Здійснення розрахунків при експорті

Здійснення розрахунків при експорті

У відношенні експортно-імпортних операцій важливе місце займають норми валютного законодавства, що встановлюють вимоги репатріації експортної виручки та отримання імпортних товарів (робіт, послуг), порядку проведення авансових платежів за договорами з імпорту товарів.
З 2 жовтня 2008 року на зміну нормам Указу № 7, який регламентує питання, викладені у цій главі, приходять норми Указу № 178. Враховуючи цей факт, матеріал містить як норми Указу № 7, так і норми Указу № 178.
Відповідно до Указу № 7
I. Відносно порядку надходження грошових коштів з експорту п.2.2 Указу № 7 встановлено, що надходження грошових коштів від експорту товарів (робіт, послуг) здійснюється тільки на рахунки експортерів, якщо інше не визначено Президентом Республіки Білорусь або за його дорученням Радою Міністрів Республіки Білорусь і Національним банком.
Вищеназваний валютне обмеження має ряд виключень, згідно з якими правомірно здійснення розрахунків нерезидента з резидентом з експорту не на рахунок резидента. Дані винятки стосуються наступних випадків.
1. У разі негрошовій форми припинення зобов'язань поставка товарів (виконання робіт, надання послуг) може здійснюватися шляхом обміну на еквівалентну за вартістю кількість інших товарів (робіт, послуг), оформлених двостороннім зовнішньоторговельним договором (за винятком договорів, за якими здійснюється поступка вимоги або переведення боргу) , а за іншими операціями при негрошовій формі припинення зобов'язань резидент Республіки Білорусь має право отримати тільки сировину, матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, устаткування та енергоносії, що використовуються для власного виробництва (п.2.2 Указу № 7).
2. Вимога в частині обов'язковості надходження грошових коштів від експорту товарів (робіт, послуг) тільки на рахунки експортерів не поширюється на суми авансів в готівковій іноземній валюті, отримані представниками міжнародних перевізників (експедиторів) від нерезидентів за кордоном Республіки Білорусь і використовуються для оплати витрат з перевезення ( експедиції) вантажів за договорами, в рахунок оплати яких ці кошти отримані (п.2.2 Указу № 7).
3. У Постанові № 1476/49 визначено ряд випадків, при яких юридичним особам і індивідуальним підприємцям дозволено не зараховувати на рахунки в Республіці Білорусь грошові кошти від експорту товарів (робіт, послуг), а саме:
спрямовані нерезидентами Республіки Білорусь на оплату витрат резидентів Республіки Білорусь, пов'язаних з будівельними роботами за межами Республіки Білорусь в період виконання даних будівельних робіт;
отримані від проведення виставок, спортивних та інших культурно-масових заходів за межами Республіки Білорусь і спрямовані протягом 90 днів з дати отримання на оплату витрат з проведення цих заходів;
використовуються для оплати комісійних винагород банків за переклад даних грошових коштів, за винятком банку, що обслуговує зазначені рахунки в Республіці Білорусь;
відповідно до міжнародних договорів Республіки Білорусь, які передбачають відповідний порядок розрахунків;
кошти, отримані представниками міжнародних перевізників у готівковій іноземній валюті від нерезидентів Республіки Білорусь за межами республіки як аванси в рахунок оплати за договорами транспортної експедиції, укладеним між експедитором і нерезидентом, у тому випадку, коли таке отримання коштів передбачено договорами з доставки (перевезення) вантажів , укладеними експедитором (від свого імені) і перевізником, і використовуються для оплати витрат з доставки (перевезення) вантажів;
в сумі різниці між сумою, що передбачається зобов'язаннями нерезидента за зовнішньоторговельним договором (договорами), та сумою, яка виплачується уповноваженим банком Республіки Білорусь експортеру згідно з договором фінансування під поступку грошової вимоги (факторингу) по даному зовнішньоторговельним договором (договорами), якщо договір факторингу укладений після 1 лютого 2000 р.;
в сумі різниці між сумою, що передбачається зобов'язаннями з цінних паперів (крім акцій), випущеним нерезидентами і отриманим експортером від нерезидента Республіки Білорусь за зовнішньоторговельним договором (договорами), та сумою, яка виплачується уповноваженим банком Республіки Білорусь експортеру при здійсненні операцій з обліку (купівлі) у експортера даних цінних паперів;
в сумі різниці між сумою, що передбачається зобов'язаннями з цінних паперів (крім акцій), випущеним уповноваженими банками Республіки Білорусь і отриманим експортером від нерезидента Республіки Білорусь за зовнішньоторговельним договором (договорами), та сумою, яка виплачується уповноваженим банком Республіки Білорусь експортеру при здійсненні операцій з обліку ( купівлі) у експортера даних цінних паперів;
грошові кошти від експорту калійних добрив, які використовуються для оплати послуг банків за операції з акредитивами (у тому числі за авізування, обслуговування, підтвердження, дисконтування).
II. Відносно порядку проведення розрахунків п.2.4 Указу № 7 (аналогічно п.1.3 Указу № 178) встановлено заборону на здійснення розрахунків білоруськими рублями між резидентами за експорт. Даною нормою встановлено, що розрахунки в білоруських рублях між резидентами в оплату зобов'язань з експорту товарів (робіт, послуг) не допускаються, якщо інше не визначено Радою Міністрів Республіки Білорусь і Національним банком.
З даного обмеження визначені виключення (Указом № 178 такі винятки також допускаються). Так, у Постанові № 1476/49 дозволені розрахунки в білоруських рублях з резидентами в оплату зобов'язань з експорту товарів (робіт, послуг) при:
оплаті за поставляються нерезиденту Республіки Білорусь товари (виконуються роботи, послуги) в рахунок поставок енергоносіїв до Республіки Білорусь, якщо платником виступає резидент Республіки Білорусь, в рахунок погашення заборгованості якого здійснюються поставки товарів (виконання робіт, надання послуг) нерезиденту Республіки Білорусь;
оплати за товари (виконуються роботи, послуги), що поставляються санаторно-курортним установам, підпорядкованим Управлінню справами Президента Республіки Білорусь, розташованим на території інших держав, за рахунок грошових коштів, отриманих від реалізації путівок зазначених установ через державну установу "Центр по санаторно-курортної роботі "ЦентрКурорт" "Управління справами Президента Республіки Білорусь;
експорті товарів (робіт, послуг), що здійснюється в рамках міжнародних договорів, які передбачають відповідний порядок розрахунків;
проведення уповноваженими банками Республіки Білорусь платежів за договором фінансування під поступку грошової вимоги (факторингу) з експортером, якщо грошове вимога за зовнішньоторговельним договором виражено в білоруських рублях;
купівлі в експортера уповноваженим банком Республіки Білорусь цінних паперів (крім акцій), випущених нерезидентами Республіки Білорусь, номінованих в білоруських рублях і отриманих експортером від нерезидентів Республіки Білорусь за зовнішньоторговельним договором;
купівлі в експортера або пред'явленні експортером до платежу уповноваженому банку Республіки Білорусь цінних паперів (крім акцій), отриманих від нерезидента Республіки Білорусь за зовнішньоторговельним договором, випущених уповноваженим банком Республіки Білорусь і номінованих в білоруських рублях;
купівлі в експортера цінних паперів Національного банку, номінованих в білоруських рублях або іноземній валюті та отриманих від нерезидента Республіки Білорусь за зовнішньоторговельним договором.
Відповідно до Указу № 178
При експорті зобов'язання за зовнішньоторговельними операціями можуть бути припинені наступними способами.
1) Шляхом надходження грошових коштів за передані товари (охоронювану інформацію, виняткові права на результати інтелектуальної діяльності), виконані роботи, надані послуги згідно з зовнішньоторговельним договором.
