Зміст
Введення
1. Теоретичні аспекти перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців
2. Вимоги до професійної перепідготовки державних службовців
3. Вимоги до підвищення кваліфікації державних службовців
4. Особливості організації додаткової професійної освіти державних службовців за межами території Російської Федерації
Висновок
Список літератури
Введення
Державна служба на сьогоднішній день є тією сферою, де професіоналізм вкрай необхідний, так як саме в державному апараті прийняття рішень вимагає серйозного, відповідального підходу, досвіду, а соціальні наслідки і помилок у політичних рішеннях стосуються не окремо взятої людини, а всього суспільства.
Для того щоб ефективно управляти змінами в різних сферах суспільного життя, службовці повинні мати спеціальний рівень професійної підготовки, тому що підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації одні з найефективніших методів вирішення даної проблеми. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації дозволяє освоїти нові знань, вміння, навички та проблеми забезпечення високої якості навчання.
У зв'язку з вимогою професійної підготовки державних і муніципальних службовців, націлених на постійне підвищення професійних знань і кар'єрне зростання, відбувається орієнтація освіти на дані потреби, інтереси і кінцеві результати, пошук і впровадження нових методів навчання.
Мета даної роботи розглянути систему перепідготовки та підвищення кваліфікації державних цивільних службовців.
Завдання: вивчити особливості перепідготовки та підвищення кваліфікації державних цивільних в Російській Федерації; вивчити теоретичні та правові основи перепідготовки та підвищення кваліфікації державних цивільних службовців в Російській Федерації; розглянути систему перепідготовки та підвищення кваліфікації державних цивільних службовців в Росії.
1. Теоретичні аспекти перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців
Федеральним законом № 79-ФЗ "Про державну цивільну службу Російської Федерації" від 27 липня 2004 року на цивільного службовця покладено обов'язок підтримувати рівень кваліфікації, необхідний для належного виконання посадових обов'язків.
Професійна перепідготовка і підвищення кваліфікації цивільного службовця здійснюються протягом усього періоду проходження ним цивільної служби.
Підставою для направлення цивільного службовця на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації є:
1) призначення цивільного службовця на іншу посаду цивільної служби в порядку посадового зростання на конкурсній основі;
2) включення цивільного службовця до кадрового резерву на конкурсній основі;
3) результати атестації цивільного службовця.
Підвищення кваліфікації цивільного службовця здійснюється в міру необхідності, але не рідше одного разу на три роки.
Професійна перепідготовка і підвищення кваліфікації цивільного службовця здійснюються в мають державну акредитацію освітніх установах вищого професійного та середньої професійної освіти.
Цивільний службовець також може отримувати додаткову професійну освіту за межами території Російської Федерації.
Професійна перепідготовка і підвищення кваліфікації цивільного службовця здійснюються з відривом, з частковим відривом або без відриву від цивільної служби.
Вид, форма і тривалість отримання додаткової професійної освіти встановлюються представником наймача в залежності від групи і категорії посади цивільної служби, замещаемой цивільним службовцям, в порядку, визначеному Президентом Російської Федерації.
Проходження цивільним службовцям професійної перепідготовки та підвищення кваліфікації підтверджується відповідним документом державного зразка і є переважним підставою для включення цивільного службовця до кадрового резерву на конкурсній основі або продовження заміщення цивільним службовцям посади цивільної служби.
Цивільному службовцю, що проходить професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації представником наймача, освітньою установою професійної освіти, державним органом або іншою організацією забезпечуються умови для освоєння освітньої програми додаткової професійної освіти.
Положенням про порядок отримання додаткової професійної освіти державними цивільними службовцями Російської Федерації затвердженим Указом Президента Російської Федерації від 28 грудня 2006 року № 1474 визначається порядок отримання додаткової професійної освіти державними цивільними службовцями Російської Федерації.
Цивільний службовець, що заміщає посаду цивільної служби категорії "помічники (радники)", "фахівці" або "забезпечують фахівці", у разі його призначення в порядку посадового зростання на посаду цивільної служби категорії "керівники" прямує на професійну перепідготовку.
За результатами професійної перепідготовки цивільного службовцю може бути присвоєно додаткова кваліфікація.
Цивільний службовець, вперше прийнятий на посаду цивільної служби, спрямовується на підвищення кваліфікації після закінчення випробувального терміну або шести місяців після надходження на цивільну службу.
Цивільний службовець у разі його призначення в порядку посадового зростання на посаду цивільної служби іншої групи в межах однієї категорії посад спрямовується на підвищення кваліфікації.
Професійна перепідготовка та підвищення кваліфікації державних службовців, що заміщають посади цивільної служби категорії "керівники", пов'язані з вищої групи посад, здійснюються з відривом, з частковим відривом або без відриву від державної цивільної служби і з використанням можливостей дистанційних освітніх технологій.
Професійна перепідготовка та підвищення кваліфікації державних службовців, що заміщають посади цивільної служби категорії "помічники (радники)" або "фахівці", які стосуються вищої групи посад, а також посади цивільної служби категорії "керівники", "помічники (радники)", "фахівці" або "забезпечують фахівці", пов'язані з головною і ведучою групам посад, здійснюються з відривом або з частковим відривом від державної цивільної служби.
Професійна перепідготовка та підвищення кваліфікації державних службовців, що заміщають інші посади цивільної служби, здійснюються з відривом від державної цивільної служби.
Терміни навчання державних службовців за освітніми програмами встановлюються представником наймача на основі нормативів тривалості освітніх програм відповідно до державних вимог до професійної перепідготовки, підвищення кваліфікації та стажування державних службовців, які затверджуються в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Організація професійної перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців здійснюється на основі державного замовлення.
Загальний обсяг аудиторної навчального навантаження цивільних службовців на тиждень становить:
- При навчанні з відривом від цивільної служби - не більше 41 години з урахуванням обсягу навчального навантаження не більше 54 годин;
- При навчанні без відриву або з частковим відривом від цивільної служби - не менше 12 годин.
Кількість цивільних службовців у навчальних групах при проведенні практичних і семінарських занять має становити не більше 6 чоловік. При проведенні лекційних занять можливе об'єднання груп на потоки.
При проведенні освітніми установами професійної перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців обсяг лекційних занять не повинен перевищувати 30 відсотків загального обсягу аудиторних занять.
Цивільним службовцям, успішно освоїли програми додаткової професійної освіти, видаються документи державного зразка.
2. Вимоги до професійної перепідготовки державних службовців
Професійною перепідготовкою цивільних службовців (далі - професійна перепідготовка) є придбання додаткових знань і навичок, необхідних для здійснення цивільними службовцями нового виду професійної службової діяльності.
10. Професійна перепідготовка здійснюється з метою:
а) удосконалення знань цивільних службовців або отримання ними додаткових знань для виконання нового виду професійної діяльності;
б) отримання додаткової кваліфікації.
Для професійної перепідготовки встановлюються такі строки освоєння освітніх програм:
а) нормативний термін проходження професійної перепідготовки для виконання цивільними службовцями нового виду професійної діяльності повинен становити більше 500 аудиторних годин;
б) нормативний термін проходження професійної перепідготовки для отримання цивільними службовцями додаткової кваліфікації повинен становити більше 1000 годин, в тому числі більше 75 відсотків аудиторних годин.
При освоєнні програми професійної перепідготовки цивільного службовцю у якості її розділів можуть бути зараховані програми підвищення кваліфікації (стажування), освоєння яких підтверджено документами державного зразка, отриманими не пізніше 3 років до початку навчання за відповідною програмою професійної перепідготовки.
Освоєння цивільними службовцями освітніх програм професійної перепідготовки завершується обов'язкової державною підсумковою атестацією, яка передбачає випускну кваліфікаційну (атестаційну) роботу та іспит.
За результатами проведення обов'язкової державної підсумкової атестації видаються наступні документи державного зразка:
а) диплом про професійну перепідготовку - особам, які пройшли навчання за програмою обсягом понад 500 аудиторних годин;
б) диплом про додаткову (до вищої) освіту - особам, які пройшли навчання за додаткової професійної освітній програмі для отримання додаткової кваліфікації об'ємом більше 1000 годин.
Диплом про додаткову (до вищої) освіту дає цивільному службовцю право претендувати на заміщення посад цивільної служби, кваліфікаційними вимогами за якими передбачено наявність вищої професійної освіти відповідного профілю.
3. Вимоги до підвищення кваліфікації державних службовців
Підвищенням кваліфікації державних службовців (далі - підвищення кваліфікації) є оновлення знань і вдосконалення навичок державних службовців, що мають професійну освіту, у зв'язку з підвищенням вимог до рівня їх кваліфікації та необхідністю освоєння ними нових способів вирішення професійних завдань.
Підвищення кваліфікації здійснюється з метою:
а) освоєння актуальних змін у конкретних питаннях професійної діяльності державних службовців (тематичні та проблемні конференції та семінари) - обсягом від 18 до 72 аудиторних годин (короткострокове підвищення кваліфікації);
б) комплексного оновлення знань державних службовців з низки питань у встановленій сфері професійної службової діяльності для вирішення відповідних професійних завдань - обсягом від 73 до 144 аудиторних годин.
При освоєнні програми підвищення кваліфікації обсягом більше 72 годин цивільного службовцю у якості її розділів можуть бути зараховані програми короткострокового підвищення кваліфікації, освоєння яких підтверджено документами державного зразка, отриманими не пізніше 3 років до початку навчання за відповідною програмою підвищення кваліфікації.
Освоєння цивільними службовцями освітніх програм підвищення кваліфікації завершується обов'язкової державною підсумковою атестацією, яка передбачає такі види атестаційних випробувань:
а) за короткостроковими програмами підвищення кваліфікації - іспит у формі тестування;
б) за програмами підвищення кваліфікації обсягом понад 72 годин - іспит у формі тестування та захист підсумкової роботи.
За результатами проведення обов'язкової державної підсумкової атестації видаються документи державного зразка:
посвідчення про короткостроковому підвищення кваліфікації - цивільним службовцям, які пройшли навчання за програмами обсягом від 18 до 72 годин;
свідоцтво про підвищення кваліфікації - цивільним службовцям, які пройшли навчання за програмами об'ємом від 73 до 144 годин.
4. Особливості організації додаткової професійної освіти державних службовців за межами території Російської Федерації
Додаткова професійна освіта цивільних службовців за межами території Російської Федерації (навчання за кордоном) організовується з метою набуття ними знань про закордонний досвід державного управління та оволодіння новими професійними вміннями та навичками, необхідними для виконання службових обов'язків на високому рівні.
Навчання за кордоном здійснюється відповідно до міжнародних договорів і на основі договорів, укладених державним органом з управління державною службою або освітньою установою, визначеним згідно з законодавством Російської Федерації про розміщення замовлень (далі - навчальний заклад), з іноземними державними органами, організаціями та освітніми установами, а також з міжнародними організаціями (далі - закордонні партнери).
Необхідність у навчанні за кордоном визначається представником наймача виходячи з:
а) перспективних напрямків діяльності державного органу та його структурних підрозділів;
б) посадових обов'язків, виконуваних кандидатом, які направляються на навчання за кордоном.
Перевагою при направленні на навчання за кордоном користуються цивільні службовці, які мають стаж цивільної служби більше 2 років, при цьому більше 1 року - в замещаемой посади.
Державний орган з управління державною службою:
а) затверджує щороку перелік напрямів навчання за кордоном;
б) формує та затверджує склад груп цивільних службовців, що направляються на навчання за кордоном;
в) погоджує перелік зарубіжних партнерів, що беруть участь у навчанні за кордоном;
г) погоджує навчальні плани навчання за кордоном.
Освітній заклад:
а) розробляє разом із зарубіжними партнерами навчальні плани;
б) здійснює контроль якості навчання за кордоном;
в) здійснює навчально-методичний супровід навчання за кордоном;
г) розробляє та реалізує за участю російських та іноземних навчальних закладів та інших організацій освітні програми, які включають попереднє навчання цивільних службовців перед направленням за кордон і їх підсумкову атестацію;
д) видає успішно закінчили навчання за кордоном документ державного зразка про отримання відповідної додаткової професійної освіти.
Представник наймача стверджує завдання на навчання за кордоном із зазначенням переліку питань, які підлягають вивченню, відповідно з освітніми програмами навчання за кордоном, а також очікуваних результатів навчання.
Представник наймача представляє в державний орган з управління державною службою завдання на навчання за кордоном і документи на цивільних службовців, рекомендованих для направлення на навчання за кордоном. Форми завдань і зазначених документів, а також строки їх подання встановлюються федеральним державним органом з управління державною службою.
Освітні програми навчання за кордоном можуть передбачати попередню підготовку цивільних службовців.
Тривалість навчання за кордоном встановлюється за погодженням із зарубіжними партнерами виходячи з цілей і змісту навчання і не може перевищувати тривалості навчання, встановленої для відповідних видів додаткової професійної освіти (включаючи періоди попередньої підготовки і підсумкової атестації).
Цивільні службовці, які здійснюють підвищення кваліфікації за кордоном, навчаються в групах чисельністю не більше 10 осіб.
Професійна перепідготовка та стажування за кордоном здійснюються індивідуально.
Цивільним службовцям, які навчаються у складі груп, при необхідності надаються послуги перекладача.
Для цивільних службовців, що направляються індивідуально на навчання за кордоном, знання іноземної мови, на якому здійснюється викладання, є обов'язковою умовою.
Висновок
Для того щоб ефективно управляти змінами в різних сферах суспільного життя, необхідно мати професійно підготовлені для цих цілей кадри. У сучасному світі і російському суспільстві відбуваються швидкі кардинальні економічні, політичні, соціальні та духовні зміни. Під їх впливом зміняться система навчання державних цивільних службовців. У свою чергу, зміни в цій системі призводять до змін їх знань, умінь і навичок.
Цикл професійного навчання починається з визначення потреб, яке полягає у виявленні невідповідності між вимогами організації до професійних знань і навичок своїх співробітників і тими знаннями і навичками, якими вони насправді володіють. На підставі аналізу потреб і ресурсів організації формується бюджет, і визначаються цілі професійного навчання, а також критерії оцінки його ефективності.
Перепідготовка та підвищення кваліфікації державних цивільних службовців в даний час, без сумніву, не може бути ефективною без відповідного науково-методичного забезпечення, без об'єднання зусиль у цьому напрямку викладачів, наукових співробітників і, звичайно ж, самих державних цивільних службовців.
Підготовка та підвищення кваліфікації працівників в даний час повинні носити безперервний характер і проводитися протягом усієї трудової діяльності.
Список літератури
Федеральний закон "Про державну цивільну службу Російської Федерації" від 27 липня 2004 року № 79-ФЗ.
Указ Президента Російської Федерації "Про додаткове професійну освіту державних цивільних службовців Російської Федерації" від 28 грудня 2006 року № 1474.
Постанова Уряду Російської Федерації "Про затвердження державних вимог до професійної перепідготовки, підвищення кваліфікації та стажування державних цивільних службовців Російської Федерації" від 6 травня 2008 року № 362.
Ігнатов В.Г. Професійна культура і професіоналізм державної служби: контекст історії і сучасність. - Ростов н / Д: видавничий центр "МарТ", 2007. - 256 с.
Сулемою В.А. Державна кадрова політика в сучасній Росії: теорія, історія, нові реалії. - М.: Изд-во РАГС, 2006. - 344 с.
Магомедов К.О. Державна служба і кадрова політика: теорія та практика. - Ульяновськ, 2007. - 271 с.