Спрощена система оподаткування 2 Сутність спеціального

МІНІСТЕРСТВО

Федеральних державних освітніх установ середньої професійної освіти

АЛТАЙСЬКИЙ ПРОМИСЛОВО - ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

Спеціальність: Фінанси. Податки і

оподаткування.

Група: 11Фн 071

Курсова робота

На тему: Спрощена система оподаткування.

Барнаул 2009

Зміст

Введення

1. Сутність спеціального податкового режиму - УСНО

1.1 Умови переходу на спрощену систему оподаткування

1.2 Елементи спрощеної системи оподаткування

1.3 Особливості обчислення і сплати УСНО

1.4 Переваги і недоліки УСНО

2. Застосування УСНО на прикладі ЗАТ «Іскра»

Висновок

Список використаної літератури

Програми

Введення

Податкова система була невід'ємною частиною будь-якої держави, в будь-які часи.

Її створення було обумовлено необхідністю забезпечення поточних потреб держави.

Одна з функцій податкової системи полягає у стимулюванні розвитку перспективних галузей і сфер економіки. Для виконання цієї функції крім основного режиму оподаткування існують спеціальні податкові режими. Одним з таких режимів є Спрощена система оподаткування.

Основи даного режиму встановлені главою 26.1 частини 2 Податкового кодексу Російської Федерації, яка була введена в дію Федеральним законом № 104-ФЗ від 27 липня 2002 року.

Мета Спрощеною системи оподаткування полягає в полегшенні податкового тягаря для суб'єктів малого підприємництва. Досягнення цієї мети сприяє розвитку малого бізнесу в Росії, а, як відомо це є найважливішим показником ступеня успішності ринкових реформ, рівня ефективності конкурентної економіки.

Також розвиток малого підприємництва розглядається урядами багатьох країн як важливий фактор забезпечення зайнятості населення. В умовах Світового економічного кризи це особливо важливо, тому що рівень безробіття зростає з кожним днем.

Спрощена система оподаткування дозволяє підприємствам знизити витрати, пов'язані з обчисленням і сплатою податку до бюджету. Також серед переваг переходу на УСНО можна виділити зниження обсягу облікових робіт і скорочення документообігу.

Застосування спрощеної системи оподаткування в даний час дуже поширене серед малих підприємств, а розвиток малого бізнесу дуже важливо для будь-якої економічно розвиненої країни. Тому тема курсової роботи дуже актуальна.

Метою даної роботи є розгляд спеціального податкового режиму УСНО. У зв'язку з поставленою метою визначимо завдання роботи:

1. Вивчення умов переходу на Спрощену систему оподаткування та її елементів;

2. Вивчення особливостей обчислення та сплати єдиного податку;

3. Розгляд переваг та недоліків спрощеної системи оподаткування;

4. Застосування отриманих знань на практиці, на прикладі ЗАТ «Іскра».

Об'єктом дослідження виступає ЗАТ «Іскра». Предметом - обчислення єдиного податку за спрощеною системою оподаткування.

1. Сутність спеціального податкового режиму - УСНО

1.1 Умови переходу на спрощену систему оподаткування

У ст.18 Податкового кодексу поряд з федеральними, регіональними та місцевими податками і зборами передбачені спеціальні податкові режими. Спеціальним податковим режимом визнається особливий порядок обчислення і сплати податків і зборів протягом певного періоду часу, застосовуваний у спеціально встановлених випадках і порядку. До спеціальним податковим режимів належать: спрощена система оподаткування, єдиний сільськогосподарський податок, система оподаткування у вигляді єдиного податку на поставлений дохід.

УСНО застосовується організаціями поряд з іншими режимами оподаткування.

Для переходу на УСНО організацією повинні бути дотримані наступні умови:

- Дохід платника податку не перевищує 15 000 000 рублів за підсумками 9 місяців того року, в якому організація подає заяву про перехід на УСНО;

Дохід від реалізації - це виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) як власного виробництва, так і раніше придбаних, виручка від реалізації майнових прав. Виручка від реалізації визначається виходячи з усіх надходжень, пов'язаних з розрахунками за реалізовані товари (роботи, послуги) або майнові права, виражені в грошовій і (або) натуральної формах.

- Дохід, коректований на К-дефлятор, за кожний календарний рік застосування УСНО не повинен перевищувати 20 000 000 рублів;

Коефіцієнт-дефлятор встановлюється щорічно на кожний наступний календарний рік і враховує зміну споживчих цін на товари (роботи, послуги). Коефіцієнт-дефлятор визначається і підлягає офіційному опублікуванню у порядку, встановленому Урядом Російської Федерації. У 2009 році він складає 1,538.

