ДИСЦИПЛІНА «Філософія» МН-21 денна
Ознайомтесь із завданнями, оберіть одну правильну відповідь та запишіть номер питання і літеру правильної відповіді.
Яке з філософських вчень не належить до ортодоксальних:
а)міманса;
б)санкх’я;
в)джайнізм;
г)йога.
2.Яка з давньоіндійських філософських шкіл є матеріалістичною:
а)чарвака-локаята;
б)буддизм;
в)джайнізм;
г)веданта.
3.Буддизм як релігійно-філософське вчення виникає в Індії в :
а)Х ст.до н.е.;
б)ІІ ст.до н.е.;
в)І ст. н.е.;
г)VI-Vст.до н.е.
4. В школі санкх’я поняття «пракріті»означає:
а)свідомість;
б)матерію;
в)душу;
г)закон.
5. «Чотири благородних істини» виведені школою:
а)веданти;
б)буддизму;
в)джайнізму;
г)н’яя.
6.Культ Джини – боголюдини лежить в основі вчення:
а)джайнізму;
б)веданти;
в)чарваки-локаяти;
г)буддизму.
7.Поняття»нірвана» означає в буддизмі:
а)життя;
б)страждання;
в)вгасання емоційної активності, звільнення від «Я»;
г)спокій.
8).Ідею ахімси - непошкодження живих істот пропагувала школа:
а)джайнізму;
б)буддизму;
в)йоги;
г)вайшешики.
9.До філософських шкіл Стародавнього Китаю належить:
а)скептицизм;
б)моїзм;
в)стоїцизм;
г)джайнізм.
10.Поняття «благородний муж»(цзюнь цзи) знаходить глибоку розробку у вченні:
а)Конфуція;
б)Лао-цзи;
в)Чжуан Чжоу;
г)Дун Чжуншу.
11.Найвидатнішою пам’яткою давньокитайської культури є:
а) «Типітака»;
б) «Книга змін»;
в) «Рігведа»;
г) «Книга зцілення».
12. В основі філософії легістів лежить:
а)вчення про верховенство юридичного закону (фа);
б)вчення про дао;
в)вчення про людину;
г)вчення про страждання.
13.Поняття «дао» означає:
а)гармонію протилежностей ян та інь;
б)те, що все народжує, вищий закон буття;
в)небуття;
г)все земне, життєву силу.
14.До римських стоїків належить:
а)Зенон;
б)Епікур;
в)Сенека;
г)Плотин.
15.Тези «Того, хто бажає – доля веде, того, хто не бажає – тягне» дотримувались:
а)скептики;
б)стоїки;
в)епікурейці;
г)кініки.
16.Природа керується одним законом – законом самозбереження. Ця теза запропонована:
а)стоїками;
б)скептиками;
в)епікурейцями;
г)кініками.
17.Ніколи не стверджують будь-що категорично про сутність речей, уявляють річ лише такою, якою вона їм здається:
а)елеати;
б)неоплатоніки;
в)стоїки;
г)скептики.
18.Родоначальником римського неоплатонізму є:
а)Лукрецій Кар;
б)Сенека;
в)Марк Аврелій;
г)Плотин.
19.Плотин вважає найвищим Благом:
а)єдине;
б)людину;
в)красу;
г)істину.
20.Праця «Вступ до «Категорій» Аристотеля» написана:
а)Проклом;
б)Плотином;
в)Порфірієм;
г)Ямвліхом.
21.До неоплатонізму доби Відродження належить концепція:
а)Джованні Піко делла Мірандоли;
б)Р.Декарта;
в)Дж. Бруно;
г)Н. Макіавеллі.
22. Характерною рисою натурфілософського вчення Дж.Бруно є:
а) атеїзм;
б)гуманізм;
в) пантеїзм;
г)агностицизм.
23.Видатним представником натурфілософії ХVІ століття є:
а)Б. Телезіо;
б)Г. Гроцій;
в)Т.Кампанелла;
г)Т.Мор.
24.Матерія – єдиний всезагальний тілесний субстрат. Діюча причина природи – «світова душа» та її «всезагальний розум». Це точка зору належить:
а)Дж.Бруно;
б)М. Кузанському;
в)Н. Макіавеллі;
г)Р.Декарту.
25.Твір «П’ять діалогів про причину, начало та єдине» належить:
а)Дж.Бруно;
б)Н. Макіавеллі;
в)Н.Кузанському;
г)Л.Б.Альберті.
