МОЗ УКРАЇНИ
Ц М К Л
АТЕСТАЦІЙНА СПРАВА
лаборанта клініко-діагностичної лабораторії відділення по наданню екстреної медичної допомоги ЦМКЛ
1. Загальна частина
народилася 15 жовтня 1986 року. У 2007 році закінчила Івано-Франківський базовий медичний коледж за спеціальністю «Лікувальна справа» і здобула кваліфікацію фельдшер. Після закінчення коледжу працювала в Івано-Франківській санітарно-епідеміологічній станції на Львівській залізниці. Із 2013 року працюю в Івано-Франківській центральній міській клінічній лікарні на посаді лаборанта клініко-діагностичної лабораторії по наданню екстреної допомоги. Загальний стаж роботи складає 11 років, з них лаборантом - 5 років. Спеціалізацію пройшла на робочому місці. У 2014 році та 2016 пройшла курси удосконалення «Клінічна діагностика ».
Під час своєї роботи я постійно дотримуюсь санітарно-епідеміологічного режиму та правил внутрішнього розпорядку лікарні.
Накази, якими користуюсь в роботі:
№ 38 від 28.03.1994року “Про організацію та проведення заходів по боротьбі з педикульозом”
№ 408 від 12.07.1989 року “ Про міри по зниженню захворюваності вірусним гепатитом в країні”;
№ 120 від 25.05.2000 року “ Профілактика зараження ВІЛ –інфекцією ”.
№ 955(570 по місту) від 21.08.2014 року “Про затвердження нормативно-правових актів щодо захисту від зараження ВІЛ-інфекцією при виконанні професійних обов'язків“
№ 570 від 21.08.2014 року “Про заходи захисту від зараження на ВІЛ-інфекцію при виконанні професійних обов’язків працівниками закладів охорони здоров’я“
№ 798 від 21.09.2010 року «Хірургічна і гігієнічна обробка рук медичного персоналу»
№ 221 від 12.03.2010 року «Очищення, дезінфекція та стерилізація наркозно-дихальної апаратури»
№ 325 від 30.04.2014 року « Про затвердження державних санітарно-епідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами»
№ 150 «Профілактика особливо небезпечних інфекцій»
№223 від 22.10.1993 року «Утилізація пластмасових виробів»
№ 236 і 292 від 04.04.2012 року“ Про заходи контролю та профілактики післяопераційних гнійносептичних інфекцій, спричинених мікроорганізмами резистентними до дії антимікробних препаратів ”.
№181 від 04.04.2008 року “Про затвердження рекомендацій «Епідеміологічний нагляд за інфекціями в області хірургічного втручання та їх профілактика»»
№ 635 від 09.09.2014 року « Списування медичних препаратів»
Під час роботи для дезинфекції використаного інструментарію (голок, капілярів, пробірок) я користуюсь 0,2% розчином бланідасу (на 1 год.), 6% р-н H2O2 (замочую на 1 год.), 0,1% р-н брильянтової миті (2 табл. на 1 літр води) або 0,06% р-н хлоросану (12 гр + 10л води).
Робочі поверхні протираю 0,2% розчином бланідасу, 0,6% розчином гіпохлориду (витримка 3 хв.), 0,2% розчином хлорантоїну або 0,15% р-н брильянтової миті (1 табл. на 3 літри води), для підлоги використовують 0,06% р-н хлорасану. Для знезараження використаного рідкого біоматеріалу я використовую 0,2% р-н бланідасу (на 1 год.).
При попаданні крові на халат – замочую на 1 годину в 0,2% розчин бланідасу. Потім прополіскую, перу і висушую. Шкіру під халатом в тому місці де було попадання крові протираємо чистою водою.
Якщо шкіра була ушкоджена промиваємо чистою водою, заклеюємо лейкопластиром, одягаємо рукавичку. Про ситуацію повідомляємо керівництво для реєстрації аварійних ситуацій та проведення екстреної профілактики ВІЛ – інфекції.
