Ім'я файлу: лекция 1 КП ТП.docx Розширення: docx Розмір: 83кб. Дата: 02.02.2022 скачати Пов'язані файли: Шелудько.doc ВСТУП САПР забезпечує створення, зберігання і обробку моделей геометричних об'єктів і їх графічне зображення за допомогою комп'ютера. В автоматизованому проектуванні загальноприйнятими є скорочені терміни: CAD (англ. Computer-aided design) — технологія автоматизованого проектування; CAM (англ. Computer-aided manufacturing) — технологія автоматизованого виробництва; CAE (англ. Computer-aided engineering) — технологія автоматизованої розробки; CAPP (англ. computer - aided process planning) - засоби автоматизації планування технологічних процесів, вживані на стику систем CAD і CAM. CALS (англ. Continuous Acquisition and Life cycle Support) — постійна інформаційна підтримка поставок і життєвого циклу. Автоматизоване проектування (computer-aided design – CAD) є технологією суть якої полягає у використанні комп’ютерних систем для полегшення створення, змін, аналізу і оптимізації проектів. Таким чином, будь-яка програма, що працює з комп’ютерною графікою, так само як і будь-який додаток використовуваний в інженерних розрахунках, відноситься до систем автоматизованого проектування. Автоматизоване виробництво (computer-aided manufacturing – САМ) – це технологія, що полягає у використанні комп’ютерних систем для планування, управління і контролю операцій виробництва через прямий або непрямий інтерфейс з виробничими ресурсами підприємства. Одним з найбільш широко застосовуваних підходів до автоматизації виробництва є числове програмне управління (ЧПУ, numerical control – NC). Автоматизоване конструювання (computer-aided engineering – САЕ) – полягає у використанні комп’ютерних систем для аналізу геометрії CAD, моделювання і вивчення поведінки виробу для удосконалення і оптимізації його конструкції. Засоби САЕ можуть здійснювати багато різних варіантів аналізу. Програми для кінематичних розрахунків, здатні визначати траєкторії руху і швидкості ланок в механізмах. Програми динамічного аналізу можуть використовуватися для визначення навантажень і зсувів в складних пристроях типу автомобілів. Програми верифікації і аналізу логіки і синхронізації імітують роботу складних електронних ланцюгів. Перевагами методів аналізу і оптимізації конструкцій є те, що вони дозволяють конструктору побачити поведінку кінцевого виробу і виявити можливі помилки до створення і тестування реальних прототипів, уникнувши певних витрат. Оскільки вартість конструювання на останніх стадіях розробки і виробництва продукту є значною, а це призводить до скорочення термінів і вартості розробки Класифікація, структура та функціональні можливості систем автоматизованого проектування Класифікувати САПР можна за такими ознаками: • по ступеню формалізації вирішуваних задач; • по функціональному призначенню; • по спеціалізації; • по технічній організації. По ступеню формалізації вирішуваних задач САПР можуть бути побудовані на вирішенні: • повністю формалізованих задач(застосовуються тільки для вирішення простих задач проектування); • частково формалізованих задач(придатні для вирішення завдань у багатьох галузях промислового виробництва); • не формалізованих задач(знаходяться у стадії розробки та дослідження,не застосовуються). За функціональним призначенням САПР поділяються в залежності від вирішуваних задач, визначених складом функціональної частини системи: • розрахунково-оптимізаційні; • графічні; • графоаналітичні; • інформаційні і т.п. Рис. 1.1 – Функції САПР За спеціалізацією САПР поділяють на спеціалізовані та інваріантні. Оскільки завдання автоматизованого проектування дуже складні, то, як правило, САПР є спеціалізовані системи, що створюються для вирішення вузьких завдань однієї галузі. За технічною організацією САПР бувають однорівневі, побудовані на базі однієї достатньо продуктивної ЕОМ з набором необхідних периферійних пристроїв, і багаторівневі, такі, що включають крім базової ЕОМ ряд підпорядкованих їй автоматизованих робочих місць (АРМ), що побудовані на основі ЕОМ нижчого рівня. Функції САПР • конструкторська — розробка повного комплекту конструкторської документації; • технологічна — розрахунок і проектування технологічних схем, технологічного оснащення, транспорту; • архітектурно-будівельна — розрахунок і проектування металевих і залізобетонних конструкцій; • санітарно-технічна — проектування теплопостачання, опалення і вентиляції виробничих і адміністративних корпусів, а також водопостачання і каналізації; • електротехнічна — розрахунок і проектування електропостачання, електросилового устаткування, світлотехнічної частини проектів, телемеханізації електропостачання; • гідротехнічна — розрахунок і проектування напірного і безнапірного гідротранспорту відвальних хвостів, стійкості укосів хвостосховищ; • системи автоматизації — розробка схем зовнішніх з'єднань, електричних і трубних проводок щитів автоматики; • кошторисна — складання локальних і зведених кошторисів, відомостей матеріалів, специфікацій, комплектація обладнання. САПР складається з проектуючої і обслуговуючої підсистем. Проектуючі підсистеми безпосередньо виконують проектні процедури. Прикладами проектуючи підсистем можуть слугувати підсистеми геометричного тривимірного моделювання механічних об'єктів, виготовлення конструкторської документації, схемотехнічного аналізу, трасування з'єднань у друкованих платах. Обслуговуючі підсистеми забезпечують функціонування проектуючи підсистем, їхню сукупність часто називають системним середовищем (або оболонкою) САПР. Типовими обслуговуючими підсистемами є підсистеми керування проектними даними (PDM – Product Data Management), керування процесом проектування (DesPM – Desіgn Process Management), користувацького інтерфейсу для зв'язку розробників з ЕОМ, CASE (Computer Aіded Software Engіneerіng) для розробки та супроводу програмного забезпечення САПР, навчальні підсистеми для освоєння користувачами технологій, реалізованих у САПР. Можна виділити декілька основних напрямів розвитку сучасних проектувальних систем: графічні системи (типу AutoCAD), що мають потужний апарат для створення на екрані комп’ютера графічного зображення об’єкта і здатні видавати проектні документи, що відповідають лише екранному зображенню; графічні системи (типу ArchiCAD, InteAr, Allplan, Architectural Desktop), що мають потужний апарат графічного діалога, який дозволяє створювати за екраном графічну модель об’єкта, що відображає його геометричні та видові властивості, і видають графічну інформацію про об’єкт на основі обробки цієї моделі; проблемно-орієнтовані проектувальні системи (типу SCAD, ЛІРА, NІSА, АNSIS, COSMOS), що мають дружній вузькопрофесійний інтерфейс, добре структуйовану цифрову модель об’єкта, ряд чисто проектних процедур, проте вирішують обмежений клас проблемних задач і вимагають від користувача глибоких професійних знань у предметній області; проектувальні системи, орієнтовані на максимальне використання можливостей системи «спеціаліст-комп’ютер», що включає розвиток моделі об’єкта, дружній інтерфейс, спеціалізовану експертну систему, базу знань і відповідають вимогам сучасних інформаційних технологій (типу МОНОМАХ); інтегровані системи, що базуються на цифровій моделі об’єкта (ЦМО). У ЦМО об’єкт представляється як набір елементів (ригель, колона, опалювальний прилад, кондиціонер, елемент освітлення і т.п.), кожний з яких має набір реквізитів – геометричних і змістових. Рис. 1.2 – Сучасні проектувальні системи СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ Гончаренко Б.М., Осадчий С.І., Віхрова Л.Г., Каліч В.М., Дідик О.К. Автоматизація виробничих процесів. — Кіровоград: Лисенко В.Ф., 2018. — 352 с. Ельперін І.В. Автоматизація виробничих процесів. Навчальний посібник. — Київ: Вид. Ліра-К, 2017. – 378с. Павленко П. М. Автоматизація технічної підготовки виробництва : yавчальний посібник / П. М. Павленко, Є. І. Яблочніков, Ю. А. Бурєнніков. – Вінниця : ВНТУ, 2006. – 114 с. Пальчевський Б. О. Автоматизація технологічних процесів : (виготовлення і пакування виробів) : навчальний посібник / Б. О. Пальчевський. – Львів : Світ, 2007. – 392 с. Петраков Ю. В. Автоматизація технологічних процесів в машинобудуванні засобами мікропроцесорної техніки : навчальний посібник / Ю. В. Петраков, П. П. Мельничук. – Житомир : ЖІТІ, 2001. – 194с. Проць Я.І., Савків В.Б., Шкодзінський О.К., Ляшук О.Л. Автоматизація виробничих процесів. Навчальний посібник. — Тернопіль: ТНТУ ім.І.Пулюя, 2017.– 344 с. Робота в графічних редакторах T-FLEX CAD : навчальний посібник / [Козлов Л. Г., Бурєнніков Ю. А., Смеречинський А. М., Хапокниш А. С.] – Вінниця : ВНТУ, 2003. – 94 с. Системы автоматизированного проектирования технологических процессов, приспособлений и режущих инструментов : учебное пособие для вузов / [С. Н. Корчак, А. А. Кошин, А. Г. Ракович и др.]. – М. : Машиностроение, 1988. – 352с Система автоматизованого проектування технологічних процесів «ТехноПро» : навчальний посібник / [Ю. А. Бурєнніков, М. І. Іванов, О. М. Переяславський та інші] – Вінниця : ВДТУ, 2007. –177 с. |