Правова база аналізу фінансового стану боржника та встановлення розміру вимог кредиторів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ

РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Брянський державний технічний університет

Кафедра "Економіка, організація виробництва, управління"

Курсова робота

Правова база аналізу фінансового стану боржника та встановлення розміру вимог кредиторів у ході процедур банкрутства

Студент групи 06-АУ (2)

Черниш С.Ю.

Керівник Шарпан Л.С.

Брянськ 2009

Зміст

Введення

1. Аналіз фінансового стану боржника

1.1 Загальні положення

1.2 Правила проведення арбітражним керуючим фінансового аналізу

1.2.1 Оцінка фінансово-господарської діяльності боржника

1.2.2 Аналіз господарської, інвестиційної та фінансової діяльності боржника

1.2.3 Аналіз активів і пасивів боржника

1.2.4 Аналіз можливості беззбиткової діяльності боржника

1.3 Підготовка звітів арбітражного керуючого

2. Встановлення розміру вимог кредиторів

2.1 Встановлення розміру вимог кредиторів при спостереженні

2.2 Встановлення розміру вимог кредиторів при зовнішньому управлінні

2.3 Розмір вимог кредиторів першої, другої і третьої черги

2.4 Аналіз судової практики

Висновок

Бібліографічний список

Введення

Фінансовий стан є найважливішою характеристикою ділової активності й надійності підприємства. Воно визначається наявним у розпорядженні підприємства майном та джерелами його фінансування.

Порядок і правила проведення фінансового аналізу боржника визначено ПБО від 25 червня 2003 р. № 367 «Про затвердження правил проведення арбітражним керуючим фінансового аналізу», ПБО від 22 травня 2003 р. № 299 «Про затвердження загальних правил підготовки звітів (висновків) арбітражного керуючого» , Наказом Міністерства юстиції РФ від 14 серпня 2003 р. N 195 «Про затвердження типових форм звітів арбітражних керуючих».

Аналіз фінансового стану проводиться арбітражними керуючими на підставі бухгалтерського балансу та звіту про прибуток і збитки, дані яких можуть бути скоректовані відповідно до додатково отриманою інформацією (Звіти оцінювачів, інформація додатків до бухгалтерського балансу і ін)

Відповідно до законодавства, фінансовий аналіз стану боржника проводиться з метою:

• розрахунку коефіцієнтів фінансово-господарської діяльності боржника;

• знаходження причини втрати платоспроможності;

• аналізу активів і пасивів боржника;

• виявлення ознак фіктивного та умисного банкрутства;

• формування висновку про можливість (неможливість) відновлення платоспроможності боржника;

• формування висновок про доцільність введення відповідної процедури банкрутства;

• формування висновок про можливість (неможливість) покриття судових витрат.

На підставі проведеного аналізу арбітражним керуючим формується висновок про можливість (неможливість) відновлення платоспроможності боржника, про доцільність введення відповідної процедури банкрутства, про можливість (неможливість) покриття судових витрат.

Розміри вимог кредиторів встановлюються відповідно до ФЗ № 127 «Про неспроможність (банкрутство)». Заперечення щодо вимог кредиторів можуть бути пред'явлені до арбітражного суду. За результатами розгляду даних вимог арбітражним судом виноситься ухвала про включення або про відмову у включенні зазначених вимог до реєстру вимог кредиторів. У визначенні арбітражного суду про включення вимог до реєстру вимог кредиторів вказуються розмір і черговість задоволення таких вимог.

1. Аналіз фінансового стану боржника

1.1 Загальні положення

Згідно зі ст. 70 ФЗ № 127 «Про неспроможність (банкрутство)» аналіз фінансового стану боржника проводиться з метою визначення достатності належного боржнику майна для покриття витрат у справі про банкрутство, у тому числі витрат на виплату винагороди арбітражним керуючим, а також з метою визначення можливості або неможливості відновлення платоспроможності боржника в порядку і в строки, які встановлені Законом.

Якщо відповідно до законодавства Російської Федерації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової (бухгалтерської) звітності боржника підлягають обов'язковому аудиту, аналіз фінансового стану проводиться на підставі документів бухгалтерського обліку та фінансової (бухгалтерської) звітності боржника, достовірність яких підтверджена аудитором.

При відсутності документів бухгалтерського обліку та фінансової (бухгалтерської) звітності боржника, достовірність яких підтверджена аудитором, в тому числі у зв'язку з невиконанням боржником обов'язку з проведення обов'язкового аудиту, тимчасовий керівник для проведення аналізу фінансового стану боржника приваблює аудитора, оплата послуг якого здійснюється за рахунок коштів боржника.

Тимчасовий керуючий на основі аналізу фінансового стану боржника, в тому числі результатів інвентаризації майна боржника за їх наявності, аналізу документів, що засвідчують державну реєстрацію прав власності, здійснює обгрунтування можливості або неможливості відновлення платоспроможності боржника, обгрунтування доцільності введення наступних застосовуваних у справі про банкрутство процедур. [1]

1.2 Правила проведення арбітражним керуючим фінансового аналізу

У ПБУ від 25 червня 2003 р. № 367 визначено принципи та умови проведення арбітражним керуючим фінансового аналізу, а також склад відомостей, що використовуються арбітражним керуючим при його проведенні. При проведенні фінансового аналізу арбітражний керуючий аналізує фінансовий стан боржника на дату проведення аналізу, його фінансову, господарську та інвестиційну діяльність, становище на товарних та інших ринках. Документи, які містять аналіз фінансового стану боржника, представляються арбітражним керуючим зборам (комітету) кредиторів, до арбітражного суду, в провадженні якого перебуває справа про неспроможність (банкрутство) боржника, у порядку, встановленому Федеральним законом "Про неспроможність (банкрутство)", а також саморегулюючої організації арбітражних керуючих, членом якої він є, при проведенні перевірки його діяльності.

Фінансовий аналіз проводиться арбітражним керуючим з метою:

а) підготовки пропозиції про можливість (неможливість) відновлення платоспроможності боржника та обгрунтування доцільності введення проти боржника відповідної процедури банкрутства;

б) визначення можливості покриття за рахунок майна боржника судових витрат;

в) підготовки плану зовнішнього управління;

г) підготовки пропозиції про звернення до суду з клопотанням про припинення процедури фінансового оздоровлення (зовнішнього управління) і перехід до конкурсного виробництва;

д) підготовки пропозиції про звернення до суду з клопотанням про припинення конкурсного виробництва і перехід до зовнішнього управління.

При проведенні фінансового аналізу арбітражний керуючий, виступаючи як тимчасовий керуючий, використовує результати щорічної інвентаризації, проведеної боржником, як зовнішній (конкурсний) керівник - результати інвентаризації, яку він проводить при прийнятті в управління (ведення) майна боржника, як адміністративний керуючий - результати інвентаризації, проведеної боржником у ході процедури фінансового оздоровлення, незалежно від того, чи брав він у ній участь.

Фінансовий аналіз проводиться на підставі:

а) статистичної звітності, бухгалтерської та податкової звітності, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, а також (за наявності) матеріалів аудиторської перевірки та звітів оцінювачів;

б) установчих документів, протоколів загальних зборів учасників організації, засідань ради директорів, реєстру акціонерів, договорів, планів, кошторисів, калькуляцій;

в) положення про облікову політику, в тому числі облікову політику для цілей оподаткування, робочого плану рахунків бухгалтерського обліку, схем документообігу та організаційної та виробничої структур;

г) звітності філій, дочірніх і залежних господарських товариств, структурних підрозділів;

д) матеріалів податкових перевірок і судових процесів;

е) нормативних правових актів, що регламентують діяльність боржника.

При проведенні фінансового аналізу арбітражний керуючий повинен керуватися принципами повноти та достовірності, відповідно до яких:

в документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, вказуються всі дані, необхідні для оцінки його платоспроможності;

в ході фінансового аналізу використовуються документально підтверджені дані;

всі висновки і висновки грунтуються на розрахунках і реальних фактах.

6. У документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, зазначаються:

а) дата і місце його проведення;

б) прізвище, ім'я, по батькові арбітражного керуючого, найменування та місцезнаходження саморегулівної організації арбітражних керуючих, членом якої він є;

в) найменування арбітражного суду, номер справи, дата і номер судового акту про введення щодо боржника процедури банкрутства, дата і номер судового акта про затвердження арбітражного керуючого;

г) повне найменування, місцезнаходження, коди галузевої приналежності боржника;

д) коефіцієнти фінансово-господарської діяльності боржника і показники, використовувані для їх розрахунку, розраховані поквартально не менше ніж за 2-річний період, що передує порушенню провадження у справі про неспроможність (банкрутство), а також за період проведення процедур банкрутства відносно боржника, і динаміка їх зміни;

е) причини втрати платоспроможності з урахуванням динаміки зміни коефіцієнтів фінансово-господарської діяльності;

ж) результати аналізу господарської, інвестиційної та фінансової діяльності боржника, його положення на товарних та інших ринках;

з) результати аналізу активів і пасивів боржника;

і) результати аналізу можливості беззбиткової діяльності боржника;

к) висновок про можливість (неможливість) відновлення платоспроможності боржника;

л) висновок про доцільність введення відповідної процедури банкрутства;

м) висновок про можливість (неможливість) покриття судових витрат і витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому (у разі якщо стосовно боржника введена процедура спостереження).

При проведенні фінансового аналізу арбітражним керуючим перевіряється відповідність діяльності боржника нормативним правовим актам, її регламентує. Інформація про виявлені порушення вказується в документах, що містять аналіз фінансового стану боржника. [2]

1.2.1 Оцінка фінансово-господарської діяльності боржника

Для розрахунку коефіцієнтів фінансово-господарської діяльності боржника використовуються наступні основні показники:

а) сукупні активи (пасиви) - баланс активів (пасивів);

б) скориговані необоротні активи - сума вартості нематеріальних активів (без ділової репутації та організаційних витрат), основних засобів (без капітальних витрат на орендовані основні засоби), незавершених капітальних вкладень (без незавершених капітальних витрат на орендовані основні засоби), дохідних вкладень в матеріальні цінності , довгострокових фінансових вкладень, інших необоротних активів;

в) оборотні активи - сума вартості запасів (без вартості відвантажених товарів), довгострокової дебіторської заборгованості, ліквідних активів, податку на додану вартість по придбаним цінностям, заборгованості учасників (засновників) за внесками до статутного капіталу, власних акцій, викуплених у акціонерів;

г) довгострокова дебіторська заборгованість - дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати;

д) ліквідні активи - сума вартості найбільш ліквідних оборотних активів, короткострокової дебіторської заборгованості, інших оборотних активів;

е) найбільш ліквідні оборотні активи - грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення (без вартості власних акцій, викуплених у акціонерів);

ж) короткострокова дебіторська заборгованість

з) потенційні оборотні активи до повернення - списана у збиток сума дебіторської заборгованості та сума виданих гарантій та поручительств;

і) власні кошти - сума капіталу і резервів, доходів майбутніх періодів, резервів майбутніх витрат за вирахуванням капітальних витрат по орендованому майну, заборгованості акціонерів (учасників) за внесками до статутного капіталу та вартості власних акцій, викуплених у акціонерів;

к) зобов'язання боржника - сума поточних зобов'язань та довгострокових зобов'язань боржника;

л) довгострокові зобов'язання боржника;

м) поточні зобов'язання боржника;

н) виручка нетто - виручка від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг за вирахуванням податку на додану вартість, акцизів та інших аналогічних обов'язкових платежів;

о) валова виручка - виручка від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг без вирахувань;

п) середньомісячна виручка;

р) чистий прибуток (збиток).

Для характеристики платоспроможності боржника розраховуються такі коефіцієнти:

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути погашена негайно, і розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних активів до поточних зобов'язань боржника.

2. Коефіцієнт поточної ліквідності.

Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує забезпеченість організації оборотними коштами для ведення господарської діяльності і своєчасного погашення зобов'язань і визначається як відношення ліквідних активів до поточних зобов'язань боржника.

3. Показник забезпеченості зобов'язань боржника його активами. Показник забезпеченості зобов'язань боржника його активами характеризує величину активів боржника, що припадають на одиницю боргу, і визначається як відношення суми ліквідних і скоригованих необоротних активів до зобов'язань боржника.

4. Ступінь платоспроможності за поточними зобов'язаннями.

Ступінь платоспроможності за поточними зобов'язаннями визначає поточну платоспроможність організації, обсяги її короткострокових позикових коштів і період можливого погашення організацією поточної заборгованості перед кредиторами за рахунок виручки. Ступінь платоспроможності визначається як відношення поточних зобов'язань боржника до величини середньомісячної виручки.

