ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ
ЗВО «МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ АКАДЕМІКА ЮРІЯ БУГАЯ»
Дисципліна:
«Фізіологія»
Реферат
На тему: «Артеріальний пульс. Пульсова хвиля. Методи дослідження»
Виконав: Іллєнко Юлія Вікторівна
2 курс
Група ФСк-21
Перевірив: ст. викл. Свінціцька О.В.
Київ – 2023
ЗМІСТ
ЗМІСТ 2
ВСТУП 2
Розділ II. Методи дослідження артеріального тиску 12
Методів вимірювання АТ є два. Прямий (інвазивний) і непрямий (неінвазивний) (мал. 1.1) 12
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 17
ВСТУП
Звичайний пульс (або серцевий ритм) відображає частоту скорочення серця і вимірюється за допомогою пальпації пульсуючої артерії, зазвичай на зап'ясті. Звичайний пульс виражається у кількості ударів серця за хвилину (уд/хв)
Артеріальний пульс відображає ступінь напруження артерій, коли кров протікає через них. Це можна виміряти за допомогою тонометра, який вимірює артеріальний тиск, використовуючи манжету, що надягається на плече або зап'ястя. Артеріальний пульс виражається у мм рт. ст. і складається з двох чисел: систолічного тиску (верхнє число), що відображає ступінь напруження артерій під час скорочення серця, і діастолічного тиску (нижнє число), що відображає ступінь напруження артерій під час розслаблення серця.
Різниця між звичайним і артеріальним пульсом полягає в тому, що звичайний пульс відображає частоту скорочення серця, тоді як артеріальний пульс відображає ступінь напруження артерій, коли кров протікає через них. Обидва ці параметри можуть бути важливими для оцінки здоров'я людини, але з різних поглядів. Звичайний пульс може вказувати на здоров'я серця і загальну фізичну форму людини, тоді як артеріальний пульс може бути важливим для діагностики і контролю гіпертензії та інших серцево-судинних захворювань.
Розділ I. Пульс та методи його дослідження
Пульс – періодичні поштовхоподібні коливання стінок кровоносних судин, пов’язані із змінами їх кровонаповнення і тиску в них крові протягом одного серцевого циклу..
Пульс досліджують шляхом притиснення в місцях поверхневого розташування судин і характеризується ритмом, частотою, наповненням, напругою, визначається пульсацією. Можна визначити на таких артеріях (мал.1) :
сонній
підколінній
стегновій
променевій
скроневій артеріях
(Мал. 1. Методика вимірювання пульсу на різних артеріях: 1 - скроневої; 2 - плечовий; 3 - тильній артерії стопи; 4 - променевої; 5 - задній великогомілковій; 6 - стегнової; 7 - підколінної.)
Найчастіше пульс визначають на променевій артерії. При цьому рука хворого повинна лежати вільно, щоб напруження м’язів і сухожиль не заважало пальпації. Обстеження пульсу на променевій артерії потрібно проводити на обох руках, і тільки при відсутності різниці у властивостях пульсу можна обмежитись у подальшому обстеженням його на одітій руці. Кисть хворого вільно захоплюють правою рукою в ділянці променево-зап’ястного суглоба. Великий палець розміщується на тильній стороні передпліччя, а решта пальців на передній його поверхні. Знайшовши пульсуючу артерію, з помірною силою притискують її до внутрішньої сторони променевої кістки так, щоб не зникла пульсова хвиля.
Пульс рахують протягом 1 хвилини, можна рахувати і протягом 30 секунд, але тоді визначену кількість треба збільшити вдвічі.