В процесі роботи я веду обліково-звітну документацію, яка включає в себе реєстрацію аналізів. Веду журнали розведення реактивів. Виконую вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з устаткуванням в лабораторії. Користуюсь засобами індивідуального захисту, дотримуюсь забов’язань щодо охорони праці, передбачених колективними договором та правилами внутрішнього розпорядку. Проходжу в установленому порядку медичні огляди.
Володію навиками з невідкладної медичної допомоги та тактики мед- працівника при виникненні карантинних інфекцій.
Відвідую конференції для середніх медичних працівників, які проводяться у лекційному залі пологового будинку та приміщенні лікарні.
2. Матеріально-технічна база
Лабораторія включає в себе такі підрозділи:
-клінічний,
-біохімічний,
-паразитологічний,
-імунологічний,
-ургентний (лабораторія при ВНЕМД),
-лабораторія реанімації,
які проводять клінічні, біохімічні, імунологічні, серологічні дослідження.
Освітленість, температура, вологість, загазованість, рівень шуму повинні вкладатись в допустимі санітарні норми. Всі ці вимоги в лабораторії ЦМКЛ дотримані на рівні стандартів безпеки праці.
Із сучасного обладнання було придбано автоматичний гемологічний аналізатор «RT – 7600», оновлено сечовий аналізатор, сухожарову шафу.
Необхідним обладнанням та апаратурою ургентна лабораторія ЦМКЛ в цілому забезпечена задовільно. Лабораторія оснащена необхідним мікроскопом, лейколічильником, автоматичними дозаторами, центрифугою, напівавтоматичним фотометром, а також додатковим обладнанням: витяжна шафа.
Спектр досліджень в ургентній лабораторії дуже широкий. Загальний аналіз крові включає в себе: визначення гемоглобіну, гематокриту, ШОЄ, MCV, MCHV, PLT, підрахунок еритроцитів, лейкоцитів, кольорового показника, а також підрахунок лейкоцитарної формули крові.
До досліджень загального аналізу сечі відноситься визначення фізичних властивостей (питома вага, колір, кислотність, прозорість), наявність в сечі білка (кількісно та якісно), цукру, мікроскопія осаду. Проводиться визначення ацетону в сечі та наявність жовчних пігментів.
Працюючи в ургентній лабораторії, я обслуговую у першу чергу пацієнтів відділення екстреної медичної допомоги. В обсяг моєї роботи входить: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, глюкоза в крові, визначення ацетону та жовчних пігментів в сечі, визначення реакції мікропреципітації.
Техніка взяття крові
Ділянку шкіри на пальці, призначеному для взяття крові, очищаємо ватним тампоном змоченим 70% розчином спирту. Лівою рукою беремо 4-й палець пацієнта і легенько здавлюємо у області проколу. В праву руку беремо скарифікатор строго перпендикулярно відносно місця проколу. Потім робимо прокол майже на всю довжину вістря скарифікатора, розсікаючи при цьому шкіру поперек дактилоскопічних ліній, що сприяє кращому виділенню крові з рани. Краплю крові, яка з'явилась відразу видаляємо ватним тампоном. З виступаючої вільно або при легкому здавлені беруть кров для клінічного аналізу. Після забору крові на всі показники, до рани прикладаємо ватний тампон змочений 70% розчином спирту і пропонуємо пацієнту притиснути палець до долоні, щоб зупинити кровотечу.
Гемоглобін (Нb) — основний компонент еритроцитів. Це дихальний забарвлений пігмент ,що здійснює основну функцію крові-перенесення кисню. Він має здатність зв'язувати, переносити і віддавати кисень з навколишнього повітря тканинам організму. У нашій лабораторії визначення гемоглобіну здійснюється гемоглобін-ціанідним методом запропонованим Міжнародною комісією та стандартизацією. Метод Салі не застосовуються через його недосконалість. Для повнішої оцінки вмісту гемоглобіну в крові користуються також побічними показниками: визначають показник забарвлення, середнього вмісту гемоглобіну в еритроцитах, середньоклітинну концентрацію гемоглобіну по відношенню до показника гематокриту.
Для визначення швидкості осідання еритроцитів ми користуємося капілярами та штативом Панченка. При визначенні ШОЄ ми беремо кров у співвідношенні (кров та реактив 4:1). Уже розведену кров 5% щавелево -кислим натрієм перед постановкою в штатив Панченка ,ми ретельно перемішуємо кров
з реактивом і набираємо в капіляр до первинної позначки “0”; залишаємо на 1год. при кімнатній температурі, але не під прямими сонячними променями .Через годину визначаємо показник.
Кольоровий показник дає уявлення про середній вміст гемоглобіну в еритроцитах, про ступінь насичення гемоглобіном еритроцитів. Кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну в одиниці об'єму крові можуть коливатися в межах 10-20% при фізіологічних умовах ,тоді як кольоровий показник для людської крові є стала величина. Він є індикатором, за допомогою якого можна дізнатись, що відбувається в крові і в органах кровотворення. Величина середнього вмісту гемоглобіну в одному еритроциті залежить від об'єму еритроцитів та ступеня насичення його гемоглобіном.
Визначення середнього вмісту гемоглобіну в одному еритроциті проводиться діленням концентрації гемоглобіну на число еритроцитів в одному об'ємі крові (в 1 мкл.). За допомогою кольорового показника можна визначити зміни кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну.
Підрахунок еритроцитів та лейкоцитів проводиться в камері Горяєва
під мікроскопом обєктив 60х, окуляр 10х. На ділянку камери, де нанесена сітка, вкладаємо шліфовочне покривне скельце і протираємо взад і вперед аж до появи кольорових “кілець Ньютона”. Заповнюємо камеру Горяєва досліджуваним матеріалом. Для цього потрібно взяти пробірку з розведеною кров'ю, декілька разів збовтати. Каплю досліджуваної рідини розміщуємо перед щілиною, яка утворилася між протирочним скельцем та камерою. В результаті рідина заповнює порожнину над сіткою камери. При заправленні камери слідкуємо за тим, щоб заповнювана рідина була без повітряних бульбашок і щоб не було надлишку рідини. Після заповнення камери, її розміщують під мікроскопом та приступають до підрахунку.
Еритроцити рахуються в п'яти малих квадратах (5х16=80 малих), розміщених по діагоналі. Підрахунку належать всі еритроцити, які знаходяться всередині маленького квадрата, і ті які знаходяться на лівій і верхній лінії квадрата. Еритроцити, які знаходяться на нижній і правій лінії не рахуються. Результати підрахунку в кожному великому квадраті записують, а тоді сумують.
Лейкоцити рахують в 100 великих квадратах, що відповідає 100*16=1600малим. Підрахунок лейкоцитарної формули проводиться лікарем-лаборантом.
Формули з нормою можуть підраховувати лаборанти під мікроскопом за допомогою автоматичного лейколічильника, що в більшості випадків я й роблю.
Глюкоза крові: до 0,5мл розчину антикоагулянту додаємо 0,05мл цільної капілярної крові, змішуємо і центрифугуємо 5 хв. при 2000 об. хв. Для аналізу використовуємо надосадову рідину. Калібрувальний розчин глюкози розводять у 10 раз (у пробірку набираєм 1,0 мл 0,9% р-н NaCl і додаєм 0,1 мл стандарту глюкози). У пробірку розкапуємо 0,5мл робочого розчину глюкози і додаємо 0,1мл надосадової рідини або розведеного розчину контролю, і інкубуємо в термостаті 15 хв. при температурі 37 градусів. Потім додаємо 0,5мл 0,9% р-ну NaCl вимірюємо оптичну щільність контролю і проби проти холостої проби.
Клінічний аналіз сечі. Загальний аналіз сечі.
