МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Запорізький державний медико-фармацевтичнийуніверситет
Кафедра загальної хірургії та післядипломноїхірургічної освіти
Реферат
На тему:«Асептика, шляхи потрапляння інфекції та методи боротьби з ними.»
Роботу виконав: Савченко Едуард
Студентка 1 медичного факультету
3 курсу, групи 6 МК
План
1.Асептика.Шляхи поширення інфекції;
2.Осибиста гігієна мед.персоналу;
3.Умови асептики в операційному блоці;
4.Алгоритм проведення дезінфекції, передстерилізаційногоочищення та стерилізації інструменту;
5.Методи стерилізації;
6.Хірургічна обробка рук;
Асептика - комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження потрапляння мікроорганізмів у рану чи в організм людини у цілому.
Асептики досягають застосуванням організаційних заходів, фізичних методів, хімічних препаратів та суворим дотриманням правил обробки всіх приміщень, інструментів, перевʼязувального матеріалу та білизни, шовного матеріалу, операційної техніки і апаратури, операційного поля і рук хірургів, а також дотриманням правил особистої гігієни медперсоналу.
Асептика вимагає стерильності всіх предметів, що торкаються чи проникають у рану чи організм пацієнта. Хоча вона є невідʼємною складовою хірургічної практики, але мати уявлення про неї повинні лікарі всіх спеціальностей.
Асептика тісно повʼязана з антисептикою і використовує низку заходів антисептики: методи стерилізації та дезінфекції, підготовку рук хірурга та операційного поля тощо.
Для досягнення асептики важливе значення має первинна санітарна обробка хворого, тому санпропускники, приймальні відділення, ванні кімнати і санвузли повинні бути барʼєром на шляху поширення патогенних мікроорганізмів у відділення і рану хворого.
Шляхи поширення інфекції в організмі:
Екзогенною вважається інфекція, що потрапляє в рану із зовніш-
нього середовища:
а) з повітря - повітряна інфекція;
б) із краплями слини чи інших рідин - краплинна інфекція (іноді поєднуються в один вид - повітряно-краплинну інфекцію);
в) із предметів, що стикаються з раною - контактна інфекція;
г) із предметів, що залишаються в рані (шви, дренажі, металеві чи
пластинчасті стрижні, штучні клапани серця та ін.) - імплантаційна інфекція.
Перенесення патогенних мікроорганізмів від хворого до хворого позначається як перехресна інфекція.
Ендогенною вважається інфекція, що знаходиться в організмі або на його покривах. Ендогенна інфекція потрапляє в рану безпосередньо (контактна) або по судинних шляхах (лімфогенна чи гематогенна). Основними вогнищами ендогенної інфекції є запальні процеси на шкірі (фурун-кули, карбункули, подермії, екзема.), осередкова інфекція ШКТ (ка-рієс зубів, гінгівіти, холецистити, холангіти, панкреатити й ін.), інфекція дихальних шляхів (синусити, трахеїти, бронхіти, бронхоектатична хвороба), інфекція урогенітальних шляхів (пєліти, цистити, простатити, уретрити, сальпінгоофорити), вогнища криптогенної інфекції.
Особливо актуальним для відділення хірургічного профілю є дотримання режиму асептики і антисептики - дотримання медперсоналом відділень особистої і колективної гігієни: від молодшого медичного персоналу до адміністрації включно.
Особиста гігієна передбачає:
1.Носіння чистого спецодягу, який своєчасно змінюють не тільки за календарним планом, а й за необхідності - по кілька разів на добу при забрудненні кровʼю. гнійними виділеннями при перевʼязках і маніпуляцях тошо.
2. Акуратне ведення індивідуальної санітарної картки із своєчасним як за графіком, так і за позачерговими
показаннями захворювання, підозра на ностиство інфекці, відвідуванням відповідних спеціалістів, „посівами" з шкіри, носоглотки тощо для мікробіологічного дослідження та вжиття відповідних організаційних та медичних заходів для усунення небезпеки 8 поширення інфекції у відділенні
медперсоналом.
3. Коротко стригти нігті та носити, окрім халату, шапочку, маску, змінний одяг і взуття, рукавички,
особливо при виконанні вологих прибирань, маніпуляціи, перевʼязок та ін.
4. Не носити на пальцях прикрас (обручки, браслети тощо), які під час роботи накопичують бруд та інфіковании матеріал і при митті рук не можуть бути достатньо очищені.
5. Кожнии раз як до, так і після виконання лікувальних процедур хворим, мити руки з милом, а при контакті з інфікованим матеріалом - і з дезінфектантом (хлоргексидину біглюконат, розчин пергідролю з
мурашиною кислотою - первомур"
6. При переході з гнійного відділення в чисте і в зворотному напрямку - міняти спецодяг на відповідний призначенню
7. При пораненнях рук чи інших ділянок тіла - своєчасне їх лікування і ізоляцію від лікарняногс інструментарію, перевʼязувального матеріалу, ран хворих, шприців та систем для трансфузій.
8. Гігієну тіла - приймати ванну або душ щоденно і після тривалої виснажливої праці зі значним потовиділенням.
9.Гігієну білизни - своєчасна зміна, при інфікуванні - прання з прасуванням і дезінфекцією.
10.Гігієну ротової порожнини - щоденне чищення зубів, своєчасна санація ротової порожнини; при перевʼязках і операціях використовувати маску і захисні окуляри
11.Своєчасне лікування фурункулів, абсцесів та інших гнійних чи інфекційних захворюваннях.
Асептика широко застосовує методи антисептики:
- обробка рук хірурга і операційного поля;
- стерилізація інструментів, шовного матеріалу, білизни, апаратури, медичної техніки та ін.;
- контроль стерильності;
- використання дезинфікуючих, антисептичних засобів, антибіотиків, протигрибкових препаратів, сульфаніламідів, інших препаратів та сполук (зокрема імуномодуляторів та натуропатичних засобів) для знищення патогенної мікрофлори.
Запобігають поширенню повітряно-краплинної інфекції і борються з нею насамперед за допомогою системи організаційних заходів
Серед них - правильне планування та організація хірургічного відділення, ізоляція операційного блоку з окремою ізоляцією так званої гнійної операційної з окремим входом, інструментарієм, апаратурою, матеріалами та спецодягом.
Це правильний поділ палат і відділень (так звані чисті, гнійно-септичні палати та палати-ізолятори для хворих з контагіозною інфекцією); забезпечення своєчасного ремонту, прибирання, вентиляції, кварцування та дезінфекції приладів, матеріалів і білизни в палатах, маніпуляційних, перевʼязочних (також „чистих" і „гнійних").
Для створення умов асептики в операційному блоці необхідний чіткий поділ на зони примішень:
1-а зона - операційні зали і стерилізаційні, до них висуваються найсуворіші
вимоги щодо дотримання правил асептики;
2-а зона - приміщення, які безпосередньо через двері сполучаються з операційною (передопераційна, наркозна);
3-я зона - приміщення для зберігання апаратів, медичних інструментів, кімнати медичних сестер, хірургів, чиста зона санпропускника;
4-а зона - приміщення, до яких не потрібно проходити через санпропускник або спеціальний шлюз (кабінет завідувача, старшої медичної сестри тощо).
Передстерилізаційна обробка інструментів - комплекс заходів, які направлені на видалення білкових, жирових та лікарських забруднень з
медичних інструментів
багаторазового використання для забезпечення ефективності подальшої стерилізації та зниження ризику пірогенних реакцій.
Етапи передстерилізаційної обробки
інструментів
1. Дезінфекція (знезаражування) (15-90 хв.)
2. Замочування в мийному розчині (15 хв.)
3. Миття кожного виробу в мийному розчині (зо сек.)
4. Ополіскування проточною водою (3-10 хв.)
5. Ополіскування дистильованою водою (зо сек)
6. Висушування:
- на повітрі (до повного зникнення вологи)
- у сухожаровій шафі (30 хв.)
7. Контроль на якість передстерилізаційної обробки
(проведення проб)
Дезінфекція (знезаражування) - використаний інструмент повністю занурюється в ємність з дезінфікуючим розчином:
В якості дезінфікуючого розчину використовують:
3 % розчин хлораміну (40-60 хв.)
6 % розчин пероксиду водню (90 хв.) Нині в Україні використовують такі дезінфектанти: карзолін (Німеччина), гембар (Україна), бацилоцид расант (Німеччина), карзолекс базик (Німеччина),
Замочування в мийному розчині (застосовують, якщо при дезінфекції використовувався лише дезінфікуючий розчин) - інструменти повністю занурюють в мийному
розчині на 15 хвилин при температурі +50°С
Склад мийного розчину:
Мийний засіб («Лотос", "Біолот" та ін) - 5 г.
Пероксид водню (27,5%) - 17 мл.
Вода - 978 мл.
Миття кожного виробу в мийному (мийно-дезінфікуючому) розчині
Проводиться ретельне миття кожного виробу в мийному (мийно-дезінфікуючому) розчині за допомогою йоржа або ватно-марлевого
тампона протягом 30 с.
Ополіскування проточною водою
Прополоскати інструментарій під проточною водою до повного вимивання
слідів мийного (мийно-дезінфікуючого) розчину та до зникнення його запаху(3 - 10 хвилин).
Проби на якість передстерилізаційної обробки інструментів
Проби на залишки білкових сполук (кров, гній та ін.)
• Бензидинова проба (зміна забарвлення з прозорого на синьо-
зелене)
• Ортотолуїдинова проба (зміна забарвлення з прозорого на
синьо-зелене)
• Амідопіринова проба (зміна забарвлення з прозорого на синьо-зелене або фіолетове)
• Азопірамова проба (зміна забарвлення з прозорого на рожево-
фіолетовий)
Проби на залишки мийних засобів
• Фенолфталеїнова проба (зміна забарвлення з прозорого на
рожевий)
• Азопірамова проба (зміна забарвлення з прозорого на бурий)
Для запобігання контактній та імплантаційній інфекції використовують фізичні та хімічні засоби.