Частота пульсу залежить від таких фізіологічних факторів:
від віку (у немовлят 130-140 скорочень за 1 хв., у 6 місяців 110-130 скорочень на 1 хв., у 3-5 років – 90-100, у 7-10 років
- 85-90 на 1 хв., у дорослих 60-80 на 1 хв.);
від статі ( у жінок на 6-10 скорочень на 1 хв. більше ніж у чоловіків);
від періоду доби (під час сну пульс сповільнюється);
від фізичних навантажень (під час роботи м’язів пульс прискорюється);
від тренування (у спортсменів пульс рідший);
від положення тіла (у вертикальному положенні пульс частішій, ніж у горизонтальному);
від нервово-психічного стану (під час страху, гніву, болю пульс частіший);
підвищена температура зовнішнього середовища, прийом їжі, спиртних напоїв, кави, міцного чаю прискорює пульс, при лихоманці, інфекційних захворюваннях, розладах ендокринних залоз (щитовидної, надниркової), хворобах серцево-судинної системи частота пульсу змінюється.
ОЦІНКА ПУЛЬСУ
При дослідженні пульсу визначають у чіткій послідовності його характеристики: симетричність, ритмічність, частоту, наповнення й напругу, форму пульсової хвилі.
Симетричність – це однакові пульсові коливання, що визначаються на симетричних променевих артеріях. У нормі пульс симетричний, при патології асиметричний. Пульс визначається при різниці у його величині або в часі його появи на правій і лівій руці.
Причини: здавлювання артерії рубцем, пухлиною, інфільтратом, збільшеними л/вузлами (пахвовими, над- і підключичними), а також може спостерігатися при мітральних вадах, коли різко збільшене (гіпертрофоване) ліве передсердя здавлює ліву підключичну артерію (симптом Попова–Савельєва), при мітральному стенозі збільшується ліве передсердя.
Ритмічність – це часовий проміжок між пульсовими хвилями. Якщо вони однакові, то пульс ритмічний, якщо різні, то пульс аритмічний і пов'язаний з такими патологічними станами, як
дихальна аритмія – пульс частішає на вдиху й уповільнюється при видиху;
екстрасистолія – окремі пульсові хвилі менші за величиною, виникають раніше за свій звичайний час (передчасні скорочення) і супроводжуються більш тривалою паузою (компенсаторна пауза);
пароксизмальна тахікардія – пульс нападами досягає частоти до 200 уд/хв і більше;
миготлива аритмія – пульсові хвилі мають різну величину й випливають через нерівні проміжки часу, характерний дефіцит пульсу (pulsus deficiens);
блокада серця – спостерігається переривання проведення пульсу з розвитком дуже повільного ритму (менш 40 уд/хв).
Частота пульсу – це число пульсових хвиль, зареєстрованих протягом 1 хв.
При правильному ритмі пульсу частоту його підраховують протягом 30с, при неправильному ритмі частоту пульсу необхідно підраховувати протягом 1 хв.
Рідкий пульс – менш 60 уд/хв може говорити про слабкість синусового вузла, спостерігається при серцевих блокадах, прийомі пульс-сповільнюваних ліків
Частий пульс – більш 90 уд/хв характерний для інтоксикації, тиреотоксикозу, ряду серцевих тахіаритмій (миготлива аритмія, пароксизмальна надшлуночкова й шлуночкова тахікардія, синусова тахікардія), прийому пульс-прискорюючих ліків
При неправильному ритмі необхідно розрахувати дефіцит пульсу, тобто різницю між частотою серцевих скорочень і частотою пульсу, що характерно для миготливої аритмії й екстрасистолії.
Напруга пульсу визначається опором артерій натисканню пальцем і залежить від величини АТ. При визначенні цієї властивості пульсу лікар обмацує променеву артерію хворого трьома пальцями (II-IV), поступово збільшує тиск проксимально розташованим пальцем і визначає момент, коли дистально розташований палець перестає відчувати пульсові коливання. При цьому оцінюється сила, яку необхідна пальцію для зникнення пульсу:
слабка сила – пульс м'який,
середня сила – пульс звичайний,
висока сила – твердий (нестисний, дротовий, гіпертонічна хвороба).
У нормі напруга пульсу звичайна, тобто відповідає натиску середньої сили. При артеріальній гіпотонії, шоці, колапсі пульс м′який, при артеріальній гіпертензії, симптоматичних гіпертензіях, атеросклеротичному ураженні судин – твердий.
Наповнення визначається коливанням максимального й мінімального обсягу артерії й залежить від величини ударного об'єму, ОЦК і розподілу крові. Для оцінки наповнення лікар обмацує променеву артерію трьома пальцями і, змінюючи силу тиску на артерію, намагається вловити крайні стани її, від спадання до найбільшого наповнення. При відчутті наповнення артерії говорять про повний пульс, при протилежному стані – про порожній.
У нормі пульс достатнього (гарного, задовільного) наповнення, або повний.
Порожній пульс зустрічається при великій крововтраті, шоці,
Перемежований – коли чергуються сильні й слабкі пульсові хвилі (при важкому ураженні міокарда),
Парадоксальний – під час вдиху пульс стає дуже слабким або зовсім зникає (при злипливому медіастиноперикардиті або при спайках перикарда з діафрагмою, тампонаді серця, що утрудняють систолу лівого шлуночка).
Величина пульсу складається з наповнення й напруги. Вона залежить від ступеня розширення артерій під час систоли й від спадання її в момент діастоли, що пов'язане з наповненням пульсу, величиною коливань артеріального тиску в систолу і діастолу, та від здатності артеріальної стінки до еластичного розширення.
Величина визначається за сумою наповнення й напруги, більш точно – за сфігмограмою. При збільшенні 5 ударного обсягу крові, великому коливанні тиску в артерії, а також при зниженні тонусу артеріальної стінки величина пульсової хвилі зростає й визначається великий пульс (pulsus magnus), граничний ступінь – високий (pulsus altus). При зменшенні ударного обсягу, малій амплітуді коливань тиску в систолу й діастолу, підвищенні тонусу стінки судини зменшується величина пульсових хвиль і визначається малий пульс (pulsus parvus), крайній ступінь – ниткоподібний (pulsus filiformis).
У нормі пульс звичайної величини. Великий пульс спостерігається при недостатності клапанів аорти, тиреотоксикозі, лихоманці. Малий (аж до ниткоподібного) пульс відзначається при шоці, гострій серцевій недостатності.
Форма пульсової хвилі залежить від швидкості й ритму наростання й падіння окремої пульсової хвилі. Швидкість підйому пульсової хвилі залежить від швидкості систоли лівого шлуночка й величини зустрічного опору. Швидкість відтоку залежить від ступеня розширення капілярної мережі, від цілісності аортальних клапанів і максимальної висоти тиску.
Лікар, досліджуючи форму пульсу при обмацуванні променевої артерії, намагається охарактеризувати швидкість підйому пульсової хвилі. Якщо остання під пальцями лікаря швидко піднімається з високою амплітудою, то говорять про високий стрибаючий пульс. При пульсовій хвилі, що повільно піднімається й опускається, говорять про малий повільний пульс. З появою слідом за основною хвилею меншої за величиною нової хвилі говорять про дикротичний пульс.
Форми пульсової хвилі:
Швидкий, високий, підстрибуючий – недостатність клапанів аорти, тиреотоксикоз, тахікардія;
Повільний, малий, рідкий – стеноз устя аорти, виражений атеросклероз артерій.
Розрізняють пульс:
артеріальний;
венозний;
капілярний.
Артеріальний пульс може бути:
- центральним (на аорті, сонних артеріях);
- периферичним (на променевій артерії , артерії тильного боку стопи).
Артеріальний тиск – це сила, з якою кров тисне на стінки артерій. Систолічний артеріальний тиск відповідає тиску під час скорочення серця (систоли), діастолічний артеріальний тиск – в момент розслаблення серця (діастола).
Артеріальний тиск вимірюється в міліметрах ртутного стовпа (мм рт.ст.). Величина артеріального тиску позначається двома цифрами – наприклад, 120 на 80 мм рт.ст.. Вища цифра – 120 – систолічний артеріальний тиск, нижча – 80 – діастолічний артеріальний тиск.
