Ім'я файлу: пример курссача.doc
Розширення: doc
Розмір: 295кб.
Дата: 15.11.2020
скачати
Пов'язані файли:
ИНДЗсорока.docx
Milonov_praktika_pred.docx
ПЗ 3.docx
Розширення: doc
Розмір: 295кб.
Дата: 15.11.2020
скачати
Пов'язані файли:
ИНДЗсорока.docx
Milonov_praktika_pred.docx
ПЗ 3.docx
Размещено на http://www.allbest.ru/
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра економічного аналізу і аудиту
КУРСОВА РОБОТА З АНАЛІЗУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
НА ТЕМУ:
АНАЛІЗ ОПЛАТИ ПРАЦІ В ПСП «Агрофірма ім. Потриваєва»
Миколаїв- 2011
ВСТУП
В умовах ринкової економіки, завдяки специфічним властивостям заробітна плата відіграє значну роль у розвитку всіх галузей народного господарства. Основним її функціональним призначенням є стимулювання продуктивності праці, відтворення робочої сили та вирішення соціальних потреб суспільства. Ми поділяємо думку деяких економістів про те, що в усьому світі ще не знайдено більш універсальнішого засобу залучення людей до праці, як заробітна плата.
Однак, як свідчать спостереження, в Україні оплата праці не виконує свого функціонального призначення, особливо в аграрному секторі, де рівень її найнижчий.
Заробітна плата та питання податкового та бухгалтерського обліку оплати праці займають важливе місце в роботі бухгалтерії будь-якого підприємства. По-перше, це пов'язано з тим, що для робітників підприємства заробітна плата є основним джерелом матеріальних благ. По-друге, заробітна плата є одним із елементів виробництва продукції і однією із найвагоміших статей її собівартості. По-третє , суми які направляються на оплату праці, так чи інакше служать мірою, що визначають надходження податків та обов'язкових платежів у бюджет та цільові фонди. При цьому помилки, викликані незнанням чи неправильним тлумаченням положень нормативних актів, находять свій вираз в конкретних сумах збитку, як для підприємства, так і для бухгалтера - у вигляді штрафних санкцій. В умовах ринкових відносин у сільському господарстві великого значення набуває поліпшення системи оплати праці матеріального стимулювання.
Тому актуальність проблем бухгалтерського обліку нарахування та виплати заробітної плати не викликає сумніву, і потребує дослідження.
Бухгалтерський облік розрахунків з оплати праці на підприємстві повинен забезпечувати: точний розрахунок заробітної плати кожного робітника у відповідності з кількістю та якістю затраченої праці, з діючими формами та системами її оплати; правильний розрахунок утримань із заробітної плати; за використанням робочого часу та виконання норм виробітку робітниками, своєчасним виявленням резервів подальшого росту продуктивності праці; витрачанням фонду заробітної плати; правильне нарахування та розподіл за напрямками витрат відрахувань на соціальне страхування та відрахування в Пенсійний фонд.
Ринкова економіка обумовлює необхідність належної організації обліку та контролю затрат праці та її оплати. Це й обумовлює вибір теми дослідження.
Мета курсової роботи - вивчити сучасний стан обліку оплати праці, розробити практичні пропозиції, направлені на вирішення поточних і перспективних проблем щодо обліку праці та її оплати, максимального використання виробничого потенціалу і впровадження досягнень науково-технічного прогресу, автоматизації обліку.
Предметом дослідження є облік та аналіз розрахунків з оплати праці. Об'єктом дослідження обрано сільськогосподарське ТОВ „Оксамит" Жовтневого району.
Основними завданнями написання курсової роботи є:
надання короткої характеристики природних умов і сучасного стану економіки підприємства;
вивчення сучасного стану обліку праці та її оплати в господарстві;
визначення напрямків удосконалення обліку праці та розрахунків по її оплаті.
Курсова робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаної літератури та додатків.
РОЗДІЛ 1. ЗАКОНОДАВЧО - НОРМАТИВНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ
ОСНОВИ З ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Значення та завдання економічного аналізу
Аналіз (від грецького analysis) означає розчленовування, розкладання досліджуваного об'єкта на частини, елементи, на внутрішньо-властиві цьому об'єкту складові. Аналіз виступає в діалектичній єдності з поняттям «синтез» (від грецького synthesis) - з'єднання раніше розчленованих елементів досліджуваного об'єкта в єдине ціле [32].
