Ім'я файлу: практичне завдання 10.docx
Розширення: docx
Розмір: 18кб.
Дата: 15.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
ефект співприсутності семінар пачк.docx

Методика гри на музичних інструментах

Послідовність навчання дітей дошкільного віку гри на музичних інструментах Навчання дошкільників гри на музичних інструментах включає три етапи: на першому – діти слухають і запам’ятовують мелодії, проспівують їх, знайомляться з прийомами гри, на другому – підбирають поспівки, на третьому – виконують їх за своїм бажанням .

Алгоритм ознайомлення дітей з будь-яким музичним інструментом:

 повідомлення його назви;

 демонстрації зовнішнього вигляду, побудови і назва тих матеріалів, з яких він виготовлений;

 короткі дані з історії виникнення, розвитку та вдосконалення.

Приступаючи безпосередньо до навчання гри на музичних інструментах, педагогу необхідно, в першу чергу, розказати дітям про процес створення музичного інструменту, які майстри працювали над його створенням – конструктор, художник, лісоруб, сталевар, тесляр. Крім того, це не просто красива річ, а музичний інструмент: у нього є свій голос і мова, і діти повинні навчатися розуміти його, "розмовляти" з ним на його мові.

Кульмінацією ознайомлення з інструментом має бути демонстрація його голосу, тобто його тембру, після чого дітям можна поставити запитання:


 який він?


 що нагадує?


 які асоціації викликає?


 що може зобразити голос того чи того інструмента?

У процесі ознайомлення з новим музичним інструментом педагогу необхідно повідомити дітям про звуковидобування, показати їм, як це відбувається. Після цього діти повинні самі потримати інструмент у руках. Доречним буде й залучення самих дітей до аналізу способу гри на інструменті, зокрема через постановку таких запитань:  як тримати інструмент;  якими мають бути під час гри положення тулуба, рук, ніг;  як правильно видобувати звук на тому чи тому інструменті тощо.

Закінчуючи ознайомлення дітей з музичним інструментом, педагог має виконати музичний твір або його фрагмент, демонструючи дітям виражальні та технічні можливості інструмента. Після цього потрібно нагадати дітям, як треба обережно поводитися з інструментом, щоб уникнути травмонебезпечних ситуацій і псування інструмента, а також закцентувати увагу дітей на тому, де він буде зберігатися. Тому дуже добре, коли у приміщенні для музичних занять інструменти розміщені так, що діти мають змогу їх самостійно брати і класти на місце.

Ознайомлення дошкільників з інструментальним світом найдоцільніше починати з шумових ударних інструментів, які не мають звукоряду. Спочатку діти сприймають на слух багатий спектр шумів, порівнюють їх з аналогічними звуками природи – шумом вітру, шелестінням листя тощо. Далі вчаться розрізняти звуки за динамічною шкалою (голосно – тихо), темпову градацію музики (повільно – швидко), володіти ритмікою (вистукують своє ім’я, вірш). Предмети, по яких або якими можна стукати, шурхотіти, шелестіти тощо, зрештою, вже є нетрадиційними ударними інструментами. Вони не потребують попередньої підготовки перед музикуванням на них; наприклад, взяті до рук дитини молоточок, коробка з горішками папірець надають можливість дитині імпровізувати. Для того, щоб заняття з інструментального музикування були для дітей легкими та цікавими, їх варто подавати у формі гри, казки, з посиланням на асоціативне мислення дітей та вже наявний у них музичний та виконавський досвід. Перш ніж розучувати з дітьми на інструменті мелодичні вправи, поспівки та пісні, їх необхідно розучити з дітьми вокально. Так діти краще засвоять поетичний текст, ритмічний і мелодійний малюнки відповідного музичного матеріалу. Після цього музичний інструмент можна використовувати для музикування.

Прийоми навчання дошкільників грі на різних музичних інструментах Прийоми гри залежать від конструкції музичного інструмента, принципу звукоутворення на ньому, характеру виконуваного музичного твору, положення тіла виконавця щодо інструмента (виконавець стоїть перед інструментом, тримає ін. Різні музичні інструменти потребують засвоєння різних прийомів гри.

Ударно-шумові музичні інструменти (барабани, бубони тріскачки, ложки, трикутники. кастаньєти, тандейри, мара каси тощо). Прийоми гри на цих інструментах прості і представляють собою такі природні рухи, як удари, покачування, трясіння. Ноти для всіх цих інструментів записуються на одній лінії ("нитці") без ключа і знаків альтерації. Вони означають тільки ритмічний малюнок і спосіб виконання. Діти 2–3 років можуть використовувати ці інструменти під час танців або слухання музики. Діти четвертого року життя ритмічно проплескують нескладну вправу чи знайому пісню у долоні або грають на бубоні. барабані, трикутнику, брязкальцях. Бажано такі вправи виконувати з кожною дитиною індивідуально.

Барабан – один найдревніших ударних музичних інструментів. Основний прийом гри на барабані – окремі або послідовні удариакценти для підкреслення певного ритмічного малюнку. Інколи для таких ударів можна використовувати також ободок барабана. Перед грою на барабані потрібно встановити правильну початкову позу і положення інструмента відносно дитини. Його слід тримати на рівні пояса. Прийоми видобування звуку на таких музичних інструментах можуть бути різними:  руками – пальцями, м’якою частиною долоні, чи одним великим пальцем по тілу інструмента, що звучить;  паличками.

Мелодійні музичні інструменти характеризуються тим, за їх використання можна зіграти мелодію та видобувати звуки визначеної висоти.

Ксилофон. Мелодійний ударний інструмент, зовні схожий на дзвіночки. Має форму, що складається з дерев’яних брусків. Грають на ньому за допомогою двох дерев’яних паличок з наконечниками з дерева, пластику або щільної гуми. Діапазон звучання – від першої до четвертої октави. Має сухий, клацаючий, дзвінкий звук. Дитячий ксилофон являє собою набір дерев’яних пластинок, розташованих в один ряд і вільно прикріплених на рамі. Вони утворюють звукоряд з діапазоном від ля1 до ля2 . Інструмент настроєний у тональності до мажор.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас