МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Запорізький державний медичний університет
1 медичний факультет
Кафедра загальної хірургії та післядипломної хірургічної освіти
РЕФЕРАТ
На тему:
“Механічна антисептика”
Студента групи 1мк
Добровольської В.В.
Викладач
Капшитар О.О.
Запоріжжя 2022
План:
Механічна антисептика.
Туалет рани.
Первинна хірургічна обробка.
Вторинна хірургічна обробка.
Список використаної літератури.
МЕХАНІЧНА АНТИСЕПТИКА
Механічна антисептика – це знищення мікроорганізмів механічними
методами. Звичайно, в буквальному розумінні механічно видалити
мікроорганізми технічно неможливо, але можна видалити ділянки тканини,
заражені бактеріями, інфіковані згустки крові, гнійний ексудат.
«Туалет рани»
Місце проведення:
Перев’язувальна або біля ліжка хворого.
Оснащення робочого місця
1. Стерильний столик перев'язувальної м/с
2. Стерильні інструменти:
• Хірургічні пінцети - 8
• Зонд ґудзиковий - 1
• Стерильні марлеві кульки
• Стерильні марлеві серветки
• Корнцанг у 6% розчині перекису водню
• Ниркоподібний лоток - 2 (для стерильного та відпрацьованого матеріалу)
• 1% розчин йодонату або 2% розчин діамантового зеленого
• 3% розчин перекису водню
• 10% гіпертонічний розчин натрію хлориду
• Розчин фурациліну 1:5000
• Ножиці
• Гумові рукавички
Попередня підготовка
1. Надати зручного положення пацієнту.
2. Одягнути халат, шапочку, маску, окуляри.
3. Промити руки під проточною водою з милом, осушити, одягнути стерильні гумові рукавички.
4. На бирочці перевірити час накриття стерильного столу, відкрити стіл та за допомогою корнцангу взяти зі стола стерильний перев'язувальний матеріал в ниркоподібний лоток.
Алгоритм виконання:
1. Розрізати ножицями брудну поверхню на відстані від рани.
2. Відмочити розчином перманганату калію нижні шари пов'язки, за допомогою пінцету зняти їх (пінцет викинути в лоток для відпрацьованого матеріалу).
3. Забрати марлевими серветками гній, який є навколо рани, викинути.
4. Обробити шкіру етиловим спиртом, краї рани змастити 1% розчином йодонату, або 2% розчином діамантового зеленого
5. Промити рану розчином 3% перекису водню, висушити.
6. Промити рану розчином фурациліну 1:5000, осушити і висікти некротичні тканини ножицями
7. Замінити пінцет на стерильний.
8. Обробити краї рани 1% розчином йодонату, або 2% розчином діамантового зеленого.
9. Змочити серветки 10% гіпертонічним розчином натрію хлориду і за допомогою стерильних пінцетів накласти на рану.
10. При потребі залишити в рані гумовий дренаж.
11. Накласти декілька серветок, зафіксувати пов'язку клеолом або бинтом.
12. Продезінфікувати використане обладнання.
Первинна хірургічна обробка рани
Показаннями до первинної хірургічної обробки ран є пошкодження шкіри, викликані такими факторами, як:
• Укуси домашніх або вуличних тварин;
• Глибокі подряпини, отримані в побутових умовах або при впливі кігтів тварин;
• Отримання вогнепального або ножового поранення;
• Травми, завдані побутовими предметами.
Залежно від термінів проведення лікувального заходу, розрізняють наступні види ПХО ран:
• Рання. Обробка виконується не пізніше ніж через 1 добу після отримання травми. Найчастіше супроводжується накладенням первинних швів, у разі глибоких ран показано встановлення дренажу на 1-2 дні. При ранній обробці ризик розвитку ускладнень є мінімальним;
• Відстрочена. Лікувальний захід здійснюється через 1-2 діб після появи рани. Обробка передбачає введення антибактеріальних медикаментів. Якщо поріз відкритий та немає симптомів запалення, знадобиться накладення первинно-відстрочених швів;
• Пізня. Пацієнт звернувся в медичний центр більш ніж через 2 доби після нещасного випадку. До цього часу до запалення приєднується інфекційне ураження. Щоб уникнути нагноєння рани, ортопед-травматолог проводить висічення та призначає антибіотики. Після закінчення медикаментозної терапії, накладаються ранні вторинні шви.
АЛГОРИТМ ДІЙ
Обробка рани проводиться в декілька етапів:
Первинний огляд. Під час цього етапу лікар оцінює глибину рани та її тяжкість.
Очистка. Мильним розчином або піввідсотковим нашатирним спиртом видаляються залишки одягу або інші сторонні предмети. Під час цього етапу краї рани двічі обробляються антисептичними засобами та висушуються.Отримання доступу до глибоких ділянок рани. Перед цим етапом проводять місцеве або провідникове обезболювання. Далі хірург розсікає рану, щоб отримати доступ до найглибших відділів та очистити її від сторонніх предметів або згустків крові.
Корекція країв рани. Це стосується лише рваних ран. На цьому кроці розірвані краї висікають й роблять їх більш рівними. Завдяки такій процедурі тканини загоюються набагато швидше, а шрам стане менш помітним.
Антисептична обробка і зупинка кровотечі (гемостаз). Ці етапи проводять протягом всієї операції, забезпечуючи стерильні умови та знезаражуючи раневу поверхню.
Накладання швів та дренажу. Дана процедура виконується тільки після ретельної перевірки лікарем проведеної роботи та при стовідсотковій гарантії, що в рані не залишилося інфекційних вогнищ. В разі екстреної ситуації, коли накладання швів неможливе, рану закупорюють тампонами із встановленням дренажу. Шов накладають при першій можливості.
Контроль. Післяопераційний етап, під час якого спостерігають за процесом загоєння, змінюють пов’язки та проводять медикаментозне лікування і профілактику.
Вторинна хірургічна обробка рани
На відміну від первинної, вторинну хірургічну обробку виконують за наявності рани, в якій вже розвинулася інфекція. Маніпуляції тут менш агресивні: видаляють некротичні тканини – місця, де спостерігаються скупчення мікроорганізмів. Крім того, необхідно встановити, чи немає в рані поглиблень, кишень або набряків, з яких утруднене витікання ексудату. За наявності вузького ходу, що веде до порожнини з гноєм, самостійного
Інші операції і маніпуляції:
До антисептичних заходів належить і низка оперативних втручань. Це насамперед розтин гнійників: абсцесів, флегмон та ін. "Uvi pus – ubi es" (бачиш гній – випусти його) – основний принцип гнійної хірургії. Поки не зроблений розріз і не евакуйовано гній з вогнища, жодні антибіотики і антисептики не допоможуть впоратися з хворобою.
У хірургії не прийнято називати антисептичними такі операції, як апендектомія при гострому апендициті, холецистектомія при гострому холециститі та ін., хоча, по суті, під час цих втручань видаляється орган, в якому спостерігається величезне скупчення мікроорганізмів, тобто певною мірою вони також є заходами механічної антисептики. У деяких випадках ефективною може бути пункція гнійника. Так чинять, наприклад, при гнійному гаймориті (пунктирують гайморову пазуху), при плевриті (пунктирують плевральну порожнину). У разі гнійників,розташованих всередині організму, здійснюють пункцію під контролем ультразвукового дослідження.
Таким чином, механічна антисептика – це, по суті, лікування інфекції хірургічним методом, за допомогою хірургічних інструментів.
Список використаної літератури:
Лекція.
2. Гостищев В.К. Общая хирургия: Учеб. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004.
3. Березницкий Я. С. - Хірургія. Том 2. – Из-во «Дніпро-VAL» – 2007. – 627с.