26.Пантеїзм – це:
а)виокремлення Бога з контексту природи, обґрунтування його існування як самостійної духовної сутності;
б)заперечення існування Бога;
в)ототожнення, повна єдність Бога і природи;
г)позиція, згідно якої Бог і природа – незалежні одне від одного.
27.Й. Гердер – автор концепції:
а) абсолютного духу;
б)історичної еволюції;
в)історичного матеріалізму;
г)номіналізму.
28.Первісну моральну природу людини як злої істоти визначив:
а)Т. Гоббс;
б)Д. Локк;
в)Ж.-Ж.Руссо;
г)П.Гольбах.
29. Характерною рисою доби Просвітництва є:
а)раціоналізм;
б)містицизм;
в)гілозоїзм;
г)ірраціоналізм.
30. Розуміння суспільства французькими мислителями доби Просвітництва ґрунтується на концепції людини як:
а)природної істоти;
б)суспільної істоти;
в)космічної істоти;
г)політичної істоти.
31.Філософську позицію Вольтера можна визначити як:
а)суб’єктивний ідеалізм;
б)об’єктивний ідеалізм;
в)діалектичний матеріалізм;
г)деїзм.
32. Праця «Людина – машина» належить філософу:
а)П.Гольбаху;
б)Ж. Ламетрі;
в)Ж.-Ж.Руссо;
г)Дж.Локку.
33. Праця «Про суспільний договір, або принципи політичного права» належить:
а)Вольтеру;
б)Ж.-Ж.Руссо;
в)Д.Дідро;
в)Ш.-Л.Монтеск’є.
34.Праця «Слово про Закон і Благодать» належить:
а)Клименту Смолятичу;
б)Кирилу Туровському;
г)Митрополіту Іларіону;
д) Данилі Заточнику;
35.Заслуга Климента Смолятича полягає в тому, що він:
а)здійснив спробу поєднати філософські знання з християнською вірою в Бога, сформулював ідею богопізнання;
б)ототожнив філософське і наукове знання;
в)розробив принципи виховання світоглядних орієнтацій людини;
г)сформулював теорію держави.
36.В філософській думці Києво-Руської держави роль ланки, що зводить воєдино розум, почуття і волю людини, відводиться:
а)свідомості;
б)душі;
в) серцю;
г)Богу.
37.У філософській думці Київської Русі складалося уявлення, що філософ –це насамперед це така людина, яка:
а)розуміється в книжній премудрості;
б)володіє книжними знаннями і втілює їх у життя;
в)займається проблемами державного устрою;
г) сформувала абстрактний рівень мислення.
38.Для ісихазму характерно:
а)безпосереднє єднання людини з Богом шляхом самозаглиблення людини у свій внутрішній світ;
б)виокремлення себе з контексту природного і соціального світу;
в)заперечення існування Бога;
г)осмислення Бога за допомогою раціонального мислення.
39. І. Вишневський обґрунтовує ідею:
а)активної діяльності людини;
б)формування та розвитку власного «Я» з метою самоствердження в різноманітних життєвих сферах;
в)активного втручання людини в соціально-політичні процеси;
г)самозречення, усамітнення, відмови від усього мирського як єдино можливий шлях єднання людини з Богом.
40.Серед братських шкіл найстарішим і найвпливовішим була:
а)Київська;
б)Львівська;
в)Луцька;
г)Острозька.
41.Проблему самопізнання людини як основу усвідомлення своєї божественності Г.Сковорода висуває у праці:
а) «Начальнає дверь ко христіанському добронравію»;
б) «Ізраилскій змій»;
в) «Наркіс»;
г) «Разговор дружеский о душевном мире».
42.За Г. Сковородою, щастя досягається:
а)розумом;
б) серцем;
в)волею;
г)добрими вчинками.
43.Онтологічне вчення Г.Сковороди передбачає:
а)два світи;
б)три світи;
в)один тлінний матеріальний світ;
г)один вічний духовний світ.
44.У відповідності з етичним принципом людського щастя Г.Сковорода створює вчення:
а)про «рівну нерівність»;
б)про «рівну рівність»;
в)про «нерівну нерівність»;
г)про «вроджену нерівність».
45.У філософському вченні П.Юркевича центральним є поняття:
а) «душа»;
б) «серце»;
в) «мислення»;
г) «воля».
46.Суть філософського споглядання за П. Юркевичем:
а)пізнання ідеї;
б)пізнання самого себе;
в)пізнання матеріального світу;
г)пізнання Бога.
