Аналіз ринку вантажних автомобільних перевезень

Ім'я файлу: Куля Віктор доповідь.docx
Розширення: docx
Розмір: 75кб.
Дата: 23.04.2020
скачати
Пов'язані файли:
Економічні методи управління умовами та охороною праці.docx
Вільні економічні зони України.doc
курсова (5).docx
Реферат.docx

Варіант 13

Доповідь на тему: Аналіз ринку вантажних автомобільних перевезень.

Вантажоперевезення те саме, що і кровоносна система в економічному організмі країни. Заміряючи їх показники можна визначити які галузі розвиваються, які перебувають на межі застою, а які деградують. Існує і зворотна залежність економіки від стану вантажоперевезень і логістичної інфраструктури в цілому.

До основних макроекономічних показників, що відзеркалюються на ринку автомобільних вантажних перевезень в Україні можна віднести: обсяги зовнішньої торгівлі, обсяги і темпи виробництва продукції, обсяги і динаміка роздрібної та оптової торгівлі, реальні доходи населення, рівень інфляції і споживчих цін, а також обсяг споживчого кредитування.

Сектор автомобільних перевезень є ключовим сектором економіка будь-якої країни. За обсягами вантажних перевезень можна відстежувати рівень виробництва продукції в країні. Зростання економіки і виробництва промислової продукції неминуче здається на зростанні автомобільних вантажоперевезень. У той час як висока інфляція, швидке зростання цін, зниження промислового виробництва, а також зниження імпортних і експортних поставок призведе до зниження обсягу вантажоперевезень.

У дослідженні представлені розрахунки, аналіз та інші статистичні дані по автомобільним вантажним перевезенням, тентованими фурами, а авторефрижераторами перевезень по Україні, в режимі експорту (Україна-країни ЄС), і в режимі імпорту (країни ЄС-Україна).

Аналіз ринку автомобільних вантажних показав невідповідність офіційних даних про обсяги вантажних перевезень, а також відсутність статистичних даних про перевезення тентовими автомобілями, і авторефрижераторами в розрізі сектора виробництва продукції, роздрібної та оптової торгівлі. У зв'язку з цими аналітиками компанії був проведений аналіз реального обсягу ринку вантажних перевезень, з урахуванням безліччю факторів, рівня тіньової економіки та іншого. В роботі також представлена методологія даного дослідження.

Умовно дослідження можна розділити на:

Оцінку обсягів перевезень всередині України, в розрізі секторів економіки: виробництва продукції, оптової торгівлі, роздрібної торгівлі та ринку кур'єрських і поштових перевезень, з виділенням перевезень тентованими автомобілями і авторефрижераторами.
Вантажні перевезення в режимі експорту між Україною та країнами ЄС і режимі імпорту між країнами ЄС і Україною, за видами транспорту: тентованими фурами і авторефрижераторами. У цій частині роботи були виділені основні товарні групи по 4-значному коду УКТЗЕД, представлені їх частки в розрахунку млн.т.-км. а також розглянуті країни лідери за обсягами перевезень тентованими фурами і авторефрижераторами.
У заключній частині дослідження представлена інформація про найбільших вантажних перевізників в Україні, розглянуто їх частки. Розглянуто макроекономічні показники (базова інфляція, дефлятор ВВП, показники сектора виробництва продукції, оптової та роздрібної торгівлі, рівень кредитування) і їх прогнози як головних фактор впливу на ринок вантажних перевезень в Україні. У висновках розглянуто ЖД перевезення як один з єдиних конкуруючих сегментів в сфері перевезень, перспективи розвитку та вплив на ринок автомобільних вантажних перевезень.

В даний час в Україні найбільшу частку вантажів (близько 65%) переміщує залізничний транспорт. Однак реальні показники не відповідають даним офіційної статистики, через те, що реальні показники перевезень автомобільним вантажним транспортом в рази перевищують офіційні дані і не включають деякі ключові дані про перевезення.

Вантажні перевезення тентовими автомобілями вигідні для різного виду і розмірів бізнесу, так як доставка вантажу часто відбувається за схемою: «завод-склад», «склад-склад» або «склад-магазин». Такі перевезення не вимагають додаткових витрат на транспортування від місця прибуття вантажу, порту або ЖД станції до кінцевого пункту доставки.

