ВСТУП
Корінь - це орган, який забезпечує рослину водою і мінеральними речовинами і зміцнює його в грунті. У коренях утворюються багато важливих для життя рослини речовини.
Коріння всмоктують з грунту воду і розчинені в ній мінеральні речовини.
На життєдіяльність коріння впливають зовнішні умови: температура грунту, наявність в ній вологи, розчинених мінеральних речовин і повітря.
Основною метою робіт стало висвітлення основних методичних особливостей при вивченні теми «Корінь» на уроках біології в середній школі.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
1. Показати як тема «Корінь» висвітлюється в шкільних підручниках з біології.
2. Розглянути основні методичні прийоми при вивченні даної теми.
3. Розробити уроки та контрольні роботи за темою «Корінь».
РОЗДІЛ 1. ВИДИ КОРЕНІВ І ТИПИ КОРЕНЕВИХ СИСТЕМ
Функції кореня. Коріння закріплюють рослину в грунті і міцно утримують його протягом усього життя. Через них рослина отримує з грунту воду і розчинені в ній мінеральні речовини. У корені деяких рослин можуть відкладатися і накопичуватися запасні речовини.
Види коренів. Розрізняють три види коренів: головні, додаткові й бічні [1]. При проростанні насіння першим розвивається зародковий корінець. Він перетворюється на головний корінь.
Рис. 1. Типи кореневих систем
Коріння, які утворюються на стеблах, а в деяких рослин і на листі, називають підрядними. Від головного і додаткового коріння відходять бічні корені.
Типи кореневих систем. Всі коріння однієї рослини утворюють кореневу систему. Розрізняють два типи кореневих систем - стрижневу і мочковатую [2]. Кореневу систему, в якій сильнішими всіх розвинений схожий на стрижень головний корінь, називають стрижневою. Стрижневу кореневу систему має більшість дводольних рослин, наприклад щавель, моркву, буряк та ін [1].
Зазвичай стрижнева коренева система добре видно тільки у молодих, які виросли з насіння дводольних рослин. У багаторічних рослин (жовтець, суниця, подорожник) часто головний корінь відмирає, а від стебла відростають придаткові коріння.
Мочковатой називають кореневу систему з придаткових і бічних коренів. Головний корінь у рослин з мочковатой системою недостатньо розвинений або рано відмирає. Мичкувата коренева система характерна для однодольних рослин пшениці, ячменю, цибулі, часнику та ін
Для того щоб навчитися розрізняти типи кореневих систем, виконайте лабораторну роботу.
Глава 2. Методичні особливості викладання
теми «Корінь» в середній школі
У процесі вивчення даної теми головна увага звертається на засвоєння учнями знань про будову кореня у взаємозв'язку з функціями, зв'язку кореня із середовищем проживання, про найважливіші агротехнічних заходах, що випливають з біології кореня, що сприяють його зростанню та розвитку; формування умінь розпізнавати на натуральних об'єктах типи кореневих систем, ставити досліди щодо з'ясування основних функцій кореня, вирощувати рослини і доглядати за ними, проводити розпушування грунту, пікіровку, підгортання, підживлення.
Зміст теми дозволяє вирішити виховні завдання: формувати матеріалістичний світогляд на основі розкриття сутності процесу живлення рослин з грунту, будова і функцій кореня в світлі причинного зумовленості явищ, шляхів управління ростом рослин за допомогою різних агроприйомів (внесення необхідних добрив, обробка грунту, меліорація та ін ).
Корінь. Значення грунту для рослин. На першому уроці по темі необхідно домогтися засвоєння учнями знань про грунт як важливому для рослин факторі зовнішнього середовища, про види коренів і типи кореневих систем. На уроці проводиться лабораторна робота, бесіда, розповідь, демонстрація діафільму «Корінь».
Урок починається бесідою, в процесі якої з'ясовуються знання учнів про корінь. Школярі зазвичай вказують, що це підземний орган, який поглинає з грунту поживні речовини і зміцнює рослина. Учитель доповнює відповіді учнів, повідомляє, що за допомогою кореня рослина добре закріплюється в грунті і протистоїть вітрам і навіть бурь. Однак ураганної сили вітер іноді здатний вирвати з грунту дерева з корінням. Здатність коренів пов'язувати частки грунту використовується людиною для закріплення ярів, осипів, схилів річок, залізничних насипів.
Потім на основі знань учнів з курсу природознавства вивчається матеріал про грунт, її склад, властивості, родючість. Учитель демонструє досліди для визначення фізичного і механічного складу грунту і підводить учнів до висновку про залежність життєдіяльності коренів від фізичного складу грунту, вмісту в ній поживних речовин, води, повітря; грунт - це природне багатство, яке треба берегти від руйнувань, тільки на родючій грунті можна виростити хороший урожай.
Учитель розкриває заходи охорони грунту від руйнування, що сприяють накопиченню запасів вологи в грунті (снігозатримання, рання оранка земель під зяб, раннє боронування навесні, посадка полезахисних смуг та ін), вказує на необхідність високоефективного використання земель, поліпшення їх родючості як найважливішої умови підвищення врожайності рослин.
На наступному етапі уроку вивчається зовнішнє будова коренів. Учитель повідомляє, що всі корені однієї рослини утворюють кореневу систему, і показує учням на таблиці головний, бічні і додаткові корені, розкриває поняття стрижневої і мочковатой кореневих систем. Він зазначає, що загальна поверхня коренів однієї рослини дуже велика, набагато перевищує надземну частину. Учитель просить встановити взаємозв'язок будови і функцій кореневої системи. З його допомогою учні роблять висновок, що велика протяжність кореневої системи забезпечує закріплення, утримання рослини в грунті, поглинання води і поживних речовин.
Потім учні отримують живі і гербарні екземпляри, рослині з різними типами кореневих систем та виконують лабораторну роботу «Вивчення стрижневих і мочковатих кореневих систем», користуючись завданням, викладеним у інструктивної картці:
1. Розгляньте кореневу систему дорослих рослин гороху і пшениці, знайдіть риси відмінності і встановіть типи кореневих систем у рослин.
2. Відберіть рослини зі стрижневою кореневою системою, вкажіть ознаки, за якими ви будете їх відбирати.
3. Відберіть рослини з мочковатой кореневою системою. Вкажіть ознаки, за якими ви їх відберете.
4.Заполніте таблицю 7 «Типи кореневих систем».
Закріплення знань про грунт, видах коренів і типах кореневих систем сприяє демонстрація діафільму «Корінь». На закінчення уроку можна провести бесіду з наступних питань: який склад грунту? Що таке родючість грунту? Які кореневі системи називають стрижневими, а які - мичкуваті? На чому грунтується використання рослин для закріплення ярів, осипів, берегів річок і т. п.?
Зовнішнє і внутрішнє будова кореня. Зони кореня. Тканини. Знання макро-і мікроскопічної будови кореня необхідні для розуміння протікають в ньому процесів життєдіяльності, установлення взаємозв'язку його будови та функцій. Доцільно на вивчення даного питання виділити три уроки. На першому уроці слід розпочати формування знань про зони кореня, їх будову і значення, про особливості будови клітин кореневого чохлика і кореневих волосків у зв'язку з виконуваними функціями. На другому уроці слід продовжити формування знань про внутрішню будову кореня, тканинах на прикладі зон ділення і зростання, про зростання кореня, зміні зон, значенні прищіпки кореня для управління ростом рослини, підвести школярів до висновку про причинну обумовленість біологічних явищ. На третьому уроці необхідно сформувати у школярів знання про зону проведення та її головної функції - поглинання води і мінеральних речовин з грунту; обгрунтувати висновок про матеріальні основи живлення рослин з грунту.
На уроках вчитель в залежності від умов може використовувати бесіду, роботу з підручником, демонстрацію натуральних об'єктів, таблиць, дослідів, діафільму «Корінь», транспаранта «Будова кореня», готових мікропрепаратів, лабораторну роботу.
Перший урок розпочинається з усною перевірки знань про грунт, се склад, властивості і заходи охорони, про види коренів і типи кореневих систем. Крім того, перевіряються вміння учнів визначати типи кореневих систем на живих рослинах або гербарних примірниках.
Потім проводиться вивчення нового матеріалу. Організовується самостійна робота учнів за завданням: 1) розгляньте коріння проростків пшениці (або будь-якого іншого рослини) і опишіть їх зовнішній вигляд, 2) вийняті з грунту годуй проростків струсніть, знайдіть ділянки кореня, на яких пет грунту, і ділянки з грудочками грунту ; 3), установіть, скільки ділянок можна виділити на корені, ніж вони різняться між собою.
За підсумками самостійної роботи проводиться бесіда з використанням таблиці «Корінь і його зони. Будова молодого коріння »і транспаранта« Будова кореня ». Учні підводяться до висновку, що на корені можна розрізнити кілька частин або зон - кореневої чохлик, поділу, зростання, всмоктування і проведення.
Після цього обговорюється проблема: як різняться за внутрішньою будовою різні ділянки корп? Для її вирішення учні виконують лабораторну роботу "Розгляд кореневих волосків і чохлика неозброєним оком і під мікроскопом», використовуючи інструктивну картку із завданнями:
1. Розгляньте в лупу Корпі проростків пшениці і дайте відповідь па питання: яке будова і колір кінчика корп? За якими ознаками можна визначити зону всмоктування?
2. Розгляньте під мікроскопом мікропрепарати «Кореневий чохлик і кореневі волоски». Порівняйте клітку кореневого чохлика і кореневої волосок.
3.Зарісуйте кореневої волосок н зробіть написи до малюнка.
4.Ответьте на запитання: у чому схожість будови клітин кореневого чохлика і кореневого волоска?
