[ Інвестиційна діяльність у РФ ] | ||
Відтік | Капіталовкладення, витрати на пуско-налагоджувальні роботи, ліквідаційні витрати в кінці проекту, витрати на збільшення оборотного капіталу та засоби, вкладені в додаткові фонди. | |
Розподілені по кроках розрахункового періоду витрати по створенню та введенню в експлуатацію нових основних засобів та ліквідації, заміщенню або відшкодуванню вибувають існуючих основних засобів. Некаліталізіруемие витрати, а також власні кошти, вкладені на депозит, а також витрати на купівлю цінних паперів інших господарюючих суб'єктів, призначені для фінансування даного ВП. Витрати на сертифікацію і ліцензування та інші види виплат, пов'язаних із здійсненням інноваційної діяльності. | ||
Поточна діяльність | Приплив | Виручку від продажу продукції (робіт, послуг), операційні і позареалізаційні доходи, включаючи надходження коштів, вкладених в додаткові фонди |
Відтік | Витрати виробництва і податки | |
Фінансова діяльність | Приплив | Вкладення власного (акціонерного) капіталу та залучених коштів: субсидій і дотацій, позикових коштів, у тому числі і за рахунок випуску підприємством власних боргових цінних паперів; |
Відтік | Повернення і обслуговування позик і емітованих підприємством боргових цінних паперів, виплату дивідендів акціонерам і ін | |
Витрати на повернення і обслуговування позик та випущених підприємством боргових цінних паперів, а при необхідності - на виплату дивідендів за акціями підприємства. |
Оцінка комерційної ефективності інвестицій грунтується на зіставленні припливів і відтоків грошових коштів за видами діяльності, що здійснюється в результаті реалізації інвестиційного проекту: інвестиційної, операційної, фінансової. Оцінка ефективності інвестицій дозволяє виявити можливість і терміни окупності капіталу, вкладеного в інвестиційний проект. Вона грунтується на різниці між припливом і відтоком грошових коштів від інвестиційної діяльності проектується, та відбиває чистий грошовий дохід інвестиційного проекту протягом розрахункового періоду.
Таблиця 1.2
План грошових надходжень і виплат (без урахування джерел фінансування)
№ п / п | Джерела фінансування | Розмір інвестицій по роках, тис. грн. | |||
1-й | 2-й | Третя | 4-й |
А | Виробнича (операційна) діяльність |
А 1 | Приплив коштів усього | 6888 | 9868 | 14168 | 14168 |
А 1.1 | Виручка від реалізації з ПДВ | 6720 | 8400 | 13500 | 13500 |
А 1.2 | Амортизаційні відрахування | 168 | 668 | 668 | 668 |
А 1.3 | Відшкодування ПДВ на придбані основні фонд | - | 800 | - | - |
А 2 | Відтік коштів усього | 5991 | 7572 | 10800 | 10790 |
А 2.1 | Витрати на виробництво з ПДВ | 5035 | 6176 | 8052 | 8052 |
А 2.1.1 | Постійні витрати | 2316 | 2841 | 3730 | 3730 |
А 2.1.2 | Змінні витрати | 2719 | 3335 | 4322 | 4322 |
А 2.2 | Виплати ПДВ до бюджету | 700 | 1052 | 1818 | 1818 |
А 2.3 | Податок на прибуток | 256 | 344 | 930 | 920 |
А 3 | Сальдо потоку | 897 | 2296 | 3368 | 3378 |
Б | Інвестиційна діяльність |
Б 1 | Приплив коштів, всього | - | - | - | - |
Б 1.1 | Продаж майна | - | - | - | - |
Б 1.2 | Продаж фінансових активів | - | - | - | - |
Б 2 | Відтік коштів, всього | 4000 | - | - | - |
Б3 | Сальдо потоку | - 4000 | - | - | - |
У | Виробнича та інвестиційна діяльність |
У 1 | Чистий потік грошових коштів від інвестиційної та виробничої діяльності, всього | - 3103 | 2296 | 3368 | 3378 |
У 2 | Накопичувальним підсумком | - 3103 | - 807 | 2561 | 5939 |
У 3 | Коефіцієнт дисконтування | 1,0 | 0,83 | 0,69 | 0,58 |
У 4 | Дисконтований чистий потік грошових коштів | - 3103 | 1906 | 2324 | 1959 |
У 5 | Накопичувальним підсумком | - 3103 | - 1197 | +1127 | +3086 |
Загальна величина грошових коштів, необхідна для фінансування проекту, визначена в сумі 4000 тис.руб. з урахуванням ПДВ і складається з капітальних вкладень, реалізується протягом 3 міс. (1-го року). За погодженням із замовником до моменту освоєння проектної потужності приріст оборотних коштів, у разі необхідності, буде формуватися за рахунок власних коштів підприємства. Обсяг фінансування за джерелами і роках розрахункового періоду наведено в таблиці.
