А) Проаналізуйте особливості ефективної мотивації працівників у сучасних умовах.
На сьогодні вирішального значення у формуванні мотивів у персоналу набуває не лише матеріальне стимулювання, а й сукупність методів морального заохочення до праці.
Отримання матеріальних благ розглядається лише як засіб здобуття свободи для самореалізації особистісного потенціалу. Трудова діяльність за умов забезпечення певного рівня матеріального достатку, має дати можливість для реалізації отриманих знань, розвитку власних здібностей, надати моральне задоволення від власної трудової діяльності.
До матеріальні методів мотивації також відносять : індивідуалізацію заробітної плати, участь працівників у прибутках, групове стимулювання, право працівників на придбання акцій на пільгових засадах та інші.
У зміст нематеріального стимулювання персоналу на підприємствах повинні бути закладені концепції підвищення якості трудового життя, планування кар'єри, інформованість персоналу. Такі складові нематеріального стимулювання забезпечують подолання дезорганізації свідомості у працівників, відчуття напруженості, образи, зневіри, гніву тощо.
Також до нематеріальної мотивації працівників, які використовуються відносяться: гнучкий робочий час; можливість працювати вдома; існування корпоративного планування кар’єри; наявність програм навчання; надання працівникам додаткових днів відпочинку; подарунки працівникам фірми на різні свята; використання політики патерналізму.
Ось ще декілька позицій , щодо правил ефективної мотивації, яких повинен притримуватись менеджер :
Демонстрація відкритості та прихильності до щастя працівника: щасливі працівники - продуктивні працівники.
Надання шансів, щоб висловитися.
Показати на свої діях приклад, якому працівники будуть наслідувати.
Свобода.
Б) Дослідіть особливості здійснення транспортно-експедиторських операцій у зовнішньоекономічній діяльності.
У сучасних умовах господарювання транспортно-експедиторська діяльність є необхідною складовою сучасного бізнесу, представляє важливу складову торговельного посередництва та є важливим сегментом національної економіки.
За договором транспортної експедиції одна сторона (експедитор) зобов’язалася за платню і за рахунок іншої сторони (клієнта) надати або організувати виконання певних договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів.
У сфері діяльності з допоміжних транспортних послуг , місцем поставки послуг вважається місце, де вони фактично надаються. Транспортна експедиція і є допоміжний вид діяльності, пов’язаний з перевезенням вантажів.
Таким чином, загальну вартість послуг з транспортно-експедиторських перевезень, наданих на території України і за її межами, доцільно дробити на дві частини: окремо виділити частину вартості експедиторських послуг, що доводиться на закордон, і частину вартості таких послуг, що доводяться на територію України.
Виділяють декілька схем експедиторських перевезень вантажів, що найбільш часто застосовуються в Україні:
– перевезення вантажу самим експедитором
– перевезення вантажу перевізником (третьою особою).
Для перевезення вантажу клієнта за межі державної межі України експедитор може привертати третіх осіб – перевізників, і діяти в цьому випадку від імені клієнта або від свого імені.
Якщо експедитор за умов договору діє від імені клієнта, то до договору транспортної експедиції застосовуються положення про договір доручення. У випадку якщо експедитор діє від свого імені, до договору транспортного експедиювання застосовуються відповідні правила договору комісії.
Базою обкладення ПДВ при поставці товарів (відповідно і послуг), отриманих в рамках договорів комісії (консигнації), доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що передбачають здійснення поставки від імені і за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, є продажна вартість цих товарів (і послуг).
В) Охарактеризуйте типи конкурентних стратегій компанії.
(перемалюєш цю табличку )Нехай підприємство А діє за стратегією 2. Це означає, що підприємство виробляє продукцію вищого ґатунку, за широкою номенклатурою, а також продукцію нового типу, з унікальними параметрами. Продукція А дорога, але це краще, що може знайти покупець, який має кошти.
Підприємство Б також виготовляє широкий асортимент товарів, однак діє за стратегією 1. Це означає, що підприємство Б випускає великий асортимент стандартного, високої якості продукту та за стандартною (нижчою, ніж у підприємства А) ціною.
Підприємство В не має можливості випускати широкий асортимент товарів. Тому воно концентрується на випуску товарів одного чи двох типів, тобто дотримується стратегії 4. Продукція цього підприємства має найвищий рівень у своїх типах і коштує, відповідно, дорого. Але покупець, якому потрібний найякісніший, надійний товар і який має чим платити, купує його у підприємства В.
Підприємство Г також поки що не може забезпечити випуск широкого асортименту продукції, а тому конкурентоспроможність забезпечує за рахунок випуску товарів кількох типів. Ці товари найдешевші й доступні навіть малозабезпеченим споживачам (стратегія 3).
Отже, престижніше діяти за стратегією 2, виступаючи у ролі законодавця технічного прогресу. Водночас успішно можна працювати і за стратегією 3, якщо на товарний ринок приходить досить велика кількість споживачів з обмеженими фінансовими можливостями.
Вибір найбільш прийнятної стратегії залежить від наявних можливостей. Так, якщо обладнання застаріло, кваліфікація працівників невисока і відсутні технічні новинки, а заробітна плата та інші витрати на виробництво невисокі, то можна прийняти стратегію 1 або 3.
Якщо сировина та матеріали коштують дорого, але підприємство має добре обладнання, передові конструкторські розробки чи винаходи і висококваліфікованих працівників, у нього є шанс досягти конкурентоспроможності за рахунок організації випуску унікальних товарів, використовуючи стратегії 2 та 4.
Цілком природно, що не обов'язково дотримуватись постійно тільки однієї стратегії (саме це показують стрілки на малюнку).
Задача
| Проект | Портфель А | ||
| Витрати, гр. од. | Прибуток, гр. од. | Рентабельність | |
| 1 | 21000 | 42000 | (42000/21000)*100=200% |
| 2 | 17000 | 33000 | (33000/17000)*100=194% |
| Загальна оцінка портфелю | 38000 | 75000 | (75000/38000)*100=197% |
| Проект | Портфель Б | ||
| Витрати, гр. од. | Прибуток, гр. од. | Рентабельність | |
| 1 | 35000 | 60000 | (60000/35000)*100=171% |
| 2 | 32000 | 58000 | (58000/32000)*100=181% |
| Загальна оцінка портфелю | 67000 | 118000 | (118000/67000)*100=176% |
Висновки : Рентабельність портфелю А – 197%, рентабельність портфелю Б – 176%. Потрібно сказати, що найкращі проекти є А1 , оскільки у нього 200% рентабельності та А2, оскільки у нього 194% рентабельність. Якщо у підприємства є така можливість , то краще звернути увагу на ці два проекти, щоб сформувати портфель .