Реферат
тема: "Урок - основна форма виробничого навчання"
Професія: Слюсар обладнання
Виконав: майстер Уфімцев В.А.
Зміст
1. Введення
2. Урок виробничого навчання
2.1 Підбір навчально-виробничих робіт
2.2 Побудова і організація уроку
3. Підготовка майстра до занять
4. Висновок
Список використаної літератури
У даній роботі розглядається одна з найважливіших педагогічних проблем - оптимізація уроку виробничого навчання у навчальних майстернях. Саме у навчальних майстернях закладаються основи майстерності, тут проявляється інтерес і любов до професії, учні привчаються до дисципліни праці, у них виховується потреба у якісному виконанні дорученої роботи. Отже організація процесу виховання та навчання в навчальних майстернях, методично грамотна підготовка і проведення уроків виробничого навчання - найважливіша передумова подальшого вивчення ефективності і якості всього навчального процесу.
На заняттях у навчальних майстернях вивчення операційних тим чергується з виконанням комплексних робіт. У початковій стадії освоюється окремі рухи і прийоми а потім дії і операції в цілому. Поступове освоєння учнями окремих операцій відповідно дидактичними принципом навчання від простого до складного, забезпечує якість і ефективність загальнотрудових і професійної підготовки. На вивчення кожної операційної теми у навчальній програмі відводиться час, необхідний для освоєння даної операції, а також для формування початкових знань і навичок і вмінь її виконання. При цьому процес формування як показує практика, вимагає позитивних вправ. Монотонні вправи знижують інтерес учням і викликають швидку стомлюваність. Підбір різноманітних вправ створення комплексу вправ, а також планування і виконання вправ - з перервами і в певному порядку сприяє зниженню стомлюваності і активізує інтерес учнів.
Після засвоєння основних прийомів учні переходять до виконання комплексних робіт з досліджуваної професії. Під час їх виконання закріплюється і вдосконалюється засвоєні знання, купуються широкий діапазон професійних умінь і навичок. Учні поступово оволодівають кількісними та якісними показниками праці.
Майстер виробничого навчання повинен враховувати, що оволодіння всіма операціями окремо при навчанні в навчальних майстернях ще не гарантує якісного виготовлення того чи іншого виробу. Виконуючи завдання на різних стадіях навчання, учні закріплюють раніше освоєні прийоми і способи виконання операцій, удосконалюють точні швидкісні навики. При цьому вони освоюють виконання невідомих різновидів вивчених операцій, їх поєднання, а також вивчають технологічний процес у цілому і його складові частини. Одночасно з виконанням робіт учні навчаються планування технологічного процесу, знайомляться з інструкцією і принципами дії типових об'єктів праці.
Навчання в учбових майстернях припускає послідовність сприйняття учнями навчального матеріалу, переробку, узагальнення і автозапам'ятовування; формування загальнотрудових і професійних умінь і навичок у практичній діяльності та оцінку результатів праці.
Основною формою організації занять у навчальних майстернях є урок.
Урок - це частина навчального процесу, обмежена певним відрізком часу, з чітко вираженою метою, що проводиться групою учням. Для нього характерні: нерозривність завдань, визначеність вирішуються на уроці навчально-виховних завдань; оптимальне поєднання колективної та індивідуальної роботи учнів; доцільне побудова заняття, що забезпечують свідомість навчання і високу активність учнів, організаційна чіткість.
Розглядаючи урок виробничого навчання, слід зазначити, що він відрізняється від уроку теоретичного навчання за основним наукам, загальнотехнічних і спеціальних предметів.
Мета уроку виробничого навчання полягає в тому, що учні на основі отриманих технологічних знань освоїли руху, прийоми і способи виконання дій і операцій, необхідні для подальшого формування у них навичок і вмінь виконання виробничих робіт з певної професії. Учням недостатньо просто запам'ятати і вивчити навчальний матеріал, вони повинні його зрозуміти, переробити і відтворити при виконанні завдання. Отже, основна мета - не запам'ятовування інформації. Уміння переробити і застосовувати її на практиці.
Специфіка проведення уроків виробничого навчання відображена в наступних факторах:
а) тимчасове (заняття триває 6 годин);
б) змістовному (навчання проводиться, як правило, у процесі продуктивної праці учнів, у процесі створіннями матеріальних цінностей);
в) у методичному, пріобладающеюся частину часу на занятті учні працюють самостійно, діяльність кожного з них на занятті специфічна. Майстер здійснює лише загальне керівництво діяльність учнів
г) організаційному (необхідні умови, що забезпечують роботу кожного учня в доступному йому темпі, що стимулюють здібності одних і створюють перспективу іншим. Формування міцних і глибоких професійних знань і умінь можливе лише за умови систематичної індивідуальній роботі, як з сильними, так і зі слабкими учнями.
Уроки виробничого навчання в залежності від основної дидактичної мети і змісту досліджуваного навчального матеріалу поділяються на такі типи:
Уроки з освоєння трудових прийомів і операцій, мета яких дати учневі технологічні знання, сформувати початкові вміння досліджуваних прийомів і операцій;
Уроки з освоєння поєднань операцій і технологічних процесів на уроки продуктивної праці, мета яких - ознайомить учнів з організацією праці та плануванням технологічного процесу. При цьому вдосконалюється і закріплюється вміння застосовувати різні поєднання прийомів і операцій при виконанні виробничих робіт, а також освоєння навичок контрольно - перевірочні уроки, їх мета - визначати ступінь підготовки учнів за певний період навчання. Виявити ступінь усвідомленості, міцності і глибини сформованих умінь і навичок. Усунути виявлені проблеми.
Педагогічна цілеспрямованість уроків передбачає перспективну послідовність виховання і, готовність до праці. Готуючись до конкретного уроку майстер виробничого навчання визначає дидактичні і виховні завдання, що випливають з поставленої мети, рівня підготовки учнів та особливостей навчальної групи, конкретних умов трудової діяльності. Враховується також і перспектива навчання. Від окремо взятого уроку неможливо вирішити весь комплекс педагогічних завдань навчання. Але важливо, щоб на кожному уроці вирішувалася певна частина цього комплексу.
Кожна дидактична задача, яке вирішується на конкретному уроці. Як правило реалізується при виконанні того чи іншого практичного завдання. Праця учнів з всі періоди навчання має бути посильним. Тільки в цьому випадку їх діяльність набуває елементів зацікавленості, стає активною. До вибору об'єктів праці можна переходити, лише знаючи запропоновані вимоги до навчальної теми, вимоги які поділяються на навчально-технічні та навчально-технологічні.
Навчально-технічні вимоги характеризують технічну сторону об'єктів праці (матеріал, форма, конфігурація виробів, габаритні розміри, розміри окремих частин).
До навчально-технологічним вимогам ставляться вимоги до процесу та результатів обробки (підбір інструментів для обробки та контролю, що отримуються в результаті обробки параметрів точності і шорсткості поверхні, фінішні операції тт.д.)
Конкретні об'єкти праці повинні підбиратися так, щоб у процесі їх виконання (виготовлення, складання, ремонту, регулювання) учні у певному порядку і послідовності відпрацьовували рухи і прийоми досліджуваних дій та операцій, а також їх найбільш раціональне поєднання. Завдання повинні бути різноманітними поступово ускладнюватися. Але при цьому необхідно враховувати індивідуальні здібності учнів. У процесі підбору об'єктів праці слід в першу чергу знаходити можливість для освоєння необхідних рухів, прийомів і дії (прийом приймається як комплекс рухів). Підбираємо робота розчленовується на окремі операції, кожна з яких ділиться на прийоми, в цьому випадку трудовий прийом має свою, приватну мета. На основі такого розчленування підбираємося робота аналізується, виявляються можливість освоєння певних рухів і прийомів, а також їх поєднань, визначається доцільність використання її в якості навчально-виробничої. При виконанні комплексних робіт учні навчаться застосовувати не тільки певні рухи, прийоми і дії, але різні поєднання. Необхідно враховувати також важливу особливість підбору робіт - дрібносерійне їх виготовлення.
Підібрані навчально-виробничі роботи за своїм змістом, складності та об'єму повиннi забезпечувати планомірне і послідовне ускладнення професійних умінь і навичок, що стимулює в свою чергу активізацію пізнавальної діяльності учнів. Підібрані завдання з усіх тем (предметів) навчальної програми зводяться до переліку навчально-виробничих робіт, повне і своєчасне виконання якого сприяє успішному формуванню в учнів професійних знань. Навичок і вмінь. Слід прагнути до того, щоб навчально-виробничі роботи виконувалися у навчальних майстернях протягом декількох років. Це буде сприяти повному оснащення майстерень необхідних технологічним оснащенням, дасть можливість підготувати необхідну навчально-технічну документацію. Допоможе вдосконалювати технології обробки об'єкта праці. Встановлення норм на роботи учнів проводиться з урахуванням виробничих можливостей у різні періоди навчання і передового виробничого досвіду. Протягом операційного періоду майстер навчає учнів правильного і найбільш раціональному виконання окремих рухів і співаємо. У цей період часу норму учням не повідомляється. Для кожного підібраного об'єкта обов'язково розробляється відповідна технічна документація (креслення, маршрутна і інструкційна карти і т.п.), підбираються необхідні довідкові матеріали і таблиця. Зміст і характер документації повинні відповідати навчального періоду. Ефективність процесу навчання багато в чому буде залежати від індивідуальних особливостей учнів. Тому майстер, одночасно з підбором загальної дл всієї групи дози навчального матеріалу повинен розробити завдання для поглибленого вивчення сильними учнями.
Весь зміст навчання має бути спрямоване в учнів на вміння планувати свою працю, працювати в колективі, вирішувати завдань. Одне має сприяти вихованню в учнів завзятості, наполегливості в подоланні труднощів, у досягненні цілей.
Урок завжди починається з організаційного моменту. Майстер контролює присутність учнів, перевіряє їх весняний вид. Повідомляє учням тему заняття. Потім майстер проводить повторення теоретичних знань учнів. А також перевірку їх практичної підготовленості. Ефективність трудової діяльності будь-якої людини як показує практика. Залежить багато в чому від його вдумливості, осмисленості дій і сумлінності. Отже. Цей елемент уроку психологічно готують учнів до сприйняття і засвоєння нового навчального матеріалу. Повторення проходить у формі бесіди, в ході якої в учнів відновлюються в пам'яті необхідні і на даному уроці відомості. Потім на практиці перевіряється якість трудових прийомів і дій, освоєних на попередніх заняттях. Майстер заздалегідь в ході підготовки до даного року намічає контрольні запитання та завдання. Вони повинні бути переважно узагальнюючого типу.
Вступна частина уроку спрямована на підготовку учнів до засвоєння нових навичок і вмінь, до виконання певних знань, що сприяють поглибленню і розширенню професійних знань, складається з вступного інструктажу, інструктажу з безпечного ведення робіт, розповідь про організацію робочого місця, розподілу та розбору завдань учнями групи.
Вступний інструктаж починається з ознайомленням учнів з цілями і завданнями даного заняття. Тому в попередньо розробляється плані уроку його завдання слід формулювати конкретно. На вступному заняття майстер обов'язково зупиняється на правилах безпечного ведення робіт, які слід дотримувати на даному уроці. Майстру слід докладно розповідати про організацію робочого місця при виконанні заданих робіт, звернувши увагу учнів на його особливості. Після цього повідомляє критерії оцінок, роз'яснює і розподіляє завдання серед учнів, говорить про учнівське нормі часу, порівнюючи її з нормою часу кваліфікованого робітника.
Практика показує, що на вступну частину відводиться приблизно 0-12% часу всього заняття.
У основній частині заняття учні виконують завдання, підібрані майстром заздалегідь. У ході їх виконання учні освоюють задані прийоми і дії. У процесі виконання робіт учні вчаться застосовувати ВОІ знання в конкретних практичних ситуаціях. Важливими моментами трудової діяльності учнів на цій частині уроку є наступні:
організація робочого місця;
вибір та застосування правильних прийомів робіт;
використання навчально-технологічної документації;
дотримання правил безпеки праці;
контроль виконання прийомів та дій;
Діяльність учнів проходить під безпосередньому керівництві майстра. Майстер спостерігає за учнями з робочого місця, а також в ході цільових обходів. Результати спостережень рекомендується записувати, це допоможе кваліфіковано провести заключну частину заняття. Контроль здійснюється майстром, як в процесі трудової діяльності учнів, так і при прийомі готових виробів. В основу контролю має бути покладено виконання тих чи інших поєднань прийомів і дій в якість виконання всього завдання.
У процесі поточного інструктування майстер спрямовує і коректує трудової діяльності учнів. Індивідуальні інструктажі проводяться при обході робочих місць учнів. Майстер заздалегідь продумує і визначає мету кожного обходу. Кількість їх залежить від змісту. Складнощі навчального матеріалу і особливостей навчальної групи.