Після лабораторної роботи проводиться бесіда, узагальнюються знання про особливості будови клітин "кореневого чохлика і кореневих волосків у зв'язку з функціями. Відзначається, що клітини цих зон відрізняються один від одного формою і розмірами. Вчитель повідомляє про те, що за рахунок кореневих волосків зростає загальна поверхня кореня і підвищується його ефективність як органу поглинання. На I мм2 поверхні всмоктуючої зони може розташовуватися від 200 до 400 кореневих волосків, завдяки чому контакт кореня з грунтом збільшується в 18-40 разів. Підкреслюється, що кореневий волосок є витягнуту клітку з дуже тонкою оболонкою , що дозволяє йому тісно стикатися з частинками грунту і поглинати воду і мінеральні речовини. Якщо залишиться час, то для закріплення знань про зони кореня, будову і функції кореневого чохлика і кореневих волосків можна організувати самостійну роботу учнів з малюнком підручника і провести бесіду з питань: які розрізняють зони кореня? Які будову і функції клітин кореневого чохлика? Чому його так називають? Яка зона називається всмоктуючої? Яку будову вона має? Що являє собою кореневої волосок?
Доцільно запропонувати учням будинку повторити матеріал про будову рослинної клітини.
На другому уроці після перевірки знань про зони кореня, внутрішню будову кореневого чохлика і зони всмоктування вчитель привертає увагу учнів до таблиці і малюнку підручника, показує зони поділу і росту кореня, просить учнів описати будову клітин цих зон, підкреслює, що в цій ділянці кореня клітини постійно діляться, а потім ростуть. Після цього демонструється досвід «Верхівковий ріст кореня», за допомогою якого учні переконуються в тому, що корінь росте верхівкою. Потім вчитель вводить поняття тканини, ілюструє його на прикладі особливості будови і функцій освітньої тканини.
Учитель демонструє досвід «Значення прищіпки головного кореня для розвитку бічних коренів» і повідомляє про використання цього прийому при пікіровці рослин. Учні приходять до висновку, що пікіровка розсади сприяє утворенню потужної кореневої системи у верхніх, найбільш багатих поживними речовинами шарах грунту і в кінцевому рахунку призводить до підвищення врожаю. Цей приклад переконує школярів в тому, що ростом і розвитком рослин можна управляти.
Потім розкривається механізм поступової зміни зон кореня, всмоктуючий ділянку з кореневими волосками після їх відмирання стає провідним, на місці зростаючого ділянки утворюються кореневі волоски. Завдяки зміні зон кореня успішно здійснюються його функції: постачання рослин водою та поживними речовинами, зміцнення в грунті. Учні роблять висновок: зміна зон кореня є важливим пристосуванням до поглинання води і поживних речовин з все нових ділянок грунту.
Розгляд питання про зміну зон кореня дозволяє зосередити увагу учнів на взаємозв'язках в організмі рослини, показати залежність однієї зони кореня від іншої, взаємозв'язок між будовою і функціями, підкреслити причинну зумовленість біологічних явищ.
З метою закріплення знань про внутрішнє-будові кореня, його тканинах можна організувати самостійну роботу учнів з підручником за завданням: знайдіть у тексті матеріал про тканини, випишіть визначення тканини; заповніть таблицю 8.
Третій урок слід почати з вивчення нового матеріалу. Розповідь вчителя супроводжується демонстрацією таблиці, на якій учні розглядають зону проведення. Потім їм пропонується розглянути малюнок підручника, звернути увагу на будову і функції провідної тканини. Така підготовка дозволяє приступити до проведення спостереження під мікроскопом готового мікропрепаратам «Первинне будова кореня». У результаті формулюється висновок: в центральній частині кореня знаходяться судини - провідна тканина. За ним поглинені коренем речовини, вода пересуваються по стеблу в листя.
Потім на основі актуалізації знань учнів про харчування рослин і тварин з курсу природознавства організовується узагальнююча бесіда з питань: яке значення має харчування для живих організмів? Чим відрізняється живлення рослин від харчування тварин? Яку роль відіграє корінь у харчуванні рослини?
Під керівництвом вчителя школярі роблять узагальнення: харчування-це процес поглинання організмом із зовнішнього середовища речовин і використання їх для побудови свого тіла, росту, розвитку та інших життєвих проявів. Живлення рослин відрізняється від харчування тварин і людини. Всі рослини - від водоростей до квіткових - здатні створювати органічні речовини. Тварини ж живляться готовими органічними речовинами. Більшості рослин властиво грунтову (мінеральне) і повітряний (фотосинтез) харчування. Основну функцію грунтового живлення виконує корінь.
Після такого короткого вступу демонструється досвід, який показує поглинання води коренями. Для досліду використовується V-образний скляний прилад (потометр), який заповнюється підфарбованою водою. У широке коліно приладу поміщається бальзамін з добре розвиненими країнами. Прилад зміцнюється в штативі. У потометре з рослиною через кілька годин відбувається зниження рівня води.
Демонструючи досвід, вчитель задає учням запитання: чому в потометре з рослиною стало менше води? Учні роблять висновок, що коріння бальзаміну поглинають воду, тому рівень води в приладі з рослиною знижується.
Потім вчитель запитує: що забезпечує надходження води в корінь? Для отримання відповіді на це питання він демонструє досвід з бальзамін, описаний у підручнику (замість бальзаміну можна взяти інші рослини, наприклад герань, примулу). Учні пояснюють, що вода піднялася вгору по скляній трубці, оскільки коріння всмоктує воду. Учитель повідомляє, що силу, з якою вода надходить з кореня в стебло, називають кореневим тиском. Кореневий тиск забезпечує надходження і пересування води в рослині.
Знання про поглинання коренем води слід використовувати для обгрунтування прийому поливу. Учитель розповідає про вплив поливу на врожай рослин, показує на кімнатних рослинах, як їх треба поливати, і формулює правила поливу.
Потім перед учнями ставиться проблема: що поглинає корінь з грунту, крім води? Для її вирішення необхідно згадати про склад рослини та грунту. Учні відзначають наявність у рослині і в грунті мінеральних речовин. Ці речовини корінь поглинає з грунту. Учитель повідомляє, що в даний час учені встановили необхідність певних мінеральних речовин для нормального росту і розвитку рослин. При їх недоліку в грунті відбуваються порушення життєвих процесів: сповільнюється ріст і розвиток рослини, утворення органічних речовин. Вирощування рослин без грунту в спеціальних розчинах солей показало, що для життя рослин необхідні калій, азот, фосфор. Потрібні рослинам і інші речовини, але в дуже малих кількостях. Можна навести приклади, що показують, скільки мінеральних речовин поглинають рослини з грунти. Так, рослини пшениці на 1 га грунту поглинають більше 40 кг азоту, 20 кг фосфору, 25 кг калію.
На следующем этапе урока выясняется, как поступает и передвигается веда по растению. Для этого учащиеся рассматривают поперечный разрез корня на таблице, рисунке учебника или готовом микропрепарате под микроскопом, знакомятся с особенностями строения сосудов в корне. В результате школьники уясняют, что вода и минеральные вещества поглощаются из почвы корневыми волосками. Под действием корневого давления эти вещества поступают в клетки коры корня, а из них — в сосуды. По сосудам вода и минеральные вещества поднимаются сначала в стебель, а затем — в листья. Корінь - це орган, який забезпечує рослину водою і мінеральними речовинами і зміцнює його в грунті. У коренях утворюються багато важливих для життя рослини речовини.
Коріння всмоктують з грунту воду і розчинені в ній мінеральні речовини.
На життєдіяльність коріння впливають зовнішні умови: температура грунту, наявність в ній вологи, розчинених мінеральних речовин і повітря.
Основною метою робіт стало висвітлення основних методичних особливостей при вивченні теми «Корінь» на уроках біології в середній школі.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
1. Показати як тема «Корінь» висвітлюється в шкільних підручниках з біології.
2. Розглянути основні методичні прийоми при вивченні даної теми.
3. Розробити уроки та контрольні роботи за темою «Корінь».
РОЗДІЛ 1. ВИДИ КОРЕНІВ І ТИПИ КОРЕНЕВИХ СИСТЕМ
Функції кореня. Коріння закріплюють рослину в грунті і міцно утримують його протягом усього життя. Через них рослина отримує з грунту воду і розчинені в ній мінеральні речовини. У корені деяких рослин можуть відкладатися і накопичуватися запасні речовини.
Види коренів. Розрізняють три види коренів: головні, додаткові й бічні [1]. При проростанні насіння першим розвивається зародковий корінець. Він перетворюється на головний корінь.
Рис. 1. Типи кореневих систем
Коріння, які утворюються на стеблах, а в деяких рослин і на листі, називають підрядними. Від головного і додаткового коріння відходять бічні корені.
Типи кореневих систем. Всі коріння однієї рослини утворюють кореневу систему. Розрізняють два типи кореневих систем - стрижневу і мочковатую [2]. Кореневу систему, в якій сильнішими всіх розвинений схожий на стрижень головний корінь, називають стрижневою. Стрижневу кореневу систему має більшість дводольних рослин, наприклад щавель, моркву, буряк та ін [1].
Зазвичай стрижнева коренева система добре видно тільки у молодих, які виросли з насіння дводольних рослин. У багаторічних рослин (жовтець, суниця, подорожник) часто головний корінь відмирає, а від стебла відростають придаткові коріння.
Мочковатой називають кореневу систему з придаткових і бічних коренів. Головний корінь у рослин з мочковатой системою недостатньо розвинений або рано відмирає. Мичкувата коренева система характерна для однодольних рослин пшениці, ячменю, цибулі, часнику та ін
Для того щоб навчитися розрізняти типи кореневих систем, виконайте лабораторну роботу.
Глава 2. Методичні особливості викладання
теми «Корінь» в середній школі
У процесі вивчення даної теми головна увага звертається на засвоєння учнями знань про будову кореня у взаємозв'язку з функціями, зв'язку кореня із середовищем проживання, про найважливіші агротехнічних заходах, що випливають з біології кореня, що сприяють його зростанню та розвитку; формування умінь розпізнавати на натуральних об'єктах типи кореневих систем, ставити досліди щодо з'ясування основних функцій кореня, вирощувати рослини і доглядати за ними, проводити розпушування грунту, пікіровку, підгортання, підживлення.
