Методика навчального проектування на уроках технології.
Одна із стратегічних завдань розвитку системи шкільної освіти полягає у вирішенні проблеми особистісно-орієнтованого навчання, яке в максимальній мірі враховувало б особливості та здібності кожного учня, створювало умови для розкриття і розвитку його потенційних можливостей.
Серед різноманітних підходів, спрямованих на реалізацію поставлених цілей, навчальне проектування (метод проектів) є одним із пріоритетних способів, так як:
- Процес навчання будується на основі створення учнем власних освітніх продуктів та оволодінні досвідом продуктивної діяльності;
- З'являється можливість здійснення різних форм і видів диференціації в навчанні в залежності від індивідуальних особливостей учнів;
- Процес навчання будується на основі навчання у співпраці, що дозволяє створити умови для активної спільної навчальної діяльності всіх учасників освітнього процесу;
- Навчальне проектування досить легко вписується в ситуацію, в традиційній школі класно-урочну систему навчання.
Слід зазначити, що процес проектування складається з взаємопов'язаних етапів і стадій, вироблених в результаті тривалого досвіду і теоретичних обгрунтувань. Необхідно зазначити, що процес практичного (виробничого) проектування і процес навчального проектування мають ряд відмінностей, пов'язаних в першу чергу з цілепокладанням. Якщо мета виробничого проектування полягає у створенні проекту як результату діяльності, то навчальний проектування спрямоване в першу чергу на оволодіння учнями способами і прийомами самостійного досягнення поставленої пізнавальної задачі, задоволення пізнавальних потреб, самореалізацію і розвиток особистісних якостей, при цьому сама новизна відкриттів і продукту проектування- суб'єктивна. (Таблиця 1).
Таблиця 1
Алгоритм виконання проекту
Одним з важливих відмінностей навчального проектування є комплексний характер даного процесу, який передбачає одночасну розробку учнями (групою учнів) функціональних питань, рішення конструкторських, формально-естетичних, ергономічних, технологічних, економічних, організаційно-практичних та інших завдань. Даний підхід дозволить домогтися створення в ході навчального проектування об'єкта, що володіє властивостями цілісності і гармонійності. Крім того, включення в освітній процес різнобічної діяльності відкриває об'єктивні можливості для прояву індивідуальності учнів, їх здібностей, нахилів та інтересів.
Для виконання загальної комплексної задачі проектування (проектного завдання) необхідно вирішити ряд завдань, взаємопов'язаних і взаимообуславливающих, але розрізняються за своїм змістом і характером діяльності.
Розглянувши зміст процесу проектування, ми вважали за можливе виділити такі види завдань (в залежності від превалюючою в ході їх вирішення діяльності):
- Інформаційно-дослідницькі завдання;
- Конструкторські задачі;
- Техніко-технологічні завдання.
Інформаційно-дослідницькі завдання. Дані завдання мають за мету збір необхідної інформації про досліджуваному об'єкті або явищі, її подальший аналіз та узагальнення. Разом з тим, дані завдання спрямовані на розвиток мислення учнів та формування прийомів і способів розумової діяльності.
Структура даної задачі будується, виходячи з наступних етапів:
1. Визначення предмета інформаційного пошуку, що виходить із загальної задачі проектування.
2. Виділення його основних якостей і ознак.
3. Визначення критеріїв для порівняльного аналізу.
4. Збір та осмислення отриманої інформації.
5. Порівняльний аналіз отриманої інформації.
6. Узагальнення.
Перші три етапи пов'язані з визначенням та конкретизацією предмета дослідження, виділенням його основних якостей, ознак і властивостей, а також визначенням критеріїв для подальшого порівняння та узагальнення, виходячи з напрямків передпроектного аналізу: аналізу функціонування; вивчення конструкцій та їх технологічної реалізації; ергономічного дослідження; аналізу формально-естетичних рішень; аналізу економічного фактора і т.д.
