«дитячі та молодіжні об’єднання херсонщини»

Ім'я файлу: 142 група, Бухтеярова Юлія, Курсова.docx
Розширення: docx
Розмір: 78кб.
Дата: 18.05.2020
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

«БЕРИСЛАВСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ ІМЕНІ В.Ф. БЕНЬКОВСЬКОГО»

ХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Комісія викладачів психолого-педагогічних дисциплін

Курсова робота з методики виховної роботи на тему:
«ДИТЯЧІ ТА МОЛОДІЖНІ ОБ’ЄДНАННЯ ХЕРСОНЩИНИ»

Студентки ІV курсу 142 групи

напряму підготовки 0101 Педагогічна освіта спеціальності 013 «Початкова освіта»

Бухтеярової Юлії Юріївни
Керівник:

викладач психолого-педагогічних дисциплін, спеціаліст вищої категорії

Тупікіна Світлана Володимирівна

Загальна шкала – 100 балів
Кількість балів:Оцінка:_
Члени комісії:
_

(підпис)
_

(підпис)
_

(підпис)

м. Берислав, 2019 - 2020 н. р.

Зміст

ВСТУП

Актуальність теми курсової роботи. Успішність соціалізації особистості залежить від виконання на кожному віковому етапі природно-культурних, соціально-культурних та соціально-психологічних завдань. Включення дітей та молоді у суспільне життя має двосторонній характер – соціалізація (як прийняття суспільних норм) та ювентизація (як вплив молоді на суспільство, його оновлення за рахунок цього). Ступінь участі молоді та дітей у діяльності громадських об’єднань прямо пропорційний соціалізаційним впливам цих інституцій. [20]

Сучасний етап розвитку української держави характеризується декларуванням необхідності підтримки підростаючого покоління, забезпечення ефективної соціалізації молоді та дітей. Молодь – це особлива соціально-демографічна група, що знаходиться на етапі становлення своєї соціальної зрілості; її становище визначається соціально-економічними реаліями держави. [12]

Згідно Концепції НУШ, потужну і конкурентну економіку забезпечить згуртована спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих. [10] Тому дитячі та молодіжні громадські організації та об’єднання є дієвим соціальним інститутом у процесі виховання особистості, патріота та іноватора. Можна з упевненістю констатувати, що у дитячих та молодіжних організацій не менше заслуг перед суспільством, ніж у інших основних інститутів соціалізації особистості (сім’ї, школи, різних позашкільних освітніх закладів), і вони реально допомагають дітям та молоді увійти до світу конкурентноспроможними. Взаємодіючи на партнерських засадах з державними органами й установами, суспільними рухами, дитячі та молодіжні організації вирішують найважливіші проблеми дітей та молоді, допомагаючи їм у соціальній адаптації, створюючи умови для їхньої соціалізації; всебічного розвитку; розвитку і реалізації здібностей.

Громадські дитячі та молодіжні організації стають важливим і самостійним соціальним інститутом в українському соціумі, що підтверджується динамікою їх кількісного і якісного зростання, формуванням нормативно-правової основи функціонування, налагодженням співпраці з органами державної влади щодо реалізації державної молодіжної політики, різноманітністю і постійним оновленням змісту, форм та методів роботи. Сучасні громадські дитячі й молодіжні організації є активним суб’єктом соціально-педагогічної діяльності, оскільки мають соціально спрямовані мету та завдання, сприяють соціальному захисту, соціальній адаптації та соціальному становленню своїх членів, реалізують соціально-педагогічні програми. Процес утворення й функціонування дитячих громадських об’єднань є своєрідною реакцією соціально-психологічного захисту дітей і підлітків у період становлення й розвитку особистості.

Становлення та розвиток молодіжного руху в Україні на сучасному етапі спіткали складні багатопланові процеси. Не дивлячись на те, що історія молодіжного руху України має глибокі корені, вивчення проблеми знаходиться на недостатньому рівні, оскільки відсутня концепція молодіжного та дитячого руху, немає єдиного чіткого визначення поняття «молодіжний рух» та «дитячий рух», мало досліджені регіональні особливості становлення, розвитку та функціонування дитячих та молодіжних об’єднань.

Сьогодні молодіжні рухи виконувать організуючу роль в взаємодії молодого покоління із старшим. Молодіжні рухи також є засобом привернути увагу суспільства до потреб молоді та пристосування суспільства до цих потреб. Важливим аргументом, без якого важко розраховувати на успіх в державотворенні, є розуміння ролі молоді та дітей, молодіжного та дитячого руху в житті країни.
Основна мета курсової роботи - дослідити і теоретично обґрунтуванти роль дитячих громадських об’єднань в Україні, а також особливості їх організації та діяльності на Херсонщині.

Для досягнення мети були вирішені наступні завдання:

- з’ясувати основні аспекти поняття громадського об’єднання;

-проаналізувати молодіжні та дитячі об’єднання як форми об’єднання відповідних вікових груп;

-дослідити історію дитячих громадських об’єднань на Херсонщині;

-проаналізувати особливості організації та функціонування дитячих громадських об’єднань на Херсонщині;

Об`єктом дослідження в курсові роботі є дитячі та молодіжні об’єднання на Херсонщині.

Предметом дослідження в курсовій роботі є теоретичні відомості та практичне дослідження процесу розвитку, організації та функціонування дитячих та молодіжних організації на Херсонщині.

Методи дослідження. У даній курсовій роботі перш за все використовувались теоретичні та практичні методи дослідження. За допомогою аналізу педагогічної, психологічної та методичної літератури, державних документів можна дослідити проблему формування дитячих та громадських об’єднань як форми об’єднання конкретних вікових груп.

Структура курсової роботи складається зі вступу, двох взаємопов’язаних розділів, висновку, додатків, списку використаної літератури з загальним обсягом курсової роботи 28 сторінок.

РОЗДІЛ 1. ДИТЯЧІ ТА МОЛОДІЖНІ ОБ'ЄДНАННЯ ЯК ФОРМА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ
1.1 Поняття «громадське об’єднання», його форми та особливості

Формування громадянського (відкритого) суспільства в Україні є сьогодні одним із найгостріших питань, від вирішення якого залежить майбутнє України як демократичної держави.

Громадянське суспільство як соціальне явище складається не з окремих громадян, а з інституцій – громадських (недержавних) об’єднань.

Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 до інститутів громадянського суспільства зараховує громадські об’єднання, релігійні, благодійні організації, творчі спілки, професійні спілки та їхні об’єднання, асоціації, організації роботодавців і їхні об’єднання, органи самоорганізації населення, недержавні засоби масової інформації (далі – ЗМІ), інші непідприємницькі товариства й установи, легалізовані відповідно до законодавства. Очевидно, що, попри значний науковий інтерес до громадських об’єднань, вони не є єдиними формами, які функціонують у публічному просторі поміж державою та індивідом, опосередковуючи відповідний зв’язок. [17]

В науковій літературі зустрічаються різні критерії класифікації громадських об’єднань, а саме: порядок здійснення легалізації, організаційна структура та характер членства, суб’єкт діяльності, статус та територія дії, мета створення і діяльності, сфера суспільного життя та інше.

Громадські організації здійснюють свою діяльність на демократичних засадах, якими є добровільність членства та неприбутковість. Головні цілі та завдання їх діяльності полягають:

– у задоволенні і захисті законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів громадськості; сприянні реалізації громадських ініціатив шляхом усебічної підтримки професійних та громадських починань;

– залученні найширших верств громадськості до розбудови відкритого громадянського суспільства в Україні; розробці та реалізації громадських програм своїми силами, а також у співпраці з державними та іншими організаціями;

– допомозі іншим громадським організаціям у становленні та розвитку їхніх структур, інформаційна та початкова підтримка, надання різноманітних послуг організаціям;

– в участі у програмах іноземних та міжнародних громадських (неурядових) організацій, у проведенні міжнародних заходів відповідно до чинного законодавства України;

– організації та видання нових газет, журналів, самостійне здійснення інших видів інформаційної діяльності або спільно з іншими організаціями на некомерційній основі;

– формування еліти, сприяння розвитку громадянської свідомості.[19]

Основним інститутом і ознакою громадянського суспільства є громадські об’єднання, відповідно до ст. 1 Закону «Про громадські об’єднання» “громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. Громадське об’єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка”. Метою утворення громадських організацій є захист прав і свобод, задоволення економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.[8]

Висновок: Існування різних форм громадських обєднань було зумовлено низкою історичних факторів та соціально-політичних змін, що пришвидшили розвиток громадянського суспільства, здатного захищати свої права та свободи та об’єднуватись для вираження спільних ідей та поглядів. Так з метою захисту своїх прав та інтересів створювались різні за інтересами та формами об’єднання і одними з них є дитячі об’єднання.

1.2.Дитячі громадські об’єднання як форма об’єднання дітей

Дитячі громадські об’єднання є дієвим партнером для інших соціальних інститутів у процесі виховання дітей. Можна з упевненістю констатувати, що в дитячих об’єднаннях не менше заслуг перед суспільством, ніж у інших основних інститутів соціалізації особистості (сім’ї, школи, різних позашкільних освітньо-виховних закладів), і вони реально допомагають дітям увійти до такого мінливого світу цивілізованими людьми.

Взаємодіючи на партнерських засадах з державними органами й установами, суспільними рухами, дитячі об’єднання вирішують найважливіші проблеми дітей, допомагаючи їм у соціальній адаптації, створюючи умови для їхньої соціалізації.[9]

Громадські дитячі об’єднання стають важливим і самостійним соціальним інститутом в українському соціумі, що підтверджується динамікою їх кількісного і якісного зростання, формуванням нормативно-правової основи функціонування, налагодженням співпраці з органами державної влади щодо реалізації державної молодіжної політики, різноманітністю і постійним оновленням змісту, форм та методів роботи. Сучасні громадські дитячі об’єднання є активним суб’єктом соціально-педагогічної діяльності, оскільки мають соціально спрямовані мету та завдання, сприяють соціальному захисту, соціальній адаптації та соціальному становленню своїх членів, реалізують соціально-педагогічні програми. [13]

Процес утворення й функціонування дитячих громадських об’єднань є своєрідною реакцією соціально-психологічного захисту дітей у період становлення особистості. Саме дитячі об’єднання задовольняють нест- римний потяг дітей і підлітків до романтики, фізичного ризику, бажання випробувати себе в екстремальних ситуаціях. Це і визначає сутність діяльності більшості дитячих громадських об’єднань. Адже кожне з них за своєю психолого-педагогічною характеристикою є тією ж неформальною групою ровесників; разом із тим воно, не втрачаючи своєї психологічної, сутнісної привабливості для дітей, є чітко структурованою, дисциплінованою, з метою, формами й засобами соціалізації та педагогічного впливу організацією.