У заключній частині підводять підсумки заняття. На основі аналізу виявляються ступінь навченості учнів, слабкі сторони навчання, вказуються причини появи недоліків і способи їх усунення. Заключна частина заняття складається з підсумкового інструктажу, домашнього завдання та прибирання робочих мет. У підсумковому інструктаж майстер коротко розповідає про успіхи та недоліки кожного учня, аналізує їх причини. Він докладно розбирає причини появи типових помилок, зазначає, як учні використовували передові прийоми і способи роботи, і прогресивну технологію. Особливу увагу майстер звертає на дотримання кожним учнем правил безпечного ведення робіт. Після підбиття підсумків майстер говорить про зміст майбутнього (наступного) заняття і видає завдання на будинок. Домашнє завдання може містити виконання невеликих робіт, викреслювання різних ескізів і креслень, підготовку маршрутної карти, читання основної та додаткової навчально-технічної літератури. На заключну частину заняття відводиться приблизно 5-7% часу всього заняття.
Побудова уроку має сприяти порушення інтересу учнів до навчального матеріалу, розвитку самостійності, вихованню прагнення до активного оволодіння вміннями та навичками. Діяльність майстра на будь-якій стадії уроку не повинна пригнічувати активність учнів. Хід уроку багато в чому залежить від змісту навчального матеріалу. Наявної матеріально - технічної бази, застосовуваних методів і засобів навчання.
Вирішувати поставлену мету виконувати завдання уроку можна тільки за активної пізнавальної діяльності учня, з одного боку і управління цією діяльністю майстром виробничого навчання, іншої сторони. Вивчення цього питання показує, що діяльність і учня і майстра на уроці здійснюється двояко:
Діяльність учня переплітається з активною діяльністю майстра.
Діяльність учня проходить самостійно під управлінням майстра (процес самонаученія).
В ході самостійної діяльності учень використовують довідкові матеріали, а в не обхідних випадках звертаються за допомогою до майстра. Ефективності діяльності учнів цієї частини уроку багато в чому залежить від того, як майстер підготував її. Як направляє учня. Майстер, роблячи вказівки даючи пояснення, виправляючи помилки учнів, створює передумови для інтенсивної самостійної їх роботи.
В основу самонаученія слід брати виробничу діяльність учнів. При виготовленні матеріальних цінностей завжди присутній фактор необхідності придбання та використання певних знань і умінь. Учні необхідно усвідомити завдання, знайти оптимальне рішення умови виконання, а потім вже приступити до виконання завдання. Самонаученіе - процес динамічний. Він вбирає в себе як просте механічне відтворення початкові періоди навчання, так і складні, усвідомлені дії, що включають елементи самоконтролю і саморегулювання.
Під самоконтролем слід розуміти дії учнів з перевірки своєї діяльності шляхом порівняння отриманих результатів роботи з еталоном. Інший вид самоконтролю - контроль результатів праці. Він володіє функціями констатації, що фіксують можливість подальшого виконання трудового акту. За часом проведення його слід підрозділити на поточний і кінцевий, тобто він дискретний уривчасто.
Саморегуляція - процес безперервний і складніший. Спрямований в основному на робочі операції. Стан працюючого і умови його діяльності. Учні самостійно планують час і відповідно регулюють сам трудовий процес, змінюючи при необхідності його інтенсивність поєднання застосовуваних прийомів і способів. Діяльність учнів з самонаученію багато в чому залежить від того, як майстер підготував їх до самостійної роботи. Як провести підготовку до уроку, і як управляє їхньою діяльністю в процесі уроку. Тому важливо з перших уроків вчити учнів умінню вчитися. Важливо відібрати і звести в певну систему прийоми і способи активно - трудової діяльності учнів. Це - використання інструкційних, інструкційно-технологічних карт і навчальних карт, виконання домашнього завдання, використання роздаткового дидактичного матеріалу та ін
Динаміка формування на уроках умінь і навичок багато в чому визначається інтенсивністю елементів самонаученія. Підготовленістю учнів, їх умінням самостійно вчитися.
Використання технічних засобів на уроках виробничого навчання.
Використовувані в навчальних майстернях технічні засоби мають різне призначення. Їх використовують для показу трудових прийомів, дій і технологічних операцій, недоступних для безпосереднього спостереження. Демонстрації складних видів техніки і технологічних процесів. Конкретної трудової діяльності уповільнений тип застосування мультиплікації. (Розчленований вид процесу).
При обладнанні робочих місць технічними засобами слід зосередити змонтувати тільки такі засоби, які необхідні при вивченні більшості тем виробничого навчання. Наприклад, для навчальних майстерень слід підбирати кіно - діапроектори. Екранні засоби є дієвою формою зорово-звуковий наочності. Служать педагогічним засобом активізації учнів та емоційного впливу. На екрані учні бачать як окремі дії, так і цілі виробничі процеси. Важлива умова проведення уроків із застосуванням кіно - методично правильно підбір навчальних фільмів та необхідність перспективного планування показу. У навчальних майстернях показують короткометражні і фрагментарні фільми.
Окрему підгрупу технічних засобів навчання складають тренажери. Їх широко застосовують у професійної підготовки. Оволодіння будь-яким трудовим процесів, як показує практика, обов'язково включає в себе тренувальну діяльність, так і проведення самоконтролю (фіксацію та оцінку своїх дій). При виконанні вправ у звичайних умовах самоконтроль проводиться на основі лише зорових слухових сприйнять. При навчанні на тренажері сприйняття уточнюються за допомогою різних пристосувань. Тому освоєння тієї чи іншої діяльності йде вже з меншим емоційними напругою. Процес навчання на тренажерах здебільшого мало чим відрізняється від навчання на реальному об'єкті праці, методика його, як правило, наступна навчальний викладає навчальний матеріал; показує прийоми виконання дій; у свою чергу, учні сприймають розповідає і показує, запам'ятовую його, а потім приступають до самостійних вправ на тренажері. Отже, вміння і навички формуються в результаті численних повторних вправ з попередніми усвідомленням порядку дій.
Підготовка до навчального року завжди починається з вивчення кваліфікаційної характеристики. Майстер усвідомлює вимоги до обсягу теоретичних знань, професійних і загальнотрудових умінь і навичок, які повинен опанувати учень в майбутнім навчальному році.
