Розвиток соціалістичного суспільства в 19601980 х рр.

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

. (Застій)

На початку 60-х рр.. політичний розвиток країни було суперечливим. Для того щоб настав комунізм потрібно вирішити 3 завдання: 1) створити матеріальну базу комунізму, 2) створити нові соціальні інститути, 3) виховати нову людину. На практиці ж проводилося в життя положення про зростання ролі КПРС. Інші ж організації (комсомол, профспілки) розглядалися як приводні ремені партії. Суворо охоронявся принцип номенклатури. В жовтні. 64 г з поста 1 рук-ля країни був зміщений Хрущов. У суспільстві це не викликало розчарування, оскільки реформи проведені Хрущовим викликали невдоволення. 1 секретарем був обраний Брежнєв. Голова Ради Міністрів - Косигін. Навесні 1966 р. відбувся 2 з'їзд партії, який ще більше зміцнив партійну еліту і номенклатуру. Було вирішено, що керівництво не може обиратися більш ніж на 3 терміну. Було поновлено посаду Генерального секретаря. У 1977 р. була прийнята нова Конституція СРСР. В основу нової Конституції була покладена концепція "розлитого соціалізму". Головним принципом державної влади проголошувалося повновладдя народу. Політична основа держави - Ради народних депутатів. Але на практиці країною керував Політбюро. Стаття шоста Основного закону закріплювала за КПРС роль керівної і спрямовуючої сили суспільства, визначальною генеральну перспективу його розвитку, лінію внутрішньої і зовнішньої політики. Підтверджувалася основа економічної системи - соціалістична власність на засоби виробництва в двох її формах: державній і кооперативно-колгоспної. Партія складалася з 2 частин: рядові комуністи і партійно-державна еліта. З середини 70 р. - став розвиватися культ Брежнєва. Велич поєднувалося з усиливавшейся старезністю і прогресуванням маразму. У вищих сферах насаджувалися протекціонізм і кумівство. У вищих сферах процвітали хабарі, корупція. Номенклатура прагнула приватизувати державну власність. Все це вело до крайнього падіння престижу влади, наростання апатії => зростання алкоголізму та злочинності. Реставрація сталінізму і криза соц-економічної системи, а також падіння надій на демократію викликали в об-ве рух дисидентів (незгодних). Найбільш яскравими представниками е були історик Рой Медведєв, письменник Солженіцин, фізик Сахаров. У 66 р. група лібарельно налаштованої інтелігенції (музиканти, художники, письменники) звернулися з відкритим листом до Брежнєва, в якому йшла мова про небезпеку реабілітації Сталіна і про неприпустимість відродження неосталінізму. У 68 р. було організовано демонстрація протесту у зв'язку з вторгненням радянських військ і країн ОВС до Чехословаччини. Виникла безцензурна друк "Самвидав". Налагодилася публікація за кордоном видань, заборонених в країні. Дії дісседентов розцінювалися керівництвом країни як "ШКІДЛИВІ" і "ворожі" Їх саджали в психушки, висилали з країни (Солженіцин), садили в тюрми (генерал Григоренко). До початку 80 р. був створений потужний промисловий потенціал, пріоритетну увагу виявлялося військово-промислового й паливно-енергетичному комплексах. Низькі темпи розвитку с / г викликали перебої в постачанні населення продовольчими товарами. Для вирішення труднощів була створена Продовольча програма СРСР (82г) і передбачала комплексний розвиток с / г та обслуговуючих його галузей промисловості - Агропромисловий комплекс. Ускладнилася демографічна ситуація - зменшилася народжуваність в 60-х р. (наслідок ВВВ). Це призвело до скорочення припливу трудових ресурсів (робочі руки). Адміністративно-командні методи, управління з центру посилили прагнення прибалтійських республік до виходу зі складу СРСР. Несприятлива економічна ситуація склалася на світовому ринку. Різко впали ціни на нафту - найважливіший предмет радянського експорту. Паралельно з державною з'явилася тіньова економіка (невраховані статистикою підприємства у сфері промисловості, торгівлі та ін) Повільно зростали доходи населення. Різко скоротилися капіталовкладення у соціальну сферу, вона фінансувалася за залишковим принципом, причому сільське населення відчуло це сильніше (нестача медичних, дошкільних дитячих установ, підприємств громадського харчування та побутового обслуговування). Це стало причиною відтоку селян до міст. За переписом населення чисельність городян збільшилася до 62%. З'явився новий соціальний шар - номенклатура (керівництво вищого і середнього рівня). Для них існувало спец. обслуговування - поліклініки, лікарні, магазини, продукти харчування і промислові товари, санаторії. Посилення соціальної нерівності, порушення законності з боку деяких керівний працівників, славослів'я на адресу Брежнєва - викликали невдоволення в країні. Падав авторитет Комуністичної партії.

У середині 80-х р. до влади прийшла група молодих енергійних працівників. Генеральним секретарем став Горбачов М.С (85), головою Ради Міністрів Рижков. Суть оновлення суспільства (політична реформа) Горбачов бачив у поєднанні соціалізму і демократії, в становленні "кращого соціалізму". У 85-86 рр.. розгорнулася боротьба з порушеннями виробничої дисципліни і корупцією. Була створена комісія з репресованим у 30-50 рр.. громадян. Реабілітовані багато невинно засуджені, Бухарін. Риков (опозиція Сталіна) - посмертно. Демократизація суспільно-політичного життя сприяло запровадження альтернативних виборів партійних секретарів в партійні організації. Політична реформа (курс на політичну реформу була прийнята на 19 Всесоюзної партійної конференції), що проводиться Горбачовим, націлена на створення правової держави. Суть реформи полягала у передачі влади Радам з рук КП. У країні був введений пост президента (90 р. на 3 з'їзді народних депутатів) - першим президентом СРСР став Горбачов. У березні була скасована 6 стаття Конституції СРСР про керівну роль КПРС. В економічній реформі спостерігався спад. Для економічного розвитку було запропоновано широкий розвиток ринкових відносин. Це не поліпшило справ у народному господарстві. З'явилися фермерські господарства, приватні селянські госп-ва. У 89-90 рр.. різко скоротилися темпи зростання виробництва промислової продукції. Збільшилися розміри дефіциту держбюджету, зростало безробіття. До 90 р. близько 6 млн. безробітних.

При підготовці даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.studentu.ru


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Історія та історичні особистості | Доповідь
13.7кб. | скачати


Схожі роботи:
Стан і розвиток аграрного сектору в різні періоди соціалістичного будівництва в
Розвиток суспільства 2
Розвиток інформаційного суспільства
Розвиток радянського суспільства в 60 80 рр. ХХ століття
Розвиток радянського суспільства в 60-80 рр. ХХ століття
Розвиток суспільства і його структура
Наука і релігія про розвиток суспільства
Соціо-культурний розвиток російського суспільства
Розвиток місцевого самоврядування як інституту громадянського суспільства
© Усі права захищені
написати до нас