Міністерство освіти і науки України
Національний технічний університет
Харківський політехнічний інститут
ННІ МІТ
Кафедра «Підйомно-транспортні машини і обладнання»
ЗВІТ
про переддипломну практику в НТУ «ХПІ», каф. «Підйомно-транспортні машини і обладнання»
Виконав студент групи
МІТ-416г
Коваль Д.С.
Керівник практики
Проф. Турчин О.В.
Харків – 2020
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………3
1. ІСТОРІЯ КАФЕДРИ……………………………………………………………..4
2. ВИДАТНІ ВИПУСКНИКИ КАФЕДРИ………………………………..……..10
3. ДИСЦИПЛІНИ, ЩО ВИКЛАДАЮТЬСЯ………...…………………………..14
4. МАТЕРІАЛЬНА БАЗА КАФЕДРИ…………………………….………….….16
5. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ………………………..………….19
6. НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА……………………………………………21
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….23
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...…24
ДОДАТКИ………………………………………………………………………....25
ВСТУП
В умовах економічного підйому в Україні, зростання діяльності
підприємств і підвищення потреби у спеціалістах інженерних спеціальностей, встановлюються тісні зв'язки вищих навчальних закладів з виробництвом, підприємствами та науково-дослідними організаціями країни. Виробництво потребує поновлення інженерних кадрів, які спроможні проводити технологічне, технічне та експлуатаційне супроводження техніки матеріальних потоків логістичних систем і комплексів, вирішувати практичні завдання логістичного напряму. Тому зросла зацікавленість підприємств у практичній підготовці фахівців.
Майбутній фахівець повинен досконало володіти своєю спеціальністю,
мати широку наукову та практичну підготовку, бути здібним на практиці
застосовувати принципи наукової організації праці, вміти спілкуватися зі
співробітниками.
Виробнича практика студентів проводиться з метою закріплення теоретичних знань, одержаних у процесі навчання в університеті, набуття досвіду самостійної роботи та виробничих навичок в обсязі майбутньої спеціальності.
Базою інженерної праці завжди були наукові знання – результати творчої
діяльності (ідеї, відкриття, наукові розробки). Тому, головними якостями, якими повинен володіти майбутній фахівець, це: інтелектуальні здібності; вміння творчо мислити та відповідно діяти; здатність орієнтуватися у новітніх досягненнях науки та передового досвіду, вміння застосовувати їх у своїй повсякденній діяльності; вміння генерувати ідеї та реалізовувати їх на практиці; вміння працювати у колективі; постійно підвищувати свою кваліфікацію.
Практика повинна сприяти розширенню та поглибленню знань студентів з
окремих питань програми практики, знайомити з оригінальними технічними
рішеннями, прогресивними технологічними процесами, новими
конструкторськими розробками, питаннями механізації та автоматизації процесів, набутим досвідом новаторів виробництва, готувати до наступного
вивчення інженерних дисциплін.
1 ІСТОРІЯ КАФЕДРИ
Історія кафедри, яка сьогодні є потужним осередком підготовки висококваліфікованих кадрів для багатьох галузей народного господарства, почалася в 1929 році, коли в Харківському технологічному інституті була організована спеціальна кафедра «Підйомно-транспортні машини», яку очолив Тамарін Давид Наумович, залишаючись заступником директора з наукової роботи Українського науково-дослідного інституту промислового транспорту.
 |  |
| Тамарін Д. Н. | Раківненко М. С. |
З 1932 р. для ведення викладацької роботи залучаються доценти залізничного інституту Стогов В. М. і Раківненко М. С., згодом відомі вчені. В 1938 році Тамаріна Д. Н. затверджують у вченому званні професора. Під його керівництвом на кафедрі було сформовано базу та закладено підґрунтя для успішного та впевненого розвитку кафедри як центру підготовки фахівців для кранобудівної галузі, відомого та вагомого у всьому СРСР. На чолі з професором Тамаріним Д. Н. було підготовлено ряд навчально-методичних посібників, виданих в інституті, виконувалась велика робота з формування науково- викладацького складу кафедри. До викладацької роботи залучались провідні фахівці промисловості, талановиті викладачі інших вишів і формувався потужний колектив аспірантів.
Серед випускників кафедри довоєнного періоду – ціла плеяда відомих учених і керівників промисловості: Ковальский Б. С., заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор; Новосьолов Ю. С., міністр будівельного і дорожнього машинобудування СРСР; Богуславський П. Є., завідувач відділом металоконструкцій ВНДІПТМАШ, автор монографії «Металеві конструкції вантажопідйомних машин»; Жермунський Б. І., доктор технічних наук, професор; Казак С. А., доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри «Підйомно-транспортних машин» Уральського державного технічного університету, засновник наукової школи динаміки вантажопідйомних машин, автор монографій, присвячених динаміці кранів; Макрідін І. П., завідувач відділом надійності кранів ВНДІПТМАШ; Нещеретний П. М., начальник конструкторського відділу спеціальних кранів НКМЗ і багато хто інші.
У жовтні-листопаді 1941 р. кафедра разом з інститутом була евакуйована в м. Красноуфімськ Свердловської області. У найтяжких матеріальних і побутових умовах доц. Жермунський Б. І., що в той час очолив кафедру, організував навчальний процес. Серед випускників військових років: Березовський А. З., головний інженер Харківського заводу дорожніх машин; Гайдамака В. Ф., доктор технічних наук, професор, завідувач кафедрою підйомно-транспортних машин з 1957 по 1976 рр., декан машинобудівного факультету, голова місцевкому ХПІ; Ебич Р. Д., головний конструктор Красноярського заводу важкого машинобудування; Вальдман А. П., професор, завідувач кафедрою Ризької сільськогосподарської академії.
 |  |  |  |
| Ковальський Б. С. | Новосьолов Ю. С. | Жермунський Б.І. | Казак А. С. |
Після повернення в 1944 р. у Харків кафедра веде активну роботу з підготовки фахівців для відновлення зруйнованого народного господарства країни. Найпильніша увага приділялася практичній підготовці студентів – для проходження практики відбиралися кращі підприємства: Новокраматорський машинобудівний завод, Ленінградський завод ПТО ім. С. М. Кірова, Уралмаш, Сибтяжмаш, металургійні заводи Маріуполя і Запоріжжя. Для ведення викладацької роботи запрошуються провідні промисловці, в тому числі Прошин А. С., передають свій досвід
Куйбида Г.Г., начальник відділу канатних доріг; Церковний І. М., директор «Союзпроммеханізації» і інші.
Гайдамака В.Ф.
З 1947 року на кафедру залучаються фахівці з промисловості, які відновлюють традиції кафедри і вирішують нагальні задачі, пов’язані з відновленням промислового потенціалу держави. Серед них – Гайдамака Володимир Федотович, професійне життя якого пов’язано з кафедрою. Майже 20 років доктор технічних наук, професор Гайдамака В. Ф. очолював кафедру, протягом 10-ти років був деканом машинобудівного факультету.
Під керівництвом і при безпосередній участі професора Гайдамаки В. Ф. були розроблені і досліджені нові конструкції пускових і гальмівних пристроїв підйомно-транспортних машин, створена наукова школа: підготовлено 8 кандидатів наук, одноосібно підготовлено 2 монографії, навчальний посібник, опубліковано більш ніж 150 наукових праць, зокрема авторські свідоцтва на винаходи.
Аспірант кафедри тих часів Румянцев Б. П. стояв у витоків створення кафедри підйомно-транспортних машин Луганського машинобудівного інституту, однієї з найкращих в колишньому СРСР, а згодом протягом багатьох років був ректором інституту і головою секції «Підйомно-транспортні, дорожні, будівельні, меліоративні машини і обладнання» Науково-методичної ради за напрямом «Машинобудування і металообробка» протягом майже 25 років.