Зміст теми дозволяє вирішити виховні завдання: формувати матеріалістичний світогляд на основі розкриття сутності процесу живлення рослин з грунту, будова і функцій кореня в світлі причинного зумовленості явищ, шляхів управління ростом рослин за допомогою різних агроприйомів (внесення необхідних добрив, обробка грунту, меліорація та ін ).
Корінь. Значення грунту для рослин. На першому уроці по темі необхідно домогтися засвоєння учнями знань про грунт як важливому для рослин факторі зовнішнього середовища, про види коренів і типи кореневих систем. На уроці проводиться лабораторна робота, бесіда, розповідь, демонстрація діафільму «Корінь».
Урок починається бесідою, в процесі якої з'ясовуються знання учнів про корінь. Школярі зазвичай вказують, що це підземний орган, який поглинає з грунту поживні речовини і зміцнює рослина. Учитель доповнює відповіді учнів, повідомляє, що за допомогою кореня рослина добре закріплюється в грунті і протистоїть вітрам і навіть бурь. Однак ураганної сили вітер іноді здатний вирвати з грунту дерева з корінням. Здатність коренів пов'язувати частки грунту використовується людиною для закріплення ярів, осипів, схилів річок, залізничних насипів.
Потім на основі знань учнів з курсу природознавства вивчається матеріал про грунт, її склад, властивості, родючість. Учитель демонструє досліди для визначення фізичного і механічного складу грунту і підводить учнів до висновку про залежність життєдіяльності коренів від фізичного складу грунту, вмісту в ній поживних речовин, води, повітря; грунт - це природне багатство, яке треба берегти від руйнувань, тільки на родючій грунті можна виростити хороший урожай.
Учитель розкриває заходи охорони грунту від руйнування, що сприяють накопиченню запасів вологи в грунті (снігозатримання, рання оранка земель під зяб, раннє боронування навесні, посадка полезахисних смуг та ін), вказує на необхідність високоефективного використання земель, поліпшення їх родючості як найважливішої умови підвищення врожайності рослин.
На наступному етапі уроку вивчається зовнішнє будова коренів. Учитель повідомляє, що всі корені однієї рослини утворюють кореневу систему, і показує учням на таблиці головний, бічні і додаткові корені, розкриває поняття стрижневої і мочковатой кореневих систем. Він зазначає, що загальна поверхня коренів однієї рослини дуже велика, набагато перевищує надземну частину. Учитель просить встановити взаємозв'язок будови і функцій кореневої системи. З його допомогою учні роблять висновок, що велика протяжність кореневої системи забезпечує закріплення, утримання рослини в грунті, поглинання води і поживних речовин.
Потім учні отримують живі і гербарні екземпляри, рослині з різними типами кореневих систем та виконують лабораторну роботу «Вивчення стрижневих і мочковатих кореневих систем», користуючись завданням, викладеним у інструктивної картці:
1. Розгляньте кореневу систему дорослих рослин гороху і пшениці, знайдіть риси відмінності і встановіть типи кореневих систем у рослин.
2. Відберіть рослини зі стрижневою кореневою системою, вкажіть ознаки, за якими ви будете їх відбирати.
3. Відберіть рослини з мочковатой кореневою системою. Вкажіть ознаки, за якими ви їх відберете.
4.Заполніте таблицю 7 «Типи кореневих систем».
Закріплення знань про грунт, видах коренів і типах кореневих систем сприяє демонстрація діафільму «Корінь». На закінчення уроку можна провести бесіду з наступних питань: який склад грунту? Що таке родючість грунту? Які кореневі системи називають стрижневими, а які - мичкуваті? На чому грунтується використання рослин для закріплення ярів, осипів, берегів річок і т. п.?
Зовнішнє і внутрішнє будова кореня. Зони кореня. Тканини. Знання макро-і мікроскопічної будови кореня необхідні для розуміння протікають в ньому процесів життєдіяльності, установлення взаємозв'язку його будови та функцій. Доцільно на вивчення даного питання виділити три уроки. На першому уроці слід розпочати формування знань про зони кореня, їх будову і значення, про особливості будови клітин кореневого чохлика і кореневих волосків у зв'язку з виконуваними функціями. На другому уроці слід продовжити формування знань про внутрішню будову кореня, тканинах на прикладі зон ділення і зростання, про зростання кореня, зміні зон, значенні прищіпки кореня для управління ростом рослини, підвести школярів до висновку про причинну обумовленість біологічних явищ. На третьому уроці необхідно сформувати у школярів знання про зону проведення та її головної функції - поглинання води і мінеральних речовин з грунту; обгрунтувати висновок про матеріальні основи живлення рослин з грунту.
На уроках вчитель в залежності від умов може використовувати бесіду, роботу з підручником, демонстрацію натуральних об'єктів, таблиць, дослідів, діафільму «Корінь», транспаранта «Будова кореня», готових мікропрепаратів, лабораторну роботу.
Перший урок розпочинається з усною перевірки знань про грунт, се склад, властивості і заходи охорони, про види коренів і типи кореневих систем. Крім того, перевіряються вміння учнів визначати типи кореневих систем на живих рослинах або гербарних примірниках.
Потім проводиться вивчення нового матеріалу. Організовується самостійна робота учнів за завданням: 1) розгляньте коріння проростків пшениці (або будь-якого іншого рослини) і опишіть їх зовнішній вигляд, 2) вийняті з грунту годуй проростків струсніть, знайдіть ділянки кореня, на яких пет грунту, і ділянки з грудочками грунту ; 3), установіть, скільки ділянок можна виділити на корені, ніж вони різняться між собою.
За підсумками самостійної роботи проводиться бесіда з використанням таблиці «Корінь і його зони. Будова молодого коріння »і транспаранта« Будова кореня ». Учні підводяться до висновку, що на корені можна розрізнити кілька частин або зон - кореневої чохлик, поділу, зростання, всмоктування і проведення.
Після цього обговорюється проблема: як різняться за внутрішньою будовою різні ділянки корп? Для її вирішення учні виконують лабораторну роботу "Розгляд кореневих волосків і чохлика неозброєним оком і під мікроскопом», використовуючи інструктивну картку із завданнями:
1. Розгляньте в лупу Корпі проростків пшениці і дайте відповідь па питання: яке будова і колір кінчика корп? За якими ознаками можна визначити зону всмоктування?
2. Розгляньте під мікроскопом мікропрепарати «Кореневий чохлик і кореневі волоски». Порівняйте клітку кореневого чохлика і кореневої волосок.
3.Зарісуйте кореневої волосок н зробіть написи до малюнка.
4.Ответьте на запитання: у чому схожість будови клітин кореневого чохлика і кореневого волоска?
Після лабораторної роботи проводиться бесіда, узагальнюються знання про особливості будови клітин "кореневого чохлика і кореневих волосків у зв'язку з функціями. Відзначається, що клітини цих зон відрізняються один від одного формою і розмірами. Вчитель повідомляє про те, що за рахунок кореневих волосків зростає загальна поверхня кореня і підвищується його ефективність як органу поглинання. На I мм2 поверхні всмоктуючої зони може розташовуватися від 200 до 400 кореневих волосків, завдяки чому контакт кореня з грунтом збільшується в 18-40 разів. Підкреслюється, що кореневий волосок є витягнуту клітку з дуже тонкою оболонкою , що дозволяє йому тісно стикатися з частинками грунту і поглинати воду і мінеральні речовини. Якщо залишиться час, то для закріплення знань про зони кореня, будову і функції кореневого чохлика і кореневих волосків можна організувати самостійну роботу учнів з малюнком підручника і провести бесіду з питань: які розрізняють зони кореня? Які будову і функції клітин кореневого чохлика? Чому його так називають? Яка зона називається всмоктуючої? Яку будову вона має? Що являє собою кореневої волосок?
Доцільно запропонувати учням будинку повторити матеріал про будову рослинної клітини.
На другому уроці після перевірки знань про зони кореня, внутрішню будову кореневого чохлика і зони всмоктування вчитель привертає увагу учнів до таблиці і малюнку підручника, показує зони поділу і росту кореня, просить учнів описати будову клітин цих зон, підкреслює, що в цій ділянці кореня клітини постійно діляться, а потім ростуть. Після цього демонструється досвід «Верхівковий ріст кореня», за допомогою якого учні переконуються в тому, що корінь росте верхівкою. Потім вчитель вводить поняття тканини, ілюструє його на прикладі особливості будови і функцій освітньої тканини.
Учитель демонструє досвід «Значення прищіпки головного кореня для розвитку бічних коренів» і повідомляє про використання цього прийому при пікіровці рослин. Учні приходять до висновку, що пікіровка розсади сприяє утворенню потужної кореневої системи у верхніх, найбільш багатих поживними речовинами шарах грунту і в кінцевому рахунку призводить до підвищення врожаю. Цей приклад переконує школярів в тому, що ростом і розвитком рослин можна управляти.
Потім розкривається механізм поступової зміни зон кореня, всмоктуючий ділянку з кореневими волосками після їх відмирання стає провідним, на місці зростаючого ділянки утворюються кореневі волоски. Завдяки зміні зон кореня успішно здійснюються його функції: постачання рослин водою та поживними речовинами, зміцнення в грунті. Учні роблять висновок: зміна зон кореня є важливим пристосуванням до поглинання води і поживних речовин з все нових ділянок грунту.
Розгляд питання про зміну зон кореня дозволяє зосередити увагу учнів на взаємозв'язках в організмі рослини, показати залежність однієї зони кореня від іншої, взаємозв'язок між будовою і функціями, підкреслити причинну зумовленість біологічних явищ.
З метою закріплення знань про внутрішнє-будові кореня, його тканинах можна організувати самостійну роботу учнів з підручником за завданням: знайдіть у тексті матеріал про тканини, випишіть визначення тканини; заповніть таблицю 8.
Третій урок слід почати з вивчення нового матеріалу. Розповідь вчителя супроводжується демонстрацією таблиці, на якій учні розглядають зону проведення. Потім їм пропонується розглянути малюнок підручника, звернути увагу на будову і функції провідної тканини. Така підготовка дозволяє приступити до проведення спостереження під мікроскопом готового мікропрепаратам «Первинне будова кореня». У результаті формулюється висновок: в центральній частині кореня знаходяться судини - провідна тканина. За ним поглинені коренем речовини, вода пересуваються по стеблу в листя.