Традиційно автомобілі широко використовуються для доставки порівняно невеликих обсягів на невеликі відстані. У логістичних схемах вони часто комбінуються з іншими видами транспорту для розподілу вантажів з великих терміналів. За даними Держстату України, на автомобільні перевезення припадає 12,6% усього вантажообігу. Подальший перехід вантажопотоків з залізничного на автомобільний транспорт також пов'язаний з рядом проблемних моментів. Перш за все, це обмеження по вазі і габаритам вантажу, який можна відвезти на автомобілі. За існуючими українськими габаритно-ваговими нормами, автопоїзд не може бути важче 40 тонн, а контейнеровоз - 44 тонн. Крім того, все ще залишає бажати кращого стан автомобільних доріг, а збільшення інтенсивності їх використання призводить до зростання зносу.

Далеко не все гаразд в нашій країні і з річковим транспортом. Його інфраструктура, зокрема шлюзи, також значно зношена. На фарватерах багатьох водних шляхів гостро потрібне проведення днопоглиблювальних робіт. Та й період навігації на наших річках поки що не цілорічний, незважаючи на потепління клімату.

Аналіз ринку вантажоперевезень в Україні свідчить про те, що економічне зростання на середньострокову перспективу буде утруднений без відновлення і розвитку транспортної галузі.

Особливо це стосується її залізничної складової, як основного вантажоперевізника. Від вирішення проблем з транспортом у великій мірі залежить ступінь реалізації виробничого та транзитного потенціалу України.

№ з/п	Види господарської діяльності	Загальна кількість діючих ліцензій за видами робіт
1	Внутрішні перевезення пасажирів автобусами	13687
2	Внутрішні перевезення пасажирів на таксі	10840
3	Внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення	3802
4	Внутрішні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями	3396
5	Міжнародні перевезення пасажирів автобусами	2502
6	Міжнародні перевезення пасажирів на таксі	74
7	Міжнародні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення	147
8	Міжнародні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями	909
9	Міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезень небезпечних вантажів та небезпечних відходів)	10400

Інформація про кількість транспортних засобів (по типу), які закріплені за ліцензіатами як засоби провадження господарської діяльності

Тип транспортного засобу	Загальна кількість транспортних засобів
Автобус	51909
Мікроавтобус	2426
Легковий	16997
Інші пасажирські	1199
Тягач	43907
Бортовий	3541
Фургон	3873
Інші вантажні	7727
Вантажо-пасажирські	131
Інші транспортні засоби	11049
Разом	142759

Міжнародні перевезення

Сучасна світова економіка розвивається колосальними темпами, економічні відносини стають більш комплексними багатошаровими і багатоступінчатими. У забезпеченні сталого розвитку цих відносин важливу роль відіграє транспорт. На даний момент транспортна логістика має багаторівневу складну структуру, а логістичні ланцюжки вражають своєю довжиною та різноманітністю, залучаючи в процес доставки вантажу від виробника до кінцевого споживача різні види транспорту. В умовах конкуренції на ринку міжнародних автомобільних перевезень, основним завданням Міністерства інфраструктури є надання максимального сприяння українським автомобільним перевізниками на державному рівні.

На шляху вирішення даної задачі головною метою є організація максимально-ефективної взаємодії між органами державної влади та громадськістю.

Вирішення питань, які гостро стоять перед перевізниками в процесі здійснення їх основного виду діяльності - міжнародних автоперевезень, є одним із пріоритетних напрямків роботи структурних підрозділів Мінінфраструктури та Департаменту стратегічного розвитку дорожнього ринку та автомобільних перевезень зокрема.

Серед основних завдань стосовно приведення нормативних актів, які регулюють міжнародні автомобільні перевезення пасажирів та вантажів є розробка нових редакцій наказу Міністерства транспорту України від 20.08.2004 № 757 «Про впорядкування системи оформлення, видачі, використання та обліку дозволів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.08.2004 за № 1075/9674, та від 09.02.2004 № 75 «Про затвердження Порядку організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2004 за № 759/9358. Цими наказами визначаються:

порядок видачі дозволів на вантажні перевезення та нерегулярні перевезення пасажирів;
порядок проведення конкурсу на розподіл дозволів ЄКМТ;
порядок відкриття маршрутів регулярних пасажирських перевезень.

У 2020 році зміни стосуватимуться питань автоматизації процесів видачі дозволів на вантажні перевезення та нерегулярні перевезення пасажирів, а також проведення конкурсу з розподілу дозволів ЄКМТ та удосконалення основних засад організації міжнародних перевезень пасажирів.