47.Марксизм вперше ввів у соціальну філософію категорію:
а)буття;
б)ідеальне буття;
в)суспільне буття;
г)субстанція.
48. За Марксом поділ суспільства на класи зумовлений:
а)економічними факторами, способом виробництва;
б)політичними факторами, формою правління;
в)системою права, юридичними законами;
г)суспільною свідомістю.
49.Суспільно-економічна формація –це:
а)засоби виробництва;
б)конкретно-історичний тип суспільства, визначений системою панівних на даному ступені розвитку суспільства виробничих відносин;
в)сукупність існуючих в суспільстві ідей, теорій, поглядів, що відбивають матеріальні умови життя людей;
г)відповідність виробничих відносин характеру і рівню розвитку продуктивних сил.
50.К.Марксу та Ф.Енгельсу належить праця:
а) «Курс позитивної філософії»;
б) «Німецька ідеологія»;
в) «Наука логіки»;
г) «Критика практичного розуму».
51.Характерною рисою марксизму є:
а)діалектичний метод в нерозривному зв’язку з матеріалістичним принципом;
б) діалектичний метод в нерозривному зв’язку з ідеалістичним принципом;
в) метафізичний метод в нерозривному зв’язку з матеріалістичним принципом;
г) метафізичний метод в нерозривному зв’язку з ідеалістичним принципом.
52.Інтуїція, за А.Бергсоном, розглядається як:
а)самопізнання життя;
б)інстинкт;
в)містичне осяяння;
г)пізнання світу за допомогою розуму.
53.А.Бергсону належить праця:
а) «Філософія свободи»;
б) «Воля до влади»;
в) «Феноменологія духу»;
г) «Творча еволюція».
54.Життя, за А.Бергсоном, – це:
а)вища форма існування матерії;
б)єдність матерії та духу;
в)цілісність, що відрізняється від матерії та духу;
г)частина природи, де здійснюється обмін речовин, процеси відображення, саморегуляції, управління та відтворення.
55.За Е.Гуссерлем, феноменологія – наука, яка:
а)допомагає розуміти і тлумачити гуманітарні проблеми;
б)допомагає перетворити гуманітарне знання в об’єктивне і універсальне;
в)формулює теорію людського існування;
г)звільняє вченого від зайвих припущень про світ і себе і дозволяє йому мати справи з чистими та об’єктивними смислами своєї свідомості.
56.Мета феноменології:
а)дослідження логічних законів мислення;
б)дослідження проблеми існування людини;
в)аналіз речей як суб’єктивних актів свідомості з апріорним та об’єктивним змістом – ідеями, поняттями, образами;
г)аналіз структур - закону зв’язку функцій множинності елементів.
57.Згідно феноменологічної теорії Е.Гуссерля, свідомість інтенціональна, тобто:
а)спрямована на дещо (смисл об’єкту), що свідомістю не є, але їй належить;
б)спрямована на зовнішній світ;
в)спрямована на пошук божественного начала;
г)спрямована на осягнення «Я».
58.Інтерпретація герменевтики не як розуміння тексту, а як онтології людського буття в світі характерна для філософії:
а)М.Хайдеггера;
б)Ф.Шлейєрмахера;
в)Г.Гадамера;
г)В. Дільтея.
59. Герменевтика стає мистецтвом лінгвістичного аналізу і одночасно психологічною занурення у внутрішній світ автора:
а)в античну добу;
б)добу середньовіччя;
в)у ХVІІІ століття;
г)у ХХ столітті.
60.Герменевтика як теорія і практика розуміння та тлумачення дає ключ до розв’язання:
а)природничо-наукових проблем;
б)гуманітарних проблем;
в)технічних проблем;
г)природничо-наукових, гуманітарних та технічних проблем.
61.Метод «пояснення» в природничих науках протиставив методу «розуміння» в «науках про дух»:
а)Ф.Шлейєрмахер;
б)Г. Гадамер;
в)М.Хайдеггер;
г)В.Дільтей.
62.За Гадамером, герменевтика - це:
а)процес розуміння, формулювання загальних закономірностей принципів і правил цього процесу;
б)сукупність знання про світ і буття в ньому, де розуміння постає способом існування пізнаючої, діючої і соціальної людини;
в)знання про особливості людського існування;
г)витлумачення і розуміння письмових джерел.
63.Термін «всеєдність» в інтерпретації В.Соловйова означає:
а)цілісність світу, космосу;
б)єдність суспільства і людини;
в)єдність Бога і усього світу, єдність трьох світів: природного, соціального та духовного;
г)єдність природи і людини.
64.Особливістю російської філософії є:
а)ототожнення філософії з наукою;
б)морально-релігійний характер;
в)акцентація онтологічних проблем;
г)акцентація питань політики та права.
65.В.Соловйов здійснив спробу здійснити:
а)синтез християнської релігії(зокрема православ’я), науки та філософії др. половини ХІХ ст.;
б)синтез православ’я, католицизму та протестантизму;
в)синтез філософії та науки;
г)синтез філософії та протестантизму.
66.Джерела російського комунізму М.Бердяєв вбачав:
а)в особливостях російського національного характеру;
б)в прагненні російського народу до свободи;
в)в релігійності фанатичного зразку;
г)в психологічній схильності російського народу до бунту.
67. Свою філософію М.Бердяєв називав:
а)позитивізмом;
б)екзистенціалізмом або філософією духу;
в)філософією релігії;
г)антропологією.
68.В основі філософії П.Флоренського лежит:
а) прагнення зрозуміти мету існування людини задля побудови суспільного життя у відповідності з нею;
б)визнання причетності людини одночасно двом світам:світу чуттєвих речей та світу ідей;
в)пошук сенсу життя людини;
г)визнання «релігійного досвіду», духовного переживання «повноти буття» єдиним способом досягнення істини.
69. На думку М. Бердяєва, по-справжньому вільною людину робить:
а)знання законів природи;
б)усвідомлена любов до Бога;
в)любов до мистецтва;
г)любов до всього людства.
70.За Фрейдом модель особистості являє собою цілісну систему психіки, яка складається з:
а)двох рівнів;
б)трьох рівнів;
в)одного рівня;
г)чотирьох рівнів.
71.Поняття «Воно» означає:
а)несвідоме;
б)усвідомлене;
в)понадсвідоме;
г)зовнішню реальність, що впливає на людину.
72.За Фрейдом «лібідо» - це:
а)інстинкт життя;
б)інстинкт смерті;
в)сексуальний інстинкт;
г)комплекс різноманітних інстинктів.
73.Головний спосіб розв’язання проблеми людського існування, за Е.Фроммом:
а)культивування всезагальної любові;
б)інтенсивний розвиток науки та техніки;
в)вдосконалення політико-правової системи, форм правління;
г)коеволюція людини і природи.
74.На думку неофрейдистів, особистість детермінується:
а)законами всесвіту, космосу;
б)біологічними інстинктами;
в)суспільством і культурою;
г)певним типом економіки.
75.До неофрейдизму належить вчення:
а)А.Адлера;
б)Е.Гуссерля;
в)З.Фрейда;
г)К.Ясперса.
76. Французький матеріалізм XVIII ст. розглядає людину як:
а)духовну істоту, яка спрямовується в своїй діяльності Богом;
б)виключно матеріальну істоту, яка повністю належить природі і залежить від неї;
в)соціальну істоту, яка повністю залежить від конкретного типу суспільства;
г)космічну істоту, яка керована законами Всесвіту.
77.Поняття «колективне несвідоме» розроблене:
а)Н.Лосським;
б)К.Юнгом;
в)А.Адлером;
г)З.Фрейдом.
78.Нову гуманістичну теорію суспільства прагнув побудувати:
а)З.Фрейд;
б)Е.Фромм;
в)М.Хайдеггер;
г)Ж.-П.Сартр.
79.На думку К.Юнга, природа підсвідомого є:
а)символічною;
б)біологічною;
в)соціальною;
г)космічною.
Питання для самостійної роботи
Варіант №1
1. Структура та основні компоненти світогляду.Співвідношення побутового та наукового рівнів світогляду.
2. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський.
Варіант №2
1. Специфіка філософських проблем. Об’ект і предмет філософії. Матеріалізм та ідеалізм.
2. Відношення «людина – світ» як основна проблема філософії.
Варіант №3
1. Філософія як теоретичне ядро культури.
2. Взаємозв’язки філософії з наукою, культурою, релігією і політикою. Основні функції філософії.
Варіант №4
1. Умови виникнення, особливості та етапи розвитку античної філософії.
2. Розвиток ідей в натурфілософських школах Стародавньої Греції (мілетська, піфагорейська, Геракліт, елеати).Демокріт.