Потім на основі актуалізації знань учнів про харчування рослин і тварин з курсу природознавства організовується узагальнююча бесіда з питань: яке значення має харчування для живих організмів? Чим відрізняється живлення рослин від харчування тварин? Яку роль відіграє корінь у харчуванні рослини?
Під керівництвом вчителя школярі роблять узагальнення: харчування-це процес поглинання організмом із зовнішнього середовища речовин і використання їх для побудови свого тіла, росту, розвитку та інших життєвих проявів. Живлення рослин відрізняється від харчування тварин і людини. Всі рослини - від водоростей до квіткових - здатні створювати органічні речовини. Тварини ж живляться готовими органічними речовинами. Більшості рослин властиво грунтову (мінеральне) і повітряний (фотосинтез) харчування. Основну функцію грунтового живлення виконує корінь.
Після такого короткого вступу демонструється досвід, який показує поглинання води коренями. Для досліду використовується V-образний скляний прилад (потометр), який заповнюється підфарбованою водою. У широке коліно приладу поміщається бальзамін з добре розвиненими країнами. Прилад зміцнюється в штативі. У потометре з рослиною через кілька годин відбувається зниження рівня води.
Демонструючи досвід, вчитель задає учням запитання: чому в потометре з рослиною стало менше води? Учні роблять висновок, що коріння бальзаміну поглинають воду, тому рівень води в приладі з рослиною знижується.
Потім вчитель запитує: що забезпечує надходження води в корінь? Для отримання відповіді на це питання він демонструє досвід з бальзамін, описаний у підручнику (замість бальзаміну можна взяти інші рослини, наприклад герань, примулу). Учні пояснюють, що вода піднялася вгору по скляній трубці, оскільки коріння всмоктує воду. Учитель повідомляє, що силу, з якою вода надходить з кореня в стебло, називають кореневим тиском. Кореневий тиск забезпечує надходження і пересування води в рослині.
Знання про поглинання коренем води слід використовувати для обгрунтування прийому поливу. Учитель розповідає про вплив поливу на врожай рослин, показує на кімнатних рослинах, як їх треба поливати, і формулює правила поливу.
Потім перед учнями ставиться проблема: що поглинає корінь з грунту, крім води? Для її вирішення необхідно згадати про склад рослини та грунту. Учні відзначають наявність у рослині і в грунті мінеральних речовин. Ці речовини корінь поглинає з грунту. Учитель повідомляє, що в даний час учені встановили необхідність певних мінеральних речовин для нормального росту і розвитку рослин. При їх недоліку в грунті відбуваються порушення життєвих процесів: сповільнюється ріст і розвиток рослини, утворення органічних речовин. Вирощування рослин без грунту в спеціальних розчинах солей показало, що для життя рослин необхідні калій, азот, фосфор. Потрібні рослинам і інші речовини, але в дуже малих кількостях. Можна навести приклади, що показують, скільки мінеральних речовин поглинають рослини з грунти. Так, рослини пшениці на 1 га грунту поглинають більше 40 кг азоту, 20 кг фосфору, 25 кг калію.
В заключение урока с целью закрепления знаний о поглощении корнем воды и минеральных веществ проводится беседа по вопросам: как доказать, что корень поглощает воду из почвы? Что такое корневое давление, какова его роль в жизни растения? Какие минеральные вещества необходимы растениям? Каковы особенности строения и роль сосудов в корне? В какой ткани они находятся? Почему растения лучше поливать вечером теплой, а не холодной водой? Каковы правила полива растений?
Дома учащимся рекомендуется провести полив комнатных растений с использованием правил полива.
Глава 3. Методические разработки по теме
«Корень»
3.1 Уроки
Урок №1 «Корень»
Досковидные корни
I. Функции корня
Учитель. Послушайте стихотворение.Мы в букет собрали маки жаркие,
Много незабудок голубых.
А потом цветов нам стало жалко,
Снова в землю посадили их.
Только ничего не получается:
От любого ветерка качаются!
Почему осыпались и вянут?
Без корней расти и жить не станут!
Как ни тонок, неприметен
Под землею корешок,
Но не может жить на свете
Без него любой цветок!
(В. Жак)
Как вы думаете, почему растение не может жить без корня? (Ученики высказывают свои соображения.) Когда дует сильный ветер, попробуйте удержать за ручку зонтик. Трудно! Какая же сила нужна, чтобы дуб или липу с толстыми стволами и ветвями удержать на месте при ветре или урагане?. Сила могучего великана! Этой силой обладают корни. Словно стальные канаты натянуты они во все стороны и держат растение. Корни очень крепки. Попытайтесь разорвать тонкий корешок. Нелегко это сделать! А ведь корней у каждого растения очень много и они идут далеко вглубь и вширь.
Все корни одного растения образуют корневую систему. (Таблички с новыми терминами укрепляются на магнитной доске.)
В зависимости от местных условий корневые системы растений располагаются по-разному. На равнине корни обычно растут в глубину. У горных растений – проникают в трещины, расширяют их и разрушают скалы. В песчаной пустыне вместо земли песок, но и к этим условиям приспособились растения. У кустарника джузгуна корни тянутся вдоль поверхности песков на 20 м. Как бы ни бушевала буря, корневая система держит растение, как якорь.
А еще корень ищет в почве и доставляет растению необходимые вещества. (Используется рисунок из «Книги для чтения по ботанике», стр. 29). У верблюжьей колючки в пустыне корни уходят на глубину до 15 м, достигая грунтовых вод. Но рекорд глубины принадлежит корням вяза – 110 м.
Закріплення
Учитель. Так какова же роль корней в жизни корня?Учні. Корни закрепляют растение в почве, снабжают его водой и минеральными солями, проникая на большую глубину. (Раскрывают функции корней на примерах.)
II. Рост корня
Учитель. Растет корень чаще всего прямо вниз. И растет он своей верхушкой. Это можно доказать на опыте. Взгляните – вот гербарии двух проростков гороха. Чем они отличаются друг от друга?Учні. У одного проростка корни длиннее, а листья мелкие; у другого – корни короче, но их больше, а листья крупнее.
Учитель. У второго проростка верхушку корня отщипнули. И он перестал расти в длину, но зато от него стали отрастать другие, новые корни. Это свойство роста корней человек использует при выращивании рассады. (Примеры технологии выращивания рассады томатов, огурцов и др.)
Закріплення
1. Работа с учебником – прочитать определение понятия пикировка.2. 2. Зарисовать в тетрадях схему пикировки.
3. 3. Записать в тетрадях вывод: корень растет своей верхушкой.
III. Строение корня
Учитель. Известны случаи, когда стебли растений прорастали сквозь асфальт. А ведь его трудно пробить даже ломом. Корни растений очень сильные. Они могут «прогрызать» даже камни. Самая твердая почва для них не преграда.Участок верхушки корня, за счет которого он растет, называют зоной роста.
Главную роль в продвижении растущего корня в грунте играет корневой чехлик. Он как колпачок защищает верхушку корня от повреждений.
Главная задача корня – поглощение воды из почвы. Если осторожно выкопать молодое растение (демонстрируется рассада), можно увидеть, что корешки тесно оплетают частицы земли. Эти тонкие корневые волоски – мощное орудие всасывания.
Биологи измерили длину всех корней у растения ржи. Она оказалась равной 623 км, а с корневыми волосками – 11 тыс. км.
(По ходу объяснения учащиеся находят соответствующие участки корня на рисунке «Строение корня» в учебнике. Для ознакомления с корневыми волосками предлагается также рассмотреть под лупой корни проростка гороха.)
Закріплення
1. Показать на таблице участки корня и рассказать об их функциях.2. Записать в тетради название зон корня.
3. Записать в тетради вывод: на корне растения выделяют отдельные участки, связанные с выполнением разных функций.
IV. Типы корневых систем
Учитель. Корневые системы разных растений различаются по внешнему строению. Посмотрите на таблицу «Типы корневых систем». В чем состоят эти различия?(Ученики высказывают свои соображения.)
Если хорошо выделен центральный корень, а от него отходят более мелкие – это стержневая корневая система. Если центральный корень незаметен среди других – это мочковатая корневая система.
Закріплення
1. Прочитать вслух определение типов корневых систем в учебнике.2. Рассмотреть предложненные гербарные экземпляры растений с различными типами корневых систем и привести свои примеры растений.
3. В тетради зарисовать схемы корневых систем.
V. Видоизменения корней
Учитель. Некоторые растения откладывают в видоизмененных корнях – корнеплодах – часть созданных питательных веществ про запас. (Демонстрируются корнеплоды свеклы, моркови.)А у плюща развиваются корни-присоски – с их помощью это растение цепляется за опору и растет, карабкаясь в вверх по стволам деревьев.
У некоторых тропических растений – фикусов – корни начинают расти на широко раскинувшихся ветвях. Достигнув земли, они утолщаются и превращаются в подпорки для кроны дерева.
У мангров – деревьев и кустарников, растущих на низких берегах теплых морей, где в почве имеется избыток воды и недостаток кислорода, появляются необычные корни – дыхательные. Они растут не вниз, а вверх, и, выходя на поверхность, поглощают кислород из воздуха.
Корни дерева веллингтония, также растущего на очень влажной почве, поднимаются из почвы сплошной стеной. В такой чаще корней можно даже устраивать загоны для лошадей.
Закріплення
Учащиеся записывают в тетрадях названия видоизменений корней и их примеры.В заключение урока звучит басня Крылова «Свинья под дубом».
Урок№2. «Стержневые и мочковатые корневые системы»
В начале урока учитель раздает учащимся на каждую парту лист формата А4, на котором записана последовательность выполнения задания. Учащиеся, используя текст учебника, записывают в тетрадях определения (задания 1–3). После окончания работы по каждому заданию учитель проводит проверку качества ее выполнения. Поскольку в каждом классе всегда имеются дети, которые работают (в силу различных причин) гораздо медленнее других, учитель спрашивает по каждому заданию нескольких учеников. Перед выполнением четвертого задания учащиеся просматривают видеофрагмент (развитие мочковатой корневой системы у зерновки пшеницы – любительская съемка) и далее заполняют имеющийся текст. После проверки учитель демонстрирует следующий видеофрагмент (развитие стержневой корневой системы на примере семени фасоли). Опираясь на просмотренный видеофрагмент, учащиеся выполняют задание. Для закрепления знаний учащимся предлагается еще два видеофрагмента – развитие мочковатой и стержневой корневых систем (из документального видеофильма «Почва»).Корневые системы: 1–стержневая, 2–мочковатая, 3–простертая, 4–корневые клубеньки
Варіант 11. Укажите функции корней:
А.
Б.
2. Дайте определения в тетради:
а) главный корень развивается из ... ...;
б) придаточные корни отрастают от ... и ...;
в) боковые корни развиваются на ... корне и на ... корнях;
г) корневая система – совокупность всех ... одного растения.
3. Вставте пропущені слова.
А. Стержневая корневая система – это такая корневая система, в которой ... корень похож на ... Такой тип корневой системы характерен для большинства ... растений. Приведите примеры растений, у которых имеется стержневая корневая система.
Б. Мочковатая корневая система – это такая корневая система, в которой ... корень не ... или не ... от многочисленных ... корней. Такой тип корневой системы характерен для большинства ... растений. Приведите примеры растений, у которых имеется мочковатая корневая система.
4. Просмотрите первый видеофрагмент, перепишите предложения, вставив пропущенные слова.
При прорастании зерновки пшеницы первым появляется ... корень, который развивается из ... ... Почти одновременно с ним начинают развиваться ... корни, которые отрастают от ... У пшеницы образуется ... корневая система. При развитии ... корневой системы ... корень растет недолго и становится незаметным среди множества ... корней, отрастающих пучком от надземной части ...
5. Просмотрите второй видеофрагмент, перепишите предложения, вставив пропущенные слова.
При прорастании семени фасоли первым появляется ... корень, который развивается из ... ... У фасоли образуется ... корневая система, которая состоит из ... корня, имеющего вид ... и отрастающих от него многочисленных ... корней.
Варіант 2
1. Укажите функции корней:
А.
Б.
2. Дайте определения в тетради:
а) главный корень развивается из ...;
б) придаточные корни отрастают от ...;
в) боковые корни развиваются на ... корне и на ... корнях.
г) корневая система – совокупность всех ... одного растения.
3. Вставте пропущені слова.
А. Стержневая корневая система – это такая корневая система, в которой ... корень похож на стержень. Такой тип корневой системы характерен для большинства ... растений. Приведите примеры растений, у которых имеется стержневая корневая система.
Б. Мочковатая корневая система – это такая корневая система, в которой ... корень не отличается от многочисленных ... корней. Такой тип корневой системы характерен для большинства ... растений. Приведите примеры растений, у которых имеется мочковатая корневая система.
4. Просмотрите первый видеофрагмент, перепишите предложения, вставив пропущенные слова.
При прорастании зерновки пшеницы первым появляется ... корень, который развивается из ... Почти одновременно с ним начинают развиваться ... корни, которые отрастают ... У пшеницы образуется ... корневая система. При развитии мочковатой корневой системы .... корень растет недолго и становится незаметным среди множества ... корней, отрастающих пучком от надземной части ...
5. Просмотрите второй видеофрагмент, перепишите предложения, вставив пропущенные слова.
При прорастании семени фасоли первым появляется ... корень, который развивается из ... У фасоли образуется ... корневая система, которая состоит из ... корня, имеющего вид ... , и отрастающих от него многочисленных ... корней.
На следующем уроке во время устных ответов учитель снова использует видеофрагменты, демонстрировавшиеся на предыдущем уроке. Но в этом случае для закрепления полученных знаний предлагаются гораздо более сложные вопросы к видеозадачам (эти вопросы дают возможность учащимся устанавливать признаки сходства и различия, делать обобщения и выводы, опираясь на ранее изученный материал).
1. В чем преимущества стержневой корневой системы перед мочковатой?
2. В чем преимущества мочковатой корневой системы перед стержневой?
3. Сравните стержневую и мочковатую корневые системы. В чем сходство и различие (строение, функции, расположение в почве)?
4. Почему при прорастании семян первым появляется корешок?
5. Откуда, по–вашему мнению, корешок получает питательные вещества для своего роста и развития?
6. Сравните темпы развития мочковатой и стержневой корневых систем. В каком случае темп развития быстрее? Чому? (Используется видеофрагмент любительской видеосъемки.)
7. Сравните степень ветвления мочковатой и стержневой корневых систем.
8. Сравните темпы роста надземной и подземной частей растений. Сделайте вывод (видеофрагмент любительской видеосъемки).
9. У каких растений в основном формируется стержневая корневая система?
3.2 Игровые задания по биологии
Тема «Корень»
Завдання 1. «Свекла» (рис. 1)
Выберите по одному правильному ответу.
А. Точечный рисунок к заданию 1 Рис. 1 | Б. Правильно выполненное задание 1 |
а) у растения много корней (41–45–47–42–26);
б) все корни растения связаны общей функцией (26–41–42–45–47);
в) у корней разные названия (42–26–41–47–45).
2. Корневой чехлик формируется из ткани:
а) покровной (26–46–47–48–49);
б) проводящей (48–47–49–46–26);
в) всасывающей (47–22–46–48–49).
3. Клетки корня вытягиваются в длину в зоне:
а) деления (44–45–43–61);
б) роста (43–44–61–45);
в) деления (61–43–44–45).
4. Корневой волосок – это вырост:
а) внутренней клетки корня (60–51–62–52–61);
б) клетки наружной кожицы корня (61–62–60–52–51);
в) клетки корневого чехлика (62–61–60–51–52).
5. Проводящая зона расположена между:
а) всасывающей зоной и зоной роста (50–59–58–57–26);
б) всасывающей зоной и стеблем (59–58–57–50–26);
в) зоной деления и зоной роста (26–50–59–57–58).
6. Прочность и упругость корня обеспечивается тканью:
а) покровной (56–53–55–54–57);
б) основной (55–57–56–54–53);
в) механической (57–56–55–54–53).
7. Корневой чехлик образуется из клеток зоны:
а) деления (53–26–27–29–31);
б) роста (26–53–31–29–27);
в) всасывания (31–27–29–26–53).
8. В зависимости от положения семени в пространстве, корни будут расти:
а) всегда вниз (31–32–40–39);
б) в разные стороны (32–39–40–31);
в) в ту сторону, в которую направлен кончик появившегося корня (31–32–39–40).
9. Ткань корня, поглощающая воду и соли из почвы:
а) проводящая (28–30–26–33);
б) покровная (26–28–30–33);
в) основная (33–28–26–30).
10. Мочковатая корневая система отличается:
а) наличием большого количества боковых корней, отходящих от основного (34–36–35–33);
б) многократным ветвлением боковых корней (35–33–34–36);
в) наличием многих придаточных корней, при невыраженном главном (33–34–35–36).
11. Сосуды корня образованы:
а) рядом длинных полых клеток (40–38–37–35);
б) пустым пространством между клетками (35–38–40–37);
в) слившимися вакуолями клеток (38–37–40–35).
12. Запасы питательных веществ, накапливающиеся в корне, образуются в:
а) стеблях (9–11–10);
б) плодах (10–11–9);
в) листьях (11–10–9).
13. У срезанной ветки тополя, поставленной в воду, развиваются корни:
а) боковые (7–8–6);
б) придаточные (6–7–8);
в) главный (7–6–8).
14. Скорее всего, приведет к гибели растений или замедлению их роста:
а) рыхлость почвы (13–15–12–14–13);
б) уплотненность почвы (12–13–14–15–12);
в) присутствие в почве дождевых червей (15–14–12–13–15).
15. Корнеплоды образуются из:
а) боковых и придаточных корней (17–19–18–16–17);
б) боковых корней и стебля (19–18–16–17–19);
в) главного корня и части стебля (18–19–16–17–18).
16. Из боковых или придаточных корней образуются:
а) корнеплоды (1–2–3–4–5);
б) луковицы (3–4–5–2–1);
в) корнеклубни (1–3–2–4–5).
17. Основная роль грибов и бактерий, населяющих почву, заключается в том, что они:
а) создают перегной (22–23–20–25);
б) рыхлят почву (23–25–22–20);
в) уничтожают сорняки (20–25–22–23).
18. Удобрения вносят в почву в ограниченном количестве:
а) потому что избыток удобрений может повредить растению (25–21–22–24–23);
б) потому что удобрения дороги и их необходимо экономить (24–25–22–21–23);
в) это неверно, удобрений надо вносить как можно больше (21–24–23–25–22).
(Правильные ответы: 26–41–42–45–47; 26–46–47–48–49; 43–44–61–45; 61–62–60–52–51; 59–58–57–50–26; 57–56–55–54–53; 53–26–27–29–31; 31–32–40–39; 26–28–30–33; 33–34–35–36; 40–38–37–35; 11–10–9; 6–7–8; 12–13–14–15–12; 18–19–16–17–18; 1–3–2–4–5; 22–23–20–25; 25–21–22–24–23.)
Завдання 2. «Редиски» (рис. 2)
Выберите по два правильных ответа на каждый вопрос.
1. Мочковатую корневую систему имеют:
а) мятлик (27–26–24–9);
б) одуванчик (28–26–23–27);
в) клевер (9–20–24–28);
г) фасоль (26–9–20–22);
д) картофель (20–22–28–25);
е) морковь (27–23–25–20).
2. Стержневую корневую систему имеют:
а) тюльпан (7–1–8–6);
б) овес (1–6–7–20);
в) чеснок (2–20–9–7);
г) щавель (9–8–7–6);
д) подсолнечник (6–2–1–20);
е) кукуруза (8–1–20–6).
3. Клубневидные утолщения корней имеют:
а) подорожник (5–2–22);
б) чистяк (2–3–5–37);
в) батат (22–23–27);
г) картофель (23–22–2–5);
д) горох (3–37–27);
е) пастушья сумка (27–22–2–37).
4. Корни-кладовые, или корнеплоды, имеют:
а) лук (14–4–16–17);
б) георгин (6–4–5–58);
в) пастернак (4–15–14–12);
г) морковь (5–16–17–58);
д) капуста (58–15–16–17);
е) топинамбур 15–16–14–5.
5. Корни-прицепки имеют:
а) плющ (58–60–59–57);
б) вьюн (56–59–60–52);
в) фасоль (55–52–58–60);
г) традесканция (52–59–56–57);
д) виноград (59–58–57–52);
е) фикус (57–52–56–55).
6. Ходульные корни, или корни-подпорки, имеют:
а) сосна (49–50–51–39);
б) кукуруза (55–54–51–53);
в) секвойя (52–39–55–56);
г) баньян (53–50–49–39);
д) подсолнечник (53–49–51–39);
е) тростник (53–54–55–56).
7. Дыхательные корни имеют:
а) бук (19–11–13–38–18);
б) орхидея (39–38–13–11–7);
в) осока (45–10–11–8–10);
г) ряска (40–18–10–7–11);
д) болотный кипарис (45–19–18–10–8);
е) ива (18–19–40–39–45).
8. Корни-присоски имеют:
а) росянка (41–48–38–40);
б) омела (38–40–48–46);
в) заразиха (43–41–46–42);
г) роголист (42–43–40–48);
д) повилика (48–38–40–46);
е) погремок (46–43–41–42).
9. Ядовитые корни имеют:
а) чина (44–42–37–32);
б) ревень (37–31–32–36);
в) незабудка (44–42–47–45);
г) аконит (42–47–44–45);
д) петрушка (36–37–32–31);
е) спаржа (31–37–45–44).
10. Растения, не имеющие корней:
а) пузырчатка (1–21–30–29–34);
б) рогоз (21–29–33–36);
в) жирянка (33–36–34–1);
г) роголист (30–33–35–36);
д) астрагал (35–36–30–1–21);
е) копытень (36–21–1–30–29).
(Правильные ответы: 27–26–24–9 и 20–22–28–25; 9–8–7–6 и 6–2–1–20; 2–3–5–37 и 22–23–27; 4–15–14–12 и 5–16–17–58; 58–60–59–57 и 57–52–56–55; 55–54–51–53 и 53–50–49–39; 39–38–13–11–7 и 45–19–18–10–8; 38–40–48–46 и 46–43–41–42; 37–31–32–36 и 42–47–44–45; 1–21–30–29–34 и 30–33–35–36.)
Завдання 3. «Морковь» (рис. 3)
Выберите правильные утверждения.
1. У одуванчика и моркови корневая система стержневая (8–7–6).
2. У клевера и гороха корневая система мочковатая (16–17–10).
3. В корневой системе щавеля хорошо заметен главный корень (1–3–4).
4. На черенке тополя, поставленном в воду, развиваются боковые корни (2–3–4).
5. У зародыша зерновки пшеницы не один, а три зародышевых корешка. Из среднего корешка развивается главный корень, а из крайних – придаточные (11–12–13).
6. Главный корень развивается из зародышевого корешка семени (6–2–1).
7. В любой почве есть песок и глина (4–5–9).
8. В почве с большим содержанием песка вода и минеральные соли лучше сохраняются, чем в почве с большим содержанием глины (2–11–12).
9. Темная окраска почвы зависит от наличия в ней перегноя (9–17–10).
10. Если в почве не было бы мелких живых организмов, то не было бы перегноя, а, стало быть, и почвы (10–16–8).
11. Боковые корни, в отличие от главного, не ветвятся (10–8–6).
12. Все, что у растения находится в почве, – это корни (5–6–7).
13. Корневые волоски находятся на всем протяжении корня (3–13–14).
14. Корневой чехлик покрывает у корня всю зону роста (6–15–14).
15. Клетки корневого чехлика недолговечны: одни разрушаются, а другие образуются (2–15–11).
16. Поступление в корень воды и минеральных солей происходит только в зоне всасывания (11–14–12).
17. Корнеплод моркови или свеклы образует разросшийся в длину и толщину боковой корень (8–9–4).
18. Боковые корни развиваются в нижней части стебля (4–5–6).
19. Придаточные корни образуются как на главном, так и на боковых корнях (2–1–11).
20. Зона всасывания находится между зоной роста и проводящей зоной корня (12–13–3).
(Правильные ответы: 8–7–6; 1–3–4; 6–2–1; 4–5–9; 9–17–10; 10–16–8; 2–15–11; 11–14–12; 12–13–3.)
3.3. Контрольные работы по ботанике
3.3.1 Дидактические карточки по теме: «Корень»
1. Какие корневые системы изображены на рисунках?
2. Какие типы корней изображены на рисунке?
3. Этот опыт доказывает, что корень растет ...
4. Как называется этот прием?
5. Какие участки (зоны) корня изображены на данном рисунке?
6. Как называется явление, благодаря которому вода из корневой системы поднимается вверх по стеблю?
7. Какие виды удобрений вы знаете?
8. Какие минеральные удобрения вы знаете?
9. В стакан на поверхность воды тонким слоем нальем подсолнечное масло. Растение завяло. Гибель растения наступила из-за недостатка ...
10. Подкормка растений бывает ...
Завдання 1. Решите, правильно или неправильно то или иное утверждение. Выпишите номера правильных утверждений.
1. У одуванчика корневая система стержневая.
2. Главный корень развивается из корешка зародыша.
3. Темная окраска почвы зависит от наличия в ней перегноя.
4. Придаточные корни образуются не только на стеблях, но и на листьях некоторых растений.
5. Корневой чехлик покрывает всю зону роста.
Завдання 2. Закончите предложения.
1. Через корень растение получает из почвы ... і ... .
2. Если главный корень не развивается или не отличается от многочисленных других корней, то корневая система называется ... .
3. Почва отличается от горных пород наличием ... .
4. Корень растет в длину своей ... .
5. Под чехликом находится ... .
Завдання 3. Из предложенной информации по каждому вопросу выберите те буквенные обозначения, после которых даны правильные ответы.
1. Вода и минеральные соли поступают в растение из почвы:
а) через корни;
б) через корни и нижнюю часть стебля;
в) через корни и другие органы растения, соприкасающиеся с почвой.
2. Боковые корни развиваются:
а) только на главном корне;
б) только на придаточных корнях;
в) как на главном, так и на придаточных, корнях.
3. Главный корень развивается:
а) у однолетних растений;
б) у двулетних и многолетних;
в) у двудольных растений, выросших из семян.
4. Клетки зоны деления:
а) мелкие, расположены рыхло;
б) мелкие, плотно прилегающие друг к другу;
в) крупные, округлые.
5. В результате утолщения боковых и придаточных корней развиваются:
а) клубни;
б) корневые «шишки» или корневые клубни;
в) боковые и придаточные корни не разрастаются.
Завдання 4. Объяснить термины.
1. Корень.
2. Мочковая корневая система.
3. Зона деления.
4. Ризодерма.
5. Суперфосфат.
Варіант 2
Завдання 1. Решите, правильно или неправильно то или иное утверждение. Выпишите номера правильных утверждений.
1. У пшеницы корневая система мочковатая.
2. У лука, тюльпана хорошо заметен главный корень.
3. Перегной – это отмершие и гниющие корешки, листья растений, погибшие насекомые, микроорганизмы.
4. Все, что у растения находится в почве, – это корни.
5. Клетки корневого чехлика недолговечны: одни разрушаются, а другие образуются.
Завдання 2. Закончите предложения.
1. Все корни растения составляют его ... .
2. На главном корне и придаточных корнях развиваются ... .
3. При дыхании клетки корня поглощают..., а выделяют ... .
4. Длинные, мертвые полые клетки с толстыми оболочками без поперечных перегородок называются ... .
5. Поступлению воды из корня в стебель способствует ... .
Завдання 3. Из предложенной информации по каждому вопросу выберите те буквенные обозначения, после которых даны правильные ответы.
1. У большинства однодольных растений корневая система:
а) стержневая;
б) мочковатая;
в) смешанная.
2. Придаточные корни образуются:
а) только на главном корне;
б) только на нижней части стебля;
в) как на стебле, так и на листьях.
3. Главный корень хорошо заметен в корневой системе:
а) фасоли;
б) пшеницы;
в) смородины, выросшей из черенка.
4. Культурные растения садов и огородов лучше поливать:
а) утром;
б) вечером;
в) днем.
5. Прочность и упругость корня обеспечивает:
а) покровная ткань;
б) проводящая ткань;
в) механическая ткань.
Завдання 4. Объяснить термины.
1. Главный корень.
2. Грунт.
3. Зона всасывания.
4. Корневое давление.
5. Корнеклубни.
Варіант 3
Завдання 1. Вирішіть, правильно чи неправильно те чи інше судження. Выпишите номера правильных суждений.
1. Зона всасывания находится между зоной роста и проводящей зоной корня.
2. Боковые корни развиваются в нижней части стебля.
3. Корнеплод моркови образует разросшийся в длину и толщину главный корень.
4. Если бы в почве не было микроорганизмов, то не было бы и перегноя.
5. Корневые волоски находятся на всем протяжении корня.
Завдання 2. Закончите предложения.
1. В корневой системе одуванчика хорошо выражен ... .
2. Кончик корня покрыт ... .
3. Зона деления корня образована тканью, которая называется ....
4. У георгина, чисяка некоторые придаточные корни превращены в ... .
5. При прорастании семени первым появляется ... .
Завдання 3. Из предложенной информации по каждому вопросу выберите те буквенные обозначения, после которых даны правильные ответы.
1. У моркови, свеклы, репы развиваются:
а) все виды корней;
б) только главный корень;
в) главный и боковые корни.
2. На поставленных в воду черенках ивы, тополя развиваются:
а) главные корни;
б) боковые корни;
в) придаточные, а на них боковые корни.
3. Корневой чехлик можно увидеть:
а) невооруженным глазом;
б) с помощью лупы;
в) только с помощью микроскопа.
