Події після звітної дати
Введення
У Росії за останні десятиліття підходи до регулювання бухгалтерської звітності зазнали певної еволюції. У роки радянської влади бухгалтерський облік регулювався так званими підзаконними актами: інструкціями, наказами, положеннями та методичними вказівками, які випускалися міністерствами і відомствами країни і республік. Методологія обліку задавалася Міністерством фінансів СРСР. Основними регулятивами в області бухгалтерського обліку були положення: Положення про головних бухгалтерів, Положення про бухгалтерські звіти і баланси і т.д. Це були документи розпорядчого характеру, практично не давали бухгалтеру можливості вибору облікових процедур. У них регламентувалися дії бухгалтера у вигляді типових проведень, задавалася жорстка структура звітності.
Ситуація кардинально змінилася на початку 90-х років. Був прийнятий новий план рахунків, що дозволяє вести облік об'єктів та операцій, характерних для ринкової економіки, змінені принципи обліку з орієнтацією на міжнародну практику і, врешті-решт, була прийнята нова концепція за методологією, регулювання і організації бухгалтерського обліку. У 2000 році план рахунків був істотно перероблений. При цьому 2001 рік був визначений як перехідний, протягом якого дозволено застосування як плану рахунків, що діяв у 90-ті роки, так і модифікованого плану.
В даний час однією з найбільш актуальних проблем для російського суспільства є приведення існуючої в країні системи бухгалтерського обліку та звітності у відповідність до вимог ринкової економіки та міжнародними стандартами.
Ключовим елементом реформування бухгалтерського обліку та фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів є розробка нових і уточнення раніше затверджених положень (стандартів) з бухгалтерського обліку, впровадження їх у практику.
Порядок відображення наслідків подій після звітної дати в російській обліковій практиці встановлено Положенням з бухгалтерського обліку «Події після звітної дати» ПБУ 7 / 98, затвердженим наказом Мінфіну Росії від 25.11.98 № 56н [2].
Бухгалтери-практики рідко визнають і відображають у звітності події після звітної дати і умовні факти господарської діяльності. Причиною тому служить відсутність будь-яких санкцій за їх невідображення. Крім цього, у зазначених облікових процедур відсутні податкові наслідки. Проте така інформація, відображена у звітності, повинна впливати на економічні рішення користувачів, допомагаючи їм оцінювати минулі, теперішні та майбутні події, підтверджувати чи уточнювати зроблені раніше оцінки.
Мета даної роботи - визначити призначення і поняття подій після звітної дати, їх вплив на бухгалтерську звітність.
Для виконання поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
досліджувати нормативне регулювання подій після звітної дати;
виявити вплив подій після звітної дачі на бухгалтерську звітність організації;
розглянути відображення подій після звітної дати в обліку та бухгалтерської звітності.
1. Призначення і поняття подій після звітної дати
1.1 Визначення подій після звітної дати
Подією після звітної дати визнається факт господарської діяльності, який надав або може вплинути на фінансовий стан, рух грошових коштів або результати діяльності організації і який мав місце в період між звітною датою і датою підписання бухгалтерської звітності за звітний рік.
Подією після звітної дати визнається також оголошення річних дивідендів за результатами діяльності акціонерного товариства за звітний рік.
До подій після звітної дати відносяться:
події, що підтверджують існували на звітну дату господарські умови, в яких організація вела свою діяльність;
події, які свідчать про що виникли після звітної дати господарських умовах, у яких організація веде свою діяльність.