Таблиця 1.3
Джерела і графік фінансування
Джерела фінансування | Всього | Розмір інвестицій: будівництво та експлуатація по роках розрахункового періоду | ||||
1-й | 2-й | Третя | 4-й | |||
А | Загальна сума фінансових коштів, необхідних для реалізації проекту | 4000 | 4000 | - | - | - |
1. Власні фінансові кошти підприємства | 2000 | 2000 | - | - | - | |
2. Кошти державної підтримки виділяються з федерального бюджету на створення нових робочих місць на поворотній основі | 2000 | 2000 | - | - | - | |
Б | Державна підтримка виділяється з федерального бюджету на поворотній основі | - | - | - | - | - |
Надходження | 2000 | 2000 | - | - | - | |
Погашення безвідсоткового кредиту | 2000 | - | 400 | 1000 | 600 |
Економічними і фінансовими розрахунками, виконаними в даному проекті, визначені терміни повернення коштів державної підтримки -2,5 року. Повернення безвідсоткового кредиту буде здійснюватися поквартально, починаючи з 1 кв. 2-го року інвестиційного проекту
Таблиця 1.4
План грошових надходжень і виплат (з урахуванням джерел фінансування)
№ п / п | Джерела фінансування | Розмір інвестицій по роках, тис. грн. | |||
1-й | 2-й | Третя | 4-й |
А | Виробнича (операційна) діяльність |
А 1 | Приплив коштів усього | 6888 | 9868 | 14168 | 14168 |
А 1.1 | Виручка від реалізації з ПДВ | 6720 | 8400 | 13500 | 13500 |
А 1.2 | Амортизаційні відрахування | 168 | 668 | 668 | 668 |
А 1.3 | Відшкодування ПДВ на придбані основні фонд | - | 800 | - | - |
А 2 | Відтік коштів усього | 5991 | 7572 | 10800 | 10790 |
А 2.1 | Витрати на виробництво з ПДВ | 5035 | 6176 | 8052 | 8052 |
А 2.1.1 | Постійні витрати | 2316 | 2841 | 3730 | 3730 |
А 2.1.2 | Змінні витрати | 2719 | 3335 | 4322 | 4322 |
А 2.2 | Виплати ПДВ до бюджету | 700 | 1052 | 1818 | 1818 |
А 2.3 | Податок на прибуток | 256 | 344 | 930 | 920 |
А 3 | Сальдо потоку | 897 | 2296 | 3368 | 3378 |
Б | Інвестиційна діяльність |
Б 1 | Приплив коштів, всього | - | - | - | - | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Б 1.1 | Продаж майна | -
За даними таблиці 1.4 позитивне сальдо потоків наличностей відзначається з 2 роки розрахункового періоду після здійснення намічених заходів, що свідчить про фінансову спроможність проекту. До кінця 4-го року. Кумулятивний залишок готівки має за розрахунками скласти 7939 тис.руб., А з урахуванням дисконтування -5716 тис.руб. Розрахунок і аналіз грошових потоків від поточної діяльності може бути виконаний як прямим, так і непрямим методом за даними оперативного бухгалтерського або податкового обліку. Прямий метод найбільш зручний для застосування в автоматизованих інформаційних системах. У той же час розрахунок грошового потоку непрямим методом надає більше можливостей для аналізу і контролю, в зв'язку з чим він був обраний основним для розробки методичних положень, аналізу грошових потоків інновацій [24]. До аналізу грошових потоків від поточної діяльності застосована класифікація доходів і витрат для цілей оподаткування, тобто розрахунок грошового потоку від поточної діяльності виконаний за даними податкового обліку. Незважаючи на ряд недоліків і незручностей, властивих податковому обліку, обраний варіант дозволяє проаналізувати вплив вихідних факторів не тільки на результативний показник-грошовий потік, а й на величину виникають протягом періоду податкових зобов'язань, що має велике значення для поточного управління організацією. Додатковий аргумент на користь податкового обліку, як бази аналізу-це велика в порівнянні з бухгалтерським обліком, точність, що обумовлено першочерговим увагою, яку приділяють цьому розділу обліковими працівниками економічного суб'єкта. Для оцінки грошового відтоку за поточної діяльності, відповідного витратам на виробництво певного виду продукції, необхідно визначити моменти і суми оплати матеріальних цінностей, списаних на рахунки витрат. Для цього можна скористатися наступною наближеною оцінкою: сума грошового відтоку встановлюється у розмірі витрат за даними бухгалтерського обліку, а період відтоку визначається як різниця між датою здійснення операції (списання матеріалів у виробництво) і середніми періодами оборотності