Артеріальний тиск регулюється за допомогою складних нервових та гормональних механізмів і може значно змінюватися впродовж дня. На рівень артеріального тиску впливають різні фактори, зокрема, тонус (напруження) та еластичність стінок судин, загальний вміст крові в кровоносному руслі, функціональний стан серця, в’язкість крові, стан нервової системи, прийом медикаментів, кави, чаю тощо. Як правило, артеріальний тиск знижується у стані спокою та під час сну, підвищується при фізичній роботі, заняттях спортом, при хвилюванні. Стінка судин здатна витримувати значні коливання артеріального тиску.
Молоді здорові люди можуть переносити фізичні або психологічні навантаження без видимих негативних наслідків для себе. З віком судинах розвиваються зміни, вони стають менш еластичними, втрачають здатність адекватно реагувати на збільшення навантаження, тому підйоми артеріального тиску можуть призвести до ушкодження судин та органів, які живлять ці судини.
Розділ II. Методи дослідження артеріального тиску
Методів вимірювання АТ є два. Прямий (інвазивний) і непрямий (неінвазивний) (мал. 1.1)
Інвазивні методи вимірювання артеріального тиску
При прямому вимірюванні катетеризація судинної системи проводиться шляхом встановлення датчика в артеріальне русло, тому він безпосередньо контактує з кров’ю пацієнта. Ці методи забезпечують високу точність і безперервність, але існує багато ризиків, а саме вони можуть застосовуватися в клініках лише під наглядом фахівців і лише за крайньої необхідності. Зовнішній вигляд типового датчика для вимірювання АТ видно на мал. 1.2.
Неінвазивні методи вимірювання АТ
Методи осцилометрії та аускультації відносяться до неінвазивних. Принцип, який використовується у цих методах, полягає у введенні деяких перешкод для поширення імпульсу на шляху вздовж судинного русла та вимірюванні реакції кровотоку на цю перешкоду. Як перешкоду зазвичай використовується оклюзійна манжета, яка створює зовнішній тиск, змінюючи тим самим властивості кровотоку в області кровоносних судин під манжетою. Оцінивши деякі непрямі ознаки цих змін і порівнявши їх із тиском повітря в манжеті, можна визначити параметри артеріального тиску. Принцип роботи цих методів показаний на мал. 1.3.
Аускультація - стандартний клінічний метод. Систолічний та діастолічний артеріальний тиск вимірювали шляхом виявлення тону Короткова за допомогою стетоскопа та манометра під час дефляції манжети. Тиск, вказаний манометром на першому К–тоні, позначається як систолічний тиск (початок турбулентності), тоді як тихий п’ятий тон показує діастолічний тиск (відновлення ламінарного потоку).
Осцилометричний метод – найпопулярніший неінвазивний автоматичний метод. У цих пристроях також використовуються манжети, які обертаються навколо руки чи ноги пацієнта
Деякі дослідження розглядають метод фіксованого об’єму. Цей неінвазивний автоматичний метод заснований на методі, який використовує манжету пальця та фотоплетизмографічний датчик для вимірювання миттєвого артеріального тиску та для вимірювання об’єму крові коли трансмуральний тиск дорівнює нулю, оцінюється осцилометричним методом. Потім сервосистема використовується для постійної зміни тиску в манжеті, щоб підтримувати заданий об’єм крові під час серцевого циклу. Отже, тиск, який чинить манжета, дорівнює артеріальному. Загальний вигляд пристрою наведено на мал. 1.4.
