1   2
Ім'я файлу: Роль класного керівника.docx
Розширення: docx
Розмір: 52кб.
Дата: 15.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Місцеве самоврядування та принципи його здійснення.docx

Доповідь на педраду: « Роль класного керівника у формуванні творчого працездатного колективу учнів»

Класне керiвництво у загальноосвiтнiх школах України регламентуеться на законодавчому рiвнi. Зокрема, Мiнiстерство освiти i науки України затвердило Положения про класного керiвника навчального закладу системи загальної середньої освiти. У цьому документі зазначено права та обов'язки класного керiвника як органiзатора учнiвського колективу. Вiдповiдно до вказаного положення класний керiвник повинен сприяти змiстовному проведенню дозвiлля, органiзовуючи екскурсії, виховнi заходи; співпрацювати з усiма учасниками навчально-виховного процесу (батьками, учителями, медичними та соціальними працiвниками тощо) з метою забезпечення належних умов для здійснення навчального i виховного процесу; володіти iнформацiею про навчальнi досягнення, умови побуту й виховання учнiв; формувати свiтогляд, розвивати моральнi цiнностi дітей. Також задекларовано вимоги до класного керiвника. Такий педагог має дотримуватися педагогiчної етики, поважати кожного учня як особистiсть, пропагувати здоровий спосіб життя, постiйно пiдвищувати рiвень педагопчної майстерності, професiйних умiнь i навичок, загальної культури.

Класний керівник виконує дуже важливі й відповідальні завдання. Він організатор виховної роботи в класі і наставник учнів, організовує і виховує учнівський колектив, обєднує виховні зусилля вчителів, батьків і громадськості. Успішна виховна робота не можлива без згуртованого колективу. Саме через колектив класний керівник впливає на ставлення школярів до навчальних обовязків, до суспільно корисної праці, на їхню дисципліну та успішність. Під впливом добре організованого й згуртованого колективу школярі зростають політично, морально й культурно, набувають організаторських навичок. У колективі розвивається їхня творча ініціатива, міцніють узи дружби й товариськості, народжуються нові норми поведінки. Створення і згуртування дитячих колективів -- найважливіше завдання вчителів, і насамперед класних керівників. Якщо такий колектив створено, набагато легше можна розвязати будь-які виховні завдання. Здорова громадська думка, відверта товариська критика і самокритика сприяють розвиткові громадської активності школярів і формуванню в них цінних моральних якостей. У згуртованому колективі різні характери, здібності, інтереси, нахили учнів ніби доповнюють одне одного, їхні переживання стають яскравішими, вчинки відповідальнішими, думки глибшими. Дружний і згуртований колектив силою громадської думки, методами переконання (а іноді й примусу) привчає своїх членів поєднувати особисті інтереси з громадськими.

Виховуючи учнівський колектив, класні керівники водночас формують особистість кожного учня. Вони спираються у своїх починаннях на самодіяльність та ініціативу учнів, на силу громадської думки. Який би великий не був авторитет вихователя, він все-таки не може замінити собою вплив правильно організованого колективу. Учнівський колектив сприяє встановленню нового типу взаємин між вихователями та учнями. За наявності його вихователь дістає можливість впливати на учнів не лише прямо, а й опосередковано, через колектив, через їхніх товаришів. У вихованні успішно застосовується «педагогіка паралельної дії». Чим згуртованіший колектив, тим дужче виявляється в ньому паралельний вплив вихователів і громадської думки учнівського колективу. Негідні вчинки учнів засуджують не лише педагоги, а й самі учні.