- Середня чисельність працівників за податковий (звітний) період, що визначається в порядку, що встановлюється Державним комітетом Російської Федерації за статистикою, не перевищує 100 осіб;

- Вартість майна, що амортизується, що знаходиться у власності організації, не перевищує 100 млн. рублів.

Відповідно до п.3 статті 346 ¹² НК РФ, не має права застосовувати УСНО наступні організації:

1) організації, що мають філії і (або) представництва;

2) банки;

3) страховики;

4) недержавні пенсійні фонди;

5) інвестиційні фонди;

6) професійні учасники ринку цінних паперів;

7) ломбарди;

8) організації та індивідуальні підприємці, що займаються виробництвом підакцизних товарів, а також видобутком та реалізацією корисних копалин, за винятком загальнопоширених корисних копалин;

9) організації та ВП, які займаються гральним бізнесом;

10) нотаріуси, які займаються приватною практикою;

11) організації та індивідуальні підприємці, що є учасниками угод про розподіл продукції;

12) організації та індивідуальні підприємці, перекладені на систему оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників (єдиний сільськогосподарський податок);

13) організації, в яких частка безпосередньої участі інших організацій становить більше 25 відсотків. Дане обмеження не поширюється на організації, статутний капітал яких повністю складається з вкладів громадських організацій інвалідів, якщо середньооблікова чисельність інвалідів серед їх працівників становить не менше 50 відсотків, а їх частка у фонді оплати праці - не менше 25 відсотків;

14) бюджетні установи;

15) іноземні організації, що мають філії, представництва та інші відокремлені підрозділи на території РФ.

Організації, перекладені у відповідності з главою 26.3 НК РФ на сплату ЕНВД по одному або декількох видів діяльності, має право застосовувати УСНО для інших видів діяльності.

Організації, які виявили бажання перейти на УСНО, подають у період з 1 жовтня по 30 листопада заяву за місцем свого знаходження. У заяві повинно повідомлятися про розмір доходів за 9 місяців поточного року, а також про середню чисельності працівників за вказаний період і залишкової вартості основних засобів і нематеріальних активів. Перехід відбувається не на один квартал, а на весь рік.

Новостворені організації мають право виявити бажання перейти на спрощену систему оподаткування в момент реєстрації, не залежно від пори року. Бажаючі перейти на спрощену систему оподаткування організації мають право у п'ятиденний термін з моменту державної реєстрації подати заяву про перехід на спрощену систему оподаткування одночасно з подачею заяви про взяття на облік у податкових органах. У цьому випадку організації та індивідуальні підприємці мають право застосовувати спрощену систему оподаткування в поточному календарному році з моменту створення організації.

До закінчення року платник податку не має права повернутися до загального режиму оподаткування. Виняток становитиме випадки, коли за підсумками податкового (звітного) періоду дохід платника податків перевищить 20 млн. рублів або вартість майна, що амортизується, що знаходиться у власності платника податків-організації, перевищить 100 млн. рублів. Такий платник податків вважається перейшло на загальний режим оподаткування з початку того кварталу, в якому було допущено це перевищення.

Платник податків зобов'язаний повідомити в податковий орган про перехід на загальний режим оподаткування протягом 15 днів після закінчення звітного (податкового) періоду, в якому його дохід перевищив зазначені обмеження.

При цьому суми податків, що підлягають сплаті при використанні загального режиму оподаткування, обчислюються і сплачуються як для новостворених організацій або знову зареєстрованих індивідуальних підприємців. Зазначені платники податків звільняються від сплати передбачених законодавством Російської Федерації про податки і збори щомісячних авансових платежів протягом того кварталу, в якому платники податків перейшли на загальний режим оподаткування.

Платник податків, який перейшов на спрощену систему не зобов'язаний все залишився, знаходиться у даному правовому режимі. Якщо його не влаштувала з яких-небудь причин спрощена система оподаткування, то він має право повернутися до загальної системи оподаткування. Платник податків, який застосовує спрощену систему оподаткування, мають право перейти на загальний режим оподаткування з початку календарного року, повідомивши про це податковий орган не пізніше 15 січня року, в якому він припускає перейти на загальний режим оподаткування. Але це передбачає деякі обмеження, які передбачені для платників податків, які не можуть відразу зрозуміти чого вони хочуть і тим самим дезорганізують роботу податкових органів. Платник податків, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальний режим оподаткування, не має права знову перейти на спрощену систему оподаткування протягом двох років після того, як він втратив право на застосування спрощеної системи оподаткування.

1.2 Елементи УСНО

Як і у будь-якого податку, у спеціального податкового режиму УСНО повинні бути визначені всі його елементи.