В цей час підготовка фахівців на кафедрі ведеться за трьома формами навчання, в тому числі на стаціонарі навчаються 4 групи по 25 чоловік.
З 1976 по 1984 роки та з 1991 по 2017 роки кафедру очолював Григоров Отто Володимирович, доктор технічних наук, професор, випускник кафедри.
Григоров О.В.
Професор Григоров О. В. – відомий вчений і фахівець в галузі підйомно-транспортних машин і обладнання, автор більш ніж 450 наукових робіт, опублікованих в країні і за її межами, в тому числі 3 монографій і 11 навчальних посібників з грифом МОН України, більш ніж 20 авторських свідоцтв і патентів на винаходи.
Григоров О. В. є співзасновником і першим Віце-президентом Підйомно- транспортної академії наук України, проходив стажування за програмами DAAD, DFG в Магдебургському університеті і SWK в Дрезденському технічному університеті (Німеччина). В 2002 році отримав звання почесного доктора Петрошанського університету (Румунія).
Коваленко В.О.
З 2017 року кафедру очолює професор НТУ «ХПІ», кандидат технічних наук, доцент Коваленко Валентин Олександрович. Під його керівництвом за цей малий термін було зроблено чимало. За останні 2 роки було повністю змінено підхід до викладання дисциплін – навчання студентів стало більш орієнтованим на практичну підготовку: практичні та лабораторні заняття проводяться на підприємствах, в середньому раз на місяць студенти з екскурсіями відвідують заклади промисловості, що працюють в м. Харкові та Харківській області. Це стало можливим завдяки зміні та розширенню баз практики (зараз це біля 20 підприємств), зокрема укладено договори з ТОВ «Нова пошта» та ТОВ «ПТЕ-КРАН».
За 2018-2019 роки на кафедрі захищено 2 кандидатські дисертації, а в складі кафедри працюють 4 професори та 5 кандидатів наук віком до 35 років.
В 2018 році підписано договір з Краківською політехнікою в рамках програми ERASMUS+ про обмін студентами та стажування викладачів. Очікується, що в 2019 році 5 студентів відвідають Польщу терміном на 1 семестр.
Студенти 4 курсу в рамках дисципліни «Металоконструкції складів» розробили макет складу, що демонструє принципи складської логістики. Макет планується використовувати на лабораторних і практичних заняттях і в рамках профорієнтаційної роботи з абітурієнтами. В рамках дисципліни «Основи науково-дослідної роботи» студенти розробили стенд, який демонструє мікропроцесорну систему керування макетом мостового крана з метою усунення коливань вантажу і точного наведення його на ціль в автоматичному режимі. Студенти разом з викладачами кафедри ведуть активну роботу по провадженню віртуальної і доповненої реальності в навчальний процес з метою більш наочного та цікавішого викладення матеріалу.
В середньому раз на місяць на кафедрі проводяться мотиваційні зустрічі зі студентами, в рамках яких колишні випускники кафедри діляться своїм досвідом професійного та кар’єрного зростання.
Студенти кафедри беруть активну участь у Всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт, ІІ турах Всеукраїнських олімпіад, де гідно представляють кафедру, виборюючи призові місця.
Кафедра разом з Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом виступила співорганізатором Всеукраїнської науково-практичної конференції «Застосування сучасних систем автоматизованого проектування в конструкторській та дослідницькій практиці».
В травні 2019 року розпочались роботи по модернізації крана, що знаходиться на території НТУ «ХПІ» у дворі електричного корпусу, з метою створення науково-паркової зони для навчання студентів, здійснення наукових досліджень, приваблення абітурієнтів і популяризації сучасних можливостей підйомно-транспортних машин і логістичних комплексів серед населення.
4-6 вересня 2019 року на базі кафедри пройшов Логістичний форум Міжнародна науково-практична конференція «SMART-ПТМ в логістиці», на який виступили з доповідями представники провідних закладів промисловості й освіти з Німеччини, Нідерландів, Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії і України.