Знаючи і представляючи ці вимоги, майстер виробничого навчання визначає зміст навчального матеріалу, його обсяг і послідовність вивчення. Ці відомості представлені у водно-тематичному плані та навчальних програмах виробничого навчання спеціальної технології. У цих документах викладено зміст навчального матеріалу з розбивкою його на теми. У них зазначено також час, що відводиться на вивчення окремих тем, визначено період, до якого приурочується проходження кожної теми програми. Керуючись переліком навчально-виробничих робіт і розробленої навчально-технічною документацією майстер завчасно продумує матеріально - технічне оснащення занять. Керуючись переліком навчально-виробничих робіт і розробленої навчально-технічною документацією майстер завчасно продумує матеріально - технічне оснащення занять. У необхідних випадках він замовляє відсутні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі складальні одиниці, деталі. У ході підготовки майстер знайомиться з інформацією, галузевою літературою та інструкціями. Підготовка до проведення конкретного занять (уроку виробничого навчання) - завершальний етап багатогранної підготовчої діяльності майстра. Він охоплює методичну, технічну підготовку майстра. Майстер знайомитися з методичними матеріалами - посібниками і розробками, що роз'яснюють найбільш доцільні прийоми і способи подачі навчального матеріалу. Майстру необхідно заздалегідь визначити зміст т і послідовність показу прийомів і способів роботи, хід пояснень. Ефективність уроку в чому залежить від уміння майстра підібрати і пояснити факти і приклади, що ілюструють зв'язок досліджуваного матеріалу. Плану року розробляється відповідно до програми навчання. Розробка плану уроку завжди повинна починатися з аналізу результатів попереднього заняття. Майстер встановлює, якою мірою вирішені завдання минулого уроку аналізує недоліки і недоліки. Визначає на основі результатів аналізу, які зміни потрібно внести в наступні заняття. При цьому майстер повинен прагнути, щоб воно відповідало сучасному рівню техніки, технології та організації праці. Дуже важливо щоб зміст було пов'язане з попередніми заняттями, а також готував учнів до засвоєння навчального матеріалу наступних уроків і сприяло вирішенню виховних завдань, далі майстер визначає структуру уроку і дозування часу кожної його частини. Необхідно враховувати рівень сформованості умінь і навичок учнів, слід враховувати індивідуальні особливості. Підбираючи індивідуальні завдання майстер прагнути до того, щоб роботи в найбільшій мірі сприяли подальшому зростанню майстерності кожного учня. Виконання завдань може проводитися фронтально, бригадами та індивідуально, остаточно визначивши структуру уроку, майстер намічає методи керівництва діяльністю учнів протягом усього заняття, він планує, як буде організовані індивідуальні інструктажі, коли і з якою метою будуть проводитися цільові обходи. Встановлює порядок прийому виконаних робіт, виділяє час для допомоги слабким і відстаючим учням. Продумує порядок проведення заключної частини уроку. Усе це фіксується в плані уроку. Дуже важливо повністю реалізувати розроблений план уроку, тобто виконати все заплановане у ньому. Успішність навчання слід розглядати в декількох сторін: якість і час виконання завдання, рівень професійної самостійності, відповідність освоєних рухів, прийомів і дій навчальній програмі. Результативність визначається контролем і оцінкою трудової діяльності учнів.
Майстер виробничого навчання заздалегідь намічає виховну роботу, яку потрібно проводити на уроках, ставить виховні цілі. Для досягнення поставлених цілей можна застосовувати різні способи. Так, чіткий і впевнений показ прийомів роботи - викликає і закріплює в учнів інтерес до професії;
1. заохочення за дбайливе, ощадливе ставлення до матеріально - технічними засобами і покарання за недбале, марнотратне ставлення - сприяють економічному вихованню, вихованню почуття господаря;
2. систематична організація виставок робіт учнів закріплює інтерес до праці, до обраної професії;
3. підвищення оцінки за красу вироби, ретельну зовнішню обробку - сприяє естетичному вихованню;
4. чітка організація навчальної роботи - привчає до дисциплінованості;
5. постановка в процесі навчання змістовних завдань і проблем, коли в учнів виникає потреба в самостійному пошуку рішень, сприяють розвитку в них пізнавальної активності;
6. правильно розкрита учням мета уроку забезпечує свідоме засвоєння знань, умінь і навичок;
7. озброєння учнів способами самоконтролю в процесі виконання операції - дозволяє виховувати вміння саморегуляції своїх дій і так далі.
8. Важливим для досягнення поставлених виховних цілей є особистий приклад майстра, а також чітке планування виховної роботи.
9. продумані громадські обов'язки учнів - виховують почуття відповідальності;
10. вміла організація змагання бригад або окремих учнів - розвиває їх активність, творче мислення;
2. Організація і методика виробничого навчання 2004р.
3. Основи професійної підготовки М 1977р.
4. Уманський В.С. Застосування технічних засобів у навчальному процесі в профтехучилищах. М. 1979
тема: "Урок - основна форма виробничого навчання"
Професія: Слюсар обладнання
Виконав: майстер Уфімцев В.А.
Зміст
1. Введення
2. Урок виробничого навчання
2.1 Підбір навчально-виробничих робіт
2.2 Побудова і організація уроку
3. Підготовка майстра до занять
4. Висновок
Список використаної літератури
1. Введення
Успіх навчально-виховного процесу, ефективність кожного уроку як його структурної складової багато в чому залежить від майстра виробничого навчання. Його кваліфікації та педагогічної готовності до роботи з учнями. Саме під його керівництвом учні набувають професійні знання, уміння і навички, беруть участь у створенні, вчаться творчому підходу до трудової діяльності, готують себе до самостійної праці. Тому на сучасному етапі зросте роль майстрів, працюють у професійних училищах.У даній роботі розглядається одна з найважливіших педагогічних проблем - оптимізація уроку виробничого навчання у навчальних майстернях. Саме у навчальних майстернях закладаються основи майстерності, тут проявляється інтерес і любов до професії, учні привчаються до дисципліни праці, у них виховується потреба у якісному виконанні дорученої роботи. Отже організація процесу виховання та навчання в навчальних майстернях, методично грамотна підготовка і проведення уроків виробничого навчання - найважливіша передумова подальшого вивчення ефективності і якості всього навчального процесу.
2. Урок виробничого навчання
Науково обгрунтована організація навчання в навчальних майстернях забезпечує міцне засвоєння матеріалу. Уміння творчо застосовувати його на практиці, сприяє вихованню свідому дисципліну і любові до своєї професій.На заняттях у навчальних майстернях вивчення операційних тим чергується з виконанням комплексних робіт. У початковій стадії освоюється окремі рухи і прийоми а потім дії і операції в цілому. Поступове освоєння учнями окремих операцій відповідно дидактичними принципом навчання від простого до складного, забезпечує якість і ефективність загальнотрудових і професійної підготовки. На вивчення кожної операційної теми у навчальній програмі відводиться час, необхідний для освоєння даної операції, а також для формування початкових знань і навичок і вмінь її виконання. При цьому процес формування як показує практика, вимагає позитивних вправ. Монотонні вправи знижують інтерес учням і викликають швидку стомлюваність. Підбір різноманітних вправ створення комплексу вправ, а також планування і виконання вправ - з перервами і в певному порядку сприяє зниженню стомлюваності і активізує інтерес учнів.
Після засвоєння основних прийомів учні переходять до виконання комплексних робіт з досліджуваної професії. Під час їх виконання закріплюється і вдосконалюється засвоєні знання, купуються широкий діапазон професійних умінь і навичок. Учні поступово оволодівають кількісними та якісними показниками праці.
Майстер виробничого навчання повинен враховувати, що оволодіння всіма операціями окремо при навчанні в навчальних майстернях ще не гарантує якісного виготовлення того чи іншого виробу. Виконуючи завдання на різних стадіях навчання, учні закріплюють раніше освоєні прийоми і способи виконання операцій, удосконалюють точні швидкісні навики. При цьому вони освоюють виконання невідомих різновидів вивчених операцій, їх поєднання, а також вивчають технологічний процес у цілому і його складові частини. Одночасно з виконанням робіт учні навчаються планування технологічного процесу, знайомляться з інструкцією і принципами дії типових об'єктів праці.
Навчання в учбових майстернях припускає послідовність сприйняття учнями навчального матеріалу, переробку, узагальнення і автозапам'ятовування; формування загальнотрудових і професійних умінь і навичок у практичній діяльності та оцінку результатів праці.
Основною формою організації занять у навчальних майстернях є урок.
Урок - це частина навчального процесу, обмежена певним відрізком часу, з чітко вираженою метою, що проводиться групою учням. Для нього характерні: нерозривність завдань, визначеність вирішуються на уроці навчально-виховних завдань; оптимальне поєднання колективної та індивідуальної роботи учнів; доцільне побудова заняття, що забезпечують свідомість навчання і високу активність учнів, організаційна чіткість.
Розглядаючи урок виробничого навчання, слід зазначити, що він відрізняється від уроку теоретичного навчання за основним наукам, загальнотехнічних і спеціальних предметів.
Мета уроку виробничого навчання полягає в тому, що учні на основі отриманих технологічних знань освоїли руху, прийоми і способи виконання дій і операцій, необхідні для подальшого формування у них навичок і вмінь виконання виробничих робіт з певної професії. Учням недостатньо просто запам'ятати і вивчити навчальний матеріал, вони повинні його зрозуміти, переробити і відтворити при виконанні завдання. Отже, основна мета - не запам'ятовування інформації. Уміння переробити і застосовувати її на практиці.
Специфіка проведення уроків виробничого навчання відображена в наступних факторах:
а) тимчасове (заняття триває 6 годин);
б) змістовному (навчання проводиться, як правило, у процесі продуктивної праці учнів, у процесі створіннями матеріальних цінностей);
в) у методичному, пріобладающеюся частину часу на занятті учні працюють самостійно, діяльність кожного з них на занятті специфічна. Майстер здійснює лише загальне керівництво діяльність учнів
г) організаційному (необхідні умови, що забезпечують роботу кожного учня в доступному йому темпі, що стимулюють здібності одних і створюють перспективу іншим. Формування міцних і глибоких професійних знань і умінь можливе лише за умови систематичної індивідуальній роботі, як з сильними, так і зі слабкими учнями.
Уроки виробничого навчання в залежності від основної дидактичної мети і змісту досліджуваного навчального матеріалу поділяються на такі типи:
Уроки з освоєння трудових прийомів і операцій, мета яких дати учневі технологічні знання, сформувати початкові вміння досліджуваних прийомів і операцій;
Уроки з освоєння поєднань операцій і технологічних процесів на уроки продуктивної праці, мета яких - ознайомить учнів з організацією праці та плануванням технологічного процесу. При цьому вдосконалюється і закріплюється вміння застосовувати різні поєднання прийомів і операцій при виконанні виробничих робіт, а також освоєння навичок контрольно - перевірочні уроки, їх мета - визначати ступінь підготовки учнів за певний період навчання. Виявити ступінь усвідомленості, міцності і глибини сформованих умінь і навичок. Усунути виявлені проблеми.
Педагогічна цілеспрямованість уроків передбачає перспективну послідовність виховання і, готовність до праці. Готуючись до конкретного уроку майстер виробничого навчання визначає дидактичні і виховні завдання, що випливають з поставленої мети, рівня підготовки учнів та особливостей навчальної групи, конкретних умов трудової діяльності. Враховується також і перспектива навчання. Від окремо взятого уроку неможливо вирішити весь комплекс педагогічних завдань навчання. Але важливо, щоб на кожному уроці вирішувалася певна частина цього комплексу.
2.1 Підбір навчально-виробничих робіт
Зміст навчання в навчальних майстернях має відображати сукупність процесів праці, що характеризують виробнича діяльність робочого певної кваліфікації конкретної професії. Основними документами. Визначальними зміст усього виробничого навчання у професійних училищах є кваліфікаційна характеристика, навчальний та зведено-тематичний плани, а також навчальна програма. При цьому навчальна програма є документом, що конкретизує зміст навчання і в цілому і в навчальних майстернях зокрема. Учні освоюють зміст навчання при виконанні навчально-тренувальних і навчально-виробничих робіт. Отже, добір та виконання в повному обсязі і в певному методично правильно послідовності цих робіт дає можливість сформувати в учнів необхідний комплекс загальнотрудових і професійних знань, навичок та вміння.Кожна дидактична задача, яке вирішується на конкретному уроці. Як правило реалізується при виконанні того чи іншого практичного завдання. Праця учнів з всі періоди навчання має бути посильним. Тільки в цьому випадку їх діяльність набуває елементів зацікавленості, стає активною. До вибору об'єктів праці можна переходити, лише знаючи запропоновані вимоги до навчальної теми, вимоги які поділяються на навчально-технічні та навчально-технологічні.
Навчально-технічні вимоги характеризують технічну сторону об'єктів праці (матеріал, форма, конфігурація виробів, габаритні розміри, розміри окремих частин).
До навчально-технологічним вимогам ставляться вимоги до процесу та результатів обробки (підбір інструментів для обробки та контролю, що отримуються в результаті обробки параметрів точності і шорсткості поверхні, фінішні операції тт.д.)
Конкретні об'єкти праці повинні підбиратися так, щоб у процесі їх виконання (виготовлення, складання, ремонту, регулювання) учні у певному порядку і послідовності відпрацьовували рухи і прийоми досліджуваних дій та операцій, а також їх найбільш раціональне поєднання. Завдання повинні бути різноманітними поступово ускладнюватися. Але при цьому необхідно враховувати індивідуальні здібності учнів. У процесі підбору об'єктів праці слід в першу чергу знаходити можливість для освоєння необхідних рухів, прийомів і дії (прийом приймається як комплекс рухів). Підбираємо робота розчленовується на окремі операції, кожна з яких ділиться на прийоми, в цьому випадку трудовий прийом має свою, приватну мета. На основі такого розчленування підбираємося робота аналізується, виявляються можливість освоєння певних рухів і прийомів, а також їх поєднань, визначається доцільність використання її в якості навчально-виробничої. При виконанні комплексних робіт учні навчаться застосовувати не тільки певні рухи, прийоми і дії, але різні поєднання. Необхідно враховувати також важливу особливість підбору робіт - дрібносерійне їх виготовлення.
Підібрані навчально-виробничі роботи за своїм змістом, складності та об'єму повиннi забезпечувати планомірне і послідовне ускладнення професійних умінь і навичок, що стимулює в свою чергу активізацію пізнавальної діяльності учнів. Підібрані завдання з усіх тем (предметів) навчальної програми зводяться до переліку навчально-виробничих робіт, повне і своєчасне виконання якого сприяє успішному формуванню в учнів професійних знань. Навичок і вмінь. Слід прагнути до того, щоб навчально-виробничі роботи виконувалися у навчальних майстернях протягом декількох років. Це буде сприяти повному оснащення майстерень необхідних технологічним оснащенням, дасть можливість підготувати необхідну навчально-технічну документацію. Допоможе вдосконалювати технології обробки об'єкта праці. Встановлення норм на роботи учнів проводиться з урахуванням виробничих можливостей у різні періоди навчання і передового виробничого досвіду. Протягом операційного періоду майстер навчає учнів правильного і найбільш раціональному виконання окремих рухів і співаємо. У цей період часу норму учням не повідомляється. Для кожного підібраного об'єкта обов'язково розробляється відповідна технічна документація (креслення, маршрутна і інструкційна карти і т.п.), підбираються необхідні довідкові матеріали і таблиця. Зміст і характер документації повинні відповідати навчального періоду. Ефективність процесу навчання багато в чому буде залежати від індивідуальних особливостей учнів. Тому майстер, одночасно з підбором загальної дл всієї групи дози навчального матеріалу повинен розробити завдання для поглибленого вивчення сильними учнями.
Весь зміст навчання має бути спрямоване в учнів на вміння планувати свою працю, працювати в колективі, вирішувати завдань. Одне має сприяти вихованню в учнів завзятості, наполегливості в подоланні труднощів, у досягненні цілей.
2.2 Побудова і організація уроку
Розглядаючи структуру уроку, слід говорити не про окремі, відокремлених його частинах, а лише про структурних елементів, згрупованих за характером діяльності майстра та учнів. Цими елементами є: організаційний момент, вступна, основна і заключна частини. Кожен з них виконує певну тільки йому притаманну роль, але всі вони тісно пов'язані. Коротко розглянемо кожен структурний елемент уроку.Урок завжди починається з організаційного моменту. Майстер контролює присутність учнів, перевіряє їх весняний вид. Повідомляє учням тему заняття. Потім майстер проводить повторення теоретичних знань учнів. А також перевірку їх практичної підготовленості. Ефективність трудової діяльності будь-якої людини як показує практика. Залежить багато в чому від його вдумливості, осмисленості дій і сумлінності. Отже. Цей елемент уроку психологічно готують учнів до сприйняття і засвоєння нового навчального матеріалу. Повторення проходить у формі бесіди, в ході якої в учнів відновлюються в пам'яті необхідні і на даному уроці відомості. Потім на практиці перевіряється якість трудових прийомів і дій, освоєних на попередніх заняттях. Майстер заздалегідь в ході підготовки до даного року намічає контрольні запитання та завдання. Вони повинні бути переважно узагальнюючого типу.
Вступна частина уроку спрямована на підготовку учнів до засвоєння нових навичок і вмінь, до виконання певних знань, що сприяють поглибленню і розширенню професійних знань, складається з вступного інструктажу, інструктажу з безпечного ведення робіт, розповідь про організацію робочого місця, розподілу та розбору завдань учнями групи.
Вступний інструктаж починається з ознайомленням учнів з цілями і завданнями даного заняття. Тому в попередньо розробляється плані уроку його завдання слід формулювати конкретно. На вступному заняття майстер обов'язково зупиняється на правилах безпечного ведення робіт, які слід дотримувати на даному уроці. Майстру слід докладно розповідати про організацію робочого місця при виконанні заданих робіт, звернувши увагу учнів на його особливості. Після цього повідомляє критерії оцінок, роз'яснює і розподіляє завдання серед учнів, говорить про учнівське нормі часу, порівнюючи її з нормою часу кваліфікованого робітника.
Практика показує, що на вступну частину відводиться приблизно 0-12% часу всього заняття.
У основній частині заняття учні виконують завдання, підібрані майстром заздалегідь. У ході їх виконання учні освоюють задані прийоми і дії. У процесі виконання робіт учні вчаться застосовувати ВОІ знання в конкретних практичних ситуаціях. Важливими моментами трудової діяльності учнів на цій частині уроку є наступні:
організація робочого місця;
вибір та застосування правильних прийомів робіт;
використання навчально-технологічної документації;
дотримання правил безпеки праці;
контроль виконання прийомів та дій;
Діяльність учнів проходить під безпосередньому керівництві майстра. Майстер спостерігає за учнями з робочого місця, а також в ході цільових обходів. Результати спостережень рекомендується записувати, це допоможе кваліфіковано провести заключну частину заняття. Контроль здійснюється майстром, як в процесі трудової діяльності учнів, так і при прийомі готових виробів. В основу контролю має бути покладено виконання тих чи інших поєднань прийомів і дій в якість виконання всього завдання.