Варіант №5
1. Філософська система Платона.
2. Провідні ідеї філософії Аристотеля.
Варіант №6
1. Елліністична філософія.
2. Римська філософія.
Варіант №7
1.Місце філософії в духовному житті Середньовіччя. Вихідні ідеї західної та східної патристики.
2.Схоластика: теорія “ подвійної істини”. Провідні напрями: номіналізм та реалізм.
Варіант №8
Гуманізм і проблема людської індивідуальності в філософії Відродження.
Пантеїзм як характерна риса натурфілософії доби Відродження. Основні філософські ідеї Миколи Кузанського та Джордано Бруно.
Варіант №9
Соціально-культурні процеси в епоху Нового часу. Формування нових засад філософського мислення.
Філософія Ф. Бекона.
Варіант №10
Раціоналізм Р. Декарта;
Філософські погляди Б. Спінози, Дж. Локка.
Варіант №11
1.Тотожність та відмінність поглядів на субстанцію у Р. Декарта, Б. Спінози та Г. Лейбніца.
2. Сенсуалізм Дж. Берклі,скептицизм Д. Юма.
Варіант №12
Проблема буття у філософії французьських матеріалістів ХУІІІ ст. (Ж. Ламетрі, П. Гольбаха, К.-А. Гельвеція, Д. Дідро).
Соціальна філософія доби Просвітництва (Монтескье, М.-А. Вольтер, Ж-Ж. Руссо).
Варіант №13
1. Особливості та здобутки німецької класичної філософії.
2. І. Кант як засновник німецької класичної філософії. Теорія пізнання та етика І. Канта.
Варіант №14
1. Г.В.Ф. Гегель, його філософська система та метод.
2. Діалектика Г.В.Ф. Гегеля як вчення про принципи, закони та категорії буття.
Варіант №15
1. Гуманістичний зміст антропологічного матеріалізму Л. Фейєрбаха.
2. Етичні і соціально-політичні погляди Л. Фейєрбаха.
Варіант №16
Специфіка діалектичного матеріалізму К. Маркса і Ф. Енгельса.
Сутність матеріалістичного розуміння історії.
Варіант №17
А. Шопенгауер як основоположник некласичної філософії.
Вихідні ідеї філософії С. К’єркегора.
Варіант №18
1. Основні тенденції, напрями і риси сучасної філософії.
2. Основні етапи розвитку позитивізму;проблема знання.
Варіант № 19
1. Екзістенціальна філософія, її основні напрями;
2. Філософські проблеми психоаналізу(З. Фрейд, К. Юнг. Е.Фромм.).
Варіант №20
1. Вплив візантійської патристики на розвиток філософії Київської Русі.
2. Провідні філософські ідеї мислителів Київської Русі.
Варіант № 21
1. Соціально-культурні процеси в Україні ХVІІ-ХVІІІ ст., їх вплив на розвиток філософії.
2. Філософська проблематика у творах письменників-полемістів.
Варіант №22
1.Своєрідність філософії доби українського бароко.
2.Філософські ідеї викладачів Києво-Могилянської Академії.
Варіант №23
Вчення Г.С. Сковороди про “три світі” і “дві натури”.
Проблема людини у філософії Г.С. Сковороди. Вчення про “сродну працю”
Варіант №24
Особливості розвитку філософської думки в Україні ХІХ ст. Вплив ідей німецької класичної філософії на філософію України початку ХІХ ст.
Основні представники університетської філософії та їх ідеї.
Варіант №25
1.Київська “релігійно-філософська” школа. Філософські ідеї П.Д. Юркевича
2.Філософські ідеї в творчості Т.Г. Шевченка.
Варіант №26
1. Філософські ідеї в українській літературі (в творчості І. Франка, Л. Українки та ін.).
2. Філософія мови О. Потебні.
Варіант №27
1. Філософська думка України в ХХ ст., її багатоманітність та суперечливість
2. Концепція ноосфери В.І. Вернадського.
Варіант №28
1. Принципи взаємозв’язку та розвитку.
2. Закон едності та боротьби протилежностей.Категорії: “сутність”, “існування” та “дійсність”.
Варіант №29
«Буття» як філософська категорія.Єдність та структурованість буття.
Специфіка людського буття. Буття та існування.
Варіант №30
1. Поняття і сутність антропосоціогенезу: науковий, філософський і релігійний підходи.
2. Співвідношення понять: “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”.