Розвиток автомобільного транспорту визначило дві чітко виражені і суперечливі тенденції. З одного боку, досягнутий рівень автомобілізації, відображаючи техніко-економічний потенціал розвитку суспільства, сприяла задоволенню соціальних потреб населення, а з іншого – зумовив збільшення масштабу негативного впливу на суспільство і навколишнє середовище, приводячи до порушення екологічної рівноваги на рівні біосферних процесів. Очевидна позитивність першої тенденції спричинила за собою яскраво виражені небажані наслідки.
Слайд 2. Головним джерелом забруднення атмосферного повітря міст (85%) є автомобільний транспорт, який разом з дорогою утворюють систему «транспортний потік – дорога».
Вплив системи «транспортний потік - дорога» полягає у:
Споживанні природних ресурсів (атмосферного повітря, нафтопродуктів (палива), ґрунтів, водних ресурсів).
Інгредієнтному забрудненні (викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря; забруднення водного середовища та ґрунтів).
Параметричному забрудненні (шумове та вібраційне забруднення, електромагнітні поля, теплове забруднення).
Соціальному впливі (травмування та загибель населення, матеріальні та фізичні збитки внаслідок дорожньо-транспортних пригод).
Транспортний потік - це сукупність транспортних засобів, одночасно беруть участь в русі на певній ділянці вулично-дорожньої мережі.
Основні чинники інтенсивності забруднення атмосфери транспортними потоками: постійно зростаюча кількість автотранспорту; експлуатація технічно застарілого автомобільного парку; низька якість паливо-мастильних матеріалів; недостатня пропускна спроможність дорожньо-транспортної мережі, яка сформувалась в умовах існуючої забудови, особливо в центральній частині міста; незадовільний стан дорожнього покриття проїзної частини доріг.
Актуальність даної теми обумовлена зростаючою кількістю автомобільного транспорту і вирішенням проблеми його впливу на якість міського середовища і здоров'я населення.
Слайд 3. Мета роботи: на основі еколого-економічної оцінки впливу транспортних потоків Оболонського району на придорожнє середовище міста Києва розробити та оцінити заходи щодо покращення стану придорожнього середовища.
Для досягнення мети потрібно виконати наступні задачі:
дослідити автомобільний транспорт як джерело забруднення навколишнього середовища;
проаналізувати методику оцінки інгредієнтного забруднення придорожнього середовища;
дослідити транспортний потік на проспекті Степана Бандери Оболонського району м. Києва;
здійснити розрахунок інгредієнтного забруднення придорожнього середовища транспортнимпотоком;
провести оцінку соціально-економічного збитку;
зробити оцінку впливу зміни інтенсивності транспортного потоку на показники забруднення придорожнього середовища;
визначити вплив зміни ЄВРО-класу транспортних засобів на показники забруднення придорожнього середовища
Слайд 4. Об’єктом дослідження було обрано проспект Степана Бандери. Спостереження за інтенсивністю транспортного потоку проводились протягом 13 годин з 7 до 20 години.
Інтенсивність транспортного потоку представлена на рисунку. Найбільша кількість автомобілів спостерігається в ранкову пору з 8 до 9 (кількість автомобілів близько 4090 авто) та у вечірню – з 18 до 19 (близько 4125 авто)
Визначений склад транспортного потоку за категоріями.
Слайд 5. Для оцінки рівня забруднення навколишнього середовища було розглянуто методику «Оцінки інгридієнтного забруднення придорожнього середовища», яка була розроблена на кафедрі екології та безпеки життєдіяльності НТУ.
Розрахунок масових викидів шкідливих речовин транспортним потоком в режимі усталеного руху проводиться з врахуванням значень інтенсивності транспортного потоку, питомих викидів і –ї забруднюючої речовини та частки транспортних засобів k-ї категорії.
Концентрація ж з врахуванням масових викидів; швидкості вітру; кута між напрямком вітру та дорогою; дисперсії розподілу домішок в атмосфері у напрямку y та z, а також висоти джерела викиду над дорогою.
Слайд 6. Використовуючи розглянуту методику було розраховано як змінюється вміст шкідливих компонентів (СО, CmHn, NOх, ТЧ) в атмосферному повітрі протягом доби на різних відстанях від дороги.
Найбільша концентрація спостерігається на відстані 5 м від дороги де концентрація СО становить 9,77 мг/м3; CmHn = 1,53 мг/м3; NOх = 1,38 мг/м3; ТЧ = 0,043 мг/м3
Розглядаючи зміну концентрацій шкідливих компонентів з відстанню від дороги варто зазначити, що на відстані 5 м від дороги значення середньодобової концентрації СО перевищує нормативне значення у 3,3 рази (ГДКсд СО=3 мг/м3), рівень ГДКсд досягається на відстані 10 м; показник CmHn – перевищує нормативне значення у 30,6 разів (ГДКсд CmHn = 0,05 мг/м3), рівень ГДКсд досягається на відстані 35-40 м; концентрація NOх перевищується в 34,5 разів і досягає рівня ГДКсд (0,04 мг/м3) на відстані 35-40 м; рівень концентрації твердих часток не перевищує нормативних показників. (ДАНИЙ АБЗАЦ НЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЙ НА СЛАЙДІ).
Слайд 7.Далі було проведено оцінку соціально – економічного збитку, що завдає транспортний потік.
При оцінці враховують такі показники як величина, що визначає плату за викид одиниці шкідливої речовини та показники масових викидів шкідливих речовин, які беруть згідно Директиви 33 Європейського парламенту.
На рисунку представлені масові викиди шкідливих речовин в т/рік. Найбільше викидається оксидів вуглецю 89,13 т/рік, найменше ТЧ – 0,39 т/рік.
Використовуючи формулу було розраховано показник соціально-економічного збитку який становить 131953 ЕUR/рік або 3685447 грн/рік.
Слайд 8. Наступним нашим завданням було розробити комплекс заходів спрямованих на покращення стану придорожнього середовища та їх оцінки.
Всі заходи можна об’єднати в три основні групи, а саме створення перешкод на шляху розповсюдження шкідливих речовин, удосконалення організації дорожнього руху та заходи адміністративного і економічного регулювання. Наша основна увага, буде спрямована на останні дві групи.
Слайд 9.Зі зміною інтенсивності транспортного потоку, а саме зменшивши кількість автомобілів на 1000 одиниць, ми досягнемо наступних результатів: концентрація оксиду вуглецю зменшиться в 1,8 рази, вуглеводнів – 1,7 разів, оксидів азоту – 2 рази.
Зі зміною ЄВРО-класів транспортних засобів в транспортному потоці, категорії М1, М2 з ЄВРО 2 на ЄВРО 4 ЄВРО 5 (50/50 %) та категорії N1 та N2 з ЄВРО 2 на ЄВРО 4 концентрація оксиду вуглецю зменшиться в 4,3 рази, вуглеводнів – 19,7 разів, оксидів азоту – 6,1 рази.
Слайд 10. Були розробленні питання щодо охорони праці та безпеки діяльності.
Слайд11.Висновки.
Слайд12.Дякую за увагу!