У процесі поточного інструктування майстер спрямовує і коректує трудової діяльності учнів. Індивідуальні інструктажі проводяться при обході робочих місць учнів. Майстер заздалегідь продумує і визначає мету кожного обходу. Кількість їх залежить від змісту. Складнощі навчального матеріалу і особливостей навчальної групи.
У заключній частині підводять підсумки заняття. На основі аналізу виявляються ступінь навченості учнів, слабкі сторони навчання, вказуються причини появи недоліків і способи їх усунення. Заключна частина заняття складається з підсумкового інструктажу, домашнього завдання та прибирання робочих мет. У підсумковому інструктаж майстер коротко розповідає про успіхи та недоліки кожного учня, аналізує їх причини. Він докладно розбирає причини появи типових помилок, зазначає, як учні використовували передові прийоми і способи роботи, і прогресивну технологію. Особливу увагу майстер звертає на дотримання кожним учнем правил безпечного ведення робіт. Після підбиття підсумків майстер говорить про зміст майбутнього (наступного) заняття і видає завдання на будинок. Домашнє завдання може містити виконання невеликих робіт, викреслювання різних ескізів і креслень, підготовку маршрутної карти, читання основної та додаткової навчально-технічної літератури. На заключну частину заняття відводиться приблизно 5-7% часу всього заняття.
Побудова уроку має сприяти порушення інтересу учнів до навчального матеріалу, розвитку самостійності, вихованню прагнення до активного оволодіння вміннями та навичками. Діяльність майстра на будь-якій стадії уроку не повинна пригнічувати активність учнів. Хід уроку багато в чому залежить від змісту навчального матеріалу. Наявної матеріально - технічної бази, застосовуваних методів і засобів навчання.
Вирішувати поставлену мету виконувати завдання уроку можна тільки за активної пізнавальної діяльності учня, з одного боку і управління цією діяльністю майстром виробничого навчання, іншої сторони. Вивчення цього питання показує, що діяльність і учня і майстра на уроці здійснюється двояко:
Діяльність учня переплітається з активною діяльністю майстра.
Діяльність учня проходить самостійно під управлінням майстра (процес самонаученія).
В ході самостійної діяльності учень використовують довідкові матеріали, а в не обхідних випадках звертаються за допомогою до майстра. Ефективності діяльності учнів цієї частини уроку багато в чому залежить від того, як майстер підготував її. Як направляє учня. Майстер, роблячи вказівки даючи пояснення, виправляючи помилки учнів, створює передумови для інтенсивної самостійної їх роботи.
В основу самонаученія слід брати виробничу діяльність учнів. При виготовленні матеріальних цінностей завжди присутній фактор необхідності придбання та використання певних знань і умінь. Учні необхідно усвідомити завдання, знайти оптимальне рішення умови виконання, а потім вже приступити до виконання завдання. Самонаученіе - процес динамічний. Він вбирає в себе як просте механічне відтворення початкові періоди навчання, так і складні, усвідомлені дії, що включають елементи самоконтролю і саморегулювання.
Під самоконтролем слід розуміти дії учнів з перевірки своєї діяльності шляхом порівняння отриманих результатів роботи з еталоном. Інший вид самоконтролю - контроль результатів праці. Він володіє функціями констатації, що фіксують можливість подальшого виконання трудового акту. За часом проведення його слід підрозділити на поточний і кінцевий, тобто він дискретний уривчасто.
Саморегуляція - процес безперервний і складніший. Спрямований в основному на робочі операції. Стан працюючого і умови його діяльності. Учні самостійно планують час і відповідно регулюють сам трудовий процес, змінюючи при необхідності його інтенсивність поєднання застосовуваних прийомів і способів. Діяльність учнів з самонаученію багато в чому залежить від того, як майстер підготував їх до самостійної роботи. Як провести підготовку до уроку, і як управляє їхньою діяльністю в процесі уроку. Тому важливо з перших уроків вчити учнів умінню вчитися. Важливо відібрати і звести в певну систему прийоми і способи активно - трудової діяльності учнів. Це - використання інструкційних, інструкційно-технологічних карт і навчальних карт, виконання домашнього завдання, використання роздаткового дидактичного матеріалу та ін
Динаміка формування на уроках умінь і навичок багато в чому визначається інтенсивністю елементів самонаученія. Підготовленістю учнів, їх умінням самостійно вчитися.
Використання технічних засобів на уроках виробничого навчання.
Використовувані в навчальних майстернях технічні засоби мають різне призначення. Їх використовують для показу трудових прийомів, дій і технологічних операцій, недоступних для безпосереднього спостереження. Демонстрації складних видів техніки і технологічних процесів. Конкретної трудової діяльності уповільнений тип застосування мультиплікації. (Розчленований вид процесу).
При обладнанні робочих місць технічними засобами слід зосередити змонтувати тільки такі засоби, які необхідні при вивченні більшості тем виробничого навчання. Наприклад, для навчальних майстерень слід підбирати кіно - діапроектори. Екранні засоби є дієвою формою зорово-звуковий наочності. Служать педагогічним засобом активізації учнів та емоційного впливу. На екрані учні бачать як окремі дії, так і цілі виробничі процеси. Важлива умова проведення уроків із застосуванням кіно - методично правильно підбір навчальних фільмів та необхідність перспективного планування показу. У навчальних майстернях показують короткометражні і фрагментарні фільми.
Окрему підгрупу технічних засобів навчання складають тренажери. Їх широко застосовують у професійної підготовки. Оволодіння будь-яким трудовим процесів, як показує практика, обов'язково включає в себе тренувальну діяльність, так і проведення самоконтролю (фіксацію та оцінку своїх дій). При виконанні вправ у звичайних умовах самоконтроль проводиться на основі лише зорових слухових сприйнять. При навчанні на тренажері сприйняття уточнюються за допомогою різних пристосувань. Тому освоєння тієї чи іншої діяльності йде вже з меншим емоційними напругою. Процес навчання на тренажерах здебільшого мало чим відрізняється від навчання на реальному об'єкті праці, методика його, як правило, наступна навчальний викладає навчальний матеріал; показує прийоми виконання дій; у свою чергу, учні сприймають розповідає і показує, запам'ятовую його, а потім приступають до самостійних вправ на тренажері. Отже, вміння і навички формуються в результаті численних повторних вправ з попередніми усвідомленням порядку дій.
