Анотація на наукову роботу під шифром «Гроші» Постановка проблеми

2
Анотація
на наукову роботу під шифром «Гроші»
Постановка проблеми. Стрімкий розвиток інформаційних технологій трансформує сучасну економічну систему. За різними підрахунками обсяг
інтернет-торгівлі у 2017 році перевищив позначку в 2,5 трлн. дол. США.
Водночас, якщо інтернет-торгівля – це лише зміна способу продаж, то новації останніх десятиліть у сфері ІТ-технологій, то криптовалюти кидають виклик
існуючій грошовій системі та базовим її засадам. Так майже дев’ять років назад, одночасно з першими транзакціями Bitcoin (Біткоїн) – «першою децентралізованою цифровою валютою» [33], в лексикон економістів і науковців увійшло поняття криптовалюти.
Актуальність. Після світової фінансової кризи, що безпосередньо вплинула на стабільність фінансової системи України і банківської сфери зокрема, похитнулася довіра до традиційних фінансових інститутів держави.
Знецінення національної грошової одиниці зумовило зубожіння населення і пошук альтернативних шляхів збереження заощаджень. Динамічний розвиток
ІТ-технологій та інформаційної економіки активізував пошук нових видів фінансових інструментів, заснованих на інформації. Такою фінансовою новацією стала криптовалюта.
Метою накової роботи
є визначення сучасних особливостей функціонування криптовалют у світі та оцінка переваг і недоліків їх використання.
Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:
- розкрити поняття криптовалюти;
- обґрунтувати передумови її виникнення та відмінність від електронних грошей;
- визначити переваги та недоліки використання криптовалюти;
- розглянути світовий досвід правового та ринкового регулювання процесу

3 обігу криптовалют;
- обґрунтувати перспективи подальшого функціонування криптовалют.
Об’єктомдослідження є суспільні відносини щодо обігу криптовалюти в країнах світу.
Предметом дослідження є засади і принципи формування шляхів правового регулювання обігу криптовалюти.
Використана методика дослідження. Методологічну основу дослідження становлять положення діалектики як загальнонаукового методу пізнання явищ об’єктивної дійсності, інші загальнонаукові та спеціальні методи, а саме: формально-логічний, історикоправовий, системного аналізу, порівняльний, статистичний методи.
Структурно робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, та списку використаних джерел.
Загальний обсяг роботи 32 сторінки друкованого тексту. Список використаної літератури та джерел містить 37 посилань, серед яких бібліографічні, періодичні та Інтернет - видання
Ключові слова: криптовалюта, електронні гроші, фінансові інновації,
технологія блокчейн, Біткойн.

5
Вступ
Нині, в період поглиблення кризових явищ в економіці України, домогосподарства та суб’єкти господарювання, як правило, уникають заощадження грошових ресурсів у національній валюті. Така ситуація пояснюється різким падінням курсу гривні (протягом 2010 – 2017 років у 3,35 та 2,85 рази до долара США та євро відповідно) [1]. Тому громадяни України віддають перевагу вкладенню коштів в іноземну валюту, вартісні речі (зокрема, авто), нерухомість та золото. Вибір об’єкта інвестування часто обумовлюється рівнем коливань його вартості залежно від політичної ситуації в державі, ступенем втручання третіх сторін в процес володіння та розпорядження об’єктом, правовою захищеністю тощо. Останнім часом все більше осіб відзначають відповідність бажаним критеріям порівняно нового інструмента фінансового ринку – криптовалюти.
Сутність криптовалюти зумовлює її основні переваги:конфіденційність, а отже, безпека даних власників; незалежність від держави; відсутність територіальних та часових обмежень у трансакціях; низька вартість обслуговування тощо. Як результат, криптовалюта набирає все більшої популярності серед населення, формується інфраструктура її продажу через термінали (станом на 2018 рік їх було вже близько 5000), починають практикуватися ф’ючерсні контракти на біткоіни, розширюється мережа комерційних та виробничих структур, які надають можливість розрахунку криптовалютою.
Серед основних закономірностей у фінансовій сфері, пов’язаних із новим етапом розвитку світової глобальної економіки, слід зазначити розвиток процесів фінансових інновацій який досліджували як українські так і зарубіжні вчені: М. Андручович, С. Капкун, А. Квітка, М. Куцевола, М. Лихачова, І.
Лубенець, Н. Поливка, М. Роесчлін, Ю. Солодковський та ін.
Незважаючи на економічне та соціальне сприйняття криптовалюти, в