Сьогодні кафедра «Підйомно-транспортні машини і обладнання» Науково-навчального інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» – це навчальний і науково-дослідницький центр, широко відомий в Україні та за її межами, що зберігаючи традиції, закладені корифеями кафедри, здійснює підготовку висококваліфікованих бакалаврів і магістрів для багатьох галузей промисловості за спеціальностями 133 «Галузеве машинобудування» (спеціалізація «Підйомно-транспортні, дорожні, будівельні, меліоративні машини та обладнання») і 131 «Прикладна механіка» (спеціалізація «Інженерія логістичних систем»). На кафедрі працює аспірантура з підготовки докторів філософії [1].
2. ВИДАТНІ ВИПУСКНИКИ КАФЕДРИ
Румянцев Борис Павлович
Народився в 1928 році на руднику ім. Лібкнехта Артемівського району Донецької області. З 1944 року — студент Краматорського машинобудівного технікуму, який закінчив з відзнакою в 1948 році. З 1948 року — студент Харківського політехнічного інституту, з 1953 року — аспірант кафедри «Підйомно-транспортні машини і обладнання» (ПТМіО). У 1956 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук; в 1975 році присвоєно звання професора по кафедрі ПТМіО.
З липня 1960 року призначений Міністерством вищої і середньої спеціальної освіти України на посаду ректора Луганського вечірнього машинобудівного інституту. Спочатку під його керівництвом інститут був відроджений з попелу в статусі вечірнього вузу («попіл» — гіпербола, бо евакуація під час другої світової війни Луганського машинобудівного інституту до м.Омськ закінчилась тим, що там залишились практично всі викладачі та обладнання), потім — денного, а з часом був перетворений у виш з усіма формами навчання: денною, вечірньою та заочною. Ці суттєві статусні зміни супроводжувались відповідним відтворюванням колективу кваліфікованих викладачів (у 1960 році в виші лише троє викладачів мали вчений ступінь та звання, а у 1974 році — вже 163) та матеріально-технічній бази, що створили умови для повноцінного навчального процесу.
У 1971 році Луганський машинобудівний інститут отримав статус вищого позакатегорійного вузу, в якому функціонують 10 факультетів, 37 кафедр, де готують фахівців з 17 інженерних спеціальностей. Багато сил і енергії вкладено Румянцевим Б.П. у будівництво студентського містечка. Результатом стали побудова чотирьох навчальних корпусів, механічних майстерень, 3-х гуртожитків, початок будівництва санаторію-профілакторію. За ці показники інститут зайняв 3-е місце в соціалістичному змаганні з побуту в колишньому СРСР, а в 1972 році 1-е місце; потім був представлений по лінії ВЦРПС на ВДНГ СРСР.
Професор Румянцев Б.П. нагороджений 2-ма орденами: «Трудового Червоного Прапора» і «Знак Пошани» та 4 медалями. В 1996 році йому було присвоєно звання — Заслужений працівник народної освіти України. З 1997 року — заслужений професор (почесний ректор) Східноукраїнського державного університету, з 1998 року — Почесний громадянин міста Луганська.
Борис Румянцев — автор 8 книг і монографій, близько 200 наукових робіт і науково-методичних розробок, 27 авторських свідоцтв, він був неодноразово нагороджений медалями ВДНГ. Відомий вчений в галузі грейферобудування, створена ним наукова школа грейферистів відома в країні та за її межами [2].
Гайдамака Володимир Федотович
Доктор технічних наук, професор Гайдамака В. Ф. очолював кафедру, майже 20 років очолював кафедру, протягом 10-ти років був деканом машинобудівного факультету.
Під керівництвом і при безпосередній участі професора Гайдамаки В. Ф. були розроблені і досліджені нові конструкції пускових і гальмівних пристроїв підйомно-транспортних машин, створена наукова школа: підготовлено 8 кандидатів наук, одноосібно підготовлено 2 монографії, навчальний посібник, опубліковано більш ніж 150 наукових праць, зокрема авторські свідоцтва на винаходи.