Відповідно до п.1 ст. 346 ¹⁹¹² НК РФ платниками податків визнаються організації, які перейшли на спрощену систему оподаткування.

Об'єктом оподаткування за УСНО визнаються:

1. Доходи;

2. Доходи, зменшені на величину витрат.

При цьому вибір об'єкта оподаткування здійснюється самим платником податків, за винятком випадку, коли платники податків, які є учасниками договору простого товариства або договору довірчого управління майном. У цьому випадку, як об'єкт оподаткування застосовується доходи, зменшені на величину витрат. Об'єкт оподаткування може змінюватися щорічно.

Податкова база являє собою вартісну, фізичну або іншу характеристики об'єкта оподаткування. Для спрощеної системи оподаткування податковою базою є грошове вираження об'єкта оподаткування, тобто грошове вираження доходів або доходів, зменшених на величину витрат. Але доходи не завжди надходять у грошовій формі, доходи, отримані в натуральній формі теж визнаються об'єктом оподаткування. У разі якщо доходи отримані в натуральній формі, то вони враховуються за ринковими цінами.

Для доходів, отриманих в іноземній валюті ніяких спеціальних норм не передбачено. Доходи і витрати, виражені в іноземній валюті, враховуються в сукупності з доходами, вираженими в рублях. Однак доходи і витрати, виражені в іноземній валюті, перераховуються в рублі за офіційним курсом Центрального банку Російської Федерації, встановленому відповідно на дату отримання доходів і (або) дату здійснення витрат.

Датою отримання доходів буде день надходження коштів на рахунки в банках і (або) в касу, отримання іншого майна (робіт, послуг) та майнових прав.

Витратами платників податків визнаються витрати після їх фактичної оплати.

Для спрощеної системи оподаткування встановлено два способи отримання податкової бази в залежності від об'єкта оподаткування. Якщо об'єктом оподаткування є доходи організації, податковою базою визнається грошове вираження доходів. А якщо об'єктом оподаткування є доходи організації або індивідуального підприємця, зменшені на величину витрат, податковою базою визнається грошове вираження доходів, зменшених на величину витрат.

При визначенні податкової бази доходи і витрати визначаються наростаючим підсумком з початку податкового періоду. Всі доходи складаються, починаючи з першого січня.

До витрат, отриманими в цьому році можна додати суму збитку, отриманого у попередніх податкових періодах, та зменшити на цю суму податкову базу. Неодмінною умовою при цьому буде одна обставина. Платник податків повинен був застосовувати спрощену систему оподаткування і використовувати в якості об'єкта оподаткування доходи, зменшені на величину витрат в тих податкових періодах, звідки він бере збитки. При цьому під збитками розуміється перевищення витрат над доходами.

Зазначений збиток не може зменшувати податкову базу більш ніж на 30 відсотків. При цьому решта збитку може бути перенесена на наступні податкові періоди, але не більше ніж на 10 податкових періодів.

Платник податків зобов'язаний зберігати документи, що підтверджують обсяг понесеного збитку і суму, на яку була зменшена податкова база по кожному податковому періоду, протягом усього терміну використання права на зменшення податкової бази на суму збитку. А також чотири роки після цього, тому що податкова інспекція може перевірити податкову діяльність платника податків за останні три роки.

Збиток, отриманий платником податку при застосуванні загального режиму оподаткування, не приймається при переході на спрощену систему оподаткування.

Збиток, отриманий платником податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, не приймається при переході на загальний режим оподаткування.

Якщо платник податку застосовує в якості об'єкта оподаткування доходи, зменшені на величину витрат, то він сплачує мінімальний податок.

Мінімальний податок являє собою 1 відсотка податкової бази, якою є доходи. Мінімальний податок сплачується у разі, якщо сума обчисленого в загальному порядку податку менше суми обчисленого мінімального податку.

Платник податків має право в наступні податкові періоди включити суму різниці між сумою сплаченого мінімального податку і сумою податку, обчисленої в загальному порядку, до витрат при обчисленні податкової бази, в тому числі збільшити суму збитків, які можуть бути перенесені на майбутнє.

Податковим періодом по УСНО визнається календарний рік. Звітні періоди: 1 квартал, півріччя та 9 місяців.

Стаття 346 ²⁰ встановлює два види податкових ставок залежно від об'єкта оподаткування. Якщо об'єктом оподаткування є доходи, податкова ставка встановлюється у розмірі 6 відсотків. Якщо об'єктом оподаткування є доходи, зменшені на величину витрат, податкова ставка встановлюється у розмірі 15 відсотків. Законами суб'єктів РФ можуть бути встановлені диференційовані ставки в межах від 5 до 15% залежно від категорій платників податків.