Розподіл дозволів ЄКМТ на 2020 рік був максимально прозорим та таким, що унеможливив будь-які прояви корупційних ознак в організації даного процесу. Кожен крок розподілу проводився з висвітленням на сайті міністерства переліку всіх заявників та процесів розподілу.

З метою посилення основних транспортних зв’язків між територіями України та ЄС відбувається лібералізація та дерегуляція внутрішнього ринку транспортних послуг. Так, здійснюються заходи щодо підвищення прозорості роботи перевізників та створення чесних та конкурентних умов роботи на ринку транспортних послуг. Для цього постановами Кабінету Міністрів України № 180 та № 181 від 07.02.2018 внесено зміни до «Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загальногокористування» та «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» з метою імплементації регламентів ЄС №1370/2007 «Про громадські послуги з перевезення пасажирів залізницею і автомобільними шляхами».

Триває процес створення конкурентних умов на ринку авіаційних перевезень – проект «Авіаційної транспортної стратегії України на період до 2030 року» передбачає залучення бюджетних авіакомпаній до України шляхом надання бездискримінаційного доступу до експлуатації повітряних шляхів сполучення, ринку послуг наземного обслуговування, ринку авіаційного пального та двостороннього співробітництва у галузі міжнародного повітряного сполучення.

Для цього вже створено національну бюджетну авіакомпанію SkyUp Airlines, яка надаватиме доступні транспортні послуги на внутрішніх та міжнародних маршрутах. Крім того, у вересні 2018 р. розпочала свою роботу в Україні найбільша в Європі бюджетна авіакомпанія Ryanair DAC, здійснюються заходи щодо залучення на внутрішній ринок авіаційних перевезень України «лоукост» компаній Eurowings та EasyJet. Слід зазначити, що на шляху до здійснення інтеграції транспортного сектору України та ЄС та, відповідно, отримання синергетичного ефекту від цього процесу існують проблеми, які потребують своєчасного вирішення.

Рівень розвиненості вітчизняного транспортного сектору суттєво відрізняється від більшості країн ЄС, що заважає швидкому здійсненню інтеграційних заходів. Так, у 2015 р. кількість легкових автомобілів на тисячу населення (рівень моторизації) в середньому у країнах ЄС-28 складала близько 500, у той час як в Україні цей показник становив 161. При цьому, протягом розглянутого періоду найменше в ЄС значення рівня моторизації спостерігалось у Румунії (261), тобто за цим показником Україна відстає не лише від середньоєвропейського рівня, але і від рівня найменш розвинених у цьому аспекті членів ЄС. 13 Аналогічно, у 2015 р. рівень моторизації за вантажними автомобілями в Україні складав 30,3, у той час як найменший рівень серед країн ЄС спостерігався у Хорватії (35) Литві (35) та Латвії (43). Низький рівень моторизації за легковими та вантажними автомобілями має наслідком відносно невеликі обсяги перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом та звужує прибутковість перевізників, які не здатні оперативно нарощувати свої автопарки для задоволення потреби у перевезеннях. В результаті держава недоотримує кошти, які могли б спрямовуватись на розбудову транспортної інфраструктури, підвищення її конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості.

Недостатня пропускна здатність вітчизняних автодоріг та якість дорожнього покриття, у результаті чого потенціал автомобільного транспорту використовується недостатньо. Так, якщо в середньому у країнах ЄС-28 основна відстань, на яку відбувалось перевезення вантажів, у 2015 р. складала від 300 до 999 км, то в Україні вона становить лише 52 км.14 Участь вітчизняного автомобільного транспорту у здійсненні міжнародних транзитних перевезень є вкрай малою (для країн з високою часткою міжнародних транзитних перевезень, таких як Болгарія, Латвія, Литва, Угорщина, Португалія, Румунія та Словаччина, основна відстань, на яку відбувається перевезення вантажів автомобільним транспортом, складає понад 1000 км).

Недостатнє використання потенціалу вантажних перевезень автомобільним транспортом також ілюструється показниками структури вантажообігу наземного транспорту України та ЄС (рисунок). Аналіз показників цієї структури демонструє вагомий диспаритет між частками перевезених вантажів – так, у 2015 р. частка обсягів перевезення вантажів автомобільним транспортом у ЄС перевищувала аналогічний показник для України у 3,2 разу, у той час як в Україні спостерігається домінування частки вантажних перевезень залізничним транспортом – у 4,1 разу більше, ніж в ЄС. Крім того, Україна поступається ЄС за часткою перевезень внутрішнім водним транспортом у 10,7 разу.