Це певною мірою поставлений під суспільний контроль неформальний мікросоціум, який відкриває для дитини (підлітка) колосальні можливості для самореалізації, самоактуалізації та самовиховання. Дитячі громадські об’єднання намагаються охопити ту частину життєвого простору дитини, через яку лежить її шлях до суспільства. [20]

Дослідники дитячого руху в Україні (Р. Охрімчук, О. Кравченко, А. Зайченко, Л. Шелестова, О. Бондарчук), аналізуючи дитячий рух за рівнем сформованості його організаційно-іституційної основи, вирізняють у ньому такі групи дитячих об’єднань: дитячі громадські організації (спілки, асоціації, федерації тощо), які мають офіційно оформлюване членство; розроблений статут організації (іноді доповнений документом програмного характеру); сплачують членські внески; мають відлагоджену систему самоуправління. Саме ці організації становлять основу дитячого руху; громадські дитячі фонди; дитячі об’єднання, що ґрунтуються на клубній діяльності; дитячі секції при дорослих громадських об’єднаннях та партіях; неформальні дитячі об’єднання. [15]

Наведемо основні характеристики та особливості їх організації і функціонування дитячих об’єднань.[5]

1. Екологічні дитячі об’єднання – це об’єднання, діяльність яких спрямована на формування екологічного мислення, виховання у дітей та молоді відповідальності за стан довкілля, оволодіння навичками природовідповідної поведінки. Такі об’єднання формують екологічні цінності, розуміння взаємодії людини та природи, змушують осмислювати свою поведінку та брати на себе відповідальність за наслідки свого поводження у природі. Основними принципами діяльності переважної більшості дитячих екологічних організацій є принципи гуманізму, відкритості, добровільності, творчої ініціативи та активності. Напрямки діяльності є досить різноманітними: просвітницький, дослідницький, природоохоронний тощо. Мета таких об’єднань – формування екологічної свідомості як складової світогляду підлітка. На приклад: "Екологічна варта", "Зелений промінь", Дніпропетровська обласна дитяча громадська екологічна організація "Боривітер".

2. Дитячі організації фізкультурного і спортивного спрямування. Варто зазначити, що цей напрямок посідає найбільш "вигідну" роль серед інших щодо державної підтримки, що, власне, певною мірою і зумовило його розвиток. Хоча турбота держави про виховання здорового підростаючого покоління, зміцнення здоров’я дітей, змістовне дозвілля та відпочинок, головним чином, обмежується законодавчонормативним забезпеченням основних напрямів фізкультурно-оздоровчої роботи на загальнодержавному рівні і не завжди підкріплюється фінансуванням. Як відомо, фізична культура та спорт є невід’ємною часткою гармонійного розвитку дитини. На приклад: ДГО "Федерація "Айкі те Гатана Рю" України".

3)Дитячі громадські об’єднання релігійного спрямування. Частину організацій релігійного спрямування складають недільні школи для дітей, які є при кожній конфесії. Там пропагуються релігійні цінності, якими мають керуватися діти у своєму житті. На приклад: «Молодий ружанець», «Святі рози».

Висновок: Отже, можемо сказати, що дитячі громадські об’єднання є важливим соціальним інститутом формування особистості згідно вимогам сучасності. Вони попри різноманітну спрямованість діяльності зорієнтовані на пріоритети самоцінності особистості дитини, виховання патріота та іноватора. Також з метою продовженя розвитку особистості ствоюються молодіжні об’єднання.
1.3.Молодіжні громадські об’єднання як форма об’єднання молоді

Молодіжні громадські організації і об’єднання є інститутом соціалізації, в яких молоді люди добровільно об’єднуються для спільної діяльності, задовольняють свої індивідуальні та соціальні інтереси. Проте доводиться констатувати, що на сьогоднішній день молодіжні об’єднання поки не заохочують молодь своєю різноманітністю, можливістю вибору у відповідності з різними інтересами. Прагнення до об’єднання в групи з однолітками є одним з визначальних у поведінці молоді.

Основними напрямами державної підтримки діяльності молодіжних об’єднань є: правовий захист молодіжних об’єднань; фінансова і матеріальна допомога; співпраця з цими об’єднаннями державних органів при реалізації молодіжної політики. У визначенні поняття «молодіжне громадське об’єднання» серед дослідників немає єдності. Існує велика кількість підходів до їх класифікацій та вивчення. Більш детально розглянемо лише деякі з них. На думку В.В. Грібанова, молодіжні громадські об’єднання – це «спільності людей, які склалися на основі їх спільної діяльності в чотирьох її основних видах (перетворювальній, пізнавальній, ціннісноорієнтаційній, комунікативній).[18]

Такі об’єднання характеризуються спільними та значущими для її членів інтересами, певним типом міжособистісного спілкування і системою чітко визначених і соціально значимих цілей діяльності.

По-перше, для цих об’єднань характерна відкритість та загальна доступність, відсутність певної елітарності, немає вікових та соціальних обмежень.

По-друге, об’єднання учасників відбувається навколо конкретних справ.

По-третє, при всьому динамізмі процесів, що протікають в цих об’єднаннях, основні напрями діяльності зберігаються.

По-четверте деякі об’єднання, позитивні за своєю сутністю, неохоче йдуть на контакт з державними та іншими громадськими організаціями.