4. Корневые волоски живут:
а) около месяца;
б) несколько дней;
в) около суток.
5. Огородные растения нужно поливать:
а) редко и понемногу;
б) редко, но обильно;
в) часто и обильно.
Завдання 4. Объяснить термины.
1. Придаточные корни.
2. Корневой чехлик.
3. Корневой волосок.
4. Добрива.
5. Пикировка.
Варіант 4
Завдання 1. Решите, верно или неверно то или иное суждение. Выпишите номера правильных суждений.
1. На черенке тополя, поставленном в воду, развиваются придаточные корни.
2. В почве с большим содержанием песка вода и минеральные соли сохраняются лучше, чем в глинистой почве.
3. Боковые корни, в отличие от главного, не ветвятся.
4. Корневые волоски — длинные выросты клеток ризодермы.
5. Поступление в корень воды и минеральных солей происходит только в зоне всасывания.
Завдання 2. Закончите предложения.
1. Корневая система одуванчика называется ... .
2. Верхний плодородный слой земли называется ... .
3. Почва обладает особым свойством, называемым ... .
4. Под чехликом находится зона ... .
5. В зоне проведения корня развивается ткань ... .
Завдання 3. Из предложенной информации по каждому вопросу выберите те буквенные обозначения, после которых даны правильные ответы.
1. Боковые корни развиваются:
а) только на главном корне;
б) только на придаточных корнях;
в) как на главном, так и на придаточных корнях.
2. Корень растет в длину:
а) только верхушкой;
б) участком, отходящим от стебля;
в) верхушкой и всеми другими участками.
3. Клетки корневого чехлика:
а) живые;
б) мертвые, с толстыми оболочками;
в) наряду с живыми имеются и мертвые.
4. Корневые волоски обычно не бывают длиннее:
а) 10 мм;
б) 20 мм;
в) 30 мм.
5. Прочность и упругость корня обеспечивает:
а) покровная ткань;
б) проводящая ткань;
в) механическая ткань.
Завдання 4. Объяснить термины.
1. Стержневая корневая система.
2. Зона роста.
3. Зона проведения.
4. Корнеплоды.
5. Підживлення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Біологічні екскурсії / І.В. Ізмайлов, В.Є. Михлин, Е.В. Шашков и др. - М.: Просвещение, 1983.
2. Бобров Р.Н. Зелений патруль: Посібник для вчителів .- М.: Просвещение, 1984.
3. Всесвятські Б.В. Системний підхід до шкільного біологічному освітою: Книга для вчителя .- М.: Просвещение, 1985.
4. Генке ль П.А. Фізіологія рослин .- М.: Просвещение, 1984.
5. Голубєв І.Р., Новіков Ю.В. Навколишнє середовище та його охорона: Посібник для вчителів .- М.: Просвещение, 1985.
6. Ємцев В.Т. Рубежі біотехнологіі.-М.: Агропромиздат, 1986.
7. Життя рослин: У 6 т. - М.: Просвещение, 1976-1982.
8. Захлєбний О.М., Звєрєв І.Д., Суравегина І.Т. Охорона природи в шкільному курсі біології .- М.: Просвещение, 1977.
9. Звєрєв І.Д., Мягкова А. М. Загальна методика викладання біології в середній школі .- М.: Просвещение, 1985.
10. Звєрєв І.Д., Мягкова А.Н.. Брунов Є.П. Виховання в процесі навчання біології / За ред. І.Д. Зверева.-М.: Освіта, 1984.
11. Клінковская Н.П., Пасічник В.В. Кімнатні рослини в школі .- М.: Просвещение, 1986.
12. Кузнєцова В.І. Уроки ботаніки .- М.: Просвещение, 1985.
13. Культіасов І.М. Екологія рослин .- М.: Изд-во МГУ, 1982.
14. Максимова В.П., Ковальова Г.Є., Гольнева Д.П. та ін Сучасний урок біології .- М.: Просвещение, 1985.
15. Методика навчання ботаніки / За ред. Н.В. Падалко .- М.: Просвещение, 1982.
16. Лякав Н.А., Розенштейн А.М. Кабінет біології .- М.: Просвещение, 1983.
б) рыхлят почву (23–25–22–20);
в) уничтожают сорняки (20–25–22–23).
18. Удобрения вносят в почву в ограниченном количестве:
а) потому что избыток удобрений может повредить растению (25–21–22–24–23);
б) потому что удобрения дороги и их необходимо экономить (24–25–22–21–23);
в) это неверно, удобрений надо вносить как можно больше (21–24–23–25–22).
(Правильные ответы: 26–41–42–45–47; 26–46–47–48–49; 43–44–61–45; 61–62–60–52–51; 59–58–57–50–26; 57–56–55–54–53; 53–26–27–29–31; 31–32–40–39; 26–28–30–33; 33–34–35–36; 40–38–37–35; 11–10–9; 6–7–8; 12–13–14–15–12; 18–19–16–17–18; 1–3–2–4–5; 22–23–20–25; 25–21–22–24–23.)
Завдання 2. «Редиски» (рис. 2)
Выберите по два правильных ответа на каждый вопрос.
А. Точечный рисунок к заданию 2 | Б. Правильно выполненное задание 1 Рис. 2 |
1. Мочковатую корневую систему имеют:
а) мятлик (27–26–24–9);
б) одуванчик (28–26–23–27);
в) клевер (9–20–24–28);
г) фасоль (26–9–20–22);
д) картофель (20–22–28–25);
е) морковь (27–23–25–20).
2. Стержневую корневую систему имеют:
а) тюльпан (7–1–8–6);
б) овес (1–6–7–20);
в) чеснок (2–20–9–7);
г) щавель (9–8–7–6);
д) подсолнечник (6–2–1–20);
е) кукуруза (8–1–20–6).
3. Клубневидные утолщения корней имеют:
а) подорожник (5–2–22);
б) чистяк (2–3–5–37);
в) батат (22–23–27);
г) картофель (23–22–2–5);
д) горох (3–37–27);
е) пастушья сумка (27–22–2–37).
4. Корни-кладовые, или корнеплоды, имеют:
а) лук (14–4–16–17);
б) георгин (6–4–5–58);
в) пастернак (4–15–14–12);
г) морковь (5–16–17–58);
д) капуста (58–15–16–17);
е) топинамбур 15–16–14–5.
5. Корни-прицепки имеют:
а) плющ (58–60–59–57);
б) вьюн (56–59–60–52);
в) фасоль (55–52–58–60);
г) традесканция (52–59–56–57);
д) виноград (59–58–57–52);
е) фикус (57–52–56–55).
6. Ходульные корни, или корни-подпорки, имеют:
а) сосна (49–50–51–39);
б) кукуруза (55–54–51–53);
в) секвойя (52–39–55–56);
г) баньян (53–50–49–39);
д) подсолнечник (53–49–51–39);
е) тростник (53–54–55–56).
7. Дыхательные корни имеют:
а) бук (19–11–13–38–18);
б) орхидея (39–38–13–11–7);
в) осока (45–10–11–8–10);
г) ряска (40–18–10–7–11);
д) болотный кипарис (45–19–18–10–8);
е) ива (18–19–40–39–45).
8. Корни-присоски имеют:
а) росянка (41–48–38–40);
б) омела (38–40–48–46);
в) заразиха (43–41–46–42);
г) роголист (42–43–40–48);
д) повилика (48–38–40–46);
е) погремок (46–43–41–42).
9. Ядовитые корни имеют:
а) чина (44–42–37–32);
б) ревень (37–31–32–36);
в) незабудка (44–42–47–45);
г) аконит (42–47–44–45);
д) петрушка (36–37–32–31);
е) спаржа (31–37–45–44).
10. Растения, не имеющие корней:
а) пузырчатка (1–21–30–29–34);
б) рогоз (21–29–33–36);
в) жирянка (33–36–34–1);
г) роголист (30–33–35–36);
д) астрагал (35–36–30–1–21);
е) копытень (36–21–1–30–29).
(Правильные ответы: 27–26–24–9 и 20–22–28–25; 9–8–7–6 и 6–2–1–20; 2–3–5–37 и 22–23–27; 4–15–14–12 и 5–16–17–58; 58–60–59–57 и 57–52–56–55; 55–54–51–53 и 53–50–49–39; 39–38–13–11–7 и 45–19–18–10–8; 38–40–48–46 и 46–43–41–42; 37–31–32–36 и 42–47–44–45; 1–21–30–29–34 и 30–33–35–36.)
Завдання 3. «Морковь» (рис. 3)
Выберите правильные утверждения.
А. Точечный рисунок к заданию 3 | Б. Правильно выполненное задание 3 Рис. 3 |
2. У клевера и гороха корневая система мочковатая (16–17–10).
3. В корневой системе щавеля хорошо заметен главный корень (1–3–4).
4. На черенке тополя, поставленном в воду, развиваются боковые корни (2–3–4).
5. У зародыша зерновки пшеницы не один, а три зародышевых корешка. Из среднего корешка развивается главный корень, а из крайних – придаточные (11–12–13).
6. Главный корень развивается из зародышевого корешка семени (6–2–1).
7. В любой почве есть песок и глина (4–5–9).
8. В почве с большим содержанием песка вода и минеральные соли лучше сохраняются, чем в почве с большим содержанием глины (2–11–12).
9. Темная окраска почвы зависит от наличия в ней перегноя (9–17–10).
10. Если в почве не было бы мелких живых организмов, то не было бы перегноя, а, стало быть, и почвы (10–16–8).
11. Боковые корни, в отличие от главного, не ветвятся (10–8–6).
12. Все, что у растения находится в почве, – это корни (5–6–7).
13. Корневые волоски находятся на всем протяжении корня (3–13–14).
14. Корневой чехлик покрывает у корня всю зону роста (6–15–14).
15. Клетки корневого чехлика недолговечны: одни разрушаются, а другие образуются (2–15–11).
16. Поступление в корень воды и минеральных солей происходит только в зоне всасывания (11–14–12).
17. Корнеплод моркови или свеклы образует разросшийся в длину и толщину боковой корень (8–9–4).