матеріальних запасів і кредиторської заборгованості по даній групі товарно- матеріальних цінностей. Альтернативою наближеному методу оцінки виступає суцільний аналітичний облік витрат і платежів у розрізі об'єктів обліку витрат. Незважаючи на практичну застосовність даного методу (в умовах автоматизованої обробки інформації) і його корисність для потреб управління, витрати на ведення такого обліку можуть бути досить високі. Але деякі статті витрат, особливо розподіляються, не будуть простежуватися з необхідною точністю. У розвиток наближеного методу розрахунку грошових потоків по термінах оборотності можна запропонувати показник середнього грошового потоку, що генерується одиницею продукції, як аналог маржинального доходу від продажу. Використовуючи непрямий метод розрахунку грошових потоків, даний показник не можна оцінити з достатньою точністю, оскільки невідомі відповідні зміни дебіторської і кредиторської заборгованості за статтями прямих витрат. Застосовуючи коригування бухгалтерських показників на підставі даних про терміни оборотності і необхідної ставки дисконтування (з поправкою на ризик), можна отримати наведене значення грошового потоку від виробництва і реалізації одиниці продукції. Система наскрізного кодування всіх об'єктів капіталовкладень та витрат по їх здійсненню дозволяє визначати грошові потоки з інвестиційної діяльності прямим методом у системі автоматизованого обліку. Застосовувана система не вільна від описаних вище недоліків, пов'язаних з умовністю віднесення деяких видів виплат і з бухгалтерським розподілом витрат Грошові потоки від фінансової діяльності враховуються, як правило, тільки на етапі оцінки ефективності участі в проекті. Відповідна інформація розробляється і приводиться в проектних матеріалах в ув'язці з розробкою схеми фінансування проекту [25]. Відповідно до прийнятих підходами використовуються дві групи грошових потоків: - Грошові потоки ІП; - Грошові потоки для окремих учасників проекту. Опис грошових потоків, пов'язаних з нематеріальними активами, має деякі особливості, тому що в залежності від виду і способу придбання нематеріальних активів виникають при цьому грошові потоки відносяться або до інвестиційної, або до операційної діяльності. При підготовці інформації враховуються такі обставини:
Вихідна інформація для визначення виручки від продажу продукції задається по кроках розрахунку для кожного виду продукції, окремо для реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках. Крім виручки від реалізації, в притоках і відтоках реальних грошей необхідно враховувати доходи та витрати від позареалізаційних операцій, безпосередньо не пов'язаних з виробництвом продукції. До них, зокрема, відносяться:
Грошові потоки від фінансової діяльності у великій мірі формуються при вироблення схеми фінансування і в процесі розрахунку ефективності ІП. Тому початкова інформація обмежується відомостями про джерела фінансування: про обсяг акціонерного капіталу, субсидій і дотацій, а також про умови залучення позикових коштів. Розподіл по кроках може носити при цьому орієнтовний характер. Розміри грошових надходжень і платежів, пов'язаних з фінансовою діяльністю, рекомендується встановлювати окремо по платежах до російської та іноземних валютах. Для того, щоб визначити чисті грошові потоки для інвестиційного проекту, слід скласти систему взаємопов'язаних бюджетів, що дозволяють оцінити основні елементи грошових потоків, що формують притоки і відтоки в кожен момент часу. Потім результати розрахунків зводять у кожний момент часу [39]. Після розрахунку грошових потоків за періодами здійснення проекту всі вони дисконтуються до моменту оцінки. Отримана сума дисконтованих грошових потоків з урахуванням їх знака називається чистою теперішньою вартістю або чистим приведеним доходом (NPV) і розраховується за формулою: (4) де CFj-грошовий потік, приурочений до j-му моменту (інтервалу) часу; n-термін життя проекту; r-вартість капіталу або дохідність, необхідна інвестором даного проекту. Здійснюваний проект може бути економічно відокремленим або інтегрованим в існуюче підприємство. Комерційні проекти відокремлюється тому, що при цьому їх буває легше контролювати, отримати під них податкові пільги або субсидії, дистанціюватися від проблем, які відчуває хтось із спонсорів проекту, ввести в проект нових учасників та отримати від цього зиск, а також врегулювати відносини між спонсорами, включаючи одержання доходів і розподіл ризиків. Разом з тим економічно відособлений проект може виявитися більш дорогим і ризикованим, оскільки на ринках, що розвиваються існують проблеми зі страхуванням ризиків. Для інтегрованих проектів можна визначити лише грошові потоки від активів проекту. Якщо ж проект економічно відособлений, то його грошові потоки можна розділити між основними учасниками, виділивши грошові потоки для кредиторів і часткових інвесторів. Грошовий потік від активів (або вільний грошовий потік) проекту-це потік, який розраховується без прив'язки до конкретної структурі фінансування і являє собою чистий результат інвестиційного рішення. Це єдиний вид грошових потоків, який може бути визначений для інтегрованих в діюче підприємство проектів. Незважаючи на уявну простоту і зрозумілість формули розрахунку грошових потоків, її практичне застосування може бути пов'язане з рядом труднощів. Ці труднощі стосуються визначення як доходної, так і витратної частин проекту, інтегрованого в діюче підприємство. До проблем визначення доходної частини проекту відносяться:
Перші три позиції з перерахованих стосуються вибору ціни на продукт проекту. Загальне правило таке: ціни повинні формуватися ринком і разом з тим ставитися безпосередньо до результатів даного конкретного проекту. Це пов'язано з неврахованими витратами на посередників або закупівельними цінами зарубіжних країн, а також з використанням застарілого методу ціноутворення (ціна дорівнює собівартості плюс потрібна прибуток), що застосовується в СРСР. Паспортна продуктивність грунтується на паспортних даних обладнання, які можуть не відповідати промисловим умов. Таблиця 1.5 Проблеми визначення витратної частини
Згідно з дослідженням, проведеним в [16], затверджується доцільність проведення комерційної оцінки інвестиційного проекту за допомогою фінансової та економічної оцінки. Продукція, що в даний період часу t виплати називаються грошовими відтоками, а отримані в цей період надходження грошей - грошовими притоками. Будемо позначати чистий грошовий потік - символом CF, а притоки і відтоки - відповідно CIF і COF. Щоб визначити чисті грошові потоки для інвестиційного проекту, слід скласти систему взаємопов'язаних бюджетів, що дозволяють оцінити основні елементи грошових потоків, що формують притоки і відтоки в кожен момент часу. Потім результати розрахунків зводяться до єдиного бюджету чистих грошових потоків інвестиційного проекту. Зробити все це нескладно, якщо згадати, що грошовими притоками будь-якого проекту в кожен момент часу є: Рис.1.4-Класифікації грошового потоку (Дати раніше) Необхідними умовами економічної відособленості проекту є:
Комерційні проекти відокремлюється тому, що при цьому їх буває легше контролювати, отримати під них податкові пільги або субсидії, дистанціюватися від проблем, які відчуває хтось із спонсорів проекту, ввести в проект нових учасників та отримати від цього вигоду (капітал, гарантії), а також врегулювати відносини між спонсорами, включаючи одержання доходів і розподіл ризиків. Разом з тим економічно відособлений проект може виявитися більш дорогим і ризикованим, оскільки на ринках, що розвиваються існують проблеми зі страхуванням ризиків. Взаємна недовіра учасників проекту та відсутність у них відповідного досвіду можуть привести до збільшення втрат часу на узгодження позицій спонсорів, кредиторів та інших, а неотлаженность система взаєморозрахунків, особливо у разі використання бартерного і неврахованого готівкового обігу, може стати причиною несподіваної зупинки проекту. Тому навіть якщо проект можна економічно відокремити, робити це не завжди доцільно. Під операційною діяльністю розуміється здійснення поточних витрат на виробництво продукції проекту і отримання доходів від її реалізації. Грошовий потік від активів (або вільний грошовий потік) проекту - це потік, який розраховується без прив'язки до конкретної структурі фінансування і являє собою чистий результат інвестиційного рішення. Це єдиний вид грошових потоків, який може бути визначений для інтегрованих в діюче підприємство проектів. До проблем визначення доходної частини проекту відносяться:
Перші три позиції з перерахованих стосуються вибору ціни на продукт проекту. Загальне правило таке: ціни повинні формуватися ринком і разом з тим ставитися безпосередньо до результатів даного конкретного проекту. Бувають ситуації, коли на початкових етапах проекту для того, щоб визначити ціну на продукт, розробники техніко-економічного обгрунтування дивляться на ціни, що склалися на організованому ринку, за прейскурантами який-небудь російської чи навіть міжнародної біржі. При цьому вони забувають про те, що для поставки на цей ринок своєї продукції їм треба зробити ще ряд витрат або скористатися послугами посередника, у якого свої закупівельні ціни, що істотно відрізняються від цін світового ринку. У результаті проект виявляється переоціненим. При визначенні паспортної продуктивності іноді фахівці, що займаються розробкою проекту, засновують свої розрахунки на ідеалізованих даних, забуваючи, що технічні характеристики машин, обладнання виведені в декілька "стерильних" стандартних умовах. Разом з тим в умовах конкретного проекту техніка може працювати трохи інакше. Так, паспортна продуктивність визначається виходячи з 100%-ої завантаження протягом зміни, а якщо коефіцієнт завантаження за часом в умовах конкретного проекту буде складати 30%, то в стільки ж разів може виявитися нижче і продуктивність. Імпортна техніка може давати збої в роботі в умовах Півночі, низькоякісного дорожнього покриття або вимагати більше часу і витрат на обслуговування і ремонт. У результаті інвестиційної діяльності зазвичай ростуть довгострокові активи підприємства, що пов'язано головним чином з витратами. У складі грошових потоків від інвестиційної діяльності можна виділити:
1. До початковою інвестицій (initial investment) відносяться:
Відповідно до наказу Мінфіну РФ від 30 березня 2001р. № 26н "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку« Облік основних засобів »» ПБУ 6 / 01 »основні засоби приймаються до обліку за первісною вартістю. Первісна вартість основних засобів, придбаних за плату, визнається сума фактичних витрат організації на придбання, спорудження та виготовлення, за винятком податку на додану вартість та інших відшкодовуються податків. Відомості про прогнозованої вартості основних промислово-виробничих фондів по підприємству, після здійснення заходів. Таблиця 1.6 Речовинно-майнова структура основних фондів
Згідно з договором на оренду приміщень від 26 вересня 2002р., Необхідний капітальний ремонт існуючого адміністративно-побутового будинку орендодавця в сумі 932тис.руб., Орендар виконує власними коштами в рахунок погашення орендної плати на обсяг виконаних робіт. Розподіл потреб у капітальних вкладеннях по роках інвестиційного періоду Таблиця 1.7 Капітальні вкладення в період будівництва та експлуатації підприємства
Таблиця 1.8 Інвестиційні витрати в період будівництва та експлуатації підприємства
Розрахунки пов'язані з амортизацією основних фондів підприємства, виконані з урахуванням положення статей 256 -259 глави 25 НК РФ і Постанови Уряду РФ від 1 січня 2002 року № 1 Порядок обчислення амортизації за погодженням із замовником прийнятий лінійний. Середня норма амортизаційних відрахувань: по будівлях, споруди та передавальні пристрої -5,0%; з обладнання -27,0%. Таблиця 1.9 Зведений розрахунок амортизаційних відрахувань по роках розрахункового періоду
У складі інвестицій у створення або приріст основних засобів, здійснюваних до початку операційної діяльності, враховуються:
У ряді випадків інвестиції в основні засоби визначаються за даними підприємств-аналогів. Нерідко в якості аналога виступає підприємство іншої потужності. При цьому виникає необхідність перерахувати дані про вартість основних засобів підприємства однієї потужності на іншу потужність. При подібних перерахунку необхідно враховувати ефект концентрації виробництва: вплив потужності підприємства на його питому капіталомісткість [11, 112]. Зазвичай цей ефект проявляється в тому, що витрати на створення об'єкта більшої потужності щодо-менше. Крім початкових інвестицій до початку виробництва можуть передбачатися також передвиробничий витрати. До таких витрат належать:
У відношенні передвиробничий витрат важливо враховувати таку обставину. Подібні витрати відповідно до діючого порядку не включаються до кошторисної вартості об'єкта, не відносяться до капітальних вкладень і тому не амортизуються. З іншого боку, вони носять явно одноразовий характер. У бухгалтерському обліку ці витрати вважаються поточними і обліковуються як витрати майбутніх періодів. Тому вони входять у витрати на виробництво продукції протягом певного облікової політикою підприємства терміну, який зазвичай коротше терміну служби основного технологічного обладнання. У цьому зв'язку в розрахунках ефективності зручно розглядати передвиробничий витрати як особливий вид інвестицій з "індивідуальним" терміном амортизації До поточних інвестицій (current investment) відносяться інвестиції здійснюються після введення підприємства в експлуатацію:
Крім того, у грошовий потік від інвестиційної діяльності включаються зміни оборотного капіталу. Поточні активи - це грошові кошти та активи, які при нормальному функціонуванні підприємства будуть перетворені на грошові кошти в період не більше одного року. Вони включають касову готівку, кошти на банківських рахунках, дебіторську заборгованість (тобто борги покупців продукції та інших сторонніх суб'єктів), запаси товарно-матеріальних цінностей та деякі інші статті. Поточні пасиви-це боргові зобов'язання підприємства, термін погашення яких настає протягом року. Вони включають заборгованість кредиторам (за короткостроковими кредитами), підприємствам-постачальникам і підрядникам, персоналу підприємства (з оплати праці), державному бюджету (щодо сплати податків) і акціонерам (по виплаті дивідендів), а також деякі інші статті. Відзначимо важлива відмінність між інвестиціями в основні засоби і в оборотний капітал. Інвестиції в основний капітал завжди позитивні, оскільки являють собою витрати. Інша справа - інвестиції в оборотний капітал. Вони можуть бути як позитивними, так і негативними, оскільки в ході реалізації проекту величина оборотного капіталу може не тільки збільшуватися, але і зменшуватися. Ця обставина може відображатися в розрахунках ефективності двома способами: збільшення оборотного капіталу відображається окремою однойменної рядком з розділу "Грошовий відтік"; зменшення оборотного капіталу відображається окремою однойменної рядком за окремим розділом "Грошовий приплив"; і збільшення, і зменшення оборотного капіталу відображаються в одній і тому ж рядку "Зміна оборотного капіталу", при цьому зменшення відображається негативним числом. Обидва способи мають свої переваги і недоліки. Перший спосіб більш наочний, при ньому окремо враховуються приплив і відтік грошових коштів і, на відміну від другого, не виникають негативні інвестиції. Однак при цьому загальний обсяг інвестицій починає залежати від розбиття розрахункового періоду на кроки, причому обсяг інвестицій сильно завищується і може стати невизначеним. Інший важливий показник прибутку - чистий прибуток. Вона визначається як сумарна прибуток від усіх видів діяльності за вирахуванням податку на прибуток і тих поточних витрат, які здійснюються за рахунок прибутку. У західній літературі часто зустрічається показник чистого прибутку до оподаткування, при обчисленні якого податок на прибуток не віднімається. Проте таку назву погано узгоджується з російською системою оподаткування, бо при його визначенні в складі витрат все одно враховується велика кількість податків. У ході розрахунків ефективності важливо оцінити чистий приріст вільних коштів підприємства, що визначає зміна (по кроках) розміру її вільних власних коштів. Цей показник розраховується на кожному кроці як сума чистого прибутку, амортизації і чистого приросту власних і позикових коштів за відрахуванням інвестицій і витрат на погашення інвестиційних кредитів. На окремих етапах здійснення проекту виникає необхідність реалізувати частину майна підприємства. Типовими є такі ситуації:
Особливого роду потоки виникають у зв'язку з операціями депонування. При реалізації інвестиційних проектів нерідко має місце ситуація, коли кошти на фінансування проекту надходять відразу в повному обсязі або двома-трьома великими порціями (траншами). Відразу витратити ці кошти неможливо. На практиці такі "тимчасово вільні" кошти вкладаються у високоліквідні активи: депозити, цінні папери або в інші "щодо короткострокові" інвестиційні проекти. Ці вкладення вигідніше "простого зберігання", бо вони приносять дохід, що є додатковим джерелом фінансування проекту. Якщо відволіктися від відмінностей у ступені ризику, рівні прибутковості і умов "зворотної конвертації" таких активів на гроші, то з точки зору впливу на грошові потоки всі такі вкладення однотипні: кошти на деякий час "вибувають" з проекту, а потім у збільшеному обсязі " повертаються "у проект. Тому нам зручно називати такі вкладення депонуванням. З макроекономічної точки зору його слід розглядати як передбачене проектом тимчасове альтернативне використання грошових коштів. У числі позареалізаційних доходів вище згадувався дохід від здачі майна в оренду. В операціях лізингу майна беруть участь дві сторони - орендодавець (лізингодавець), який залишається власником майна протягом всього строку договору, і орендар (лізингоотримувач), який фактично користується майном протягом цього терміну, сплачуючи певні орендні (лізингові) платежі. Лізинг буває оперативний і фінансовий. Оперативний лізинг - це те ж саме, що й оренда на відносно невеликий термін Фінансовий лізинг передбачає здачу майна в оренду на термін, близький до амортизаційному, причому лізингоодержувач має право викупити це майно після закінчення терміну договору. Наведемо приклади, що показують, що використання лізингу вносить в розрахунки ефективності суттєві (не тільки кількісні, але і якісні) зміни. Фінансова діяльність відрізняється від операційної та інвестиційної тим, що до неї відносяться операції з коштами, зовнішніми по відношенню до проекту, а не із засобами, що генеруються проектом. Такий поділ потребує докладнішого розгляду. Почнемо з того, що грошові потоки за фінансової діяльності визначаються лише в розрахунках ефективності участі в проекті. Така участь передбачає здійснення інвестицій. Джерелами коштів для цього можуть бути:
- Кошти, які генеруються проектом, до яких належать, насамперед, прибуток і амортизація створеного підприємства, а також доходи від фінансових операцій з ними (наприклад, від вкладення тимчасово вільних коштів на депозитні рахунки, в цінні папери або в інші проекти). Отримання та використання цих коштів враховуються в грошових потоках з операційної та інвестиційної діяльності; - Операції, пов'язані з власними засобами. Отримання власних коштів не є бухгалтерської операцією і у звітності не відображається. Проте в результаті її кошти, зовнішні по відношенню до проекту, стають "внутрішніми" і можуть використовуватися на потреби проекту. За фінансової діяльності це виражається в припливі коштів. У той же час "в обмін" на власні кошти акціонери набувають право на отримання дивідендів, і виплати таких дивідендів відображаються в потоці доходів-витрат як відтік грошових коштів з фінансової діяльності. У ряді випадків, особливо коли мова йде про створення нової фірми, вкладення власних коштів здійснюються шляхом збільшення акціонерного капіталу. Такі вкладення можуть здійснюватися у грошовій і натуральній формі і відображаються в балансі створюваного підприємства. У першому випадку інвестор отримує відповідну кількість акцій підприємства. Умови ж передачі підприємству будь-якого майна в натуральній формі можуть бути різноманітними. Однак незалежно від цих умов передане майно у розрахунках ефективності повинно враховуватися з альтернативної вартості. Деякі інвестиційні проекти передбачають створення нового підприємства на базі вже наявного незавершеного будівництва. І в цьому випадку збільшення акціонерного капіталу в момент включення незавершеного об'єкта в проект приймається