1   2   3   4   5   6
Ім'я файлу: курсова (5).docx
Розширення: docx
Розмір: 136кб.
Дата: 13.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Куля Віктор доповідь.docx
Економічні методи управління умовами та охороною праці.docx
Вільні економічні зони України.doc
Реферат.docx
мс нікітка курсачок.docx

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра «Менеджмент»

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни « Управління природоохоронною діяльністю»

на тему: « Екологічна оцінка антропогенного джерела забруднення»


Студента 2 курсу МН-2 групи

спеціальність «Менеджмент»

Шейко Анатолія Антоновича
Керівник:

асистент Заяц Ольга Василівна
Національна шкала ___________

Кількість балів: __________

Оцінка: ECTS ___

м. Київ - 2019рік

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….4

Розділ 1. Визначення середнього значення про бігового викиду шкідливих речовин( )………………………………………………………….6

Розділ 2. Визначення середнього значення інтенсивності викидів шкідливих речовин…………………………………………………………………………...10
Розділ 3. Обчислення концентрації токсичних компонентів (CO, СnHm , NOх), в атмосферному повітрі…………………………………………………………13
Розділ 4. Оцінка результатів обмежень викидів шкідливих речовин …...…..20

Розділ 5. Розробка комплексу заходів спрямованого на нормалізацію екологічної ситуації на при магістральній території ……………...………….22

Висновок ……………………………………...………………………………… 26

Список використаних джерел ……………………………...…...……………...27

ВСТУП

 Джерелами забруднювальних речовин є промислові підприємства, об'єкти паливно-енергетичного комплексу, а також викиди комунально-побутового господарства, транспорту. Автомобільний транспорт є основним джерелом забруднення важкими металами і токсичними вуглеводнями.

Розрізняють такі види забруднень:

— інгредіентне забруднення — пов’язане з надходженням у природне середовище речовин, ворожих природним біогеоценозам;

— параметричне забруднення — пов’язане зі зміною якісних параметрів навколишнього середовища (підвищення рівнів шуму, радіації тощо);

— біоценотичне забруднення — пов’язане із зміною структурних параметрів популяцій;

— стаційно-деструкційне забруднення — полягає у деструктивному впливові на ареали існування популяцій у результаті використання природних ресурсів.

У територіальному аспекті забруднення поділяють на локальні, регіональні, глобальні. За силою та характером дії на навколишнє середовище забруднення бувають фонові, залпові, постійні, катастрофічні. За джерелами виникнення забруднення поділяють на промислові, транспортні, сільськогосподарські, побутові.

За походженням забруднення поділяють на:

— фізичне — це зміни теплових, електричних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми, вібрації, спричинені людиною;

— механічне — забруднення твердими частками та предметами;

— хімічне — пов’язане з надходженням твердих, газоподібних чи рідких речовин штучного походження, що порушують процеси кругообігу речовин та енергії;

— біологічне — забруднення біологічними істотами (збудниками СНІДу, атипової пневмонії, хвороби легіонерів) або катастрофічне розмноження рослин чи тварин, переселених з одного середовища в інше людиною або випадково;

— термічне — при скиданні у водойми нагрітої води;

— радіоактивне — пов’язане з надходженням у навколишнє середовище штучних ізотопів.

У країнах Європейського Союзу всі відходи поділяють на три категорії:

— "зелені" — безпечні;

— "жовті" — шкідливі, на скидання котрих потрібно отримати спеціальний дозвіл;

— "червоні" — дуже небезпечні, які знаходять під суворим контролем.

      Розвинені країни світу для контролю за станом довкілля використовують різні характеристики, які називаються індикаторами, індексами, критеріями тощо. Тому проблема розвитку національних критеріїв (індикаторів) на методологічній основі сталого розвитку нині є украй актуальною задачею. Необхідність її найшвидшого вирішення в Україні визначається все більш глибоким залученням нашої країни в системи міжнародних зв’язків в області охорони довкілля.

Приплив іноземних інвестицій в українську економіку також залежить від упровадження системи міжнародно визнаних вимог і стандартів в області охорони довкілля та принципів розвитку економіки (екологічний аудит, оцінка виконання взаємних зобов’язань тощо). Загальна політика фінансових інститутів розвинених країн в обов’язковому порядку декларує вимоги екологічної безпеки економічної діяльності на основі концепції Програми розвитку Світового банку: "...економічна активність є невід’ємною частиною навколишнього середовища., екологічні індикатори обов’язкова частина системи прийняття рішень...".

РОЗДІЛ 1. ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ЗНАЧЕННЯ ПРО БІГОВОГО ВИКИДУ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН( )

Середній пробіговий викид шкідливих речовин визначається окремо для розрахунку легкового і вантажного автомобілів ТП, що рухається по ділянці магістралі, яка складається з перегону та перехрестя з світлофорним регулюванням. Обчислення проводяться для одного напряму руху.

Середнє значення про бігового викиду СО від одного автомобіля j-того типу на ділянці магістралі « перегін – регульоване перехрестя» розраховується за наступною залежністю:

(1.1)

де: частка автомобілів транспортного потоку, що затримуються біля перехрестя;

довжина перегону, км;



середня швидкість руху на перегоні; середня швидкість руху легкових автомобілів ( ) або вантажних автобусів ( ), що рухаються спільно в потоці на міській магістралі, км/год:

добуток поправочних коефіцієнтів, що враховують вплив середнього віку парку автомобілів на викид СО, рівень технічного стану автомобілів на викид СО, зміна нормативних вимог на пробіговий викид СО.

В розрахунках значення коефіцієнтів приймаються: 0,54;

Таблиця 1 – Значення постійних коефіцієнтів

Розрахунковий автомобіль











Легковий

0,171

0,041

-2,74

68

9,65

Вантажний

0,656

0,125

-7,5

-604,8

49


Середня швидкість руху відповідно легкових ( ) та вантажних автомобілів та автобусів ( ), що рухаються спільно у транспортному потоці на міській магістралі визначається за формулами:



(1.2)

де: Z коефіцієнт завантаження дороги рухом;

(1.3)

де: N інтенсивність руху транспортного потоку в одному напрямі, авт/год;

максимальна інтенсивність руху на одній смузі, авт/год.

(1.4)

де: параметр, що враховує сумісний вплив довжини перегону і світлофорного регулювання на зміну щільності потоку;

(1.5)

Для оцінки екологічної ситуації поблизу перехресть необхідно знати число автомобілів, зупинених на перехресті при включені забороняючого сигналу світлофора. Частка автомобілів, що зупинилися на даному підході до перехресті визначається за формулою:

(1.6)

де: ефективна частка j-ої фази в циклі світлофорного регулювання;

фазовий коефіцієнт j-ої фази регулювання.

, (1.7)

де: тривалість основного такту ( дозволяючого), с;

(1.8)

де: потік насичення, авт./год.
Потік насичення для однієї смуги руху визначається виходячи із значень середнього інтервалу між автомобілями с/авт, при роз’їзді черги на перехресті із світлофорним регулюванням:

,(авт./год) (1.9)

Для середніх умов руху на перехресті (добрий стан покриття, поздовжній ухил менше 1,5%):

(1.10)


(1.11)
де: частка легкових автомобілів в транспортному потоці.

Середнє значення про бігового викиду окисів азоту від одного автомобіля j-того типу на ділянці магістралі «перегін – регульоване перехрестя» розраховується за наступними виразами:





де: швидкість усталеного руху Л та В автомобілів, км/год.


  1   2   3   4   5   6

скачати

© Усі права захищені
написати до нас