Письмово дати відповіді на наступні питання: 1) Вогнищевий туберкульоз, його різновидності, методи діагностики. Вогнищевий туберкульоз легень характеризується наявністю різного генезу та давності невеликих (до 10 мм у діаметрі, переважно продуктивного характеру), вогнищ у межах 1 - 2 сегментів в одному або обох легенях та малосимптомним перебігом. Розрізняють м'яковогнищевий і фіброзно-вогнищевий туберкульоз легень. Згідно до сучасної класифікації туберкульозу, м'яко - вогнищевий - це вогнищевий туберкульоз у фазі інфільтрації, тобто свіжа форма захворювання, яку потрібно лікувати. Фіброзно - вогнищевий - це вогнищевий туберкульоз у фазі ущільнення і звапнення. Методи діагностики: Рентгенологічно у двох проекціях, КТ 2) Інфільтративний туберкульоз, класифікація інфільтратів по формі, в залежності від цього клінічні та рентгенологічні ознаки. Інфільтративний туберкульоз легень — специфічний ексудативно - пневмонічний процес протяжністю більше 10 мм зі схильністю до прогресуючого перебігу. За клініко - рентгенологічними ознаками виділяють наступні форми інфільтрату: Лобулярний — негомогенна тінь, що являє собою великі і малі вогнища, які злилися в один чи кілька конгломератів, у центрі їх часто відбувається розпад. Округлий (Ассмана - Редекера) - округлої форми гомогенна тінь малої інтенсивності з чіткими контурами. Можливе утворення деструкції легеневої тканини, яка визначається на ранніх етапах тільки при томографічному дослідженні у вигляді прояснення. Хмароподібний (Рубінштейна) - характеризується наявністю ніжної, слабкої інтенсивності гомогенної тіні з нечіткими розмитими контурами. Часто спостерігається швидкий розпад легеневої тканини і утворення каверни. Лобіт - поширений інфільтративний процес, що охоплює цілу частку легені. Тінь частіше має негомогенний характер з наявністю поодиноких або численних порожнин розпаду. В окремих випадках можливе утворення порожнин великих або гігантських розмірів. За локалізацією найчастіше спостерігається правосторонній верхньочастковий лобіт. Перисцисурит - велика інфільтративна тінь з наявністю чіткого краю з одного боку та розмитого - з іншого. Такий характер тіні визначається ураженням міжчасткової плеври, іноді з накопиченням ексудату. Як і при інших варіантах, може бути розпад легеневої тканини. 3) Казеозна пневмонія. Особливості перебігу, діагностики, диференціальної діагностики. Казеозна пневмонія - це гостра специфічна пневмонія, яка характеризується швидко наростаючими казеозно - некротичними змінами і тяжким, нерідко швидко прогресуючим, з летальним наслідком, перебігом. Основні клінічні ознаки лобарної казеозної пневмонії: гострий раптовий початок з високою гарячкою, наростаюча інтоксикація, задишка, біль у грудях, кашель з виділенням мокротиння, яке містить домішки крові. Перкуторно виявляється тупий звук, аускультативно - велика кількість звучних різнокаліберних, іноді хлюпаючих, вологих хрипів. МБТ в харкотинні виявляються у разі утворення порожнин розпаду. При дослідженні крові - лейкоцитоз (14—20 х 109/л), зсув лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ до 50 - 70 мм/год. Рентгенологічно визначається масивне затемнення без чітких меж з наявністю порожнин розпаду або масивні вогнищеві тіні зливного характеру. Діагностичні критерії казеозної пневмонії: у хворого з казеозною пневмонією обличчя бліде, а при плевропневмонії відмічається рум'янець на щоках; температура тіла інтермітуюча, а при плевропневмонії зберігає стабільність; остуда не характерна для казеозної пневмонії; аускультативно відмічається велика кількість різнокаліберних вологих хрипів ("хлюпаючі хрипи"), відсутня стадійність змін і крепітація; рентгенологічно - локалізація у верхній частці. Тінь неоднорідної структури, без чітких контурів з наявністю порожнин розпаду, по периферії і в іншій легені - вогнища бронхогенного обсіменіння; неспецифічна пневмонія рідко виходить за межі своєї частки; діагноз підтверджується виявленням МБТ у харкотинні; при плевропневмонії стан хворого поліпшується під впливом антибіотиків широкого спектру дії. 4) Туберкульома легень, клініка особливості діагностики, лікування. Туберкульома легень - різного ґенезу інкапсульоване, з переважанням казеозу утворення, більше 10 мм в діаметрі, з малосимптомним перебігом. Туберкульома найчастіше локалізується у легенях, але може також виникати в лімфатичних вузлах, нирках, мозку, статевих органах. Частіше ця форма туберкульозу зустрічається в осіб молодого і зрілого віку. За перебігом виділяють: а) туберкульоми із стабільним перебігом - ті, що тривалий час зберігаються у хворих без динаміки; б) туберкульоми із регресуючим перебігом - повільно зменшуються і поступово на їх місці утворюється вогнище, фіброзні зміни; в) туберкульоми із прогресуючим перебігом - це туберкульоми, в яких із часом з'являється розпад. Туберкульозна інтоксикація виражена слабко. Перкуторно притуплення легеневого звуку визначається лише у тих випадках, коли туберкульома має понад 4 см у діаметрі. З прогресуванням туберкульоми посилюється інтоксикація, на фоні везикулярного дихання можуть вислуховуватись вологі хрипи, які виникають тільки у разі розпаду туберкульоми, з'являється мокротиння, в якому знаходять мікобактерії туберкульозу. Рентгенологічно видно тінь округлої форми, не пов'язану з коренем легені. На фоні гомогенної округлої тіні можуть бути включення петрифікатів, що відрізняє туберкульому від периферичного раку легені. При прогресуванні визначається прояснення частіше серпоподібної форми, розміщене ексцентрично. Поява щілинної порожнини в туберкульомі свідчить про її розпад або усихання казеозних мас і відокремлення їх від капсули туберкульоми. Особливості лікування. Прогресування туберкульоми спостерігається у 50 - 60 % хворих. У таких випадках рекомендують економну резекцію легень, оскільки навіть тривале антибактеріальне лікування не має ефекту. Якщо немає загострення й інтоксикації, то питання про хірургічне лікування виникає тільки тоді, коли діаметр туберкульоми перевищує 3 см 5) Проведіть диференціальну діагностику (можна у вигляді таблиці - ознака по вертикалі, захворювання - по горизонталі)синдрому круглих затемнень легень (4-5 захворювань)
|