Необхідно так само відзначити, що дані етапи рішення інформаційно-дослідного завдання пов'язані з розвитком логічного мислення учнів і формуванням умінь здійснення поелементного аналізу і виділення головного. Результатом даного процесу є визначення критеріїв для подальшого порівняльного аналізу. Слід відзначити необхідність поступового збільшення кількості виділяються критеріїв в залежності від віку та індивідуальних особливостей учнів, а так само необхідність поетапного та поелементного формування у школярів даних умінь: вміння поділяти ціле на частини; вчитися відокремлювати зміст від форми; виділяти суттєві і несуттєві ознаки предмета; сортувати матеріал, відділяючи головне від другорядного; фіксувати результати в різній знаковою і графічній формі і т.д.
Четвертий і п'ятий етапи тісно пов'язані зі збиранням і розумової обробкою інформації. На даних етапах відбувається осмислення та порівняльний аналіз інформації, що надійшла про якості і властивості аналогічних об'єктів з метою їх подальшого узагальнення.
Шостий етап. Розумові операції, розглянуті нами на попередніх стадіях (аналіз і виділення головного, порівняння), неодмінно повинні бути спрямовані на формулювання висновку в результаті проведеного узагальнення, тобто виділення найбільш загальних, суттєвих ознак, характеристик, формулювання провідних понять, ідей.
Слід зазначити, що інформаційно-дослідницькі завдання мають кілька рівнів складності, в залежності від складності застосовуваних для їх вирішення розумових операцій:
- Інформаційні завдання, спрямовані в основному на збір інформації про якийсь об'єкт;
- Аналітико-синтетичні завдання, що ставлять своєю метою збір необхідної інформації про об'єкт, її порівняльний аналіз і узагальнення;
- Творчі завдання, що ставлять собі за мету вирішення проблемної ситуації згідно логіки справді наукового дослідження.
Даний підхід до розмежування інформаційно-дослідних завдань за рівнями складності дозволяє організувати процес навчання виходячи з індивідуальної сформованості в учнів розумових операцій: аналізу і виділення головного, порівняння, узагальнення, систематизації, докази і спростування, висунення гіпотези, умінь необхідних для вирішення проблемних ситуацій і т . д.
Конструкторські задачі. Дані завдання спрямовані на побудову моделі об'єкта, що проектується, задовольняє вимогам відповідності форми та змісту задуманого.
Процес рішення конструкторської задачі будується на основі цілісності процесу художнього та технічного конструювання. Технічне конструювання направлено на створення об'єкта в його функціональної, матеріальній основі. Художнє конструювання направлено на створення доцільною предметної форми, образу об'єкта, відповідно до закономірностей формоутворення: впорядкованості, пропорційності, гармонійності, динамічності, колірного оформлення тощо.
Слід зазначити, що дані завдання, засновані на використанні пошукових, дослідницьких методів, є одним з найважливіших засобів розвитку конструкторських здібностей учнів, спостережливості, просторового уяви, мислення і спрямовані на формування та розвиток інтелектуальних, художньо-графічних, конструкторсько-технічних, техніко-технологічних умінь і навичок учнів.
Структура даних завдань у контексті процесу проектування будується на основі наступних етапів:
1. Формулювання конструкторського завдання (проблеми) (на основі проведеного на попередньому етапі передпроектного аналізу).
2. Формування ідеї (створення ідеальної (уявної) моделі).
3. Пошук та аналіз можливих варіантів рішення конструкторської завдання (створення образно-знакових моделей проектованого об'єкта: схем, начерків, ескізів).
4. Конкретизація та опрацювання кращого рішення (створення образно-знакової моделі проектованого об'єкта: технічної документації).
5. Створення дослідного зразка і його апробація (створення матеріальної моделі проектованого об'єкта і його подальші випробування).
6. Коригування та оцінка попередньої діяльності.
Перший етап рішення конструкторської завдання полягає в критичному осмисленні попереднього досвіду на основі проведеного передпроектного аналізу. Результатом даної діяльності є формування проблемної ситуації, її осмислення та постановка конкретної конструкторського завдання, що включає: мета, вихідні дані, можливі умови рішення і засоби досягнення поставленої мети. Даний етап рішення конструкторської задачі характеризується превалюванням розумової діяльності учнів, основним змістом якої є аналітична діяльність у поєднанні з комбінаторної діяльністю.