На підставі вищевикладеного можна зробити висновок про те, що УСНО встановлена ​​в порядку, передбаченому НК РФ, тому що були визначені всі її елементи.

1.3 Особливості обчислення і сплати УСНО

У статті 346 ²¹ НК РФ об'єднані два елементи оподаткування порядок обчислення податку, а також порядок і терміни сплати податку.

Обов'язок обчислити суму податку може бути покладена на платника податків, податковий орган або третя особа (податкового агента). При спрощеній системі оподаткування платник податків самостійно обчислює суму податку, що підлягає сплаті.

Обчислювати податок можна по-різному. Найбільш проста схема передбачає обкладання податкової бази по частинах. Це - некумулятивні метод обчислення податку. Він не вимагає ведення складного обліку доходів платника податків та належних йому пільг суб'єктами - джерелами виплат, але створює значні незручності платнику податку, оскільки за результатами року вимагає складного перерахунку доходів. Цей метод не забезпечує належної рівномірності надходження коштів до бюджету.

Широке застосування отримав метод обчислення податку наростаючим підсумком (кумулятивний метод). Завдання даного методу - визначати суму доходу, отриману на конкретну дату року, а також загальну суму пільг, право на які має платник податку до цього терміну. Такий метод застосовується і при спрощеній системі оподаткування. Бухгалтерія підприємства - джерела виплат на кожний момент виплати доходу визначає загальну суму виплат на кожен момент виплати доходу визначає загальну суму виплат конкретним платником податку з початку року. З загальної суми доходу з урахуванням суми знижок, розрахованої також наростаючим підсумком, обчислюють податок. При сплаті суму розрахункового податку зменшують на суму податку, утриманого з цього доходу раніше.

Якщо організація сплачує єдиний податок з доходів, то дохід множиться на ставку 6%:

Єдиний податок = (Доход від реалізації товарів (робіт, послуг) + Доходи від реалізації майна та майнових прав + Позареалізаційні доходи) * 6%

Платники податків, вибрали як об'єкт оподаткування доходи, за підсумками кожного звітного періоду обчислюють суму авансового платежу з податку, виходячи із ставки податку та фактично отриманих доходів, розрахованих наростаючим підсумком з початку податкового періоду до закінчення відповідно першого кварталу, півріччя, дев'яти місяців з урахуванням раніше обчислених сум авансових платежів з податку.

Нараховану суму податку можна зменшити на суму сплачених внесків на обов'язкове пенсійне страхування, а також на суму виплачених працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, але не більше ніж наполовину.

Якщо організація сплачує єдиний податок з різниці між доходами і витратами, то пенсійні внески включають в суму витрат. Різниця між доходами та витратами множиться на 15%:

Єдиний податок = (Доходи - Витрати) * 15%

Якщо сума податку в даному випадку виходить менше 1% від доходів організації, то в бюджет треба заплатити суму мінімального податку. Він розраховується так:

Мінімальний податок = Доходи * 1%

Суму різниці між сплаченим податком і мінімальним єдиним податком організація може врахувати як витрати на наступні податкові періоди.

Організації, вибрали як об'єкт оподаткування доходи, зменшені на величину витрат, за підсумками кожного звітного періоду обчислюють суму авансового платежу з податку, виходячи із ставки податку та фактично отриманих доходів, зменшених на величину витрат, розрахованих наростаючим підсумком з початку податкового періоду до закінчення відповідно першого кварталу, півріччя, дев'яти місяців з урахуванням раніше обчислених сум авансових платежів.

Якщо організація отримала збиток, то можна перенести його на наступні податкові періоди, але не більше ніж на десять років. При цьому податкова база кожного податкового періоду не може бути зменшена більш ніж на 30%.

Раніше обчислені суми авансових платежів з податку зараховуються при обчисленні сум авансових платежів з податку за звітний період та суми податку за податковий період.

Другий елемент оподаткування, згаданий у статті 346 ²¹ - строки і порядок сплати податку.

При упрощенной системе налогообложения уплата налога осуществляется по налоговой декларации и предполагает, что налогоплательщик обязан представить в установленный срок в налоговый орган официальное заявление о своих налоговых обязательствах. При упрощенной системе налогообложения подача декларации является чисто отчетным действием, смысл которого состоит в том, чтобы зафиксировать сумму налога, исчисленного плательщиком самостоятельно. В дальнейшем при проведении налоговых проверок данные декларации сравниваются с контрольными цифрами. Расхождения этих данных являются основанием либо для возврата излишне уплаченных сумм налога, либо для взыскания недоимок, пеней и иных предусмотренных законом санкций.