У колективі учні засвоюють правила спілкування з іншими людьми, правила колективістських відносин і культурної поведінки в суспільстві. Під впливом добре організованого колективу набагато легше виробити організаторські навички, навчити керувати й підкорятися, поєднувати особисті інтереси з громадськими. Практика виховання показує, що тільки в колективі і з його допомогою можна виховати й розвинути в школярів почуття відповідальності за доручену справу, колективізм, товариську взаємодопомогу та інші цінні якості. Неможливо виховати колективіста поза колективом, поза колективними відносинами та переживаннями. Через класного керівника здійснюються виховний вплив педагогічного колективу на школярів, формування моральних якостей. Ефективність цього впливу великою мірою залежить від згуртованості класу, від організації в ньому колективної діяльності. У класах, де є мікро колективи, завдання класного керівника полягає в тому, щоб, вивчивши ці групи, спертися на них у своїй роботі. Не слід допускати протиставлення та ізоляції їх, під час формування бригад для чергування або для виконання громадських доручень треба враховувати наявність у класі малих груп і не розєднувати їх. Важливо тільки прагнути до того, щоб вони не відривалися від класного колективу, жили його інтересами. Учнівський колектив потребує педагогічного керівництва. Не можна залишати школярів напризволяще, їхній особистий досвід обмежений. Тому слід спрямовувати діяльність колективу, допомагати йому знаходити потрібні й корисні справи, які сприятимуть формуванню особистості. Водночас не слід ставати на шлях адміністрування, командування колективом. Не стримуючи самодіяльності та ініціативи школярів, треба вміло спрямовувати їхню діяльність, сприяти нагромадженню в учнів досвіду колективних дій та колективних переживань.

Педагогічне керівництво колективом здійснюється шляхом постановки єдиних вимог, подання допомоги у визначенні головного напряму роботи колективу, у налагодженні спільної діяльності, у створенні здорової громадської думки. Це керівництво колективом повинно поєднуватися з розвитком самостійності, заохоченням корисної ініціативи та самодіяльності учнів. Майстерність класного керівника полягає в тому, щоб поставити перед колективом захоплюючу мету, виховати прагнення до колективної діяльності, забезпечити необхідні для цього умови.

Надання самостійності учнівському колективові не означав зниження спрямовуючої ролі педагогів, навпаки, від пих вимагається гнучкіше й тактовніше керівництво. Ініціатива, самодіяльність та активність не виникають самопливом. Вони народжуються й розвиваються головним чином у процесі добре організованої спільної діяльності, у боротьбі за досягнення спільної мети.

Характер педагогічного керівництва змінюється залежно від віку учнів та ступеня розвитку колективу. У молодших класах, а також у колективах, що перебувають на початковій стадії розвитку, класний керівник нерідко виступає ініціатором різних справ, які сприяють згуртуванню колективу. У старших класах і в добре організованих колективах він виконує лише функції консультанта, помічника в організації діяльності учнівського колективу.

На жаль, ще трапляються класні керівники, які займають позицію «непомітних спостерігачів» в учнівському колективі й самоусуваються від найважливіших колективних справ. Це призводить, як правило, до послаблення колективних звязків та до погіршення дисципліни. Часом буває й інша крайність. Класні керівники недооцінюють самостійності, організаторських можливостей та здібностей своїх вихованців. Вони намагаються самі без участі активу накреслити плани проведення колективних справ, призначають відповідальних за їх виконання, перевіряють та обліковують результати роботи. Керівництво в таких випадках набуває авторитарного характеру. Це заважає виявленню ініціативи та самостійності учнів. Придушення ініціативи школярів, зайва й настирлива опіка так само шкідливі, як і невтручання в їхнє життя та діяльність.

Роботу з організації колективу необхідно проводити з урахуванням віку, рівня розвитку та вихованості учнів, їхньої активності, дисциплінованості та ряду інших умов, характерних для певного класу. Лише при цьому можна добитися серйозних успіхів у згуртуванні учнів у дружний і цілеспрямований колектив.

