Ім'я файлу: Економічні потреби і виробничі можливості суспільства.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 858кб.
Дата: 29.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
Фізичні властивості в діелектриках та їх властивості.docx
Економічні потреби і виробничі можливості суспільства Розширення: pptx
Розмір: 858кб.
Дата: 29.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
Фізичні властивості в діелектриках та їх властивості.docx
Література:
Камінська Т.М. Основи економічної теорії: підручник. -К.: ВСВ «Медицини», 2011. – 256 с.
3. Виробнича функція. Ефективність використання ресурсів.
4. Показники ефективності використання ресурсів в охороні здоров’я.
План
1. Потреби, економічні інтереси й ресурси
Розглядаючи предмет економічної теорії, ми з’ясували, що деякі економічні закони мають загальноекономічний характер. Потреби визначають стан невдоволеності, з якого людина намагається вийти, або, навпаки, стан задоволеності, який людина намагається зберегти і продовжити. Якщо задоволення потреби передбачає активні дії, то одразу виникає економічний інтерес; задоволення потреби стає внутрішнім мотивом.
Потреби можно класифікувати:
1) за суб’єктом – індивідуальні, групові, колективні, суспільні;
2) за об’єктом – матеріальні, духовні, соціальні, культурні;
3) за сферою діяльності – у праці, відпочинку та ін.;
4) за ступенем реалізації – абсолютні, дійсні, платоспроможні.
5) за значущістю – первинні, вторинні.
Необмеженість економічних потреб є першим фундаментальним фактором економічної теорії.
Потреби суб ‘єктів економіки задовольняються за допомогою благ.
Обмеженість може бути :
Абсолютною
Відносною
Обмеженість економічних ресурсів є другим фундаментальним фактором економічної теорії.
2. Суспільне виробництво та його фактори
У процесі вибору, пов’язаного з обмеженими ресурсами, суб’єктам економіки доводиться вирішувати три фундаментальні проблеми: що виробляти, як виробляти, для кого виробляти.
Виробництво – процес взаємодії людей, в якому вони, впливаючи на природу, створюють матеріальні й нематеріальні блага.
Сучасні економісти називають виробництвом і вирощування хліба, і лікування людей.
До матеріальних належать готові продукти, до нематеріальних – послуги.
Процес виробництва завжди має суспільний характер.
Процес виробництва передбачає взаємодію різноманітних факторів виробництва. Тобто тих ресурсів, які залучені до виробничого процесу.
У грошовому вираженні вони виступають як витрати виробництва.
Первинними факторами виробництва були праця і земля.
Праця – доцільна діяльність людини, спрямована на створення матеріальних і нематеріальних благ.
Земля об’єднує всі види природних ресурсів.
Капітал – сукупність усіх створених людьми технічних і матеріальних засобів виробництва, грошові заощадження.
3. Виробнича функція. Ефективність використання ресурсів
Проблема вибору – як використати наявні обмежені ресурси з метою як найповнішого задоволення власних потреб. Якщо ресурс використовується для товару, то він «втрачається».
Увесь час доводиться вирішувати, які товари чи послуги виробляти.
Кількість товару. Яким необхідно пожертвувати для збільшення виробництва іншого товару, альтернативними витратами.
Врешті критерієм оптимального розподілу ресурсів у суспільстві повинно стати досягнення аллокаційної ефективності, тобто ефективності розподілу ресурсів.
Взагалі, під економічною ефективністю розуміють співвідношення результатів і витрат на нього.
До параметрів економічної ефективності належить:
1) продуктивність праці
2) капіталовіддача
3) матеріальна віддача
Кінцевою метою виробництва є задоволення потреб як окремого індивіда, так і всього суспільства. Тому вирішальний показник –соціальна ефективність.
4. Показники ефективності використання ресурсів в охороні здоров’ я
Особливістю розвитку охорони здоров’я є велика роль держави у його регулюванні.
У приватній медицині покупцем є сам споживач, але в національній системі охорони здоров’я покупець – вже не кінцевий споживач, а держава.
Держава може вводити раціонування державної медицини допомоги та контроль за її якістю.
Аллокаційна ефективність на мікрорівні полягає у найбільш раціональному розподілі коштів між лікувальними закладами або структурними підрозділами медичної організації.
Показовим прикладом низької аллокаційної ефективності є ситуація, за якої в деяких обласних лікарнях використовують більш застаріле обладнання, ніж у районних лікарнях, де кількість хворих значно менша і рівень кваліфікації лікарів – нижчий.
Друга особливість пов’язана з підрахунком показників економічної ефективності медичних послуг. Вона означає співвідношення кількості пролікованих хворих та витрачених при цьому людських і речових факторів виробництва.
Третя особливість застосування показників ефективності в охороні здоров’я полягає у тому, що соціальна ефективність, або результативність лікування.
До того ж, соціальна ефективність передбачає покращення здоров’я пацієнтів при незмінному або скороченому рівні витрат на їх лікування.
Ось чому показники результативності у літературі – це зовнішня ефективність.
Про низьку соціальну ефективність охорони здоров’я свідчить виконання національної програми профілактики ВІЛ-інфекції на 2004-2008рр. Вона не призвела до стабілізації темпів поширення цієї хвороби в Україні, не зважаючи на значні фінансові ресурси, що виділені на її реалізацію (майже 1,8 млрд. грн.). Головна причина – 75% їх витрачено на лікування, а не на профілактику.
Зараз більш актуально вивчення ефективності фінансового менеджменту в лікувальних закладах.
Ігнорування економічної складової веде до того, що не враховуються і не аналізуються причини неформальних економічних відносин у медицині, які ґрунтуються на тіньовій доплаті за лікування, діагностичні процедури.
Тому суспільство зацікавлене у досягненні соціально-економічної ефективності медичних послуг.
Питання для самоконтролю:
Що таке потреби?
Розкрийте класифікацію потреб.
Назвіть види обмеженості.
Виробництво – це…
Що являє собою праця?
Що таке капітал?
Охарактеризуйте піраміду потреб.
Що розуміють під економічною ефективністю?
Назвіть параметри економічної ефективності.
Де ми можемо спостерігати за не ефективним впровадженням фінансового менеджменту?