К.м.н. Т.П. Маркова, професор Д.Г. Чувіров
ГОУ Інститут підвищення кваліфікації ФУ "Медбіоекстрем" при МОЗ РФ, Москва
У вирішенні проблеми профілактики респіраторних захворювань досягнуті певні успіхи. Складність вирішення даного питання пов'язана з великою кількістю інфекційних агентів, що викликають респіраторні захворювання, і велике значення серед останніх відіграють віруси (табл. 1) [1].
Серед перерахованих вірусних інфекцій найбільш ефективно проводиться специфічна вакцинопрофілактика грипу. Особливої уваги заслуговує проведення вакцинації в групах ризику, що характеризуються більш важким перебігом інфекції, розвитком ускладнень і смертельних випадків, і згідно з рекомендаціями в даному випадку вакцинація проводиться субодиничні вакцинами. Специфічна профілактика грипу дозволяє зменшити число смертельних результатів, розвиток і тяжкість ускладнень [2,3,4].
У таблиці 2 представлена етіологія респіраторних інфекцій верхніх дихальних шляхів у дітей [5,6].
Вірусна інфекція відіграє провідну роль у розвитку ГРЗ. Однак потрібно пам'ятати про можливість повторного інфікування, включаючи бактеріальні інфекції.
Інтенсивно вивчаються можливості неспецифічної профілактики ГРЗ за допомогою імунотропних препаратів: бактеріальних імуномодуляторів, індукторів синтезу інтерферону, інтерферонів, адаптогенів.
За даними статистики, в 1992 р. в різних країнах близько 3 мільйонів дітей молодше 5 років загинули від гострих респіраторних інфекцій, в основному від пневмонії. Розробка і застосування нових антибіотиків дозволили знизити смертність дітей від пневмонії в розвинених країнах, зокрема, в США - з 24637 випадків у 1939 р. до 800 випадків у 1996 р. [7,8].
Неспецифічна профілактика ГРЗ є актуальним завданням, особливо в групах ризику (діти, особи похилого віку, особи, часто контактують з хворими з професійної діяльності тощо). До групи тривало і часто хворіючих прийнято відносити дітей, схильних до частих респіраторних захворювань, в основному через транзиторних відхилень і вікових особливостей імунної системи дитячого організму [9]. Тривало і часто хворіють діти складають, за даними різних авторів, від 20 до 65% дитячої популяції. Найбільшу частку серед часто і тривало хворіють складають діти перших 3-5 років життя. Характерно збільшення частоти висівання і числа бактеріальних збудників, частоти виділення анаеробів, грамнегативних мікроорганізмів із зіву і носа, резистентних до антибактеріальної терапії, що вказує на персистенцію інфекції (табл. 3). Резистентність до антибіотиків обгрунтовує необхідність застосування імунотропних препаратів для профілактики і лікування ГРЗ [10-16].
Лізати багатьох перелічених збудників входять до складу бактеріальних імуномодуляторів, їх застосування в гострий період захворювання в комплексній терапії та для профілактики ГРЗ у вигляді монотерапії у дітей і дорослих дозволяє знизити важкість перебігу респіраторних інфекцій, потреба в призначенні антибіотиків, а проведення профілактики ГРЗ знижує частоту епізодів інфекцій в 2-3 рази. Бактеріальні імуномодулятори включають препарати, що містять лізати збудників (Бронхо-мунал) і синтетичні аналоги.
Препарат Бронхо-мунал містить ліофілізований лізат бактерій, найчастіше викликають інфекції дихальних шляхів (Streptococcus pneumoniae, Str.viridans, Str.pyogenes, Staphylococcus aureus, Moraxella catarrhalis, Haemophilus influenzae, Klebsiella pneumoniae, Kl.ozaenae). Він стимулює макрофаги, збільшує кількість циркулюючих Т-лімфоцитів і антитіл IgA, IgG і IgM (в т.ч. на слизовій оболонці дихальних шляхів і в слизовій оболонці травного тракту через пейєрових бляшки); стимулює природні механізми захисту організму від інфекцій дихальних шляхів, зменшує їх частоту та тяжкість перебігу; підвищує гуморальний і клітинний імунітет.
