ВСТУП
Особливого значення в сучасних умовах ринкових відносин набуває закупівля товарів, яка є основою ефективної діяльності підприємства на ринку. Закупівлі опосередковують з одного боку, вплив торгівлі на виробництво щодо визначення його обсягів, вдосконалення асортименту і підвищення якості товарів, а з іншого, - вплив виробництва на роздрібну торгівлю щодо формування нею торгового асортименту, розширення реалізації, поліпшення організації торговельного обслуговування, а також на підвищення рівня задоволеності матеріальних і культурних потреб населення.
Для виробників товарів та послуг закупівлі є не тільки гарантією їх збуту, але й забезпечують безперервність виробництва, ефективне функціонування підприємств. Для роздрібної торгівлі вони сприяють своєчасному надходженню товарів для досягнення власної мети, а для решти учасників товаропросування - гарантією виживання в умовах ринкової конкуренції.
Незважаючи на велику кількість праць вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячених проблемам закупівель, теоретичні погляди щодо їхньої сутності та її адаптації до ринкових умов господарювання є суперечливими. Зокрема, відсутня єдина точка зору щодо дефініції „закупівлі".
Огляд літератури, присвяченої проблемам закупівель (постачання), виявив велику різноманітність думок у трактуванні цього терміна. Необхідно відразу зазначити, що в економічній літературі терміни „закупівля" і „постачання" використовуються як синоніми.
Необхідно зазначити, що вчені, які займались визначенням цього терміну, по-різному підходили до цієї проблеми. Одні визначали закупівлю у досить вузькому розумінні, інші ж підходили до цього поняття дуже широко.
Характерним є розгляд „закупівель" („постачання") як стратегічної функції щодо забезпечення підприємства факторами подальшого існування, як аспекту діяльності підприємства, як комерційного процесу, як процесу ухвалення рішення, як акту здійснення купівлі-продажу. Усі ці суперечності у визначенні сутності закупівель спричинені розбіжностями у виділенні об'єкта закупівель, що дозволяє говорити про розширений та вузький підходи до розуміння закупівель.
Окремі німецькі економісти під закувлею розуміють придбання товарів для продажу, а також купівлю іншого майна. Різні автори, що займаються проблемами постачання, найчастіше вважають єдиною функцією постачальницької діяльності закупівлю матеріалів. Проте це приклад вузького розуміння закупівель. Зокрема, Р. Кох трактує закупівлю як „діяльність компанії, що спрямована на придбання сировини, матеріалів, напівфабрикатів і послуг, та її відділ, що виконує ці функції" .
У межах цього напрямку й розглядається сутність закупівель у галузі торгівлі. Однак об'єктом закупівель є не всі матеріальні ресурси, а тільки їхня частина - товари. Хоча автори єдині у визначенні об'єкта закупівель, поняття закупівля товарів трактують по-різному.
Часто зустрічаються визначення, у яких закупівля ототожнюється з кількістю, якістю, терміном і ціною закуповуваних товарів. Дж. Келлі вважає, що закупівля - це „покупка товарів належної якості, у необхідній кількості, у потрібний час, за прийнятною ціною, у відповідного постачальника" .
Однак вирішенню задачі про параметри майбутньої закупівлі передує усвідомлення необхідності закупівлі взагалі. У зв'язку з цим існує інша точка зору, згідно з якою закупівля трактується як „процес ухвалення рішення, за допомогою якого офіційна орієнтація констатує наявність нестатку в закуповуваних товарах і послугах, а також виявляє, оцінює й відбирає конкретні товари і конкретних постачальників з числа наявних на ринку". Слід зазначити, що наведене визначення також не є повним, тому що охоплює лише попередні операції з закупівлі, не відбиваючи сам процес закупівлі товарів, однак тут справедливо зроблений акцент на важливість етапу виявлення потреби в товарах, що закуповуються.
Можна погодитись з думкою М. Л. Ліндерса і Х. Е. Фірона, які вважають, що термін „закупівлі" описує процес покупки: усвідомлення необхідності, пошук і вибір постачальника, переговори щодо ціни, а також інші умови, наприклад, пов'язані з доставкою товару" [3, С. 93].
Необхідно підкреслити, що в жодному з розглянутих трактувань не знайшла відображення цільова спрямованість закупівельної роботи. Особливістю закупівель у торгівлі є те, що товари здобуваються з метою їхнього перепродажу.