Положенням з бухгалтерського обліку «Події після звітної дати» визначено приблизний перелік фактів господарської діяльності, які можуть бути визнані подіями після дати [2]:
а) Події, що підтверджують існували на звітну дату господарські умови, в яких організація вела свою діяльність:
оголошення в установленому порядку дебітора організації банкрутом, якщо станом на звітну дату щодо цього дебітора вже здійснювалася процедура банкрутства;
вироблена після звітної дати оцінка активів, результати якої свідчать про стійкий і істотне зниження їх вартості, визначеної за станом на звітну дату;
отримання інформації про фінансовий стан і результати діяльності дочірнього або залежного суспільства (товариства), цінні папери якого котируються на фондових біржах, що підтверджує стійке і суттєве зниження вартості довгострокових фінансових вкладень організації;
продаж виробничих запасів після дати балансу, яка показує, що розрахунок ціни можливої реалізації цих запасів станом на звітну дату був необгрунтований;
оголошення дивідендів дочірніми і залежними товариствами за періоди, що передували звітної дати;
виявлення після звітної дати тієї обставини, що відсоток готовності об'єкта будівництва, використаний для визначення фінансового результату за станом на звітну дату методом "Дохід за вартістю робіт по мірі їх готовності", був необгрунтований;
отримання від страхової організації матеріалів з уточнення розмірів страхового відшкодування, за яким за станом на звітну дату велися переговори;
виявлення після звітної дати істотної помилки в бухгалтерському обліку або порушення законодавства при здійсненні діяльності організації, які ведуть до викривлення бухгалтерської звітності за звітний період.
б) Події, які свідчать про що виникли після звітної дати господарських умовах, у яких організація вела свою діяльність:
прийняття рішення про реорганізацію організації;
придбання підприємства як майнового комплексу;
реконструкція або планована реконструкція;
прийняття рішення про емісію акцій та інших цінних паперів;
велика угода, пов'язана з придбанням і вибуттям основних засобів і фінансових вкладень;
пожежа, аварія, стихійне лихо або інша надзвичайна ситуація, в результаті якої знищена значна частина активів організації;
припинення істотної частини основної діяльності організації, якщо це не можна було передбачити станом на звітну дату;
істотне зниження вартості основних засобів, якщо це зниження мало місце після звітної дати;
непрогнозоване зміна курсів іноземних валют після звітної дати;
дії органів державної влади (націоналізація і т.п.).
1.2 Нормативне регулювання подій після звітної дати
Нормативне регулювання подій після звітної дати здійснюється національними стандартами з бухгалтерського обліку та нормативно-законодавчими актами РФ (таблиця 1).
Порядок відображення наслідків подій після звітної дати встановлюється Положенням з бухгалтерського обліку «Події після звітної дати» ПБУ 7 / 98, затвердженим наказом Мінфіну Росії від 25.11.98 № 56н (далі-ПБО 7 / 98) [2].
ПБО 7 / 98 підрозділяє події після звітної дати на події, які свідчать про умови, які існували до дати балансу, і події, що створюють специфічні умови, які виникли після дати балансу.
Облік подій після звітної дати тісно взаємопов'язаний і невіддільний від регламентованих законодавством РФ нормативних актів з бухгалтерського обліку та звітності.
Таблиця 1.2.1
Нормативні акти з регулювання відображення в бухгалтерському обліку та звітності подій після звітної дати
Нормативні акти | Зміст |
ПБО 7 / 99 «Подія після дати балансу, затверджене наказом Мінфіну РФ від 25.11.1998 № 56н | Положення встановлює порядок відображення в бухгалтерській звітності комерційних організацій (крім кредитних організацій), які є юридичними особами за законодавством Російської Федерації, подій після звітної дати. |
ПБО 8 / 01 «Умовні факти господарської діяльності» від 28.11.2001 № 96н | Положення встановлює порядок відображення умовних фактів господарської діяльності та їх наслідків у бухгалтерській звітності комерційних організацій (крім кредитних організацій), які є юридичними особами за законодавством РФ. |
ПБУ 13/2000 «Облік державної допомоги», затверджене наказом Мінфіну РФ від 16.10.2000 № 92н | Положення встановлює правила формування в бухгалтерському обліку інформації про отримання та використання державної допомоги, що надається комерційним організаціям (крім кредитних організацій), що є юридичними особами за законодавством Російської Федерації, і визнаної як збільшення економічної вигоди конкретної організації в результаті надходження активів (грошових коштів, іншого майна ). |