Учнівський колектив створюється, зростає й міцніє в процесі різноманітної діяльності. Вона робить життя колективу змістовним і цікавим. Тому створення і згуртування учнівського колективу починається з конкретних і корисних спільних справ, що потребують колективної та узгодженої роботи. Обладнання класу перед початком навчального року, або підготовка його до свят, виготовлення іграшок чи поробок, прибирання шкільного подвіря, організація класних змагань, конкурсів, виступів, виставка виробів учнів -- усе це допомагає усвідомити свій звязок з колективом і пройнятися почуттям відповідальності перед ним. Чим цікавіші колективні справи, чим довше учні живуть спільними інтересами, тим охочіше віддають вони свої сили спільній справі, тим міцніший і згуртований учнівський колектив, тим ефективніша робота класного керівника. Якщо взяти до уваги загальнішкільні заходи, рейди, виставки, конкурси, які оцінювалися і внесені до рейтингу класів,то маємо відповідні результати: початкова школа - із 11заходів 4 клас має 7 перших місць (кл. кер. Пацук О. І.), середня ланка – із 18 заходів 5 клас має 7 перших місць (кл. кер. Савенко Н.В.), старша ланка – із 18 заходів 9 клас має 8 перших місць і в 2 не брали участі (кл. кер. Летута О.А.), 10 клас теж має 8 перших місць і в 3 не брали участі (кл. кер. Якуб Л.П.). Найпасивнішим із усіх класів школи , на жаль, є 11клас.В них нема жодного 1 місця і в 5 заходах не брали участі (кл. кер. Барташ Н.М.).

Згуртуванню колективу сприяє виконання різних громадських доручень. Багато які з них повязані з обслуговуванням потреб класного колективу. Всі класні керівники , починаючи з1 класу, залучають дітей до класного самоврядування. В кожному класі є актив, розподілені обов’язки, контролюється їх виконання.

Було б неправильним виключити із сфери діяльності колективу розваги, ігри. Необхідно навчити дітей весело й розумно відпочивати. Ігрова діяльність -- це важливий засіб всебічного розвитку учнів, розширення їхнього життєвого досвіду та формування колективістських рис. На жаль, ми чомусь виключаємо дану форму роботи, плануючи свою діяльність з класом.

Постановка захоплюючих перспектив. Перспектива -- це яскрава, цікава і радісна подія, до досягнення якої прагнуть усі члени колективу, за здійснення якої вони ведуть боротьбу. Колективні перспективи породжують в учнів загальне піднесення, роблять їхню діяльність змістовнішою. Коли ж у класі немає яскравих і захоплюючих перспектив, одноманітність і нудьга негативно позначаються на житті й діяльності учнівського колективу. Перспектива, що стоїть перед учнівським колективом робить його згуртованим та активнішим. Таким чином, класне керівництво - справа складна. З одного боку, не слід ставати на шлях надмірної регламентації кожного кроку школяра. Слід уникати непотрібної опіки, командування, придушення ініціативи та самостійності. З другого боку, не можна залишати учнів без будь-якого нагляду, без належної уваги та керівництва. Слід допомагати їм знаходити потрібні й корисні заняття до душі, організовувати позанавчальний час, сприяти самовихованню.

Література

1. Болдырев Н. И. Классный руководитель. - К.: Рад. школа, 1982. - 107 с.

2. Волкова Н. П. Педагогіка. - К.: Академія, 2003. - 206 с.

3. Педагогика: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов/ Под ред.

Ю. К. Бабанского. - М.: Просвещение, 1983. - 342 с.

Науковцi виокремлюють !х дiагностичну, оргашзаторську, виховну, координацiйну, стимулюючу, контролюючу, корекцшну й соцiальну функци.