Актуальність даної теми курсової роботи очевидна, так як одним з найвідповідальніших моментів у комерційній діяльності підприємств торгівлі є закупівля товарів у постачальників.
В зв’язку з цим, метою даної курсової роботи являється дослідження організаційних форм закупівлі товарів, а також ефективність їх використання.
Курсова робота включає: вступ (3 стор.); I розділ (11 стор); II розділ (11 стор); III розділ ( стор); висновки (2 стор.);список використаних джерел (25дж).
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАКУПІВЛІ ТОВАРІВ
1.1 Основні організаційні форми закупівлі товарів
Одним з найвідповідальніших моментів у комерційній діяльності підприємств торгівлі є закупівля товарів у постачальників. Велике значення в здійсненні господарських зв'язків з поставки товарів в умовах ринкової економіки є пошук партнера, який може здійснюватися як з боку покупця, так і з боку підприємства-виробника або посередника - продавця товарів.
До основних, найпоширеніших, організаційних форм закупівлі товарів в умовах ринку можна віднести такі:
• самостійний пошук і вибір постачальника торговим підприємством;
• закупівля товарів на оптових ярмарках, виставках;
• бартерний товарообмін;
• закупівля за зовнішньоекономічними зв'язками.
Розглянемо механізм використання цих форм у закупівельній роботі.
1.1.1 Самостійний пошук і вибір постачальника торговим підприємством
Практика вибору постачальників в країнах з розвиненою ринковою економікою використовує тендер, як одну з форм пошуку потенційних постачальників на конкурсній основі. Частіше за все тендер використовується тоді, коли до операції купівлі-продажу залучаються великі суми грошей або передбачаються тривалі господарські зв'язки постачальника і покупця. Тендер вигідний як постачальнику, так і покупцю.
Постачальник одержує точне уявлення про те:
• які товари він повинен проводити протягом визначеного часу, що робить непотрібним пошук покупця його продукції;
• якої якості повинні бути вироблювані ним товари;
• яка кількість продукції підлягає реалізації, у зв'язку з чим спрощується процес закупівлі сировини у соїх постачальників;
• коли і яку кількість товарів він повинен поставити покупцю.
Покупець у свою чергу:
• знає, що і коли йому буде поставлено;
• має точне уявлення про те, продукцію якої якості він одержить від постачальника.
У практичній діяльності використовуються такі види тендерів:
• відкритий тендер - запрошення до співпраці;
• вибірковий тендер;
• злагоджений тендер.
Відкритий тендер - це запрошення потенційних постачальників до співпраці, оформлене у вигляді реклами-інформації. Реклама може бути будь-якої форми, проте необхідні елементи інформації повинні бути такі:
1) назва вашої фірми, компанії, щоб потенційні постачальники знали, хто ви;
2) слово тендер, яке повинне бути виділено, щоб привернути увагу постачальників;
3) перелік необхідних вам товарів і їх кількість;
4) дата, починаючи з якої вам знадобляться товари;
5) адреса, по якій можна погоджувати всі деталі можливих договорів;
6) термін, пізніше за який припиняється розгляд пропозиції;
7) ваші умови поставки.
Після розміщення реклами в місцевій пресі, можливі зустрічі з потенційними постачальниками з питань узгодження умов поставок.
Проте на цьому етапі не укладаються жодні угоди, оскільки у вас немає можливості порівняти умови решти постачальників. Одержавши відповідь потенційного постачальника, що вас зацікавить, йому якнайскоріше відправляється заявка, специфікація, конкретні умови поставки (ціна, порядок розрахунків, розмір партії поставки тощо). Усі ці документи відправляються з конвертом для відповіді. На цьому конверті вказується адреса покупця, номер, під яким зареєстрований постачальник, і термін повернення. Після закінчення терміну, розкриваються конверти і аналізуються відповіді з метою відбору оптимальних постачальників на конкурсній основі.
Вибірковий тендер.
Цей метод полягає у відборі певного числа відомих постачальників (оптимальна кількість 6). Первинний відбір проводиться за місцезнаходженням постачальника, оскільки територіальна близькість майбутнього партнера – це гарантія безперебійності поставок. Наступний крок - обговорення ваших вимог з кожним постачальником. Коли шість потенційних постачальників відібрано, відправте кожному з них більш детальні умови поставки (заявка, специфікація, якість, кількість, ціна тощо).