У багатьох наукових дослідженнях з економічного аналізу або зовсім не наводиться визначення його мети, або вона обмежується тільки виявленням резервів. На нашу думку, це надто вузьке визначення. Під методом економічного аналізу у широкому розумінні слова слід розуміти шляхи, способи та засоби пізнання дійсності, сукупність органічно пов'язаних принципів та прийомів дослідження різноманітних явищ.
Економічним аналізом у більш широкому змісті займається теорія економічного аналізу, у професійному - економічний аналіз господарсько-фінансової діяльності у відповідних галузях: у промисловості, будівництві, сільському господарстві, торгівлі тощо.
Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу як на макрорівні так і на мікрорівні - на рівні окремих підприємств і їхніх внутрішніх структурних підрозділів, оскільки ці низові ланки при будь-якій формі власності, складають основу ринкової економіки. Народногосподарські дослідження, узагальнення необхідні для виявлення тенденцій і змін макропоказників, і виявлення напрямків подальшого розвитку.
Предметом аналізу господарської діяльності є причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів. Об'єктами економічного аналізу є економічні результати господарської діяльності. Наприклад, на промисловому підприємстві до об'єктів аналізу відносяться виробництво і реалізація продукції, її витрати, використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, фінансові результати виробництва, фінансовий стан підприємства й ін.
Сучасний стан аналізу можна охарактеризувати як досить ґрунтовно розроблену в теоретичному плані науку. Разом з тим, наука знаходиться в стані розвитку. Ведуться дослідження в галузі більш широкого застосування математичних методів, ЕОМ, що дозволяють оптимізувати управлінські рішення.
Для підприємств нашої країни одним із найактуальніших питань стає проведення теоретичних досліджень і розробка методології вивчення й аналізу кон'юнктури ринку, попиту на продукцію, що виробляється на підприємстві, стратегій ціноутворення, каналів розповсюдження товару, формування системи попиту.
Отже, мета економічного аналізу - сприяння виконанню планів підприємств і їхніх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.
Основними завданнями економічного аналізу є:
об'єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через порівняння результатів з витратами;
виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються, і вивчення причинних зв'язків;
пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва; опрацювання конкретних заходів щодо використання виявлених резервів та здійснення контролю за їх виконанням;
узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень.
Ці основні завдання економічного аналізу забезпечують за комплексного вирішення досягнення кінцевих результатів - виконання планів, поліпшення й удосконалення економічної роботи і відповідно дальшого розвитку підприємств.
Проте ними не вичерпується весь склад завдань аналізу. Можна назвати ще й такі:
оцінка реальності, напруженості та оптимальності планів і обґрунтованості норм споживання ресурсів;
виявлення забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами;
оцінка дійовості поточного контролю на всіх виробничих дільницях;
вивчення новацій і сприяння їхньому поширенню; дослідження конкурентоспроможності свого підприємства й кон'юнктури ринку.
У зв'язку з цим понятійний апарат економічного аналізу включає специфічні (що несуть головне змістове навантаження) категорії - ресурси, фактори, причини, резерви виробництва.
Характеризуючи ресурси виробництва в навчальній літературі, як правило, дотримуються загальновживаного за радянських часів поділу їх за складовими частинами на трудові, матеріальні та засоби праці. Проте за ринкових умов цей поділ потребує уточнення й коригування відповідно до світового досвіду, який виділяє такі групи: трудові, матеріальні, фінансові та земельні ресурси [21].
До термінологічних понять, що застосовуються в економічному аналізі, відносяться, насамперед, поняття: метод, технічні прийоми, фактори, причини й резерви.
Метод економічного аналізу - це наукове дослідження або підхід до вивчення аналізу, тобто те основне, що властиво йому як науці. Він має конкретні особливості або риси, що характеризують окремі його елементи.
Класифікації факторів і резервів виробництва в теорії економічного аналізу завжди приділялося багато уваги, проте й досі на це питання немає однозначної відповіді.
Розгляньмо такі визначення:
Фактори - це рушійні сили розвитку процесів і явищ, які відбуваються на підприємстві.
Причини - умови здійснення окремих явищ, які більш глибоко, ніж фактори, розкривають зміни рівня ресурсів і їхнього складу, а також показників роботи; вони деталізують вплив факторів.