Застосування Бронхо-муна для профілактики рецидивів хронічного бронхіту знижує частоту і тяжкість рецидивів, зменшує випадки госпіталізації до 16,2% (контрольна група - 23,2% хворих) і її тривалість в середньому до 6,4 днів (контрольна група - 11,3 дня). У дітей з хронічним риносинуситом відзначено зниження частоти рецидивів та тяжкості симптомів при прийомі Бронхо-муна, в крові відзначали підвищення рівня IgA в порівнянні з групою, що отримувала плацебо [11,16,17].
За нашими даними, у тривало і часто хворіючих дітей при призначенні Бронхо-Муна в 2-3 рази знижується частота ГРЗ, хронічного фарингіту, бронхіту [8,10]. У проведене нами дослідження були включені 25 дітей у віці від 4 до 10 років (13 хлопчиків і 12 дівчаток). В анамнезі часті ГРЗ (більше 6 разів на рік), аденоїди (8 дітей), риносинусопатія (12 дітей), хронічний фарингіт (6 дітей), хронічний отит (3 дітей), у більшості дітей відзначалася супутня патологія. У 10 дітей на початок призначення препарату відзначалося зниження Т-клітин.
При вивченні механізму дії Бронхо-муна велику увагу приділяється впливу на синтез і підвищення рівня IgA в крові і слині. IgA фіксується на слизових, підтримує їх бар'єрну функцію, взаємодіє зі специфічними антигенами бактерій. Бронхо-мунал також викликає активацію клітинного імунітету (CD3 +, CD4 +, CD3 + HLA-DR +, CD3 + CD16 +, CD3-СD16 + - клітини), підвищення функціональної активності макрофагів і вироблення ряду цитокінів і медіаторів (ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ -2, ФНП-a, NAF, g-ІФН). Підвищення рівня IgG посилює міжклітинні взаємодії макрофагів, кілерів. Результатом є загибель бактеріальної інфекції та підвищення активності імунної системи [11,12,17].
Показання до застосування Бронхо-муна: тривало і часто хворіють діти, повторні інфекції респіраторного тракту, хронічний фарингіт, хронічний тонзиліт, риносинусит. У гострий період препарат застосовується на тлі базисної терапії, з профілактичною метою - у вигляді монотерапії. Дітям від 6 місяців до 12 років призначають по 1 капсулі (3,5 мг) натщесерце 10 днів на місяць протягом 3-х місяців. Дорослим і дітям старше 12 років призначають по 1 капсулі (7 мг) за тією ж схемою.
З препаратів інтерферону (ІФН) для лікування і профілактики ГРЗ частіше застосовують інтерферон лейкоцитарний і виферон. Інтерферон лейкоцитарний людський сухий, 1 ампула містить 1000 МО, застосовують для закапування в очі і ніс. Інтерферон людський лейкоцитарний в свічках (1 свічка містить 40000 МО) призначають ректально. Необхідно застосовувати з обережністю в осіб з підвищеною чутливістю до антибіотиків і курячому білку. Виферон містить людський рекомбінантний a2-ІФН і випускається у вигляді свічок 150000, 500000, 1000000 та 3000000 МО, призначається ректально. До складу Виферон також входить аскорбінова кислота, токоферол ацетат і масло какао.
З індукторів вироблення ІФН для лікування і профілактики ГРЗ частіше застосовується аміксин (1 таблетка 125 мг) та циклоферон (1 таблетка 150 мг). Механізм дії циклоферону та аміксину включає іммунокоррігирующєє, противірусну, протизапальну дію. Призначення препаратів у гострому періоді ГРЗ зменшує тривалість катарральних симптомів (загальне нездужання, головний біль, закладеність носа, нежить, кашель, гіперемія зіву, тривалість та інтенсивність температурної реакції), тяжкість захворювання і частоту ускладнень. Призначення препаратів ІФН та індукторів синтезу ІФН показано при ГРЗ, грип. Препарати рекомендовані для екстреної неспецифічної профілактики ГРЗ і грипу в період підйому респіраторних захворювань.
Таким чином, сучасні принципи лікування та профілактики респіраторних захворювань припускають комплексний підхід до вирішення даної проблеми, включають специфічну вакцинопрофілактику (грип), традиційну терапію (антибактеріальні препарати за показаннями, жарознижуючі і відхаркувальні препарати), імунотропних препарати (бактеріальні імуномодулятори, інтерферони та індуктори їх вироблення , рослинні адаптогени).
Список літератури
1. Єршов Ф.І., Чижов Н.П. Хіміопрепарати проти найбільш поширених вірусних інфекцій. Materia med., Фармарус, 1996, N 2 (10), с. 15-27.
2.Учайкін В.Ф., Шамшева О.В. Вакцинопрофілактика. Сьогодення та майбутнє. ГЕОТАР-МЕД, 2001, 399с.
3. AMPalach. Tens years experience with a subunit influenza vaccine. Europ.J.of Clin.Research., 1992, v.3, р. 117-138.
4.AMPalach, IA de Bruijn, J. Nauta. Influenza immunization. J. of Clin. Research., 1999, v.2, р. 111-139.
5. Таточенко В.К., Дорохова Н.Ф., Шмаков С.Г. Екологічні фактори та хвороби органів дихання у дітей. У кн. Екологія і здоров'я дітей, під ред. Студенікіна М.Я., Ефімової А.А. М., Медицина, 1998, с. 247-273.
6. Горячева Л.Г., Романцов М.Г., Ботвіньева В.В. Циклоферон. Ефективний засіб для педіатрії. Санкт-Петербург, Інтермедіка, 2002, с.51-62.
7. Illy S., von Mutius E., Lau S. et al. The role of early childhood infectious diseases in the development of asthma up to school age. Allergy & Clin.Immunol., 2001, v.13 (3), р. 99-106.
8. Lerou PH. Low respiratory tract inections in children. Current Oppinion in Pediatrics., 2001, v.13, р. 200-206.
9. Коровіна Н.О., Заплатников А.Л., Чебуркін А.В., Захарова І.М. Часто і тривало хворіють діти: сучасні можливості імунореабілітації. Керівництво для лікарів. М., 2001.
10. Гаращенко Т.І., богомільська М.Р., Маркова Т.П. Бактеріальні иммунокорректорами у профілактиці захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха у часто хворіючих дітей. Consilium medicum.-Педіатрія (додаток), 2002, т.4, N 3, с. 7-14.
11. Маркова Т.П., Чувіров Д.Г., Гаращенко Т.І. Механізм дії і ефективність Бронхо-Муна в групі довго і часто хворіють. Імунологія, 1999, N 6, с. 49-52.
12. Маркова Т.П., Чувіров Д.Г., Гаращенко Т.І. Механізм дії ІРС-19 в групі довго і часто хворіють. Імунологія, 2000, N 5, с. 56-59.
13. Маркова Т.П., Чувіров Д.Г. Застосування топічних імуномодуляторів в групі довго і часто хворіють. У кн. Імунокорекція в педіатрії під редакцію. М. В. Костінова. М., Медицина для всіх, 2001, с. 91-99.
14. Маркова Т.П., Чувіров Д.Г. Клініко-імунологічне обгрунтування застосування Імудону ™ у тривало і часто хворіючих дітей. Дитячий лікар, 2001, N7, с. 2-4.
15. Маркова Т.П., Чувіров Д.Г. Тривало і часто хворіють. РМЗ, 2002, т.10, N 3, с. 125-129.
16. Маркова Т.П. Імунотропних препарати в клінічній практиці. У кн. Практичний посібник з клінічної імунології та алергології. Під редакції. Р. М. Хаітова, М., 2003, с. 31-45.
17. Roth M., Keul R., Papakonstantinou E. et al. Characterization of intracellular signalling transduction and transcription factors involved in Broncho-Vaxom (OM-85 BV) induced exdivssion of interleukin-6 and interleukin-8 in human pulmonary fibroblasts. Eur. Respir. Rev., 1996, v.6, N 38, р. 171-175.
18. Орлова С.В. Енциклопедія біологічно активних добавок до їжі, 1998, т.1, с.162.
19. Biochemical Pharmacology, 2000, v.60, р. 155-8.
20. Surcic K., Melchart D., Holzmann M. et al. Zwei Probandenstudien zur Stimulierung der Granulozyten - phagozitose durch echinaceaextracthaltige Praparate.Z. Phutother., 1989, v.10, р. 67-70.
21. Parnham MJ Benefit - risk assessment of the squeezed sap the purple coneflower (Echinacea purpurea) for long-term oral immunostimulation. Phytomedcine, 1996, v.3 (1), р. 95-102.
22. Єрофєєв М.К., Максакова М.А., Шадрін А.С. і др. Оцінка ефективності застосування препарату «иммунал» з метою профілактики грипу та інших гострих респіраторних захворювань. Terra medica, 2000, N 4, с. 37-9.