Ім'я файлу: Корпоративна культура.docx
Розширення: docx
Розмір: 11кб.
Дата: 02.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД.docx
Презентація до практичного заняття.ppt
Розширення: docx
Розмір: 11кб.
Дата: 02.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД.docx
Презентація до практичного заняття.ppt
1. Які типи корпоративних відносин Ви можете назвати? Коротко охарактеризуйте їх.
Розрізняють такі корпоративні відносини: бюрократична (ієрархічна), кланова, адхократична і ринкова.
Бюрократична (ієрархічна) культура характеризується як формалізоване і структуроване місце роботи; ефективні лідери – це кращі координатори й організатори.
Кланова культура уособлює організацію сімейного типу і характеризується як дружнє місце роботи, де люди мають багато спільного і довіряють один одному; лідери виступають у ролі вихователів, батьків.
Адхократична культура характеризує динамічне, підприємницьке і творче місце роботи; люди здатні йти на ризик і приносити себе в жертву. Ефективне лідерство виявляється в умінні прогнозувати, новаторстві й орієнтації на ризик.
Ринкова культура оцінюється як місце для роботи, яка орієнтована на кінцеві результати; лідери – це господарі і суворі конкуренти.
2. Який зміст Ви вкладаєте у поняття «соціально-
психологічний клімат»?
Соціально-психологічний клімат – це якісна сторона міжособистісних відносин, що виявляється у вигляді сукупності психологічних умов, які сприяють чи перешкоджають продуктивній спільній діяльності і всебічному розвитку особистості в групі. Відносини в організації є проявом корпоративної культури співробітників та їх особистої загальної культури. Водночас вони формують таку своєрідну мінливу і важливу для людини
характеристику організації як її соціально-психологічний клімат, який відображає уявлення людей про стан корпоративної культури
3. Які чинники впливають на соціально-психологічний
клімат колективу навчального закладу? Коротко їх охарактеризуйте.
Під соціально-психологічним кліматом трудового колективу ВНЗ розуміють стан психологічного і духовного здоров’я колективу, який визначається особистісними якостями керівника і стилем його керівництва, а також залежить від якості ділових
і міжособистісних комунікацій.Корпоративна культура ВНЗ і соціально-психологічний клімат взаємозв’язані між собою, зокрема, спостерігається прямий і обернений зв’язок між ними.Водночас важливим чинником соціальнопсихологічного комфорту співробітників є відповідність актуального типу корпоративної культури (того, який існує
в конкретний момент) і того, якому працівники віддають перевагу (який бажаний для них). Існують чинники моральності і соціальнопсихологічного клімату, які не зв’язані з корпоративною культурою (соціальні та економічні особливості життєдіяльності організації).
4. У чому полягає мобінг, булінг і босінг?
«Мобінг» (mobbing або ganging up) – форма психологічного насилля у вигляді цькування співробітника у колективі з метою його подальшого звільнення.
«Булінг» (bullying) – агресивну поведінку, що виражається у жорстокості, переслідуванні людини, спробах принизити й образити співробітника.
Вертикальний вид мобінгу, який зумовлений субординаційними відносинами, називають «босінг» (психологічне насилля з боку керівника). Іноді босінг провокує або стає відправною точкою для поширення горизонтального мобінгу.
5. Які існують види комунікацій усередині організації,
зокрема навчального закладу?
Комунікації в середині будь-якої організації, зокрема і ВНЗ, також покликані сприяти
формуванню, управлінню й розвитку корпоративної культури, отже, комунікації є чинником, що сприяє цьому процесу. Комунікації у ВНЗ виконують роль механізму, завдяки якому викладач отримує знання про корпоративні цінності і норми, моделі поведінки, водночас у закладі генеруються нові цінності і знання. Важливим для формування корпоративної культури ВНЗ є управління комунікаціями всередині закладу на стратегічному й оперативному рівнях. На стратегічному рівні управління комунікаціями здійснюється розробка системи корпоративних цінностей і принципів ВНЗ з урахуванням ринків освітніх послуг і праці. Система цінностей стає основою корпоративної культури закладу. На оперативному рівні управління внутрішніми
комунікаціями здійснюється розробка, впровадження й актуалізація системи корпоративних домовленостей і стандартів, що регламентують ділову взаємодію всіх співробітників (адміністрації, викладачів) між собою і з зацікавленими сторонами ринку освітніх послуг.
6. Яку роль відіграють неформальні комунікації
в організації? Чи можна ними керувати?
Неформальну систему комунікацій в організації називають «виноградною лозою». Вона є вираженням природної потреби людини в комунікаціях, а практична реалізація принципу свободи слова є природною, нормальною діяльністю
З позиції менеджменту, «виноградна лоза» – це стійкий канал зворотного зв’язку, за яким до керівника поступають значні обсяги інформації про співробітників організації та їх діяльність, а працівникам вона дозволяє інтерпретувати поведінку керівництва.
Розрізняють види ланцюгів «виноградної лози», за якими розповсюджується інформація: односпрямований ланцюг (кожний говорить дещо комусь іншому, але одному); чутки (один передає інформацію всім); ймовірнісна (новина розповсюджується спонтанно, випадково); кетяжна (інформацію передають вибірково, лише
деяким співробітникам).
7. Чому існують різні типології корпоративної культури?
Відповідно до того, які параметри дослідники беруть за основу, існують різні класифікації типів корпоративної культури. Їх використовують при розробленні діагностичного інструментарію для вивчення типу і рівня сформованості корпоративної культури в організації. На основі їх вивчення науковці і практики розробляють стратегію змін у розвитку й управлінні корпоративною культурою.
8. Назвіть специфічні риси корпоративної культури ВНЗ.
До специфічних особливостей корпоративної культури ВНЗ слід віднести її неоднорідність. Специфіка корпоративної культури ВНЗ зв’язана також із тим, що адміністрація закладу є невеликою за чисельністю у порівнянні з іншими організаціями (ректорат, адміністрація підрозділів – інститутів/деканатів, кафедр). Проте, як правило, формування корпоративної культури ініціюється і здійснюється саме адміністрацією закладу. Тому й виникає ефект «тяжіння до вертикалі»: адміністрація зацікавлена і стурбована станом корпоративної культури, реалізацією заходів щодо її
формування, а викладачі не задіяні в цьому процесі.
9. У чому полягає сутність філософії, місії, візії та іміджу
вищого навчального закладу?
Зміст поняття «місія» організації містить у собі основні цілі її існування. Місія ВНЗ розробляється на основі законодавчих і нормативних документів і специфіки його діяльності. Кожний університет має свою історію, ознайомлення з якою відбувається в музеях, на виставках, презентаціях. Знайомство з університетом починається
з мети його діяльності, місії і перспективи або візії (Vision). Згідно з основами менеджменту й освітнього менеджменту мета організації – це кінцевий результат, на який спрямована діяльність організації, це відповідь на запитання: для чого
організація існує. Місія як більш широка концепція існування організації, повинна містити в собі три головні складові: мета (про яку йшлось вище), спосіб участі організації у досягненні цієї мети і значення – утвердження провідних досягнень місії. Загальне уявлення про організацію у майбутньому створює перспектива або
візія (Vision).З корпоративною культурою вищого навчального закладу тісно зв’язане поняття «імідж». Останній виступає в ролі інтегральної характеристики корпоративної культури організації.
10. Які чинники впливають на створення іміджу вищого
навчального закладу? Назвіть елементи іміджу закладу вищої
освіти.
Формування іміджу відбувається у двох напрямах: усередині університету (образ організації, який усвідомлюється через систему цінностей, норм самими співробітниками) і ззовні (образ, який створюється організацією для зовнішнього середовища). У такому випадку імідж викладача ВНЗ і ступінь сформованості його
корпоративної культури є ретрансляторами іміджу і корпоративної культури закладу вищої освіти.Відзначино, що формування позитивного іміджу дозволяє організації, в тому числі й університету, конкурувати на ринку освітніх послуг.