Сказ
гостра зоонозна природно-антропургічна інфекційна хвороба
Збудник сказу — Neuroryctes rabiei — належить до групи міксовірусів родини рабдовірусів (Rhabdoviridеае). Розміри вірусу від 90 до 200 нм, він містить однониткову РНК. Збудник патогенний для більшості теплокровних тварин і птахів; розмножується в тканині мозку. Збудник нестійкий у зовнішньому середовищі. Руйнується кислотами, лугами, нагріванням (за температури 56 °С інактивується протягом 15 хв, під час кип’ятіння — через 2 хв). Чутливий до ультрафіолетових променів, етанолу, висушування. Швидко інактивується 0,1 % розчином сулеми, карболового кислотою (3—5 % розчин), хлораміном (2—3 % розчин). Вірус стійкий до фенолу, заморожування, висушування під вакуумом, антибіотиків.
Джерелом вірусу в природних осередках є дикі тварини (лисиці, вовки, песці, шакали, єноти тощо, а також кажани), в антропургічних осередках — собаки (особливо бродячі) і кішки. Можливе зараження людини й від інших тварин — корів, овець, кіз, свиней, коней, віслюків
Контактний механізм передачі збудника (унаслідок укусу або обслинепня хворою твариною.)
Хвора людина епідемічної небезпеки практично не становить, хоча вважають що її слина може містити вірус сказу. Описано декілька випадків зараження людей унаслідок пересадження рогівки ока. Тварини стають заразними за З— 10 днів до появи клінічних ознак і виділяють вірус протягом усього періоду захворювання. У кажанів спостерігають тривале носійство вірусу без клінічних ознак захворювання. Інфікування реалізується за допомогою контактного механізму передачі збудника. Зараження людини зазвичай відбувається під час укусів, рідше після обслинення свіжих поранень шкіри або слизових оболонок. Особливо небезпечні укуси в голову, обличчя, кисть рук. Чинник передачі — слина, з якою вірус проникає в рану, а потім по периферійних нервах досягає ЦНС. Можливе зараження під час контакту із забрудненою вірусом шкірою тварини, а також аерозолем (у печерах, населених кажанами).
Період інкубації в людини триває в середньому від 1 до З міс. (можливі коливання від 7 днів до 1 року і більше). На тривалість інкубаційного періоду впливають локалізація укусу, вік хворого й глибина рани. Найкоротшу інкубацію спостерігають після укусу в обличчя, голову, потім верхні кінцівки, і найдовшу — після укусу в нижні кінцівки.
Сказ починається з появи неприємних відчуттів у ділянці укусу (печіння, тягучий біль з іррадіацією до центра рани, свербіж, гіперестезія шкіри), хоча рана вже може повністю зарубцюватися. Часто знову з'являються місцеві запальні явища — шрам стає червоним і припухає. Одночасно виникають перші симптоми порушення психіки: біль голови, дзвін у вухах, невмотивований страх, туга, тривога, депресія, рідше — підвищена дратівливість. Хворий замкнутий, апатичний, відмовляється від їжі, погано снить, сон у нього супроводжується страхітливими сновидіннями. У разі укусу в обличчя відзначаються нюхові й зорові галюцинаці1. Температура тіла може підвищуватися до субфебрильної. Початкова стадія триває 1—3 дні, рідко — довше.
Стадія збудження характеризується тим, що апатія і депресія змінюються занепокоєнням, частішають пульс і дихання, підвищується рефлекторна збудливість. Яскравим клінічним симптомом сказу є водобоязнь (гідрофобія): під час спроб пити виникають болісні спастичні скорочення ковтальних і допоміжних дихальних м’язів. Ці явища наростають за інтенсивністю так, що одне нагадування про воду або звук рідини, що ллється, спричиняє спазм м’язів глотки й гортані, який починається з неспокою, жаху, рухового збудження. Часто на цьому фоні виникають розлади дихання (різке утруднення вдиху, поверхневий видих)
Якщо не настала смерть на висоті одного з нападів, через 2— З дні стадія збудження переходить у стадію паралічів. Ця стадія відрізняється вираженим зниженням рухової і чутливої функцій. Припиняються судоми і напади гідрофобії, хворий лежить нерухомо, дихання стає вільнішим, він знову може пити і їсти, хоча продовжується нестерпна слинотеча. Присутні часто помилково вважають цей стан видужанням, але насправді — це ознака близької смерті. Температура тіла підвищується до 41—42 °С, наростає тахікардія, різко знижується АТ. Смерть настає через 16—20 год від паралічу серця або дихального центру раптово, без агонії. Загальна тривалість хвороби — 4—8 днів.
Перебіг сказу в дітей характеризується коротшим інкубаційним періодом, нападів гідрофобії і різкого збудження може не бути. Захворювання проявляється депресією, сонливістю, подальшим розвитком паралічів і колапсу. Часто смерть настає через добу після початку хвороби.
У померлих людей також досліджують мозок на наявність тілець Бабеша—Негрі. Можливе виявлення антигену вірусу сказу у відбитках із поверхні рогівки ока. Лабораторну роботу з вірусом сказу й зараженими тваринами слід проводити з дотриманням режиму, передбаченого для збудників особливо небезпечних інфекцій.
Бешиха
Інфекційно-алергійна хвороба людини з групи інфекцій зовнішніх покриків
Бешиха переважно зумовлюється b-гемолітичними стрептококами групи А різноманітних серологічних видів частіше — Streptococcus pyogenes, значно рідше стрептококами інших груп — В, С, D
Джерелом збудника є хворі з стрептококовою інфекцією (бешиха, ангіна, скарлатина, фарингіт, отит, пневмонія та інші) і здорові бактеріоносії.
Зараження відбувається через ушкоджену шкіру або слизові оболонки (садно, намуляне місце, подряпина, укол тощо)
Інкубаційний період бешихи коливається від декількох годин до 3—5 днів.
Продромальний період спостерігається рідко, характеризується загальною слабкістю, нездужанням, помірним болем голови. Бешиха починається гостро: озноб, підвищення температури тіла до 38—40 °С, що нерідко супроводжується блюванням, сильним болем голови. Через 1,5—2 доби від початку захворювання з’являються локальні ураження шкіри (частіше на обличчі, ногах, рідше — на інших ділянках тіла). Ознаки бешихи такі: а) локальне почервоніння з чіткими піднятими краями; б) посилення почервоніння від центра до периферії; в) відчуття печіння і болю (збільшення болючості від центра до периферії) в зоні почервоніння У розпалі захворювання для всіх форм бешихи характерний нейтрофільний лейкоцитоз зі зрушенням формули вліво і збільшення ШОЕ