6 багатьох країнах ще не створено правового базису її продукування, обороту та використання. Національним банком України наголошено, що, власники криптовалюти «мають усвідомлювати, що здійснюють операції з нею на власний ризик». Попри державне визнання високої ймовірності шахрайства, кібератак, відсутності гарантій, фактично жодних законодавчих та превентивних заходів (окрім нечисленних попереджень про небезпеки) не було проведено. Натомість у високорозвинених державах світу офіційно визначено статус криптовалюти та органи регулювання й контролю за операціями з нею.
З огляду на це, вважаємо, що дослідження сутності поняття
«криптовалюта», основних її різновидів, тенденцій розвитку ринку криптовалюти у світі та перспектив її використання становить як наукове, так і прикладне значення.

7
Розділ І.
Поняття криптовалюти, передумови її виникнення та відмінність від
електронних грошей.
Активний розвиток
інформаційних технологій
і поширення глобалізаційних процесів сприяли появі нових різновидів цифрової валюти, головними перевагами яких є децентралізованість і повна свобода здійснення транзакцій.
Криптовалюта є дешевим, зручним і технологічним способом здійснення розрахункових операцій в усьому світі, а також перспективною формою
інвестування. Згідно статистичних даних CoinMarketCap [32], капіталізація ринку криптовалют на 03.09.2018 р. становила близько 166 млрд. доларів США.
Зважаючи на сучасний розвиток криптовалют у світі, у центрі уваги є технологія Blockchain і криптовалюта Біткойн, яка є й найдорожчою з-поміж наявних на сьогодні криптовалют. В усьому світі з кожним роком зростає зацікавленість економічно активної частини населення фінансовими
інноваціями у сфері інформаційної економіки.
Першою реалізацією концепції криптовалюти став Біткойн, принцип роботи якого було описано ще у 2008 році [4]. Його засновником прийнято вважати Сатоші Накамото (англ. Satoshi Nakamoto), який наприкінці жовтня
2008 року описав технічні аспекти функціонування майбутньої криптовалюти, а в січні 2009 року виклав в загальний доступ першу версію коду цієї електронної валюти. Слід зазначити, що появі Біткойна та інших криптовалют передувала низка масштабних досліджень.
Так, у 1983 році Девід Чаум (англ. David Chaum), співробітник факультету обчислювальної техніки Каліфорнійського університету в Санта-
Барбарі, намагався розробити систему, що дає змогу поєднати анонімність платежів із прозорістю для всіх учасників ринку. Вчений запропонував використовувати так званий «сліпий підпис», що давав можливість провести

8 секретну угоду між двома анонімними користувачами, але при цьому повідомити про сам факт її здійснення стороннім спостерігачам [5]. Спільно з
ізраїльськими колегами Чаум розробив протоколи «електронної готівки» (англ. digital cash). Це дало змогу здійснювати електронні платежі аналогічно оплаті готівковими коштами без посередників.
Прообраз механізму створення самої криптовалюти в 1997 році винайшов британець Адам Бек (англ. Adam Back). Він запропонував використовувати систему захисту від спаму Hashcash, за якої відправник робить безліч тривалих за часом транзакцій, а одержувач дуже швидко перевіряє їх справжність [6].
Пізніше, в 1998 році, дослідник Нік Сабо (англ. Nick Szabo) почав роботу над децентралізованою грошовою системою ―Bit gold‖. Він вважав, що електронні гроші є дієвим механізмом проти крадіжок, підробок та навіть
інфляції. Але ―Bit gold‖ не була анонімною, оскільки її розробник не вважав це потрібним. Він хотів створити віртуальні гроші, для отримання яких треба було би прикласти певні зусилля. Для цього учаснику фінансової системи, який бажає заробити віртуальні кошти, пропонувалося вирішувати за допомогою комп’ютера криптографічні рівняння. Отримані відповіді відправлялися іншим учасникам системи, які перевіряли їх на правильність і визнавали авторство надісланих до них результатів. Потім ці відповіді ставали основою для наступних завдань, що вело до зростання ланцюжка грошової маси, яка знаходиться в обігу [5; 6].
Проблемою, яку так і не вдалося вирішити Ніку Сабо, залишилася проблема подвійної витрати грошей – власник ―Bit Gold‖ міг скопіювати відповідь рівняння і розплатитися одними і тими самими грошима двічі. Було запропоновано створити центральний контролюючий орган, який би вів запис операцій всіх учасників, однак Ніку Сабо, розробнику проекту, ця ідея не подобалася, оскільки вона позбавляла цю грошову систему основної переваги – децентралізації. Були й інші невирішені питання: який номінал повинен бути у грошей, як оцінити трудовитрати на їх видобуток, як змусити людей повірити в цінність віртуальних грошей і як забезпечити контроль транзакцій [5]. Сабо