Другий і третій етапи рішення конструкторської завдання пов'язані із зародженням, формуванням конструкторської ідеї проектованого об'єкта, а також пошуком можливих варіантів її втілення. На даних етапах визначається принцип дії майбутнього устрою, його структурно-просторове рішення, матеріалознавчий втілення і здійснюється аналіз та пошук можливих рішень з позиції цілісності даного процесу, ясності і простоти конструкції, виправданості зовнішніх форм і розмірів, їх оптимального відповідності призначенню проектованого об'єкта. Результат другого етапу полягає в розробці уявної моделі майбутнього устрою, визначенні функціональної та структурної схеми конструируемого об'єкта у вигляді ідеї-образу. У процесі пошуково-конструкторської діяльності ідеальні моделі виконують роль уявних образів, "конструкцій", які людина створює в своїй уяві і над якими здійснює уявні операції і перетворення. На третьому етапі дана образна (уявна) модель фіксується у вигляді образно-знакових моделей: схем, начерків, ескізів, стаючи наочної [125].
Етап конкретизації пов'язаний з відбором кращого рішення і послідовним досягненням його оптимального конструкторського втілення. Результат цього етапу полягає у створенні образно-знакової моделі у формі необхідної технічної документації: креслень, технологічних карт і т.д. Так зване, графічне конструювання дозволяє більш чітко осмислити виникли ідеї, конкретизувати і деталізувати їх.
Успішність виконання даного етапу багато в чому залежить від сформованості в учнів графічних знань і умінь, необхідних для читання, складання креслень та іншої технічної документації.
Етап створення дослідного зразка пов'язаний з необхідністю перевірки на практиці реальності задумів, доцільності та раціональності технічних рішень. Результатом даного етапу є створення матеріальної моделі, подібної проектованого об'єкту, яка може бути трьох типів:
- Просторово подібні: показує форму, принцип дії, структуру і компонування об'єкта, процес складання і т.д.;
- Фізично подібні: для відтворення динаміки досліджуваних процесів і характеристик, що виражають зміст і сутність досліджуваних явищ;
- Функціонально-подібні: імітують на механічної, електричної, електронної основі функції поведінки живих істот.
Здійснення даного етапу рішення конструкторської завдання пов'язаний з оволодінням учнями техніко-технологічними знаннями і уміннями для матеріального втілення розробленої конструкторської ідеї.
На підставі виконаних учнями розробок, проведених випробувань, виявлення та здійснення необхідних доопрацювань можна говорити про створення об'єкта для реального застосування.
Розглядаючи даний тип задач, доцільно виділяти в їх утриманні художньо-конструкторські і конструктивно-технічних завдання, що відповідають художньому й інженерного проектування. Таким чином, з'являється можливість диференціації процесу проектування з урахуванням розвитку в учнів здібностей до художньої (заснованому на наочно-образному мисленні) і технічному (заснованому на предметно-дієвому мисленні) творчості.
Разом з тим необхідно диференціювати конструкторські задачі за рівнем складності і на цій основі можливе індивідуалізувати процес навчання конструювання з урахуванням сформованості конструкторських умінь учнів:
- Завдання на конструювання за зразком;
- Завдання на доконструірованіе (доопрацювання або пошук відсутнього ланки);
- Завдання на переконструирование (внесення конструктивних змін);
- Завдання на конструювання за власним задумом (творчі завдання).
Техніко-технологічні завдання. Даний вид задач, найбільш розроблений в курсі технології і немає необхідності їх докладного розгляду.
Згідно з логікою процесу проектування, техніко-технологічні завдання спрямовані на здійснення практичної реалізації ідеї проекту і мають наступну структуру:
1. Ознайомлення з технічною документацією.
2. Планування майбутньої діяльності.
3. Підготовка матеріалів, обладнання та інструментів.
