13. Функція витрат та методи її визначення

Ім'я файлу: методичні рекомендації для заочної форми (1).doc
Розширення: doc
Розмір: 50кб.
Дата: 09.06.2023
скачати
Пов'язані файли:
ГР.docx

ЗМІСТ
13. Функція витрат та методи її визначення.

38. Складання та взаємоузгодження бюджетів.

Завдання 2

Завдання 3

Список використаної літератури

13. Функція витрат та методи її визначення.

Функція витрат - це математичний опис взаємозв'язку між витратами та їх факторами.

Наявність різних витрат ускладнює побудову функції витрат.

На витрати зазвичай впливає декілька факторів, проте для спрощення будують однофакторну модель, обравши найвагоміший фактор: У=а+bх

де У – загальні витрати;

а – загальні постійні витрати;

b – змінні витрати на одиницю діяльності;

х – фактор витрат (обсяг діяльності).

Основним призначенням функції витрат є передбачення загальної величини витрат при різних обсягах діяльності.

Відповідно до характеру емпіричних даних розрізняють:

лінійні функції, що описують прямолінійні залежності;

функції вищого порядку, які описують криволінійні залежності.

Якщо при аналізі емпіричних даних виявляється прямолінійна залежність, то рівняння набуває вигляду: y = а + bx,

де у — сукупні (загальні) витрати ; а — сукупні постійні витрати;

b — змінні витрати на одиницю продукції (діяльності); х — значення фактора витрат.

Відповідно при наявності даних про х та у завдання полягатиме у визначенні параметрів а і b.

Як зазначалося раніше, наявність змішаних витрат значно ускладнює побудову їх функції. Тому використовують наступні методи її визначення:

метод технологічного (інженірінгового) аналізу;

метод аналізу рахунків;

метод візуального пристосування (графічний);

метод аналізу діапазону обсягів діяльності ( мінімаксний, вищоїнижчої точки);

регресійний аналіз (статистичний метод) та ін.

Б. Райан виділяє лише два методи: аналітичний і статистичний, а А. Яругова — три методи: технологічний, безпосередньої оцінки і статистичний.

Метод технологічного (інженірінгового) аналізу передбачає визначення функції витрат шляхом аналізу організаційнотехнологічних процесів, які призводять до виникнення витрат та пов’язаних з ними результатів діяльності. Його основна перевага полягає в тому, що він забезпечує найточніші прогнозні значення витрат порівняно з іншими методами, що будуть розглянуті нижче. Застосування технологічного аналізу особливо ефективне в тих виробництвах, де існує тісний зв’язок між використаними ресурсами та одержаними результатами і відповідно де з достатньою впевненістю можна передбачити результати діяльності, що будуть одержані за заданими вхідними ресурсами, які досить легко оцінити заздалегідь.

Перевагою даного методу є і той факт, що він дає можливість визначати оцінку майбутніх витрат навіть за відсутності статистичних даних, зокрема у випадку необхідності оцінки витрат на виробництво нової продукції. Це — єдиний метод оцінки витрат, зорієнтований на майбутні операції і не потребує вивчення минулої діяльності.

Разом з тим метод технологічного аналізу має і певні вади, які полягають, передусім, у надзвичайній складності оцінки витрат, що потребує спеціальних знань та досвіду у галузі операційних досліджень або технології виробництва. А спрямованість визначення оцінки витрат на майбутнє не завжди може привести до точних результатів.

Майже протилежним з позицій методологічної точності є метод оцінки на основі аналізу рахунків. Цей метод передбачає підхід до оцінки витрат на основі вивчення і використання даних бухгалтерських рахунків. Рахунки за попередні періоди досліджують стосовно кожного виду витрат, які потрібно оцінити щодо їх класифікації на постійні та змінні. На основі моделі поведінки витрат у минулому й досягнутого рівня ділової активності підприємства визначають ступінь залежності витрат відносно зміни обсягу діяльності, що дає можливість виділити змінні та постійні витрати.

Минулу оцінку витрат коригують на кумулятивні темпи інфляції, обсяг випуску, інші параметри діяльності, щоб одержана таким чином оцінка відображала перспективні умови. Цей метод оцінки широко використовується на практиці.

38. Складання та взаємоузгодження бюджетів.
Відправною точкою бюджетування є розробка бюджету продаж, який передбачає запланований обсяг продажу окремих видів продукції. Складання всіх інших бюджетів базується на бюджеті продаж, тому, що він визначає майбутній обсяг виробництва або закупок товару, витрати на виробництво і на збут, рух грошових коштів і т. ін.

Бюджет продаж складається на підставі прогнозу експертів (спеціалістів – маркетологів) про можливі обсяги реалізації та рівень цін у наступному бюджетному періоді. Він включає обсяг продажу за видами продукції, ціну продажу, доход від реалізації.