По-п’яте, більшість молодіжних громадських об’єднань прагнуть до тієї чи іншої форми інституціоналізації в суспільстві, що сприятиме підведенню юридичної та матеріальної бази під їх існування.[Error: Reference source not found]

В Україні люди виявляють досить високий рівень довіри саме громадським молодіжним об’єднанням та організаціям дослідження, проведені серед молодих людей віком від 14 до 24 років, показав, що рішення молодіжних проблем пов’язують з діяльністю молодіжних організацій, 5%; 13,7% молодих людей відповіли, що вирішують свої проблеми самостійно. Це вказує на недовіру до влади і бажання, щось змінити.

Від того, наскільки буде долучено саму молодь до вирішення державних проблем, наскільки створені умови сприятимуть реалізації інтересів молоді, залежить рівень готовності молодих людей бути активною і рушійною силою суспільства. У формуванні та реалізації державної молодіжної політики вагому роль покликані відігравати молодіжні громадські організації і рухи. Молодіжні об’єднання «...об’єднують молодих людей в життєдіяльні колективи. В них відбувається процес їх самоорганізації, соціалізації, згуртування в самодіяльні колективи. У цьому аспекті вони несуть в собі великий виховний потенціал».[Error: Reference source not found]

Висновок: Отже, молодіжне громадське об’єднання, дає можливість об’єднувати інтереси і здібності молодих людей, створює можливості для прояву здібностей кожного, для самостійного пошуку і впровадження власних способів і прийомів діяльності.
РОЗДІЛ 2. СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ДИТЯЧИХ ТА МОЛОДІЖНИХ ОБ’ЄДНАНЬ НА ХЕРСОНЩИНІ
2.1 З історії дитячих та молодіжних об’єднань на Херсонщині

Зупиняючи увагу на дослідженні історичних коренів українського молодіжного руху, варто зазначити, що історію українського молодіжного руху, на думку відомого дослідника В.А.Головенько, можна розділити на чотири історичні періоди:

- з XV-XVІ і до кінця XІX століття;

- з початку XX ст.до середини 20-х років;

- з середини 20-х років до початку 80-х років;

- з середини 80-х років і до сьогодення.

На Херсонщині, як і в інших областях України, протягом всього історичного становлення молодіжного руху також були осередки представництва молоді.

У 80-ті роки ХІХ ст. в період росту національної свідомості навколо ідеї української державності, на той час, повітовому місті Херсоні було сформовано, як і в багатьох інших містах та селах гуртки радикальної молоді «Молода громада» та «Молода Україна», діяльність яких була спрямована на вирішення загальнонаціональних питань, таких як проблеми соціальної справедливості, національної самовизначеності.

На початку ХХ ст. держава та партія робили ставку в молодіжній політиці на комсомол, проводивши активну боротьбу з іншими молодіжними структурами, тому всі осередки молодіжних угруповань, що діяли на Херсонщині були підпільними та діяли під керівництвом тих організацій, що були сформовані в центрах – Незалежна соціал-демократична спілка молоді, Організація анархістської молоді України «Набат», діяли робітничі союзи молоді, які у 1918 році об’єднались у Комсомол.[21]

У 20-х роках ХХ ст. молодіжний рух на Херсонщині, як і на інших територіях характеризувався масовим залученням підлітків, дітей та молоді до політики, діяли політичні табори, яких на території України налічувалось чотири. Крім того функціонували неполітизовані організації, які переслідувались різними політичними силами.

Суспільно-політичні реформи, розпочаті в середині 80-х років ХХ ст. у колишньому Радянському Союзі, дали можливість певній частині молоді повірити у свої сили й стати на шлях свободи, активного розвитку власних політичних й творчих сил. Відштовхуючись від загального аналізу становлення молодіжного руху в Україні, доцільним є проведення ретроспективного аналізу розвитку молодіжних організацій на локальному рівні Херсонської області.

Сучасні дослідники відмічають, що процеси демократизації, гласності, плюралізму 80-х років породили велику кількість неформальних молодіжних формувань. На місцевому рівні багато молодіжних об’єднань за інтересами створили обласні, міські, районні та інші комітети комсомолу, більшість неформальних організацій в Херсонській області були теж підтримані комсомолом. Так, в 1984 році в Бериславському педагогічному училищі з’являється молодіжний центр, що об’єднав у собі дискоклуб, вокально-інструментальний ансамбль, студентський театр естрадних мініатюр, студентський ляльковий театр, наукове студентське товариство, спортивну секцію дзю-до. Аналогічні молодіжні центри з’являються у Херсонському індустріальному інституті, морехідному училищі ім. лейтенанта Шмідта, машинобудівному та судомеханічному технікумах. Активний процес підтримки ними неформальних молодіжних об’єднань говорить про нові кадри, які прийшли у комсомол того періоду, а також про динамічні процеси, що протікали всередині молодіжного середовища. [11]

Варто зазначити, що рушійною силою, що стала виразником соціально-політичних поглядів активної частини молоді того часу була молодіжна культура. Неформальні об’єднання («хіпі», «панки», «металісти», «рокери») об’єднувалися на основі спільного дозвілля. Рок-культура була альтернативою існуючий ідеології, що об’єднала багато молоді різних національностей, різних політичних поглядів. В 1986 році був проведений І Новокаховський рок-фестиваль «Серпень – 86».

В 1990-1991 роках робляться спроби створити студентську міську організацію в м. Херсоні, декілька разів збиралася ініціативна група, навіть з’їхались представники від технікумів Нової Каховки, Бериславу, трьох інститутів Херсону, щоб створити обласне об’єднання, але організацію так і не було створено. В 1991 році в м. Нова Каховка і в Херсоні з’являються філії Союзу Українського Студентства.