18. Боковые корни развиваются в нижней части стебля (4–5–6).
19. Придаточные корни образуются как на главном, так и на боковых корнях (2–1–11).
20. Зона всасывания находится между зоной роста и проводящей зоной корня (12–13–3).
(Правильные ответы: 8–7–6; 1–3–4; 6–2–1; 4–5–9; 9–17–10; 10–16–8; 2–15–11; 11–14–12; 12–13–3.)
3.3. Контрольные работы по ботанике
3.3.1 Дидактические карточки по теме: «Корень»
1. Какие корневые системы изображены на рисунках?
2. Какие типы корней изображены на рисунке?
3. Этот опыт доказывает, что корень растет ...
4. Как называется этот прием?
5. Какие участки (зоны) корня изображены на данном рисунке?
6. Как называется явление, благодаря которому вода из корневой системы поднимается вверх по стеблю?
7. Какие виды удобрений вы знаете?
8. Какие минеральные удобрения вы знаете?
9. В стакан на поверхность воды тонким слоем нальем подсолнечное масло. Растение завяло. Гибель растения наступила из-за недостатка ...
10. Подкормка растений бывает ...
3.3.2 Контрольная работа по теме: «Корень»
Варіант 1Завдання 1. Решите, правильно или неправильно то или иное утверждение. Выпишите номера правильных утверждений.
1. У одуванчика корневая система стержневая.
2. Главный корень развивается из корешка зародыша.
3. Темная окраска почвы зависит от наличия в ней перегноя.
4. Придаточные корни образуются не только на стеблях, но и на листьях некоторых растений.
5. Корневой чехлик покрывает всю зону роста.
Завдання 2. Закончите предложения.
1. Через корень растение получает из почвы ... і ... .
2. Если главный корень не развивается или не отличается от многочисленных других корней, то корневая система называется ... .
3. Почва отличается от горных пород наличием ... .
4. Корень растет в длину своей ... .
5. Под чехликом находится ... .
Завдання 3. Из предложенной информации по каждому вопросу выберите те буквенные обозначения, после которых даны правильные ответы.
1. Вода и минеральные соли поступают в растение из почвы:
а) через корни;
б) через корни и нижнюю часть стебля;
в) через корни и другие органы растения, соприкасающиеся с почвой.
2. Боковые корни развиваются:
а) только на главном корне;
б) только на придаточных корнях;
в) как на главном, так и на придаточных, корнях.
3. Главный корень развивается:
а) у однолетних растений;
б) у двулетних и многолетних;
в) у двудольных растений, выросших из семян.
4. Клетки зоны деления:
а) мелкие, расположены рыхло;
б) мелкие, плотно прилегающие друг к другу;
в) крупные, округлые.
5. В результате утолщения боковых и придаточных корней развиваются:
а) клубни;
б) корневые «шишки» или корневые клубни;
в) боковые и придаточные корни не разрастаются.
Завдання 4. Объяснить термины.
1. Корень.
2. Мочковая корневая система.
3. Зона деления.
4. Ризодерма.
5. Суперфосфат.
Варіант 2
Завдання 1. Решите, правильно или неправильно то или иное утверждение. Выпишите номера правильных утверждений.
1. У пшеницы корневая система мочковатая.
2. У лука, тюльпана хорошо заметен главный корень.
3. Перегной – это отмершие и гниющие корешки, листья растений, погибшие насекомые, микроорганизмы.
4. Все, что у растения находится в почве, – это корни.
5. Клетки корневого чехлика недолговечны: одни разрушаются, а другие образуются.
Завдання 2. Закончите предложения.
1. Все корни растения составляют его ... .
2. На главном корне и придаточных корнях развиваются ... .
3. При дыхании клетки корня поглощают..., а выделяют ... .
4. Длинные, мертвые полые клетки с толстыми оболочками без поперечных перегородок называются ... .
5. Поступлению воды из корня в стебель способствует ... .
Завдання 3. Из предложенной информации по каждому вопросу выберите те буквенные обозначения, после которых даны правильные ответы.
1. У большинства однодольных растений корневая система:
а) стержневая;
б) мочковатая;
в) смешанная.
2. Придаточные корни образуются:
а) только на главном корне;
б) только на нижней части стебля;
в) как на стебле, так и на листьях.
3. Главный корень хорошо заметен в корневой системе:
а) фасоли;
б) пшеницы;
в) смородины, выросшей из черенка.
4. Культурные растения садов и огородов лучше поливать:
а) утром;
б) вечером;
в) днем.
5. Прочность и упругость корня обеспечивает:
а) покровная ткань;
б) проводящая ткань;
в) механическая ткань.
Завдання 4. Объяснить термины.
1. Главный корень.
2. Грунт.
3. Зона всасывания.
4. Корневое давление.
5. Корнеклубни.
Варіант 3
Завдання 1. Вирішіть, правильно чи неправильно те чи інше судження. Выпишите номера правильных суждений.
1. Зона всасывания находится между зоной роста и проводящей зоной корня.
2. Боковые корни развиваются в нижней части стебля.
3. Корнеплод моркови образует разросшийся в длину и толщину главный корень.
4. Если бы в почве не было микроорганизмов, то не было бы и перегноя.
5. Корневые волоски находятся на всем протяжении корня.
Завдання 2. Закончите предложения.
1. В корневой системе одуванчика хорошо выражен ... .
2. Кончик корня покрыт ... .
3. Зона деления корня образована тканью, которая называется ....
4. У георгина, чисяка некоторые придаточные корни превращены в ... .
5. При прорастании семени первым появляется ... .
Завдання 3. Из предложенной информации по каждому вопросу выберите те буквенные обозначения, после которых даны правильные ответы.
1. У моркови, свеклы, репы развиваются:
а) все виды корней;
б) только главный корень;
в) главный и боковые корни.
2. На поставленных в воду черенках ивы, тополя развиваются:
а) главные корни;
б) боковые корни;
в) придаточные, а на них боковые корни.
3. Корневой чехлик можно увидеть:
а) невооруженным глазом;
б) с помощью лупы;
в) только с помощью микроскопа.
4. Корневые волоски живут:
а) около месяца;
б) несколько дней;
в) около суток.
5. Огородные растения нужно поливать:
а) редко и понемногу;
б) редко, но обильно;
в) часто и обильно.
Завдання 4. Объяснить термины.
1. Придаточные корни.
2. Корневой чехлик.
3. Корневой волосок.
4. Добрива.
5. Пикировка.
Варіант 4
Завдання 1. Решите, верно или неверно то или иное суждение. Выпишите номера правильных суждений.
1. На черенке тополя, поставленном в воду, развиваются придаточные корни.
2. В почве с большим содержанием песка вода и минеральные соли сохраняются лучше, чем в глинистой почве.
3. Боковые корни, в отличие от главного, не ветвятся.
4. Корневые волоски — длинные выросты клеток ризодермы.
5. Поступление в корень воды и минеральных солей происходит только в зоне всасывания.
Завдання 2. Закончите предложения.
1. Корневая система одуванчика называется ... .
2. Верхний плодородный слой земли называется ... .
3. Почва обладает особым свойством, называемым ... .
4. Под чехликом находится зона ... .
5. В зоне проведения корня развивается ткань ... .
Завдання 3. Из предложенной информации по каждому вопросу выберите те буквенные обозначения, после которых даны правильные ответы.
1. Боковые корни развиваются:
а) только на главном корне;
б) только на придаточных корнях;
в) как на главном, так и на придаточных корнях.
2. Корень растет в длину:
а) только верхушкой;
б) участком, отходящим от стебля;
в) верхушкой и всеми другими участками.
3. Клетки корневого чехлика:
а) живые;
б) мертвые, с толстыми оболочками;
в) наряду с живыми имеются и мертвые.
4. Корневые волоски обычно не бывают длиннее:
а) 10 мм;
б) 20 мм;
в) 30 мм.
5. Прочность и упругость корня обеспечивает:
а) покровная ткань;
б) проводящая ткань;
в) механическая ткань.
Завдання 4. Объяснить термины.
1. Стержневая корневая система.
2. Зона роста.
3. Зона проведения.
4. Корнеплоды.
5. Підживлення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Біологічні екскурсії / І.В. Ізмайлов, В.Є. Михлин, Е.В. Шашков и др. - М.: Просвещение, 1983.
2. Бобров Р.Н. Зелений патруль: Посібник для вчителів .- М.: Просвещение, 1984.
3. Всесвятські Б.В. Системний підхід до шкільного біологічному освітою: Книга для вчителя .- М.: Просвещение, 1985.
4. Генке ль П.А. Фізіологія рослин .- М.: Просвещение, 1984.
5. Голубєв І.Р., Новіков Ю.В. Навколишнє середовище та його охорона: Посібник для вчителів .- М.: Просвещение, 1985.
6. Ємцев В.Т. Рубежі біотехнологіі.-М.: Агропромиздат, 1986.
7. Життя рослин: У 6 т. - М.: Просвещение, 1976-1982.
8. Захлєбний О.М., Звєрєв І.Д., Суравегина І.Т. Охорона природи в шкільному курсі біології .- М.: Просвещение, 1977.
9. Звєрєв І.Д., Мягкова А. М. Загальна методика викладання біології в середній школі .- М.: Просвещение, 1985.
10. Звєрєв І.Д., Мягкова А.Н.. Брунов Є.П. Виховання в процесі навчання біології / За ред. І.Д. Зверева.-М.: Освіта, 1984.
11. Клінковская Н.П., Пасічник В.В. Кімнатні рослини в школі .- М.: Просвещение, 1986.
12. Кузнєцова В.І. Уроки ботаніки .- М.: Просвещение, 1985.
13. Культіасов І.М. Екологія рослин .- М.: Изд-во МГУ, 1982.
14. Максимова В.П., Ковальова Г.Є., Гольнева Д.П. та ін Сучасний урок біології .- М.: Просвещение, 1985.
15. Методика навчання ботаніки / За ред. Н.В. Падалко .- М.: Просвещение, 1982.
16. Лякав Н.А., Розенштейн А.М. Кабінет біології .- М.: Просвещение, 1983.