Ім'я файлу: urteh838.doc
Розширення: doc
Розмір: 47кб.
Дата: 20.01.2023
скачати


Реферат на тему:

Стабілізатори напруги




План


1. Параметричні стабілізатори напруги

2. Компенсаційні стабілізатори напруги

1. ПАРАМЕТРИЧНІ СТАБІЛІЗАТОРИ НАПРУГИ

Параметричний стабілізатор напруги на базі стабілітрона пока­зано на рис. 34.

Особливості роботи такого стабілізатора напруги базуються на то­му, що напруга стабілітрона на зворотній ділянці його вольт-амперної характеристики Uст.доп змінюється незначно в широкому діапазоні зміни зворотного струму стабілітрона. Тобто коливання напруги на вході стабілізатора зумовлюють значну зміну струму стабілітрона при незначних змінах напруги на ньому.



Рис. 34. Схема параметричного стабілізатора напруги

Стабілізатори характеризуються коефіцієнтом стабілізації



який для параметричних стабілізаторів становить Кст.u = 20 30.

Рівняння електричної рівноваги для такого стабілізатора має виг­ляд: U=Uн+ RБI, де RБ — баластний опір, необхідний для зменшен­ня впливу дестабілізуючих чинників на напругу навантаження.

Опір баластного резистора ЛБ вибирають таким, щоб при номі­нальному значенні напруги джерела U, напруга і струм стабілітрона теж дорівнювали номінальним значенням Uст/н, Iстн. Величину Iстн визначають за паспортними даними та виразом

Iст/н= (Iстн.мін +Iст.Макс)/2

Тоді, з рівняння електричної рівноваги, визначаємо баластний опір за виразом

RБ=

де Інн/Uн; U Ud; І = Іст.н + Ін

Роботу параметричного стабілізатора зручно ілюструвати за допо­могою вольт-амперної характеристики (ВАХ) стабілітрона та відпові­дної графічної побудови навантажувальної прямої (рис. 35). Для по­будови ВАХ стабілітрона за його паспортними даними через точку з координатами Uст.н, Iстн. проводять пряму лінію під кутом до осі координат, що визначається значенням динамічного опору стабілітрона Rд. Далі будуємо навантажувальну характеристику при номінальній напрузі джерела. Для цього визначаємо координати двох точок, через які проходитиме пряма. А саме, точка з координатою Uст/н, Iстн. та точка на осі ординат, яка визначається за виразом І = U/RБ. Через ці точки проводимо навантажувальну пряму.



Рис. 35. Графічна інтерпретація роботи параметричного стабілізатора напруги

Роботу стабілізатора перевіряють за умови його здатності забезпе­чувати задане значення Uн при коливаннях вхідної напруги U. Для прикладу, якщо вхідна напруга змінюється в межах ±10%, то на виході стабілізатора коливання напруги Uн становить ±0,1% (рис. 35). Побу­дова навантажувальних прямих при зміні напруги мережі в межах ±10% здійснюється шляхом паралельного зсуву навантажувальної ха­рактеристики при номінальній напрузі мережі відповідно вліво і вправо на 0,1 U. За допомогою цієї побудови можна з'ясувати, чи при таких коливаннях напруги мережі забезпечуйтеся умови стабілізації, тобто, чи точки перетину зсунених навантажувальних характеристик з ВАХ стабілітрона не виходять за межі значень струмів стабілітрона Iстн.мін +Iст.Макс.

КОМПЕНСАЦІЙНІ СТАБІЛІЗАТОРИ НАПРУГИ


Робота компенсаційних (транзисторних) стабілізаторів напруги базується на порівнянні вихідної напруги стабілізатора з еталонною. Якщо вони не рівні між собою, то різниця цих напруг підсилюється й подається на регулювальний елемент, який відновлює вихідну напругу до стабілізованої величини. Такі стабілізатори дозволяють розширити діапазон стабілізованих напруг та забезпечити вищу якість стабіліза­ції (Кст.u 50) порівняно з параметричними стабілізаторами.

За способом вмикання регулювального елемента відносно наван­таження, компенсаційні стабілізатори поділяють на послідовного та паралельного типів.

На рис. 36 зображено компенсаційний стабілізатор послідовного типу.



Рис. З6. Схема компенсаційного стабілізатора напруги

Транзистор VT1 виконує функцію регулювального елемента, а транзистор VT2 — функцію підсилювального елемента. Еталонна на­пруга задається з допомогою стабілітрона VD. Вона порівнюється з напругою на резисторі R2, яка пропорційна вихідній напрузі стабіліза­тора, тому що цей резистор є плечем дільника напруги R1, R2. Різниця цих напруг підсилюється транзистором VT2 і виділяється на резисторі Rу Напруга на цьому резисторі є вхідною напругою регулювального елемента VT1 і, тому, зумовлює зміну напруги емітер-колектор VT1, завдяки чому забезпечується стабілізація вихідної напруги.

Використана література


Основи електроніки та їх застосування. Львів – 2003. П.Г.Стахів. В.І. Коруд, О.Є.Гамала.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас