3. Взаємодія мистецтва книги та кіно у формуванні інтересу до читання.
Буктрейлери, міжнародні книжкові фестивалі, виставки, форуми та зустрічі.
Кіноплакат: мистецтво, реклама чи дизайн?
На сьогоднішній день існує велика проблема, яка полягає у небажанні та незацікавленості молоді читати. Підростаюче покоління дедалі більше байдужіє до книжок, які їм замінюють телебачення, комп’ютери, Інтернет, відеоігри тощо. Це негативно впливає на розвиток особистості сучасної молодої людини, знижує загальний рівень освіти, культури, духовності. Українці впевнено залишають категорію «найбільш читаючих в світі», близько 46% наших громадян взагалі не читають. Бажання читати у молоді не постане саме собою, його треба прищеплювати і розвивати, аби поняття «читати» стало синонімом таких понять, як «мислити», «жити».
Але зараз ситуація змінюється на краще: в метро все частіше можна помітити підлітка з книжкою в руках, українські видавництва видають неймовірні новинки і проводять масшабні промо-компанії навіть в умовах війни. Процес повинен тривати і надалі: книги необхідно популяризовувати, показувати молоді, що читати – в жодному разі не нудно, а книжкова спільнота – затишне і цікаве місце. Про цікаві способи популярізації читання і масштабні івенти ми і розповімо.
Буктрейлери
Щоб зробити книгу популярною, у ХХІ столітті встановити звичайний білборд замало. В еру смартфонів, коли від екрана улюбленого ґаджета за комір не відтягнеш і поважного дядечка, і затятого двієчника, розважливий видавець неодмінно подбає про якісний буктрейлер.
Буктрейлер — це короткий відеоролик, який надихає прочитати книгу.
Мета таких роликів — привернути увагу до нового видання чи класичного твору: розсмішити або зворушити, налякати або викликати захоплення.
Якісний буктрейлер триває не більше трьох хвилин. Він може передавати емоції, асоціації до подій в книзі, але ніколи не відкриє її таємницю — хіба ж цікаво читати, коли всі карти розкрито?
Буктрейлери допомагають знаходити нових читачів. Не хочеш возитися з численними анотаціями в бібліотеці? Рекламні відеоролики — ось що тобі потрібно! А найприємніше те, що для їх перегляду не треба навіть виходити з дому. Увімкнув комп’ютер і обирай книгу на свій смак та гаманець.
Книжкові видавництва – не найбільше виробництво буктрейлерів. Найчастіше їх роблять талановиті фанати, які хочуть провести інших в неймовірний світ їхніх улюблених творів та заохотити прочитати ту чи іншу книгу. Як результат маємо естетичні, гарні відео, які набирають мільйони переглядів на Ютубі та в Інстаграмі, збирають безліч коментарів по типу «Мені терміново треба це прочитати!», а в Тік Тоці формат показу естетики книги за 15 секунд ну дуже популярний. Але про феномен книжкового Тік Току поговоримо трохи пізніше.
Приклад буктрейлеру від видавництва:
Приклад буктрейлеру від фанатів:
Міжнародні книжкові фестивалі, виставки, форуми та зустрічі
Це – заходи, спрямовані не тільки на задоволення книголюбів, а й на популярізацію читання. Зазвичай організатори таких івентів поєднують в них величезну купу різнобічних активностей, а не тільки «прийди й купи книгу». Далека від читання людина, потряпляючи на, наприклад, книжковий фестиваль, точно знайде щось цікаве для себе: філософські дискусії від професіоналів справи, косплеї або навіть міні-театр на основі популярної книги. На таких заходах, спрямовано чи ні, око рано чи пізно впаде на цікавеньку книжкову новинку, особливо коли всі навколо з таким запалом дискутують про цю книгу.
Берлінський міжнародний літературний фестиваль
Кожен вересень ( з 2001 р) тут проходить один із найкращих літературних фестивалів у світі – Берлінський міжнародний літературний фестиваль. На фестивалі представлена сучасна проза, поезія, графічні романи, науково-популярна та міжнародна дитяча література, а також література для молоді. Видатні автори, а також нові таланти виступають у рамках широкої політичної програми.
Програму фестивалю поділено на кілька підрозділів. До них належать «Світова література», «Пам'ять», «Роздуми», «Спеціальні повідомлення», «Міжнародна література для дітей та молоді» та «Розмова». Крім тенденцій, стилів, темпераментів та форм у літературі, також обговорюються сучасні політичні проблеми та наукові дискурси. Мета цього міжнародного фестивалю – залучити якомога ширшу аудиторію. Весь фестиваль пропонує книжковим черв'якам та любителям літератури чудову нагоду глибше поринути у світ літератури. Фестиваль також присвячений безлічі точок зору; права людини, діалог, космополітизм та гостинність.