Злагоджений тендер. Даний тип тендера використовується, коли ринок необхідних вам товарів обмежений. Постачальники можуть бути визначені через інформаційні канали.
Переговори починаються з визначення точних умов для обох сторін за схемою: якість – кількість – ціна
Після відбору потенційних постачальників послідовність і перелік документів в закупівельній роботі такі:
1.Покупець посилає постачальнику запит про покупки товарів.
2. Постачальник відповідає пропозицією із вказівкою прийнятних цін.
3. Покупець оформляє замовлення. При цьому постачальнику передається супровідний лист, який у разі підтвердження ухвалення замовлення повинен бути повернений покупцю.
4. Постачальник повертає лист з підтвердженням ухвалення замовлення.
5. Укладення контракту
Вибір постачальника.
Перший етап передбачає розподіл необхідних вам товарів на групи, і для кожної такої групи готується специфікація.
Потім для кожного виду продукції складається список можливих постачальників (за зв'язками, що склалися, і новими).
Бажано, щоб список включав не менше 10-12 постачальників. Це дає певну свободу вибору.
Наступний етап передбачає виключення з цього списку як мінімум 4-6 постачальників. Критеріями для такого виключення можуть бути:
• віддаленість постачальника (якщо він знаходиться дуже далеко, можуть виникнути проблеми своєчасності поставок);
• періодичність поставок, що не влаштовує вас;
• якість, яка не відповідає вашим вимогам;
• ціна, яка не відповідає якості;
• неможливість перепрофілювати виробництво і упровадити нові види
товарів;
• об'єм поставок, що вас не влаштовує;
• форма оплати, що вас не задовольняє.
Цей перелік не є вичерпним і може бути доповнений для тієї або іншої фірми або торгового підприємства (оптове, роздрібне, оптово-роздрібне), а саме: вид транспорту; спосіб доставки (централізований, самовивіз); вид тари і упаковки (ящики, контейнери, піддони). Необхідно скласти таблицю, за допомогою якої можна обґрунтовано відібрати прийнятних постачальників (див таблицю 1.1).
Заповнити цю форму краще всього проставляючи бали кожному постачальнику по кожному критерію. При цьому "5" - відмінно, "4" - дуже добре, "З" - добре, "2" - задовільно, "1" - мало прийнятно, "0" -неприйнятно. Після цього необхідно по кожному постачальнику скласти всі оцінки і вивести середню.
Середня оцінка в межах від 3 до 5 означає хороші умови поставки; 2-2,9 - прийнятні; 1-1,9 - сумнівні; оцінка 0-0,9 передбачає відмову від такого постачальника.
Останній етап є дійсним вибором постачальника. Такий вибір робиться з постачальників, що набрали найбільшу кількість балів за вказаною таблицею.
Такий порядок відбору забезпечить такі вигоди:
• зростання конкуренції серед постачальників;
• підвищення якості продукції;
• зменшення закупівельної ціни;
• поліпшення умов поставок;
• більш вигідні умови оплати;
• збільшення прибутку.
З метою отримання більш реальних результатів необхідно послідовність критеріїв розташувати за значущістю, тоді при рівних значеннях оцінок по всіх критеріях відбір проводити за найзначнішими.
Таблиця 1.1
Критерії відбору паста чальників
| Критерії відбору | Постачальники | |||||||
| П1 | П2 | П3 | П4 | П5 | П6 | П7 | П8 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 1.Віддаленість постачальника | | | | | | | | |
| 2.Періодичність поставок | | | | | | | | |
| 3.Форма оплати | | | | | | | | |
| 4.Якість продукції | | | | | | | | |
| 5. Ціна | | | | | | | | |
| 6. Можливість переналагодження устаткування і коректування асортименту | | | | | | | | |
| 7. Термін договору | | | | | | | | |
| 8. Обсяг партії (мінімальний) | | | | | | | | |
| 9. Тара, упаковка і засоби транспортування | | | | | | | | |
| 10. Вид транспорту і вартість доставки 1 кг товару | | | | | | | | |
| 11. Спосіб доставки (централізована, самовивіз) | | | | | | | | |
| 12. Комплектність і складність асортименту | | | | | | | | |
1 2 3 4