При подаче такой декларации плательщик не ожидает вручения ему налоговым органом извещения об уплате налога, а уплачивает налог самостоятельно в установленный срок. Этот срок одинаковый для подачи налоговой декларации по итогам налогового периода и уплаты налога. Для организации это - 31 марта.

С целью приблизить момент уплаты налога к моменту получения дохода при упрощенной системе налогообложения установлена обязанность уплаты промежуточных (авансовых) взносов налога. Размер авансового платежа определяется исходя из суммы налога, уплаченного за предшествующий период. На основе фактически полученных доходов и произведенных расходов за предыдущий квартал налогоплательщик рассчитывает сумму авансовых платежей, которые следует уплатить в следующем налоговом периоде.

По окончании отчетного периода проводится расчет фактической суммы налога. Авансовые платежи засчитываются в счет уплаты этой суммы. Недостающая сумма доплачивается, излишне уплаченная – возвращается или засчитывается в счет предстоящих платежей по налогу.

Налогоплательщику всегда выгодно предложить меньший доход, чем он собирается получить в действительности. Этим он сохраняет деньги в обороте и получает дополнительный доход. В условиях инфляции выгода возникает из-за того, что в более отдаленные сроки налог уплачивается уже «облегченными» деньгами.

Существенным элементом юридического состава налога являются сроки уплаты налога. Срок уплаты налога при упрощенной системе налогообложения привязан к сроку подачи налоговых деклараций. Налог, подлежащий уплате по истечении налогового периода, уплачивается не позднее 25 дней со дня окончания соответствующего отчетного периода. Квартальні авансові платежі з податку сплачуються не пізніше 25-го числа першого місяця, що настає після закінчення звітним періодом.

По итогам хозяйственной деятельности за отчетный период (квартал) организация представляет в налоговый орган расчет подлежащего уплате единого налога с зачетом авансовых платежей, а также выписку из книги доходов и расходов (по состоянию на последний рабочий день отчетного периода) с указанием доходов, полученного за отчетный период и понесенных расходов.

При представлении в налоговый орган указанных документов организация предъявляет для проверки книгу учета доходов и расходов, кассовую книгу, а также платежные поручения об уплате единого налога за отчетный период (с отметкой банка об исполнении платежа).

1.4 Преимущества и недостатки УСНО

Вновь созданные организации и вновь зарегистрированные индивидуальные предприниматели могут перейти на УСН со дня своей регистрации, то есть в любой день года. В этом случае заявление о переходе на УСН и заявление о регистрации должны быть поданы в один день. Это первое преимущество упрощенной системы налогообложения. Перейти на этот налоговый режим и уйти с него налогоплательщик может по собственному желанию. Конечно же, законодательство накладывает определенные ограничения на право перехода на УСН, но, тем не менее, именно добровольность перехода на этот специальный режим дает возможность вообще обсуждать проблему выбора налогового режима.

Основное преимущество УСН перед ОНР: количество уплачиваемых налогов значительно меньше. Вместо четырех налогов "упрощенец" рассчитывает только один. При этом расчет единого налога достаточно прост. Из этого преимущества вытекает и еще одно: субъекту, применяющему УСН, нужно представлять в органы налоговой службы не четыре налоговых декларации, а только одну. То есть объем налоговой отчетности "упрощенца" значительно меньше, чем у этой же организации, если она применяет общий налоговый режим. Кроме того, предприятие, применяющее УСН, не представляет в налоговую службу финансовую отчетность - баланс с прилагаемыми формами. Ведь согласно пункту 3 статьи 4 Федерального закона № 129-ФЗ "О бухгалтерском учете" организации, перешедшие на упрощенную систему налогообложения, освобождаются от обязанности ведения бухгалтерского учета. Такие организации ведут бухгалтерский учет только основных средств и нематериальных активов.

И, наконец, при переходе на упрощенную систему налогообложения значительно снижается налоговая нагрузка на субъект предпринимательства. То есть в данном случае мы имеем дело с минимизацией налоговых платежей. Конечно, для каждого предпринимателя в отдельности снижение налоговой нагрузки будет различным. Чтобы оценить его, нужно просчитать конкретные результаты.

Следующим преимуществом упрощенной системы налогообложения по сравнению с общей системой является простота налогового учета. Налогоплательщик, применяющий ОНР, обязан вести налоговый учет по налогу на прибыль организаций, по НДС и по ЕСН. Хозяйствующий субъект, применяющий УСН, должен вести налоговый учет только по единому налогу в Книге доходов и расходов.