Програми охоплюють широкий спектр заходів: від круглих столів із лауреатами Нобелівської премії з літератури до заходів, спрямованих на популяризацію читання та викладання літератури.
Книжкові виставки:
Книжкові виставки, як напрям бібліотечно-інформаційної діяльності, з’явились ще в середині ХІХ століття. Виставкова діяльність бібліотек та музеїв є однією з форм розкриття багатства фондів широкому загалу відвідувачів, а також є методом популяризації книг. Це своєрідне мистецтво, результат наукової і творчої роботи бібліотекаря та музейника, одна з найпоширеніших форм бібліотечної роботи, що має на меті популяризацію колекцій, висвітлення актуальних подій сьогодення аби викликати інтерес читачів до літератури різної тематики. Дуже часто, під час чи після закриття виставки, читачі активніше цікавляться матеріалами дотичними саме до її тематики. Ефективність кожної виставки визначається такими мірилами, як актуальність, корисність, чіткість, простота, легкість сприйняття та естетична насолода.
Види виставок різноманітні як за змістом, так і за оформленням. Їх можна розподілити на декілька груп:
Книжкові виставки інформаційного характеру, які представляють новинки видань. Такі постійно діючі виставки влаштовують з метою безперервного моніторингу нових надходжень літератури.
Невичерпними за змістом є тематичні виставки. Це виставки присвячені актуальним проблемам сучасності, до певної пам'ятної чи знаменної історичної дати та виставки-персоналії, присвячені життю і діяльності видатних людей.
Великого значення набувають інноваційні нетрадиційні виставки. Для створення привабливого цілісного образу, вагомого пізнавального значення, крім книг, періодичних видань, доцільно розміщувати різноманітний ілюстративний матеріал, аксесуари (предмети, макети, моделі, муляжі, бутафорію), змістовно пов'язані з проблематикою.
Таким чином, виставкова діяльність бібліотек є значимою ділянкою донесення інформації читачеві. Такі заходи є необхідними для популяризації книг серед людей всіх вікових категорій.
Однак книжкові виставки потребують особливого підходу щодо фахової організації для забезпечення збереженості експонованих об’єктів з одночасним представленням їх у повному обсязі.
http://vuam.org.ua/
https://chytomo.com/kudy-ikhaty-vydavtsiam-u-2019-mu-20-vazhlyvykh-knyzhkovykh-vystavok-svitu/
https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fwww.behance.net%2Fgallery%2F4727635%2FSteidl-Book-Exhibition%3Flocale%3Dko_KR&psig=AOvVaw2mMSApiq5fgnC3E6gelSPf&ust=1667323712878000&source=images&cd=vfe&ved=0CA0QjRxqFwoTCMjrjv_-ivsCFQAAAAAdAAAAABAw
Зустрічі читачів:
Інтерес до читання є чудовим об’єднавчим фактором для багатьох українців. Активне формування читацьких спільнот свідчить, що люди не прагнуть насолодитися тільки самими книжками. Їм важливо обговорити прочитане з однодумцями, перетворюючи читання з особистої практики на потужний комунікаційний фактор. На певному етапі читачам стає замало просто переглянути відгуки на ґудрідзі чи в букстаграмі й залишити власний. Зароджується прагнення живої розмови, у якій можна було б обмінятися досвідом, поглядами, думками чи жартами з приводу прочитаного, тож вони йдуть на так звану “зустріч книголюбів”.
На таких заходах кожен має можливість знайти нові знайомства, а також поговорити про улюблені книги. Подібні зустрічі є дуже важливими для популяризації літератури. Спілкуючись з різними людьми, ми черпаємо для себе безліч нової та корисної інформації, а також дізнаємося про нові книжкові видання.
В Україні у час війни також проходять зустрічі читачів, але вже в онлайн-форматі. Формуються книжкові клуби, де модератор має на меті відкривати для учасників твори тих українських і закордонних письменників, які є знаковими для своєї країни, але, можливо, не такі відомі поза її межами. Основне завдання онлайн зустрічей — дати можливість усім висловитись. Важливо, щоб зустрічі проходили у форматі дискусії, а не монологів чи мовчання. Обговорення завжди починаються по колу. В кінці члени клубу підбивають підсумки, оцінюють наскільки їм сподобалось книга і чи готові вони рекомендувати книжку.
https://tyktor.media/polytsia/na_vlasnii_shkuri/knyzhkovi-kluby/
https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fshop.riverstonebookstore.com%2Fgreat-readers-club&psig=AOvVaw0KbMQT4746c2UZLdPlkPIV&ust=1667324060598000&source=images&cd=vfe&ved=0CA0QjRxqFwoTCMjj6aSAi_sCFQAAAAAdAAAAABAE
https://bookish.netgalley.com/book-club/01/2020/january-book-club-meeting/
Форуми для читачів:
Книжковий форум призначений для спілкування, презентацій, укладання договорів, а також продажу книжок.
У Львові існує так званий BookForum – книжковий ярмарок та міжнародний літературний фестиваль. З 1994 року проходить щоосені. За останні 23 роки фестиваль охопив понад 2500 авторів із 43 країн, а також 15 000 фахівців книжкової галузі. BookForum вважається найбільшим українським книжковим ярмарком та одним з найбільш масових заходів подібного типу в Східній Європі.
З 6 до 9 жовтня 2022 року у Львові відбувся 29-й міжнародний книжковий фестиваль BookForum, рамках якого було заплановано 20 подій за участю понад 40 авторів з України, Великобританії, США, Мексики, Сирії, Португалії, Франції, Ірану та Танзанії.
Серед ключових тем фестивалю:
жінки та війна,
гроші та культура,
пропаганда,
військові злочини та пам'ять.
Мета форуму — пояснити іноземцям, що і чому зараз відбувається в Україні та з Україною, порушити важливі та незручні теми, глобальне осмислення яких сприятиме перемозі над тоталітаризмом та стане фундаментом для побудови нового демократичного світу. Організатори прагнуть показати українській аудиторії, як потужна зараз підтримка України у світі та наскільки українські автори важливі для міжнародної читацької спільноти.
Подібні форуми є важливими, адже вони надають можливість побачити та поспілкуватися з українськими та зарубіжними авторами, подискутувати на серйозні теми сьогодення, а також придбати книги на різноманітні теми.
Кіноплакат: мистецтво, реклама чи дизайн?
Мало хто зараз звертає увагу на кінопостери, хоча в минулому вони відігравали важливу роль у просуванні фільмів — вдалий малюнок чи приваблива фотографія могли привести проєкт до успіху та забезпечити величезні касові збори. Створення рекламних афіш було цілим мистецтвом, яке породжувало справжні шедеври та легендарні твори.
Тепер ця культура виявилася практично втраченою через появу тизерів і трейлерів, які закликають глядача на нову прем'єру. Тож пропонуємо вам розпочати наші роздуми з невеличкої історії кіноплакатів.
«Метрополіс» (1927)
«Метрополіс» Фріца Ланга – найстаріший фільм у нашому списку та чудовий приклад оформлення плакатів класичного кіно. З фінансової точки зору плакат навіть цінніший, ніж німий фільм, який він рекламує. Відомо, що існує тільки чотири плакати, що збереглися, один з яких був оцінений у більш ніж 1 мільйон доларів.
Це не лише шедевр у стилі ар-деко, адже плакат ще й поєднує у собі стиль 20-х років з уявленнями про майбутнє. Візьмемо, наприклад, шрифт — хоч йому вже майже 100 років, він виглядає як логотип, який ви можете побачити на альбомі рок-гурту 80-х або навіть в одному із сучасних графічних романів. Цей плакат явно випередив свій час у сфері дизайнерської думки.
«Дитина Розмарі» (1968)
Навіть якщо ви ніколи не бачили «Дитину Розмарі» ви можете злегка злякатися побачивши цей постер. Зазвичай в рекламах трилерів і хорорів використовують великі шрифти з написами, що «кричать» і займають весь простір. Але в цьому випадку крихітний заголовок унизу залишає порожнє місце над головою актриси Міа Ферроу, маючи на увазі, що там ховається щось невидиме.
Зіставлення гігантської примарної жінки з крихітною тінню дитячого візка ще більше посилює це неприємне почуття. Ідея візка залишеного на самоті на вершині скелі наводить на думку про небезпеку, але плакат ніби запитує, хто тут насправді в небезпеці: дитина чи мати?
«Той, що біжить по лезу» (1982)
Розмальована вручну ілюстрація завжди була популярним форматом у фільмах, особливо в картинах з великою кількістю фантастичних елементів, які було б важко показати звичайною фотографією. Американський художник Джон Елвін намалював понад 135 кінопостерів, а робота для «Той, хто біжить по лезу», — одне з його головних досягнень.
Постер поєднує в собі стилістику нуару та вражаючі науково-фантастичні образи. Подивившись на футуристичне місто, глядач втягується в цей новий світ майже захоплюючим чином і відчуває вільний політ фантазії.
Цьому ефекту сприяє особлива кольорова гама. Одні лінії світла створюють рух, інші дезорієнтують глядача і плавно опускаються на обличчя Харрісона Форда і Шона Янга.
«Щось» (1982)
Є причина, через яку Дрю Струзан — легенда мистецтва кіноплакатів. Він зробив цю афішу для фільму «Дещо» буквально за одну ніч і зробив це без будь-яких вказівок. Картина ще навіть не була знята, тому Струзан зробив те, що зробив би будь-який гарний художник із загадковим монстром. Він дозволив глядачам уявити істоту ще страшніше, ніж усе, що міг сам придумати.
Потойбічна енергія, що виходить від монстра, подібна до дзеркала, що зображає найгірший страх аудиторії — будь то істота з щупальцями замість обличчя або монстр з іклами, що хапають. Плакат «Дещо» створює загадку, змушуючи глядачів дивитися фільм і дізнаватися, що це таке.
«Маленька міс Щастя» (2006)
Переносимося у нульові роки. Цей плакат для інді-драми «Маленька міс Щастя» – чудовий приклад того, як можна розмістити групу персонажів у живій сцені. Весь акторський склад представлений не просто стоячи, позуючи перед камерою, вони створюють історію через рух. Навіть у стилі мінімалізму виразно видно, що ця сім'я збирається у крайньому поспіху.
«Темний лицар повертається» (2012)
Список завершує єдиний супергеройський фільм зі справді видатною афішею. Плакат "Темного лицаря" використовує порожній простір для створення логотипа Бетмена на тлі уламків зруйнованого Готем-Сіті. Там немає ні символів, ні слогана, ні навіть назви — і все ж таки ми точно розуміємо суть картини завдяки дивовижним візуальним підказкам, які були використані в дизайні.
Глядач, ймовірно, дивиться на плакат з рівня вулиці, гляне в небо на логотип Бетмена і відчує, що Темний лицар буквально «підіймається». Плакат темний і примхливий — дехто навіть скаже апокаліптичний, але нахил камери до неба приносить почуття надії. До того часу, як ви закінчите дивитися на плакат, ви високо підійматимете голову.
Так що ж таке кіноплакат? Мистецтво, реклама чи дизайн?
На нашу думку, кіноплакат - це і мистецтво, і реклама, і дизайн. Бо плакат – це окремий вид образотворчого мистецтва. Він синтезує та відображає ідею кінофільму і графічними засобами доносить її до глядача. Він не тільки повідомляє про вихід того чи іншого фільму (рекламується), а й спонукає до певних асоціацій, до відчуття атмосфери кінотвору, його емоційного звучання (саме за допомогою дизайну!). Функція кіноплакату не просто інформаційно-рекламна, вона повинна формувати художній смак глядачів.
Кіноплакат поєднує візуальну і текстову інформацію, що надає можливість не лише отримати відомості про фільми, зокрема, їхній жанр, творців, але й побачити унікальні, оригінально виконані портретні зображення виконавців ролей.
Джерела:
https://jak.koshachek.com/articles/kinoplakat-korotka-istorija-v-kartinkah.html
БукТок, або «книжкова сторона ТікТоку» - це негласне обʼєднання читачів за всього світу, які знімають роліки на книжкову тематику. Формати – супер різні. Це може бути книжкова естетика, особистий ТОП книг, челенджі «одна книга за один день», показ улюблених артів, особисто зроблені буктрейлери тощо. Трапляються і меми, і міні-етюди сцен із книг, тут обмеженням є тільки власна фантазія.
Феномен полягає в тому, наскільки самі читачі перетворили цю мережу на потужний засіб популярізації читання. Роліки набирають по тисячі лайків, перегляди хештегів, що стосуються БукТоку, сягають мільйонів. Такі відео трапляються людям, що далекі від читання, і заохочують прочитати ту чи іншу книгу.
Цим вже активно користуються й автори, й видавництва, й книжкові магазини. З популярних бук-тиктокерів роблять інфлюєнсерів, кожне поважне видавництво має свою сторінку в ТікТоці, а закордонні книжкові магазини вже практикують окремі стенди з книгами, популярними в ТікТоці. Продажі, на нашу думку, це суттєво збільшує.
Українські видавництва – не виключення. «Віват» вже давно має свій акаунт, де бадьора дівчина розповідає про новинки та відтворює моменти з книг, а видавництво «Небо» набирає інфлюєнсерів, які будуть ділитися думками про новинки видавництва в ТікТоці.
Пустунчик – дитячий портал
https://pustunchik.ua/ua/online-school/literature/buktreiler-%D1%83ak-suchasna-forma-reklamy-knyhy
Амаль Берлін
https://amalberlin.de/ua/news/%D1%83-%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%83%D1%94-%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8/
Всеукраїнська асоціація музеїв
http://vuam.org.ua/uk/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0
Журнал «Амбіверт»
https://ambivert.club/movie_posters/