Методичні рекомендації про порядок формування показників бухгалтерської звітності організації, затверджені наказом Мінфіну РФ від 28.06.2000 № 60н | Методичні рекомендації визначають порядок формування показників бухгалтерської звітності організації. |
ПБУ 4 / 99 «Бухгалтерська звітність організацій», затверджене наказом Мінфіну РФ від 06.07.1999 № 43н | Положення встановлює склад, зміст та методичні основи формування бухгалтерської звітності організацій, що є юридичними особами за законодавством Російської Федерації, крім кредитних організацій та бюджетних організацій. |
ПБУ 9 / 99 «Доходи організації», затверджене наказом Мінфіну РФ від 06.05.1999 № 60н | Положення встановлює правила формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи комерційних організацій (крім кредитних і страхових організацій), які є юридичними особами за законодавством Російської Федер |
ПБУ 13/2000 «Облік державної допомоги», затверджене наказом Мінфіну від 16.10.2000 № 60н | Положення встановлює правила формування в бухгалтерському обліку інформації про отримання та використання державної допомоги, що надається комерційним організаціям (крім кредитних організацій), що є юридичними особами за законодавством Російської Федерації (далі організації), і визнаної як збільшення економічної вигоди конкретної організації в результаті надходження активів (грошових коштів, іншого майна). |
При визначенні порядку відображення подій після звітної дати і умовні факти господарської діяльності в бухгалтерському обліку та звітності слід детально проаналізувати широкий спектр документів, до числа яких можна віднести наступні (таблиця 1.2.2).
Таблиця 1.2.2.
Документи, що містять інформацію про події після звітної дати
Вид документів | На що слід звернути увагу | Коментар |
Протоколи | Протоколи зборів акціонерів (учасників), ради директорів і виконавчих органів організації, проведених після підготовки балансу | Ці документи можуть містити інформацію про великі угоди і загрожують фінансові труднощі |
Акти перевірок та висновки | Акти перевірок податковими, митними, лицензирующими та наглядовими органами | Може бути, отримана інформація про належних до сплати штрафних санкції та пенях, а також про факти порушення чинного законодавства |
Плани і прогнози | довго-, середньо-і короткострокові плани розвитку; бюджети за напрямами діяльності; прогнози фінансового та майнового стану організації | Зазначені документи містять припущення фахівців щодо найбільш імовірного значення фінансового результату, активів, зобов'язань і інших показників фінансово-господарської діяльності |
Договори | довгострокові господарські договори; договори, які передбачають суттєві фінансові санкції за порушення їх умов; угоди про наміри та проекти угод | Такі документи можуть допомогти у формуванні загального уявлення про стан договірної і претензійної роботи. Особливу увагу слід звернути на виконання організацією умов господарських договорів, особливо тих з них, які передбачають значні фінансові санкції |
Листування | представникам загальних зборів акціонерів, банкам, позикодавця, великим кредиторам, юристу (юридичній фірмі) | Із запитів, спрямованих фахівцям і контрагентам, може бути отримана інформація про деталі взаємин організації з контрагентами та акціонерами, уточнені питання, недостатньо освячені в інших джерелах інформації |
Процедури, спрямовані на виявлення подій після звітної дати, слід проводити якомога ближче до дати складання бухгалтерської звітності для забезпечення дотримання передумови повноти. При цьому особлива увага повинна бути приділена виявленню умовних збитків, тому що навіть в самих успішно керованих підприємствах умовний збиток, що вимагає оцінки, може бути випущений з уваги. Для цього повинні бути отримані такі документи як:
договори,
протоколи,
акти та інші аналогічні документи,
проведена бесіда з керівництвом,
Направлені запити:
найбільш великим покупцям,
постачальникам,
кредиторам (позикодавця),
юристу (юридичній фірмі).
Частина інформації про події після звітної дати можна отримати в ході складання балансу та проведення процедур закриття звітного періоду.
1.3 Коротка економічна характеристика об'єкта дослідження
Салон «Сиб-Веста» здійснює свою діяльність у сфері послуг з пошиття модного жіночого одягу за індивідуальними замовленнями. Потужність підприємства - 300 замовлень на рік, або 25 замовлень на місяць.