Григоров Отто Володимирович
Професор, доктор технічних наук Отто Володимирович Григоров працював в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» з 1965 по 2019 р.р., з 1976 по 1984 і з 1991 по 2017 р.р. очолював кафедру «Підйомно-транспортні машини і обладнання».
Професор Григоров - відомий учений і фахівець в області підйомно-транспортних, дорожніх, будівельних, меліоративних машин і обладнання, автор понад 350 наукових праць, опублікованих в Україні і за кордоном, в тому числі двох монографій та 6 навчальних посібників з грифом МОН України. Він створив наукову школу оптимального управління підйомно-транспортними машинами та гідравлічними приводами ПТМ, під його керівництвом захищено 6 кандидатських та 1 докторська дисертація, протягом тривалого часу був членом кількох спеціалізованих вчених рад, членом редакційної колегії двох спеціалізованих науково-технічних журналів.
Отто Володимирович успішно поєднував наукову, організаційну та педагогічну діяльність. Більше 47 років він викладав курси лекцій по вантажопідйомним машинам, металевим конструкціям ПТМ, гідроприводу вантажопідйомних машин, інтегрованих підйомно-транспортних систем світового рівня кранобудування. Він був співзасновником Підйомно-транспортної академії наук України (1-й Віце-президент).
Професор Григоров О.В. стажувався за програмами DAAD, DFG (Магдебурзький університет, Німеччина) і SWK (Дрезденський технічний університет, Німеччина), був учасником роботи з імплементації європейських норм якості в вітчизняну промисловість в рамках директиви ЄС 19/37. Григоров О.В. отримував подяку від Прем'єр-міністра України (2010 р); був нагороджений грамотою МОН України (2009 і 2010 рр.), дипломом за особисті досягнення, вагомий внесок, за рішення науково-технічних і соціально-економічних проблем Харківської області (2008 р.) За досягнення в науковій і педагогічній роботі, творчий і ініціативний підхід в підготовці висококваліфікованих фахівців, професор Григоров був нагороджений медаллю «Ветеран праці»; отримав звання почесного доктора Петрошанского університету (2002 р Румунія); нагороджений пам'ятною медаллю від факультету машинобудування Мішкольцького універісітета (1998 г.); має диплом І ступеня НТУ «ХПІ» «За особистий внесок у співпрацю університетів»; «За доблесну службу» Держнаглядохоронпраці; іменний стипендіат Харківської обласної державної адміністрації ім. Г.Ф. Проскури 2008 року в галузі технічних наук для видатних вчених. Отто Володимирович тривалий час був головою секції «Підйомно-транспортні, дорожні, будівельні, меліоративні машини і обладнання» Науково-методичної ради з напрямку «Машинобудування та металообробка» Міністерства освіти і науки України протягом 23 років [3].
3 Дисципліни, що вивчаються
Навчальні плани спеціальностей побудовані за модульним принципом і містить:
професіонально-орієнтовані дисципліни:
– вступ до спеціальності;
– інформатика;
– системи автоматизованого проектування (САПР) логістичних систем;
– автоматизація підйомно-транспортних машин;
– комп’ютерна техніка в логістичних системах;
– вантажопідйомні машини;
– статичні задачі стрижневих систем;
– експлуатація та обслуговування машин.
Цикл дисциплін на вибір студентів наступних напрямів:
“Підйомно-транспортні машини”
– металеві конструкції підйомно-транспортних машин;
– технологія зварювального виробництва;
– будівельні, дорожні та меліоративні машини;
– комп’ютерні технології;
– підйомники;
– гідропривод підйомно-транспортних і будівельно-дорожніх машин;
– основи логістики;
– інтернет-технології.