Бюджет продажу складається, при необхідності, з деталізацією:

– по періодах року (як правило, по місяцях);

– по видах продукції;

– по географічних зонах, регіонах, країнах;

– по продавцях (магазинах, філіях, представництвах і т. ін);

– по покупцях (клієнтах), каналах реалізації.

Одночасно з бюджетом продажу складають графік надходження грошовихкоштів від реалізації. При цьому враховують умови розрахунків за продаж продукції в кредит (з оплатою через 30, 45 або 60 і більше днів). Наприклад, частина покупців оплачують борги протягом 30 днів з часу відвантаження продукції, а частина – протягом 60 днів.

Бюджет виробництва складається на основі даних бюджету продаж з урахуванням зміни залишків готової продукції на початок і кінець бюджетного періоду. Необхідний запас готової продукції визначають, виходячи із запланованого обсягу продаж наступного періоду, очікуваної зміни попиту на продукцію, ритмічності надходження готової продукції з виробництва і т. ін. Обсяги запасів готової продукції планують, звичайно, у відсотках від обсягу продажу на ступного періоду.

Бюджет виробництва складають для кожного виду продукції зокрема.

Заплановані обсяги виробництва треба узгодити з виробничими можливостями (потужностями) підрозділів.

Бюджет виробництва є підставою для складання інших операційних бюджетів, пов’язаних з плануванням витрат на виробництво.

Бюджет прямих витрат праці складають на підставі бюджету виробництва, встановлених технологічних норм витрат праці на одиницю продукції та тарифних ставок робітників відповідної кваліфікації (розряду). Розрахунки можуть виконуватися на підставі технологічних карт окремих процесів або середніх показників з розрахунку на одиницю продукції.

Завдання 2
Підприємство «Алікон» у звітному році мало такі показники витрат, грн:

придбання сировини і матеріалів — 75300;
транспортування сировини від постачальника на підприємство - 1680;
прямі витрати на оплату праці - 69000;
непрямі витрати на оплату праці виробничого персоналу — 27780;
витрати на реалізацію продукції - 33160;
загальногосподарські витрати - 20000;
витрати на утримання і експлуатацію обладнання — 25620;
адміністративні витрати - 61080;
інші загальновиробничі витрати — 11400.

Доход від реалізації продукції становив 385500 грн.

Підприємство використовує систему періодичного обліку запасів.

Залишки на рахунках запасів у звітному році складали:

Рахунок	На початок року	На кінець року
Сировина і матеріали	13290	14610
Незавершене виробництво	4410	6450
Готова продукція	30720	56880

Необхідно визначити:

вартість витрачених на виробництво матеріалів;
загальну суму поточних витрат на виробництво;
собівартість виробленої готової продукції;
собівартість реалізованої продукції;
валовий, операційний (до оподаткування) і чистий прибуток (після оподаткування) за діючої ставки податку на прибуток, для чого скласти схематично звіт про фінансові результати.

1. 14610 – 13290 = 1320

2. 75300 - 1320= 73980

3. 1680+69000+27780+20000+25620+11400= 155480

4. 385500-155480-73980=156040

5. 156040-33160-61080=61800

6. 385500*0,18= 385500-69390= 316110

Завдання 3
Визначити чистий прибуток, використовуючи метод повного розподілу витрат за даними, наведеними у таблиці. Відсутні показники розрахувати самостійно.

Навести алгоритм визначення невідомих показників.

№ з/п	Показник	Код рахунку	Сума, грн
1	Дохід від реалізації	101	1500
2	Залишок готової продукції на початок кварталу	102	220
3	Собівартість випущеної продукції: а) змінні витрати виробництва б) постійні витрати виробництва	103	850 260
4	Залишок готової продукції на кінець кварталу	104	80
5	Собівартість реалізованої продукції	105	1110
6	Валовий прибуток	106	390
7	Комерційні (збутові) та адміністративні витрати	107	100
8	Прибуток до оподаткування	108	390
9	Податок на прибуток	109	70
10	Чистий прибуток	110	320

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Школьник І.О. Фінансовий аналіз: навч.посіб./За заг. ред. І.О. Школьник.-К.: Цент учбової літ-ри, 2016.-368 с.
Крупка Я.Д. Фінансовий облік: підруч./Я.Д.Крупка, З.В.Задорожний, Н.В. Гудзь.-4-те вид..-Тернопіль:ТНЕУ,2017.-451 с.
Плиса В. Й., Плиса З. П. Теорія бухгалтерського обліку : навч. посібник. Львів: Видавництво ННВК „АТБ”, 2017. 200 с.
Плиса В. Й., Плиса З. П. П389 Теорія бухгалтерського обліку : підручник. Львів : Видавництво ННВК „АТБ”, 2023. 302 с.
Бухгалтерський облік : навчальний посібник / В. М. Краєвський, О. П. Колісник, Н. В. Гуріна та ін. – Ірпінь : Університет ДФС України, 2021. – 388 с. – (Серія «На допомогу студенту УДФСУ», т. 94).

© Усі права захищені
написати до нас