9 працював над своїм проектом до 2005 року, але так і не зміг забезпечити його втілення у життя і запуск.
У тому ж 1998 році випускник Вашингтонського університету Вей Дай
(англ. Wei Dai) запропонував свою концепцію криптовалюти, що мала назву
―B-money‖. Його ідея полягала у створенні окремої фінансової системи в мережі Інтернет. Однак ―B-money‖ так і залишилася концептом без практичної реалізації [7].
Невідомий розробник, що назвав себе Сатоші Накамото, використав більшість із попередніх напрацювань для створення у 2009 році електронної валюти, за допомогою якої можна було би здійснювати повністю анонімні транзакції. Так з’явився Біткойн.
Особистість розробника першої криптовалюти так і залишилася невідомою, та скоріше за все його ім’я Сатоші Накамото не є справжнім.
Першою транзакцією, зробленою за допомогою криптовалюти, була фінансова операція, здійснена в системі Біткойн 12 січня 2009 року. Сатоші Накамото відправив 10 Біткоїнів комп’ютерному спеціалісту Хелу Фінні (англ. Hal
Finney). Ця транзакція також відома як «блок 170» (за номером блоку, в якому вона була зафіксована). Перший обмін криптовалюти на реальний товар відбувся 22 травня 2010 року у Флориді, коли програміст Ласло Ханеч (англ.
Laszlo Hanyecz) обміняв 10 000 Біткоїнів на 2 піци.
У 2011 році в журналі ―Forbes‖ вперше була опублікована стаття про систему Біткойн, де їй було названо криптовалютою (англ. «сrypto currency‖).
Це сприяло популяризації використання такого терміна. До цього більшість розробників (як, власне, і Сатоші Накамото) використовували термін
«електронна готівка» (англ. ―electronic cash‖ або ―digital cash‖) [4; 5].
Сьогодні немає єдиної думки щодо визначення терміна «криптовалюта».
Деякі науковці відносять криптовалюту до «віртуальної валюти» та називають
інноваційною мережею платежів і новим видом грошей, інші заперечують
«причетність» криптовалюти до грошей та називають «цифровим активом».
Узагальнюючи різні дефініції (табл. 1), можна позиціонувати

10 криптовалюту як універсальний світовий засіб платежу, обігу та інвестування, що існує у вигляді програмного коду з високим ступенем захищеності і характеризується вільним ринковим курсом.
Таблиця 1
Дефініції поняття «криптовалюта» різних вчених та інституцій
Науковець,
інституція
Дефініція поняття «криптовалюта»
Желюк Т.,
Бречко О.
Стабільний універсальний інструмент глобальних фінансових платежів
і одночасно як фінансовий інструмент з високою капіталізацією є конкурентною формою міжнародного переливу капіталу [8]
Сословський В.Г.
Засіб розрахунків, який не має матеріальної форми, а існує у вигляді програмного коду, із застосуванням криптографічних методів захисту, випуск та облік якого частіше децентралізований та відомий учасникам розрахунків; а також системою платежів, яку утворюють одиниця розрахунку та операції з нею [9]
Молчанова Е.,
Солодковський Ю.
Фідуціарна цифрова валюта, валютний курс якої встановлюється на підставі режиму вільного плавання як результат попиту і пропозиції на валютному ринку з повною відсутністю контролю з боку Центробанків
[10]
Офіційний сайт
Верховної Ради
України
Програмний код (набір символів, цифр та букв), що є об’єктом права власності, який може виступати засобом міни, відомості про який вносяться та зберігаються у системі блокчейн в якості облікових одиниць поточної системи блокчейн у вигляді даних (програмного коду) [11]
Децентралізований цифровий вимір вартості, що може бути виражений в цифровому вигляді та функціонує як засіб обміну, збереження вартості або одиниця обліку, що заснований на математичних обчисленнях, є їх результатом та має криптографічний захист обліку.
Криптовалюта для цілей правового регулювання вважається фінансовим активом [12]
Офіційний сайт
Bitcoin
Цифрова валюта, яка використовує криптографію для забезпечення безпеки та перевірки транзакцій у своїй мережі. На відміну від традиційних валютних валют, криптовалюта не вимагає від центрального банку чи будь-якого іншого централізованого органу влади забезпечення безпеки або підтримки контролю над грошовою пропозицією [13]
*Джерело: систематизовано автором
При використанні традиційних коштів відбувається взаємозв’язок між
«продавцями та покупцями» за принципом «гроші – товар», що забезпечує миттєвість операцій за умови однакової локалізації контрагентів, проте унеможливлює їх реалізацію в протилежному випадку. Вирішенням проблеми стало використання цифрової валюти, яку в найзагальнішому вигляді можна