Незважаючи на невеликий розмір манжети, пристрій все ще не може надавати постійні дані під час щоденного використання. Крім того, він чутливий до фізичних вправ і тому не може бути надійно використаний для вимірювання артеріального тиску під час звичайної діяльності
Тонометрія – ще один неінвазивний метод, який використовується в дослідженні. Теоретично надувна манжета не потрібна. Цей метод вимірює миттєвий АТ, встановлюючи манометр–наконечник фонометричного зонду на артерію пацієнта. Зонд має сплющити або аплантувати артерію так, щоб натяг стінки був перпендикулярним зонду. Однак ручна та автоматична аплантація доставить багато труднощів. Як результат, на практиці необхідно періодично калібрувати форму манжети сигналу AT, коли очікується зміна АТ
ВИСНОВОК
Дослідження звичайного та артеріального пульсу є важливими для здоров'я людини з кількох причин.
Звичайний пульс - це показник функції серця та може бути ознакою наявності проблем з серцево-судинною системою. Нормальний пульс у дорослих зазвичай коливається від 60 до 90 ударів за хвилину, але може бути відмінним для кожної людини, залежно від її віку, статі та рівня фізичної активності. Якщо пульс занадто швидкий або повільний, це може свідчити про аритмію або блокаду.
Артеріальний пульс є показником кров'яного тиску в артеріях та може бути ознакою ризику серцево-судинних захворювань. Артеріальний тиск - це тиск, який кров робить на стінки артерій, коли вона протікає через них. Звичайно, нормальний артеріальний тиск становить близько 120/80 мм ртутного стовпчика, але може відрізнятися у людини. Якщо артеріальний тиск занадто високий (гіпертонія), це може призвести до серйозних наслідків, таких як інфаркт, інсульт та хронічна ниркова хвороба.
Під час війни, коли люди зазнають фізичного та емоційного напруження, їх здоров'я може бути значно погіршеним. Стрес, недосипання, неправильне харчування, травми та інші фактори можуть впливати на стан пульсу людини.
Дослідження пульсу є важливим, оскільки це дає можливість оцінити стан серцево-судинної системи та виявити можливі проблеми зі здоров'ям. Наприклад, збільшення або зменшення частоти пульсу може свідчити про порушення роботи серця. У військових умовах, коли люди знаходяться під великим стресом та ризиком, дослідження пульсу стає ще більш важливим. Воєнні лікарі мають використовувати ці дані для виявлення проблем зі здоров'ям воїнів, щоб запобігти серйозним ускладненням та ризикам для життя.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОСЛІДЖЕННЯ ПУЛЬСУ Й АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ Методичні вказівки для студентів 2008 – Упорядники Ащеулова Тетяна Вадимівна Амбросова Тетяна Миколаївна Смирнова Вікторія Іванівна
Дипломна робота на тему: «Алгоритм для моніторингу артеріального тиску за часовими характеристиками пульсової хвилі» Левченко Дмитро Анатолійович, Київ 2021
Дослідження пульсу й артеріального тиску : метод. вказ. для студентів / упоряд. Т. В. Ащеулова, Т. М. Амбросова, В. І. Смирнова. – Харків 2018.
РОЗРОБКА ПУЛЬСОМЕТРА НА БАЗІ КОНТРОЛЕРА ATMEGA328P\А. О. Новікова, я. В. Єрмоленко, Т. В. Маломуж, О. О. Довгань 2020
Фізіологія. 2-ге видання (вид. Шевчук В. Г.). Вінниця: Нова книга. 2015.
В. Г. Майданник, В. Г. Бурлай, О. З. Гнатейко, К. Д. Дука, Ю. М. Нечитайло, М. В. Хайтович. Пропедевтична педіатрія: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації. — Вінниця : Нова Книга, 2012
Б.В. Дикий, П.П. Добра (2013). Методи об’єктивної оцінки ефективності реабілітаційних заходів при проведенні ЛФК. Ужгород
https://https://ru.osvita.ua/vnz/reports/bjd/22592/sidirom.org.ua/1689/артеріальний-пульс/
https://empendium.com/ua/chapter/B27.I.1.1
https://www.pdmu.edu.ua/storage/kf_prop_vn_med/docs/IJF1s4P4Ad0pBLtGd0duhR3j3Ey1Gbk3uo02RaEu.pdf