Фалес: доба, доля, філософія «Найдревніше явище – Божество, бо воно ненароджене, найпрекрасніше – світ, бо він його творіння, найшвидше – розум, бо він «оббігає» усе, найбільше – простір, бо він «обіймає» усе, найсильніше – безповоротність, бо вона всім владарює, наймудріше – час, бо він розкриває усе» Фалес Мілетський Фалес Мілетський Фалес (640–562 р. до н. е.) – не тільки перший філософ Греції, а й перший вчений (математик, астроном). Подорожуючи світом у якості купця, він придбав багато знань у Єгипті, Вавилоні та у інших країнах. Переказують, що на основі розрахунків він передбачив сонячне затемнення 28 травня 585 р. до н. е. Фалес був непоганим радником у справах держави і в практичних справах. Бажаючи показати, що йому розбагатіти зовсім неважко, аби тільки було його хотіння, він одного разу, очікуючи великого врожаю олив, орендував усі олійні і тим самим надбав багато грошей. Політична діяльність молодого вченого Важливою стороною життя Фалеса Мілетського була її громадсько-політична діяльність. Володіючи неабияким ораторським талантом, він виступав перед співвітчизниками з закликами об’єднати зусилля для спільної боротьби з лидийскими, а потім перськими завойовниками, вторгшимися тоді в їх Грецію і всіма силами намагалися встановити своє панування. Проявивши політичну далекоглядність, він прагнув створити з розрізнених військових підрозділів, що формувалися у всіх містах країни, спільне військо, що підкоряється керівництву єдиного оборонного союзу. Такими діями молодий чоловік піддавав своє життя серйозній небезпеці, оскільки у всі століття окупанти мали звичай жорстоко розправлятися з непокірними. Серед інших сторін життя вченого, які не отримали свого висвітлення, залишився без відповіді питання про те, чи була у нього сім’я. На підставі досить розрізнених і суперечливих матеріалів, з’явилися три гіпотези щодо особистого життя Фалеса Мілетського. Коротко їх суть зводиться до наступного. За однією версією він ні на кого не одружився і покинув світ, не залишивши потомства, тоді як з іншого – дружина у нього все-таки була і народила йому сина, названого Кибистом. Прихильники третьої гіпотези, заперечуючи одруження, стверджують, що Кибист був сином рідної сестри Фалеса, тобто, племінником. Хто з них правий, тепер навряд чи вдасться встановити, оскільки документальних свідчень дуже мало. Обставини життя Фалеса, залишилися таємницею Незважаючи на пережила століття славу Фалеса Мілетського – філософа і математика, авторство і справжність його наукових відкриттів має суперечливий характер, оскільки в більшості джерел вони висвітлюються вкрай суперечливо. Те ж саме можна сказати і про всіх датах, пов’язаних з його життям. Виняток становить лише передбачене вченим сонячне затемнення, яке, згідно сучасним дослідженням, відбулося в травні 585 р. до н. е., коли між двома найбільшими державами Стародавнього світу – Лідією і Мідією – йшла кровопролитна війна. Про нього згадують усі біографи, оскільки приклад наукового передбачення до такої міри вразив сучасників, що затвердив за Фалесом репутацію найбільшого мудреця. Мудрець, передбачив сонячне затемнення Заслуги у вивченні астрономії Однак головні свої лаври Фалес Мілетський здобував на науковому терені. В астрономії йому приписують відкриття нахилу екліптики (великого кола небесної сфери, по якому відбувається видимий річний рух Сонця) відносно екватора. Крім того, він навчив сучасників обчислювати час рівнодення і сонцестояння. Фалесу належить першість в умовному поділі небесної сфери на п’ять кіл, позначених їм як антарктичний коло, зимовий тропік, небесний екватор, річний тропік і арктичний коло. Спостерігаючи за Місяцем, він першим з учених дійшов висновку, що її сяйво є ні чим іншим, як відображенням сонячного світла, а затемнення Сонця відбуваються в тих випадках, коли його закриває від нас Місяць. Більш того, вчений зумів обчислити кутовий розмір цих космічних тіл, підрахувавши, що він дорівнює 1/720 частині протяжності їх орбіт. Саме Фалеса сучасні астрономи вважають основоположником математичного методу вивчення руху зірок і планет. Було б непрощенним упущенням залишити без уваги і політичну діяльність Фалеса, в якій також проявився його неабиякий хист. Йому, зокрема, належала ідея створення конфедерації міст, центром якої повинен був стати острів Хіос. Дана ініціатива була спрямована на протидію можливої агресії, яка виходила в той період від держави Ахеменідів – держави, що існувала на території Передньої Азії в VI–IV століттях до н. е. Мудрість, виявлена в політичних рішеннях У той же час вчений чоловік виявився вельми прозорливий в оцінці політичної обстановки, що склалася в регіоні. За даною їм рекомендації правитель Мілету (його рідного міста) ухилився від вступу у військовий союз з царем Лідії Крезом. Це було досить далекоглядне рішення, незабаром воно дозволило уникнути захоплення міста персами, розгромили лидийское військо і нещадно котрі грабували всі окуповані території. Філософська школа Фалеса Мілетського Розглянутий нами історичний період (V століття до н. е..) характеризувався тим, що при повсюдне панування язичницького світогляду, заснованого на многобожии, в умах передових мислителів стали зароджуватися ідеї, згідно з якими всі форми буття мають єдину основу. Це вчення, зване «монизмом», послужило базою для Мілетської школи філософії. Фалес як один з найбільш освічених і творчо мислячих людей свого часу зіграв важливу роль у формуванні основних її напрямків. Саме пошуки єдиного Бога, розпочаті за п’ять століть до нашої ери, привели потім грецьке товариство відкритого конфлікту з язичництвом і прийняття християнства. В історію увійшли також імена ще двох видатних мислителів тих років, здійснювали спільну діяльність з Фалесом в Мілетської школи Анаксимандра і Анаксимена. Наукові праці цих людей, не збереглися до наших днів, і про їхній зміст можна скласти уявлення лише на основі коментарів, складених через кілька століть. Однак не залишається сумнівів, що, завдяки філософського вчення Фалеса Мілетського і його колег, людство вступило на шлях принципово іншого осмислення існуючого світу. Учений, що заклав основи сучасної геометрії Значний вклад вніс мілетський мислитель і геометрію, засновником якої його часто називають. Донині в рамках шкільної програми вивчається теорема, названа його ім’ям. У практичній життя стародавніх греків вона знайшла досить цікаве застосування: з її допомогою можна було без праці виміряти відстань від берега до корабля, який перебував у деякому віддаленні. Серед записів сучасників збереглися свідчення того, наскільки нестандартним мисленням володів Фалес. Наприклад, будучи в Єгипті, він зустрічався з фараоном Амасисем і вразив його, встановивши з надзвичайною легкістю висоту однієї з пірамід. Для цього, встромивши в пісок свій посох, довжина якого була відома, він дочекався моменту, коли такого ж розміру досягне падаюча від нього тінь. Після цього він виміряв довжину тіні піраміди, яка в той момент також дорівнювала її висоті, і знайшов, таким чином, шукану величину – просто, як все геніальне. Висновок Історики відзначають, що ще стародавні єгиптяни і жителі Вавилона займалися проблемами, пов’язаними з геометрією, але у них всі базові співвідношення підтверджувалися виключно емпіричними, тобто заснованими виключно на спостереженні і практичному досвіді правилами. Фалес був першим з математиків, хто розробив систему доказів, надавши геометрії риси науки, вельми схожою з тією, що знайома всім нам з шкільної лави. Саме тому в сучасному світі він шанується не тільки як основоположник філософії, але і як видатний дослідник присвятив себе точним наукам.
Список використаних джерел: Дякую за увагу! |