В 1995 році в Херсоні реєструється Асоціація молодих театралів, до якої входять студенти з трьох інститутів міста. Об’єднання займається проведенням концертів, конкурсів, фестивалів, створює самодіяльний театр естрадних мініатюр. Тоді ж створюється молодіжний фонд «Допомога МВС України», а також за ініціативою кількох молодіжних організацій незалежне інформаційне агентство «Молода Європа». В 1994 році з’явилась Асоціація команд КВК України. В цьому ж році з’являється проект утворення Міжнародного молодіжного чорноморського клубу.

Починаючи з 1997 року на Херсонщині спостерігається зростання кількості дитячих, молодіжних організацій, спілок, об’єднань як зі статусом обласних, місцевих, так і осередки всеукраїнських організацій. Зокрема, у період з 1997 по 2000 роки було створено 9 осередків всеукраїнських молодіжних організацій, таких, наприклад, як:

Херсонська міська організація Спілки Християнсько демократичної молоді;
Херсонська обласна молодіжна громадська організація «Молодий рух»,
Верхньорогачицька районна громадська організація Соціалістичного конгресу молоді;
Спілка піонерів Херсонщини;
Херсонська обласна організація «Комітет молодих виборців»;
Херсонський обласний молодіжний фотоклуб імені О.Г.Альперта та із місцевим статусом;
Молодіжна організація «Нова генерація»,;
Новокаховський міський Центр сучасного розвитку молоді «Астра»;
Херсонський міський центр молодіжних ініціатив «Тотем» .

В період 2001-2004 роки свою діяльність легалізували на території Херсонщини 34 осередки всеукраїнських організацій - Білозерська районна організація Соціалістичного конгресу молоді, Генічеська районна організація Громадської організації «Українська Соціал-демократична молодь», Каховський міський осередок ліги соціальних працівників України, тощо,обласних організацій – Молодіжна громадська організація «Федерація айкідо Херсонської області», Херсонська обласна громадська організація «Комітет по захисту соціальних інтересів студентів і курсантів «За наше майбутнє», Херсонське обласне молодіжне товариство корейської культури «Юність» та інші, міських об’єднання – Бериславська районна громадська молодіжна організація «Творча ліга», Високопільська районна молодіжна громадська організація «Нове покоління», Генічеський районний дитячий футбольний клуб «Азовець», Херсонська міська громадська організація «Молодіжний християнський рух «Анастасіс» та багато інших.[14]

На сьогодні, в Херсонській області легалізували власну діяльність 192 молодіжні організації, що є місцевими молодіжними об’єднаннями та місцевими осередками всеукраїнських і міжнародних громадських організацій. Це такі як Херсонська обласна громадська організація «Молодіжний Центр регіонального розвитку», Херсонська обласна організація всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молодіжний Союз Наша Україна», Херсонська обласна молодіжна громадська організація «Фундація сприяння громадянської активності» та інші.

Висновок: Отже, можна вважати що впродовж всієї історії розвитку громадських об’єднань більшою мірою була спрямованість на розвиток саме молодіжних об’єднань, так як вони мали значний вплив на суспільство та посідали важливе місце в державотворенні.

2.2 Особливості сучасних дитячих та молодіжних об’єднань на Херсонщині

У сучасній Україні функціонують дитячі та молодіжні організації, різні за змістом, формами, способами, спрямуванням діяльності, кількісним і якісним складом. Їх діяльність помітна в різних сферах життя країни: економіці, політиці, культурі, у соціальній сфері тощо.

Дитячі та молодіжні організації орієнтуються на різні цілі та ставлять різноманітні завдання: залучення молоді та підлітків до активної діяльності й відповідного формування соціально активної життєвої позиції; виховання гуманного, толерантного громадянина України; забезпечення гармонії фізичного, духовного, інтелектуального розвитку; організації змістовного дозвілля, формування здорового способу життя; профілактика негативних явищ у молодіжно-підлітковому середовищі; збереження природного середовища, історико-культурної спадщини; сприяння захисту прав і свобод громадян; створення умов для самовдосконалення та самореалізації.

На Херсонщині розгорнули діяльність різноманітні молодіжні організації як за статусом (міські, організації обласного та регіонального рівнів, осередки всеукраїнських та міжнародних молодіжних об’єднань), так і за напрямами та сферами діяльності.Діють : молодіжні фахові об’єднання; організації за інтересами; молодіжні релігійні організації; благодійні фонди для молоді та молодіжні благодійні фонди; національні молодіжні організації (утворені представниками національних меншин); студентський рух; громадськополітичні організації молоді; молодіжні філії політичних партій; молодіжні партії тощо.[16]

У Херсонській області, окрім формальних молодіжних об’єднань, функціонують також неформальні рухи - це молодіжні субкультурні угруповання, кількість яких за останні 10 років на Херсонщині (за інформацією ЗМІ) дуже поширилась, наприклад, угруповання таких молодіжних субкультур, як готи, фріки, емо, фани, скінхеди, байкери, крисятниці.

У Херсонській області також існує проблема - школа не має контактів та зв’язків з сучасним дитячим і молодіжним рухом, від цього втративши навіть більше, ніж самі дитячі та молодіжні організації. Тому відновлення соціально-виховної роботи в загальноосвітніх закладах, орієнтованої на розвиток соціальної спрямованості особистості учнів, залучення їх у різні трудові, спортивно-оздоровчі, культурно-дозвіллєві справи, формування сприятливого мікроклімату для учнів у школі, сім’ї, соціумі актуально. Взаємодія рівних виховних суб’єктів може здійснюватися у різноманітних формах, насамперед, на основі реалізації спільних програм (освітніх, соціальних, культурологічних, природоохоронних тощо). При цьому школа добровільно вибирає партнера в особі громадської організації відповідно до принципів демократизації та гуманізації освітнього простору. Однак налагоджувати таку взаємодію школи з громадськими організаціями мають компетентні фахівці, підготовлені до цього виду діяльності. Один із них – це педагог-організатор.