Коефіцієнти, що характеризують фінансову стійкість боржника:

1. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності). Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) показує частку активів боржника, які забезпечуються власними засобами, і визначається як відношення власних коштів до сукупних активів.

2. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами (частка власних оборотних коштів в оборотних активах).

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами визначає ступінь забезпеченості організації власними оборотними засобами, необхідними для її фінансової стійкості, і розраховується як відношення різниці власних коштів і скоригованих необоротних активів до величини оборотних активів.

3. Частка простроченої кредиторської заборгованості у пасивах. Визначається у відсотках як відношення простроченої кредиторської заборгованості до сукупних пасивів.

4. Показник відношення дебіторської заборгованості до сукупних активів. Показник відношення дебіторської заборгованості до сукупних активів визначається як відношення суми дебіторської заборгованості до сукупних активів організації.

Коефіцієнти, що характеризують ділову активність боржника

1. Рентабельність активів. Рентабельність активів характеризує ступінь ефективності використання майна організації, професійну кваліфікацію менеджменту підприємства і визначається у відсотках як відношення чистого прибутку (збитку) до сукупних активів організації.

2. Норма чистого прибутку. Норма чистого прибутку характеризує рівень прибутковості господарської діяльності організації. Вона вимірюється у відсотках і визначається як відношення чистого прибутку до виручки (нетто). [2]

1.2.2 Аналіз господарської, інвестиційної та фінансової діяльності боржника

Аналіз господарської, інвестиційної та фінансової діяльності боржника, його положення на товарних та інших ринках включає в себе аналіз зовнішніх і внутрішніх умов діяльності боржника і ринків, на яких вона здійснюється.

Аналіз зовнішніх умов діяльності

При аналізі зовнішніх умов діяльності боржника проводиться аналіз загальноекономічних умов, регіональних і галузевих особливостей його діяльності.

За результатами аналізу зовнішніх умов діяльності в документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, зазначаються:

а) вплив державної грошово-кредитної політики;

б) особливості державного регулювання галузі, до якої належить боржник;

в) сезонні чинники та їх вплив на діяльність боржника;

г) виконання державного оборонного замовлення;

д) наявність мобілізаційних потужностей;

е) наявність майна обмеженого обороту;

ж) необхідність здійснення дорогих природоохоронних

заходів;

з) географічне положення, економічні умови регіону, податкові умови регіону;

і) наявні торгові обмеження, фінансове стимулювання.

Аналіз внутрішніх умов діяльності

При аналізі внутрішніх умов діяльності боржника проводиться аналіз економічної політики та організаційно-виробничої структури боржника. За результатами аналізу внутрішніх умов діяльності в документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, зазначаються:

а) основні напрямки діяльності, основні види продукції, що випускається, поточні і плановані обсяги виробництва;

б) склад основного і допоміжного виробництва;

в) завантаження виробничих потужностей;

г) об'єкти невиробничої сфери та витрати на їх утримання;

д) основні об'єкти, не завершені будівництвом;

е) перелік структурних підрозділів і схема структури управління підприємством;

ж) чисельність працівників, включаючи чисельність кожного структурного підрозділу, фонд оплати праці працівників підприємства, середня заробітна плата;

з) дочірні і залежні господарські товариства із зазначенням частки участі боржника в їх статутному капіталі та коротка характеристика їх діяльності;

і) характеристика облікової політики боржника, в тому числі аналіз облікової політики для цілей оподаткування;

к) характеристика систем документообігу, внутрішнього контролю, страхування, організаційної та виробничої структур;

л) всі напрямки (види) діяльності, здійснювані боржником протягом не менш ніж дворічного періоду, що передує порушенню провадження у справі про банкрутство, та період проведення щодо боржника процедур банкрутства, їх фінансовий результат, відповідність нормам і звичаям ділового обороту, відповідність застосовуваних цін ринковим і оцінка доцільності продовження здійснюваних напрямків (видів) діяльності.

Аналіз ринків, на яких здійснюється діяльність боржника

Аналіз ринків, на яких здійснюється діяльність боржника, являє собою аналіз даних про постачальників і споживачів (контрагентів).

За результатами цього аналізу в документах, що містять аналізу фінансового стану боржника, зазначаються:

а) дані по основних постачальниках сировини і матеріалів і основним споживачам продукції (окремо по зовнішньому та внутрішньому ринку), а також обсягами поставок протягом не менше ніж 2-річного періоду, що передує порушенню справи про банкрутство, та період проведення щодо боржника процедур банкрутства ;

б) дані за цінами на сировину і матеріали в динаміці і в порівнянні зі світовими цінами;

в) дані за цінами на продукцію в динаміці і в порівнянні зі світовими цінами на аналогічну продукцію;

г) дані за термінами та формами розрахунків за поставлену продукцію;

д) вплив на фінансовий стан боржника частки на ринках випускається їм продукції, зміни числа її споживачів, діяльності конкурентів, збільшення ціни на використовувані боржником товари (роботи, послуги), заміни постачальників і споживачів, динаміки цін на акції боржника, обсягів, строків та умов залучення та надання грошових коштів. [2]

1.2.3 Аналіз активів і пасивів боржника

Арбітражний керуючий проводить аналіз активів (майна та майнових прав) і пасивів (зобов'язань) боржника, результати якого вказуються в документах, що містять аналіз фінансового стану боржника.

Аналіз активів проводиться з метою оцінки ефективності їх використання, виявлення внутрішньогосподарських резервів забезпечення відновлення платоспроможності, оцінки ліквідності активів, ступеня їх участі в господарському обороті, виявлення майна та майнових прав, придбаних на свідомо невигідних умовах, оцінки можливості повернення відчуженого майна, внесеного як фінансових вкладень.

Аналіз активів проводиться за групами статей балансу боржника і складається з аналізу позаоборотних і оборотних активів.

Аналіз необоротних активів включає в себе аналіз нематеріальних активів, основних засобів, незавершеного будівництва, дохідних вкладень у матеріальні цінності, довгострокових фінансових вкладень, інших необоротних активів. Аналіз оборотних активів включає в себе аналіз запасів, податку на додану вартість, дебіторської заборгованості, короткострокових фінансових вкладень, інших оборотних активів.

За результатами аналізу всіх груп активів у документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, постатейно вказуються поквартальні зміни їх складу (придбання, вибуття, списання, створення) та балансовою вартістю протягом не менше ніж 2-річного періоду, що передував порушенню провадження у справі про банкрутство , і періоду проведення щодо боржника процедур банкрутства та їх частка в сукупних активах на відповідні звітні дати.

За результатами аналізу нематеріальних активів, основних засобів та незавершеного будівництва в документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, додатково зазначаються:

а) балансова вартість активів, що використовуються у виробничому процесі;

б) можлива вартість активів, що використовуються у виробничому процесі, при реалізації на ринкових умовах;

в) балансова вартість активів, що не використовуються у виробничому процесі;

г) можлива вартість активів, що не використовуються у виробничому процесі, при реалізації на ринкових умовах.

За результатами аналізу основних засобів в документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, додатково зазначаються:

а) наявність і коротка характеристика мобілізаційних і законсервованих основних засобів;

б) ступінь зносу основних засобів;

в) наявність і коротка характеристика повністю зношених основних засобів;

г) наявність і коротка характеристика обтяжених основних засобів (у тому числі рік введення в дію, можливий термін корисної дії, проведені ремонт (поточний, капітальний), реконструкція, модернізація, часткова ліквідація, переоцінка, амортизація, земельні ділянки, на яких знаходяться будівлі і споруди, характеристика спеціалізації (вузькоспеціалізоване чи ні), участь у виробничому процесі (цілий або частину року), наявність передбачених законодавством Російської Федерації документів, джерело придбання).

За результатами аналізу незавершеного будівництва в документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, додатково зазначаються:

а) ступінь готовності об'єктів незавершеного будівництва;

б) розмір коштів, необхідних для завершення будівельних робіт, та термін можливого пуску в експлуатацію об'єктів;

в) необхідність або доцільність завершення будівельних робіт або консервації об'єктів незавершеного будівництва;

г) можлива вартість об'єктів незавершеного будівництва при реалізації на ринкових умовах.

За результатами аналізу дохідних вкладень у матеріальні цінності в документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, додатково зазначаються:

а) ефективність і доцільність вкладень у матеріальні цінності;

б) відповідність одержуваного доходу ринкового рівня;

в) можливість розірвання договорів та повернення майна без виникнення штрафних санкцій у відношенні боржника.

За результатами аналізу довгострокових фінансових вкладень у документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, додатково зазначаються:

а) майно, внесене в довгострокові фінансові вкладення;

б) ефективність і доцільність довгострокових фінансових вкладень;

в) можливість повернення майна, внесеного як довгострокових фінансових вкладень;

г) можливість реалізації довгострокових фінансових вкладень на ринкових умовах.

За результатами аналізу запасів у документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, додатково зазначаються:

а) ступінь готовності незавершеного виробництва, час і величина коштів, необхідних для доведення його до готової продукції;

б) розмір запасу сировини і матеріалів, нижче якого виробничий процес зупиняється;

в) розмір запасу сировини і матеріалів, який може бути реалізований без шкоди для виробничого процесу;

г) обгрунтованість цін, за якими купувалися сировину та матеріали;

д) причини затримки реалізації готової продукції;

е) обгрунтованість відображення в балансі витрат майбутніх періодів;

ж) можливість отримання грошових коштів за відвантажені товари;

з) запаси, реалізація яких за балансовою вартістю скрутна.

За результатами аналізу відображення в балансі податку на додану вартість по придбаних цінностей в документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, додатково вказується обгрунтованість сум, що значаться як податок на додану вартість по придбаним цінностям.

За результатами аналізу дебіторської заборгованості в документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, додатково вказується сума дебіторської заборгованості, яка не може бути стягнута.

За результатами аналізу короткострокових фінансових вкладень в документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, додатково зазначаються:

а) ефективність і доцільність короткострокових фінансових вкладень;

б) майно, внесене в якості короткострокових фінансових вкладень;

в) можливість повернення майна, внесеного як короткострокових фінансових вкладень;

г) можливість реалізації короткострокових фінансових вкладень.

За результатами аналізу інших необоротних і оборотних активів у документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, додатково вказується ефективність їх використання та можливість реалізації.

За результатами аналізу активів у документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, вказуються такі показники, використовувані для визначення можливості відновлення його платоспроможності:

а) балансова вартість активів, які беруть участь у виробничому процесі, при вибутті яких неможлива основна діяльність боржника (перша група);

б) податок на додану вартість по придбаним цінностям, а також активи, реалізація яких скрутна (друга група);

в) балансова вартість майна, яке може бути реалізоване для розрахунків з кредиторами, а також покриття судових витрат і витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому (третя група), яка визначається шляхом вирахування з вартості сукупних активів (підсумок балансу боржника) суми активів першої та другої груп .

Аналіз пасивів проводиться з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів забезпечення відновлення платоспроможності, виявлення зобов'язань, які можуть бути оскаржені або припинені, виявлення можливості проведення реструктуризації термінів виконання зобов'язань.

Аналіз пасивів проводиться за групами статей балансу боржника і складається з аналізу капіталу, резервів, довгострокових і короткострокових зобов'язань.

За результатами аналізу капіталу та резервів у документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, зазначаються відомості про розмір і правильності формування статутного капіталу, додаткового капіталу, резервного капіталу, фондів соціальної сфери, цільового фінансування і надходжень, розмірі нерозподіленого прибутку або непокритого збитку минулих років і в звітному році.

За результатами аналізу довгострокових і короткострокових зобов'язань у документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, зазначаються:

а) поквартальні зміни складу і величини зобов'язань протягом не менш ніж 2-річного періоду, що передував порушенню провадження у справі про банкрутство, та період проведення щодо боржника процедур банкрутства та їх частка в сукупних пасивах на відповідні звітні дати;

б) обгрунтованість зобов'язань, у тому числі обгрунтованість заборгованості по обов'язкових платежах;

в) обгрунтованість розподілу зобов'язань на основний борг і санкції;

г) зобов'язання, виникнення яких може бути оскаржене;

д) зобов'язання, виконання яких можливо здійснити в розстрочку;

е) можливість реструктуризації зобов'язань за строками виконання шляхом укладення відповідної угоди з кредиторами.

У документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, крім відомостей про зобов'язання, термін виконання яких настав, зазначаються відомості про зобов'язання, термін виконання яких настане в найближчий місяць, 2 місяці, квартал, півріччя, рік. [2]

1.2.4 Аналіз можливості беззбиткової діяльності боржника

Арбітражний керуючий проводить аналіз можливості беззбиткової діяльності боржника, зміни відпускної ціни і витрат на виробництво продукції, результати якого вказуються в документах, що містять аналіз фінансового стану боржника.

За результатами аналізу можливості зміни відпускної ціни продукції в документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, зазначаються:

а) можливість реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг з більш високою ціною (для прибуткових видів діяльності);

б) можливість реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг за ціною, що забезпечує прибутковість і надходження грошових коштів від реалізації при існуючому обсязі виробництва (по кожному із збиткових видів діяльності).

За результатами аналізу можливості зміни витрат на виробництво продукції в документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, зазначаються:

а) статті витрат, які є необгрунтованими і непродуктивними;

б) заходи щодо зниження витрат і планований ефект від їх реалізації;

в) витрати на утримання законсервованих об'єктів, мобілізаційних потужностей та державних резервів;

г) порівняльна характеристика існуючої структури витрат і структури витрат у календарному році, що передує року, в якому у боржника виникли ознаки неплатоспроможності.

З метою визначення можливості беззбиткової діяльності боржника арбітражний керуючий аналізує взаємозв'язок наступних факторів: а) ціни на товари, роботи, послуги; б) обсяги виробництва; в) виробничі потужності; г) витрати на виробництво продукції; д) ринок продукції; е) ринок сировини і ресурсів.

За результатами аналізу можливості беззбиткової діяльності боржника арбітражний керуючий обгрунтовує в документах, що містять аналіз фінансового стану боржника, наступні висновки:

а) якщо реалізація товарів, робіт, послуг за цінами, що забезпечує беззбиткову діяльність, неможлива в силу наявності на ринку товарів, робіт, послуг інших виробників, пропонованих за нижчими цінами, або збільшення обсягу випуску продукції неможливо в силу насиченості ринку або обмеженості виробничих потужностей і ринку сировини, то даний вид діяльності або випуск продукції даного виду (найменування) недоцільний і беззбиткова діяльність неможлива;

б) якщо реалізація товарів, робіт, послуг за цінами, що забезпечує беззбиткову діяльність, можлива і (або) можливе збільшення обсягу випуску продукції, то даний вид діяльності або випуск продукції даного виду (найменування) доцільний і беззбиткова діяльність можлива;

в) якщо можливе досягнення такого обсягу виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг, при якому виручка від продажу перевищує суму витрат, і сума доходів від основної діяльності, операційних доходів, позареалізаційних доходів перевищує суму витрат по основній діяльності, операційних витрат, позареалізаційних витрат, податку на прибуток та інших обов'язкових аналогічних платежів, то беззбиткова діяльність можлива. [2]

1.3 Підготовка звітів арбітражного керуючого

Загальні правила підготовки звітів арбітражного керуючого затверджені Постановою Уряду РФ від 22 травня 2003 р. № 299. Дані Правила визначають загальні вимоги до складання арбітражним керуючим, що здійснюють свою діяльність в якості тимчасового, зовнішнього, конкурсного або адміністративного керуючого, звітів (висновків), що подаються до арбітражного суду і зборам (комітету) кредиторів у випадках і в строки, передбачені Федеральним законом "Про неспроможності (банкрутство) ".

Арбітражний керуючий при проведенні щодо боржника процедур банкрутства - спостереження, зовнішнього управління, конкурсного виробництва і фінансового оздоровлення - складає такі звіти (висновку):

а) звіт тимчасового керуючого;

б) звіт зовнішнього керуючого;

в) звіти конкурсного керуючого про свою діяльність, про використання грошових коштів боржника, про результати проведення конкурсного виробництва;

г) укладання адміністративного керуючого про хід та результати виконання плану фінансового оздоровлення, про дотримання графіка погашення заборгованості та про задоволення вимог кредиторів відповідно до статей 87 і 88 Федерального закону "Про неспроможність (банкрутство)".

У звітах (висновках) арбітражного керуючого зазначаються відомості, визначені цими Правилами, відомості, передбачені Федеральним законом "Про неспроможність (банкрутство)", і додаткова інформація, яка може мати суттєве значення для прийняття рішень арбітражним судом і зборами (комітетом) кредиторів.

Звіт (висновок) арбітражного керуючого складається за типовими формами, затвердженими Міністерством юстиції Російської Федерації, підписується арбітражним керуючим і подається разом з доданими документами в зброшурованому вигляді.

У кожному звіті (висновку) арбітражного керуючого зазначаються:

а) дата і місце складання звіту (висновку);

б) прізвище, ім'я та по батькові арбітражного керуючого;

в) найменування арбітражного суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, номер справи, судові акти про введення відповідної процедури банкрутства та про затвердження арбітражного керуючого;

г) відомості про наявність і термін дії договору про страхування відповідальності арбітражного керуючого та наявності договору про додаткове страхування відповідальності арбітражного керуючого на випадок заподіяння збитків особам, які беруть участь у справі про банкрутство;

д) повне найменування та адресу боржника, його організаційно-правова форма;

е) відомості про осіб, залучених арбітражним керуючим для забезпечення своєї діяльності, і джерелах виплати грошової винагороди зазначеним особам;

ж) інформація про скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого та результати їх розгляду;

з) дані про арбітражний керуючий, про саморегулівної організації арбітражних керуючих, членом якої він є, і боржника відповідно до типових формами, затвердженими Міністерством юстиції Російської Федерації.

Звіт тимчасового керуючого повинен містити відомості:

а) про заходи, вжиті для забезпечення збереження майна боржника та виявлення кредиторів боржника;

б) про пред'явлення до судів від імені тимчасового керуючого позовних заяв та клопотань та відомості про результати їх розгляду;

в) інші відомості про виконання тимчасовим керуючим своїх обов'язків та реалізації ним своїх прав.

До звіту тимчасового керуючого додаються копії:

а) документа, що містить аналіз фінансового стану боржника, і матеріалів, на підставі яких він проводився;

б) документа, що містить аналіз фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника і його положення на відповідному ринку, а також матеріалів, на підставі яких проводився аналіз;

в) висновки про наявність ознак навмисного та фіктивного банкрутства і документів, на підставі яких воно підготовлено;

г) реєстру вимог кредиторів на дату складання звіту;

д) документів про належне повідомлення кредиторів про введення щодо боржника процедури спостереження;

е) протоколу першого зборів кредиторів (у разі якщо воно відбулося);

ж) інших документів, що свідчать про виконання тимчасовим керуючим своїх обов'язків та реалізації ним своїх прав.

Звіт зовнішнього керуючого повинен містити:

а) відомості про рішення органів управління боржника, прийнятих у період проведення зовнішнього управління стосовно боржника відповідно до пункту 2 статті 94 Федерального закону "Про неспроможність (банкрутство)";

б) баланс боржника на останню звітну дату;

в) звіт про рух грошових коштів боржника;

г) звіт про прибутки і збитки боржника;

д) звіт про підсумки реалізації плану зовнішнього управління;

е) відомості про наявність вільних грошових коштів та інших активів боржника, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями, і про сплату обов'язкових платежів боржника;

ж) розшифровку залишилася дебіторської заборгованості боржника і відомості про що залишилися нереалізованими права вимоги боржника;

з) відомості про задоволення вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів;

і) інші відомості про можливості погашення залишилася кредиторської заборгованості боржника;

к) одну з таких пропозицій:

про припинення зовнішнього управління у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника і переході до розрахунків з кредиторами;

про продовження терміну зовнішнього управління;

про припинення провадження у справі у зв'язку з задоволенням усіх вимог кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів;

про припинення зовнішнього управління і зверненні до арбітражного суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття конкурсного виробництва;

л) відомості про пред'явлення до судів від імені зовнішнього керуючого позовних заяв та клопотань, результати їх розгляду, інші відомості про виконання зовнішнім керуючим своїх обов'язків та реалізації ним своїх прав.

До звіту зовнішнього керуючого додається реєстр вимог кредиторів на дату складання звіту.

Звіти конкурсного керуючого про свою діяльність та про результати проведення конкурсного виробництва повинні містити відомості, передбачені пунктом 2 статті 143 Федерального закону "Про неспроможність (банкрутство)".

До звітів конкурсного керуючого про свою діяльність та про результати проведення конкурсного виробництва додаються копії документів, що підтверджують зазначені в них відомості. [3]

До звіту про результати проведення конкурсного виробництва додатково додаються документи, що підтверджують продаж майна боржника, реєстру вимог кредиторів із зазначенням розміру погашених вимог кредиторів та документи, що підтверджують їх погашення.

Звіт конкурсного керуючого про використання грошових коштів боржника повинен містити:

а) реквізити основного рахунку боржника;

б) відомості про розмір коштів, що надійшли на основний рахунок боржника;

в) відомості про кожному платежі (з обгрунтуванням платежу) і про загальний розмір використаних грошових коштів боржника.

До звіту конкурсного керуючого про використання грошових коштів боржника додаються копії документів, що підтверджують зазначені в ньому відомості.

Висновки адміністративного керуючого про хід та результати виконання плану фінансового оздоровлення, про дотримання графіка погашення заборгованості та про задоволення вимог кредиторів повинні містити такі відомості:

а) дані про виконання плану фінансового оздоровлення та дотримання графіку погашення заборгованості, у тому числі перелік виконаних заходів плану фінансового оздоровлення із зазначенням результатів, а також перелік невиконаних заходів плану фінансового оздоровлення із зазначенням причин їх невиконання;

б) перелік кредиторів із зазначенням сум погашених вимог, у тому числі поточних, в цілому і по кожному кредитору;

в) інформація про недотримання термінів, установлених графіком погашення заборгованості;

г) пропозиція про звернення до арбітражного суду з клопотанням про введення щодо боржника зовнішнього управління або про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва - за наявності підстав для дострокового припинення фінансового оздоровлення або у випадку, якщо вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені на дату розгляду звіту боржника про результати фінансового оздоровлення або звіту про дострокове закінчення фінансового оздоровлення чи вказані звіти не представлені адміністративному керуючому у строк, встановлений пунктом 1 статті 88 Федерального закону "Про неспроможність (банкрутство)";

д) відомості про витребування від осіб, які надали забезпечення виконання боржником зобов'язань у відповідності з графіком погашення заборгованості, виконання обов'язків, що випливають з наданого забезпечення, у разі невиконання боржником зобов'язань у відповідності з графіком погашення заборгованості;

е) відомості про пред'явлення адміністративним керуючим у суди від свого імені позовних заяв та клопотань, відомості про результати їх розгляду, інші відомості про виконання адміністративним керуючим своїх обов'язків та реалізації ним своїх прав.

До висновками адміністративного керуючого про хід та результати виконання плану фінансового оздоровлення, про дотримання графіка погашення заборгованості та про задоволення вимог кредиторів додаються перелік погашених і непогашених вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, а також копії:

а) реєстру вимог кредиторів на дату складання звіту;

б) звітів боржника;

в) інших документів, що свідчать про виконання адміністративним керуючим своїх обов'язків та реалізації ним своїх прав. [4]

2. Встановлення розміру вимог кредиторів

2.1 Встановлення розміру вимог кредиторів при спостереженні

У тридцятиденний строк пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника з метою участі у перших зборах кредиторів включаються неробочі дні, і можливість його відновлення справжнім законом не передбачена. [5]

Для цілей участі в перших зборах кредиторів кредитори вправі пред'явити свої вимоги до боржника протягом тридцяти календарних днів з дати опублікування повідомлення про введення спостереження. Зазначені вимоги надсилаються до арбітражного суду, боржнику та тимчасового керуючого з додатком судового акта або інших документів, що підтверджують обгрунтованість цих вимог. Зазначені вимоги включаються до реєстру вимог кредиторів на підставі визначення арбітражного суду про включення зазначених вимог до реєстру вимог кредиторів.

Заперечення щодо вимог кредиторів можуть бути пред'явлені до арбітражного суду протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів боржником, тимчасовим керуючим, кредиторами, які пред'явили вимоги до боржника, представником засновників (учасників) боржника або представником власника майна боржника - унітарного підприємства.

При наявності заперечень щодо вимог кредиторів арбітражний суд перевіряє обгрунтованість вимог і наявність підстав для включення зазначених вимог до реєстру вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, по яких надійшли заперечення, розглядаються в засіданні арбітражного суду. За результатами розгляду виноситься ухвала про включення або про відмову у включенні зазначених вимог до реєстру вимог кредиторів. У визначенні арбітражного суду про включення вимог до реєстру вимог кредиторів вказуються розмір і черговість задоволення таких вимог.

Вимоги кредиторів, по яких не надійшли заперечення, розглядаються арбітражним судом для перевірки їх обгрунтованості та наявності підстав для включення до реєстру вимог кредиторів. За результатами такого розгляду арбітражний суд виносить ухвалу про включення або про відмову у включенні вимог до реєстру вимог кредиторів. Зазначені вимоги можуть бути розглянуті без залучення осіб, які беруть участь у справі.

Визначення про включення або про відмову у включенні вимог кредиторів до реєстру вимог кредиторів вступає в силу негайно і може бути оскаржене. Визначення про включення або про відмову у включенні вимог кредиторів направляється арбітражним судом боржника, арбітражному керуючому, кредитору, яка подала вимоги, і реєстроутримувачу.

При необхідності завершення розгляду вимог кредиторів, пред'явлених у встановлений термін, арбітражний суд виносить ухвалу про відкладення розгляду справи, що зобов'язує тимчасового керуючого відкласти проведення перших зборів кредиторів.

Вимоги кредиторів, пред'явлені після закінчення передбаченого пунктом 1 цієї статті строку для пред'явлення вимог, підлягають розгляду арбітражним судом після введення процедури, наступного за процедурою спостереження.

Вимоги кредиторів, викладені вище, розглядаються суддею арбітражного суду одноосібно протягом місяця з дати закінчення встановленого пунктом 2 цієї статті строку пред'явлення заперечень щодо вимог кредиторів.

2.2 Встановлення розміру вимог кредиторів при зовнішньому управлінні

Кредитори вправі пред'явити свої вимоги до боржника в будь-який момент під час зовнішнього управління. Зазначені вимоги надсилаються до арбітражного суду і зовнішньому керуючому з додатком судового акта чи інших підтверджують обгрунтованість цих вимог документів. Зазначені вимоги включаються зовнішнім керуючим або реєстроутримувачем до реєстру вимог кредиторів на підставі визначення арбітражного суду про включення зазначених вимог до реєстру вимог кредиторів.

Кредитор, який пред'явив свої вимоги, зобов'язаний відшкодувати зовнішньому керуючому витрати на повідомлення кредиторів про пред'явлення таких вимог.

Зовнішній керуючий зобов'язаний протягом п'яти днів з дати отримання вимог кредитора повідомити представника засновників (учасників) боржника або представника власника майна боржника - унітарного підприємства про отримання вимог кредитора і надати зазначеним особам можливість ознайомитися з вимогами кредитора і доданими до них документами.

Зовнішній керуючий протягом п'яти днів з дати отримання вимог кредитора та відшкодування витрат на повідомлення кредиторів про пред'явлення таких вимог зобов'язаний повідомити кредиторів і уповноважені органи про отримання вимог кредитора і надати зазначеним особам можливість ознайомитися з вимогами кредитора і доданими до них документами.

Протягом п'яти днів з дати направлення повідомлень зовнішній керуючий представляє в арбітражний суд докази повідомлення кредиторів про одержання таких вимог.

Заперечення щодо вимог кредиторів можуть бути пред'явлені до арбітражного суду зовнішнім керуючим, представником засновників (учасників) боржника або представником власника майна боржника - унітарного підприємства, а також кредиторами, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів. Такі заперечення пред'являються протягом тридцяти днів з дати направлення зовнішнім керуючим кредиторам і до уповноважених органів повідомлень про отримання вимог кредитора.

При наявності заперечень щодо вимог кредиторів арбітражний суд перевіряє обгрунтованість відповідних вимог кредиторів та докази повідомлення інших кредиторів про пред'явлення таких вимог. За результатами розгляду виноситься ухвала арбітражного суду про включення або про відмову у включенні зазначених вимог до реєстру вимог кредиторів. У визначенні арбітражного суду про включення вказуються розмір і черговість задоволення таких вимог.

Вимоги кредиторів, по яких не надійшли заперечення, при наявності доказів повідомлення кредиторів про одержання таких вимог розглядаються арбітражним судом для перевірки їх обгрунтованості та наявності підстав для включення до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду арбітражний суд виносить ухвалу про включення або про відмову у включенні вимог кредиторів до реєстру вимог кредиторів. Зазначені вимоги можуть бути розглянуті арбітражним судом без залучення осіб, які беруть участь у справі про банкрутство.

При відмові кредитора, що пред'явив вимогу, від відшкодування витрат на повідомлення кредиторів та уповноважених органів, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів, арбітражний суд повертає зазначену вимогу

Визначення про включення або про відмову у включенні вимог кредиторів до реєстру вимог кредиторів підлягає негайному виконанню і може бути оскаржене.

У разі визнання арбітражним судом причин незаявлення вимоги в ході спостереження поважними і неможливості заяви такої вимоги після припинення зовнішнього управління арбітражний суд в ухвалі про включення вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів має право покласти на боржника обов'язок з відшкодування витрат кредитора на повідомлення кредиторів про пред'явлення таких вимог

Вимоги кредиторів, передбачені цією статтею, розглядаються суддею арбітражного суду протягом тридцяти днів з дати закінчення строку пред'явлення заперечень.

2.3 Розмір вимог кредиторів першої, другої і третьої черги

Розмір вимог кредиторів першої черги

Визначення розміру вимог громадян, перед якими боржник несе відповідальність за заподіяння шкоди життю або здоров'ю, здійснюється шляхом капіталізації відповідних почасових платежів, встановлених на дату прийняття арбітражним судом рішення про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва і підлягають виплаті громадянам до досягнення ними віку сімдесяти років , але не менш ніж за десять років. Порядок і умови капіталізації відповідних почасових платежів визначаються Урядом Російської Федерації.

У випадку, якщо вік громадянина перевищує сімдесят років, період капіталізації відповідних почасових платежів становить десять років.

З виплатою капіталізованих почасових платежів, розмір яких визначається в порядку, передбаченому пунктом 1 цієї статті, припиняється відповідне зобов'язання боржника.

Вимоги про компенсацію моральної шкоди задовольняються в розмірі, встановленому судовим актом.

Розмір вимог кредиторів другої черги

При визначенні розміру вимог про виплату вихідної допомоги і про оплату праці осіб, які працюють або працювали за трудовим договором, про виплату винагород авторам результатів інтелектуальної діяльності приймається до уваги непогашена заборгованість, що утворилася на дату прийняття арбітражним судом заяви про визнання боржника банкрутом, а також відсотки за порушення встановленого терміну виплати заробітної плати, оплати відпустки, виплат при звільненні та інших належних працівникові виплат у розмірі та в порядку, які встановлюються відповідно до трудового законодавства.

У разі, якщо боржником у період після винесення ухвали про прийняття арбітражним судом заяви про визнання боржника банкрутом і до визнання боржника банкрутом і відкриття конкурсного виробництва не в повному обсязі виконані зобов'язання з оплати праці осіб, які працюють або працювали за трудовим договором, з виплати винагород авторам результатів інтелектуальної діяльності, суми, не виплачені до прийняття арбітражним судом рішення про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва, підлягають задоволенню у складі поточних вимог.

Розмір вимог кредиторів третьої черги

При визначенні розміру вимог кредиторів третьої черги враховуються вимоги конкурсних кредиторів та уповноважених органів.

У разі, якщо боржником у період після винесення арбітражним судом ухвали про прийняття заяви про визнання боржника банкрутом і до відкриття конкурсного виробництва не в повному обсязі сплачені обов'язкові платежі, вимоги, не погашені до прийняття арбітражним судом рішення про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва , погашаються поза чергою.

Вимоги кредиторів третьої черги з відшкодування збитків у формі упущеної вигоди, стягненню неустойок (штрафів, пені) та інших фінансових санкцій, у тому числі за невиконання або неналежне виконання обов'язку зі сплати обов'язкових платежів, враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів і підлягають задоволенню після погашення основної суми заборгованості та відсотків, що належать.

Особливості обліку та задоволення вимог кредиторів третьої черги за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна боржника, визначаються статтею 138 Федерального закону «Про неспроможність (банкрутство)» [6]

2.4 Аналіз судової практики

Аналіз судової практики показує, що Арбітражний суд Вологодської області в основному правильно, з дотриманням вимог статей 71 і 100 Федерального закону «Про неспроможність (банкрутство)», положень цивільного, податкового, бюджетного законодавства Російської Федерації розглядає справи, пов'язані з встановленням розмірів вимог кредиторів:

За минулий період суд відмовив у задоволенні вимог про включення до реєстру вимог кредиторів по 20 заявам, на підставі того, що заявлені вимоги були поточними зобов'язаннями.

Суд, розглядаючи заявлені вимоги конкурсних кредиторів та уповноваженого органу з поточних платежів, виходить з того, що до останніх належать вимоги, що виникли в ході процедур неспроможності, тобто після прийняття заяви про визнання боржника банкрутом, і вимоги, що виникли до прийняття заяви про банкрутство, термін виконання яких настає після введення відповідної процедури банкрутства.

Так, при розгляді заяви Молоткова В.Л. про включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Спектрум» заборгованості в розмірі 40 000 рублів, суд відмовив у задоволенні заявлених вимог, посилаючись на те, що зазначені вимоги є поточними, оскільки випливають із зобов'язання, яке виникло після прийняття заяви про банкрутство боржника. Як випливає, з матеріалів справи між Молоткові В.Л. і ТОВ «Спектрум» був укладений договір на надання послуг 19.10.2006, тоді як ухвалою суду від 10.07.2006 у відношенні ТОВ «Спектрум» порушено справу про банкрутство та введена процедура спостереження. Оскільки вказане зобов'язання виникло після прийняття заяви про визнання боржника банкрутом, то заявлені вимоги судом віднесені до категорії поточних, які відповідно до статті 5 Закону про банкрутство не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Зазначені вимоги є поточними для всіх наступних процедур банкрутства ТОВ «Спектрум» незалежно від терміну їх виконання, так як вони випливають із зобов'язання, яке виникло після прийняття заяви про банкрутство, і повинні бути заявлені в загальному позовному порядку (Справа № А13-4735/2006- 22).

У другому випадку, відмовляючи заявнику - ТОВ «Бізнес-Софт» у включенні до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Лісове підприємство« Нюксениця »з сумою заборгованості в розмірі 7 747 рублів 88 копійок, що випливає з договору на інформаційне обслуговування, укладеного між заявником та боржником 12.10 .2005, суд вказав на те, що термін виконання зобов'язань, на заявлену суму у боржника настав 30.06.2006, тобто після прийняття арбітражним судом 26.06.2006 рішення про визнання боржника банкрутом і введення щодо нього процедури конкурсного виробництва. Таким чином, зазначена вимога, незважаючи на те, що зобов'язання по ньому виникло до порушення справи про банкрутство, є поточним для цілей процедури конкурсного виробництва, тому що термін його виконання настав після введення процедури конкурсного виробництва

Висновок

Аналіз фінансового стану боржника проводиться з метою визначення достатності належного боржнику майна для покриття витрат у справі про банкрутство, у тому числі витрат на виплату винагороди арбітражним керуючим, а також з метою визначення можливості або неможливості відновлення платоспроможності боржника в порядку і в строки, які встановлені ФЗ № 127 «Про неспроможність (банкрутство)»

Порядок і правила проведення фінансового аналізу боржника також визначено ПБО від 25 червня 2003 р. № 367 «Про затвердження правил проведення арбітражним керуючим фінансового аналізу», ПБО від 22 травня 2003 р. № 299 «Про затвердження загальних правил підготовки звітів (висновків) арбітражного керуючого », Наказом Міністерства юстиції РФ від 14 серпня 2003 р. N 195« Про затвердження типових форм звітів арбітражних керуючих ».

При проведенні фінансового аналізу арбітражний керуючий аналізує фінансовий стан боржника на дату проведення аналізу, його фінансову, господарську та інвестиційну діяльність, становище на товарних та інших ринках. Документи, які містять аналіз фінансового стану боржника, представляються арбітражним керуючим зборам кредиторів, до арбітражного суду, в провадженні якого перебуває справа про неспроможність (банкрутство) боржника, у порядку, встановленому законом "Про неспроможність (банкрутство)", а також саморегулівної організації арбітражних керуючих, членом якої він є, при проведенні перевірки його діяльності.

Бібліографічний список

Федеральний закон РФ № 127 «Про неспроможність (банкрутство)» (ред. від 30.12.2008);
ПБО від 25 червня 2003 р. № 367 «Про затвердження правил проведення арбітражним керуючим фінансового аналізу»;
ПБО від 22 травня 2003 р. № 299 «Про затвердження загальних правил підготовки звітів (висновків) арбітражного керуючого»;
Наказом Міністерства юстиції РФ від 14 серпня 2003 р. N 195 «Про затвердження типових форм звітів арбітражних керуючих»;
Інформаційний лист Президії ВАС РФ від 26.07.2005 N 93 "Про деякі питання, пов'язані з обчисленням окремих термінів у справах про банкрутство"
Юн Г, Б. та ін Конкурсне виробництво: Навчальний практ. посіб. М.: «Справа», 2004.