3. Підготовка майстра до занять
Складний і багатогранний навчально-виховний процес здійснюваним на уроках виробничого навчання в навчальних майстернях буде успішним, якщо він всебічно осмислений і підготовлений. Майстер зобов'язаний продумати процес навчання і виховання, чітко уявляти мету взаємопов'язаних тем програми. Практика показує, що до вивчення чергової теми не можна приступити, не засвоївши змісту навчального матеріалу попередніх тем. У той же час треба знати і зміст наступних тим, щоб, вивчаючи чергову тему готувати учнів до сприйняття навчального матеріалу, який буде викладено в подальшому. При плануванні совій роботи майстру необхідно суворо враховувати фонд часу, що відпускається на вивчення кожної теми навчальної програми. Все це дається підставу стверджувати, що вирішальним фактором успішного навчання і виховання є систематична і ретельна підготовка майстра до заняття, вона складається з трьох послідовних. Етапів: підготовки до навчального догоду, підготовки учнів до вивчення теми і до конкретного заняття (уроку).Підготовка до навчального року завжди починається з вивчення кваліфікаційної характеристики. Майстер усвідомлює вимоги до обсягу теоретичних знань, професійних і загальнотрудових умінь і навичок, які повинен опанувати учень в майбутнім навчальному році.
Знаючи і представляючи ці вимоги, майстер виробничого навчання визначає зміст навчального матеріалу, його обсяг і послідовність вивчення. Ці відомості представлені у водно-тематичному плані та навчальних програмах виробничого навчання спеціальної технології. У цих документах викладено зміст навчального матеріалу з розбивкою його на теми. У них зазначено також час, що відводиться на вивчення окремих тем, визначено період, до якого приурочується проходження кожної теми програми. Керуючись переліком навчально-виробничих робіт і розробленої навчально-технічною документацією майстер завчасно продумує матеріально - технічне оснащення занять. Керуючись переліком навчально-виробничих робіт і розробленої навчально-технічною документацією майстер завчасно продумує матеріально - технічне оснащення занять. У необхідних випадках він замовляє відсутні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі складальні одиниці, деталі. У ході підготовки майстер знайомиться з інформацією, галузевою літературою та інструкціями. Підготовка до проведення конкретного занять (уроку виробничого навчання) - завершальний етап багатогранної підготовчої діяльності майстра. Він охоплює методичну, технічну підготовку майстра. Майстер знайомитися з методичними матеріалами - посібниками і розробками, що роз'яснюють найбільш доцільні прийоми і способи подачі навчального матеріалу. Майстру необхідно заздалегідь визначити зміст т і послідовність показу прийомів і способів роботи, хід пояснень. Ефективність уроку в чому залежить від уміння майстра підібрати і пояснити факти і приклади, що ілюструють зв'язок досліджуваного матеріалу. Плану року розробляється відповідно до програми навчання. Розробка плану уроку завжди повинна починатися з аналізу результатів попереднього заняття. Майстер встановлює, якою мірою вирішені завдання минулого уроку аналізує недоліки і недоліки. Визначає на основі результатів аналізу, які зміни потрібно внести в наступні заняття. При цьому майстер повинен прагнути, щоб воно відповідало сучасному рівню техніки, технології та організації праці. Дуже важливо щоб зміст було пов'язане з попередніми заняттями, а також готував учнів до засвоєння навчального матеріалу наступних уроків і сприяло вирішенню виховних завдань, далі майстер визначає структуру уроку і дозування часу кожної його частини. Необхідно враховувати рівень сформованості умінь і навичок учнів, слід враховувати індивідуальні особливості. Підбираючи індивідуальні завдання майстер прагнути до того, щоб роботи в найбільшій мірі сприяли подальшому зростанню майстерності кожного учня. Виконання завдань може проводитися фронтально, бригадами та індивідуально, остаточно визначивши структуру уроку, майстер намічає методи керівництва діяльністю учнів протягом усього заняття, він планує, як буде організовані індивідуальні інструктажі, коли і з якою метою будуть проводитися цільові обходи. Встановлює порядок прийому виконаних робіт, виділяє час для допомоги слабким і відстаючим учням. Продумує порядок проведення заключної частини уроку. Усе це фіксується в плані уроку. Дуже важливо повністю реалізувати розроблений план уроку, тобто виконати все заплановане у ньому. Успішність навчання слід розглядати в декількох сторін: якість і час виконання завдання, рівень професійної самостійності, відповідність освоєних рухів, прийомів і дій навчальній програмі. Результативність визначається контролем і оцінкою трудової діяльності учнів.
4. Висновок
Для успішної та плідної роботи з навчання учнів майстер виробничого навчання повинен досконало володіти майстерністю роботи, міг успішно віддавати свій професійний досвід міцні виробничі навички, і особисте бездоганне виконання виробничих операцій дозволяють майстру у будь-який момент допомогти учневі, швидко виявити і усунути ті чи інші помилки , навчити правильно, виконувати всі операції. Від побудови занять і якість його проведення залежить постановка всього навчально-виховного процесуМайстер виробничого навчання заздалегідь намічає виховну роботу, яку потрібно проводити на уроках, ставить виховні цілі. Для досягнення поставлених цілей можна застосовувати різні способи. Так, чіткий і впевнений показ прийомів роботи - викликає і закріплює в учнів інтерес до професії;
1. заохочення за дбайливе, ощадливе ставлення до матеріально - технічними засобами і покарання за недбале, марнотратне ставлення - сприяють економічному вихованню, вихованню почуття господаря;
2. систематична організація виставок робіт учнів закріплює інтерес до праці, до обраної професії;
3. підвищення оцінки за красу вироби, ретельну зовнішню обробку - сприяє естетичному вихованню;
4. чітка організація навчальної роботи - привчає до дисциплінованості;
5. постановка в процесі навчання змістовних завдань і проблем, коли в учнів виникає потреба в самостійному пошуку рішень, сприяють розвитку в них пізнавальної активності;
6. правильно розкрита учням мета уроку забезпечує свідоме засвоєння знань, умінь і навичок;
7. озброєння учнів способами самоконтролю в процесі виконання операції - дозволяє виховувати вміння саморегуляції своїх дій і так далі.
8. Важливим для досягнення поставлених виховних цілей є особистий приклад майстра, а також чітке планування виховної роботи.
9. продумані громадські обов'язки учнів - виховують почуття відповідальності;
10. вміла організація змагання бригад або окремих учнів - розвиває їх активність, творче мислення;
Список використаної літератури
1. Бібліотечка майстра: Сб.1 і 2 М, 1984 р.2. Організація і методика виробничого навчання 2004р.
3. Основи професійної підготовки М 1977р.
4. Уманський В.С. Застосування технічних засобів у навчальному процесі в профтехучилищах. М. 1979