За ступенем інтеграції організацій молоді до всеукраїнського та міжнародного молодіжного руху тільки 1/10 молодіжних організацій Херсонщини високоінтегровані в молодіжний рух України, беруть участь у заходах (семінарах, конференціях, форумах), що стосуються питань співпраці молодіжних об’єднань, реалізують спільні проекти з іншими молодіжними формуваннями; третина молодіжних об’єднань від загальної кількості частково інтегровані до молодіжного руху, їх участь у спільних заходах є періодичною та фрагментарною; не інтегрованими можна вважати всі молодіжні субкультури та неформальні об’єднання молоді, асоціального спрямування та ті молодіжні організації, які існують за фактом, але не здійснюють жодної діяльності (таких по місту Херсону та області приблизно 1/3 від усіх молодіжних об’єднань).

Так, найбільша всеукраїнська національна скаутська організація «Пласт» у 2019 році розгорнула свій осередок в місті Херсон на базі Херсонської загальноосвітньої школи № 2 Херсонської міської ради.

Ідея створення осередку «Пласту» належить члену Херсонської міської організації "Громадянський Рух Хвиля" Тарасову О., який на данний час є станичним херсонських пластунів. На його думку, через значний вплив проросійських організацій на молодь, питання національно-патріотичного виховання на Херсощині посідає провідне місце. Більшість політичних партій, які позиціонують себе як націоналістичні, намагаються долучитися до національно-патріотичного виховання молоді, але більшість з них спрямовані на конкретну політичну ідеологію та свого лідера. Навідміну від них, «Пласт» — позаполітична та міжконфесійна організація, яка ставить собі за мету не тільки фізичне, а й духовне виховання молоді на основі християнської моралі та українських традицій, розвиток самостійності «пластунів» і їхніх лідерських якостей, у першу чергу — через систему самовиховання.

«Пласт» побудований таким чином, що дитина сама має можливість навчитись заробити на цей табір. Завдяки цій організації дитина включається до унікальної системи саморозвитку, отримує зв’язки з «пластунами» з інших країн

Тому за підтримки адміністрації Херсонської ЗОШ № 2 та ініціативи О. Тарасового була створена команда, яка сфорувала грутки на базі цієї школи для дітей віком від 10 до 11 років.

Програма цих гуртків має назву «Сходинки» формується вона одразу на рік та включає в себе уроки з історії, зі структури «Пласту» і «пластових» відзнак, «пластові» ігри на увагу, концентрацію, орієнтацію, орієнтування за компасом і по мапі. Вона спрямована на виховання командного духу, доброзичливого ставлення та поваги один до одного, самостійності та відповідальність за свої рішення.

За простором діяльности організації бувають віртуальні та реальні. На сьогоднішній день молодіжні організації за реальністю дій та їх віртуальністю можна поділити порівну. Частина з них продовжує працювати відповідно регламентованим напрямам діяльності, або поширила ці напрями, враховуючи події в країні (додавши волонтерську діяльність та підтримку певним групам населення) –, частина – залишилась як і була формальними, або припинила тимчасово власну діяльність через незатребуваність послуг (за інформацією відділу державної реєстрації Херсонської міської ради). За мотивами участі молоді в діяльності в молодіжних рухах та організаціях – цілераціональні, ціннісно-раціональні, лідерські.

За соціально-правовою ознакою та місцем у суспільстві можна виокремити соціально активні молодіжні організації, соціально пасивні (малоактивні) та бездієві (неактивні). Як свідчить аналіз документів Управління юстиції в Херсонській області та результати проведеного дослідження, молодіжних організацій можна вважати малоактивними, які час від часу беруть участь у різноманітних акціях та програмах, або взагалі неактивними, що існують за фактом, але є бездієвими. За ступенем впливу молодіжні організації Херсонщини, на нашу думку, можна поділити на впливові, маловпливові та ті, які не мають жодного впливу. До впливових відносяться молодіжні організації, які займають соціально активну позицію в суспільстві, систематично проводять заходи, мають постійних волонтерів та учасників, що час від часу або постійно беруть участь у роботі організації, звітують про власну діяльність та рекламують її. Маловпливові характеризуються періодичним проведенням акцій та заходів, наявністю малої кількості інформації як про самі організації, так і про види їх діяльності. Останні – організації, які існують фактично, але реально не працюють (є бездієвими) або ця діяльність не висвітлюється серед населення та молоді зокрема .
Визначальною ознакою сучасного молодіжного руху Херсонщини є його демократичність за характером створення та діяльності: переважну більшість молодіжних об’єднань сформовано самою молоддю. Демократичність забезпечується ще й тим, що чинне законодавство практично знімає всі обмеження, які існували раніше, на створення молодіжних об’єднань (за винятком деструктивних та об’єднань кримінального характеру). [4]

Демократичність створення також знаходить підтвердження з позиції інституціоналізму, де мова йде про наявність та обов’язковість неформальних норм та правил усередині об'єднання, які задають систему позитивних стимулів, спрямовуючи поведінку людей у певне русло і тим самим роблячи соціальне середовище менш невизначеним та сприйнятливим до свідомих людських зусиль. Але, незважаючи на цей позитивний аспект, функціонування більшої частини молодіжних організацій є короткотерміновим за часом їх існування, нерідко спонтанним є процес їх утворення та завершення діяльності. Даючи деякій частині молоді позитивний досвід організаційної, громадськополітичної діяльності, більшість організацій не може суттєво впливати на розв’язання регіональних проблем юнаків і дівчат, реалізацію соціальних інтересів молодого покоління. Також проблемою херсонського молодіжного руху є те, що хоча кількість громадських молодіжних та дитячих об’єднань продовжує зростати, проте вони нечисленні за складом.