Резерви - це невикористані можливості підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення використання ресурсів унаслідок запровадження певних заходів. Пошук резервів потребує впровадження досягнень науково-технічного прогресу, наукової організації праці, організаційно-технічних заходів, активного роздержавлення і приватизації, забезпечення конкурентоспроможності колективів і підприємств.
На результати діяльності підприємств впливають численні та різноманітні фактори.
Для точнішого виявлення ролі окремих факторів необхідно згрупувати їх за відповідними ознаками. Класифікація в будь-якому дослідженні має суттєве значення. Вона допомагає глибше розкрити зміст процесів чи явищ, їхні внутрішні зв'язки і залежності, визначити тенденцію розвитку процесів чи явищ.
Принципи групування факторів, які рекомендуються в літературі, мають ряд суттєвих недоліків: вони або не охоплюють усіх факторів, або допускають їхню повторюваність у різних групах. Іноді під час групування порушується принцип економічної однорідності, мають місце то надмірне дроблення, то звуження, або спрощення. Надмірна диференціація факторів навряд чи є доцільною, оскільки це часто призводить до додаткових труднощів у плануванні, обліку й аналізі. Недоцільним є й надмірне укрупнення факторів, бо воно може перешкоджати пошуку та аналізу резервів [14].
Однією з найбільш вдалих класифікацій факторів виробництва є майже традиційна їх класифікація.
Слід зазначити, що різні фактори відіграють різну роль, і мають різне значення для підвищення ефективності виробництва. Це визнають усі автори, але єдиного підходу до цієї проблеми в літературі з економіки нема.
Звичайно, кожний автор на перший план висуває той фактор чи групу факторів, які він вибрав об'єктом свого дослідження, і оцінює їхню роль і значення в загальному обсязі виробництва значною мірою суб'єктивно, без достатнього врахування їх об'єктивних зв'язків і взаємозалежності.
Зрозуміло, що роль і значення окремих факторів не залишаються постійними. Вони змінюються залежно від різних економічних і конкретних історичних умов розвитку суспільного виробництва.
Розвиток ринкових відносин змінює суть та співвідношення різних факторів. Усе це має знайти відображення в теорії і практиці перебудови нашого суспільства, у методиці обліку та аналізу виробництва. Велику роль у цьому відіграватимуть математичні методи економічного аналізу.
З метою логічного впорядкування й систематизації всієї роботи щодо пошуку наявних резервів підвищення ефективності виробництва доцільно їх класифікувати в економічному аналізі за ознаками.
Економічний аналіз, що досліджує різноманітні економічні явища на підприємствах, у його підрозділах підрозділяється на види.
По аспектах дослідження виділяють: фінансово-економічний аналіз; техніко-економічний аналіз; функціонально-вартісний аналіз; аналіз ефективності організації управління
Фінансово-економічний аналіз розкриває зміст фінансових показників і їхнього зв'язку з виробничими (реалізація, прибуток, рентабельність, оборотність оборотних засобів і ін.). Однак його характер і зміст не дозволяє довести аналіз до детального розкриття і виміру впливу факторів техніки, технології й організації виробництва, кваліфікації робітників, якості продукції на динаміку фінансових показників.
Таке поглиблення аналізу досягається при техніко-економічному аналізі. Для виявлення впливу цих показників на вартісні і більш повного розкриття резервів застосовують техніко-економічні показники, що характеризують використання техніки і матеріалів, якість продукції і сировини тощо. Ці показники характеризують технічні особливості різних видів устаткування, етапи виробничого процесу, властивості матеріалів і готових виробів. Часто вони не піддаються узагальненню по підприємству в цілому. Тому цей вид аналізу проводиться найчастіше по окремих цехах, ділянках. Потім результати аналіз) узагальнюються по підприємству в цілому.
Функціонально-вартісний аналіз являє собою метод виявлення резервів, що базується на функціях, які виконує об'єкт, і зорієнтований на оптимальні методи їхньої реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробу (науково-дослідні роботи, конструювання, виробництво, експлуатація, утилізація). Його основне призначення в тім, щоб виявити і попередити зайві витрати за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів.
Аналіз ефективності організації управління вивчає управляючу систему - організаційні форми управлінського апарату з метою виявленим можливостей посилення його позитивного впливу на господарську діяльність шляхом удосконалювання його структури і підвищення кваліфікації працівників. Оцінка ефективності організації управління здійснюється на основі стратегії розвитку підприємства, даних про кінцеві результати діяльності керованого об'єкта [16].
