 рік, ми спостерігаємо його зростання у 2018 та 2019 роках на 3,4% та 3,2% порівняно з попереднім роком відповідно. Така динаміка може свідчити про позитивні тенденції в періоди. Проте, за прогнозами Міжнародного валютного фонду, у 2020 році економіка України скоротиться на 7,7%, що свідчить про значну соціально-економічну кризу в країні. Основною причиною таких негативних наслідків є пандемія коронавірусної хвороби, яка призвела до економічних диспропорцій у більшості країн. Проте, за прогнозами МВФ, у 2021 році економіка України має зрости на 3,6%. Але цього недостатньо, щоб вийти на докризовий рівень 2019 р. Це свідчить про тривалий вихід економіки нашої країни з кризи.
Основною причиною економічної кризи та фіскальних диспропорцій є поширення коронавірусної хвороби. За оцінками експертів, 2020 р. спад світового ВВП становитиме близько 4,9%, а 2021 р. світовий ВВП має зрости на 5,4% [40]. Але якщо 2021 р. світова економіка зросте на 0,5% порівняно з докризовим 2019 р., ВВП України не відновиться до докризового рівня 2021 р. Проте певні позитивні тенденції в Україні можна спостерігати – після глибокого спаду часткове відновлення економіки.
Слід зазначити, що карантинні обмеження, запроваджені у світі та в Україні, найбільш негативно вплинули на такі галузі економіки, як туризм, готельно-ресторана справа та транспорт.
У міру збільшення фіскальних ризиків уряди мають спочатку зрозуміти, як вони можуть вплинути на базові бюджетні позиції. У цьому контексті необхідно оцінити широкий спектр потенційних фіскальних ризиків, зокрема:
- різке погіршення макроекономічних умов;
- різке зниження ціни сировинні товари;
- значне знецінення валюти та збільшення державного боргу.
У таких умовах вимоги щодо надання існуючих гарантій мають змінитися.
У сучасному світі уряди використовують низку заходів підтримки для вирішення макроекономічних та соціальних проблем, спричинених пандемією COVID-19. Ці заходи можуть приймати різні форми з різними наслідками для бюджету. Деякі з них торкнуться державних фінансів безпосередньо у зв'язку зі збільшенням бюджетного дефіциту. Деякі не вплинуть на бюджетний дефіцит, але можуть збільшити борг (позабюджетні ресурси), інші представляють середньострокові і довгострокові ризики (умовні зобов'язання).
В рамках ефективного управління ризиками важливо встановити чіткі обов'язки щодо моніторингу, управління та звітності щодо умовних зобов'язань. Забезпечити механізм моніторингу для регулярного перегляду рішень на основі: змін ризику в міру отримання нової інформації, змін у відповідній політиці з метою оцінки адекватності існуючих заходів щодо пом'якшення наслідків кризи. Він також повинен включати механізми внутрішньої координації для оцінки та моніторингу ризиків, у тому числі між міністерствами фінансів, економіки та центральними банками для моніторингу та управління ризиками фінансового сектора, залучення парламенту до моніторингу гарантій та впливу на економіку. Це допоможе забезпечити додаткову легітимність. На це спрямоване і повне розкриття всіх фіскальних заходів – прямих, умовних, бюджетних чи позабюджетних.
Основними макроекономічними показниками, які у процесі моделювання, є: розмір тіньової економіки, рівень безробіття (% від загальної чисельності робочої сили в), валовий внутрішній продукт і прямі іноземні інвестиції. На основі вивчення та вивчення причинно-наслідкового зв'язку ми пропонуємо набір гіпотез про вплив цих показників один на одного:
- зі збільшенням рівня тінізації економіки знижується валовий внутрішній продукт;
- з підвищенням рівня тінізації економіки країни знижується її інвестиційна привабливість та відповідно зменшується потік прямих іноземних інвестицій;
- зі збільшенням рівня тінізації економіки зростає рівень безробіття.
В умовах економічних перетворень важливо удосконалювати інституційні фінансові механізми забезпечення економічного розвитку за рахунок зміни податкового навантаження, тим самим регулюючи галузі економіки, приватні та державні інвестиції, співвідношення витрат, заощаджень, доходів; адаптація фінансової політики до циклічних коливань; повна зайнятість, що регулює платоспроможний попит на товари та послуги; зменшення нерівності у доходах, власності у суспільстві; стабільність ціни товари та послуги з допомогою впливу інфляцію.
Література
1. Кудряшов В. П. Рекомендації МВФ з питань фіскальної політики та їх урахування в Україні. Економіка України. 2016. No 10. С. 3–19
2. Мазаракі А.А. Стратегія посткризового розвитку зовнішньоекономічного сектора України: монографія: / А.А.Мазаракі, Т.М Мельник, В.В. Юхименко та ін.; за заг.ред. А.А. Мазаракі. – К.: Київ. нац. торг.-екон. унт, 2014. – 660 с.
3. Нехайчук Ю. С. Про вплив тіньової економіки на соціально-економічний розвиток / Ю. С. Нехайчук // Науковий вісник: фінанси, банки, інвестиції. – 2015. – No 2 (7). – С. 24–28. 7
4. Основні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2021 рік: екс- пертний огляд. Децентралізація: URL : https:// decentralization.gov.ua/news/12690.