4. Виконання технологічних операцій з виготовлення окремих деталей.
5. Збірка окремих вузлів і всього виробу.
6. Оздоблення виробу.
7. Випробування в реальній дійсності.
8. Контроль якості здійснюється під час і після кожного етапу виконання техніко-технологічного завдання.
Зміст діяльності учнів у ході виконання техніко-технологічного завдання різноманітно і пов'язано з необхідністю вирішення учнями матеріалознавчих, технологічних, організаційних, експлуатаційних, економічних, художньо-естетичних та інших питань.
Слід зазначити, що характер діяльності учнів при виконанні цих завдань не носить суто репродуктивний характер. Учням доводиться також вирішувати питання, пов'язані з вибором матеріалу, розробкою технологічної послідовності виготовлення виробу, створенням пристосувань, раціональною організацією технологічного процесу, розподілом ролей при груповій організації процесу, розрахунком економічної доцільності і т.д., тобто вирішувати задачі на частково-пошуковому і творчих рівнях діяльності.
Одна із стратегічних завдань розвитку системи шкільної освіти полягає у вирішенні проблеми особистісно-орієнтованого навчання, яке в максимальній мірі враховувало б особливості та здібності кожного учня, створювало умови для розкриття і розвитку його потенційних можливостей.
Серед різноманітних підходів, спрямованих на реалізацію поставлених цілей, навчальне проектування (метод проектів) є одним із пріоритетних способів, так як:
- Процес навчання будується на основі створення учнем власних освітніх продуктів та оволодінні досвідом продуктивної діяльності;
- З'являється можливість здійснення різних форм і видів диференціації в навчанні в залежності від індивідуальних особливостей учнів;
- Процес навчання будується на основі навчання у співпраці, що дозволяє створити умови для активної спільної навчальної діяльності всіх учасників освітнього процесу;
- Навчальне проектування досить легко вписується в ситуацію, в традиційній школі класно-урочну систему навчання.
Слід зазначити, що процес проектування складається з взаємопов'язаних етапів і стадій, вироблених в результаті тривалого досвіду і теоретичних обгрунтувань. Необхідно зазначити, що процес практичного (виробничого) проектування і процес навчального проектування мають ряд відмінностей, пов'язаних в першу чергу з цілепокладанням. Якщо мета виробничого проектування полягає у створенні проекту як результату діяльності, то навчальний проектування спрямоване в першу чергу на оволодіння учнями способами і прийомами самостійного досягнення поставленої пізнавальної задачі, задоволення пізнавальних потреб, самореалізацію і розвиток особистісних якостей, при цьому сама новизна відкриттів і продукту проектування- суб'єктивна. (Таблиця 1).
Таблиця 1
Алгоритм виконання проекту
| Етапи рішення | Етапи виконання проекту | Стадії виконання проекту |
| пізнавальної задачі | ||
| 1) Розгляд проблеми і | Передпроектне дослідження | 1) Визначення цілей і завдань, |
| її формулювання | виходячи з поставленої проблеми. | |
| 2) Аналіз задачний ситуації | 2) Передпроектний аналіз, виходячи | |
| із заданих умов: | ||
| * Аналіз функціонування | ||
| * Вивчення конструкцій, | ||
| їх технологічної і матеріало- | ||
| ведческой реалізації, | ||
| * Ергономічне дослідження, | ||
| * Аналіз формально-естетичних | ||
| рішень, | ||
| * Аналіз безпеки, | ||
| * Аналіз економічного фактора. | ||
| 3) Побудова "Суб'єктивної" | 3) Формулювання проектного | |
| завдання | завдання. | |
| 4) Висування гіпотез | Етап ескізного проектування | 1) Висування первісної |
| ідеї. | ||
| 2) Ескізне подання. | ||
| 3) Оцінка та експертиза ідей | ||
| і виділення кращою. | ||
| 5) Вибір плану рішення | Етап робочого проектування | 1) Розробка кращої ідеї. |
| 2) Графічне або макетної | ||
| представляє ідею. | ||
| 3) Планування майбутньої | ||
| діяльності та технологічна | ||
| розробка. | ||
| 6) Реалізація плану рішення | Етап практичної реалізації | 1) Організація технологічного |
| процесу. | ||
| 2) Виконання технологічних | ||
| операцій. | ||
| 3) Самоконтроль і коригування | ||
| ходу технологічного процесу. | ||
| 4) Випробування в реальній дійсності | ||
| 7) Оцінка | Рефлексивно-аналітичний | 1) Самоаналіз результату деят-ти |
| правильності дій і | етап | 2) Експертна оцінка проекту. |
| результатів | 3) Представлення проекту. | |
| 4) Споживча оцінка. | ||
| 5) Самооцінка автора проекту. |
Одним з важливих відмінностей навчального проектування є комплексний характер даного процесу, який передбачає одночасну розробку учнями (групою учнів) функціональних питань, рішення конструкторських, формально-естетичних, ергономічних, технологічних, економічних, організаційно-практичних та інших завдань. Даний підхід дозволить домогтися створення в ході навчального проектування об'єкта, що володіє властивостями цілісності і гармонійності. Крім того, включення в освітній процес різнобічної діяльності відкриває об'єктивні можливості для прояву індивідуальності учнів, їх здібностей, нахилів та інтересів.
Для виконання загальної комплексної задачі проектування (проектного завдання) необхідно вирішити ряд завдань, взаємопов'язаних і взаимообуславливающих, але розрізняються за своїм змістом і характером діяльності.
Розглянувши зміст процесу проектування, ми вважали за можливе виділити такі види завдань (в залежності від превалюючою в ході їх вирішення діяльності):
- Інформаційно-дослідницькі завдання;
- Конструкторські задачі;
- Техніко-технологічні завдання.
Інформаційно-дослідницькі завдання. Дані завдання мають за мету збір необхідної інформації про досліджуваному об'єкті або явищі, її подальший аналіз та узагальнення. Разом з тим, дані завдання спрямовані на розвиток мислення учнів та формування прийомів і способів розумової діяльності.
Структура даної задачі будується, виходячи з наступних етапів:
1. Визначення предмета інформаційного пошуку, що виходить із загальної задачі проектування.
2. Виділення його основних якостей і ознак.
3. Визначення критеріїв для порівняльного аналізу.
4. Збір та осмислення отриманої інформації.
5. Порівняльний аналіз отриманої інформації.
6. Узагальнення.
Перші три етапи пов'язані з визначенням та конкретизацією предмета дослідження, виділенням його основних якостей, ознак і властивостей, а також визначенням критеріїв для подальшого порівняння та узагальнення, виходячи з напрямків передпроектного аналізу: аналізу функціонування; вивчення конструкцій та їх технологічної реалізації; ергономічного дослідження; аналізу формально-естетичних рішень; аналізу економічного фактора і т.д.
Необхідно так само відзначити, що дані етапи рішення інформаційно-дослідного завдання пов'язані з розвитком логічного мислення учнів і формуванням умінь здійснення поелементного аналізу і виділення головного. Результатом даного процесу є визначення критеріїв для подальшого порівняльного аналізу. Слід відзначити необхідність поступового збільшення кількості виділяються критеріїв в залежності від віку та індивідуальних особливостей учнів, а так само необхідність поетапного та поелементного формування у школярів даних умінь: вміння поділяти ціле на частини; вчитися відокремлювати зміст від форми; виділяти суттєві і несуттєві ознаки предмета; сортувати матеріал, відділяючи головне від другорядного; фіксувати результати в різній знаковою і графічній формі і т.д.
Четвертий і п'ятий етапи тісно пов'язані зі збиранням і розумової обробкою інформації. На даних етапах відбувається осмислення та порівняльний аналіз інформації, що надійшла про якості і властивості аналогічних об'єктів з метою їх подальшого узагальнення.