Анатз додатшв до статутов польських шкiл дае пiдстави стверджувати, що головними завданнями вихователя класу е створення умов, як1 допомагають розвитку дитини, зокрема:

• надання повно! шформацп, яка цiкавить учшв, щодо дiяльностi самодiяльних колектив^в, клубiв, бiблiотек, учшвського самоврядування, шк1льних педагопв, профiлактичних кабiнетiв, кабiнетiв домедично! допомоги, секретарiату;

• залучення учнiв до розвитку власних защкавлень через участь у позанавчальних заняттях;

• сшвпраця з радою батьк1в класу, збагачення внутрiшнього життя класу через оргашзацш екскурсiй, походiв у театр, кшотеатр чи басейн, зустрiчей та урочистостей;

• заохочення учнiв до учасп в концертах, спортивних змаганнях, до роботи у бiблiотеках.

Завданнями класного керiвника е органiзацiя колективу класу, залучення його до змагань

зi збору макулатури, до утримання в чистоп шк1льних територiй, до учасп у громадських справах.

Вагомою е роль вихователя класу у виршенш конфлштних ситуацiй, як1 виникають мiж учнями та !х батьками, мiж учнями класу чи школи тощо. Класний керiвник повинен встановити причини непорозумшь, вислухати обидвi сторони, яю конфлiктують, провести бесiди з органами учшвського самоврядування та батьками учшв, залучити за необхiдностi для виршення конфлiкту директора школи, шк1льних педагопв, учителiв.

Важливою е дiагностична функщя класного керiвника та терапiя. Вш повинен скористатися комплексом методiв педагопчно! дiагностики, зокрема, мае проводити систематичш спостереження, анкетування, соцiометрiю тощо.

Вихователь класу реалiзуе сво! функцп через оргашзацш шдив^ально! допомоги кожному учневi (спостереження за його поведiнкою, розшзнання потреб i зацiкавлень, проведення шдив^альних розмов, вивчення родинного середовища, оргашзацш матерiальноl допомоги, надання допомоги у виршенш проблем).

Однiею з основних функцш класного керiвника у школах Польщi е планування роботи класу, яке здшснюеться вiдповiдно до навчально-виховного плану школи i виявлених потреб класного колективу (життя колективу класу, класш вечори, екскурсп, конкурси у клас i мiж класами, батьшвсьш збори тощо). План складаеться на весь перюд навчання у школ^ а також на один рш.

Вихователь класу у польських школах, як 1 в украшських, сшвпрацюе з учителями-предметниками. При цьому надаеться допомога тим учням, яю вiдчувають труднощ1 у навчаннi. Особлива увага у ствпращ з учителями придшяеться недисциплiнованим учням. Вихователь класу систематично контактуе з батьками для встановлення, яка психолого-педагогiчна п^дтримка необхвдна дитин1. Як м1н1мум, в1н проводить батьювсью збори три рази в рш.

Отже, основними функц1ями класного кер!вника е: планування роботи класу, координация д1яльност1 виховних 1нституц1й, органiзацiя виховного середовища, проведення педагопчних вимiрювань, реал!защя терапИ, адмiнiстративна д1яльн1сть [6].

Пор!вняльний аналiз д1яльност1 класних керiвникiв ЗОНЗ польщ1 й Укра1ни дае шдстави стверджувати, що головними напрямами роботи виховател^в класу е:

• проведення д!агностичних процедур;

• оpганiзацiя колективy кИсу;

• спpияния y навчаннi;

• виховання цiнностей;

• кооpдинацiя даяльносп виховних iнститyцiй;

• стимyлювания учшв до дiяльностi;

• контpоль знань i сфоpмованостi якостей;

• попеpедження й подолання важковиховуваностц

• ствоpення соцiального сеpедовища, допомога у встановленш соцiальних контактiв.

Вивчення науково-педагогiчно! лiтератури, зокрема робiт С. Баранова, Н. Волково!, М. Рожкова, М. Савiна, В. Сухомлинського, М. Фiцули, дало можливiсть визначити та охарактеризувати загальш функцп класного керiвника. Науковцi виокремлюють !х дiагностичну, оргашзаторську, виховну, координацiйну, стимулюючу, контролюючу, корекцшну й соцiальну функци.