Очевидным преимуществом УСН является возможность выбора объекта налогообложения. Упрощенная система налогообложения - единственный налоговый режим в налоговом законодательстве России, при применении которого налогоплательщик сам решает, как он будет уплачивать налог: с полученного дохода или с разницы между полученными доходами и понесенными расходами. Выше мы говорили о том, что УСН позволяет минимизировать налоговые платежи. Уменьшение налоговых платежей достигается в значительной мере за счет сравнительно небольших ставок единого налога. Так, в случае, если налогоплательщик выбирает в качестве объекта налогообложения доходы, то ставка единого налога будет равна 6%, а если он выберет доходы, уменьшенные на величину расходов, ставка составит 15%.

Как любой налоговый режим, упрощенная система налогообложения имеет, безусловно, и недостатки. Во-первых, далеко не каждый хозяйствующий субъект может перейти на упрощенную систему налогообложения. Законодательством наложены достаточно жесткие ограничения. Возможно, такое положение дел и нельзя квалифицировать как недостаток УСН - ведь очевидно, что льготный налоговый режим предполагает ограниченный круг лиц, имеющих возможность его использовать. В данном случае льготный налоговый режим предназначен, прежде всего, для «маленьких» субъектов предпринимательской деятельности.

К недостаткам УСН, как правило, относят закрытый список расходов, которые учитываются в целях налогообложения. Кроме того, качественно изменились некоторые расходы. Так, с 01.01.2006 г. в целях налогообложения признаются не только расходы на приобретение основных средств, но и расходы на их сооружение и изготовление. Признаются не только расходы на приобретение нематериальных активов, но также затраты на их создание самим налогоплательщиком. Это очень положительное изменение, которое дает возможность упрощенцам включать в состав расходов затраты по активам, созданным собственными силами.

К недостаткам налогового режима УСН часто относят отсутствие НДС в выручке от реализации товаров (работ, услуг). Этот факт можно скорее отнести к подводным камням УСН. Прежде чем перейти на такой привлекательный налоговый режим, налогоплательщику следует оценить своих покупателей: нужен ли им НДС. В противном случае он может потерять ту часть покупателей, которым жизненно необходим вычет по НДС.

Організації, які застосовують спрощену систему оподаткування, виробляють сплату страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування відповідно до законодавства Російської Федерації. Інші податки сплачуються відповідно до загального режиму оподаткування.

Необходимо также отметить, что, не смотря на льготный режим, для налогоплательщиков сохраняется действующий порядок ведения кассовых операций и представления необходимой статистической отчетности.

2. Применение УСНО на примере ЗАО «Искра»

ЗАО «Искра « с 2008 года перешло на упрощенную систему налогообложения и в качестве объекта обложения выбрало доходы, уменьшенные на величину расходов.

За отчетный период (1 квартал 2009 года) ЗАО «Искра» получило следующие доходы и произвело следующие расходы:

1. Доходы от реализации продукции 675 000 руб. (без НДС);

2. Получен аванс под предстоящую поставку продукции на сумму 135 000 руб.;

3. Доходы от реализации основных средств 179 000 руб., первоначальная стоимость проданных основных средств 230 000 руб., сумма начисленной амортизации 82 800 руб.;

4. 15.01 получен кредит в банке на сумму 150 000 руб. сроком на 2 месяца под 28% годовых;

5. Получены доходы в виде процентов по договору банковского вклада 22 950 руб.;

6. На безвозмездной основе получено имущество на сумму 56 000 руб.;

7. Списаны в производство продукции материалы 83 000 руб., списан НДС по этим материалам 14 940 руб.;

8. Выплачена заработная плата работникам на сумму 175 500 руб.;

9. Перечислены взносы в Пенсионный фонд РФ на сумму 24 570 руб.;

10. Перечислена арендная плата за 1 квартал текущего года за арендуемый офис в сумме 35 400, в том числе НДС;

11. Уплачен штраф поставщику за нарушение договорных обязательств 3 000 руб.;

12. Уплачен штраф в бюджет за нарушение налогового законодательства 4 200 руб.;

13. 15.03 погашен кредит банка и перечислены проценты в сумме 6 790 руб. (ставка рефинансирования ЦБ РФ 18 % годовых).

При расчете единого налога, подлежащего уплате в бюджет, было произведено сравнение с суммами налогов, исчисленными в соответствии с общим режимом налогообложения (Таблица 1).

Таблица 1 – Расчет налогов при УСНО и при общем налоговом режиме.

Данные таблицы получены после проведения нижеприведенных расчетов:

1. Расчет суммы единого налога.

Доходы = 645000+114407+31800+22950+56000 = 900157 руб. ;

Расходы = 83000+24570+30000+175500+3000+6790 = 322860 руб. ;

Налоговая база = Доходы – Расходы = 900157 – 322860 = 577297 руб.;

Налоговая ставка = 15%;

Сумма единого налога = 577297 * 15% = 86595 руб.;

Сумма минимального налога = 900157 * 1% = 9002 руб.;

Сумма единого налога, подлежащая уплате в бюджет = 86595 руб.

2. Расчет сумм налогов при общем налоговом режиме.

НДС = (675000 * 18%) + (83000 * 18%) + (30000 * 18%) = 121500 + 14970 + +5400 = 141840 руб.;

Сумма НДС с аванса не учитывается, так как она подлежит возмещению из бюджета.

Налог на прибыль = Доходы – Расходы * 20%;

НБ = (675000 + 31800 + 22950 + 56000 + 114407) - (83000 + 175500 + 45630 + +30000 + 3000 + 6790) = 900157 – 343920 = 556237 руб.;

Сумма налога на прибыль = 556237 * 20% = 111247 руб.;

ЕСН = 175500 * 26% = 45630 руб.;

Сумма налогов, подлежащая уплате в бюджет при общем налоговом режиме = 141840 + 111247 + 45630 = 298717 руб.

Проанализировав полученные данные, можно сделать вывод о том, что применение упрощенной системы налогообложения гораздо выгоднее ЗАО «Искра», так как налоговые обязательства перед бюджетом при применении данного режима значительно ниже, чем при общей системе налогообложения. Организация обязана будет уплатить сумму налога почти в 3,5 раза меньшую, чем при общем режиме.

Однако чтобы организация и в последующие налоговые периоды могла использовать упрощенную систему, ей следует помнить об условиях, которые необходимо выполнять при применении данного специального режима, иначе предприятие может потерять право на применение «упрощенки».

Организация также может воспользоваться правом на изменение объекта налогообложения и выбрать доходы. Возможно, что при этом объекте сумма налога будет еще меньше, чем при выбранном. Подтверждением этого может служить то, что расходы, произведенные ЗАО «Искра», значительно ниже, чем полученные доходы, а если руководствоваться принципами налогового планирования, то объект «доходы – расходы» выгоднее использовать только тогда, когда сумма доходов не на много превышает сумму доходов.

Висновок

Подводя итог проделанному исследованию можно сделать вывод о том, что специальный налоговый режим в виде упрощенной системы налогообложения дает множество преимуществ налогоплательщикам, которые используют данный режим. Во-первых, переход на упрощенную систему является добровольным, что само по себе положительно, так как не всем предприятиям выгодно применение «упрощенки». Во-вторых, объект, выбираемый налогоплательщиками, по их желанию изменяется ежегодно, поэтому организация может не беспокоиться, если вдруг ее доходы вырастут в разы (при объекте «доходы»), или наоборот, снизятся расходы (при объекте «доходы – расходы»), что приведет к увеличению суммы единого налога. Налогоплательщики могут «спланировать» тот объект, который будет для них выгоднее в том или другом налоговом периоде.

В-третьих, налогоплательщики обязаны подавать налоговую декларацию только по итогам налогового периода. Это значительно снизит количество бумажной «волокиты», что, несомненно, является большим плюсом. Ну и, наконец, в-четвертых, то, что в бюджет необходимо заплатить сумму, гораздо меньшую, чем при общем режиме налогообложения, является основным и неоспоримым преимуществом налогообложения.

С 1 января 2009 года в налоговое законодательство Российской Федерации было внесено множество изменений. Они коснулись и упрощенной системы налогообложения. Некоторые из них мы перечислили выше: объект может изменяться ежегодно, налоговая декларация подается только по итогам налогового периода. Еще одним немаловажным нововведением является то, что теперь ставка налога может устанавливаться субъектом РФ самостоятельно в пределах от 5 до 15 процентов, но ставка налога по объекту «доходы» не может быть меньше 6 %. Однако в Алтайском крае по-прежнему действуют ставки, установленные Налоговым кодексом РФ. Также изменился и коэффициент-дефлятор. В 2009 году он составляет 1,538.

Налогоплательщику, применяющему специальный налоговый режим в виде упрощенной системе налогообложения, необходимо помнить о том, что если в каком-либо квартале текущего налогового периода будет нарушено, хотя бы одно условие перехода на УСНО, то он потеряет право на использование данного режима и будет обязан уплатить налоги в соответствии с общим режимом налогообложения. Но при этом он не уплачивает штрафы и пени за несвоевременную уплату этих налогов.