По галузевій ознаці аналіз поділяється на галузевий і міжгалузевий.
По ознаці часу економічний аналіз підрозділяється на попередній (перспективний) і наступний (ретроспективний).
Ретроспективний аналіз у свою чергу поділяється на оперативний (ситуаційний) і підсумковий (заключний).
Призначення оперативного аналізу зводиться до того, щоб установити причини виникаючих відхилень від розрахованого ходу виробництва, запланованого забезпечення підприємства матеріальними ресурсами, обсягу відвантаженої і реалізованої продукції, і своєчасності розрахунків по платежах за реалізовану продукцію, а також визначити їхні можливі наслідки і необхідні заходи для усунення негативних факторів. Оперативний аналіз безпосередньо зв'язаний з функціями оперативного управління постачанням, виробництвом, збутому продукції, фінансовим розрахунком і ін.
Підсумковий аналіз вивчає фактори, що впливають на виконання річних планових завдань і ефективний розвиток підприємства. Результати, отримані на підставі цього аналізу, є вихідними для планування діяльності підприємства.
По ступеню охоплення об'єктів вивченням аналіз може бути суцільним і вибірковим. Суцільний аналіз проводиться тоді, коли вивченню підлягає вся виробничо-господарська діяльність підприємства.
При вибірковому аналізі вивчаються окремі питання діяльності підприємства, що є важливими для управління виробництвом на кожен визначений момент.
По змісту аналіз підрозділяється на комплексний і локальний (тематичний).
Комплексний (повний) аналіз припускає вивчення всіх сторін діяльності підприємства і його підрозділів у взаємозв'язку. Він охоплює процес підготовки виробництва, організацію технологічного процесу, використання виробничого устаткування.
Локальний (тематичний) аналіз здійснюється при вивченні якого-небудь окремого питання діяльності підприємства або якої-небудь відособленої сторони його роботи.
По широті порівняння аналіз поділяється на внутрішньогосподарський і міжгосподарський (внутрішньогалузевий або порівняльний). Порівняльний аналіз досліджує роботу підприємств шляхом міжгосподарських порівнянь різних показників з іншими однотипними або родинними підприємствами, у результаті чого визначається конкурентоспроможність підприємства і продукції [48].
По суб'єктам (користувачам аналізу) розрізняють зовнішній і внутрішній аналіз. Ринкова економіка потребує диференціації аналізу на внутрішній управлінський і зовнішній фінансовий аналіз. Першою ознакою поділу аналізу господарської діяльності підприємства на внутрішній і зовнішній є характер використовуваних для аналізу джерел інформації. Зовнішній аналіз базується па звітних даних, що публікуються, тобто на тій досить обмеженій частині інформації про діяльність підприємств, що є доступною для зовнішніх користувачів. Внутрішній аналіз використовує всю достовірну інформацію про стан справ підприємства, доступний лише обмеженому колу осіб, що здійснюють керівництво діяльністю підприємства.
Інша ознака розподілу аналізу на внутрішній і зовнішній - свої цілі і задачі, властиві кожному виду аналізу. Зовнішній аналіз зв'язаний із питаннями оцінки рентабельності роботи підприємства, інтенсивності використання їм капіталу, фінансового становища в цілому, визначаючи тим самим, взаємини підприємства з акціонерами, кредиторами, податковими органами, його положення в галузі виробництва й національній економіці, відстоюючи його престиж у діловому світі.
Звітність, що публікується, дає обмежені відомості про діяльність підприємства, у зв'язку з тим, що наведені в ній дані стосуються не всіх сфер його діяльності, вони характеризують в основному фінансову діяльність підприємства.
Внутрішній аналіз використовує весь комплекс економічної інформації, що є на підприємстві, завдяки чому аналітик має можливість реально оцінити стан справ на підприємстві. Дані внутрішнього аналізу відіграють вирішальну роль у розробці найважливіших питань конкурентної політики підприємства, вони використовуються при оцінці виконання поставлених перед ним задач і для розробки програм розвитку на перспективу. Внутрішній аналіз є найбільш повний комплексний аналіз, здатний дати керівникам необхідний матеріал для прийняття управлінських рішень у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства. З цих причин результати внутрішнього аналізу розголосові не підлягають, тобто відносяться до відомостей, що є комерційною таємницею.
1 2 3 4 5 6