У Польщi теоретико-методичнi засади виховно! роботи обгрунтували Я. Корчак (J. Korczak) Т. Левовщький, (T. Lewowicki), Л. Зажецький (L. Zarzecki), Т. Дембровська (T. D^browska), Б. Войцеховська-Харлак (B. Wojciechowska-Charlak), К. Конажевський (K. Konarzewski), Ю. Конопнiцький (J. Konopnicki), М. Лобоцький (M. Lobocki). Б. Суходольський (B. Suchodolski), М. Танась (M. Tanas), Ф. Шльосек (F. Szlosek) та ш

Дiяльнiсть класного кер1вника та його функци вивчали Г. Щепаньський (H. Szczepanski) [10], Б. Заневська (B. Zaniewska) [11], Я. Радземч (J. Radziewicz), роль класного керiвника у формуваннi дитячого колективу - З. Славш (Z. Slawik) [9], вдосконалення даяльносп молодих виховател1в -Я. Блшкемч (J. Blinkiewicz). В. Заневська, зокрема, зазначае, що класний кер1вник повинен водночас бути актором - оргатзатором iмпрез та учителем, що сприяе успiшному навчанню. Удосконаленню професшно! тдготовки вчител1в у Польщi присвяченi дослiдження укра!нських вчених К. Бшицько!', А. Василюк, I. Мищишин тощо.

Проте темою спецiального до^дження не став порiвняльний аналiз функцш класного керiвництва ЗОНЗ Польщi й Укра!ни з обгрунтуванням перспектив удосконалення дiяльностi вихователiв класу.

Мета статп - здiйснити порiвняльний аналiз дiяльностi класних керiвникiв в ЗОНЗ Укра!ни та Польщi, виявити особливостi !х дiяльностi та визначити перспективи Н вдосконалення.

Класне керiвництво у загальноосвiтнiх школах як Укра!ни, так i Польщi регламентуеться законодавчому рiвнi. Зокрема, в Укра!ш Мiнiстерство освiти i науки затвердимо Положения про класного керiвника навчального закладу системи загально! середньо! освiти. У цьому документ1 зазначено права та обов'язки класного керiвника як органiзатора учнiвського колективу [4]. Вiдповiдно до вказаного положення класний керiвник повинен сприяти змiстовному проведенню дозвiлля, органiзовуючи екскурсй', виховнi заходи; ствпрацювати з усiма учасниками навчально-виховного процесу (батьками, учителями, медичними та сощальними працiвниками тощо) з метою забезпечення належних умов для здшснення навчального i виховного процесу; володии iнформацiею про навчальнi досягнення, умови побуту й виховання учнiв; формувати свiтогляд, розвивати моральнi цiнностi дтай. Також задекларовано вимоги до класного керiвника. Такий педагог мае дотримуватися педагогiчно! етики, поважати кожного учня як особистiсть; пропагувати здоровий споиб життя; постiйно пiдвищувати рiвень педагопчно! майстерност1, професiйних умiнь i навичок, загально! культури [4].

У Польщi вiдповiдно до розпорядження мiнiстра освии вiд 21 травня 2001 р. складаються статути шк1л, спецiальнi додатки яких визначають обов'язки класного керiвника [8].

Свiдченням посилено1 уваги суспшьства до проблем виховання е розпорядження мiнiстра освiти вiд 30 кштня 2013 р. у справi засад та оргашзацп психолопчно-педагопчно1 допомоги в дошкшьних закладах, школах i позашкшьних закладах. Психологiчно-педагогiчна допомога призначена для задоволення iндивiдуальних освiтнiх потреб, виявлення iндивiдуальних можливостей учшв, вирiшення проблем неповносправносп, сощально1 дезадаптацп, вiдставання у навчанш, важковиховуваносл, пов'язано! з побутовими умовами учня, у кризових або травматичних ситуацiях тощо [7].

  1   2

скачати

© Усі права захищені
написати до нас