Проблемою є і те, що кількість громадських молодіжних об’єднань (за даними управління статистики в Херсонській області) з кожним роком продовжує зростати, проте більшість з них не реєструють свою діяльність у Головному управлінні юстиції. На противагу ним, молодіжні партії та молодіжні крила політичних партій, а також осередки всеукраїнських та міжнародних організацій майже всі легалізовані та зареєстровані, про що є інформація в управлінні юстиції. Це дає підстави замислитись над тим, що молодіжні об’єднання, які створюються «знизу», тобто з ініціативи самої молоді, зустрічають перепони та проблеми з оформленням та реєстрацією своїх організацій, хоча за законодавством України молодіжні організації звільнюються від сплати за державну реєстрацію та від збору за реєстрацію своєї символіки, а створені «зверху» – швидше за все, цих проблем не відчувають. Тому можна вказати ще на одну проблему молодіжного руху Херсонщини – довготривале документальне оформлення, а, можливо, неофіційні фінансові затрати на легалізацію діяльност ті цих організацій.[6]
Висновок: Дитячі та молодіжні громадські об’єднання Херсонщини, можна зробити висновок, що дані об’єднання намагаються охопити ту частину життєвого простору дитини, через яку лежить її шлях до суспільства. Участь у дитячих об’єднаннях — сходинка до повноцінної громадянської діяльності, школа виховання майбутніх активних громадян, становлення лідерів.

ВИСНОВОК

Отже, громадські дитячі та молодіжні організації в Україні досить активно розвинули свою діяльність за останні десятиріччя, і зараз відзначаються різноманітними видами діяльності, потужнім професійним складом з багатим досвідом суспільної роботи . Крім того, вони надають можливості для самореалізації для дітей та молоді, обстоюють гнучкість та новаторство, швидко пристосовуються до змін.

Проаналізувавши дитячі та молодіжні громадські об’єднання Херсонщини, можна зробити висновок, що дані об’єднання намагаються охопити ту частину життєвого простору дитини, через яку лежить її шлях до суспільства. Як зазначають дослідники О. Соколова та М. Федорова, дитячі об’єднання включають дітей у життя суспільства, дають змогу набути соціального досвіду, є засобом вираження їхніх інтересів і прав. Участь у дитячих об’єднаннях — сходинка до повноцінної громадянської діяльності, школа виховання майбутніх активних громадян, становлення лідерів. Ці якості дитячих об’єднань роблять їх фактором, який доповнює вплив сім’ї, школи та інших інститутів соціалізації підростаючого покоління та є, по-своєму, унікальним.

Проте, існує ряд недоліків, що охоплюють сферу організації та діяльності дитячих та молодіжних організацій. Наприклад, катастрофічне зростання кількості політичних партій в Україні та на Херсонщині, зокрема, підтверджує думку, що політизовані молодіжні організації окремих політичних партій навряд чи зможуть зайняти вагоме місце в молодіжному русі. Міжнародні традиції, які пропагуються рядом нових політичних й ідеологічних течій впливають на активізацію діяльності воєнізованих, радикальних та екстреміських молодіжних організацій. Стає зрозумілим, що проблема формування соціально-світоглядних орієнтацій молодих людей – проблема, від якої залежить майбутнє України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