Методика виконання
Фізичні властивості сечі
Кількість сечі вимірюють градуйованим циліндром. Визначаємо колір сечі він коливається між соломяно-жовтим і бурштиново-жовтим. Визначаємо прозорість сечі. Визначаємо рН сечі за допомогою універсального лакмусового папірця. Визначаємо питому вагу за допомогою циліндра ємкістю 50мл і урометра. Сечу наливаємо в циліндр і опускаємо в нього обережно урометр. Урометр не повинен гойдатися і доторкатись стінок циліндра, тоді оцінюємо результат.
Хімічні властивості сечі.
Визначення білка. В 2-ві пробірки наливаємо по 3 мл профільтрованої сечі. В досліджувану пробірку добавляють 6-8 крапель 20% розчин сульфацилової к-ти. На темному фоні порівнюють контрольну пробірку з досліджуваною. Помутніння в досліджуваній пробірці вказує на наявність білка.
Визначення глюкози в сечі. Проводять за допомогою спеціальних індикаторних папірців, порівнюючи забарвлення з кольоровою шкалою, яка є в наборі.
Визначення кетонових тіл. Визначаємо за допомогою експрес-наборів (індикаторні смужки).
Визначення жовчних пігментів. Якісне визначення білірубіну проводять з допомогою проби Розіна, яка базується на здатності його в присутності 1% спиртового розчину йоду окислюватися до білівердину зеленого кольору.
Мікроскопічне дослідження сечі.
Для мікроскопії використовують ранкову сечу. З дна посуду у який зібрана сеча піпеткою набераємо 10 мл сечі. Центрифугуємо. Супернатант зливають. Краплю суспендированного в невеликій кількості вихідної сечі осаду переносимо на предметне скло, покриваємо покривним склом і мікроскопують спочатку на малому, а потім великому збільшені ( в 40 разів) з опущеним конденсором
Реакція мікропреципітації
Методика виконання
Реакцію проводять з плазмою або інактивованою сириваткою крові. Для постановки реакції кров береть з пальця. Перед взяттям крові в пробірку вносять 5,0 % розчин натрію лимоннокислого, взятого капіляром апарату Панченкова до мітки «50». Надалі тим же капіляром набирають кров двічі до мітки «0» і вносять в ту ж пробірку, перемішують з розчином натрію лимоннокислого і центрифугують 1500 об/хв протягом 15 хвилин.
В спеціальний штатив з лунками наносять 3 краплі нативної плазми або інактивованої сироватки, потім додають 1 краплю антигенної емульсії. Перемішують протягом 5 хвили, після чого в кожну лунку додають три краплі 0,9% розчину натрію хлориду, перемішують колиханням пластини і залишають при кімнатній температурі на 5 хвилин. Результати реакції враховуються при освітленні не нижче 300 люкс. Від хворих на сифіліс спостерігається позитивна реакція у вигляді випадання пластівців різного розміру.
Щоденно проводимо контроль якості гематологічних досліджень:
Гемоглобін – «Агат-Мед» гемоглобін контроль трьох рівнів;
Еритроцити – набір контрольних суспензій «Ер-контроль»
ООО Медлакор С-П
Норма 4,64 ( 4,18-5,10)1012 (Т/л)
Патологія 2,82 (2,54-3,10)
Глюкоза – Біоконт, Prevekal, Cormay та інші.
Лейкоцити – Суспензія «WBC – контроль Н+П СпЛ» набір для контролю підрахунку лейкоцитів у лічильній камері Горяєва.
Для автоматичного гематологічного аналізатора використовується контрольна кров НАЕМ12.
Наявна апаратура лаболаторії ЦМКЛ.
Напівавтоматичний біохімічний аналізатор “Солар” (Білорусія), “Humalyzar 3000”(Німеччина), “Bio Chem SA“ США, “МБА-540“ (Україна), які використовуються для дослідження гемоглобіну, глюкози крові, а також для біохімічних досліджень, коагулометр, сечовий аналізатор, агрегометр, аналізатор газів крові, аналізатор електролітів, гематологічний аналізатор «RT – 7600», сечовий аналізатор «CL-50», біохімічний автоматичний аналізатор «RAYTO-240».