рівним його альтернативної вартості. Збільшення акціонерного капіталу відбувається і при переоцінці основних засобів, коли і початкова, і залишкова вартість майна підприємства збільшується, а відповідне збільшення оформляється як "додатковий капітал" підприємства. Одночасно відповідно підвищується вартість майна, що припадає на кожну з випущених акцій; - Отримання і погашення позик. Ця операція типова для більшості інвестиційних проектів. У випадку, коли в ході розрахунків визначаються раціональні обсяг і графік погашення позики, слід мати на увазі, що ставка відсотка за позикою не є фіксованою навіть у певний момент часу. Різні банки можуть надавати позики під різний відсоток, один і той же банк в один і той же час може надавати кредити під різні відсотки в залежності від того, наприклад, наскільки ризикованим йому видається той чи інший проект. Зазвичай розрахунок платежів по позиках не становить особливих труднощів. Виняток становить ситуація, коли крок розрахункового періоду відносно великий і на його протязі погашення боргу здійснюється кілька разів і відповідно зменшується розмір виплачуваних відсотків. Один з основних принципів оцінки ефективності інвестиційних проектів вимагає зіставлення пов'язаних з проектом результатів і витрат протягом усього періоду його реалізації. Для цього результати і витрати, пов'язані з різних моментів часу (різночасові) повинні бути попередньо наведені в порівнянний вид. Тим часом обидві ці операції нетривіальні, оскільки різночасові витрати або результати завжди нерівноцінні і тому безпосередньо непорівнянні. Ця обставина не залежить від того, чи представлені різночасно продавані або різночасно споживані ресурси в натуральному виразі або у дефлірованний цінах в одній і тій же валюті. Нерівноцінність різночасних витрат і результатів зазвичай проявляється в тому, що отримання доходу сьогодні вважається кращим, ніж отримання доходу завтра, а витрати сьогодні - менш бажаними, ніж витрати завтра. У справжніх «Обгрунтування інвестицій» бюджетна ефективність розрахована з метою впливу результатів здійснення інвестиційного проекту на прибутки і витрати федерального, регіонального та місцевого бюджетів. Таблиця 1.10 Розрахунок бюджетної ефективність проекту
Розрахунок бюджетної ефективності грунтується на зіставленні відтоків і притоків грошових коштів. Відтоками для розрахунку бюджетної ефективності є кошти державної підтримки підприємств, що виділяються з федерального бюджету на поворотній основі. -2000 Тис.руб. У припливі враховані податки і платежі до бюджетів всіх рівнів, прибутковий податок на заробітну плату, відрахування на соціальні потреби, виплати з погашення безвідсоткового кредиту. Головним показником бюджетної ефективності, використовуваним для обгрунтування передбачених у проекті мір федеральної, регіональної фінансової підтримки, є бюджетний ефект. При наданні фінансових коштів з федерального бюджету до початку реалізації проекту бюджетна ефективність негативна і становить -2000 тис.руб. У процесі будівництва та експлуатації підприємства бюджет починає отримувати фінансові кошти. Кумулятивний чистий потік коштів складе 13133 тис.руб. Інтегральний дохід бюджету за прогнозами становитиме 9685 тис.руб. при нормі дисконту 15%. На основі показників річних бюджетних ефектів розрахована внутрішня норма бюджетної прибутковості -180,1% і індекс прибутковості 5,7%. Динамічний термін окупності з початку експлуатації підприємства дорівнює 0,4 року. Таким чином, для оцінки ефективності інвестиційних проектів необхідні:
Перший, евристичний підхід виходить з природного бажання побудувати можливо більш прості формули, які дозволяють врахувати нерівноцінність різночасних витрат і результатів. В основу другого покладені вимоги інвестора з очікуваної прибутковості інвестицій, його прагнення відкинути проекти, що не забезпечують бажаного рівня прибутковості. Третій підхід базується на аналізі кон'юнктури ринку ф'ючерсних угод, де нерівноцінність різночасних поставок товарів виражається у безпосередньо вартісній формі. Спільними для всіх викладаються підходів є наступні положення:
Бібліографічний список
|