Ім'я файлу: Економіка як об’єкт дослідження економічних наук.docx
Розширення: docx
Розмір: 32кб.
Дата: 10.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
Адміністративне право України як галузь права національного прав
Адміністративне право України як галузь права національного прав
Адміністративно-правові відносини.docx
Професійна служба України.docx
Предмет єкономічної теорії.docx
Розширення: docx
Розмір: 32кб.
Дата: 10.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
Адміністративне право України як галузь права національного прав
Адміністративне право України як галузь права національного прав
Адміністративно-правові відносини.docx
Професійна служба України.docx
Предмет єкономічної теорії.docx
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ МЕНЕДЖМЕНТУ
РЕФЕРАТ
З дисципліни: «Економічна теорія»
На тему: «Економіка як об’єкт дослідження економічних наук»
Здобувач фахової освіти
3-го курсу В-20-П групи
Студент: Черниш В.С
Викладач: Бєлкін І.В
ЗМІСТ
1. Економіка як об’єкт наукового дослідження…………….………………….3
2. Предмет економічної науки…………………………………………………..4
3. Функції економічної науки…………………………………………………....5
4. Етапи розвитку економічної науки…………………………………………...6
5. Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету..8
5.Висновки…………………………………………………………………….....10
6.Список використаних джерел……………………………………………...…11
1. Економіка як об’єкт наукового дослідження.
До сьогодні ще немає єдиного загальноприйнятого визначення економіки в практичному господарському значенні. Найбільш поширеними є такі визначення:
Це народне господарство країни, яке включає відповідні галузі та види виробництва;
Це найважливіша сфера суспільного життя, в якій шляхом використання різноманітних ресурсів здійснюється виробництво, розподіл і споживання продуктів людської діяльності, формується і розвивається система продуктивних сил і економічних відносин.
Таким чином економіка вживається в значенні сфери господарського життя, а також в значенні науки, яка вивчає цю сферу.
Суспільство виступає як сукупність об’єктів господарства. Звідси економіка є сукупністю певних суб’єктів економічної діяльності, кожен з яких вирішує раціональне ведення господарства.
Економічна наука – це система теоретичних знань про закони економічної діяльності суспільства. Об’єкт економічної науки – це те, що вивчається, це економіка в цілому; суб’єкт – людина, господарюючи. Предметом економічної науки є економічна діяльність.
Суб’єктів господарювання умовно поділяють на чотири групи:
Споживачі;
Фірми, виробники;
Профспілки;
Урядові організації.
Суб’єктами господарювання є також окремі особи, домогосподарства, підприємства, держава, продавці та покупці, індивіди окремо та суспільство загалом.
Економічна сфера діяльності людини спрямована на задоволення потреб людини та суспільства, а також на створення штучного середовища існування людини.
2. Предмет економічної науки.
Предметом дослідження може бути суттєва сторона об’єкта, мета вивчення.
Економічна наука – це система теоретичних знань про закони економічної діяльності суспільства. Звідси випливає розуміння предмету економічної науки – економічної діяльності.
Вважається, що предметом вивчення національної науки є національне багатство, але у подальшому, це уявлення все більше починають пов’язувати з обмеженістю (рідкістю) наявних ресурсів. Важливо відмітити, що економічна наука вивчає не самі рідкісні ресурси. Економічна наука вивчає економічну діяльність, що пов’язана з виробництвом, розподілом, обміном та споживанням економічних благ.
Існує багато різноманітних визначень економічної теорії. Вони значною мірою залежать від вихідних позицій тієї чи іншої теоретичної концепції. Тривалий час вважалось, що предметом економічної науки є причини зростання матеріального добробуту людей, багатства.
На сучасному ж етапі розвитку економіки вважають, що економічна наука досліджує людську поведінку з точки зору співвідношення між цілями і обмеженими ресурсами, які можуть мати різне використання. Отже економічна наука сприяє ефективному використанню обмежених ресурсів з метою задоволення потреб суспільства та кожного його члена.
3. Функції економічної науки.
Економічна наука - це система теоретичних знань про закони економічної діяльності суспільства.
Економічна наука виконує такі функції:
1). Теоретична – є вихідною і визначальною. Сутність її полягає в тому, щоб глибоко і всебічно вивчати виробництво і розподіл матеріальних благ. Вивчення економічної теорії зводиться до пізнання економічних законів і категорій, які визначають глибоку суть конкретної економічної системи.
2). Практична – полягає у розробці принципів та методів науково обґрунтованої економічної політики держави. Економісти беруть участь у визначенні економічних стратегій, тобто довгострокової господарської політики держави.
3). Прогностична – передбачення напрямів розвитку економічних процесів для запобігання економічним втратам, пом’якшення перебігу деяких негативних процесів.
3). Світоглядна (виховна) – вироблення нового типу економічного мислення; формування сучасного світогляду людини, уявлення про функції економіки на національному та загальносвітовому рівнях.
4). Ідеологічна - висновки економічної науки завжди стосуються інтересів певних груп, тому економічна теорія не може бути незалежною від ідеології.
4. Етапи розвитку економічної науки.
Слово «економія» складається із двох слів: «ойкос» (будинок, домашнє господарство) і «номос» (знаю, закон). Тому буквально «економія» означає науку про домоведення, про мистецтво ведення домашнього господарства.
Економічна наука на шляху свого розвитку пройшла такі етапи:
Меркантилізм- концепція, що бачила основу національного процвітання в нагромадженні благородних металів (золота й срібла), що вважалися головними формами багатства. Представники: А. Монкрет’єн, Томас Мен, Жан Батист Кольбер.
Школа фізіократів,представники якої вважали, що тільки земля продуктивна й що тільки праця сільськогосподарських працівників здатні створити чистий продукт, тобто дохід, що перевищує витрати. Всі інші види діяльності (промисловість, торгівля) є «марними», оскільки вони лише переробляють продукти, не збільшуючи їхню кількість. Відомими представниками цього напряму були Франсуа Кене і і Анн Тюрго.
Класична школа, заслугами якої було поглиблення та розкриття законів розвитку, нових методів дослідження (науковий). Класики були прихильниками економічного лібералізму. Вони розглядали людину насамперед як людину «економічну». Її прагнення до максимізації свого багатства призводить до збільшення багатства всього суспільства. Для класичної школи характерні такі дві суперечливі особливості: 1) розвиток ідей класиків; 2) критика цих ідей та створення альтернативних теорій. Вчених-класиків розділяють на такі дві групи: І хвиля – Петті, Кене, Смітт, Рікардо; ІІ хвиля – Сей, що є автором теорії трьох факторів виробництва; французький класик Бастіа; Мілль; Кері, діяльність якого пов’язана з розвитком світових відносин США. Відомим представником класичної школи є Карл Маркс, який розробив теорію додаткової трудової власності та став в основі виникнення пролетарської політичної економії.
Критичний напрям. (кінець ХІХ-поч. ХХст.) Його засновником був Сімон Сісмонді. Предметом політичної економії стає добробут людей, оскільки він залежить від держави. Сісмонді виступав за державне регулюван ня економікою, підтримку дрібних виробників. Інший представник критичного напряму прудон теж звернув увагу на інтереси дрібної буржуазії, розвиток капіталізму сприяв розоренню останніх. Він також був засновником теорії анархізму, його ідеї з часом унаслідував Бакунін .
Альтернативна школа виникла в 1-й половині ХІХ століття, засновником якої був Фрідріх Ліст, який був прихильником обєднання Німеччини. Він стверджував, що економічна сила Німеччини полягає саме в цьому. Така іде національного єдинства стала основою ідеології фашизму. Альтернативна школа критикувала вчення класиків, особливо Адама Смітта, за те, що вони намагалися відкрити універсальні закони.
Історична школа – виникла в 40-х роках ХІХ ст. і загалом продовжувала ідеї Ліста. Представники: Карі Кріс, Гільдербранд.
Нова історична школа виникла в 70-х роках. Представники: Густав Шмоллер, Луйо Брентано.
Маржиналізм. (ХІХ-ХХ ст..) Його представники Карл Менгер, Євгеній Бем-Баверк, Фрідріх Візер розробили теорію граничної корисності, яка стала основним принципом маржиналізму.
Неокласичний напрям (ХІХ ст..), засновником якого став Альфред Маршалл. Він розробив свою універсальну теорію цін, де немає класів, а натомість є продавці-покупці, виробники-споживачі.У центрі уваги неокласиків – аналіз умов, за яких споживачі й виробники максимізують свій прибуток. Представники: Артур Пігу, Карл Менгер, Євгені Бем-Баверк, Фрідріх Візер.
Кейнсіанство (ХХ ст..) – центр уваги переміщується на проблеми макроекономіки. Джон Мейнард Кейнс вбачав двигун економіки не в пропозиції, а в попиті. Для підвищення сукупного попиту Кейнс рекомендував використовувати податково-бюджетну та кредитно-грошову політику держави.
5. Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету.
На основі економічної теорії сформувалися і розвиваються самостійні економічні науки, сутність яких утворює систему економічних наук. З точки зору масштабів досліджуваного об’єкта розрізняють рівні економічного дослідження, яким відповідають такі складові економічної теорії або наукової дисципліни:
Мікроекономіка (дослідження поведінки і мотивів діяльності суб’єктів первинної данки – домогосподарств, підприємств за умов обмежених ресурсів та альтернативних напрямків їх використання;
Мезоекономіка (вивчає окремі галузі і підсистеми національної економіки – АПК, торговельно-промисловий комплекс, територіально-промисловий комплекс, ВЕЗ);
Макроекономіка (вивчає економічну систему в цілому, всю економіку або окремі її укрупнені складові – сектори, сфери тощо, суспільне відтворення в цілому, категорії як фінанси, зайнятість, безробіття);
Мегаекономіка – міжнародна економіка (вивчає взаємозв’язки національних господарств (економік), міжнародні економічні відносини в межах світового господарства).
За сферами дослідження економічні науки поділяються на: Загальні (фундаментальні): економічна теорія, історія економічних вчень, економічна історія. Функціональні (міжгалузеві, спеціальні): фінанси, кредит, економіка праці, маркетинг, бухгалтерський облік; Галузеві: економіка торгівлі, сільського господарства, банківської справи тощо; Підприємства (промислові підприємства, сільського сподар ської фірми); Регіональні (економіка окремої країни, економіка регіону в межах країни);
Стикові економічні науки – економічна історія, економічна статистика, економічна географія.
Вирішальною ознакою економічних знань є їх науковість. Узагальнені економічні знання фокусуються у вигляді економічної теорії, яка тільки тоді стає науковою, коли підтверджена практикою, життям, реальною дійсністю. Справжнє наукове знання завжди об’єктивне. Тому єдиною справді науковою методологічною основою може бути економічна теорія, перевірена практикою, що і являє економічну науку у справжньому розумінні слова. Тому кожна з фундамента льних економічних дисциплін повинна мати своє чітко окреслене коло категорій і понять, які згодом необхідно конкретизувати в інших нормативних дисциплінах – залежно від подальшої спеціалізації кожного фахівця.
5. Висновки.
Отже, дослідження економічної теорії здійснюється багатьма методами. Результатом їх застосування, як і в інших науках, є створення категорій та законів. Економічна категорія – логічне поняття, що відображає в узагальненому вигляді певні сторони або процеси економічного життя суспільства. Вона відображає родові ознаки економічних явиш. Прикладом таких категорій є товар, ціна, гроші, капітал, прибуток, витрати виробництва тощо. Категорії істинні доти, поки існують економічні явища, які відображаються в категорії. При відмиранні таких явищ зникає і потреба в економічних категоріях, оскільки вони будуть неправильними.
6. Список використаних джерел.
1. Грищенко Ю. Маржиналізм і трудова теорія вартості: чи можливий синтез? //Економіка України. – 1996. - №1.
2. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Підручник. /Г. Н. Климко, В. П. Нестеренко. – К., Вища школа, 1997.
3. Чухно А. Виробничо-технологічна структура економіки: суть і шляхи перебудови. //Економіка України. – 1995. - №7.
4. Павлов К. В. Стан та перспективи інвестиційного розвитку міста Луцька / К. В. Павлов, М. О. Величко // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Серія: економічні науки. – 2011, № 22 (№ 219). – с. 25–30
5. Стрішенець О. М. Економічна теорія: [ навч. посібник для студ. вищ. навч. закл.] / О. М. Стрішенець, Л. В. Єлісєєва, В. І. Ліщук – Луцьк: СНУ ім. Лесі Українки, 2014-240 с.
Вінниця-2022