Шостий етап. Розумові операції, розглянуті нами на попередніх стадіях (аналіз і виділення головного, порівняння), неодмінно повинні бути спрямовані на формулювання висновку в результаті проведеного узагальнення, тобто виділення найбільш загальних, суттєвих ознак, характеристик, формулювання провідних понять, ідей.
Слід зазначити, що інформаційно-дослідницькі завдання мають кілька рівнів складності, в залежності від складності застосовуваних для їх вирішення розумових операцій:
- Інформаційні завдання, спрямовані в основному на збір інформації про якийсь об'єкт;
- Аналітико-синтетичні завдання, що ставлять своєю метою збір необхідної інформації про об'єкт, її порівняльний аналіз і узагальнення;
- Творчі завдання, що ставлять собі за мету вирішення проблемної ситуації згідно логіки справді наукового дослідження.
Даний підхід до розмежування інформаційно-дослідних завдань за рівнями складності дозволяє організувати процес навчання виходячи з індивідуальної сформованості в учнів розумових операцій: аналізу і виділення головного, порівняння, узагальнення, систематизації, докази і спростування, висунення гіпотези, умінь необхідних для вирішення проблемних ситуацій і т . д.
Конструкторські задачі. Дані завдання спрямовані на побудову моделі об'єкта, що проектується, задовольняє вимогам відповідності форми та змісту задуманого.
Процес рішення конструкторської задачі будується на основі цілісності процесу художнього та технічного конструювання. Технічне конструювання направлено на створення об'єкта в його функціональної, матеріальній основі. Художнє конструювання направлено на створення доцільною предметної форми, образу об'єкта, відповідно до закономірностей формоутворення: впорядкованості, пропорційності, гармонійності, динамічності, колірного оформлення тощо.
Слід зазначити, що дані завдання, засновані на використанні пошукових, дослідницьких методів, є одним з найважливіших засобів розвитку конструкторських здібностей учнів, спостережливості, просторового уяви, мислення і спрямовані на формування та розвиток інтелектуальних, художньо-графічних, конструкторсько-технічних, техніко-технологічних умінь і навичок учнів.
Структура даних завдань у контексті процесу проектування будується на основі наступних етапів:
1. Формулювання конструкторського завдання (проблеми) (на основі проведеного на попередньому етапі передпроектного аналізу).
2. Формування ідеї (створення ідеальної (уявної) моделі).
3. Пошук та аналіз можливих варіантів рішення конструкторської завдання (створення образно-знакових моделей проектованого об'єкта: схем, начерків, ескізів).
4. Конкретизація та опрацювання кращого рішення (створення образно-знакової моделі проектованого об'єкта: технічної документації).
5. Створення дослідного зразка і його апробація (створення матеріальної моделі проектованого об'єкта і його подальші випробування).
6. Коригування та оцінка попередньої діяльності.
Перший етап рішення конструкторської завдання полягає в критичному осмисленні попереднього досвіду на основі проведеного передпроектного аналізу. Результатом даної діяльності є формування проблемної ситуації, її осмислення та постановка конкретної конструкторського завдання, що включає: мета, вихідні дані, можливі умови рішення і засоби досягнення поставленої мети. Даний етап рішення конструкторської задачі характеризується превалюванням розумової діяльності учнів, основним змістом якої є аналітична діяльність у поєднанні з комбінаторної діяльністю.
Другий і третій етапи рішення конструкторської завдання пов'язані із зародженням, формуванням конструкторської ідеї проектованого об'єкта, а також пошуком можливих варіантів її втілення. На даних етапах визначається принцип дії майбутнього устрою, його структурно-просторове рішення, матеріалознавчий втілення і здійснюється аналіз та пошук можливих рішень з позиції цілісності даного процесу, ясності і простоти конструкції, виправданості зовнішніх форм і розмірів, їх оптимального відповідності призначенню проектованого об'єкта. Результат другого етапу полягає в розробці уявної моделі майбутнього устрою, визначенні функціональної та структурної схеми конструируемого об'єкта у вигляді ідеї-образу. У процесі пошуково-конструкторської діяльності ідеальні моделі виконують роль уявних образів, "конструкцій", які людина створює в своїй уяві і над якими здійснює уявні операції і перетворення. На третьому етапі дана образна (уявна) модель фіксується у вигляді образно-знакових моделей: схем, начерків, ескізів, стаючи наочної [125].