«Вата» лютує: у Херсоні з'явився «Пласт» [Електронний ресурс]: стаття // Україна молода.-Режим доступу: https://www.umoloda.kiev.ua/number/3527/188/139509/. - (Назва з екрану 15.03.2020)
Головащенко О. Громадянське суспільство як основа у становленні правової держави / О. Головащенко // Вісник Академії правових наук України – 2008. – № 3(54). – С. 126–188.
Головенько В.А. Український молодіжний рух у XX столітті (історико-політологічний аналіз основних періодів) / В.А.Головенько.– Київ.: А.Л.Д., 1997.- 160с.
Гончарова Т. Дитячі громадські організації України – на захисті прав та інтересів дітей / Т. Гончарова // Почат. шк. – 2000. – № 8. – С. 11–16.
Дитячі об’єднання України у вимірах минулого і сучасного : довідник-посібник / Р. М. Охрімчук, Л. В. Шелестова, О. В. Кравченко та ін. – Луганськ : Альмаматер, 2006. – 256 с. и
Заверико Н. В. Особливості соціалізації підлітків і молоді в умовах сучасності / Н. В. Заверико // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2005. – № 1. – С. 30–35.
Загальна теорія держави та права : [підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл.] / [М.В. Цвік, О.В. Петришин, Л.В. Авраменко та ін.]. – Харків. : Право, 2009. – 584 с.
Іщук С. І. Концептуальні засади реалізації права на свободу об’єднань в Україні / С. І. Іщук // Часопис Національного університету „Острозька академія”. Серія „Право”. – 2012. - № 6 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lj. oa. edu. ua/articles/2012/n2/12isiovu. pdf. - (Назва з екрану 03.02.2020)
Коляда Н. М. Дитячий рух як інститут соціалізації дітей та підлітків / Н. М. Коляда // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. акад. С. Д. Максименка. — Київ, 2009. — 568 с.
Концептуальні засади реформування середньої школи [Електронний ресурс] : законодавча база.- Режим доступу: https://cutt.ly/5re3hcL.-(Назва з екрану 15.02.2020)
Кулик В. Молода Україна: сучасний організований молодіжний рух та неформальна ініціатива / В. Кулик, Т. Голобуцька, О. Голобуцький. – Київ. : Центр дослідження проблем громадянського суспільства, 2000. – 460 с. – (Дослідження).
Лібанова Е.М. Молодь та молодіжна політика в Україні: соціальнодемографічні аспекти / Е.М. Лібанова. – Київ: Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, 2010. – 248 с
Лісовець О. В. Формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями : дис. … канд. наук : 13.00.05 / Олег Васильович Лісовець. — Київ, 2008
Молодіжний та жіночий громадські рухи на Херсонщині. Довідник. Випуск 4. / [упоряд.: О.Пак, В.Писарчук, О.Черних , за ред.: В.Купрія. - Херсон: Молодіжна організація «Нова генерація», 2004. - 54с.
Особливості формування світоглядної позиції особистості в умовах дитячого об’єднання [Електронний ресурс] : стаття.- Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/2100/1/887_OKUSHKO.pdf.- (Назва з екрану 03.02.2020)
Поліщук Ю. Й. Соціально-педагогічна діяльність сучасних громадських молодіжних об’єднань в Україні / Ю. Й. Поліщук ; за ред. Н. Г. Ничкало. – Тернопіль : ТНПУ, 2005. – 432 с
Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 [Електронний ресурс] : законодавча база.- Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-2010-п.- (Назва з екрану 03.02.2020)
Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні[Електронний ресурс] : законодавча база.- Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2859-12.- (Назва з екрану 04.02.2020)
Роль громадських організацій у становленні громадянського суспільства в Україні [Електронний ресурс] : стаття.- Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/politics/2005/44-31-7.pdf.-(Назва з екрану 03.02.2020)
Соціалізація молоді у діяльності громадських об’єднань : онлайн збірник №24 / Л. В. Рень .- 2015.- №24 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://cutt.ly/tre1Ra1
Сусоров В. Молодежное движение на Херсонщине в начале ХХ века. / В.Сусоров.- Херсон. - 1997.- 35с.
Формування соцальної ініціативності підлітків у дитячому об’єднанні [Електронний ресурс] : стаття.- Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/9866/1/формування%20соціальної%20ініціативності%20підлітків%20у%20дитячому%20обєднанні.pdf.-(Назва з екрану 04.02.2020)
Як сформувати світоглядну позицію особистості в дитячому об’єднанні : метод. посіб. / О. В. Пащенко, Н. В. Чиренко, К. І. Чорна та ін. ; наук. ред. Т. К. Окушко. – Кіровоград : Імекс – ЛТД, 2013. – 200 с.

ДОДАТКИ

Додаток 1.

Інформація про Пласт

Пласт – національна скаутська організація України. Будучи неполітичною і позаконфесійною організацією, Пласт виховує свідомих, відповідальних та повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільнот і провідників українського суспільства.

Метою Пласту є сприяти всебічному патріотичному вихованню і самовихованню української молоді на засадах християнської моралі. Для досягнення цього ми діємо за пластовою методою, яка полягає у добровільності членства в організації, вихованні і навчання через гру та працю, поступовій програмі занять і випробувань, системі самоорганізації, житті серед природи, підтримці зацікавлень і здібностей дітей та молоді.

Протягом року пластуни проводять понад 100 виховних таборів різної спеціалізації (летунський, морський, військовий, спортивний, мандрівний, виховно-вишкільний). Окрім таборів, відбуваються акції різного спрямування — спортивні змагання спартакіади, змагання з пішого мандрівництва «Стежками героїв» та «Осінній рейд», мистецько-інтелектуальні змагання «Орликіада» Фестиваль пластової творчості «День пластуна», передача Вифлеємського Вогню Миру й багато іншого.

Пласт є найбільшою молодіжною організацією України: 137 осередок Пласту діє у 23 областях України. Пласт об’єднує 8500 пластунів різного віку – від наймолодших 2-річних пластунів до найстарших пластунів-сеньйорів, які допомагають у виховній праці. Також на сьогодні Пласт діє у 8 країнах світу серед української діаспори.

Вже 107 років існує Пласт, що з’явився як аналог скаутського руху в 1911 році. 12 квітня 1912 року у Львові вихованці одного з засновників Пласту, Олександра Тисовського, вперше склали Пластову Присягу. Цю дату традиційно вважають Днем народженням українського Пласту. Засновниками організації були Олександр Тисовський, Петро Франко та Іван Чмола.

Пластуни відзначилися своєю активною участю у розбудові та захисті своєї держави, були активними учасниками визвольного руху та війн за незалежність УНР та ЗУНР у ХХ столітті й продовжують захищати кордони України на Сході в наш час. За час російсько-української війни загинуло п’ятеро з пластунів — Марко Паславський, Віктор Гурняк, Євген Подолянчук, Микола Гордійчук, Андрій Білик.

Серед відомих вихованців Пласту – Любомир Гузар, Богдан Гаврилишин, Любомир Романків, Борис Ґудзяк, Квітка Цісик, Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, Кетрін Винник, Ярослав Ажнюк, Настя Станко, Соломія Бобровська та інші.
скачати