Датою припинення зобов'язань нерезидента при експорті в цьому випадку вважається дата надходження грошових коштів від експорту, а точніше - дата їх зарахування на рахунок експортера в банку, а у випадках, передбачених законодавством, - на рахунки в банках-нерезидентах, крім випадків, перелічених у п .1.8 Указу № 178.
2) Шляхом отримання страхового відшкодування за договором страхування експортного ризику, укладеним між експортером (банком) та страховою організацією або нерезидентом і страховою організацією.
Датою припинення зобов'язань нерезидента при експорті в цьому випадку вважається дата надходження страхового відшкодування, а точніше - дата їх зарахування на рахунок експортера в банку, а у випадках, передбачених законодавством, - на рахунки в банках-нерезидентах, крім випадків, перелічених у п.1.8 Указу № 178.
Для вищевказаних випадків припинення зобов'язань за зовнішньоторговельними операціями при експорті Указом № 178 встановлено наступні додаткові умови (вимоги):
при експорті розрахунки в білоруських рублях резидентом за зовнішньоторговельними договорами, укладеними між іншим резидентом і нерезидентом, не допускаються, якщо інше не визначено Радою Міністрів спільно з Національним банком;
надходження грошових коштів при припиненні зобов'язань по зовнішньоторговельних операціях способами 1 і 2 здійснюється тільки на рахунки експортерів, за винятком грошових коштів:
використовуються при розрахунках, вироблених відповідно до міжнародних договорів Республіки Білорусь (датою припинення зобов'язань нерезидента при експорті в цьому випадку вважається дата направлення грошових коштів на оплату відповідних витрат (сплату податків та інших платежів));
спрямовуються на сплату податків відповідно до законодавства іноземної держави (датою припинення зобов'язань нерезидента при експорті в цьому випадку вважається дата направлення грошових коштів на сплату податків);
спрямованих нерезидентами на оплату витрат експортерів, пов'язаних з будівельними роботами за межами Республіки Білорусь в період їх виконання (датою припинення зобов'язань нерезидента при експорті в цьому випадку вважається дата направлення грошових коштів на оплату відповідних витрат);
отриманих від проведення виставок, спортивних та інших культурно-масових заходів за межами Республіки Білорусь і спрямованих на оплату витрат з їх проведення (датою припинення зобов'язань нерезидента при експорті в цьому випадку вважається дата направлення грошових коштів на оплату відповідних витрат);
отриманих представниками міжнародних перевізників (резидентами) від нерезидентів за межами Республіки Білорусь як аванси в рахунок оплати витрат за договорами транспортної експедиції (перевезення вантажів) і використовуються для цих цілей (датою припинення зобов'язань нерезидента при експорті в цьому випадку вважається дата направлення грошових коштів на оплату відповідних витрат);
надійшли за зовнішньоторговельними договорами, укладеними на підставі угод, укладених на біржових торгах ВАТ "Білоруська універсальна товарна біржа" (датою припинення зобов'язань нерезидента при експорті в цьому випадку вважається дата надходження грошових коштів від експорту, а точніше - дата їх зарахування на рахунок експортера в банку );
належних експортерам за зовнішньоторговельними договорами і направлених ними без надходження на їх рахунки на оплату своїх зобов'язань перед банками, у тому числі перед банками-нерезидентами (крім зобов'язань щодо сплати комісійної винагороди банку, який обслуговує рахунок експортера в Республіці Білорусь, і зобов'язань за договорами, укладеними з банками і яка передбачає здійснення банками діяльності для власних потреб) (датою припинення зобов'язань нерезидента при експорті в цьому випадку вважається дата направлення грошових коштів на оплату відповідних витрат);
належних експортерам в інших випадках, визначених Радою Міністрів Республіки Білорусь спільно з Національним банком за погодженням з Президентом Республіки Білорусь (датою припинення зобов'язань нерезидента при експорті в цьому випадку вважається дата, визначена Радою Міністрів Республіки Білорусь спільно з Національним банком за погодженням з Президентом Республіки Білорусь) .