Слід зазначити, що домінування частки залізничного транспорту у перевезенні вантажів в Україні певною мірою пояснюється високою часткою сировинних товарів та товарів з невисоким ступенем обробки. Так, у 2016 р. частка вугілля, руди, коксу, цементу, хімічних і мінеральних добрив, лісу, нафти та нафтопродуктів, чорних металів та хлібних вантажів у загальному обсязі перевезених вантажів залізничним транспортом загального користування складала 74,3 %.

Надзвичайно мала частка внутрішнього водного транспорту у вантажообороті України свідчить про існування значного потенціалу щодо його розширення. Скорочення кількості справних локомотивів та вагонів ПАТ «Українська залізниця», хронічна нестача зерновозів, а також запроваджене з 13 листопада 2018 р. підвищення ставок на перевезення вантажів залізничним транспортом (таблиця 1) змушують виробників та експортерів звертати увагу на можливості транспортування своєї продукції річковими шляхами, що у 5 разів економічніше за транспортування автомобільним транспортом та у 1,5 разу – залізничним.

Автомобільні вантажні перевезення як один з ключових чинників сучасної європейської економіки мають бути здатні стабільно задовольняти економічні, соціальні та екологічні інтереси суспільства. Забезпечити сталий розвиток транспортної системи покликані СТП та відповідний правовий масив, розроблений ЄС для її реалізації [83, с. 7]. ЄС є головним політичним та економічним партнером країн, що розташовані у сусідніх із ним регіонах. Підвищення якості, безпеки і екологічності транспортного сполучення у третіх країнах дозволяє їм ефективно розвивати власну політичну та економічну систему. СТП щодо вантажних автоперевезень у країнах ЄС передбачає близько 60 особливих заходів. Ці заходи, у сукупності,являють собою програму дій, яка містить пропозиції щодо удосконалення функціонування автранспорту на основі таких принципів:

1) поліпшення якості роботи автомобільного транспорту. У країнах ЄС зроблено законодавчі кроки щодо зміни окремих положень контрактів з метою захисту інтересів перевізників і більш суворого дотримання правил добросовісної конкуренції. Передбачено встановлення жорсткого контролю 111 над зростанням обсягів автомобільних перевезень і сприяння зростанню вантажопотоків залізничного і водного транспорту як більш екологічно чистих. Причому до 2050 р. далекі автовантажоперевезення повинні скоротитися на 50%. Як наслідок структура вантажоперевезень територією ЄС буде змінюватися, і всім учасникам перевізного процесу доведеться враховувати ці зміни;

2) розвиток інтермодальних перевезень на стику міжнародних комунікаційних каналів. Пріоритетними завданнями вважається технічна гармонізація та застосування прогресивних перевізних технологій;

3) провадження єдиної тарифної політики. В ЄС існує покраїнна специфіка отримання плати за проїзд;

4) гостра конкуренція на ринку автомобільних перевезень ЄС. Економічна криза 2008 р. й уповільнення розвитку європейської економіки найбільше відбилися саме на обсягах автомобільних перевезень, які за період з 2008 до 2012 рр. скоротилися на 12,1 %.

Отже, заходи, до яких вдається ЄС з метою скорочення обсягу автомобільних перевезень, спричиняють загострення конкуренції в цьому секторі ринку, що, своєю чергою, значно ускладнює доступ на ринок автомобільних перевезень українських компаній. У структурі торгівлі та вантажних автоперевезень країн ЄС у 2014 р. найбільшими є частки ФРН (імпорт 18,7%, експорт 28,0%), Великої Британії (імпорт 14,5%, експорт 11,6%) та Франції (імпорт 9,6%, експорт 10,2%). У 2013 р. ЄС-27 перерахували надлишки для товарів, що продаються в країничлени, на суму 54,6 млрд євро: це був перший профіцит ЄС–28 з 2002 р.

За обсягом перевезень автомобільним транспортом у першу шістку країн ЄС входять ФРН, Польща, Іспанія, Франція, Італія і Велика Британія. У країнах ЄС, зокрема в ФРН, та в країнах Бенілюксу (Бельгія, Нідерланди, Люксембург) для постійних завантажень проводяться тендери. Суттєву роль у всіх типах вантажоперевезень відіграють такі всесвітньо відомі транспортноекспедиційні компанії, як Raben, Deutsche Bahn, LKW Walter, DPD, UPS та DHL [119]. Упродовж 2000–2014 рр. обсяги експорту та імпорту зросли майже у всіх країнах-членах ЄС, окрім Румунії, де обсяг імпорту протягом 2000– 2014 рр. зменшився на 1%.

