Електропостачання залізничного підприємства застосування аутсорсингу в електропостачанні нетягових

МПС РОСІЇ
РГУПС
Кафедра АСЕл
Автор Свиридов П. М.
Керівник інженер Ожиганов Н. В..
Дипломний проект
на тему: «Електропостачання залізничного підприємства (застосування аутсорсингу в електропостачанні нетягових споживачів)».
2007

РОСЖЕЛДОР

Державна освітня установа

вищої професійної освіти

«Ростовський державний університет шляхів сполучення»

Факультет заочний Допустити до захисту в ГАК
Кафедра «АвтоматізірованниеЗав. кафедрою АСЕл
системи електропостачання »д.т.н., професор Ю.І. Жарков
Спеціальність 190401.65 "____" ____________2007 р.

ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО

ПІДПРИЄМСТВА

(Застосування аутсорсингу в електропостачанні нетягових споживачів)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до дипломного проекту
И9. 70. 3. ПЗ

Дипломник	групи ЕМ-6-605	П. М. Свиридов
Керівник проекту інженер		Н. В. Ожиганов
Консультанти: з економіки к.т.н., доц.		Л.В. Саннікова
з охорони праці к.т.н., доц.		Е.Б. Воробйов
з охорони навколишнього середовища к.т.н., доц.		Н.Г. Соколова
Нормоконтроль Ст.викладач.		І В. Платонова

2007
Приклад завдання на дипломний проект

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ РОСІЇ

Державна освітня установа вищої професійної освіти "Ростовський державний університет шляхів сполучення Міністерства шляхів сполучення Російської Федерації"

Факультет вечірній ЗАТВЕРДЖУЮ
Кафедра «АвтоматізірованниеЗав. кафедрою АСЕл,
системи електропостачання »д.т.н., професор Ю.І. Жарков
Спеціальність 100400 (101800) «___» _____________ 2003
ЗАВДАННЯ
на дипломний проект

Студенту групи		ВЕЛ - VI - 177 Шишов Михайлу Юрійовичу
Тема проекту	Електропостачання ділянки залізниці на змінному струмі (Діагностування електроустановок з інфрачервоного випромінювання)
Затверджено наказом по інституту від «19» лютого 2003 р.						№ 431
Термін здачі студентом закінченого проекту					«10» червня 2003
Найменування розділів			Відсоток обсягу роботи	Кількість креслень			Термін виконання
1 Розрахунок параметрів системи тягового електропостачання			40	2			10.04. 2003
2 Діагностування електроустановок з інфрачервоного випромінювання			40	2			5.05. 2003
3 Економічна ефективність застосування інфрачервоної техніки для контролю електроустаткування			10	1			15.05. 2003
4 Безпека і екологічність рішень проекту				-			25.05. 2003
4. 1 Охорона праці при діагностиці електрообладнання з застосуванням інфрачервоних приладів			5


4. 2 Охорона навколишнього середовища Оцінка впливу електромагнітного поля, створюваного електроустаткуванням			5	-			1.06. 2003



Керівник проекту					Іванов Б.П.
Завдання прийняв до виконання студент Дата видачі завдання «9» лютого 2003 р.					Шишов М.Ю.

Кафедра «Автоматизовані системи електропостачання»
Склад і обсяг дипломного проекту
Студента Свиридова П. М.. Групи ЕМ - 6 - 605

Найменування розділів і їх зміст	Відсоток обсягу
1 Реконструкція електропостачання залізничного підприємства 1.1 Систематизація та розрахунок електричних навантажень 1.2 Розрахунок електричної мережі та вибір обладнання 1.3 Розрахунок надструмів і вибір захисної апаратури 2 Застосування аутсорсингу при електропостачанні нетягових споживачів 3 Техніко-економічне обгрунтування поновлення пристроїв електропостачання Консультант Л. В. Саннікова к. е.. н., доцент 4 Безпека і екологічність рішень проекту 4.1 Охорона праці Загальна характеристика з точки зору охорони праці і аналіз потенційних небезпек при реконструкції електропостачання підприємства Консультант Є. Б. Воробйов доцент 4.2 Охорона навколишнього середовища. Загальна характеристика впливу на навколишнє середовище системи електропостачання предрпріятія Консультант Г. Н. Соколова к. т. н., доцент	60
	20
	10
	5
	5

Керівник проекту Н. В. Ожиганов
інженер
«6» лютого 2007

Кафедра "Автоматизовані системи електропостачання"
ВИХІДНІ ДАНІ
для розробки дипломного проекту
Студенту Свиридову П.М. шифр 05/01-ЕМ 3836

1 Реконструкція електропостачання залізничного підприємства

Тип підприємства депо ремонту дизель-поїздів та електропоїздів
Місце розташування Ліскинське відділення Південно-Східної залізниці
Категорія з надійності електропостачання третього
Режим роботи підприємства однозмінний
Основне живлення підприємства знижуюча підстанція депо
Напруга живлення 6 кВ
Кількість джерел живлення два
Перший живильний фідер підстанції виконаний кабель 6 кВ марки ААШВ 3Ч120, довжина 0,90 км
Понижуючий трансформатор першої секції шин ТМ-630/6/0, 4
Другий живильний фідер підстанції виконаний кабель 6 кВ марки АСБ 3Ч70, довжина 0,70 км

Понижуючий трансформатор другої секції шин ТМ-320/6/0, 4
План розташування технологічного обладнання згідно додатка «А»
Характеристика електроприймачів згідно додатку «Б»
Опір короткого замикання на шинах 6 кВ живильної підстанції 0,5 Ом
Сторонні низьковольтні споживачі підстанції депо:
- Пост електричної централізації на 120 стрілок, заявлена потужність
Р = 72,4 кВт, cos φ = 0,85;
- Станція перекачування мазуту, заявлена потужність Р = 50,0 кВт, cos φ = 0,85.
2 Спецрозділи
Застосування аутсорсингу при електропостачанні нетягових споживачів
3Техніко-економічні розрахунки
Техніко-економічне обгрунтування поновлення пристроїв електропостачання

Консультант Саннікова Л. У

4 Безпека і екологічність рішень проекту (роботи)
4.1 Охорона праці
Розробка технологічної карти по забезпеченню безпечного виконання робіт при комплексній перевірці стану, ремонту і випробування комплектної трансформаторної підстанції (КТП) 6 кВ
Консультант Воробйов Є.Б.
4.2 Охорона навколишнього середовища.
Загальна характеристика впливу на навколишнє середовище системи електропостачання підприємства

Консультант Соколова Г. М.

Керівник проекту Ожиганов Н.В.
"10" лютого 2007

Реферат
Дипломний проект містить 106 сторінок пояснювальної записки, 10 рисунків, 11 таблиць, 17 використаних джерел.
Тема проекту "Електропостачання залізничного підприємства
Об'єкт дослідження - електропостачання залізничного підприємства - локомотивного депо на станції «Отрожка».
Мета роботи - проведення розрахунків параметрів електропостачання локомотивного депо «Отрожка».
У процесі роботи виконано розрахунок параметрів системи електропостачання локомотивного депо «Отрожка». Розглянуто заходи з охорони праці, проведена оцінка впливу підприємства на навколишнє середовище і вказані способи зниження цих впливів.
У результаті роботи визначено характер та потужності навантажень локомотивного депо «Отрожка», виконаний електричний розрахунок живильної мережі і струмів аварійних режимів. На основі аналізу зроблено вибір провідників, основного обладнання для електропостачання локомотивного депо «Отрожка» та заходів щодо захисту електрообладнання від надструмів і перенапруг.
Розрахунковий економічний ефект: На підставі кошторису витрат визначена собівартість реконструкції електропостачання локомотивного депо «Отрожка», яка становить .... Витрати на експлуатацію електрообладнання депо становлять .... тис. руб.

Зміст
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ....
1 Реконструкція електропостачання залізничного підприємства ... ............................................ .................................................. .......
1.1Сістематізація і розрахунок електричних навантажень ... ... ... ... ... ... ... ...
1.2Расчет електричної мережі та вибір обладнання ... ... ... ... ... ... ... ...
1.3Расчет надструмів і вибір захисної апаратури ... ... ... ... ... ... ... ...
2Прімененіе аутсорсингу при електропостачанні нетягових споживачів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .......
3 Техніко-економічне обгрунтування поновлення пристроїв електропостачання ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
4 Безпека і екологічність рішень проекту ... ... ... ... ... ... ... ... ..
4.1Охрана праці ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
4.1.1 Загальна характеристика і аналіз потенційних небезпек при роботах по реконструкції системи електропостачання локомотивного депо ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
4.1.2 Організаційні та технічні заходи щодо забезпечення безпеки робіт ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
4.1.3 Технологічна карта по забезпеченню безпечного виконання робіт при комплексній перевірці стану, ремонту і випробування комплектної трансформаторної підстанції (КТП) 6 кВ ... ... ... ... ... ... ....
4.2 Охорона навколишнього середовища ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..
Список використаних джерел ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
Додаток А ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ....
Додаток Б ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..

Введення
Система електропостачання промислового підприємства повинна забезпечувати споживачів необхідною кількістю електроенергії при допустимих межах показників якості за графіком споживання відповідним планом випуску продукції. Нормальний режим електропостачання повинен відповідати умовам тривалої роботи при мінімальних втратах електроенергії.
Стаціонарна електроенергетика залізничного транспорту є великим споживачем електроенергії. Найбільш великими споживачами на залізничних вузлах звичайно є різні депо з ремонту локомотивів і рухомого складу.
Електроенергетика локомотивних депо є найважливішим елементом підйому продуктивності праці і поліпшення його санітарно-гігієнічних і естетичних умов. На сучасному етапі технічного розвитку депо істотно розширилася сфера застосування електроенергії. Вона використовується у всіх технологічних процесах та сприяє комплексної механізації і автоматизації робіт з ремонту та експлуатації локомотивів.
Поліпшення використання електроенергії можливо тільки в сукупності із здійсненням заходів щодо оптимізації технологічного процесу, удосконаленню режиму експлуатації електроприймачів (ЕП) і впровадженню більш економічного обладнання. У зв'язку з необхідністю підвищення продуктивності праці в деповському господарстві впроваджуються конвеєрні лінії, нові пристрої і технологічні процеси, збільшується встановлена потужність електроприймачів, і підвищується електроозброєність праці / 1 /.
У результаті робіт, проведених безпосередньо у виробничих умовах багатьох депо різних доріг, була отримана універсальна енергетична характеристика, що відображає залежність питомої витрати електроенергії на ремонт умовного локомотива по енергоємності від річної продуктивності депо в цілому. Зміна навантаження депо істотно впливає на питома витрата електроенергії. Експлуатаційні характеристики окремих цехів та відділень (дрібних цехів) локомотивного депо істотно відрізняються. Поряд із сучасним обладнанням вельми велика частка морально і фізично застарілого.
За останнє десятиліття створено нові конструкції та види електротехнічного устаткування силових і вимірювальних трансформаторів, реакторів, комутаційних апаратів, пристроїв захисту від перенапруг. Правильне проектування системи електропостачання депо, раціональне розміщення підстанцій в центрі електричних навантажень і рівномірний розподіл електричних навантажень, зменшить втрати електроенергії, підвищить рівень надійності електропостачання, призведе до зменшення приведених витрат і зниження питомих норм витрат електроенергії.
Разом з тим, в умовах ринкових відносин стає все більш актуальною проблема вдосконалення експлуатації системи електропостачання нетягових споживачів залізничного транспорту. Все більше число підприємств використовують систему аутсорсингу дозволяє підвищити продуктивність праці і звільнити залізничні підрозділи від виконання непрофільних функцій.
Метою проекту є проведення розрахунків для реконструкції системи електропостачання при модернізації технологічного обладнання локомотивного депо знаходиться на Ліскинське відділенні Південно-Східної залізниці.
Метою спеціального питання є проблема вдосконалення обслуговування нетягових споживачів шляхом застосування системи аутсорсингу.

1 Реконструкція електропостачання залізничного підприємства
1.1 Систематизація та розрахунок електричних навантажень депо
У зв'язку з установкою нового обладнання і зростанням електроспоживання в даному локомотивному депо необхідно провести реконструкцію системи електропостачання. При цьому ставляться наступні завдання:
- Забезпечити електроенергією заданого якості все електроприймачі;
- Створити надійну і гнучку систему електропостачання;
- Забезпечити виконання вимог нових нормативів з електробезпеки;
- Максимально зберегти існуюче електрообладнання придатне для подальшої експлуатації;
- Дотримати вимоги щодо екології та утилізації демонтується обладнання.
Проектоване локомотивне депо має наступні характеристики.
Рік пуску в експлуатацію - 1870 р., розрядність депо - позакласне.
Основні виробничі ділянки розташовані біля головного корпусу має три залізничні колії. Площа території депо 58600 м ^2, в тому числі забудована - 41170 м ^2.
Загальна корисна довжина шляхів - 4260 м ^2, з них 2924 м ² - на тяговій території та 1336 м ² - у будівлях депо.
Електрифіковано - 1274 м колії.
Загальна корисна площа цехів - 16142,6 м ^2, в тому числі:
- Стойловой частини - 6728,4 м ²
- Майстерень і підсобних цехів - 5549,4 м ²
- Службово-побутових приміщень - 3864,8 м ²
У депо є:
- Цех для капітального ремонту КР-1 і поточного ремонту ТР-3 електропоїздів з прилеглими допоміжними цехами та відділеннями;
- Цех поточного ремонту ТР-2, ТР-1 і ТО-3 дизель - поїздів;
- Пункт технічного обслуговування електропоїздів відкритого типу без оглядової канави на одне стійло (п'ять секцій);
- Пункт технічного обслуговування дизель - поїздів відкритого типу, поєднаний з екіпіровкою на одне стійло (чотири секції)
- Пункт обмивки електропоїздів та дизель - поїздів відкритого типу.
Є також екіпірувальні та інші пристрої, в тому числі:
- База запасу палива;
- Склад сирого піску на 1000 м ³ з пескосушілкой;
- Пункт екіпіровки тепловозів типу ЧМЕ-3 і колійної техніки
Електропоїзди працюють на полігонах Мічурінськ - Воронеж - Росош, протяжністю 440 км; Валуйки - Воронеж, протяжністю 260 км, Воронеж - Поворино, протяжністю 320 км.
Застосування вібродіагностичного комплексу «Вектор - 2000» дозволяє своєчасно оцінювати технічний стан підшипників кочення, зубчастих передач, тягових двигунів моторних вагонів електропоїздів та знизити кількість випадків несправності мотор-вагонного рухомого складу (МВПС) в експлуатації.
Відновлюються зношені і виготовляються нові вузли і деталі МВПС. Всього відновлюється 21 найменувань вузлів і деталей, виготовляється 65 найменувань виробів з капрону і гуми, щомісячно відновлюється 150 - 200 банок акумуляторних батарей ПК - 55.
Режим роботи основних цехів депо - однозмінний. Для окремих ділянок, зайнятих підготовкою локомотивів в рейс застосовується тризмінний графік роботи. Для вирішення поставлених завдань депо має висококваліфіковані кадри.
Електроживлення цехів і установок здійснюється кабельними лініями (КЛ), що відходять від деповський трансформаторної понижувальної підстанції (ТП-Депо). В основному термін експлуатації КЛ депо становить більше 15 ... 20 років, в результаті чого спостерігається частий вихід КЛ з роботи. Система електропостачання локомотивного депо склалася за попередні роки, постійно зазнаючи зміни у зовнішній і внутрішній розводці, причиною яких найчастіше були як нові виробничі завдання, так і поточні виробничі обставини (пориви, аварії та ін.)

Зношеність всій електропостачальної мережі та обладнання депо зумовила поступову заміну раніше прокладених кабелів підземної або внутрішньої прокладки в зовнішньому виконанні. Зміни, що вносяться до прокладку кабелів і розводку по приміщеннях, часто не відображаються в документації і створять у майбутньому безліч труднощів при організації внутрішньоцехового обліку споживання електроенергії.
Локомотивне депо по надійності електропостачання відноситься до споживачів третьої категорії. Разом з тим від низьковольтного розподільного пристрою з напругою 0,4 кВ ТП-Депо прокладена кабельна лінія резервного живлення поста електричної централізації (ЕЦ), споживача першої категорії.
Необхідність посилення системи електропостачання викликана установкою нових додаткових потужних навантажень: другого колісно-токарного верстата з потужністю р _Н = 80 кВт (ЕП № 62) і стенду випробування дизельних двигунів з потужністю р _Н = 190 кВт (ЕП № 136).
Всього в депо встановлено 173 одиниці стаціонарного обладнання. У приміщеннях адміністрації та побутових приміщеннях, розташованих на другому та третьому поверхах, над пантографним відділенням, застосовується 35 одиниць офісного обладнання, 12 кондиціонерів, а також 20 одиниць побутової техніки. Встановлена паспортна потужність обладнання депо становить 1720,4 кВт, у тому числі:
- Технологічне обладнання, Р _Σ = 534,1 кВт, або 31,0%;
- Випробувальні стенди, Р _Σ = 277,3 кВт, або 16,1%;
- Компресори, насоси, Р _Σ = 126,9 кВт, або 7,4%;
- Вентилятори, кондиціонери, Р _Σ = 160,9 кВт, або 9,4%;
- Крани, маніпулятори, Р _Σ = 101,5 кВт, або 5,9%;
- Електродомкрати, Р _Σ = 237,5 кВт, або 13,8%;
- Зварювальне обладнання, Р _Σ = 110,0 кВт, або 6,4%;
- Освітлення загальне і місцеве, Р _Σ = 97,6 кВт, або 5,7%;
- Інше обладнання, Р _Σ = 74,6 кВт, або 4,3%.
Структура встановленої потужності всіх споживачів депо приведена на малюнку 1.1.
У зв'язку з великим обсягом виконуваних розрахунків завдання на проектування розділене на дві частини, тому розрахунок навантажень в дипломному проекті буде виконаний спільно зі студенткою Свиридової Оленою Іванівною. У даній проектованої частини депо встановлено 104 одиниці стаціонарного обладнання.
Вихідними параметрами для вирішення складних комплексно-технічних і економічних розрахунків, що виникають при проектуванні сучасних підприємств, є навантаження. Розрахунок навантажень необхідний для визначення місця розташування і потужності понижувальної підстанції та розподільчих шаф, правильного вибору потужності компенсуючих пристроїв, вибору перетину проводів та кабелів, шин, вибору та прийняття уставок релейного захисту, розрахунку втрат, відхилення і коливання напруги. Тому правильне визначення електричних навантажень є вирішальним чинником при проектуванні та експлуатації електричних мереж, електропостачання підприємств.

Розрахунок електричних навантажень виконується для вибору та перевірки струмоведучих елементів по пропускній здатності (нагрівання), розрахунку втрат і показників якості електроенергії, вибору захисної апаратури та пристроїв компенсації реактивної потужності. Розрахунок навантажень проводиться у характерних точках в міру наближення до джерела живлення. Оскільки формування навантажень залежить від випадкових факторів, при проектуванні використовується теорія ймовірностей із застосуванням методу впорядкованих діаграм (метод коефіцієнта максимуму).

\ S
Малюнок 1.1 - Структура встановленої потужності споживачів депо
Розрахунок силових електричних навантажень виробляється по всьому підприємству (депо) за характеристиками режиму роботи електроприймачів (ЕП). Розрахунок навантажень на освітлення депо буде виконаний студенткою Свиридової Оленою Іванівною.
Розрізняють три основні режими роботи електричних установок: тривалий, короткочасний і повторно-короткочасний. У тривалому режимі машини розраховані працювати без підвищення температури окремих частин вище допустимих меж (вентилятори, насоси, електропечі) / 2 /.
У тривалому режимі, але зі змінним навантаженням працюють різні обробні верстати, преси, молоти. При короткочасному режимі за період включення температура окремих частин не встигає досягти неприпустимих значень, а період зупинки достатній для охолодження. У цьому режимі працюють допоміжні механізми верстатів, різні заслінки і затвори.
При повторно-короткочасному режимі тривалість циклів роботи та вимикання не перевищує 10 хв. У цьому режимі працюють крани та зварювальні трансформатори, що створюють також значні пікові струми.
Для виконання проекту електропостачання депо необхідно визначити наступні значення електричних навантажень: середні навантаження за максимально завантажену зміну, максимальні короткочасні (пікові) навантаження, максимальні навантаження різної тривалості. В даний час прийнятий півгодинної розрахунковий максимум навантаження (Р _MAX = Р ₃₀₎ / 2 /.
У початковій стадії розрахунку паспортні номінальні потужності електроприймачів приводяться до встановленої потужності з урахуванням тривалості включення (ПВ,%) дорівнює одиниці і коефіцієнта потужності за формулою

, [1.1]
де р _Н - встановлена номінальна потужність електроприймача, кВт;
S _пасп - паспортна номінальна потужність електроприймача, кВ · А;
ПВ - тривалість включення характеризує час роботи електроустановки під навантаженням протягом години, відн. од.;
з os φ - коефіцієнт потужності, що визначає співвідношення активної і реактивної складових спожитої електроенергії (в деяких випадках зручніше користуватися tg j.
Встановлена потужність електроприймачів приймається рівною:
- Для електродвигунів тривалого режиму роботи, силових і електропічних трансформаторів, електроосвітлювальних і електроопалювальних приладів - паспортної потужності;
- Для електродвигунів повторно-короткочасного режиму роботи, зварювальних трансформаторів - паспортної потужності, приведеної до відносної тривалості включення.
Далі визначається сумарна середня навантаження електроприймачів, яка дає можливість оцінити нижню межу можливих значень розрахункового навантаження за максимально завантажену зміну характерних діб.
При визначенні електричних навантажень величини та коефіцієнти відносяться до одного електроприймачі позначаються малими, а до групи електроприймачів - прописними літерами / 2 /.
Середні активні Р _СМ і реактивні Q _СМ навантаження за максимально завантажену зміну необхідні для визначення розрахункового максимуму навантаження визначаються
Р _СМ = k _і · Р _Н; [1.2]
Q _СМ = Р _СМ · tg j, [1.3]
де k _і - коефіцієнт використання (визначається за довідниками);
tg j - коефіцієнт потужності, визначається за тригонометричним таблиць по заданому значенням з os φ або за формулою:
tg

. [1.4]
Коефіцієнтом використання називається відношення середньої активної потужності електроприймача (або групи), до її номінального значення.
На початку розрахунку проводиться систематизація електричних навантажень. Наводиться таблиця, в якій перераховані всі електроприймачі підприємства із зазначенням обраного режиму їх роботи (коефіцієнта використання і коефіцієнта потужності, тривалості включення, що відрізняється від 100%). Дані про режими роботи устаткування приймаються за відповідними довідників / 1 /.
Всі електроприймачі повторно - короткочасного режиму необхідно привести до ПВ = 100% або 1,00. Для кранів ПВ = 25%. Для зварювального устаткування ПВ = 65%, для металургійного обладнання ПВ = 40% / 3 /.
Для зварювальних трансформаторів і зварювальних машин, задається номінальна повна потужність в кВ · А, і для розрахунку її необхідно привести до активної за формулою [1.1].
Мостові крани і кран - балки повинні мати 3 двигуна (підйому, пересування моста, пересування візка (тельфера)). У разі якщо потужність електродвигуна не розбита, сумарну потужність слід розбити приблизно в пропорціях 0,45 - 0,45 - 0,1. Електроталі мають два двигуни (підйому, пересування візка), тому його потужність можна розбити в пропорції 0,7 - 0,3 / 2 /.
Наприклад, в електромашинним відділенні є мостовий кран вантажопідйомністю 5 т. (ЕП № 116) зі встановленою сумарної паспортної потужністю двигунів р _Н.П = 10,0 кВт. отже за формулою [1.1] його наведена потужність визначиться
р _Н = 10,0 · √ 0,25 = 5,0 кВт.
При наявності однофазних навантажень, до яких відносяться, печі опору і зварювальні трансформатори якщо розрахункова номінальна потужність однофазних електроприймачів більше 15% потужності трифазної групи електроприймачів, то еквівалентна трифазна потужність (Р _НЕ) визначається в залежності від кількості та схеми включення однофазних електроприймачів у трифазну мережу / 2 /.
У депо однофазними навантаженнями є освітлення і навантаження офісної техніки в адміністративних приміщеннях. Оскільки вони численні і рівномірно розподілені по фазах трифазної мережі їх можна враховувати як трифазні.
Перед розрахунком навантажень проведемо попереднє дослідження конфігурації електричної мережі і визначимо групи електроприймачів. По території депо навантаження розподілені в кожному цеху окремими групами, тому буде краща радіально - магістральна схема їх підключення від розподільних шаф. У зв'язку з цим будемо виконувати розрахунок окремо по кожному цеху, об'єднуючи дані розрахунків у таблиці для вибору трансформатора ТП і обладнання мережі зовнішнього електропостачання.
Зробимо розрахунок електричних навантажень депо за методом впорядкованих діаграм. За режимом роботи ділимо електроприймачі на дві групи:
- Електроприймачі зі змінним графіком навантаження (k _І <0.6);
- Електроприймачі з постійним графіком навантаження (k _І ≥ 0,6).
Визначимо середні навантаження за максимально завантажену зміну по групах електроприймачів одного режиму роботи і дані занесемо в таблицю 1.1. Усього по депо визначилося 14 груп електроприймачів. Потужні електроприймачі і мостові крани, створюють значні пікові навантаження, а також фідера загального освітлення підключаємо до розподільного пристрою (РУ) живильної підстанції окремими кабельними лініями.
Як приклад проведемо розрахунок для електроприймачів електромашинного і просочувальних відділень зі змінним графіком навантаження, що живляться від силового пункту СП-12.
У графу 2 таблиці 1.2 записуємо кількість електроприймачів одного режиму роботи (з однаковим k _І і з os φ). У даному прикладі в групі є два свердлильних верстата, n = 2.
У графу 3 записується сумарна встановлена потужність електроприймачів, для свердлильних верстатів р _Н = 6,4 кВт. Сумарна встановлена потужність всієї групи з 12 ЕП зі змінним графіком навантаження живляться від СП-12 складе SР _Н = 61,7 кВт.
У графу 4 і 5 записуються коефіцієнти використання та з os φ груп одного режиму роботи обраних за довідником / 1 /.
Визначимо коефіцієнти потужності з таблиці 1.1 і перетворимо їх у tg j за формулою [1.3] або з математичних таблиць. За формулою [1.2] визначимо середні навантаження по групах електроприймачів, наприклад, для свердлильних верстатів при tg φ = 1,15
Р _СМ = 0.20 · × 6,4 = 1,3 кВт; Q _РМ = 1,3 · 1.15 = 1,5 кВ · Ар.
Середні навантаження заносяться до граф 6 і 7 таблиці 1.1.
Для електроприймачів з постійним графіком навантаження розрахунок ведеться аналогічно як з змінним графіком до графи 6 таблиці 1.1., Але для них, а також для освітлювальних навантажень:
P _М = P _СМ; Q _М = Q _РМ
Розрахуємо підсумкову сходинку таблиці 1.1.
За результатами граф 6 і 3 визначається груповий коефіцієнт використання для електроприймачів із змінним графіком навантаження _К И за формулою
_К И = SР _СМ / SР _Н. [1.5]
Для групи СП-12:
До _І = 15,4 / 61,7 = 0.25.
Заключний розрахунок максимальних (пікових) навантажень необхідний для перевірки коливань напруги в мережі і вибору струмових захистів, вибору елементів мереж з економічної щільності струму, визначення втрат і відхилень напруги.
Для визначення максимальної розрахункової потужності з кривим, наведеними в довідниках необхідно визначити коефіцієнт максимуму До _М і ефективна кількість електроприймачів n _Е. Під n _Е розуміється таке число однакових по режиму електроприймачів однакової потужності, яке створює який же розрахунковий максимум, що і група різних електроприймачів / 2 /.
Точне визначення n _Е проводиться за формулою, шт

[1.6]
При великому числі різноманітних ЕП допускається застосовувати спрощені методи розрахунку. При визначенні ефективного числа електроприймачів зі змінним графіком навантаження необхідно доля характер електроприймачів у групі.
Якщо число електроприймачів у групі дорівнює чотирьом і більше, то ефективна кількість ЕП допускається приймати рівним фактичному за умови
m ≤ P _{Н. MAX} / P _{Н MIN} ≤ 3, [1.7]
де P _MAX - номінальна потужність максимального електроприймача, кВт;
P _MIN - номінальна потужність мінімального електроприймача, кВт.
При визначенні m виключаються дрібні електроприймачі з сумарною потужністю менше 5% / 2 /.
Якщо m> 3, то n _Е можна визначити за формулою

[1.8]
де ΣР _Н - сумарна потужність ЕП групи, кВт.
У групі СП-12 P _{Н. MAX} = 16,0 кВт, зварювальний перетворювач (ЕП № 138) і P _{Н MIN} = 3,0 кВт, прес (ЕП № 102), отже m = 5,3.
n _Е = 2 · 61,7 / 16,0 = 7,7 шт.
Отже, за кривими коефіцієнтів максимуму при коефіцієнті використання в групі _К И = 0,25 визначаємо, що До _М = 1,90.
Максимальна потужність навантажень групи Р _М визначиться, кВт
Р _М = Р _СМ · К _М. [1.9]
Для групи СП-12
Р _М = 15,4 · 1,90 = 29,3 кВт.
Реактивна потужність, необхідна для створення магнітного потоку електричних машин, змінюється в півгодинній максимум не так значно і визначається
- При n _Е ≤ 10, Q _М = 1,1 Q _СМ;
- При n _Е > 10, Q _М = Q _РМ
У даному прикладі у групи зі змінним графіком живиться від СП-12
Q _М = 1,1 · Q _СМ = 1.1 · 17,7 = 19,5 кВ · Ар.
Максимальні навантаження для електроприймачів тривалого режиму роботи приймаються рівними середнім навантаженням за максимально завантажену зміну / 2 /.
Результати розрахунку навантажень наведені в таблиці 1.1.
У випадку якщо число електроприймачів більше трьох, а n _Е менше чотирьох, то розрахунок максимального навантаження ведеться за коефіцієнтом завантаження k _З, який для електроприймачів: тривалого режиму роботи при k _З = 0,90 і cos φ = 0,90; приймаємо як
P _М = 0,90 · P _Н; Q _М = 0,75 · P _М;
- Повторно-короткочасного режиму роботи k _З = 0,75; cos j = 0,70; приймаємо
P _М = 0,75 · P _Н; Q _М = P _Н.
Наприклад, таким шляхом можна визначити максимальне навантаження для ЕП живляться від СП-9.
У цеху підйомного ремонту при підйомі кузова локомотива електродомкрати включаються по чотири одночасно, отже з можна вважати груповим приводом з наведеної потужністю P _{Н. MAX} = 15,0 кВт (ЕП № 77, ЕП № 78, ЕП № 85, ЕП № 86).
Мінімальним груповим ЕП можна вважати два приводи відкриття дверей з P _{Н MIN} = 2,2 кВт (ЕП № 76, ЕП № 84), отже m = 6,8. За формулою [1.8]
n _Е = 2 · 51,6 / 15,0 = 6,6, приймаємо n _Е = 6 шт.
Однак, оскільки для даної групи дуже малий _К И = 0,05 для ЕП зі змінним графіком навантаження
P _М = 0,75 · 51,6 = 38,7 кВт, Q _М = 38,7 кВ · Ар.
Для ЕП з постійним графіком навантаження
P _М = 0,9 · 9,0 = 8,1 кВт; Q _М = 0,75 · 8,1 = 6,1 кВ · Ар.
Підраховуємо підсумок за силовим навантаженням, складаючи підсумки відповідних граф для електроприймачів повторно-короткочасного і тривалого режимів (n, P _Н, P _СМ, Q _РМ, P _М, Q _М).
Реактивні навантаження ємнісного характеру враховуються зі знаком «мінус» / 2 /.
Для групи живиться від СП-12
ΣP _М = 29,3 + 39,0 = 68,3 кВт; ΣQ _М = 19,5 + 14,5 = 34,0 кВ · Ар.
Для вибору силової шафи живить групу, підрахуємо середню потужність S _СМ за максимально завантажену зміну, кВ · А
S _СМ =

. [1.10]
Для групи живиться від СП-12 без урахування компенсації реактивних навантажень
S _СМ =

63,2 кВ · А.
Вибір перерізу провідників живильної лінії підраховується за значенням півгодинної максимального навантаження
S _М =

75,2 кВ · А.
При напрузі живлення U _Н = 0,38 кВ визначимо максимальний струм живильної лінії, А
I _М =

. [1.11]
Для СП-12 максимальний струм визначиться
I _М =

= 114,0 А.
Результати розрахунку навантажень наведені в таблиці 1.1.
Для вибору потужності трансформаторів деповський понижувальної підстанції й живлять її кабельних високовольтних лінії необхідно провести розрахунок навантажень в масштабі всього депо. Для цього необхідно знову провести розрахунок середніх і максимальних навантажень однакового режиму роботи / 2 /. Узагальнені результати розрахунку всіх навантажень цехів та відділів наведені в таблиці 1.2.
При розрахунку електричних навантажень необхідно врахувати наступне:
- Електрообладнання з різко-змінним графіком навантаження і створюють великі пускові струми і зниження напруги виділяється з групи і має забезпечуватися електроживленням по окремих кабельних лініях безпосередньо від головного розподільного щита (ГРШ) підстанції;
- Електрообладнання, що включається для виробництва тимчасових і ремонтних робіт, а також резервне обладнання, не враховується при розрахунку навантажень / 2 /.
Окремими лініями від ГРШ отримують живлення щити управління загальної аварійного освітлення
Окремими кабельними лініями необхідно забезпечити електропостачання мостових кранів (ЕП № 51, ЕП № 53,), стенду для обкатування колісних пар (ЕП № 20), колісно токарних верстатів (ЕП № 45, ЕП № 62), генератора струмів високої частоти (ЕП № 56), компресорів (ЕП № 99 і № 108), стенду для випробування двигунів (ЕП № 136). В якості резервного устаткування можна врахувати один з компресорів, оскільки вони працюють поперемінно.
При великому числі різноманітних електроприймачів можна вдатися до спрощеного визначення максимальних навантажень за формулою [1.9]. За результатами таблиці 1.2 визначаємо, що в депо з змінним графіком навантаження працюють 149 одиниць обладнання з сумарною номінальною наведеної потужністю Р _Н = 832,2 кВт і середнім навантаженням за максимально навантажену зміну Р _СМ = 218,1 кВт. За формулою [1.5] визначимо груповий коефіцієнт використання
_К И = 218,1 / 832,2 = 0,26.
Визначаємо, що найбільш потужним ЕП зі змінним графіком навантаження є Стенд для випробування двігателе1 дизель-поїздів (ЕП № 136) і за формулою [1.8] визначимо ефективна кількість електроприймачів, шт
n _Е = 2 · 832,2 / 190,0 = 8,8 шт.
По кривим в довіднику / 3 / знаходимо величину коефіцієнта максимуму активної потужності Км в залежності від величини групового Кі та ефективного числа групи n _Е По кривим визначаємо, для цих умов коефіцієнт максимуму дорівнює: К _М = ^1,85..
При наявності в депо електроприймачів зі змінними і з постійними графіками навантажень, розрахункова потужність навантаження визначається, в цьому випадку, окремо для кожної групи, а сумарна розрахункове навантаження по живильної підстанції в цілому, як сума максимальних навантажень. За формулою [1.10] визначаємо максимальну активну і реактивну потужність за найбільш завантажену зміну групи електроприймачів зі змінним графіком навантаження
Р _М = 1,85 · 218,1 = 403,4 кВт;
при n _Е <10
Q _М = 1,1 · 247,4 = 272,1 кВ · Ар.
Склавши навантаження всіх електроприймачів депо, за формулою [1.10] визначаємо повну потужність за максимально завантажену зміну
ΣР _СМ = 528,2 кВт; ΣQ _СМ = 547,9 кВ · Ар.
S _СМ =

761,0 кВ · А.
Далі необхідно доля, що від підстанції депо харчуються два сторонніх споживача, пост електричної централізації на 120 стрілок, і станція перекачування мазуту. З урахуванням їх заявленої потужності потужність навантажень живильної підстанції депо визначиться
ΣР _СМ = 650,6 кВт; ΣQ _СМ = 625,8 кВ · Ар; S _СМ = 895,8 кВ · А.
На підставі потужності за максимально завантажену зміну проводиться вибір компенсуючого пристрою, тип потужність понижуючих силових трансформаторів.
Визначаємо максимальну потужність навантажень підстанції депо
ΣР _М = 874,2 кВт; ΣQ _М = 640,5 кВ · Ар.
S _М =

1083,7 кВ · А.
Для вибору перетину провідників живильних тоководов за формулою [1.11] визначимо струм максимального навантаження депо для низьковольтної мережі живлення, і дані занесемо в таблицю 1.2
I _М =

= 1647,0 А.
1.2 Розрахунок електричної мережі та вибір обладнання
Підприємства великих залізничних вузлів мають різні категорії по надійності електропостачання. Для виконання умов з електропостачання першої категорії необхідно мати два незалежних джерела електропостачання. Згідно ПУЕ / 4 / як незалежних джерел електропостачання допускається вважати дві секції шин однієї підстанції при виконанні наступних умов:
- Кожна із секцій шин харчується від незалежних джерел;
- Секції або системи шин не пов'язані між собою або мають зв'язок, автоматично вимкнення при порушенні нормальної роботи на одній з секцій шин.
Джерелом живлення електричних навантажень залізничного вузла є центральна знижувальних підстанцій (ЦРП) знаходиться на балансі експлуатаційної відповідальності дистанції електропостачання. ЦРП отримує від енергосистеми електроенергію за двома повітряних лініях на напрузі 110 кВ. На цій підстанції встановлені два триобмоткових понижуючих трансформатора з розщепленими обмотками з вторинною напругою по 6 кВ. Трансформатори з двома вторинними обмотками на однакову напругу необхідні для зниження струму короткого замикання / 3 /. Обидві вторинні обмотки мають напругу випробування короткого замикання е _к = 10,5% / 5 /. Системи шин на напрузі 110 кВ і 6 кВ секціонованими. При цьому на напрузі 6 кВ секціонованими системи шин від кожної вторинної обмотки.
Від ЦРП електрична енергії на напрузі 6 кВ передається іншим підстанцій залізничного вузла і далі по кільцевій або радіальною схемою кільком залізничним знижувальних підстанцій серед яких є споживачі різних категорій надійності електропостачання. Навантаження першої категорії знаходяться на вокзалі, дистанції сигналізації та зв'язку (будинок зв'язку, пост електричної централізації) та ін
На ЦРП системи шин живляться від різних трансформаторів і незалежні один від одного. Для живлення електричних навантажень вузла від кожної системи шин до залізничних підстанцій прокладені кабельні та повітряні лінії з робочою напругою 6 кВ. Схема електропостачання підприємств залізничного вузла будується на основі наступних принципів.
Перший принцип полягає в максимальному наближенні джерел високої напруги до електроустановок споживачів. Завдяки цьому знижуються втрати електроенергії, за рахунок скорочення довжини низьковольтних магістральних струмопроводів зменшується витрата кольорових металів на прокладання кабелів і проводів,.
Другий принцип полягає у відмові від «холодного резерву». Число спеціальних резервних, нормально не працюють ліній і трансформаторів повинна бути зведена до мінімуму.
Третім принципом є глибоке секціонування всіх ланок системи електропостачання. На секційних апаратах рекомендується передбачати системи автоматичного включення резерву (АВР).
Четвертим принципом є вибір режиму роботи елементів системи електропостачання. Основним є режим роздільної роботи, оскільки при цьому істотно спрощується схема комутації мережі і зменшується струм короткого замикання. Завдяки роздільній роботі на більшості підстанцій можна встановити тільки роз'єднувач або вимикач навантаження.
Знижувальна підстанція, яка живить дане депо включена в кільцеву схему залізничного вузла і отримує живлення на напрузі 6 кВ за двома кабельних лініях.
Перший живильний фідер підстанції виконаний кабелем 6 кВ марки ААШВ 3Ч120, довжина 0,90 км. На першій секції шин встановлений понижуючий трансформатор типу ТМ-630/6/0, 4.
Другий живильний фідер підстанції виконаний кабелем 6 кВ марки АСБ 3Ч70, довжина 0,70 км. Понижуючий трансформатор другої секції шин типу ТМ-320/6/0, 4. Системи шин високого і низького напруги секціонованими.
Підстанції депо (ТП Депо) має такі сторонні низьковольтні споживачі: пост електричної централізації (ЕЦ) на 120 стрілок, заявлена потужність Р = 72,4 кВт, cos φ = 0,85 і станцію перекачування мазуту, заявлена потужність Р = 50,0 кВт , cos φ = 0,85.
Також від першої секції шин 6 кВ підстанції депо відходить кабельна лінія для живлення комплектної трансформаторної підстанції (КТП) дистанції колії.
У розподільчому пристрої високої напруги на існуючій ТП Депо встановлені комплектні камери типу КСВ 366. Надходять і відходять високовольтні фідери оснащені олійними вимикачами типу ВМГ-10 виробили нормативний ресурс. При реконструкції даної підстанції необхідно:
- Визначити необхідність збільшення потужності або заміни силових понижувальних трансформаторів;
- У високовольтних камерах замінити масляні вимикачі на вакуумні стаціонарного виконання;
- Оснастити розподільний пристрій низької напруги сучасними типами панелей з новою комутаційної і захисної апаратурою.
Трансформатори живильної підстанції вибирається за умовами навколишнього середовища. Номінальна потужність трансформатора повинна відповідати середньому навантаженні за максимально завантажену зміну. Для споживачів першої категорії навантаження трансформатора повинна бути не більше 70% від номінальної потужності, для другої категорії до 80%, третьої до 90% / 4 /.
При виборі числа і потужності силових трансформаторів для знижувальних підстанцій важливим критерієм є надійність електропостачання. Для скорочення складського резерву та можливості взаємозаміни слід прагнути вибирати не більше двох або трьох стандартних потужностей трансформаторів. Високовольтне й низьковольтне розподільні пристрої підстанції депо потребують реконструкції.
Знижуючі підстанції оснащується типовими шафами і комірках і на стороні вищої напруги 6 кВ для захисту силового трансформатора може мати запобіжник або вимикач навантаження, а на стороні нижчої напруги - щит, що складається з металевих шаф з автоматичними вимикачами (АВ, АВМ, АЕ) або блоками запобіжник - вимикач. Підстанція повинна мати канали для підведення і виведення кабелів і проводів.
Двотрансформаторних підстанції дозволяють реалізувати гнучку і надійну схему взаємного резервування і найбільш доцільні. Забезпечення потрібної потужності може бути досягнуто з урахуванням допустимого перевантаження трансформаторів на час післяаварійного режиму.
Проведемо порівняння варіантів вибору трансформаторів.
Сумарна розрахована потужність навантаження найбільш навантаженої зміни депо становить: S _СМ = 895,8 кВ · А. В даний час на ТП-Депо встановлені трансформатори з сумарною номінальною потужністю S _Н.Т = 950 кВ · А. отже, навантаження за максимально навантажену зміну для них становить 94,3%, що перевищує норму для споживачів третьої категорії. Також трансформатор типу ТМ-320/6/0, 4 знаходиться в експлуатації більше 40 років, виробив нормативний ресурс і за технічним станом потребує заміни. При реконструкції ТП Депо трансформатор типу ТМ-320/6/0, 4 може бути замінений на:
- Трансформатор типу ТМ-400/6/0, 4 потужністю 400 кВ · А;
- Трансформаторами типу ТМ-630/6/0, 4 потужністю 630 кВ · А.
У першому випадку розрахована навантаження споживачів за максимально завантажену зміну складе 87,0% від потужності трансформаторів типу ТМ-630/6/0, 4 і ТМ-400/6/0, 4 відповідає нормам для споживачів третьої категорії.
У другому випадку розрахована навантаження споживачів за максимально завантажену зміну складе 71,1% від потужності двох трансформаторів типу ТМ-630/6/0, 4. Оскільки серед навантажень від ТП Депо є споживач першої категорії (пост ЕЦ), а також у зв'язку з тим, що енергоозброєність депо і електроспоживання буде все більше зростати, приймаємо рішення про встановлення другого трансформатора типу ТМ-630/6/0, 4. Схема трансформаторної підстанції понижувальної харчування депо приведена на рисунку 1.2.
Знижувальна підстанція, яка живить навантаження депо розташована на відстані 0,1 км від основного корпусу депо. Харчування груп електроприймачів проводиться низьковольтними кабельними лініями. Існуюча низьковольтна кабельна мережа виробила нормативний термін експлуатації і потребує заміни.
Цехові мережі розподілу електроенергії повинні:
- Забезпечувати необхідну надійність електропостачання приймачів електроенергії залежно від їх категорії;
- Бути зручними і безпечними в експлуатації;
- Мати оптимальні техніко-економічні показники (мінімум приведених витрат);
- Мати конструктивне виконання, що забезпечує застосування індустріальних і швидкісних методів монтажу.
Необхідно визначити найбільш раціональну схему побудови низьковольтної мережі і вибрати місця для установки силових пунктів і розподільних щитів низької напруги. З цією метою необхідно визначити центри навантажень груп електроприймачів.
Для визначення місця встановлення розподільчих пристроїв високого або низької напруги на підприємстві (станції) виявляються зосереджені навантаження і визначаються центри тяжкості груп розподілених навантажень. Якщо навантаження зосереджені (цех, депо) то об'єкт може мати одне джерело живлення (знижувальних підстанцій), який найбільш доцільно розташовувати в центрі електричних навантажень.
При побудові мережі необхідно зіставити як матеріальні витрати на влаштування високовольтної або низьковольтної мережі, так і надійність електропостачання та задану якість електроенергії у споживачів. Низьковольтні кабельні (а особливо повітряні) лінії завдовжки понад 150 ... 200 м значно збільшують вхідний опір живильної мережі у споживачів. Це призводить до втрат електроенергії, зниження напруги в кінці лінії і зменшення надійності спрацьовування захистів від надструму / 3 /.
Намічаються місця підстанцій і виробляється розподіл навантажень між ними з урахуванням тяжіють до них розкиданих навантажень При визначенні центрів розподілу навантажень необхідно врахувати інформацію про місця скупчення навантажень, місця можливого розташування джерел живлення, наявність існуючих високовольтних ліній, обсягу та характеру навантажень. Можливі центри розподілу навантажень повинні бути максимально віддалені один від одного і наближені до найбільш великих електроприймачів.
При визначенні центрів навантажень низьковольтної мережі на схематичний генплан підприємства (цеху) наноситься картограма навантажень / 2 /. План підприємства необхідно помістити в прямокутну систему координат з осями Х і Y. При цьому кожен електроприймач (або розподільчий шафа) з навантаженням P _i, буде мати координати X _i, Y _i. При такому способі можна за аналогією з центром ваги матеріальних точок визначити центр електричних навантажень групи електроприймачів чи всього підприємства, координати якого (X _0, Y ₀₎ можуть визначитися за формулою

, [1.12]
де P _i - потужність електроприймача, кВт;
X _i, Y _i - координати електроприймача, м.
Далі центри навантажень груп ЕП визначаються за формулою [1.12] і в масштабі цеху, розбиваючи електроприймачі на групи, можна визначити координати можливих центрів груп і прийняти рішення про місця установки розподільних шаф. На підставі вибору місця розташування КТП і конфігурації найкоротшою мережі вибирається траса і схема прокладки кабелів. Підстанція і цехові силові шафи повинні бути наближені до колон і стін цеху як природним опор для вихідних і відповідних до них ділянок мережі.
Наприклад, за формулою [1.12] визначимо координати центру ваги групи з дев'яти ЕП, що живиться від розподільного шафи СП-11. Координати ЕП по осях Х і Y приймемо в метрах. Схема підприємства з координатами ЕП наведена на малюнку 1.3. Координати групи з чотирьох електродомкратов можна прийняти в геометричному центрі їх установки.

=
= 73,2 м.

=
= 36,8 м.
У деяких випадках біля певного центру навантажень виявляється рухоме обладнання, технологічний прохід і т.д. в такому разі силової пункт необхідно розташовувати на найближчому зручному ділянці площі депо. Для вибору місця розташування силової шафи харчування групи навантажень СП-11 виберемо точку з координатами Х _СП-11 = 73,0 м і Y _СП-11 = 37,0 м біля стіни будинку в приміщенні цеху підйомного ремонту. Центр навантажень виявляється віддалений від силового пункту СП-11 на 1,0 м. Подібним чином визначимо координати інших груп ЕП і розподільних шаф депо і дані занесемо в таблицю 1.3.
З огляду на розрахунки виконаними студенткою Свиридової Є.І. по максимальній потужності груп електроприймачів і визначимо координати центру ваги всіх навантажень депо, який опинився в точці з координатами:
Х _Д = 50,5 м і Y _Д = 37,5 м.
Для зменшення втрат електроенергії в низьковольтної мережі живить підстанція повинна бути максимально наближена до центру навантажень, однак для здешевлення проекту при реконструкції системи електропостачання збережемо існуючу підстанцію в окремому цегляному будову і розташовану на відстані 0,1 км від введення низьковольтних кабелів в приміщення депо з боку кернового відділення. Отже, місце розташування ТП Депо зміщений від центру навантажень депо на 138,0 м.
Таблиця 1.3 - Координати центру навантажень і місця встановлення силових пунктів груп електроприймачів, в метрах

Координати	СП-9	СП-10	СП-11	СП-12	СП-13	СП-14
Х _ЦН	13,8	45,5	73,2	88,0	17,4	49,7
Y _ЦН	31,5	32,4	36,8	26,4	19,0	16,5
Х _СП	16,0	38,0	73,0	94,6	15,2	52,0
Y _СП	17,5	17,5	37,0	31,2	16.5	17,5

Схема магістральної низьковольтної мережі наведена на малюнку 1.3.
Введення живильної мережі на ТП Депо виконаний на напрузі 6 кВ. Залежно від типу лінії і класу напруги перетин провідників живильної мережі вибирається у відповідність до ПУЕ / 4 / по допустимому тривалого струму і перевіряється за:
- Динамічному і термічному дії струмів короткого замикання;
- Допустимої економічної щільності струму за формулою

, [1.13]
де S _ПР - площа поперечного перерізу фазної жили провідника, мм ^2;
I _M - струм на годину максимуму, А;
J _ЕК - нормоване значення економічної щільності струму, А / мм ^2.
Поведемо вибір провідників високовольтних кабельних ліній живлячих ТП Депо. Максимальна потужність навантаження депо згідно даних розрахунку в таблиці 1.2 складає: S _М = 1083,7 кВ · А. Максимальний струм при напрузі мережі 0,4 кВ становить: I _M = 1647 А. за формулою [1.11] для живильної мережі з напругою 6 кВ - I _M = 104 А.
При однозмінній роботі підприємства і числі використання максимуму навантаження до 3000 год. в рік економічна щільність струму для високовольтних проводів з ізоляцією з поліетилену та алюмінієвими жилами становить:
J _ЕК = 1,6 А / мм ² / 4 /.
Отже, перетин дроту кабельної лінії живлення підприємства повинно бути:
S _КЛ ≥ 104,0 / 1,6 ≥ 65,0 мм ^2.
Перетин жил кабелю основного харчування марки ААШВ 3Ч120, трьохжильного алюмінієвого кабелю в алюмінієвій оболонці становить 120 мм ^2, а кабелю для резервного живлення марки ААБ 3Ч70, трьохжильного алюмінієвого кабелю у свинцевій оболонці і з паперовою ізоляцією - 70 мм ^2. Отже, існуючі високовольтні кабелі дозволяють виконати електропостачання ТП Депо у відповідність з діючими нормативами. При цьому по кабелю основного живлення є запас для транзиту електроенергії на КТП харчування дистанції колії.
Перерізу провідників високовольтної мережі і живлять групи низьковольтних електроприймачів, вибираємо за тривало - допустимому току / 4 / виходячи з умови
I _розр ≤ I _ДЛ. _ДОП., [1.14]
де I _розр - розрахунковий струм, А;
I _ДЛ. _ДОП - тривало - допустимий струм по нагріванню для провідника, А.

Малюнок 1.2 - Схема деповський понижувальної підстанції

Малюнок 1.3 - Схема деповський низьковольтної розподільчої мережі
Наприклад, у вимушених режимах електропостачання кабель марки ААБ 3Ч70 дозволяє пропускати тривало-допустимий струм до I _ДЛ. _ДОП = 175 А.
Низьковольтні мережі виконуються за системою TN-CS чотирижильним кабелями, прокладеними в коробах і кабельних каналах. При прокладці декількох кабелів в розрахунок вводяться коефіцієнти згідно ПУЕ / 4 /. Наприклад, для чотирижильним кабелів вводиться коефіцієнт 0,92 у порівнянні з тривало припустимим струмом для трижильним.
Наприклад, максимальний струм СП-11 становить I _М = 61 А. Отже, при прокладанні по приміщеннях цехів у повітрі на жолобах і по кабельній каналах можна вибрати кабель типу АВВГ 4Ч25 з алюмінієвими жилами і тривало припустимим струмом 69 А.
Дані по магістральній мережі живлення наведені в таблиці 1.4.
Таблиця 1.4 - Кабелі живильної низьковольтної мережі

Шлях живильної мережі	Струм групи ЕП, I _М, А	Тип кабелю	Перетин кабелю, мм ²	Допустимий струм кабелю, I _ДЛ. _ДОП, А
ТП - СП-9	98	АВВГ	3Ч50 + 1Ч25	101
ТП - СП 10	88	АВВГ	4Ч16	55
ТП - СП-11	61	АВВГ	4Ч25	69
ТП - СП-12	114	АВВГ	3Ч70 + 1Ч50	128
ТП - СП-13	61	АВВГ	4Ч25	69
ТП - СП-14	94	АВВГ	3Ч50 + 1Ч25	101

Розподільна низьковольтна мережа складається з приєднань окремих електроприймачів до силових пунктам (СП).
Вона виконується у вигляді електропроводок в пластмасових або тонкостінних водогазопровідних сталевих трубах ізольованими проводами одножильний або чотирижильним кабелями / 3 /.
Розрахункові струми для різних електроприймачів визначаються залежно від типу обладнання.
Для зварювальних трансформаторів

. [1.15]
Для електричних приймачів повторно - короткочасного режиму перетин живлячих проводів повинна обиратися за ПУЕ / 4 /. Якщо в результаті вибору перетин алюмінієвих проводів виходить S ≤ 10 мм ^2, то провід вибирають по номінальному струмі електроприймача, I _розр = I _пасп і до ПВ = 100% не наводиться, а якщо S ≥ 16 мм ² то розрахунковий струм визначається за формулою, А

. [1.16]
Цим враховується теплова інерція провідників великого перерізу.
Для приводів з асинхронними двигунами номінальний струм визначиться, А

[1.17]
Наприклад, для приводів колісно-токарних верстатів живляться окремими лініями прямо від шин 0,4 кВ КТП з р _Н = 80, 0 кВт I _Н = 160 А. Отже необхідно вибрати кабель з перетином фазних алюмінієвих жил 120 мм ² і нульовою жилою 70 мм2 має I _ДЛ. _ДОП 184 А. Для преса в електромашинним отделенііс р _Н = 3, 0 кВт I _Н = 6 А. Отже необхідно вибрати чотирижильний алюмінієвих провід марки АПРТО з перетином жив по 2,5 мм ² і має I _ДЛ. _ДОП = 19 А / 4 /.
Розрахунок і вибір силових розподільних шаф проводиться за середнім току груп електроприймачів / 3 /. Вибираються типові конструкції випускаються в даний час промисловістю.
Основними споживачами електричної енергії на підприємствах зазвичай є асинхронні електродвигуни та трансформатори. У деяких режимах вони споживають значну реактивну потужність. Для компенсації реактивної потужності можуть застосовуватися компенсуючі пристрої: батареї статичних конденсаторів, синхронні компенсатори, синхронні двигуни.
Конденсаторні батареї можуть використовуватися практично в будь-якому діапазоні потужностей. Перевагою конденсаторної установки є простота, невелика вартість, малі питомі власні втрати активної потужності, відсутність рухомих частин. До недоліків відносяться неможливість плавного регулювання реактивної потужності, пожежонебезпечність, наявність залишкового заряду.
Вибір потужності конденсаторних батарей здійснюють за розрахунками електричних навантажень підстанції і заданому вхідному tg φ _ВХ, за допомогою якого визначається вхідна потужність, компенсацію якої бере на себе енергетична система. З розрахунку електричних навантажень визначається середня активна потужність за найбільш завантажену зміну P _СМ і обчислюється реактивна потужність Q _К, кВ · А р яку необхідно компенсувати за формулою
Q _К = P _СМ × (tg φ - tg φ _вх). [1.18]
де tg φ - фактичне значення коефіцієнта потужності підприємства;
tg φ _вх = 0,33, нормоване значення коеффіцінта потужності.
Для вибору потужності конденсаторної батареї на ТП Депо Q _До визначаємо P _СМ з розрахунку навантажень (таблиця 1.2). На даному рівні розподілу електроенергії (цехова підстанція) у проекті tg φ _ВХ = 0.33.
Q _К = 650,6 × (615,8 / 650,6 - 0.33) = 401,1 кВ · А р.
Як компенсуючого пристрою в розподільчому пристрої низької напруги вибираємо найближчу за потужністю автоматичну низьковольтну конденсаторну установку типу УКЛН - 0.38 - 400 - 50 У3 / 3 /.
1.3 Розрахунок надструмів і вибір захисної апаратури
Основною причиною порушень нормального режиму роботи системи електропостачання є виникнення коротких замикань (КЗ) в мережі або в елементах електрообладнання внаслідок пошкодження ізоляції або неправильних дій обслуговуючого персоналу. Для зниження шкоди, обумовленого виходом з ладу електрообладнання при протіканні струмів КЗ, а також для швидкого відновлення нормального режиму роботи системи електропостачання необхідно правильно визначати струми КЗ і по них вибирати електрообладнання, захисну апаратуру і засоби обмеження надструмів.
При виникненні КЗ має місце збільшення струмів у фазах системи електропостачання або електроустановок в порівнянні з їх значенням в нормальному режимі роботи. У свою чергу, це викликає зниження напруги в системі, яке особливо велике поблизу місця КЗ.
У трифазної мережі розрізняють такі види КЗ: трифазні, двофазні, однофазні і подвійні замикання на землю.
Трифазні КЗ є симетричними, так як в цьому випадку всі фази перебувають в однакових умовах. Всі інші види КЗ є несиметричними, оскільки при кожному з них фази знаходяться не в однакових умовах і значення струмів і напруг в тій чи іншій мірі спотворюються.
Найбільш поширеним видом КЗ є однофазні КЗ в мережах з глухо-й ефективно заземленою нейтраллю. Значно рідше виникають подвійні замикання на землю, тобто одночасне замикання на землю різних фаз у різних точках мережі, що працює з ізольованою нейтраллю.
Розрахунковим видом КЗ для вибору або перевірки параметрів електрообладнання зазвичай вважають трифазне КЗ. Однак для вибору або перевірки уставок релейного захисту та автоматики потрібно визначення і несиметричних струмів КЗ / 3 /.
При перевірці електричних апаратів і жорстких провідників (разом з відносяться до них підтримують і опорними конструкціями) на електродинамічну стійкість розрахунковим видом є трифазне КЗ.
При перевірці гнучких провідників на електродинамічну стійкість (тяжінь, небезпечне зближення і схлестиваніе провідників) розрахунковим виглядом КЗ є двофазне КЗ.
При перевірці провідників і електричних апаратів на термічну стійкість розрахунковим видом в загальному випадку є трифазне КЗ.
При перевірці електричних апаратів на комутаційну здатність розрахунковим виглядом КЗ може бути трифазне або однофазне КЗ в залежності від того, при якому вигляді струм має найбільше значення.
Розрахунок струмів КЗ з урахуванням дійсних характеристик та дійсних режимів роботи всіх елементів системи електропостачання складний. Тому для вирішення більшості практичних завдань вводять допущення, які не дають суттєвих похибок:
- Не враховується зсув по фазі ЕРС різних джерел живлення, що входять у розрахункову схему;
- Трифазна мережа приймається симетричної;
- Не враховуються струми навантаження;
- Не враховуються ємності, а отже, і ємнісні струми в повітряному та кабельної мережах;
- Не враховується насичення магнітних систем, що дозволяє вважати постійними і не залежать від струму індуктивні опори всіх елементів короткозамкненою ланцюга;
- Не враховуються струми намагнічування трансформаторів / 3 /.
У залежності від призначення розрахунку струмів КЗ вибирають розрахункову схему мережі, визначають вид КЗ, місце розташування точок КЗ на схемі і опору елементів схеми заміщення. Вибір розрахункових схем різних електроустановок виробляють шляхом аналізу можливих схем цих електроустановок при різних режимах їх роботи, включаючи ремонтні і післяаварійні режими, за винятком схем при перемиканнях.
Для розрахунку струму КЗ на підставі схеми електропостачання підприємства наведена на рисунку 1.2 складається еквівалентна схема заміщення електропостачання депо. На малюнку 1.4 наведені розрахункова схема ланцюга КЗ (а), схема заміщення ланцюга КЗ-1 (б) і еквівалентні схеми заміщення ланцюга КЗ-12 (в) і КЗ-2 (г).

Малюнок 1.4 - Схеми для розрахунку надструму при КЗ
Для вибору параметрів і характеристик обладнання та уставок струмових захистів необхідно визначити струм КЗ в різних точках мережі.
Локомотивне депо отримує основне харчування за високовольтної кабельної лінії 6 кВ довжиною 0,9 км і виконаної кабелем марки ААШВ 3Ч120 з перетином алюмінієвих жив по 120 мм ^2.
Розрахунок струму КЗ зручніше вести в іменованих одиницях, тому що опір більшої частини елементів ланцюга власних потреб (шин, кабелів, перехідних опорів) задається в каталогах в Омах. Опори всіх елементів схеми заміщення приводяться до середнього номінального напрузі щаблі КЗ U _СН, яке на 5% більше номінального / 3 /.
Індуктивний опір системи визначається з попередніх розрахунків результуючих опорів всіх умовно об'єднаних джерел до шин підстанції, або ж обчислюється за потужність КЗ на шинах підстанції. Складаються відповідні складові, визначається результуючі опору ланцюга КЗ

. [1.19]
де r _å - Активне, x _å - Реактивне і z _å - Повне опору, Ом
Для спрощення розрахунку активні опору кола враховуються, якщо вони більш ніж на 10% впливають на кінцевий результат / 3 /. Наступним спрощенням є те, що повні опору кола КЗ складаються арифметично, а не геометрично. При цьому переважно активний опір повітряних і кабельних ліній арифметично складається з переважно індуктивним опором трансформаторів.
Діюче значення періодичної складової струму трифазного КЗ I _КЗ визначиться, кА

, [1.20]
де U _CH - середнє номінальне напруга, кВ;
Z _Σ - сумарний опір ланцюга КЗ, Ом.
Визначається ударний струм в ланцюзі i _У виникає через 10 мс після утворення КЗ, А

. [1.21]
Для електроустановок високої напруги ударний коефіцієнт з достатньою для практики точністю можна прийняти рівним К _У = 1,8, а для електроустановок низької напруги До _У = 1,2 / 3 /.
Для силового трансформатора повний опір визначиться, Ом

, [1.22]
де U _К - напруга досвіду КЗ трансформатора,%;
S _T - номінальна потужність трансформатора, кВ · А.
Погонное індуктивне і активну опору кабелів і повітряних ліній візьмемо в довідниках / 3 /. Сумарне повне опір живильної лінії складе, Ом
Z _WL = z ₀ · l. [1.23]
Для визначення опору ланцюга КЗ на іншій ступені напруги необхідно перерахувати отримані величини за формулою
Z _ПН = Z _ВН / До _ТР ² [1.24]
де КТР - коефіцієнт трансформації. Струм двофазного КЗ визначиться, А:
I _КЗ ⁽²⁾ = I _КЗ · 0,867. [1.25]
Кожне приєднання має бути забезпечено комутаційної і захисної апаратурою. Апарати захисту слід встановлювати, як правило, у місцях мережі, де переріз провідника зменшується (у напрямку до місця споживання електроенергії) або де це необхідно для забезпечення чутливості та селективності захисту. Апарати захисту повинні встановлюватися безпосередньо в місцях приєднання захищаються провідників до живильної лінії / 4 /.
У силовий трансформатор до шин живильної мережі підключений за допомогою комутаційного апарату. Для цієї мети можна застосувати високовольтний вимикач, яким у мережі до 20 кВ можна відключати струм намагнічування (холостого ходу) трансформаторів потужністю до 630 кВ · А / 4 /.
Трансформатори малої і середньої потужності на стороні високої напруги (ВН) як правило, від надструмів захищаються високовольтними запобіжниками, які вибираються за конструктивного виконання, номінальній напрузі і струму, граничного відключається струму і потужності, роду установки і в деяких випадках умовою селективності.
Запобіжники високовольтні струмообмежуючі ПКТ і ПКН призначені для захисту силових трансформаторів, повітряних і кабельних ліній, трансформаторів напруги в електроустановках до 35 кВ від струмів перевантажень і коротких замикань.
Комутаційні здібності запобіжників сумірні з вимикачами такого ж класу напруги.
При виключенні струмів великої кратності до номінального запобіжник працює з струмообмежуючими властивостями. Захисна характеристика запобіжника визначає залежність часу відключення від величини надструму захищається ланцюга.
Час термічної стійкості масляних трансформаторів залежить від напруги випробування короткого замикання е _К,%.
При протіканні надструму цей час t _ДОП., С, приблизно можна оцінити за наступною формулою

, [1.26]
гдекоеффіціент кратності струму КЗ до номінального струму трансформатора.
При КЗ на шинах вторинної обмотки К = 100 / е _К,.
Умовою захисту трансформатора є
t _ПЛ <t _ДОП, [1.27]
де t _ПЛ - час згоряння плавкої вставки запобіжника, с.
Криві час-струмових характеристик запобіжників наведені на малюнку 1.5.

Малюнок 1.5 - Час-струмові характеристики високовольтних запобіжників ПК (на кривих позначені номінальні струми плавких вставок)
Номінальний струм плавкої вставки запобіжника на стороні ВН трансформатора вибирається з наступних умов:
- Для трансформаторів потужністю до 160 кВ · А, I _{Н ВСТ} = 2 (3) × I _{Н ТР;}
- Для трансформаторів потужністю до 630 кВ · А, I _{Н ВСТ} = 1,5 (2) × I _{Н ТР.}
При цьому необхідно врахувати короткочасні пускові струми обладнання і струм намагнічування при включенні трансформатора без навантаження. Наприклад, опір ланцюга КЗ на шинах 6 кВ КТП (точка К-1) складається з опори живильної системи, якою є центральна розподільна підстанція (Х _З = 0,50 Ом), опору повітряної та кабельної ліній. Погонное опір високовольтної лінії основного живлення ТП Депо виконаної кабелем марки ААШВ 3Ч120 z _WK = 0.26 Ом / км / 3 /; за формулою [1.24] визначимо опір кабельної лінії
Z _WK = 0.26 · 0.9 = 0.23 Ом.
Сумарний опір ланцюга КЗ до точки К-1 визначиться
Z _КЗ-1 = 0,50 + 0,23 = 0,73 Ом.
Струм трифазного КЗ в точці К-1 за формулою [1.21] визначиться

= 5,00 кА = 5000 А.
У максимумі системи енергопостачання обидва трансформатора "ТП-Депо" включені паралельно і працюють на збірні шини з напругою 0,4 кВ.
Опір одного трансформатора "ТП-Депо" типу ТМЗ-630/6/0.4 визначиться за формулою [1.22] (при U _К = 4,5%): на стороні напруги 0,4 кВ

= 0,0114 Ом;
- На стороні напруги 6,3 кВ

= 2,84 Ом.
Сумарний опір ланцюга КЗ при напрузі 6,3 кВ до точки К-2 визначиться:
- В мінімумі системи
Z _{КЗ.2 МАХ} = 0,73 + 2,84 = 3,57 Ом.
- У максимумі системи
Z _{КЗ.2 МАХ} = 0,73 + 2,84 / 2 = 2,15 Ом.
Струм трифазного КЗ за формулою 1.21 визначиться:
- В мінімумі системи

= 1,02 кА = 1020 А;
- У максимумі системи

= 1,69 кА = 1690 А.
Струм двофазного КЗ в мінімумі системи визначиться
I _{КЗ-2 MIN} ⁽²⁾ = 1,020 · 0,867 = 0,884 кА.
При розрахунку надструму в низьковольтної мережі опір високовольтної живильної мережі не враховується. Отже, опір ланцюга КЗ в максимумі і мінімумі системи енергопостачання для точки К-2 при напрузі 0,4 кВ визначиться опором трансформатора типу ТМ-630/6/0, 4 току трифазного КЗ і складе
Z _{КЗ-2 М IN} = 0,0114 Ом;
Z _{КЗ-2 МАХ} = 0,0114 / 2 = 0,0057 Ом.
Струм трифазного КЗ в точці К-2 за формулою [1.21] визначиться:
- В мінімумі системи, I _КЗ-2 = 20,30 кА = 20300 А;
- У максимумі системи, I _КЗ-2 = 40,56 кА = 40560 А.
За величиною надструму в максимумі енергосистеми проводиться вибір комутаційної апаратури на здатність, що відключає.
За величиною надструму двофазного КЗ в мінімумі системи перевіряємо селективність спрацьовування струмових захистів.
Оскільки за паспортними даними номінальний струм ТМЗ-630 / 6 на стороні 6 кВ дорівнює I _{Н ТР} = 60,5 А, його захист виконаємо запобіжниками типу ПК з плавкою вставкою на струм 100 А.
По кривим час-струмових характеристик запобіжників (рисунок 1.5) визначаємо, що плавка вставка I _{Н ВСТ} = 100 А при струмі двофазного КЗ в мінімумі системи рівному 884 А згоряє за час t _ПЛ = 1,0 с.
Оскільки К = 884/60, 5 = 14,60 за формулою [1.26] час термічної стійкості ТМЗ-630 / 6 визначиться
t _ДОП = 900/14, 7 ² = 4,2 с.
Оскільки, t _ПЛ = 1,0 <t _ДОП, отже, захист трансформатора високовольтними запобіжниками типу ПК з плавкою вставкою на 100 А забезпечується.
За паспортними даними / 3 / номінальний струм трансформатора ТМЗ-400 / 6 при напрузі 0,4 кВ становить I _Н = 945 А.
Опір трансформатора струму однофазного КЗ залежить від схеми з'єднання обмоток і для трансформатора типу ТМ-630/6/0, 4 зі схемою Y / Y _H складе Z _{КЗ ОД} = 0,043 Ом, а зі схемою D / Y _H складе Z _{КЗ ОД} = 0,014 Ом.
Струм однофазного КЗ складе:
- Для трансформатора типу ТМ-630/6/0, 4 зі схемою Y / Y _H I _КЗ-ОД = 5,1 кА;
- Зі схемою D / Y _H I _КЗ-ОД = 15,7 кА.
Струмовий захист трансформатора на стороні вторинної обмотки можна виконати:
- Низьковольтними автоматичними вимикачами з номінальним струмом 1000 А / 3 /.
Запобіжниками типу ПР-2 у виконанні - 2 (довгі запобіжники) з номінальним струмом патрона і запобіжника на 1,0 кА мають граничний відключається струм до 20 кА і не володіють достатнім запасом надійності при трифазному КЗ.
Отже струмовий захист низьковольтної відмотування трансформатора типу ТМ-630/6/0, 4 необхідно виконати автоматичним вимикачем (автоматом) з номінальним струмом на 1000 А / 3 /. Як правило автомати встановлюються на вводі силових трансформаторів оснащуються електромагнітними расцепителями зі струмом спрацьовування 10 I _Н .
Необхідно вибрати трансформатор зі схемою з'єднання обмоток D / Y _H оскільки струм однофазного КЗ в цьому випадку становить I _КЗ-ОД = 15,7 кА і достатній для захисту трансформатора в режимі однофазного і трифазного КЗ на шинах 380/220 В.

2 Застосування аутсорсингу при електропостачанні нетягових споживачів.
Нові умови господарювання, завдання економічного зростання в країні вимагають пошуку нових шляхів підвищення ефективності роботи, що відповідають вимогам ринкової економіки. Одним із пріоритетних напрямків для підвищення ефективності роботи залізниць є аутсорсинг, завдяки якому з'являється можливість значно підвищити продуктивність бізнесу ВАТ «РЖД», оптимізувати діяльність компанії.
Існує багато визначень терміну аутсорсинг. Найбільш повно це поняття відображає таке формулювання: аутсорсинг - оптимізація діяльності підприємства за рахунок концентрації зусиль на основному бізнесі та передача непрофільних робіт зовнішнім спеціалізованим організаціям (аутсорсерам) на договірній основі.
До основних причин використання аутсорсингу відносять бажання зосередиться на основних видах діяльності, необхідності підвищення якості обслуговування, потреба в економії витрат, вирішення стратегічних завдань.
Негативним фактором при переході на аутсорсинг є втрата контролю над власними ресурсами, відриві керівництва від переданої на аутсорсинг частині діяльності Інша проблема при переході на аутсорсинг - ризик невиконання аутсорсером своїх зобов'язань. Для мінімізації цього ризику необхідно складання «Угоди про рівень обслуговування».
Рішення про застосування аутсорсингу в основному приймається на підставі єдиного параметра - економія витрат. Однак аутсорсинг не завжди може бути дешевше використання внутрішніх резервів, тому що при його застосуванні підвищується якість виконання робіт, а отже, і їх ціна.
На залізничному транспорті в силу його специфіки та умов передачі робіт стороннім організаціям під аутсорсингом розуміється спосіб оптимізації діяльності, філій за рахунок концентрації зусиль на основних видах діяльності та передачі окремих видів робіт спеціалізованим організаціям (аутсорсерам) на договірній основі з відповідним скороченням персоналу філії.
Для визначення взаємовідносин ВАТ «РЖД» з постачальниками послуг в даний час в компанії розроблені і затверджені Положення про використання аутсорсингу філіями ВАТ «РЖД», Перелік робіт, які можуть бути передані філіями ВАТ «РЖД» на аутсорсинг, Методика розрахунку економічної ефективності від використання аутсорсингу у ВАТ «РЖД».
Основними умовами, які доцільно дотримуватися при залученні аутсорсера, є проведення конкурсних процедур, забезпечення економічної ефективності передачі робіт на аутсорсинг, забезпечення економічної безпеки та збереження якості виконуваних робіт. Порядок прийняття рішення про застосування аутсорсингу складається з декількох етапів.
На початковому етапі проводиться оцінка власних можливостей: аналізуються ресурси, їх технічний стан, кваліфікація персоналу, задіяного у виконанні робіт, які передбачається передати на аутсорсинг; оцінюються якість і собівартість робіт при виконанні їх власними силами; визначаються потреби в додаткових капіталовкладень, необхідних для підвищення ефективності та якості виконання робіт власними силами. За умови, якщо вдається скоротити витрати і забезпечити конкурентоспроможну ціну робіт, то передача їх на аутсорсинг недоцільна.
Далі аналізуються можливості аутсорсерів.
Потім готуються пропозиції про застосування аутсорсингу у вигляді пояснювальної записки, в якій аргументується необхідність залучення аутсорсера для виконання робіт із зазначенням причин недоцільності виконання їх власними силами, і розглядаються два варіанти - з залученням аутсорсера і без його залучення. Ефективність застосування аутсорсингу визначається на підставі Методики розрахунку економічної ефективності від використання аутсорсингу в ВАТ «РЖД».
Пояснювальна записка узгоджується усіма причетними підрозділами філії. Підготовлений проект рішення про застосування аутсорсингу узгоджується з причетними підрозділами в апараті управління компанії. Після цього здійснюється коректування бюджетів. Для вибору аутсорсера - виконавця робіт проводиться конкурс, а потім укладається відповідний договір.
За укладеними договорами при передачі робіт на аутсорсинг ведеться постійний контроль з аналізом обгрунтованості цін, обсягів, якості і термінів виконуваних аутсорсером робіт / 11 /.
Економічний ефект від застосування аутсорсингу для певних робіт забезпечується, якщо витрати ВАТ «РЖД» при передачі робіт на аутсорсинг, тобто витрати на оплату робіт, виконуваних аутсорсером, менше витрат ВАТ «РЖД» на виконання робіт власними силами:

[2.1]
Де Саут - вартість робіт при виконанні їх сторонньою організацією (аутсорсером);
Зперс - витрати ВАТ «РЖД», пов'язані зі звільненням, прийомом працівників, що виконують роботи, що передаються на аутсорсинг;
Зсобст - витрати компанії при виконанні робіт власними силами;
Е - величина мінімального економічного ефекту від застосування аутсорсинга.
Доцільно, щоб ефект від застосування аутсорсинга дорівнював 10 - 20%
Остаточно конкретні види діяльності, які будуть переведені на аутсорсинг, будуть визначені рішеннями підсумкового правління компанії. Серед них - ремонт та обслуговування радіостанцій, антенно-щоглового господарства, ремонт і сервісне обслуговування оргтехніки. У департаменті вагонного господарства це можуть бути діяльність по промивці й підготовці вагонів до навантаження, дезінфекція вагонів, обслуговування діагностичних пристроїв, постачання окремих комплектуючих. У пасажирських перевезеннях це перш за все екіпірування та постачання вагонів, підготовка постільної білизни, харчування в поїздах, прибирання вокзалів та вагонів.
У перспективі всі великі обсяги ремонтних робіт з інфраструктури і рухомого складу будуть передаватися на конкурсній основі незалежним ремонтним підприємствам. Конкурсна основа - в цьому і є весь сенс.
Вже сьогодні фактично вся система утримання телекомунікацій компанії є сферою аутсорсингових послуг, які виконує «Транстелеком». Крім того, аутсорсингові компанії працюють практично у всіх філіях РЖД.
Аутсорсинг є ефективним в тому випадку, якщо можна передати функції по допоміжних видів діяльності, заплативши за це той же обсяг коштів у розмірі не більше фонду оплати праці, який сьогодні витрачаємо ми самі на штатних працівників. При цьому ефект ми маємо отримати за рахунок відсутності витрат на соціальне забезпечення, на обладнання, на заходи з охорони праці і т.д. Все це вже переходить на відповідальність аутсорсингових компаній. А вони, оскільки зацікавлені в отриманні прибутку, впроваджують кращі форми організації праці / 12 /.
Особливий інтерес представляє введення аутсорсингу в електропостачання нетягових споживачів. Об'єкти господарства електропостачання залізничної автоматики й нетягових споживачів є на кожній станції і кожному перегоні. Протяжність ліній електропостачання пристроїв СЦБ складає більше чотирьох тисяч кілометрів, ліній напівавтоматичного блокування близько двох тисяч кілометрів / 8 /.
Мережевим районам дистанцій електропостачання доводиться виконувати багато різноманітних робіт як вимагають високої кваліфікації обслуговуючого персоналу, так і простих робіт, що потребують великого фізичного навантаження (вирубка просік, відкопування кабельних траншів). Видами діяльності, які можуть бути передані на аутсорсинг, на початковому етапі можуть бути:
- Очищення трас ліній електропередач від деревно-чагарникової рослинності;
- Обслуговування та ремонт релейного захисту, засобів автоматики і телемеханіки;;
- Технічне обслуговування та ремонт силової електротехнічної апаратури;
- Планова діагностика стану обладнання та заземлюючих пристроїв.
За дистанціями електропостачання можна залишити роботи з оперативного управління енергогосподарством, ліквідації пошкоджень та освітлення залізничних територій.
Однак для передачі на аутсорсинг хоча б деяких видів діяльності необхідно вирішити ряд організаційних, правових і технічних проблем. Найбільш важливими проблемами для передачі цього величезного господарства на аутсорсинг є наступні:
- Великий фізичний і моральний знос основних фондів;
- Технічна відсталість ряду підприємств і примітивізм багатьох електроустановок;
- Тривале недостатнє фінансування системи електропостачання нетягових споживачів;
- Неврегульованість правових проблем за ступенем відповідальності суміжних підрозділів за порушення режиму електропостачання;
- Неврегульованість правових проблем за якість електроенергії для особливо відповідальних споживачів.
На мережі залізниць на сьогоднішній день близько 40% ліній електропостачання СЦБ виробили нормативний ресурс і більше 80% потреби в технічному переозброєнні. За даними різних джерел тривалість відключень споживачів набагато вище, ніж в технічно розвинених західних країнах.
Найбільш ушкоджуються пристроями є дроти, майже 30% ушкоджень від загальної кількості, високовольтні запобіжники - близько 20%, кабелі - 15%, трансформатори - 10%, роз'єднувачі - 10% та інші пристрої / 13 /.
Аналіз пошкоджень проводів показує, що основною причиною пошкоджень є торкання гілок проводів і падіння дерев.
На Північно-Кавказької залізниці при обсязі вирубки дерев близько 500 км на рік фактична потреба вирубки становить 1200 км. / 13 /. З чого можна зробити висновок що, враховуючи щорічний приріст дерев для вирішення питання боротьби з деревно-чагарниковою рослинністю необхідно:
- Збільшення щорічних обсягів вирубки до 1000км на рік;
- Виконання робіт з вирубки силами підрядних організацій оснащених спеціалізованою технікою і пристроями для механізації робіт по боротьбі з деревно-чагарниковою рослинністю.
- Ефективним технічним заходом зниження пошкоджуваності проводів ПЛ могло б бути застосування самонесучих ізольованих проводів. Особливо на курортних ділянках, де місцева адміністрація не дозволяє виконувати вирубку і обріз реліктових лісонасаджень. Проте, реалізація цього заходу стримується фінансовими труднощами. Вартість одного км лінії з такими проводами становить близько 500 тис. руб. і в два або в три рази вище, ніж у ліній з сталеалюмінієвий проводами.
Наступною проблемою є сильний знос кабельних ліній, з яких половина експлуатується з терміном служби більше нормативного - 30 років. Так само з вичерпаним терміном експлуатації експлуатується половина трансформаторних підстанцій, особливо масляні вимикачі, трансформатори, роз'єднувачі більшість з яких виробили свій ресурс.
Основною причиною такого положення в енергетичному господарстві є хронічна недостатність фінансових коштів, що призводить до не виконання необхідних обсягів капітального ремонту. Враховуючи ступінь зносу основних фондів, хронічне недофінансування господарства є досить проблематичним, питання забезпечення безпеки руху поїздів у господарстві не кажучи вже про його розвиток, забезпечення резервування, зростанні енергоозброєності. Середній ступінь зносу основних фондів господарства електропостачання перевищує 50% / 13 /.
Так, в енергетичному господарстві близько 50% високовольтних ПЛ і більше 50% високовольтних кабельних ліній (КЛ) і трансформаторних підстанцій з терміном служби більше нормативного 30 років. Навіть при доведенні обсягів капітального ремонту ПЛ і КЛ 6 (10) кВ до 50 км на рік потрібно 18 років для виконання необхідного обсягу робіт. За цей період перевищив нормативний термін служби ще 230 км ПЛ і 140 км КЛ. Для приведення обладнання підстанцій у відповідність до вимог Правил улаштування електроустановок та Правил експлуатації електроустановок споживачів необхідно щорічно проводити заміну 100 масляних вимикачів, що відпрацювали свій ресурс і давно знятих з виробництва, на вакуумні вимикачі / 13 /.
При цьому заявки підрозділів енергетики на обладнання виконуються системою матеріально-технічного забезпечення вкрай незадовільно.
В умовах експлуатації старого обладнання відбувається загострення соціальних проблем і відтік молоді з господарства електропостачання. Фактична середньорічна чисельність працівників господарства, електромонтерів та електромеханіків, зайнятих безпосереднім обслуговуванням електроустановок скорочується і значно нижче розрахункової.

Всі залізничні вузли зі складними електромережами та відповідальним обладнанням на СКЖД обслуговуються районами електропостачання. Всього на дорозі 26 районів електропостачання. Середня заробітна плата електромонтерів не досягає показників в інших галузях енергетики. При цьому для забезпечення роботи інших підрозділів дороги майже на чверть робочого часу працівники господарства електропостачання відриваються від виконання своїх прямих обов'язків - технічного обслуговування та поточного ремонту пристроїв / 13 /.
Для переходу на аутсорсинг господарства електропостачання необхідна модернізація та реконструкція електроустановок на базі сучасної техніки. Наприклад, оснащення відгалужень від ліній високовольтних відстрілюючим запобіжників і встановлення на магістральних лініях вакуумних реклоузеров. Нині кожне пошкодження призводить до відключення частини магістрального ділянки та сусідніх отпаек. Особливо це актуально для розподільних мереж мережевих компаній.
Для вирішення цього завдання використовується алгоритм, який знайшов широке поширення в США, Південній Африці, Австралії. Алгоритм передбачає використання в якості захисного апарату на відгалуженні від мережі високовольтних відстрілюючим запобіжників. В основі алгоритму лежить ідеологія «порятунку» запобіжника (від англ. Fuse saving). При виникненні КЗ в лінії в першому циклі АПВ реклоузер на магістралі виробляє швидке відключення і тим самим не дає можливості перегоріти плавкою вставки запобіжника на отпайка. На другому або третьому циклі автоматичного повторного включення (АПВ), коли можна судити про стійкість ушкодження, реклоузер переходить на характеристику, узгоджену з запобіжником на отпайка, даючи можливість перегоріти плавкою вставці. При цьому задіюється можливість реклоузера працювати з різними налаштуваннями струмових захистів в циклах АПВ. Алгоритм дозволяє забезпечити максимальну надійність фідера в цілому.
Для обслуговування подібних високотехнологічних пристроїв необхідне залучення кваліфікованого персоналу, що одержує адекватну оплату праці і не відволікатися на тривалий час для виконання некваліфікованих робіт. Таки персоналом повинні бути укомплектовані аутсорсингові компанії.
Отже, поступове переведення електропостачання нетягових споживачів на аутсорсинг можливий і необхідний для вдосконалення електроустановок та культури їх обслуговування. Також для цього необхідне рішення багатьох організаційно-правових питань, відновлення матеріально-технічного забезпечення і вкладення значних коштів у капітальний ремонт, і оновлення пристроїв.
У зв'язку з намітилася реконструкцією системи електропостачання нетягових споживачів можливе прийняття рішення по передачі електропостачання СЦБ на конкурсній основі одного з незалежних підприємств, що працюють на аутсорсингової основі.
У такому випадку, при накладенні штрафних санкцій за перерви електропостачання, викликані технічними причинами, проблема забезпечення якості електроенергії для споживачів СЦБ придбає виражену юридичну складову і необхідність уточнення порядку розслідування пошкоджень. У зв'язку зі зростанням фінансової відповідальності за відхилення якості електроенергії та надійності електропостачання виникне потреба докладно і детально перерахувати відповідальність постачальника і споживача електроенергії при:
- Перервах в електропостачанні на час до і більше 1,3 сек, нормованих ПТЕ залізниць;
- Короткочасних збуреннях в електричній мережі;
- Псування обладнання СЦБ при атмосферних і комутаційних перенапруженнях.
З цією метою необхідне встановлення складних реєструючих та записуючих пристроїв, як у постачальника електроенергії, так і у споживача.
Також складність викликає те, що основна частина пристроїв електропостачання нетягових споживачів має безпосередню прив'язку до об'єктів залізниці (лінії, прокладені по опорах контактної мережі, загальні трансформаторні підстанції і т. п.), що вимагає високої кваліфікації обслуговуючого персоналу та знання особливостей експлуатації об'єктів залізних доріг. Також обслуговування цих об'єктів вимагає тісної взаємодії з диспетчерськими апаратами залізниць, що так само вимагає певних знань правил, регламентів та інструкцій.
Отже, для поетапного переходу на аутсорсинг господарства нетягових електропостачання необхідно:
- Наявність фірм - аутсорсерів, що займаються наданням подібних послуг (або їх створення)
- Приведення електроустановок до вимог технічних нормативів;
- Значне збільшення капітальних вкладень в основні фонди необхідних для відновлення і приведення у відповідний стан об'єктів електропостачання;
- Рішення нормативних та правових проблем між суміжними підрозділами

