Ім'я файлу: Cемінар №2.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 21.09.2022
скачати
Пов'язані файли:
ІНДЗ Історія України.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 21.09.2022
скачати
Пов'язані файли:
ІНДЗ Історія України.docx
Афінський поліс (реформи Солона, правління Перікла)
У VIII ст. до н. е. в Греції з’являються перші ознаки відродження господарського та культурного життя. Розвиваються торгівля і ремесла, карбується власна монета. Водночас набуває розвитку грецьке мистецтво, виникає писемність. Населення країни збільшилось, підвищився рівень життя. Відбулося укрупнення общин шляхом об’єднання дрібних або підкоренням слабших сильнішими.
У фінікійців греки запозичили алфавіт, що складався лише з приголосних звуків, і додали до нього голосні. Так з’явився грецький алфавіт із 24 літер (на його основі згодом утворилися всі європейські алфавіти). Писемність у греків була проста в засвоєнні, тому багато мешканців Греції знали грамоту.
Поступово виникали нові міста. Вони мали вже інший вигляд, аніж поселення ахейських царів: їх центром був не царський палац, а торгова площа – агора. Навколо агори споруджували громадські споруди, храми, жертовники. У деяких містах їх розташовували на укріпленому пагорбі – акрополі. Будинки зводили з каменю, дах покривали черепицею. Вулиці зазвичай були прямі та забруковані каменем або череп’ям. Вони перетиналися під прямим кутом або розходилися променями (радіально). У грецьких містах були водогони та каналізація.
Міста будували здебільшого поблизу морського узбережжя, де влаштовували гавань для стоянки суден. Неподалік гавані жили моряки та купці. Там-таки торгували заморськими товарами. Із часом навколо міст будували оборонні кам’яні стіни.
Зусібіч кожне місто оточували невеликі поселення або й містечка. Їх мешканці займались землеробством, городництвом та садівництвом. Такі міста, разом з прилеглою до них територією ставали самостійними общинами – полісами. Припускалось, що мешканці поліса походили від одного пращура, мали родинні зв’язки і брали участь у спільних релігійних культах та святах. Кожен поліс мав свій уряд, військо і скарбницю, чеканив свою монету.
Поліс – громадянська община, що складалася з повноправних громадян-землевласників і мала свою територію, закони, органи управління.
Поліс – це громадянська община. Лише повноправний член общини, тобто громадянин (особа, що належить до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави), мав право на землю і брав участь у народних зборах. Обов’язком кожного громадянина були підтримка і захист свого поліса. Греки вважали, що людина була створена природою, щоб жити в містах-державах, а її добробут залежить від добробуту поліса. Лише повноправний член общини, тобто громадянин, мав право на землю і брав участь у народних зборах .
Жителі поліса поділялися на вільних та рабів. Серед вільного населення невелику групу становили аристократи (привілейований прошарок населення, який має виняткові права, переваги та можливості порівняно з іншими соціальними групами). Вони були власниками великих ділянок землі й ремісничих майстерень, кораблів. Усі незнатні жителі грецьких міст-держав, як бідні, так і багаті, називалися демосом, тобто народом. Це землероби, ремісники й торгівці. Раби були робочою силою і не мали ніяких прав. Багато рабів у цей час жили разом зі своїми володарями як члени сім’ї, проте їм рідко дарували свободу.
Демос – незнатні трудові верстви громадян еллінської держави.
В Елладі найсильнішими полісами були Афіни та Спарта, найбагатшим – Коринф. Були в Греції і маленькі поліси, у яких проживало декілька сотень населення. Загалом переважали міста-держави з населенням 5–10 тис. Хоча поліси часто конфліктували між собою, вони мали риси, характерні для всіх греків: спільну культуру, мову, писемність і релігію, що зміцнювало зв’язки між ними.
У Центральній Греції розташована гірська область Аттика. Береги Аттики дуже порізані, з глибокими і зручними для мореплавства гаванями (зокрема, порт Пірей). Найбільше місто Аттики - Афіни - розкинулося в центрі широкої рівнини за 5 км від моря. Для захисту від ворожих нападів у центрі міста на високому пагорбі було споруджено акрополь. Неподалік від нього була торгова площа - агора. Тут торгували зерном, олією, вином, худобою, ремісничими виробами.
Які особливості мало розташування Афінської держави? Покажіть на карті її територію.
Територію навколо агори населяли ремісники. В Афінах жили гончарі, які займали цілий квартал (він називався Керамік), ковалі, шевці, ювеліри. У зручних гаванях вантажили на кораблі вироби афінських ремісників, амфори з вином та олією для продажу в інших областях Греції та країнах. З кораблів, що прибували, вивантажували хліб, худобу, деревину, рабів. Поблизу гаваней будували та ремонтували кораблі.
Мешканці Аттики в разі небезпеки шукали притулку за міцними мурами Афін. З посиленням афінської общини всі інші общини Аттики або підкорилися їй, або добровільно злилися з нею на основі угоди. У VIII cт. до н. е. в Аттиці утворилась Афінська держава (поліс).
Панівне становище в новій державі посідали аристократи. Державою правили загальна рада старійшин усіх общин (ареопаг) та 9 найвищих службовців - архонтів (перший архонт1, верховний жрець, головнокомандувач та шість громадських суддів). Усі ці посади займали аристократи. Демос не брав участі в управлінні державою. Лише іноді скликали народні збори, на яких оголошували рішення влади.
Які реформи провів Солон в Афінах?
На початку VI ст. до н. е. в Афінах загострилася боротьба між демосом та аристократами. Значна частина демосу страждала від тягаря боргів, багато селян розорились. Іноді для покриття боргу селяни змушені були продавати себе та своїх дітей у рабство, навіть в інші країни. При цьому на землю боржника ставили борговий камінь, на якому вказували суму боргу та термін його сплати.
У чому полягала суть реформ Солона? Якою була основна їх мета?
Настав момент, коли демос готовий був почати збройну боротьбу проти родової знаті. У розпал смути громадяни покладали надії на Солона, відомого вченістю, життєвим досвідом та справедливістю. У 594 р. до н. е. народні збори надали йому повноваження на проведення реформ. Його завданням було вирішити конфлікт між демосом та аристократією.
Насамперед Солон скасував борги афінян та заборонив боргове рабство. Земельні ділянки, на яких на час проведення реформи стояли боргові камені, було повернуто у володіння боржникам. Афіняни, які потрапили в рабство за борги, отримували свободу. Громадяни, продані в рабство в чужі країни, були викуплені за державні кошти. Віднині ні один афінянин не міг бути рабом іншого афінянина.
Усі чоловіки - уродженці Аттики - вважалися громадянами Афінської держави. Всі громадяни мали право брати участь у народних зборах, які відтепер збиралися регулярно. На зборах вирішували найважливіші питання державного життя та обирали посадових осіб, які управляли Афінською державою.