До фізичних засобів належать термічна і променева стерилізація (кипʼятіння, стерилізація парою під тиском, сухожарова стерилізація, гамма-квантове опромінювання).
До хімічних - стерилізація оксидом етилену, обробка надоцтовою кислотою, а також хіміотерапевтична обробка. Найнадійнішими вважають термічні засоби стерилізації, променеву стерилізацію та стерилізацію оксидом етилену.
Термічна стерилізація здійснюється водяною парою в автоклаві при температурі 120-1220С або у сухожаровому стерилізаторі при температурі 170-2000С.
Термічна стерилізація має такі робочі фази:
• - від початку нагрівання до досягнення потрібної температури; - урівноважування
• - від моменту досягнення температури стерилізації до моменту вирівнювання її в матеріалі, закладеному в стерилізатор;
- бактерицидний час
- час знищення мікроорганізмів (зазначений в інструкції стерилізатора); - час
охолодження до 80-600С.
Недотримання фаз стерилізації потребує повторної стерилізації. За умови тиску 1 атм стерилізація триває 1 год, 1,5 атм - 45 хв, 2 атм 30 хв. По закінченні стерилізації пару з автоклава випускають через випускний кран на вулицю або в каналізацію.
Сухожарова стерилізація проводиться гарячим повітрям при температурі 170-2000С протягом
(60 + 5) хв.
Променева стерилізація забезпечується іонізуючим опроміненням великої енергії, що проникає крізь стерилізаційний матеріал. Практично використовуються бета- та гамма-промені.
Так, для стерилізації гаммапроменями ізотопів СО-60 або С-137 доза має бути 2,5 Мрад (25 000 Грей) і більше. Застосовується для стерилізації ліків, вакцин, предметів одноразового користування.
При стерилізації ультразвуком стерилізатори наповнюють 0,05 % розчином хлоргексидину біглюконату. Під дією ультразвуку знезаражуються інструменти, дрібні пластмасові предмети.
Хімічна стерилізація, або „холодна", здійснюється за допомогою оксиду етилену у воді і спирті чи за допомогою сильнодіючих антисептиків (0,2 % розчин надоцтової кислоти, 6 % розчин пергідролю, 0, 1 % Тергіциду, 0,5% розчин хлоргексидину, сайдекса, потрійного розчину тощо).
Хімічній стерилізації підлягають ті предмети, які не витримують високих температур (катетери, судинні протези, кардіостисулятори).
В обовʼязковому порядку після кожного виду стерилізації предмети підлягають контролю стерильності:
• повітряні стерилізатори
• за допомогою кольорових термоіндикаторів:
TIK № 6 та гідрохінону.
Світло-салатовий гідрохінон стає темно-коричневим, а гідрохінон із сіро-коричневого порошку перетворюється на чорну розплавлену масу;
• парову стерилізацію контролюють за допомогою індикатора сечовини (плавиться) або бензойної кислоти з фуксином;
при лужному фуксині бензойна кислота розплавляється і набуває червоного кольору - один раз на 7-10 днів використовують бактеріологічний контроль матеріалу: він є і найефективнішим, і найдоказовішим одночасно.
Основний метод стерилізації шовного матеріалу - променева стерилізація у заводських умовах; в умовах стаціонару стерилізують тільки капрон, лавсан та металеві скріпки за допомогою автоклавування, після чого зберігають їх у 96 % розчині спирту.
Кетгут знезаражують у парі йоду за Ситківським, у спиртовому чи водному розчині Люголя.
Гумові рукавички використовують або одноразові (стерилізація оксидом етилену чи гамма-квантами), або пересипають пудрою чи тальком і кипʼятять у воді протягом 45 хв;
занурюють у розчин детергенту на годину і стерилізують після полоскання у портативних стерилізаторах (газові стерилізатори з оксидом етилену).
Хірургічна обробка рук є важливою та відповідальною процедурою, яку проводять перед будь-яким хірургічним втручанням з метою попередження інфікування хірургічної рани пацієнта та одночасного захисту персоналу від інфекцій, що передаються через кров або інші
виділення організму хворого.
Вона складається з кількох етапів:
• звичайне миття рук;
•хірургічна антисептика рук, або їх миття з
використанням спеціального антимікробного
засобу;
• надягання хірургічних рукавичок;
• обробка рук після операції;
• догляд за шкірою рук
О
бробка рук хірурга
Антисептики для обробки рук хірурга
1.Первомур (2,4% розчин) - (суміш 171 мл. 33% перекису водню, 81 мл. 85%мурашиної кислоти та до 10л. дистильованої води) - обробляють руки в тазу з антисептиком протягом 1 хв.
2. Хлоргесидин (0,5% спиртовий розчин) – руки обробляють двічі тампоном змоченим антисептиком протягом 2-3 XB.
3.Стериліум - втирають антисептик в шкіру рук двічі по 5мл. протягом 5хв.
4.Декосепт, кутасепт, манісофт, септодерм, септоцид, біоантисепт, АХДЕ3-3000, бонадерм та ін. (втирають в шкіру рук двічі по з-5мл протягом 3-5хв.)