Ім'я файлу: Cтабілізація грошової одиниці в Україні з 1996 року.doc
Розширення: doc
Розмір: 70кб.
Дата: 20.07.2023
скачати
Розширення: doc
Розмір: 70кб.
Дата: 20.07.2023
скачати
План
План 2
Вступ 3
1. Гривня - грошова одиниця незалежної України. 4
2. Підсумки впровадження гривні для економіки 7
Висновки 11
Список використаної літератури 13
Вступ
Українські гривні – не тільки грошові знаки. На них, у них – наша історія і наш загнаний колись у підпілля, але збережений патріотизм.
Найменування грошової одиниці виникає, як правило, історично. Навіть коли молоді держави створюють нові грошові системи, назви для своїх грошових одиниць (національних валют) вони шукають в своїй історії чи в історії корінної нації відповідної країни. Так, зокрема, поступила Україна. Нову національну валюту рішенням Верховної Ради України названо гривня.
1. Гривня - грошова одиниця незалежної України.
Посилення в 1995 році й першій половині 1996 року стабілізаційних процесів в економіці, зокрема значне зниження темпів інфляції, істотне призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського рубля до іноземних валют, зростання доходів населення, створили належні умови для впровадження гривні, що відповідно до Конституції України є грошовою одиницею нашої держави. У самий короткий строк цю норму Конституції України було повністю реалізоване.
Головними завданнями грошової реформи були: заміна тимчасової грошової одиниці - українського рубля - на національну валюту - гривню; зміна масштабу цін; створення стабільної грошової системи й перетворення грошей у важливий стимулюючий фактор економічного й соціального розвитку. Це передбачало закріплення фінансової стабільності, що зложилася напередодні грошової реформи, прискорення розрахунків, залучення в банківську систему надлишкової готівки, забезпечення стабільності національної валюти.
Уперше за всю історію України проведені цивілізована неконфіскаційна грошова реформа й забезпечена недоторканність наявних перед реформою грошових заощаджень населення.
Вибір прозорого варіанта й безконфіскаційного типу грошової реформи був обумовлений необхідністю: забезпечення повної довіри населення до нової національної валюти й, як результат, - довіри до політики Уряду й економічних реформ, які воно проводить; утримання стабільності на грошовому, споживчому й валютному ринках України; запобігання спекулятивних операцій при обміні рублів на гривні.
Указ Президента України про її впровадження майже збігся в часі з урочистою оцінкою п'ятої річниці Незалежності України 24 серпня 1996 року. 25 серпня цього ж року у всіх засобах масової інформації був оголошений Указ Президента України Леоніда Кучми "Про грошову реформу в Україні".
Відповідно Указу Президента України грошова реформа в нашій державі проводилося від 2 до 16 вересня 1996 року з оптимальними зручностями для населення й без значних соціальних конфліктів.
У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано в гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ і організацій, а також внески громадян. Карбованцеві внески населення було перераховано в гривні за курсом 100000 рублів за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій з вільним їхнім використанням у гривнях.
У період проведення грошової реформи жителі й гості України могли вільно розпоряджатися наявними рублями - купувати товари, оплатити всі види послуг, розміщати на внески в банки, здійснювати інші платежі й при бажанні обмінювати рублі на гривні.
Протягом 15 днів - від 2 до 16 вересня 1996 року - у наявному обороті одночасно вільно використалися як гривні, так і рублі з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року прийом рублів на всі види платежів був припинений і єдині законні кошти платежу на території України із цього моменту постійна гривня.
З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій і інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювалися тільки в новій національній валюті.
Для проведення обміну рублів на гривні, населенню було створено розгалужену мережу обмінних пунктів комерційних банків - понад 10000, близько 92000 комісій з обміну на підприємствах, в установах і організаціях. Для обслуговування пенсіонерів до обміну було притягнуто понад 14000 підприємств зв'язку. Усього за період реформи (з 2 по 16 вересня 1996 року) за обміном звернулося 11,3 млн. чоловік, у тому числі близько 3 млн. пенсіонерів. Загальна сума вилучених з обороту рублів за період реформи становила 310 трлн. рублів. З огляду на, що значна сума рублів після проведення реформи залишилася не обміненої населенням, Державна комісія із проведення в Україні грошової реформи, а пізніше Національний банк України своїми рішеннями продовжували ще майже рік проводити обмін рублів на гривні З обліком усього періоду обміну рублів на гривні Національним банком України вилучений з обороту більший 311 трлн. рублів.
Головним досягненням грошової реформи було те, що вдалося втримати стабільність на грошовому, споживчому й валютному ринках. Прогнози щодо наслідків реформи, розроблені Урядом і Національним банком України, повністю виправдалися.
По-перше, удалося одержати інфляцію в прогнозовані до кінця 1996 року параметрах 1-2% на місяць. Ця тенденція збереглася й в 1997 році.
По-друге, з перших днів реформи й до кінця місяця Національним банком України підтримувався стабільний курс гривні до іноземних валют, зокрема, 176 гривень за 100 доларів США, що відповідало курсу, що зложився в рублях напередодні грошової реформи. Відносна стабільність курсу гривні була закріплена в 1997 році.
По-третє, проведення реформи прискорило рух грошей, надходження їх на рахунки в банках, збільшилися заощадження населення, що було проявом довіри до національної валюти.
Грошова реформа в Україні стала надзвичайною подією для нашої держави, у результаті якої було створено один з невід'ємних атрибутів державності - національні гроші. Закордонні аналітики привітали здійснення грошової реформи в нашій державі, розглядаючи введення української валюти - гривні - як свідоцтва початку стабілізації української економіки.
Національний банк України, керуючись положеннями Конституції України, бачить своєю основною метою забезпечення стабільності гривні. Адже без стабільної національної валюти не може бути незалежної й суверенної держави.
Після оголошення Указу Президента України "Про грошову реформу" Національний Банк України оприлюднив адресоване всім регіональним керуванням Нацбанку й комерційних банок "Повідомлення для банків", де містилися офіційні описи всіх грошових знаків, які вводяться в оборот відповідно до Указу:
"Із другого вересня 1996 року в Україні вводиться в оборот національна валюта ГРИВНЯ. В оборот уводяться банкноти номінальною вартістю 1 (два дизайни), 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень і монети номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок. Одна гривня рівняється 100 копійкам.
2. Підсумки впровадження гривні для економіки
Проведення грошової реформи було спрямовано на закріплення фінансової стабільності, прискорення розрахунків, залучення в банківську систему надлишкової готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти до іноземних валют.
Головним досягненням є те, що вдалося утримати стабільність на грошовому, споживчому і валютному ринках. Прогнози щодо наслідків реформи, які були розроблені Урядом і Національним банком України, повністю виправдалися.
По-перше, вдалося утримати інфляцію у прогнозованих параметрах: 5,7% за серпень, 2,0% за вересень, 1,5% за жовтень.
Деякий ажіотаж на споживчому і валютному ринках, що на короткий проміжок часу виник напередодні проведення реформи, швидко був погашений шляхом розяснення через засоби масової інформації механізмів і характеру проведення реформи, а також здійснення термінових заходів адміністративного і фінансового характеру та встановлення жорсткого контролю за роботою обмінних пунктів з іноземною валютою.
За порушення правил валютних операцій Національний банк України застосував штрафні санкції до 5 комерційних банків. Для 4 банків та їх філій обмежив дії ліцензій та припинив дію 70 угод з юридичними особами агентами комерційних банків з проведення обміну іноземної валюти.
По-друге, з перших днів реформи Національний банк України підтримував стабільний курс гривні до іноземних валют, зокрема 176 гривень за 100 дол. США, що відповідало курсу, який склався у карбованцях напередодні грошової реформи. Фактично в період реформи і в перші 20 днів після її завершення було зафіксовано курс української грошової одиниці для забезпечення фінансової стабільності. Деяке падіння курсу гривні, яке почалося 7 жовтня, є підтвердженням відновлення режиму плаваючого курсу і виведення його на реальне значення з метою підтримки вітчизняного виробника і стимулювання експорту.
Готівковий курс гривні до іноземних валют в комерційних банках та пунктах обміну іноземних валют в період реформи відповідає офіційному, а в деяких банківських установах був навіть нижчим офіційного.
Національний банк України розробив нові нормативні документи, які значно розширюють можливості фізичних осіб резидентів та нерезидентів, у здійсненні через українські уповноважені банки соціальних платежів в іноземній валюті за межі України, що сприятиме створенню умов для приєднання України до 8 статті Статусу Міжнародного валютного фонду і означатиме офіційне міжнародне визнання гривні конвертованою валютою за поточними операціями.
По-третє, проведення реформи прискорило обіг грошей і сприяло поліпшенню стану грошово-кредитного ринку України. Це насамперед зменшення обсягів готівки в обігу на фоні декого зростання цін та відчутне збільшення ліквідності комерційних банків, що не спостерігалось останнім часом. Так, протягом серпня-жовтня темпи зростання цін споживчого ринку становили 9,4%, а обсяги готівки в обігу за цей період не тільки не зросли, а зменшились на суму близько 150 млн.грн.
За рахунок збільшення строкових депозитів субєктів господарювання та населення ліквідність комерційних банків зросла приблизно на таку ж суму і на кінець жовтня досягла 500-600 млн.грн.
Це сприяло зростанню обсягів кредитів, які комерційні банки надають субєктам господарювання. Загальний обсяг заборгованості за кредитами в національній валюті збільшився з 3,2 млрд.грн. на 1 серпня до майже 3,5 млрд.грн. на 1 листопада, а в іноземній валюті відповідно з 1,30 млрд.грн. до 1,35 млрд.грн. Намітилася тенденція зростання обсягів довгострокового кредитування.
Поліпшилась структура грошової маси. Якщо на 1 серпня питома вага готівки в загальному обсязі грошової маси перевищувала 45%, то на 1 листопада цей показник зменшився і становить 43%.
Напередодні грошової реформи прискореними темпами відбувалось залучення коштів населення на депозити в комерційних банках. Ця тенденція зберігалась під час реформи і після її закінчення. За період з 1 серпня по 1 листопада обсяги вкладів збільшились на 101 млн.грн. (15%) і досягли 785 млн.грн., що свідчить про довіру населення до гривні.
Необхідно відмітити також стабільність рівня процентних ставок банківської системи України за цей період та їх поступове зниження за останні три місяці. Середній рівень процентних ставок за кредитами комерційних банків з 73,4% у червні поступово знизився до 63,6% у жовтні, а за депозитами відповідно з 32,3% до 27,7% (у річному обчисленні).
Проведення реформи сприяло більш активному надходженню платежів від населення за комунальні та інші послуги, збільшенню обсягів реалізації товарів. В результаті за 12 днів реформи в банки надійшло в цілому торгової виручки на суму 761 млн.грн., або на 21,5% більше ніж за відповідний період серпня місяця.
Грошова реформа в Україні це надзвичайна подія для нашої держави, в результаті якої створено один з невід’ємних атрибутів державності. Такий широкомасштабний захід, який передбачав би повну заміну в готівковому обігу за короткий строк (два тижні) грошових знаків, зміну масштабу цін і переведення всієї грошової системи, включаючи і безготівкові розрахунки, на нову грошову одиницю гривню, в історії України проводився вперше.
Відкритий безконфіскаційний характер реформи показав усьому світові, що Україна не пішла шляхом зрівнялівки як засобу регулювання відносин держави і народу. Тим самим створено умови для прискорення широкого спектру позитивних соціально-економічних змін. Особливо позитивне значення цей факт матиме для посилення довіри іноземних інвесторів до України.
В результаті проведення грошової реформи вдалося забезпечити певне покращення стану фінансово-грошової системи. Це сприятиме цілеспрямованому розвитку економіки України.
Висновки
З вищесказаного можна зробити наступні висновки:
Тимчасові гроші не можуть належним чином виконувати одну з найважливіших функцій — функцію нагромадження. Це підриває інтереси економічних суб'єктів до накопичення грошей як джерела інвестування, стримує економічне зростання, знижує ефективність антиінфляційної політики, зміцнення державних фінансів. У зв'язку з цим особливої гостроти набуло питання запровадження в оборот постійної грошової одиниці — гривні. Згідно з Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996 р., з 2 по 16 вересня 1996 р. з обороту був вилучений український карбованець і введена постійна грошова одиниця — гривня та її сота частина — копійка.
Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в Україні проводилась з 2 по 16 вересня 1996 року. Початком реформи стало впровадження в обіг гривні, що обмінювалась у співвідношенні: 1 гривня за 100.000 купоно-карбованців. Одночасно відбулось зменшення у тій же пропорції усіх цінових показників та грошової маси. В результаті нова грошова одиниця виявилася в 100.000 разів більшою від попередньої, у стільки ж разів зросли масштаб цін, купівельна спроможність та валютний курс гривні порівняно з купоно-карбованцем. А саме співвідношення між товарною та грошовою масами в обігу не змінилося. Це очевидна ознака грошових реформ, що проводяться шляхом деномінації. Підсумки свідчать про те, що в цілому вона проходила організовано, з оптимальними зручностями для населення і без значних соціальних конфліктів.
Деякі складнощі з обміном карбованців на гривні, які мали місце в перші дні реформи у зв’язку з недостатністю на рахунках окремих банків і підприємств зв’язку коштів для викупу гривні, були оперативно вирішені шляхом надання їм авансових підкріплень гривневою готівкою.
Банківською системою України вживались заходи щодо виявлення та вилучення з обігу фальшивих грошей. За період реформи комерційні банки вилучили фальшивих карбованців на загальну суму 6,5 млрд.крб. Найбільші обсяги виявлено в Одеській, Закарпатській, Львівській, Запорізькій, Чернівецькій областях та в Автономній Республіці Крим. Робота з вилучення фальшивих грошей здійснювалася в тісному контакті з органами МВС України.
Проведення грошової реформи було спрямовано на закріплення фінансової стабільності, прискорення розрахунків, залучення в банківську систему надлишкової готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти до іноземних валют.
Головним досягненням є те, що вдалося утримати стабільність на грошовому, споживчому і валютному ринках. Прогнози щодо наслідків реформи, які були розроблені Урядом і Національним банком України, повністю виправдалися.
Поліпшилась структура грошової маси. Якщо на 1 серпня питома вага готівки в загальному обсязі грошової маси перевищувала 45%, то на 1 листопада цей показник зменшився і становить 43%.
Проведення реформи сприяло більш активному надходженню платежів від населення за комунальні та інші послуги, збільшенню обсягів реалізації товарів. В результаті за 12 днів реформи в банки надійшло в цілому торгової виручки на суму 761 млн.грн., або на 21,5% більше ніж за відповідний період серпня місяця.
Грошова реформа в Україні ¾ це надзвичайна подія для нашої держави, в результаті якої створено один з невід’ємних атрибутів державності. Такий широкомасштабний захід, який передбачав би повну заміну в готівковому обігу за короткий строк (два тижні) грошових знаків, зміну масштабу цін і переведення всієї грошової системи, включаючи і безготівкові розрахунки, на нову грошову одиницю ¾ гривню, в історії України проводився вперше.
Список використаної літератури
Башнянін Г. І., Богиня Д. П., Загорський В. С. Національна грошова система і проблеми формування номінальної й реальної вартості грошей // Фінанси Україні. — 2002.-.№1.
Гальчинський А. С. Теорія грошей. — К.: Основи, 2003.
Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. — К.: Основи, 1996. — Розд.1.
Гроші та кредит. / За ред.Б. С. Івасіва.- Тернопіль: Карт-бланш, 2000.-510.
Гроші та грошовий обіг. Лагутін В. Д./ навчальний посібник,- К., “Знання“, 2003.
Єпіфанов А. О., Міщенко В. І., Гребник Н. І. Грошово-кредитна політика в Україні; тенденції та перспективи. // Фінанси України, -2000.- №9.
Костіна Н. І. Алексєєв А. А., Василик О. Д. Фінанси: система моделей і прогнозів. Навчальний посібник. — К.: Четверта хвиля, 2001.- 304с.
Мельничук О. М. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2000, -№7.
Опарін В.М. Фінанси.(загальна теорія) -К.: КНЕУ, 2003.
Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. — К.: КНЕУ,2001.-602с.
Синбченко М. І. Кон’юнктурна теорія грошей. М. І. Туган — Барановського.// Фінанси України. — 2000.- №9.