Салон складається з приймального салону з двома примірочними кабінами, розкрійного і пошивочного цеху, кабінету директора, кабінету бухгалтера.
Салон розміщується в орендованому приміщенні площею 50 кв. м за адресою П. Дзержинського, 77. Орендна плата вноситься щомісячно на рахунок орендодавця і становить 600 руб. в місяць за 1 кв. м або 3 тис. руб. в місяць.
Організаційно-правова форма - Товариство з обмеженою відповідальністю. Товариство засновано двома засновниками, які внесли установчий внесок рівними частками в сумі 25 тис. руб. кожен. Таким чином статутний капітал товариства становить 50 тис. руб.
Штат салону складається з 10 чоловік Рис. 1):
керівники: директор, головний бухгалтер;
персонал: художник-модельєр, 2 закрійника, 4 швачки, прибиральниця.
Рис. 1. Організаційна схема управління салоном
Директор, він же адміністратор, займається кадрами (прийомом, звільненням), координує роботу персоналу, здійснює заготівельно-збутову діяльність.
Головний бухгалтер веде бухгалтерський облік всієї організації по всіх ділянках відповідно до чинного законодавства з бухгалтерського обліку та звітності (нарахування та сплата податків, розрахунки по заробітної плати, ведення регістрів бухгалтерського обліку тощо).
Художник-модельєр приймального салону займається безпосередньо обслуговуванням клієнтів: прийом і оформлення замовлень, зняття мірок, затвердження ескізу моделі, прийом і оформлення матеріалів на виготовлення замовлень, передача умов замовлення закрійник, проведення примірки, уточнення по фігурі замовника, передача виробу замовнику, прийом оплати.
Закрійник створює конструкцію з вимірювань фігури замовника, виготовляє лекала, виробляє розкрій тканини і підготовку до примірки, контролює якість на всіх стадіях обробки.
Швея виробляє з'єднання всіх конструктивних ліній вироби, контролює якість.
Прибиральниця щодня перед відкриттям салону (до 10.00) виробляє вологе прибирання виробничих приміщень та приймального салону.
Оплата праці в організації проводиться на підставі тарифних окладів, 25% премії до окладів у разі виконання виробничих показників, районного коефіцієнта, що діє на території Новосибірської області, рівного 25% (таблиця 1).
Заробітна плата відповідно до чинного законодавства виплачується 2 рази на місяць.
Всі працівники салону оформлені офіційно з записами в трудову книжку і повним пакетом соціального захисту.
Таблиця 1.3.1
Штатний розклад ТОВ «Сиб-Веста» на 2003 рік
Найменування посади | Кількість одиниць, чол. | Оклад, руб. | Премія, 25%, руб. | Поясний коефіцієнт 25%, руб. | ФОП у місяць, руб. | ФОП у рік, руб. |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Директор | 1 | 7000 | 1750 | 2188 | 10938 | 131250 |
Головний бухгалтер | 1 | 6500 | 1625 | 2031 | 10156 | 121875 |
Художник-модельєр | 1 | 5000 | 1250 | 1563 | 7813 | 93750 |
Закрійник | 2 | 7000 | 1750 | 2188 | 10938 | 131250 |
Швея | 4 | 14000 | 3500 | 4375 | 21875 |
262500 | ||||||
Прибиральниця | 1 | 2500 | 625 | 781 | 3906 | 46875 |
Разом | 10 | 42000 | 10500 | 13125 | 65625 | 787500 |
Для організації виробничого процесу використовується наступне обладнання:
універсальна машина 1022 класу «ОЗЛМ» в кількості 4 машин в комплекті зі столом за ціною 2 тис. руб. за одиницю;
спеціальна машина 51-А класу «ОЗЛМ» у кількості 1 одиниці вартістю 1,5 тис. руб.;
праска «Ровента» з парою для внутріпроцессних операцій в кількості 2 штук вартістю 600 руб. за одиницю;
прасувальних стіл у кількості 2 штук за ціною 150 руб. за одиницю;
прасувальних колодка в кількості 1 одиниці вартістю 80 руб.;
манекен в кількості 2 штук вартістю 500 руб. за одиницю.
2. Події після звітної дати і їх вплив на звітність
2.1 Оцінка суттєвості подій після звітної дати і їх наслідків
Суттєвість подій після звітної дати слід визначати виходячи із загальних вимог бухгалтерської звітності, оскільки ПБО 7 / 98 не встановлює спеціальних критеріїв для визначення суттєвості. Згідно з пунктом 4 Методичних рекомендацій про порядок формування показників бухгалтерської звітності організацій, затверджених наказом Мінфіну Росії від 28.06.2000 № 60н [3], показник вважається істотною, якщо його нерозкриття може вплинути на економічні рішення зацікавлених користувачів, прийняті на основі звітної інформації.
Організації самостійно вирішують питання про те, чи є даний показник істотно, залежно від оцінки його характеру і конкретних обставин виникнення. Зазначені методичні рекомендації пропонують вважати істотними суми, ставлення яких до загального підсумку відповідних даних за звітний рік становить не менше п'яти відсотків. Такий критерій суттєвості не є обов'язковим, і організації можуть застосовувати критерії, відмінні від вищеназваного.
Відповідно до пункту 6 ПБУ 7 / 98 [2], всі істотні події після звітної дати підлягають відображенню в бухгалтерській звітності за звітний період незалежно від того, чи є їх наслідки сприятливими чи ні. Зазначене положення можна трактувати як необхідність неупередженого підходу до оцінки суттєвості умовних фактів господарської діяльності або подій після звітної дати (дотримання принципу нейтральності при складанні звітності).
Відповідно до пункту 8 ПБО 7 / 98 [2], наслідки подій після звітної дати і умовних фактів господарської діяльності повинні бути оцінені в грошовому вираженні. Якщо оцінити наслідки зазначених фактів і подій у грошовому вираженні неможливо, то організація повинна вказати на це в пояснювальній записці.
Подія після дати визнається істотною, якщо без знання про нього користувачами бухгалтерської звітності неможлива достовірна оцінка фінансового стану, руху грошових коштів або результатів діяльності організації.
Наслідки події після звітної дати відбиваються в бухгалтерській звітності шляхом уточнення даних про відповідні активи, зобов'язання, капіталі, доходи та витрати організації, або шляхом розкриття відповідної інформації.
При складанні бухгалтерської звітності організація оцінює наслідки події після звітної дати в грошовому вираженні. Для оцінки в грошовому вираженні наслідків події після звітної дати організація робить відповідний розрахунок. Організацією має бути забезпечено підтвердження такого розрахунку.
Дані про активи, зобов'язання, капіталі, доходи та витрати організації відображаються в бухгалтерській звітності з урахуванням подій після звітної дати, що підтверджують існували на звітну дату господарські умови, в яких організація вела свою діяльність, або свідчать про що виникли після звітної дати господарських умов, в яких організація веде свою діяльність, і тим самим неможливості застосування допущення безперервності діяльності підприємства до діяльності організації в цілому або будь-якої суттєвої її частини. При цьому події після звітної дати відображаються в синтетичному та аналітичному обліку заключними оборотами звітного періоду до затвердження річної бухгалтерської звітності у встановленому порядку.
ПБО 7 / 98 підрозділяє події після звітної дати на події, які свідчать про умови, які існували до дати балансу, і події, що створюють специфічні умови, які виникли після дати балансу (таблиця 2.1.1).
Таблиця 2.1.1.
Приклади подій після звітної дати
Вид події після звітної дати | Приклади |
1. Події, які свідчать про становище, що існував на дату складання балансу | оголошення в установленому порядку дебітора організації банкрутом (якщо станом на звітну дату вже здійснювалася процедура банкрутства); одержання після звітної дати інформації про стале та суттєве зниження вартості активів та довгострокових фінансових вкладень організації; отримання від страхової організації відомостей про уточнення розмірів страхового відшкодування; виявлення після звітної дати істотної помилки в бухгалтерському обліку або фактів порушення законодавства, які ведуть до викривлення бухгалтерської звітності та ін |
2. Події, які вказують на становище, яке виникло після дати складання балансу | прийняття рішення про реорганізацію організації; великі угоди; придбання підприємства як майнового комплексу; реконструкція; припинення істотної частини основної діяльності організації; прийняття рішення про емісію цінних паперів та ін |
Процедури, спрямовані на виявлення подій після звітної дати, слід проводити якомога ближче до дати складання бухгалтерської звітності для забезпечення дотримання передумови повноти. При цьому особлива увага повинна бути приділена виявленню умовних збитків, тому що навіть в самих успішно керованих підприємствах умовний збиток, що вимагає оцінки, може бути випущений з уваги. Для цього повинні бути отримані такі документи як договори, протоколи, акти та ін, проведена бесіда з керівництвом, направлені запити найбільш великим покупцям, постачальникам, кредиторам та юристу (юридичній фірмі). Частина інформації про події після звітної дати можна отримати в ході складання балансу та проведення процедур закриття звітного періоду.
Щоб упорядкувати збір інформації, бухгалтер може провести опитування (таблицю 2.1.2) і запропонувати відповідальним співробітникам у письмовій формі відповісти на запитання.
Таблиця 2.1.2.
Приблизний план опитувань
Контактна особа | Приблизне коло питань | Коментар |
Керівник організації | чи плануються якісь кроки з реалізації активів або виробничих одиниць, чи плануються якісь заходи по випуску нових акцій, реорганізацію або ліквідацію організації або її структурних підрозділів, істотного скорочення штату; робилися чи заходи по страхуванню сфер діяльності організації, пов'язаних з високим ризиком або непередбачених обставин; чи є ризики непогашення заборгованості перед великими кредиторами (покупцями, постачальниками), а також заборгованості за отриманими кредитами (позиками); чи існує ймовірність розірвання договірних відносин з контрагентами, що може привести до істотних втрат; яка ймовірність зміни договірних відносин з контрагентами в бік погіршення становища організації та ін | Опитування керівництва повинен містити найбільш широке коло питань, деякі з яких згодом будуть або переадресовані відповідним відповідальним виконавцям, або оформлені як запити |
Юрисконсульт | чи існують на дату опитування судові розгляди за участю організації; яка вірогідність несприятливого результату зазначених розглядів; які найбільш імовірні величини потенційних збитків; чи існують розгляду, за якими організація з великою ймовірністю отримає відшкодування; як оцінюється ризик пред'явлення претензій до організації з боку контрагентів, персоналу та державних органів; чи є факти порушення чинного законодавства, які можуть призвести до накладення істотних штрафних санкцій; які можливості отримання або сплати штрафних санкцій за умовами господарських договорів, чи є гарантії, видані на користь третіх осіб і яка вірогідність виплат по таких гарантій; чи виступає організація поручителем і яка вірогідність виплат за договорами поруки | Опитування юриста слід доповнити аналізом документації, пов'язаної з судовими розглядами, претензіями та вимогами. Відомості про незаявлених розглядах повинні бути запротокольовані |
Керівники служб (цехів, відділів) | чи є підстави вважати, що найближчим часом відбудеться суттєве підвищення цін на сировину (комплектуючі, обладнання), що використовуються організацією; чи можливо істотне підвищення цін (тарифів) на перевезення (комунальні послуги, зв'язок); чи можливо різке падіння цін на продукцію (роботи, послуги), пропоновані організацією; існують умови, які свідчать про необхідність розформування або істотного скорочення відповідної служби (департаменту). | Опитування має на меті уточнення інформації про окремі події після звітної дати, для оцінки наслідків яких необхідні спеціальні знання або інформація |
Керівники структурних підрозділів | які тенденції продажів і витрат підрозділу; чи є негативні зміни в умовах функціонування підрозділу; чи мають місце тенденції, що ставлять під загрозу функціонування підрозділу; чи є підстави очікувати проведення регулювання з боку держави, що призводить до утруднення обороту коштів між організацією та підрозділом | Опитування керівників структурних підрозділів дозволяє виявити особливості господарської діяльності таких підрозділів, обумовлені неоднорідністю навколишнього економіко-політичного середовища |
Головний бухгалтер повинен проаналізувати відповіді на запити, протоколи усних опитувань і зведений документ щодо подій після звітної дати. Необхідно відзначити, що як визначення наявності подій після звітної дати, так і оцінка їх наслідків з боку співробітників організації можуть бути суб'єктивними, тому покладатися тільки на результати опитувань не слід. На основі отриманої інформації має бути прийнято рішення про визнання або розкриття інформації про події після звітної дати
ПБО 7 / 98 використовує термін «визнання», маючи на увазі відображення наслідків подій після звітної дати на рахунках бухгалтерського обліку, а термін «розкриття» - у разі відображення інформації про зазначені об'єкти тільки в пояснювальній записці до бухгалтерської звітності.
У разі прийняття рішення про визнання, наслідки подій після звітної дати відображаються в синтетичному та аналітичному обліку організації заключними оборотами звітного періоду до затвердження річного звіту.
Згідно п. 16 Методичних рекомендацій про порядок формування показників бухгалтерської звітності організацій, затверджених наказом Мінфіну Росії від 28.06.2000 № 60н [3], організація може розкрити інформацію шляхом включення відповідних показників, таблиць, розшифровок безпосередньо у форми бухгалтерської звітності або в пояснювальній записці.
Порядок розкриття подій після звітної дати детально регламентований. Згідно з пунктом 11 ПБО 7 / 98 [2], інформація про події після звітної дати, розкривається в поясненнях до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки і збитки, повинна включати короткий опис характеру події після звітної дати (умовного факту) та оцінку його наслідків у грошовому вираженні. Якщо неможливо оцінити наслідки вказаної події або факту в грошовому вираженні, то організація повинна вказати на це.
У пояснювальній записці слід також навести відповідні розрахунки, достовірність яких повинна бути підтверджена. Для цього, швидше за все, організації буде потрібна допомога аудитора.
Відображення в обліку та звітності наслідків подій після звітної дати означає, що більша увага приділяється принципам корисності, доречності та своєчасності облікових даних: інформація, відображена у звітності, повинна впливати на економічні рішення користувачів, допомагаючи їм оцінювати минулі, теперішні та майбутні події, підтверджувати або уточнювати зроблені раніше оцінки.
Таким чином, організація за своїм рішенням може збільшити або зменшити для себе поріг суттєвості, порівняно з показником, встановленим у пункті 4 Методичних рекомендацій про порядок формування показників бухгалтерської звітності організації [3].
Як критерій для визначення суттєвості події після звітної дати організація, в рамках розроблюваної нею облікової політики, може встановити:
загальний підсумок балансу;
значення відповідної статті річного балансу або показника звіту про прибутки та збитки.
За допомогою відображення у річній фінансовій звітності подій після звітної дати, з урахуванням критерію суттєвості, користувачі отримують можливість побачити фінансовий стан організації не на дату її складання, а на дату підписання. Проте слід розуміти, що за будь критерії, встановленому організацією для визначення суттєвості, завжди залишаться події, які виявляться менше параметрів даного критерію. У зазначеному обставину проявляється відносність критерію суттєвості.
2.2 Відображення в обліку та бухгалтерської звітності подій після звітної дати першого виду
У бухгалтерській звітності повинні бути відображені умовні зобов'язання I виду - події, які свідчать про становище, що існував на дату складання балансу. За ним на рахунках бухгалтерського обліку створюються резерви.
Станом на 31.12.2002 організація «Сиб-Веста» залучена в судовий розгляд у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань перед кредитором. За оцінками юридичних консультантів організації, за підсумками судового розгляду організації з великою ймовірністю належить задовольнити позов кредитора і сплатити потрібний штраф за прострочення платежу. Дане умовне зобов'язання оцінений в 50 000 руб.
Відповідно до ПБУ 10/99 "Витрати організації" [4] штрафи, пені та неустойки відносяться до позареалізаційних витрат організації. Створення даного резерву внаслідок виникнення умовного зобов'язання буде відображено в бухгалтерському обліку записом:
Дебет 91-2 «Інші доходи і витрати / Інші витрати" Кредит 96 "Резерви майбутніх витрат» - 50 000 руб.
Рахунок 96 «Резерви майбутніх витрат призначений для узагальнення інформації про стан і рух сум, зарезервованих з метою рівномірного включення витрат у витрати на продаж товару.
Резервування тих чи інших сум відображається по кредиту рахунку 96 «резерви майбутніх витрат» в кореспонденції з рахунками обліку витрат на виробництво і витрати на продаж.
Правильність утворення і використання сум з того чи іншого резерву періодично, а на кінець року обов'язково, перевіряється за даними кошторисів, розрахунків і т.п. і при необхідності коригується.
Аналітичний облік за рахунком 96 «Резерви майбутніх витрат ведеться за окремими резервам.
Одноразова списання великих витрат призведе до різкого збільшення собівартості і може навіть стати причиною збитку.
Для рівномірного включення витрат у витрати на виробництво і продаж і створюються резерви майбутніх витрат.
Створювати резерви щодо подій після звітної дати чи ні, організація вирішує сама. Рішення про створення резервів і порядок резервування коштів повинні бути передбачені в обліковій політиці. Величина резервуються на ті чи мети сум організація розраховує самостійно.
Суми резервів майбутніх витрат відносяться на ті рахунки бухгалтерського, на яких повинні враховуватися резервовані витрати.
В разі несприятливого рішення суду з приводу кредиторської заборгованості, а швидше за все це буде саме так, організація понесе витрати в сумі 50 000 руб., Під які було створено резерв. У цьому випадку в бухгалтерському обліку необхідно буде зробити запис:
Дебет 96 «Резерви майбутніх витрат» Кредит 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» 50 000 руб. - Відображені фактичні витрати, для яких раніше був утворений резерв.
У разі рішення суду про стягнення меншої суми на користь кредитора, сформований резерв буде використаний не повністю, в цьому випадку в бухгалтерському обліку на утворилася суму необхідно зробити запис:
Дебет 96 «Резерви майбутніх витрат» Кредит 91-1 «Інші доходи і витрати / Інші доходи» - списана сума невикористаного резерву.
Якщо суми резерву не вистачить на виплати за рішенням суду, витрати слід відобразити:
Дебет 91-2 «Інші доходи і витрати / Інші витрати" Кредит 76 субрахунок «Розрахунки за претензіями» - відображено перевищення суми неустойки, сплаченої кредитору над величиною резерву.
В обліковій політиці даної організації відображує застосування рахунку 96 для наступних господарських операцій (таблиця 2.2.1):
Таблиця 2.2.1
Типові проводки по рахунку 96 «Резерви майбутніх витрат»
Зміст господарської операції | Дебет | Кредит |
Витрати на усунення зовнішнього шлюбу списані за рахунок резерву на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування | 96 | 28 |
З розрахункового рахунку оплачені різні витрати за рахунок раніше створеного резерву | 96 | 51 |
Нараховано єдиний соціальний податок із сум оплати праці, нарахованих за рахунок раніше створеного резерву (при виконанні ремонтних робіт, при оплаті відпусток і т.д.) | 96 | 69 |
Нараховано відпускні суми за рахунок раніше створеного резерву | 96 | 70 |
Вартість послуг сторонніх організацій списана за рахунок раніше створених резервів | 96 | 76 |
Сума створеного резерву майбутніх витрат, не використана протягом звітного періоду, включена до складу інших доходів організації | 96 | 91-1 |
Частину витрат майбутніх періодів списана за рахунок раніше створеного резерву | 96 | 97 |
Сума невикористаного резерву майбутніх витрат списана в результаті надзвичайних обставин | 96 | 99 |
Нарахована сума резерву майбутніх витрат включена у витрати основного виробництва | 20 | 96 |
Нарахована сума резерву майбутніх витрат включена до складу загальновиробничих витрат | 25 | 96 |
Нарахована сума резерву майбутніх витрат включена до складу загальногосподарських витрат | 26 | 96 |
Нарахована сума резерву майбутніх витрат включена до витрат на продаж |