“Інженерія логістичних систем”
– будівельна механіка;
– технологія логістичних систем;
– комплексна механизація вантажо-розвантажувальних робіт;
– автоматизований гідропривод підйомно-транспортних і будівельно-дорожніх машин;
– високі інформаційні технології;
– бізнес логістика;
– транспортна логістика;
– металеві конструкції складів;
– комп’ютерні системи проектування.
Підготовка магістра містить наступний цикл дисциплін:
– динаміка вантажопідйомних машин;
– високі інформаційні технології та програмування;
– машини безперервного транспорту;
– кабельні крани і канатні дороги;
– динаміка вантажопідйомних машин;
– високі інформаційні технології та програмування;
– машини безперервного транспорту у логістичних центрах;
– кабельні крани і канатні дороги;
– оптимальне керування кранами;
– світовий рівень кранобудування.
Цикл дисциплін на вибір студентів наступних напрямів:
“Підйомно-транспортні машини”
– будівельні, дорожні та меліоративні машини;
– комплексна механізація вантажо-розвантажувальних робіт;
– роботи та маніпулятори;
– методи наукових досліджень.
“Інженерія логістичних систем”
– спеціальні крани;
– мехатроніка;
– методи експериментальних досліджень;
– ліфти та ескалатори [4].
4 МАТЕРІАЛЬНА БАЗА КАФЕДРИ
Кафедра «Підйомно-транспортні машини і обладнання» має потужну матеріальнотехнічну базу, яка використовується у навчальному процесі та наукових дослідженнях.
Для проведення занять з дисциплін існує:
– лабораторія мікропроцесорних систем керування, які підключені до діючих макетів кранів;
– лабораторія роботів та маніпуляторів. Всі типові крани та механізми представлені у вигляді моделей та стендів.
– спеціалізована лабораторія (електрокорпус), в якій є можливість проводити випробування механізмів крану у натуральну величину, а також науково-дослідні роботи. В цій лабораторії є можливість використовувати майже всі слюсарні, токарні та зварювальні роботи, які конче потрібні при створенні нових стендів.
В наявності діючі масштабні моделі складської техніки, створена модель діючого складу (терміналу), який оснащений діючими моделями. Це дає можливість демонструвати WMS — «WAREHOUSE MANAGEMENT SYSTEM» (системи управління складами) різного рівня. Це відкритий проект, в якому приймають участь студенти різних курсів спеціальності на різних етапах підготовки, виконуючі розрахунково-графічні роботи і проекти. Обладнання розташоване в лабораторіях, які добре освітленні, знаходяться під пожежною сигналізацією і відповідають усім санітарним вимогам, про що свідчать перевірки компетентних співробітників з відділу «Охорони праці» та місцевих органів державного санітарного нагляду. Є санітарний паспорт кафедри.
Всі навчальних дисципліни забезпечені підручниками та навчальними посібниками, які зберігаються в бібліотеці університету та на кафедрі. Аналіз даних свідчить про те, що забезпеченість навчальною літературою складає 100%. Читальний зал бібліотеки університету забезпечений фаховими періодичними виданнями практично по всім навчальним дисциплінам На кафедрі щороку видаються нові навчальні посібники, які забезпечують курси, які викладаються на кафедрі. Починаючи з 1991 року всі посібники виходять українською мовою і зараз понад 75% наявної літератури надруковано державною мовою. Всі викладачі кафедри мають електронні лекції дисциплін, що викладають.
Приміщення кафедри оздоблені постерами та виставковими зразками провідних фірм-виробників, які наочно демонструють всі процеси, які викладаються і в яких в процесі навчання будуть задіяні студенти.
Кафедра має достатньо комп’ютерів та оргтехніки для навчального процесу та наукової діяльності [4].