Останніми роками функціонування транспортної системи України перебуває під впливом таких тенденцій, які відображаються на завантаженості та стані інфраструктури нашої держави: – зростання ВВП у 2016 р. відбулось на 2,3%, у 2017 р. – на 2,4% і в 2018 р19., за прогнозами Інституту економіки та прогнозування, відбудеться на 2,6–3,0 %; – зростання промислової продукції у 2017 р. становило 0,4%, сільського господарства – 0,2%, реальна заробітна плата у 2017 р. зросла на 19,1%; відповідно до цих тенденцій мобільність населення не досягла рівня докризового періоду, а саме попит на перевезення пасажирів усіма видами транспорту зменшився на 4,3% (за 2017 р. перевезено 4647,2 млн пасажирів проти 4854,4 млн у 2016 р.); – зростання експорту в 2017 р. становило 20,6%; залежність від зовнішньої кон’юнктури на експортну продукцію України (продукція машинобудування, хімічної, харчової промисловості традиційно користувалась попитом на ринку РФ) відноситься.

до ключових факторів зростання ВВП України і у 2014–2015 рр. негативно впливало на його динаміку та перевезення вантажів усіма видами транспорту; – зниження надійності України як бізнес-партнера (пред’явлення РФ повернень за боргові зобов’язання та відмова останньої реструктурувати ці борги впливає на імідж України); – зростання динаміки капітальних інвестицій на 22,1% у 2017 р.; у транспорт, складське господарство, поштову та кур’єрську діяльність у 2017 р. спрямовано 35,7 млн грн (8,7% до загального обсягу), що на 42,2% більше, ніж у звітному періоді минулого 2016 р.; – зростання перевезення вантажів за 2017 р. порівняно з відповідним періодом 2016 р. на 1,8% – з 624,5 млн т до 635,9 млн т.; за видами транспорту найбільше падіння спостерігалось на ринку перевезень водним транспортом – (-11,9)%, залізничним – (-1,1)%; найбільше зростання спостерігалось на ринку перевезень авіаційним транспортом – на +10,5%, трубопровідним – на +7,6%, автомобільним – на +4,7% до аналогічного періоду минулого року; – обсяги переробки вантажів у морських портах України за 2017 р. показують приріст на 0,6% до аналогічного показника минулого року, найбільше зростання – у портах Усть-Дунайську: – на 113,4%, Рені – 15,7% та Южному – 6,6%, загалом перевалку наростили 5 портів із 13; – у структурі обсягів переробки вантажів у морських портах за 2017 р. дещо знизився експорт (-1,7%), підвищився імпорт (+27,8%) та транзит (+14,3%); – стан транспортної інфраструктури в результаті анексії АР Крим та неоголошеної війни: зменшення статичних показників транспортної інфраструктури, які за останні 23 роки практично не змінювалися (зменшення довжини автомобільних доріг загального користування на 6,3 тис. км – до 163,0 тис., довжини залізниць – на 630 км, кількості торговельних портів – з 18 до 13 (діяльність портів Євпаторія, Керч, Феодосія, Севастополь, Ялта припинена указом Мінінфраструктури), кількості аеропортів (втрачено Сімферополь, Бельбек, Керч, Донецьк і Луганськ); – також на 2014–2018 рр. припадають найбільші виплати за раніше взятими кредитами від МФО (міжнародні фінансові організації) на фінансування інфраструктурних проектів, будівництво яких розпочато в 2011–2013 рр. (суми з виплат перевищують суми нових запозичень). Таким чином, відбувається погіршення економічної кон’юнктури та реальна переорієнтація вантажопотоків на території України, що відображається на показниках завантаження транспортної інфраструктури, вантажообігу і пасажирообороту транспортного комплексу України. Незважаючи на означені негативні тенденції, роль транспортної інфраструктури в економіці сучасної України є великою і такою залишатиметься, її значення тільки зростатиме, особливо у повоєнному відновленні постраждалих регіонів Донецької і Луганської областей. За підсумками 2017 р., діяльність транспорту і зв’язку в структурі ВДВ становила 7,7%, обсяг освоєних капітальних інвестицій – 6,7%, або 0,9% ВВП, кількість зайнятих у цій сфері – 6,2% загальної кількості зайнятих в економіці. Щодня транспортна система України перевозить у середньому 18 млн пасажирів та 5 млн т вантажів.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас