[ Ризик кредитних операцій кредитного банку ] |
|
|
|
|
|
|
|
| ||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 | Основні фонди |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 | Товарно-матеріальні запаси |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 | Короткотермінова дебіторська заборгованість |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 | Гроші |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
11 | Поточні активи ( 8 + 9 + 10 ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12 | Оборотний капітал ( 8 + 10 ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13 | Високоліквідні активи ( 9 + 10 ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
14 | Реалізація |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15 | Валовий дохід |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
16 | Дохід до вирахування відсотків та податків |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
17 | Чистий прибуток |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
18 | Загальна кредиторська заборгованість |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
19 | Платежі по відсотках |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця Фінансові коефіцієнти
№ | Показники |
| '95 |
|
| '96 |
|
| '97 |
|
|
|
|
| 1 півріччя |
| 2 півріччя | 1 півріччя |
| 2 півріччя | 1 півріччя |
| 2 півріччя | Дисперсія | Зміни |
1 | Ліквідності |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.1 | Загальна ліквідність |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2 | Ліквідність оборотного капіталу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.3 | Термінова ліквідність |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 | Управління активами |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.1 | Обіговість товарно-матеріальних запасів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.2 | Кількість днів до отримання заборгованості |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.3 | Обіг основного капіталу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.4 | Обіг загальної вартості майна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.5 | Товарно-матеріальні запаси в днях обороту |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 | Фінансового левереджу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.1 | Ступінь залежності від кредиторів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.2 | Покриття плат. по відсотках прибутком |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 | Прибутковості |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.1 | Дохідність по збуту |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.2 | Основний показник прибутковості |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.3 | Показник прибутковості майна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 | Ринкові |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5.1 | Дохід на 1 акцію |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5.2 | Дивідендний дохід на 1 акцію у відсотках |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5.3 | Ціна акції до прибутку на неї |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5.4 | Відношення ринкової та баланс. вартості акції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця Порівняльні дані з середніми по галузі та прогноз на наступний період
№ | Показники | Власні |
| поточні | Середні | по | галузі | Відхилення | від | середнього | Власний | прогноз |
|
| 1 півріччя |
| 2 півріччя | 1 півріччя |
| 2 півріччя | 1 півріччя |
| 2 півріччя | 1 півріччя | 2 півріччя |
1 | Ліквідності |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.1 | Загальна ліквідність |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2 | Ліквідність оборотного капіталу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1.3 | Термінова ліквідність |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 | Управління активами |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.1 | Обіговість товарно-матеріальних запасів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.2 | Кількість днів до отримання заборгованості |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.3 | Обіг основного капіталу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.4 | Обіг загальної вартості майна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.5 | Товарно-матеріальні запаси в днях обороту |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 | Фінансового левереджу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.1 | Ступінь залежності від кредиторів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.2 | Покриття плат. по відсотках прибутком |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 | Прибутковості |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.1 | Дохідність по збуту |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.2 | Основний показник прибутковості |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.3 | Показник прибутковості майна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 | Ринкові |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5.1 | Дохід на 1 акцію |
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5.2 | Дивідендний дохід на 1 акцію у відсотках |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5.3 | Ціна акції до прибутку на неї |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5.4 | Відношення ринкової та баланс. вартості акції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для аналізу ризику яким обтяжена кредитна операція , корисними можуть стати дані про наслідки впливу несприятливих чинників ризику подібних за суттю кредитних операцій , що були виконані раніше .
Так на Заході регулярно публікуються коментарі до тенденцій у найважливіших зонах ризику . За цими даними можна зробити певні висновки загального характеру .
При використанні аналогів застосовують бази даних та знань стосовно чинників ризику. Ці бази створюються на матеріалах з літературних джерел , пошукових робіт , а також шляхом опитування фахівців .
Отриманні данні обробляють за допомогою кореляційного аналізу на предмет виявлення залежностей та причин з метою врахування потенційного ризику під час нових кредитних операцій ..
Слід зазначити , що більшість експертів вважають , що навіть у найпростіших і найвідоміших випадках невдалого кредитування досить важко створити досить вичерпний та реалістичний перелік сценаріїв можливих невдач . Для більшості можливих невдач та зумовленого ними ризику характерні такі особливості :
Причини з часом нашаровуються одна на одну , має місце тривалий інкубаційний період їх визрівання
Ці невдачі якісно відрізняються між собою
Їх ефект проявляється як результат складної суперпозиції ряду негативних причин.
Аналіз ситуації , яка склалася в банківській сфері , свідчить , що більшість банків зазнають фінансового краху з надзвичайно ризикованою кредитною політикою. Чимало банків мають сьогодні збитки тому , що займалися кредитуванням комерційних структур , котрі будували свій бізнес на інфляційних процесах. За оцінкою експертів , близько половини виданих сум не повертаються клієнтами. Причина цього – в низькому професійному рівні менеджменту комерційних банків, зокрема в тому , що немає науково обгрунтованої методики оцінки кредитоспроможності та ризику неповернення позик і . в результаті , вибору клієнтів кредитування , а також у тому , що бракує спеціалістів , компетентних у підготовці і прийнятті рішень про прийнятність та умови кредитування.
Специфіка кредитного ризику полягає в тому , що його дуже важко обчислити за допомогою математичного апарату і виразити в цифрах. Це пояснюється тим , що існує велика кількість факторів , що формують кредитний ризик , і вплив цих факторів можна оцінити лише на логічному рівні , а вираженню математично вони не підлягають.
При оцінці ризику часто необхідно оперувати специфічними якісними оцінками , котрі не піддаються формальному описанню та документальному оформленню .
Відомо , що джерелом кредитної інформації є як офіційна звітність клієнта так і неформальні данні . Вони представлені в основному якісними показниками , такими як якість управління та діяльність керівництва фірми , репутація керівників , аж до їх морального обличчя , надійність внутріфірмового контролю , обгрунтованість рішень , що приймаються на фірмі , дотримання закону і договірних зобов’язань , стан платіжної дисципліни , обліку , звітності , перспективи розвитку підприємства та багато іншого.
Є багато методів для визначення впливу окремих факторів на формування кредитного ризику , тобто в принципі можливо оцінити кредитний ризик з окремих сторін, а вивести одну агрегатну оцінку на математичному рівні практично неможливо через те , що фактори впливу мають різну природу .
В цьому випадку необхідно використовувати експертний метод оцінки який базується на опитуванні думок певної кількості фахівців ( експертів ) з подальшою обробкою отриманих результатів . Цей метод дає можливість об’єднати результати аналізу відокремлених факторів та досвіду експертів із зазначеного питання.
В практиці провідних банків світу , а в останній час і в практиці вітчизняних , багатьма експертами у вигляді схеми кредитного аналізу застосовується правило шести “Сі” : Character (характер позичальника) capacity( фінансові можливості) capital ( капітал , грошові кошти ) collateral ( забезпечення ) condition ( загальноекономічні умови ) control ( контроль ) . Кожний з розділів зазначених вище характеризує певну сторону діяльність позичальника і може надати необхідну інформацію для складання прогнозів на майбутнє . Більш детальна характеристика правила шести “СІ” наведена у Таблиці № .
Таблиця № . Схема проведення кредитного аналізу ( правило шести “СІ” ) |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Характер
|
Здатність |
Грошові кошти, капітал |
Забезпечення |
Загальноекономічні умови |
Контроль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кредитна історія клієнта |
Дієздатність клієнта і гарантів |
Продаж , прибуток , дивіденди в звітному періоді у порівнянні з минулими
|
Право власності на активи |
Рейтинг у галузі, частка ринку |
Банківське законодавство | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Досвід роботи інших кредиторів з клієнтом
|
Наявність статутних документів |
Забезпеченість власними коштами |
Термін служби активів |
Конкурентноздатність |
Правила кредитування | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Мета позички | Характеристика клієнта: юридичний статус, засновники, основна діяльність тощо. |
Наявність ліквідних резервів |
Залишкова вартість |
Чутливість до змін |
Наявність у клієнта необхідної документації | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Досвід клієнта в складанні планів та прогнозів
|
|
Кредиторська та дебіторська заборгованість |
Борги, обмеження |
Умови на ринку праці |
Кредитна заявка та договір | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кредитний рейтинг клієнта
Для експертного метода характерний високий рівень суб’єктивізму . Іноді експерти не можуть навіть пояснити чому вони приймають певне рішення , бо процес аналізу при експертному методі знаходиться в більшості випадків у сфері інтуіціїї експерта. Але не зважаючи на це можна визначити основні моменти , яких дотримується більшість експертів в процесі аналізу :
На цьому етапі експерт формує базу даних яка може складатися з масивів інформації , що прямо чи опосередковано стосується об’єкту дослідження . До таких масивів може відноситись :
Це правило яким експерт буде користуватися при прийнятті остаточного рішення про рівень ризикованості операції
Наявність великої кількості факторів вимагає від експерта впорядкувати їх надавши кожному певний рівень значущості , який на думку експерта відображатиме ступінь впливу даного фактора на систему взагалі . Також рівень значущості відображає ступінь довіри експерта певній інформації і джерелу з якої вона надійшла .Як правило сума рівнів значущості всіх факторів дорівнює 1 . Але в реальній ситуації експерт просто ранжує фактори за ступенем значущості і на основі такого ранжування і обраного вирішального правила проходить прийняття рішення . Узагальнюючи вище сказане необхідно зазначити , що процес прийняття рішення про кредитування складний і багатогранний . Проте реальність господарської ситуації не дає резерву часу для прийняття подібних рішень . Цим зумовлена необхідність автоматизації вказаної процедури прийняття банківських рішень , найбільш раціональною реалізацією якої є розробка експертної системи підтримки прийняття рішень про кредитування . Але треба пам’ятати , що кінцеве рішення не за машиною , а за людиною тому проблема визначення рівня кредитного ризику це здебільшого проблема високопрофесійних спеціально підготовлених кадрів . 3. 3 Врахування кредитного ризику при обчисленні ставки відсоткаДля викладення даної проблеми слід в першу чергу слід означити певні базові поняття . Кредитний ризик за конкретною угодою - це ймовірність ( p ) отримання банком збитків від невиконання позичальником конкретної кредитної угоди.( 0<p<1 ) Зважений кредитний ризик – добуток суми позики ( Si ), зафіксованої у кредитній угоді та ймовірності невиконання позичальником конкретної кредитної угоди.( p ) Кредитний ризик зя всім портфелем ( D ) який складається з n угод – це cередньозважена величина ризиків за всіма угодами кредитного портфелю .Його можна виразити за допомогою формули наступним чином : ( 1 ) Де : - ймовірність невиконання позичальником конкретної кредитної угоди , і = 1,…n. - сума і-ї позички ( 2 ) Прийнявши ймовірність невиконання позичальником кредитної угоди – р , ймовірність виконання можна визначити як ( 1- р ). Якщо абстрагуватись від таких цілком реальних витрат банку як заробітна платня робітників кредитного відділу банку , витрати на збір та обробку інформації то відсоток за кредитами ( R ) повинен компенсувати часову вартість грошей (вільна від ризику ставка r) та ризик неповернення позики ( p ). Це можна записати у вигляді формули : ( 3 ) Рівняння (3) виражає фундаментальний зв’язок ризику і доходу : відсоткова ставка за позикою збільшується якщо є підстави вважати , що клієнт не погасить кредит. Для банку винагородою за ризик є премія за ризик непогашення ( П ) з рівняння (3) одержуємо:
Для проведення розрахунку сукупного кредитного ризику слід згадати основні правила оперування з ймовірностями : 3.
4.
Застосовуючи дані формули , правила операцій з ймовірностями і враховуючи те , що кредитний ризик є результатом взаємодії декількох ризиків ( див. Вступ ) можна легко обрахувати ставку відсотка по кредитах з різним рівнем ризикованості . Проблема полягає лише втому , що дуже важко точно оцінити рівні складових ризиків , тому для цього як правило використовуються вищезгадані експертні методи. Треба також зазначити , що існує пряма залежність між ризикованістю кредитного портфеля банку та кореляцією окремих кредитних угод. Наприклад , якщо банк додає до вже існуючих кредитів у галузі електроенергетики іще один аналогічний , то він тим самим значно підвищує ризикованість всього портфеля. Виходячи з вищесказаного необхідно врахувати дану компенсацію за портфельний ризик . Математично це виглядає так :
Де: - відсоток за позикою d – показник зміни середньозваженого ризику портфеля
D0 – Середньозважений ризик кредитного портфеля без урахування даної позики D1 - Середньозважений ризик кредитного портфеля з урахуванням даної позики З наведених формул очевидно , що якщо нова позика збільшує (зменшує) середньозважений ризик кредитного портфеля ( D ) , то премія за кредитний ризик ( R - r ) за даною угодою має бути збільшена (зменшена) у співвідношенні ( 1+d ). Наприкінці слід зазначити , що видаючи кредит слід керуватися в першу чергу здоровим глуздом і коли сукупний кредитний ризик , тобто апріорна можливість невиконання позичальником кредитної угоди складає більше 45 – 50 %, то мабуть слід відмовити цьому позичальнику і вже не розраховувати ніякі ставки відсотків. ВисновкиМасові неплатежі в нашій країні на сьогоднішній день в більшості випадків пов’язані з недооцінкою моментів кредитного ризику , з нецивілізованим підходом банків на початку розвитку ринкових відносин до своєї кредитної політики. При розгляді заявки про кредитування необхідно враховувати найдрібніші деталі стосовно потенційного клієнта , інакше банк може зазнати величезні втрати . Кредитним відділам банків необхідно постійно враховувати , аналізувати зарубіжний та всезростаючий вітчизняний досвід Розглянувши проблему визначення та аналізу кредитного ризику в комерційному банку я прийшов до висновку , що вона фактично складається з трьох частин : 1. Зібрати якомога більшу кількість достатньо повної інформації про потенційного позичальника , яка б надала можливість охарактеризувати його самого та його діяльність з більшої кількості боків 2. Первинна обробка зібраної інформації, розрахунок первинних показників та ін. 3. Третя, і основна , на мою думку проблема, це - знаходження висококваліфікованих спеціалістів з енциклопедичними знаннями в усіх галузях економіки , які здатні постійно вирішувати нетрадиційні задачі нетрадиційними методами . Виділення третьої проблеми як основної основане на специфіці кредитного ризику , яка полягає в тому , що на нього прямо чи опосередковано впливає велика кількість економічних факторів та ризиків , цей вплив настільки неоднорідний , що поєднати його в один кількісний показник практично неможливо. Це здатна зробити лише людина з вищеназваними якостями на логічному , а інколи і на інтуїтивному рівні .Дефіцит саме таких спеціалістів в більшості випадків був причиною необгрунтованої кредитної політики , яка призвела багато українських банків до банкруцтва. Список використаної літератури
|