Рис. 1: Аудиторії кафедри
Рис. 2: Навчально-наукова лабораторія «Крани»
Рис. 1: Вантажний кран при вході до навчальної лабораторії кафедри в Електрокорпусі НТУ «ХПІ»
5 ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Сьогодні кафедра має в своєму розпорядженні сучасну матеріально-технічну базу, яка складається з експериментально-дослідної та навчальних лабораторій, мультимедійного класу і обчислювального центру, на базі котрих ведеться підготовка бакалаврів і магістрів за спеціальностями і спеціалізаціями:
131.Прикладна механіка «Інженерія логістичних систем»;
133.Галузеве машинобудування «Підйомно-транспортні, дорожні, будівельні, меліоративні машини і обладнання».
За роки незалежності України істотно змінилася структура працевлаштування випускників. Сьогодні понад 20% випускників кафедри працює на підприємствах ближнього і далекого зарубіжжя: Німеччина, Канада, Ізраїль, Польща, Естонія, Китай, Росія, Білорусь, Туркменістан. Це вагомий показник відповідальності кафедри за підготовку кадрів, готових до викликів ринкової економіки.
За основу практичної підготовки взяті світові тенденції на ринку праці, у першу чергу, «індекс інновацій», який характеризує рівень взаємодії науки і бізнесу, а також впровадження перспективних розробок з переходом на більш високий рівень інновацій – «стратегії конкурентоспроможності». «Нам потрібно відходити від мудреця на сцені до гіду, який стоїть осторонь», – відомі слова Мюррея Гел-Мана, Лауреата Нобелевської премії з фізики (Е.Ф. Кроулі, Д.Р. Бродер, К. Едстрем «Переосмислення інженерної освіти. Підхід СDIO (Сonceiving, Designing, Implementing and Operating)», вимагають в рамках діючих планів, стандартів і програм нових підходів в інженерній освіті, спрямованих, в першу чергу, на підвищення частки активного і практичного навчання.
На кафедрі впроваджується практика «виробничого марафона» для студентів першого і четвертого курсів, при якій мінімум раз на тиждень відбуваються виробничі тематичні екскурсії на провідних підприємствах регіону, що дозволяє усунути або мінімізувати прогалини сучасної інженерної освіти:
непропорційно низька і постійно зменшувана економічна віддача від інженерних кадрів;
обмежене і формальне навчання, низький рівень в базових технічних галузях та інженерних навичках;
недостатнє осмислення важливості експерименту, технічних вимірювань і контролю;
відсутність духу змагальності, наполегливості та страх перед особистою відповідальністю з низьким рівнем володіння комунікативними навичками.
Активна позиція та постійний контакт з роботодавцями дозволяє використовувати по максимуму можливості інтегрованих навчальних планів, які містять три обов’язкових компоненти:
курс «Вступ до спеціальності» створює основу для наступного навчання, стимулює інтерес та мотивує студентів до опанування інженерної спеціальності;
професійна підготовка зі спеціальності та спеціалізації;
фінальна підготовка, котра базується на дисциплінах вільного вибору та забезпечує реалізацію моделі «планування-проектування-виробництво-застосування» для підвищення престижності інженерної освіти [4].
6 НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА
Під час виконання дипломного проекту на кафедрі «Підйомно-транспортні машини і обладнання» мною була наведена та обґрунтована концепція масштабованої логістичної ланки, що базується на теоріях систем, Оргітону та графів. Згідно з цією концепцією, логістична ланка є функціонально та інформаційно відкритою системою, яка, з одного боку є автономною та з іншого боку має потенціальну взаємодію з іншими логістичними ланками на рівні матерії, енергії та інформації. Взаємодія матерії, енергії та інформації, що визначається як «оргітон» в теорії Бернарда Хайдена, є ключовим фактором функціонування логістичної ланки, бо саме на основі оргітону здійснюється комунікація між різними ланками однієї системи. Масштабованість логістичної ланки була роз’яснена в роботі як функціональна залежність між границями ланки та границями потоку, що до неї входить, тобто, чим більше вхідний потік матерії, енергії та інформації, тим більше має бути границя такої ланки та, власно, й сама ланка.