Етап конкретизації пов'язаний з відбором кращого рішення і послідовним досягненням його оптимального конструкторського втілення. Результат цього етапу полягає у створенні образно-знакової моделі у формі необхідної технічної документації: креслень, технологічних карт і т.д. Так зване, графічне конструювання дозволяє більш чітко осмислити виникли ідеї, конкретизувати і деталізувати їх.
Успішність виконання даного етапу багато в чому залежить від сформованості в учнів графічних знань і умінь, необхідних для читання, складання креслень та іншої технічної документації.
Етап створення дослідного зразка пов'язаний з необхідністю перевірки на практиці реальності задумів, доцільності та раціональності технічних рішень. Результатом даного етапу є створення матеріальної моделі, подібної проектованого об'єкту, яка може бути трьох типів:
- Просторово подібні: показує форму, принцип дії, структуру і компонування об'єкта, процес складання і т.д.;
- Фізично подібні: для відтворення динаміки досліджуваних процесів і характеристик, що виражають зміст і сутність досліджуваних явищ;
- Функціонально-подібні: імітують на механічної, електричної, електронної основі функції поведінки живих істот.
Здійснення даного етапу рішення конструкторської завдання пов'язаний з оволодінням учнями техніко-технологічними знаннями і уміннями для матеріального втілення розробленої конструкторської ідеї.
На підставі виконаних учнями розробок, проведених випробувань, виявлення та здійснення необхідних доопрацювань можна говорити про створення об'єкта для реального застосування.
Розглядаючи даний тип задач, доцільно виділяти в їх утриманні художньо-конструкторські і конструктивно-технічних завдання, що відповідають художньому й інженерного проектування. Таким чином, з'являється можливість диференціації процесу проектування з урахуванням розвитку в учнів здібностей до художньої (заснованому на наочно-образному мисленні) і технічному (заснованому на предметно-дієвому мисленні) творчості.
Разом з тим необхідно диференціювати конструкторські задачі за рівнем складності і на цій основі можливе індивідуалізувати процес навчання конструювання з урахуванням сформованості конструкторських умінь учнів:
- Завдання на конструювання за зразком;
- Завдання на доконструірованіе (доопрацювання або пошук відсутнього ланки);
- Завдання на переконструирование (внесення конструктивних змін);
- Завдання на конструювання за власним задумом (творчі завдання).
Техніко-технологічні завдання. Даний вид задач, найбільш розроблений в курсі технології і немає необхідності їх докладного розгляду.
Згідно з логікою процесу проектування, техніко-технологічні завдання спрямовані на здійснення практичної реалізації ідеї проекту і мають наступну структуру:
1. Ознайомлення з технічною документацією.
2. Планування майбутньої діяльності.
3. Підготовка матеріалів, обладнання та інструментів.
4. Виконання технологічних операцій з виготовлення окремих деталей.
5. Збірка окремих вузлів і всього виробу.
6. Оздоблення виробу.
7. Випробування в реальній дійсності.
8. Контроль якості здійснюється під час і після кожного етапу виконання техніко-технологічного завдання.
Зміст діяльності учнів у ході виконання техніко-технологічного завдання різноманітно і пов'язано з необхідністю вирішення учнями матеріалознавчих, технологічних, організаційних, експлуатаційних, економічних, художньо-естетичних та інших питань.
Слід зазначити, що характер діяльності учнів при виконанні цих завдань не носить суто репродуктивний характер. Учням доводиться також вирішувати питання, пов'язані з вибором матеріалу, розробкою технологічної послідовності виготовлення виробу, створенням пристосувань, раціональною організацією технологічного процесу, розподілом ролей при груповій організації процесу, розрахунком економічної доцільності і т.д., тобто вирішувати задачі на частково-пошуковому і творчих рівнях діяльності.