3. Організаційна-методична робота у відділенні.
З метою профілактики гепатиту, ВІЛ-інфекції, туберкульозу, веду розяснювальну роботу з пацієнтами ЦМКЛ. При потребі, на сестринські конференції, готую санбюлетні на теми: СНІД, профілактика гепатиту і туберкульозу.
4.Виробнича діяльність.
Кількість виконаних мною аналізів за період 2015-2017р.
| Назва досліджень | 2015 | 2016 | 2017 |
| Гемоглобін | 2940 | 2970 | 3050 |
| Еритроцити | 2940 | 2970 | 3050 |
| Кольоровий показник | 2940 | 2970 | 3050 |
| Лейкоцити | 2940 | 2970 | 3050 |
| Заг. аналіз сечі | 1520 | 1590 | 1680 |
| ШОЄ | 20 | 18 | 22 |
| Глюкоза крові | 3005 | 3010 | 3075 |
| РМП | 2940 | 2970 | 3050 |
| MCV | 1945 | 2070 | 2550 |
| MCHC | 1945 | 2070 | 2550 |
| PLT | 1945 | 2070 | 2550 |
Для проведення цих аналізів я готую та використовую такі розчини та реактиви.
| Назва дослідження | Потрібний реактив |
| Визначення гемоглобіну | Трансформуючий розчин |
| Підрахунок еритроцитів | 3%р-н натрію хлориду |
| Підрахунок лейкоцитів | 3%р-н оцтової кислоти |
| Визначення ШОЄ | 5%р-н щавелево-кислого натрію |
| Підготовка мазків | Фарба Романовського |
| Визначення РМП | Антиген кардіоліпіновий |
| Смужки до сечі | UrineRS |
| Визначення білка у сечі | 20 % р-н сульфасаліцилової кислоти |
| Визначення глюкози | 0,9 % р-н натрію хлориду, робочий реактив для визначення глюкози |
Для проведення всіх цих досліджень лабораторія має все необхідне обладнання та різноманітний лабораторний посуд.
5. Нововведення
Для проведення швидкого і якісного дослідження у лабораторії було поновлено гематологічний аналізатор «RT-7600»(попередньо працювали на «MS -4») та сечовий аналізатор.
Висновок
Швидке зростання медичних технологій спонукає нас до постійного самоудосконалення – навчання, освоєння нових методик. Я і надалі буду підвищувати свій фаховий рівень і професійний рівень медичних лаборантів з метою покращення медичної допомоги пацієнтам.
Успіх у лікуванні недуг людини залежить від своєчасно і правильно встановленого діагнозу. Для правильної тактики постановки діагнозу та лікування хворого необхідно використовувати всі можливі дослідження, які передбачені в ургентній лабораторії.
Завдання що лежить перед КДЛ- це правильно організована робота лаборантів та біологів, контроль за якістю виконаних лабораторних досліджень, контроль за роботою лабораторного обладнання.
Звіт склала лаборант: Матіїв Н.З.
Зав. відділення лабораторії: Марків Г.Д.
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Головний лікар Ц М К Л
_____________Т.Р. Масляк
“___ “ _________ 2018 р.
ЗВІТ
про трудову діяльність лаборанта
клініко-діагностичної лабораторії по наданню екстреної медичної допомоги ЦМКЛ
Матіїв Надія Зенонівна.
за період 2015– 2017 р.р.
Голові атестаційної комісії
д. Гулію А.М.
лаборанта КДЛ ЦМКЛ
Матіїв Н.З.
ЗАЯВА
Прошу вашого дозволу допустити мене до атестації на першу кваліфікаційну категорію лаборанта клініко-діагностичної лабораторії за спеціальностю «Клінічна справа».
26.04.2018 року Матіїв Н.З.