11 описати як рядок бітів. За такої системи платежів обов’язково мусить бути наявний посередник – електронна платіжна система. Її завданням є централізоване керування фінансовими операціями з метою недопущення повторності набору бітів, іншими словами – бухгалтерський контроль. Нині
існує численна кількість таких платіжних систем, що підвищує ризик шахрайства та небезпеки даних. Біткойн не передбачає залучення третіх осіб для здійснення грошових операцій.
Криптовалютні системи прагнуть забезпечити дотримання декількох принципів: консенсусу, безпеки та унікальності, правильної перевірки трансакцій. Базою їх реалізації на практиці вважається процес «видобутку».
Особи, що його забезпечують, здійснюють дорогі програмно-обчислювальні операції на конкурентних засадах: переможець має право створити нову історію в мережі, оновивши «blockchain». У найбільш простому вираженні даний термін охоплює сукупність усіх минулих трансакцій, а точніше –
ідентифікаційні облікові відомості про них. Під дефініцією «block» розуміють поточні трансакції, що базуються на попиті та пропозиції на криптовалюту.
Сукупність таких «блоків» і формує історію «blockchain». Тобто очевидно, що за таких умов повернення до минулої трансакції є практично неможливим.
Технічні, технологічні та організаційні аспекти використання криптовалют, вказують на те, що вони майже тотожні з електроним видом грошей безготівкової форми їх обороту. Однак, хибним є повне ототожнення криптовалюти з безготівковими грошима в цілому, і їх окремого виду – електронними грошима. Схожість проявляється у тому, що криптовалюти як електронні гроші є неперсоніфікованим платіжним інструментом (тобто не потребують ідентифікації власника) та обертаються поза межами банківської системи в електронному вигляді. Якщо емітенти електронних грошей мають тісно взаємодіяти із банками для забезпечення вільного обміну електронних грошей на традиційні і навпаки, то криптовалюти не є «банківськими грішми», вони не враховуються при розрахунку монетарних агрегатів та не можуть бути використані для здійснення банківських послуг (прийому депозитів та видачі

12 кредитів) [33].
Основні відмінності криптовалюти від електронних грошей:
- доступність до криптовалюти обмежується лише доступом до мережі
Інтернет, в той час доступність до електронних грошей пов’язана із доступом до мобільних девайсів і агентської мережі;
- більшість країн поки що не мають правового регулювання обігу криптовалюти, електронні гроші регулюється уповноваженим органом
(найчастіше – центральний банк);
- емітентом криптовалютит є майнери, а емітентом електроних грошей виступає юридично уповноважена особа-емітент;
- виробляється криптовалюта в процесі майнінгу, електронні ж гроші випускаються за наказом уповноваженого органу в кількості, яка дорівнює масі фіатних грошей;
- при використанні електронних грошей для запобігання фінансових ризиків, вимагається процедура ідентифікації клієнта, а при використанні криптовалюти зберігається анонімність;
- цінність криптовалюти визначається попитом та пропозицією, довірою користувачів до системи, а цінність електронних грошей дорівнює цінності та кількості фіатної валюти;
- методи криптографії також застосовуються для обігу й захисту електронних грошей у звичайних платіжних системах. Однак у випадку з криптовалютою без математичних алгоритмів апріорі неможливе створення "монет" і транзакції, навіть якби дані не доводилося захищати.
Отже, незважаючи на міжнародний досвід використання криптовалюти та численних її переваг, вважаємо за доцільне консультуватись з майнерами, досліджувати динаміку коливання курсу найпоширеніших видів криптовалюти, зокрема bitcoin, врахувати те що хакери завжди розвиваються в одну епоху і крокують поряд з новими технологіями, необхідно добре зважувати усі застереження та інструкції щодо використання криптовалюти. Утримуватися від розрахунків цією валютою в нашій країні, можна лише з міркувань