ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ
План
1. Паливно-енергетичний комплекс
1.1 Нафтова промисловість
1.2 Вугільна промисловість
1.3 Електроенергетика
1.3.1 Необхідність створення єдиних енергетичних мереж
1.3.2 Атомна (ядерна) енергетика
1.3.3 Теплові електростанції
1.3.4 Гідроелектростанції
2. Металургійний комплекс
2.1 Кольорова металургія
2.2 Чорна металургія
3. Машинобудівний комплекс
4. Агропромисловий комплекс
1. Паливно-енергетичний комплекс
1.1 Нафтова промисловість
Нафтова промисловість як галузь характеризується наступними особливостями:
· Розвідка та видобуток нафти вимагає великих інвестицій;
· Сучасні технології видобутку нафти вкрай недосконалі і це призводить до високих втрат корисно викопного (до 50%);
· Родовище нафти може ефективно розроблятися тільки за єдиним планом;
· Найбільш високу цінність мають нові ще не розкриті родовища.
На території України виділяють три нафтові району:
- Карпатський - є найбільш старим і дає близько 25% від загального видобутку нафти. Перспективи зростання видобутку незначні і тому в районі передбачено розвиток гірничо-хімічної промисловості і рекреаційного комплексу;
- Придніпровський - включає в себе райони Центральної та Південно-східної України. Видобуток становить понад 70%, однак перспективи збільшення видобутку не значні;
- Південний або Причорноморський район вважається найбільш перспективним, однак вимагає для свого освоєння великих коштів.
Перед нафтовою промисловістю Україні стоять такі проблеми:
А) річний видобуток нафти в Україну становить близько 4 млн. тонн, а річна потреба - близько 40 млн. тонн, тому Україна є великим імпортером нафти.
Б) на території України знаходяться великі підприємства з переробки нафти (Кременчук, Лисичанськ). Після відповідної реконструкції ці підприємства можуть щороку переробляти понад 100 млн. тонн нафти, тому Україна є великим експортером нафтопродуктів.
В) на території України склалася вкрай не раціональна схема транспортування нафти зі сходу на захід. Для створення нової мережі транспортування з півдня на північ потрібно якнайшвидше завершення будівництва Одеського нафтового терміналу.
1.2 Вугільна промисловість
На території України знаходяться три великих вугільних басейну: Донецький, Придніпровський і Львівсько-Волинський.
Вугільна промисловість України має такі особливості і проблеми:
1) на території України зустрічаються практично всі відомі марки вугілля (Б, Д, Г, Ж, К, ОС, Т, А), у тому числі найбільш цінні коксівне вугілля і антрацити.
2) вугільні родовища Донбасу експлуатувалися протягом тривалого часу, причому найбільш інтенсивно розроблялися найцінніші родовища.
3) Інтенсивний видобуток призвела до того, що в даний час видобуток вугілля ведеться у вкрай важких гірничо-геологічних умовах: велика глибина, мала потужність пластів, висока температура, великий вміст метану, висока небезпека викидів та ін
Перелічені вище чинники, а також ряд інших причин призвели до того, що за останні десять років річний видобуток вугілля скоротився з 170 млн. тонн до 90 млн. тонн. Це призвело до того, що більшість вугільних шахт Україні стали збитковими.
У зв'язку з високою збитковістю вугільних шахт України урядом України було прийнято рішення про реструктуризацію вугільної галузі. План реструктуризації:
1. закриття найбільш збиткових вугільних шахт (від 40 до 120)
2. виділити додаткові фінансові кошти на реконструкцію і технічне переозброєння залишилися вугільних підприємств. Основна мета таких вкладень збільшення видобутку вугілля на цих шахтах і відповідно зниження собівартості вугілля
3. виділення додаткових коштів на розвиток збагачення вугілля.
1.3 Електроенергетика
1.3.1 Необхідність створення єдиних енергетичних мереж
Електроенергетика як галузь має ряд специфічних особливостей:
Ø Виробництво і споживання електроенергії збігаються в часі. Промислове накопичення запасів електроенергії в даний час неможливо.
Ø Споживання електроенергії нерівномірно в часі і залежить від пори року, дня тижня і часу доби, тому в електроенергетиці виділяють три основні режими роботи блоків електростанцій: базовий (24 години на добу, найдешевша електроенергія), напівпіковий (від 10 до 18 годин на добу ) і піковий (4-6 годин на добу, найдорожча електроенергія).
Ø Собівартість електроенергії залежить від прийнятого режиму роботи, а також від виду використовуваного палива, при цьому собівартість електроенергії на різних електростанціях може відрізнятися в 20 разів.
Ø Споживач не в змозі встановити всіх постачальників електроенергії
Ø Генератори великих електростанцій - це складні і вкрай дорогі механізми, які можуть працювати тільки у вузькому діапазоні частоти.
Всі перераховані вище особливості стали причиною того, що електроенергетика як галузь може ефективно працювати лише в складі єдиних енергетичних мереж. Існування мереж призводить до того, що всі електростанції мають подвійне підпорядкування. З одного боку вони підпорядковуються керівнику або директору станції, а з іншого боку - диспетчеру енергетичних систем.
Ефективність енергетичних мереж підвищується в тих випадках, коли вони охоплюють територіальні райони, що знаходяться в різних часових поясах. Тому в даний час ведеться активна робота з відновлення єдиної енергетичної системи з сусідніми державами.
1.3.2 Атомна (ядерна) енергетика
На території України знаходяться п'ять атомних електростанцій (Чорнобильська, Запорізька, Хмельницька, Рівненська, Південноукраїнська), які виробляють 20-25% всієї електроенергії в Україні. Тривалий час вважалося, що атомна енергетика займе провідне місце в балансі виробництва електроенергії, проте, в даний час даний процес припинений з наступних причин:
а) висока небезпека і важкі наслідки на атомних електростанціях.
б) блоки атомних електростанцій можуть безпечно працювати тільки в базовому режимі
в) проведення політики ядерного роззброєння
г) проблеми, які виникають з утилізацією та консервацією відходів АЕС
д) після аварії на Чорнобильській АЕС у населення України та інших країн склалося вкрай негативне ставлення до атомної енергетики, яке отримало назву ядерної фобії.
1.3.3 Теплові електростанції
Теплові електростанції становлять основу електроенергетики України і виробляють понад 70% всієї електроенергії в Україні. ТЕС бувають двох типів: ГРЕС і ТЕЦ.
ГРЕС виробляють тільки електроенергію. Найбільш великими ГРЕС у України є: Зуївська, Слов'янська, Курахівська, Старобешівська, Луганська, Вуглегірська, Бурштинська.
Теплові електроцентралі (ТЕЦ) виробляють електроенергію і тепло. Тому ТЕЦ зазвичай розташовані поблизу від населених пунктів. Найбільш великими є: Київська, Дарницька, Криворізька, Одеська і т.д.
ТЕС України мають наступні особливості і проблеми:
1) 80% всіх великих ТЕС України розташовані в Донецькому і Придніпровських районах;
2) Висока екологічна небезпека ТЕС, відсутність обмежень за якістю вугілля, методика оцінки безпеки не відповідає світовим стандартам, перше місце в світі за висотою труб;
3) Останнім часом таких видів палива як природний газ і мазут різко зросла, тому було прийнято рішення про переведення частини газо-мазутних блоків, які відпрацювали свій ресурс на вугільне паливо.
1.3.4 Гідроелектростанції
Оскільки територія України щодо бідна водними ресурсами, то ГЕС Україні не численні і виробляють не більше 7% всієї електроенергії. Велика частина ГЕС розташована на річці Дніпро: Дніпровська, Запорізька, Київська, Каховська, Канівська, Дніпродзержинська ГЕС і ін
Достоїнствами ГЕС є:
v У зв'язку з відсутністю паливної складової собівартість електроенергії достатньо низька
v Відсутність забруднення атмосфери
v Ефективна робота в будь-якому режимі
Недоліки ГЕС:
ü Випадки будівництва ГЕС на рівнинних територіях виводяться з ладу значні земельні угіддя, і порушується природний баланс
ü Висока небезпека і важкі наслідки аварій на ГРЕС
ü Робота ГЕС залежить від припливу води, тому такі станції працюють на повну потужність тільки в періоди осіннього і весняного водопілля. У цей час частина блоків ТЕС можуть бути зупинені для профілактики й ремонту.
2. Металургійний комплекс
2.1 Кольорова металургія
Кольорова металургія як галузь має такі особливості:
§ Родовища руд кольорових металів зустрічаються досить рідко, і ні одна країна в світі не може повністю забезпечити себе всіма кольоровими металами. Тому світовий ринок кольорових металів значно перевищує ринок чорних металів.
§ Руди кольорових металів відносяться до бідних і тому, для організації виробництва в галузі, потрібна велика кількість сировини, електроенергії та прісної води. Дані фактори визначають місця розташування підприємств галузі.
§ Багато руди кольорових металів є комплексними, тому вони потребують комплексної переробки.
§ У народному господарстві кольорові метали використовуються не тільки в чистому вигляді, а й вигляді різних хімічних сполук, тому вони часто проводяться на підприємствах галузі без виділення чистої речовини.
§ тому виробництво в кольоровій металургії призводить до великої кількості відходів, то на базі підприємств галузі створюються інші підприємства, пов'язані з переробкою та використанням цих відходів.
Ці особливості стали причиною того, що основним видом підприємств кольорової металургії вважається комбінат.
Територія України щодо бідна кольоровими металами. 100% імпорт кольорових металів здійснюється за: мідь, олово, цинк, вольфрам, срібло і т.д. Це стало причиною того, що на території України знаходиться велика кількість підприємств з переробки брухту кольорових металів і промислових відходів.
Найбільш розвиненими галузями і підприємствами в Україні є:
o Золото. Щорічно близько 300кг золота добувається в Закарпатті; близько 100кг золота виробляється на Дніпропетровському заводі Південмаш; близько 100кг на спеціалізованих підприємствах кольорової металургії (переробка відходів і лому).
o Срібло. Щорічно близько 500кг срібла виробляються на Дніпропетровському заводі Південмаш; 300кг на спеціалізованих підприємствах з утилізації брухту і сировини; близько 5 тонн на спеціалізованому заводі м. Шостка.
o Алюміній. Запоріжжя, Верхньодніпровськ, Миколаїв.
o Подбужскій нікелевий комбінат
o Микитівський ртутний комбінат
o Артемівський і Костянтинівський заводи кольорових металів - заводи з переробки брухту.
2.2 Чорна металургія
Чорна металургія є однією з найбільш розвинутих галузей Україні. Найбільш великі підприємства галузі розташовані в трьох районах:
1) Придніпровський (13 великих підприємств - Дніпропетровськ і Запоріжжя).
2) Донецький (14 великих підприємств - Єнакієве, Краматорськ, Макіївка, Донецьк, Харцизськ і т.д.)
3) Маріупольський (5 великих підприємств)
Чорна металургія України має ряд особливостей і проблем:
· Понад 95% всієї продукції, що випускається виробляється на великих підприємствах повного циклу з потужністю не менше 1 млн. тонн на рік
· До складу підприємств галузі в Україні входять підприємства з видобутку і переробки руди і флюсів, підприємства малої металургії, підприємства з виробництва феросплавів, а також підприємства, що випускають вогнетриви.
· Значна частина продукції галузі проводилася для потреб військово-промислового комплексу, тому в даний час, незважаючи на значні обсяги виробництва, економіка Україна відчуває гострий дефіцит у спеціальних високоякісних марках сталі і особливих видах прокату
· Низька якість продукції галузі призводять до високих втрат від корозії металів - до 5% на рік, у той же час в розвинених країнах той же показник не перевищує 0,5-1%
· Не дивлячись на значні досягнення та передові технологічні розробки темпи їх впровадження у виробництво вкрай низькі.
3. Машинобудівний комплекс
Машинобудування вважається однією з провідних галузей будь-якого народного господарства. Україна відноситься до країн з розвиненим машинобудівним комплексом. В даний час на території України діє понад 5 тисяч великих машинобудівних заводів і понад 20 тисяч середніх. До найбільш розвиненим відносяться:
1. Важке машинобудування
До підприємств важкої металургії належать такі підгалузі:
а) металургійне машинобудування (Краматорськ, Докучаєвськ, Іловайськ, Слов'янськ);
б) гірничо-шахтне машинобудування (Краматорськ, Слов'янськ, Горлівка, Дружківка, Ясинувата, Донецьк, Луганськ, Красний Луч);
в) енергетичне машинобудування (Харків, Токмак).
2. Транспортне машинобудування
а) автомобілебудування (Запоріжжя, Львів, Кременчук, Мелітополь, Луцьк);
б) тепловозів-та вагонобудування (Харків і Луганськ - тепловози, Маріуполь - залізничні цистерни, Львів, Київ, Іловайськ, Ясинувата);
в) літако-та ракетобудування (Київ, Біла Церква, Харків, Дніпропетровськ).
