Фактор часу в оцінці економічної ефективності

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

ОБЛІК фактора часу при оцінці ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗАХОДІВ Як показують події останніх років (1991-93гг) в Росії, інфляційні процеси, будучи випущеними з під кредитно-фінансового контролю, та до того ж посиленими монополізованої структурою народного господарства, ведуть до деяких специфічних негативних ефектів в області заощадження, кредитування та інвестування. Особливо гнітюче інфляція подіяла на сферу довгострокових виробничих інвестицій, починаючи з 1985р не вводяться і не будуються потужності з хімічної переробки деревини, не оновлюються технології в деревообробці (при тому, що продовжується розширення потужностей з виробництва сирих пиломатеріалів без утилізації відходів), деградує вітчизняне машинобудування для лісопереробних галузей. Спостерігається виразна тенденція згортання довгострокових інвестицій і примітивізації технологічних процесів (зростання питомої ваги кустарних трудо-і енергоємних виробництв). У цих умовах починає позначатися своєрідний вакуум апробованих методів визначення економічної ефективності господарських заходів з комплексним урахуванням чинника часу: як дисконтування різночасних витрат, результатів і ефектів, так і інфляційного знецінення цих показників, в поточному грошовому вираженні. Не претендуючи на абсолютну точність, я вважаю за необхідне привернути увагу до розроблених пропозицій, щоб стимулювати створення нових ефективних методів економічної оцінки господарських заходів. 1. Першим кроком у цьому напрямку є уточнення нормативу дисконтування різночасних витрат, результатів і ефектів (Е), який застосовується при визначенні цих показників за певний період (іноді званий терміном служби заходи НТП). ЕТ = РТ - ЗТ; де: tк РТ = Рt (1 + Е) tР-t; t = tн tк ЗТ = Зt (1 + E) tР-t; t = tн Т = tк - tн; tР - найбільш ранній за варіантами порівняння рік, що передує початку випуску продукції (отримання результатів) з даного господарського заходу; Зt, Рt - витрати та результати у році (t) у поточному грошовому вираженні; tн, tк - початковий і кінцевий роки періоду, за який визначається ефект від проведення господарської-ного заходи; ЕТ, ЗТ, РТ - ефект, витрати і результати від проведення даного заходу за період Т. У відомих методиках визначення економічної ефективності капітальних вкладень і заходів НТП, норматив економічної ефективності отримував тлумачення поза функціонування кредитно- грошової системи, як якась статистична техніко-економічна величина. Звідси виникали помітні розбіжності між процентною ставкою Держбанку (нині - Центробанку) і нормативом (Е). Зокрема в період введення останніх версій Методик ефективності (1988р) ставка банків, що входять в систему Держбанку, була від 2 до 6%, а Е = 0,1 (тобто 10% річних). Застосування такого нормативу з метою дисконтування різночасних витрат, результатів і ефектів, строго кажучи, було неможливо, так як норматив дисконтування за своїм економічним змістом є показником відносного ефекту по замикаючому заходу (тобто вимагає мінімуму витрат). З переходом на дворівневу банківську систему і встановленням облікової ставки рефінансування комерційних банків (до недавнього часу на рівні 80%, а з 1.04.93 = 100% річних), норматив дисконтування отримав свою базу, тому що основна маса кредитів для виробничих інвестицій видається тепер комерційними банками . Отримання бюджетних коштів під низькі відсотки або безоплатно для лісових галузей та лісового машинобудування практично виключається. Таким чином в даний час, виходячи з наукового ставки Центробанку, можна було прийняти Е = 0,8 при розрахунку за річним циклам, а при переході до внутрішньорічні періодам величина Е повинна скласти відповідну частку від 0,8. Якщо в рамках розглянутого періоду прогнозується або фактично відбувається перегляд облікової ставки, то починаючи з моменту перегляду, в розрахунках необхідно застосовувати нове значення Е. Якщо банк, через який вирішено фінансувати даний захід (або в якому дане підприємство має позичковий чи розрахунковий рахунки, через які будуть проходити інвестуються кошти), встановлює ставку по депозитах більш високу, ніж облікова ставка Центробанку, то буде правомірно застосовувати в розрахунках не облікову ставку, а депозитний банківський відсоток. 2. Другим кроком у вдосконаленні та актуалізації методів розрахунку економічної ефективності є введення поправочного коефіцієнта, що забезпечує облік інфляції, у визначення нормативу економічної ефективності (нормативу дисконтування). Динаміка інфляції може бути оцінена співвідношенням індексів інфляції по суміжних тимчасових періодах: It/It-1; де It - індекс інфляції за період t (рік); It-1 - то ж за період (t-1). Це співвідношення встановлює економічну рівноцінність витрат, результатів і ефектів двох суміжних періодів, оцінених у поточному грошовому вираженні. Якщо інфляція зростала, то в міру цього зростання має, в принципі, збільшуватиметься і норматив ефективності. Якщо, наприклад, інфляція знижувалася, то норматив ефективності повинен відповідно зменшитися. Цей процес схожий на процес корекції банківських ставок, коли із зростанням інфляції банк піднімає ставку, обмежуючи цим кредитну емісію і збільшуючи привабливість заощаджень. Різниця тільки в тому, що банк грунтується при цьому на русі індексу інфляції, але не буквально слідує за цим рухом. З урахуванням зазначеної корекції норматив економічної ефективності (норматив дисконтування) буде виглядати як: Е * It/It-1. Тоді в цілому, формули для визначення витрат і результатів за аналізований період приймуть вигляд: tк Зt = Зt (1 + Е * It/It-1) tP-t; t = tн tк рt = Pt (1 + E * It / It -1) tP-t. t = tн 3. Керуючись запропонованими методами, були проведені модельні розрахунки економічної ефективності різних господарських заходів. Була задана певна динаміка інфляції у вигляді індексів цін (ціна за 1кг цукру) по відношенню до якогось вихідного рівня (якщо останній прийняти за одиницю). Цій динаміці інфляції відповідають індекси інфляції, нормативи і коефіцієнти дисконтування, наведені в таблиці 1. Показник ступеня в коефіцієнті дисконтування взято з урахуванням піврічних інтервалів, на які розбитий весь період. У таблицях 2 і 3 розглянуті дві господарські заходи - два види накопичень: накопичення господарського суб'єкта - клієнта банку та накопичення самого банку в результаті короткострокового кредитування. Дані про рух заощаджень відповідають дисконтуванню витрат і результатів при визначенні економічного ефекту. Звичайний ступінь при розрахунку кругооборотного наростання вкладених сум відповідає негативній ступеня при визначенні коефіцієнта дисконтування. Економічна сутність дисконтування проявляється саме в тому, щоб відняти з більш пізніх результатів ефект так званого "останнього у" заходи, тобто заощадження коштів. Термінові вкладення виробляються під фіксований річний відсоток (наприклад 80) з умовою гарантії незатребуваність з боку вкладника. При цьому спостерігається динаміка накопичення вкладених сум, зазначена в рядку 1 (таб. 2 і 3). Слід мати на увазі, що суми, накопичені до кінця чергового року, можуть бути вилучені тільки за умови, що до цього моменту закінчується термін депозитного (термінового) договору. Видача і відповідно повернення кредитів виробляється (особливо зараз) на відносно більш короткі проміжки часу, ніж строки залучення депозитів та строкових вкладів. Тому динаміка видачі та повернення, навіть за тієї умови, що позичковий відсоток дорівнює депозитному (наприклад 80), відрізняється від динаміки накопичення на депозитах у велику для банку сторону (рядок2). У таблицях А і Б у рядках 1, 2 зіставлять рух накопичених коштів вкладників і доходів банку від повернення позик, виданих на терміни, коротші, ніж строки депозитних договорів. У таблиці А - без урахування інфляції, а в таблиці Б - з обліком. Різниця в русі цих сум полягає в тому, що банк нараховує дохід по внеску (депозиту) за схемою складних відсотків на залишок вкладу, а відсотки за виданими позиками стягує, виходячи з відношення строку кредитного договору до року. При цьому в кожному наступному півріччі банк використовує для нового кредитного обороту вже суму, що накопичилася у попередньому півріччі. З наведених цифр видно, що навіть при нульовій маржі банк продовжує отримувати дохід. У таблицях показані зміни цього доходу без урахування і з урахуванням інфляції. Причому в рядку (*) і в рядку (**) дохід визначається за рівних умов для банку і його клієнтів. А в рядку (***) показана динаміка доходу банку, виходячи з реальної процентної політики, коли позичковий відсоток постійно коригується на інфляцію, а депозитний - зрідка, разовими рішеннями. Поряд з розглянутими заходами у формі заощаджень і кредитування були виконані аналогічні модельні розрахунки з чисто товарному заходу (перепродаж цукру) і комбінованого заходу (поєднання комерційного кредиту і виробничих інвестицій). При порівнянних позикової і депозитної кредитній політиці виробничі інвестиції поступаються за ефективністю кредитування, але перевершують заощадження. Товарні операції при дотриманні встановленої межі торгової надбавки (25%) виявляються неефективними. T ДОХОДИ ВІД ЗАОЩАДЖЕНЬ -------------------- А) БЕЗ корекція на інфляцію '90 '91 '92 '93 '94 ---------- ------+------ T ------ +------ T ------ +------ T ------ + - ----- T ------ +---- | Ступінь коеф. | | | | | | | | | | Дисконтирован. | 0,0 | 0,5 | 1,0 | 1,5 | 2,0 | 2,5 | 3,0 | 3,5 | +---------------+ ------+------+------+------+------+------+------+- -----+---- 1) | Засоби | | | | | | | | | | вкладників (80%) | 10 | 13,42 | 18,00 | 24,15 | 32,40 | 43, 47 | 58,32 | 78,24 | +---------------+------+------+------+-- ----+------+------+------+------+---- 2) | Повернення креди-| | | | | | | | | | тов під 80% | 10 | 14,00 | 19,60 | 27,40 | 38,40 | 53,78 | 75,29 | 105,41 | +----------- ----+------+------+------+------+------+------+--- ---+------+---- | Дохід банку | | | | | | | | | | * | - | 0,58 | 1,60 | 3,25 | 6,00 | 10 , 31 | 16,97 | 27,17 | L --------------- +------+------+------+- -----+------+------+------+------+---- У дисконтованою вигляді 1-й ряд дасть у кожному півріччі 10 млн. (в коеф-ті дисконтування ступінь буде мати знак "-") 1-й ряд отриманий (розрахунок): 10 10 * (1 +0,8) 0,5 = 13,42 10 * (1,8) 1 = 18 10 * (1,8) 1,5 = 24,15 і. т. д. 2-й ряд отримано: 10 10 * (1 +0,4) = 14 14 * (1,4) = 19,6 19,6 * (1,4) = 27,4 і. т. д. ДОХІД БАНКУ (*): 0 14-13,42 = 0,58 19,6-18 = 1,6 27,4-24,15 = 3,25 і. т. д. Б) З корекція на інфляцію '90 '91 '92 '93 '94 ----------------+------ T ------ +------ T ------ +------ T ------ +------ T ------ +---- | Ступінь коеф . | | | | | | | | | | Дисконтирован. | 0,0 | 0,5 | 1,0 | 1,5 | 2,0 | 2,5 | 3,0 | 3,5 | +---------------+ ------+------+------+------+------+------+------+- -----+---- 1) | Засоби | | | | | | | | | | вкладників (80%) | 11,00 | 15,89 | 34,50 | 31,11 | 74,36 | 56,19 | 75,93 | 103,23 | +---------------+------+------+------+ ------+------+------+------+------+---- 2) | Повернення креди-| | | | | | | | | | тов під 80% | 11,00 | 16,98 | 35,12 | 52,68 | 94,82 | 138,44 | 201,01 | 291,06 | +------- --------+------+------+------+------+------+------ +------+------+---- | Дохід банку | | | | | | | | | | * * | - | 1,09 | 0,62 | 21,57 | 20,46 | 82,25 | 125,08 | 187,83 | +---------------+------+------+--- ---+------+------+------+------+------+---- | Дохід банку | | | | | | | | | | * * * | 1,00 | 3,56 | 17,12 | 28,53 | 62,42 | 94,97 | 142,69 | 212,82 | L ------- --------+------+------+------+------+------+------ +------+------+---- 1-й ряд отримано: 10 * 1,1 = 11 11 * (1 +0,8 * 1,36) 0,5 = 1915 , 89 11 * (1 +0,8 * 2,67) 1 = 34,5 і. т. д. 2-й ряд отримано: 10 * 1,1 = 11 11 * (1 +0,4 * 1,36) = 16,98 16,98 * (1 +0,4 * 2,67) = 35,12 і. т. д. ДОХІД БАНКУ (**): 11-11 = 0 16,98-15,89 = 1,09 35,12-34,5 = 0,62 і. т. д. ДОХІД БАНКУ (***) (з 2-го рядка таб.Б віднімаючи. 1-й рядок таб.): 11-10 = 1 16,98-13,42 = 3,56 35,12 -18 = 17,12 і. т. д. таблиця 1 --------- '90 '91 '92 '93 '94 ----------------------+-- ---- T ------ +------ T ------ +------ T ------ +------ T --- --- + | Індекси цін | | | | | | | | | | It | 1,1 | 1,5 | 4,0 | 5,0 | 10,0 | 11,5 | 13,0 | 14,5 | +---------------------+------+------+------+----- -+------+------+------+------+ | It/It-1 | | | | | | | | | | | 1,1 | 1,36 | 2,67 | 1,25 | 2,0 | 1,15 | 1,13 | 1,12 | +-------------------- -+------+------+------+------+------+------+------ +------+ | E * It/It-1 | | | | | | | | | | | 0,88 | 1,08 | 2,2 | 1,0 | 1,6 | 0,92 | 0,9 | 0,9 | +---------------------+------+------+---- --+------+------+------+------+------+ | (1 + E * It/It-1) tp-t | | | | | | | | | | | 0,73 | 0,48 | 0,17 | 0,25 | 0,09 | 0,14 | 0,11 | 0,08 | + --- ------------------+------+------+------+------+--- ---+------+------+------+ | | | | | | | | | | | tP-t | -0,5 | -1,0 | -1,5 | -2,0 | -2,5 | -3,0 | -3,5 | -4,0 | L ------------------- --+------+------+------+------+------+------+----- -+-------
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Реферат
23.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Застосування теорії нечітких множин в оцінці економічної ефективності і ризику інвестиційних проектів
Лермонтов м. ю. - Роман м. ю. Лермонтова герой нашого часу в оцінці ст. Г. Бєлінського
Облік невизначеності і ризику при оцінці ефективності інвестиційних проектів
Облік інфляції ризику та невизначеності при оцінці ефективності інвестиційних проектів
Депресія як фактор спотворення розуміння часу і самоконтролю
Організація вільного часу як фактор розвитку персоналу
Тіньова економіка як негативний фактор економічної безпеки
Організація робочого часу як фактор зміцнення службової дисципліни
Навчання персоналу як фактор підвищення ефективності виробництва
© Усі права захищені
написати до нас