В роботі детально розглядається процес ідентифікації товарів, що входять або виходять з логістичної ланки, порівнюються дві найбільш поширені технології ідентифікації – технологія штрих-кодування та технологія RFID. В підсумку цього порівняння було з’ясовано, що система RFID має значно більше функціональних можливостей та може підтримувати високу швидкість та надійність процесів ідентифікації.
В практичній частині роботи наводиться приклад симуляції логістичної ланки в програмі Witness. За результатами цієї симуляції бути встановлені потенціальні пункти «ботлнеку» в логістичній ланці, тобто пункти, де скупчення та затори в роботі найбільш можливі.
Також в роботі наводиться опис прототипу, що був створений на основі мікропроцесорного керування Arduino та RFID-модуля. В ході створення та тестування прототипу були продемонстровані технічні можливості RFID-системи ідентифікації товарів. Креслення корпусу моделі логістичної ланки були виконані в програмі KOMPAS 3D (див. Додаток 1).
Подальше застосування результатів роботи може виглядати наступним чином:
застосування симуляції логістичної ланки чи цілої системи в Witness для встановлення пунктів «ботлнеку» та їх подальша локалізація;
застосування прототипу RFID-системи на базі Arduino для дослідження ефективності її використання на різних типах виробництв;
застосування концепції логістичної ланки та її моделі в Witness для дослідження можливості імплементації системи штучного інтелекту в виробництво.
застосування прототипу RFID-системи ідентифікації товарів як засіб демонстрації в освітніх цілях.
ВИСНОВКИ
Під час проходження виробничої практики на кафедрі «Підйомно-транспортні машини і обладнання» я познайомився з історією кафедри, біографією та науковими працями видатних науковців. Також ознайомився з організацією освітнього процесу, матеріально-технічною базою кафедри та її науковими напрямами.
Також під час проходження практики виконав основну частину дипломного проекту, зокрема зробив огляд сучасних літературних та інтернет-джерел з логістики, моделювання логістичних процесів та програмування мікроконтролерів. На основі теорій систем, єдності матерії енергії і інформації, теорії графів та загальних логістичних принципів мною була розроблена концепція масштабованої логістичної ланки. Для демонстрації її практичного застосування була виконана модель цієї ланки в програмі WITNESS, а також створений її прототип на базі мікроконтролера Arduino та RFID-модуля.
Перспективи подальшого розвитку кафедри бачу в наступному:
впровадження в навчальний процес дистанційних технологій та курсів (зокрема за допомогою платформ Moodle та інших), що надасть процесу навчання гнучкості та підготує студентів та викладачів до дистанційного навчального процесу, що може бути дуже важливим, наприклад, в умовах карантину;
запрошення фахівців з провідних підприємств для читання лекцій за певною тематикою – звична європейська практика, що мала б змогу додати новизни в навчальний процес, підвищити мотивацію та практичні навички учнів;
організація та проведення лабораторних та практичних занять на підприємствах, зокрема на базах практики. Це дозволить забезпечити студентів практичним досвідом на реальному виробництві без відриву від навчання, а підприємствам – підготувати потенціальні кадри для майбутнього працевлаштування.
запрошення іноземних фахівців для читання лекцій з певної дисципліни (наприклад - за блочною системою). Сучасний європейський підхід, що може внести різноманітність, новий досвід, підвищити мовні навички студентів, познайомити їх з сучасними європейськими стандартами, створити можливість наукової співпраці. В сучасних обставинах є можливим організувати такі блоки лекцій, наприклад, з використанням дистанційних технологій (Skype, Zoom і т.д.).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Коваленко В.О., Григоров О.В., Єпіфанов В.В. До 90-річчя кафедри «Підйомно-транспортні машини і обладнання» НТУ «ХПІ», журнал «Механіка та машинобудування» № 1, НТУ «ХПІ», Харків, 2019.
2. https://snu.edu.ua (14.05.2020).
3. https://pro-ptm.blogspot.com (14.05.2020).
4. http://web.kpi.kharkov.ua (14.05.2020).