3. С / г машинобудування.
4. Верстатобудування
5. Приладобудування
6. Інші галузі.
Основними проблемами машинобудівного комплексу є:
ü Від 20 до 80% продукції підприємств галузі випускалося для потреб військово-промислового комплексу, тому в даний час потрібні значні кошти для реконструкції та перепрофілювання підприємств
ü Підприємства галузі відчувають гострий дефіцит у високоякісних марках сталі
ü Машинобудівні підприємства відчувають гострий дефіцит у прецизійної техніки
ü Значна частина великих підприємств випускала продукцію у великих масштабах, які дозволяли забезпечувати потреби в цілому по колишньому СРСР. Після проголошення незалежності стався розрив значного числа зв'язків, що призвело до різкого зниження обсягів виробництва і збільшення собівартості продукції.
4. Агропромисловий комплекс
Україна має унікальні природно-ресурсними можливостями (60% світових запасів чорноземів), що дозволяє їй інтенсивно розвивати сільське господарство. Пріоритетним напрямом розвитку АПК вважається рослинництво.
Найбільш розвиненими галузями АПК є:
v Зернове господарство: пшениця, ячмінь, овес, гречка, просо, жито, бобові.
v Технічні культури: соняшник, кукурудза, льон, коноплі, мак.
v буряко-цукровий комплекс. Україна займає перше місце в світі по виробництву і експорту бурякового цукру. Щорічно на 182 цукрових заводах проводиться 4-7 млн. тонн цукру.
Основними проблемами сільського господарства України є:
*) ⅔ посівів пшениці припадає на озимі сорти, тому Україна відчуває дефіцит пшениці твердих сортів.
*) Відсутність у достатній кількості високопродуктивної збиральної техніки і як наслідок - крані низька врожайність
*) Порушення в даний час сівозміни
*) Нераціональна структура розміщення та розвитку окремих культур (на території України в недостатніх обсягах вирощуються такі культури як кукурудза, соя, ріпак, мак та ін.)
План
1. Паливно-енергетичний комплекс
1.1 Нафтова промисловість
1.2 Вугільна промисловість
1.3 Електроенергетика
1.3.1 Необхідність створення єдиних енергетичних мереж
1.3.2 Атомна (ядерна) енергетика
1.3.3 Теплові електростанції
1.3.4 Гідроелектростанції
2. Металургійний комплекс
2.1 Кольорова металургія
2.2 Чорна металургія
3. Машинобудівний комплекс
4. Агропромисловий комплекс
1. Паливно-енергетичний комплекс
1.1 Нафтова промисловість
Нафтова промисловість як галузь характеризується наступними особливостями:
· Розвідка та видобуток нафти вимагає великих інвестицій;
· Сучасні технології видобутку нафти вкрай недосконалі і це призводить до високих втрат корисно викопного (до 50%);
· Родовище нафти може ефективно розроблятися тільки за єдиним планом;
· Найбільш високу цінність мають нові ще не розкриті родовища.
На території України виділяють три нафтові району:
- Карпатський - є найбільш старим і дає близько 25% від загального видобутку нафти. Перспективи зростання видобутку незначні і тому в районі передбачено розвиток гірничо-хімічної промисловості і рекреаційного комплексу;
- Придніпровський - включає в себе райони Центральної та Південно-східної України. Видобуток становить понад 70%, однак перспективи збільшення видобутку не значні;
- Південний або Причорноморський район вважається найбільш перспективним, однак вимагає для свого освоєння великих коштів.
Перед нафтовою промисловістю Україні стоять такі проблеми:
А) річний видобуток нафти в Україну становить близько 4 млн. тонн, а річна потреба - близько 40 млн. тонн, тому Україна є великим імпортером нафти.
Б) на території України знаходяться великі підприємства з переробки нафти (Кременчук, Лисичанськ). Після відповідної реконструкції ці підприємства можуть щороку переробляти понад 100 млн. тонн нафти, тому Україна є великим експортером нафтопродуктів.
В) на території України склалася вкрай не раціональна схема транспортування нафти зі сходу на захід. Для створення нової мережі транспортування з півдня на північ потрібно якнайшвидше завершення будівництва Одеського нафтового терміналу.
1.2 Вугільна промисловість
На території України знаходяться три великих вугільних басейну: Донецький, Придніпровський і Львівсько-Волинський.
Вугільна промисловість України має такі особливості і проблеми:
1) на території України зустрічаються практично всі відомі марки вугілля (Б, Д, Г, Ж, К, ОС, Т, А), у тому числі найбільш цінні коксівне вугілля і антрацити.
2) вугільні родовища Донбасу експлуатувалися протягом тривалого часу, причому найбільш інтенсивно розроблялися найцінніші родовища.
3) Інтенсивний видобуток призвела до того, що в даний час видобуток вугілля ведеться у вкрай важких гірничо-геологічних умовах: велика глибина, мала потужність пластів, висока температура, великий вміст метану, висока небезпека викидів та ін
Перелічені вище чинники, а також ряд інших причин призвели до того, що за останні десять років річний видобуток вугілля скоротився з 170 млн. тонн до 90 млн. тонн. Це призвело до того, що більшість вугільних шахт Україні стали збитковими.
У зв'язку з високою збитковістю вугільних шахт України урядом України було прийнято рішення про реструктуризацію вугільної галузі. План реструктуризації:
1. закриття найбільш збиткових вугільних шахт (від 40 до 120)
2. виділити додаткові фінансові кошти на реконструкцію і технічне переозброєння залишилися вугільних підприємств. Основна мета таких вкладень збільшення видобутку вугілля на цих шахтах і відповідно зниження собівартості вугілля
3. виділення додаткових коштів на розвиток збагачення вугілля.
1.3 Електроенергетика
1.3.1 Необхідність створення єдиних енергетичних мереж
Електроенергетика як галузь має ряд специфічних особливостей:
Ø Виробництво і споживання електроенергії збігаються в часі. Промислове накопичення запасів електроенергії в даний час неможливо.
Ø Споживання електроенергії нерівномірно в часі і залежить від пори року, дня тижня і часу доби, тому в електроенергетиці виділяють три основні режими роботи блоків електростанцій: базовий (24 години на добу, найдешевша електроенергія), напівпіковий (від 10 до 18 годин на добу ) і піковий (4-6 годин на добу, найдорожча електроенергія).
Ø Собівартість електроенергії залежить від прийнятого режиму роботи, а також від виду використовуваного палива, при цьому собівартість електроенергії на різних електростанціях може відрізнятися в 20 разів.
Ø Споживач не в змозі встановити всіх постачальників електроенергії
Ø Генератори великих електростанцій - це складні і вкрай дорогі механізми, які можуть працювати тільки у вузькому діапазоні частоти.
Всі перераховані вище особливості стали причиною того, що електроенергетика як галузь може ефективно працювати лише в складі єдиних енергетичних мереж. Існування мереж призводить до того, що всі електростанції мають подвійне підпорядкування. З одного боку вони підпорядковуються керівнику або директору станції, а з іншого боку - диспетчеру енергетичних систем.
Ефективність енергетичних мереж підвищується в тих випадках, коли вони охоплюють територіальні райони, що знаходяться в різних часових поясах. Тому в даний час ведеться активна робота з відновлення єдиної енергетичної системи з сусідніми державами.
1.3.2 Атомна (ядерна) енергетика
На території України знаходяться п'ять атомних електростанцій (Чорнобильська, Запорізька, Хмельницька, Рівненська, Південноукраїнська), які виробляють 20-25% всієї електроенергії в Україні. Тривалий час вважалося, що атомна енергетика займе провідне місце в балансі виробництва електроенергії, проте, в даний час даний процес припинений з наступних причин:
а) висока небезпека і важкі наслідки на атомних електростанціях.
б) блоки атомних електростанцій можуть безпечно працювати тільки в базовому режимі
в) проведення політики ядерного роззброєння
г) проблеми, які виникають з утилізацією та консервацією відходів АЕС
д) після аварії на Чорнобильській АЕС у населення України та інших країн склалося вкрай негативне ставлення до атомної енергетики, яке отримало назву ядерної фобії.
1.3.3 Теплові електростанції
Теплові електростанції становлять основу електроенергетики України і виробляють понад 70% всієї електроенергії в Україні. ТЕС бувають двох типів: ГРЕС і ТЕЦ.
ГРЕС виробляють тільки електроенергію. Найбільш великими ГРЕС у України є: Зуївська, Слов'янська, Курахівська, Старобешівська, Луганська, Вуглегірська, Бурштинська.
Теплові електроцентралі (ТЕЦ) виробляють електроенергію і тепло. Тому ТЕЦ зазвичай розташовані поблизу від населених пунктів. Найбільш великими є: Київська, Дарницька, Криворізька, Одеська і т.д.
ТЕС України мають наступні особливості і проблеми:
1) 80% всіх великих ТЕС України розташовані в Донецькому і Придніпровських районах;
2) Висока екологічна небезпека ТЕС, відсутність обмежень за якістю вугілля, методика оцінки безпеки не відповідає світовим стандартам, перше місце в світі за висотою труб;
3) Останнім часом таких видів палива як природний газ і мазут різко зросла, тому було прийнято рішення про переведення частини газо-мазутних блоків, які відпрацювали свій ресурс на вугільне паливо.
1.3.4 Гідроелектростанції
Оскільки територія України щодо бідна водними ресурсами, то ГЕС Україні не численні і виробляють не більше 7% всієї електроенергії. Велика частина ГЕС розташована на річці Дніпро: Дніпровська, Запорізька, Київська, Каховська, Канівська, Дніпродзержинська ГЕС і ін
Достоїнствами ГЕС є:
v У зв'язку з відсутністю паливної складової собівартість електроенергії достатньо низька
v Відсутність забруднення атмосфери
v Ефективна робота в будь-якому режимі
Недоліки ГЕС:
ü Випадки будівництва ГЕС на рівнинних територіях виводяться з ладу значні земельні угіддя, і порушується природний баланс
ü Висока небезпека і важкі наслідки аварій на ГРЕС
ü Робота ГЕС залежить від припливу води, тому такі станції працюють на повну потужність тільки в періоди осіннього і весняного водопілля. У цей час частина блоків ТЕС можуть бути зупинені для профілактики й ремонту.
2. Металургійний комплекс
2.1 Кольорова металургія
Кольорова металургія як галузь має такі особливості:
§ Родовища руд кольорових металів зустрічаються досить рідко, і ні одна країна в світі не може повністю забезпечити себе всіма кольоровими металами. Тому світовий ринок кольорових металів значно перевищує ринок чорних металів.
§ Руди кольорових металів відносяться до бідних і тому, для організації виробництва в галузі, потрібна велика кількість сировини, електроенергії та прісної води. Дані фактори визначають місця розташування підприємств галузі.
§ Багато руди кольорових металів є комплексними, тому вони потребують комплексної переробки.
§ У народному господарстві кольорові метали використовуються не тільки в чистому вигляді, а й вигляді різних хімічних сполук, тому вони часто проводяться на підприємствах галузі без виділення чистої речовини.
§ тому виробництво в кольоровій металургії призводить до великої кількості відходів, то на базі підприємств галузі створюються інші підприємства, пов'язані з переробкою та використанням цих відходів.
Ці особливості стали причиною того, що основним видом підприємств кольорової металургії вважається комбінат.
Територія України щодо бідна кольоровими металами. 100% імпорт кольорових металів здійснюється за: мідь, олово, цинк, вольфрам, срібло і т.д. Це стало причиною того, що на території України знаходиться велика кількість підприємств з переробки брухту кольорових металів і промислових відходів.
Найбільш розвиненими галузями і підприємствами в Україні є:
o Золото. Щорічно близько 300кг золота добувається в Закарпатті; близько 100кг золота виробляється на Дніпропетровському заводі Південмаш; близько 100кг на спеціалізованих підприємствах кольорової металургії (переробка відходів і лому).
o Срібло. Щорічно близько 500кг срібла виробляються на Дніпропетровському заводі Південмаш; 300кг на спеціалізованих підприємствах з утилізації брухту і сировини; близько 5 тонн на спеціалізованому заводі м. Шостка.
o Алюміній. Запоріжжя, Верхньодніпровськ, Миколаїв.
o Подбужскій нікелевий комбінат
o Микитівський ртутний комбінат
o Артемівський і Костянтинівський заводи кольорових металів - заводи з переробки брухту.
2.2 Чорна металургія
Чорна металургія є однією з найбільш розвинутих галузей Україні. Найбільш великі підприємства галузі розташовані в трьох районах:
1) Придніпровський (13 великих підприємств - Дніпропетровськ і Запоріжжя).
2) Донецький (14 великих підприємств - Єнакієве, Краматорськ, Макіївка, Донецьк, Харцизськ і т.д.)
3) Маріупольський (5 великих підприємств)
Чорна металургія України має ряд особливостей і проблем:
· Понад 95% всієї продукції, що випускається виробляється на великих підприємствах повного циклу з потужністю не менше 1 млн. тонн на рік
· До складу підприємств галузі в Україні входять підприємства з видобутку і переробки руди і флюсів, підприємства малої металургії, підприємства з виробництва феросплавів, а також підприємства, що випускають вогнетриви.
· Значна частина продукції галузі проводилася для потреб військово-промислового комплексу, тому в даний час, незважаючи на значні обсяги виробництва, економіка Україна відчуває гострий дефіцит у спеціальних високоякісних марках сталі і особливих видах прокату
· Низька якість продукції галузі призводять до високих втрат від корозії металів - до 5% на рік, у той же час в розвинених країнах той же показник не перевищує 0,5-1%
· Не дивлячись на значні досягнення та передові технологічні розробки темпи їх впровадження у виробництво вкрай низькі.
3. Машинобудівний комплекс
Машинобудування вважається однією з провідних галузей будь-якого народного господарства. Україна відноситься до країн з розвиненим машинобудівним комплексом. В даний час на території України діє понад 5 тисяч великих машинобудівних заводів і понад 20 тисяч середніх. До найбільш розвиненим відносяться:
1. Важке машинобудування
До підприємств важкої металургії належать такі підгалузі:
а) металургійне машинобудування (Краматорськ, Докучаєвськ, Іловайськ, Слов'янськ);
б) гірничо-шахтне машинобудування (Краматорськ, Слов'янськ, Горлівка, Дружківка, Ясинувата, Донецьк, Луганськ, Красний Луч);
в) енергетичне машинобудування (Харків, Токмак).
2. Транспортне машинобудування
а) автомобілебудування (Запоріжжя, Львів, Кременчук, Мелітополь, Луцьк);
б) тепловозів-та вагонобудування (Харків і Луганськ - тепловози, Маріуполь - залізничні цистерни, Львів, Київ, Іловайськ, Ясинувата);
в) літако-та ракетобудування (Київ, Біла Церква, Харків, Дніпропетровськ).
3. С / г машинобудування.
4. Верстатобудування
5. Приладобудування
6. Інші галузі.
Основними проблемами машинобудівного комплексу є:
ü Від 20 до 80% продукції підприємств галузі випускалося для потреб військово-промислового комплексу, тому в даний час потрібні значні кошти для реконструкції та перепрофілювання підприємств
ü Підприємства галузі відчувають гострий дефіцит у високоякісних марках сталі
ü Машинобудівні підприємства відчувають гострий дефіцит у прецизійної техніки
ü Значна частина великих підприємств випускала продукцію у великих масштабах, які дозволяли забезпечувати потреби в цілому по колишньому СРСР. Після проголошення незалежності стався розрив значного числа зв'язків, що призвело до різкого зниження обсягів виробництва і збільшення собівартості продукції.
4. Агропромисловий комплекс
Україна має унікальні природно-ресурсними можливостями (60% світових запасів чорноземів), що дозволяє їй інтенсивно розвивати сільське господарство. Пріоритетним напрямом розвитку АПК вважається рослинництво.
Найбільш розвиненими галузями АПК є:
v Зернове господарство: пшениця, ячмінь, овес, гречка, просо, жито, бобові.
v Технічні культури: соняшник, кукурудза, льон, коноплі, мак.
v буряко-цукровий комплекс. Україна займає перше місце в світі по виробництву і експорту бурякового цукру. Щорічно на 182 цукрових заводах проводиться 4-7 млн. тонн цукру.
Основними проблемами сільського господарства України є:
*) ⅔ посівів пшениці припадає на озимі сорти, тому Україна відчуває дефіцит пшениці твердих сортів.
*) Відсутність у достатній кількості високопродуктивної збиральної техніки і як наслідок - крані низька врожайність
*) Порушення в даний час сівозміни
*) Нераціональна структура розміщення та розвитку окремих культур (на території України в недостатніх обсягах вирощуються такі культури як кукурудза, соя, ріпак, мак та ін.)