Закрытое акционерное общество «Искра» использует специальный налоговый режим в виде упрощенной системы налогообложения с 2008 года. В качестве объекта выбраны «полученные доходы, уменьшенные на величину произведенных расходов». Однако данной организации будет выгоднее использовать в качестве объекта налогообложения «доходы», так как сумма налога, подлежащая уплате в бюджет при данном объекте, значительно ниже, чем сумма единого налога при объекте «доходы – расходы». Поэтому ЗАО «Искра» следует пересмотреть свою учетную политику и в 2010 году в качестве объекта налогообложения выбрать «доходы». Это позволит данному предприятию в разы снизить обязательства перед бюджетом, а это, безусловно, плюс, так как прибыль организации увеличится, и появятся возможности для расширения бизнеса.

Специальный налоговый режим в виде упрощенной системы налогообложения очень важен, так как в условиях Мирового финансового кризиса субъектам малого и среднего бизнеса, составляющих основу экономики любого развитого государства, очень сложно удержаться «на плаву» и не обанкротиться. Упрощенная система налогообложения с ее изменениями, вступившими в силу с 1 января 2009 года, дает возможность данным предприятиям снизить свои расходы и направить часть денежных средств на стабилизацию своей деятельности. И получается замкнутый круг. Чем больше реформ проводит Правительство РФ, тем больше отдача малых и средних предприятий.

Упрощенная система снижает нагрузку на субъекты предпринимательства, а это значит, что предприятия, применяющие данный налоговый режим, могут большую часть своих сил «бросить» на борьбу с кризисом, а не на проверку правильности исчисления сумм налогов, которые необходимо уплачивать при общем налоговом режиме.

Список використаної літератури

1. Налоговый кодекс РФ часть вторая от 5 августа 2000 г. № 117-ФЗ (с изменениями и дополнениями).

2. Приказ Минэкономразвития РФ от 12.11.2008 № 395 «Об установлении коэффициента-дефлятора в целях применения главы 26.2 Налогового кодекса РФ «Упрощенная система налогообложения» на 2009 год» (Зарегистрировано в Минюсте 14.11.2008 № 12659).

3. Письмо ФНС РФ от 26.07.2007 № 02-6-10/249 «Об упрощенной системе налогообложения».

4. Александров І.М. Податки й оподатковування: Підручник. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К ^о », 2004. - 296 с.

5. Евстигнеев Е.Н., Н.Г.Викторова Основы налогообложения и налогового законодательства. - СПб.: Питер, 2005. - 256 с.: Іл. – (Серия «Краткий курс»).

6. Ликова Л.М. Налоги и налогообложения в России: учебник. – 2-е издание, перераб. і доп. - М.: Справа, 2006. - 384 с.

7. Мамрукова О.І. Налоги и налогообложение: курс лекций/О.И Мамрукова. - 5-е вид., Доп. і випр. - М.: Омега - Л, 2006. – 330 с. – (Библиотека высшей школы). ISBN -98119898-2.

8. Міляков Н.В. Податки й оподатковування: Підручник. - 7-е вид., Перераб. і доп. – М.: ИНФРА-М, 2008. – 520с. – (Высшее образование).

9. Налоги и налогообложение: Учебное пособие/ Под ред. Алиева Б.Х. – М. – Финансы и статистика, 2005. - 416с.

10. Налоги и налогообложение: Н.Г. Дмитриева, Д.Б. Дмитриев. - Вид. 3-є, перероб. І доп. – Ростов-на-Дону: Феникс,2005. - 416с. (СПО).

11. Пансков В.Г. Податки і податкова система РФ: Підручник. - М.: Фінанси і статистика, 2006. – 464с.: ИЛ.

12. Пансков В.Г., Князєв В.Г. Налоги и налогообложение: Учебник для ВУЗов. – М.: МЦФЭР, 2003. - 336с.

13. Худолеев В.В. Податки і оподаткування: Навчальний посібник. – М.: Форум; ИНФРА – М, 2004. - 256 с. – (Серия «Профессиональное образование»).

14. Газета «Налоги», 2008, № 38, статья: Изменения в налоговом законодательстве в 2009 году.

15. «Бухгалтерия и кадры», 2008, № 10, статья: Переход на «упрощенку».

16. http//www/akdi.ru/nalog/pr_news07/645.htm/ - 102k.

17. http//www.businesspress.ru/nespaper/article_mld_3_ald_3230009.htm/ – 60k.

18. http//www.klerk.ru/events/detail/8235/ - 42k.

19. http//www.scetovod.ru/taxation.htm/ - 9k.

20. Справочно-правовая система «КонсультантПлюс», весенняя сессия 2009 г.