3) Шляхом заліку зустрічних однорідних грошових вимог, що випливають з двосторонніх зовнішньоторговельних договорів, а також відповідно до міжнародних договорів про взаємні безготівкові розрахунки, що здійснюються на основі клірингу.
Датою припинення зобов'язань нерезидента при експорті в цьому випадку вважається дата підписання сторонами документа, яким оформляється залік зустрічних однорідних грошових вимог, що випливають з двосторонніх зовнішньоторговельних договорів, або яким відповідно до міжнародних договорів оформлені взаємні безготівкові розрахунки, які здійснюються на основі клірингу.
4) Шляхом обміну на еквівалентну за вартістю кількість товарів (охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності), виконаних робіт, наданих послуг, оформленого двостороннім зовнішньоторговельним договором.
Датою припинення зобов'язань нерезидента при експорті в цьому випадку вважається дата надходження товарів (отримання охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності), виконання робіт, надання послуг.
Датою надходження товарів вважається дата їх приміщення під митні режими, передбачені Митним кодексом Республіки Білорусь (далі - ТМК).
Якщо відповідно до законодавства митне оформлення товарів не виробляється, датою надходження товарів вважається дата їх оприбуткування в установленому порядку імпортером.
Дата виконання робіт (надання послуг, отримання або передачі охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності) - дата підписання сторонами акту про приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг, отриманої охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності) чи іншого документа, передбаченого законодавством, що підтверджує факт виконання зобов'язання щодо зовнішньоторговельної операції, а також:
при здійсненні міжнародних перевезень - дата отримання вантажу вантажоодержувачем (наступним перевізником), зазначена їм у товаросупровідних документах;
при наданні послуг з переробки сировини замовника - дата відвантаження (надходження) готової продукції, виробленої з цієї сировини.
5) Шляхом повернення переданих за зовнішньоторговельним договором резидентами товарів (охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності).
Датою припинення зобов'язань нерезидента при експорті в цьому випадку вважається дата надходження товарів (отримання охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності), виконання робіт, надання послуг.
Датою надходження товарів вважається дата їх приміщення під митні режими, передбачені ТМК. Якщо відповідно до законодавства митне оформлення товарів не виробляється, датою надходження товарів вважається дата їх оприбуткування в установленому порядку імпортером.
Дата виконання робіт (надання послуг, отримання або передачі охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності) - дата підписання сторонами акту про приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг, отриманої охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності) чи іншого документа, передбаченого законодавством, що підтверджує факт виконання зобов'язання щодо зовнішньоторговельної операції, а також:
при здійсненні міжнародних перевезень - дата отримання вантажу вантажоодержувачем (наступним перевізником), зазначена їм у товаросупровідних документах;
при наданні послуг з переробки сировини замовника - дата відвантаження (надходження) готової продукції, виробленої з цієї сировини.

Список використаних джерел

1. Конституція Республіки Білорусь 1994 року. Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996 року (зі змінами та доповненнями, прийнятими на республіканському референдумі 24 листопада 1996р. Та 17 жовтня 2004р) Мінськ "Білорусь" 2004р.
2. Митний кодекс Республіки Білорусь від 4 січня 2007р. № 204-З. Прийнятий Палатою представників 7 грудня 2006 року. Схвалений Радою Республіки 20 грудня 2006 року. (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 24.01.2007, № 17, реєстр. № 2 / 1301 від 11.01.2007). Юридична база "ЮСІАС" 2008р.
3. Козирін О.М. Митне право Росії: Учеб. Посібник. М.: Спарк, 2004р.
4. Основи митної справи: Учеб. Посібник в 7 вип. Вип.1: Розвиток митної справи в Росії / Наук. ред. П.В. Дзюбенко. М., РІО РОТА, 2001.
5. Основи митної справи: Учеб. Посібник в 7 вип. Вип 4: Правове регулювання митної справи / Ю.В. Воробйов, За заг. ред.В.А. Максімцева. М., РІО РОТА, 2002.
6. Митне право Республіки Білорусь. Черевченко Н. В.; 2007р., 300с.