4 Безпека і екологічність рішень проекту
4.1 Охорона праці
4.1.1 Загальна характеристика і аналіз потенційних небезпек при роботах по реконструкції системи електропостачання локомотивного депо
При виконанні робіт по реконструкції системи електропостачання людина може опинитися в сфері дії електромагнітного поля чи безпосередньому зіткненні з знаходяться під напругою провідниками електричного струму. Небезпека ураження електричним струмом посилюється тим, що, по-перше, струм не має зовнішніх ознак і, як правило, людина без спеціальних приладів не може завчасно виявити загрожує йому небезпека, по-друге, вплив струму на людину в більшості випадків призводить до серйозних порушень найбільш важливих життєдіяльних систем, таких як центральна нервова, серцево-судинна і дихальна, що збільшує тяжкість поразки, по-третє, змінний струм здатний викликати інтенсивні судоми м'язів, що приводять до неотпускающего ефекту, при якому людина самостійно не може звільнитися від дії струму; в -четверте, вплив струму викликає у людини різку реакцію отдергивания, а в ряді випадків і втрату свідомості, що при роботі на висоті може призвести до травмування внаслідок падіння.
Також при виробництві робіт існує небезпека падіння обслуговуючого персоналу з висоти. Для виключення подібних випадків застосовують сходи, що закріплюються за опори, запобіжні пояси і захисні каски. При підключенні лінії поблизу залізниці не виключена можливість знаходження членів бригади на шляху, що небезпечно, тому що При відвернення уваги стеження за рухом поїздів можливий наїзд рухомого складу на людину. Так як лінії живлять депо мають високу напругу, то при пробої ізоляторів виникає небезпека потрапляння високої напруги на опору або конструкцію, при дотику до якої можливе ураження електричним струмом людини.
Для виключення подібних випадків виконують роботи по заземленню конструкцій, закріплених безпосередньо на залізобетонної опори, пристроєм контурів заземлень.
Ці лінії небезпечні ураженням електричним струмом при прямому дотику людини проводів лінії; для виключення подібних випадків роботи на лінії виробляються тільки при знятій напрузі з лінії і її заземленні.
Система електропостачання депо є джерелом електромагнітного поля, яке впливає на об'єкти природи. Електромагнітне поле робить негативний вплив на працівників і населення, що проживає поблизу (на центральну нервову, серцево - судинну, гормональну і репродуктивну системи).
Роботи з реконструкції системи електропостачання, коли вони проводяться поза приміщенням забороняються при несприятливих погодних умовах: гроза, дощ, сніг, вітер (зі швидкістю понад 12 м / с), а також у нічний час при незадовільному освітленні робочого місця.
4.1.2 Організаційні та технічні заходи щодо забезпечення безпеки робіт
Відповідальними за безпеку при виконанні робіт є:
- Особа, яка видає наряд або віддає розпорядження на виконання робіт;
- Відповідальний керівник робіт;
- Особа, що віддає наказ на виробництво робіт (черговий енергодиспетчера)
- Виробник (керівник) робіт;
- Спостерігає;
- Члени бригад.
Особа, яка видає наряд або розпорядження, відповідає за необхідність виконання робіт, правильність передбачених заходів, що забезпечують безпеку виконання робіт (склад бригади, кваліфікацію виконавця робіт і членів бригади, кордон зони роботи і її категорію, достатність перемикань комутаційних апаратів, кількість і місце встановлення заземлюючих штанг та інших засобів захисту).
Відповідальний керівник робіт (при роботах по наряду) відповідає за організацію робіт у цілому, координує роботу різних бригад, встановлює порядок застосування машин і механізмів, поряд з виконавцем робіт відповідає за правильну підготовку місця роботи і дотримання працюючими вимоги правил безпеки. Відповідальному керівнику робіт забороняється безпосередню участь у роботі по наряду.
Енергодиспетчера повинен переконатися, що особі, призначеному виконавцем робіт, надано це право, а група його і виконавців відповідає категорії виконуваних робіт.
Список осіб, які можуть виписувати наряд, віддавати розпорядження, призначатися виконавцями робіт і спостерігають, повинен перебувати у енергодиспетчера.
Організаційні та технічні заходи, що забезпечують безпеку працюючих осіб, залежать від категорії робіт.
У щодо заходів безпеки встановлені наступні категорії робіт:
- Зі зняттям напруги і заземленням;
- Далеко від частин, що знаходяться під напругою.
При виконанні робіт із зняттям напруги і заземленням в зоні (місці) її виконання повинно бути знята напруга і заземлені ті дроти та пристрої, на яких буде виконуватися ця робота.
При виконанні робіт вдалині від частин, що знаходяться під напругою, що працює в зоні (місці) роботи немає необхідності і заборонено наближатися до електроопасним елементам на відстань менше 2 м.
Організаційними заходами щодо забезпечення безпеки працюючих є:
- Видача наряду або розпорядження виконавцю робіт;
- Інструктаж видає наряд виконавцю робіт;
- Видача дозволу на підготовку місця роботи;
- Інструктаж виконавцем робіт членів бригади і допуск до роботи;
- Нагляд під час роботи;
- Оформлення перерв у роботі, переходів на інше робоче місце, продовження наряду і закінчення роботи.
Технічними заходами, що забезпечують безпеку працюючих зі зняттям напруги і заземленням, є:
- Зняття робочої напруги, вивішування заборонних плакатів і вживання заходів проти помилкової подачі його на місце роботи;
- Перевірка відсутності напруги;
- Накладення заземлень;
- Освітлення місця роботи в темний час доби.

4.1.3 Технологічна карта по забезпеченню безпечного виконання робіт при комплексній перевірці стану, ремонту і випробування комплектної трансформаторної підстанції (КТП) 6 кВ
1 Призначення
Технологічною картою передбачено виконання організаційно - технічних заходів, які забезпечують безпеку оперативно - ремонтного персоналу при підготовці робочого місця на КТП 6 кВ.
2 Категорія вироблених робіт
Зі зняттям напруги з КТП; з підйомом на висоту.
3 Умова виконання
За нарядом і наказу енергодиспетчера
4 Склад бригади
4.1 Виконавець робіт - особа електротехнічного персоналу, з групою не нижче V.
4.2 Члени бригади - особи електротехнічного персоналу з групою IV - дві людини.
5 Перелік механізмів, приладів, монтажних пристосувань, інструменту, захисних засобів і сигнальних приладдя
Сходи приставна, 3м, шт .. ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. ... ... ... ... ... ... ... ... .. 1
Термометр з довгим капіляром з межею вимірювань до 150 С, шт ... 1
Мегомметр на 2500В, шт ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .1
Мегомметр на 1000 В, шт ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 1
Вольтметр зі шкалою 250 В, шт ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 1
Шаблон для перевірки трубчастого розрядника, компл ... ... ... ... ... ... ... ... .. 1
Щуп товщиною 0,05 мм, шт ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 1
Провід для підключення, ізольовані перетином 1,5-2,5 мм ^2, м ... ... 10
Лінійка, компл ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 1
Шаблон, компл ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 1
Напилок, шт ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 1
Наждачное полотно, лист ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .1
Викрутка, компл ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .1
Плоскогубці ізольовані, шт ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 1
Ключі гайкові та ком ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 1
Заземлення переносне, компл ... ... ... ... ... .. за кількістю, вказаною у наряді
Закоротки трифазна, компл ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 1
Рукавички діелектричні, пар ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 1
Жилет сигнальний, шт ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .3
Каска захисна, шт ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 3
Сигнальні приналежності, компл ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .1
Аптечка, компл ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .1
6 Організаційно - технічні заходи.
6.1 Напередодні робіт передати енергодиспетчеру заявку на виконання робіт із зазначенням часу, місця і характеру робіт.
6.2 Отримати наряд на виконання робіт, після чого особа, яка видала наряд проводить цільовий інструктаж виконавцю робіт, зафіксувавши його в журналі цільових інструктажів підписами обох осіб, а також у вбранні. від особи, яка видала його.
6.3 Виконавець робіт отримує наряд і перевіряє його відповідність технологічній карті складає перелік необхідних перемикань.
6.4 Отримати наказ енергодиспетчера на відключення та виконання робіт на КТП.
6.5 Після прибуття на місце роботи виконавець робіт проводить поточний інструктаж з техніки безпеки членам бригади з розписом у вбранні.
6.6 Підготовку робочого місця виробляють необхідними відключеннями в дві особи, з яких контролюючим є виконавець робіт. Підготовка робочого місця на КТП полягають у наступному:
Вимкнути рубильники з боку низької напруги;
вивісити плакати "НЕ ВКЛЮЧАТИ ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ", на приводах;
відключити високовольтний вимикач;
вивісити плакат "НЕ ВКЛЮЧАТИ ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ", на приводі;
Примітка: При наявності блокування, що виключає вхід за огорожу КТП, необхідно в першу чергу відключити високовольтний роз'єднувач.
6.7 Підготувати і приєднати до контуру заземлення переносні заземлення;
6.8 Перевірити відсутність напруги;
6.9 Встановити заземлення з боку високої напруги, вилучити низьковольтні запобіжники або встановити закоротки з боку низької напруги;
6.10 Вивісити плакати заземлений на приводи роз'єднувача і рубильників.
6.11 Поставити драбину до КТП.
6.12 У місці підйому на сходи повісити плакат ПРАЦЮВАТИ ТУТ, на сходах - Влазити тут, на конструкціях сусіднього обладнання, що залишається під напругою, повісити плакат Не залазь уб'ет.
6.13 Розтягнути мотузкові огорожу навколо КТП і повісити на нього плакати СТІЙ, НАПРУГА, написами всередину огорожі. Ці плакати встановити там, де можливий підхід до частин, що залишаються під напругою.
6.14 допускається оформляти наряд на робочому місці, виробляє допуск бригади до роботи і здає підготовлене робоче місце виконавцю робіт, оформляючи відповідну графу вбрання - ЩОДЕННИЙ ДОПУСК ДО РОБОТИ І ЧАС ЇЇ ЗАКІНЧЕННЯ.
6.15 Виконавець робіт дає інструктаж членам бригади безпосередньо на робочому місці що фіксується розписами в наряді.
6.16 При перерві в роботі бригада видаляється з РУ. Виконавець робіт залишає наряд в папці діючих нарядів. Під час перерви допускающему заборонено що-небудь міняти на робочому місці. Після закінчення перерви жоден з членів бригади не має права увійти до РУ або ВРП у відсутності виконавця робіт. Бригада після перерви приступає до роботи після огляду робочого місця допускає і виконавцем робіт і оформлення повторного допуску у наряді;
Закінчення робіт, здача-прийняття робочого місця, закриття наряду, введення КТП в роботу.
6.17 Після повного закінчення роботи робоче місце приводиться в порядок, бригада виводиться з РУ, виконавець робіт розписується в обох примірниках наряду про закінчення робіт. Допускає спільно з виконавцем робіт:
- Вставляють низьковольтні запобіжники (або знімають закоротки з боку низької напруги), знімають переносні заземлення з боку високої напруги;
- Видаляють тимчасові огорожі і плакати "ПРАЦЮВАТИ ТУТ", "ЗАЗЕМЛЕНИЙ", "СТІЙ;
- Вводять КТП в роботу, включивши високовольтний роз'єднувач і рубильники з боку низької напруги. Перевіряють вольтметром наявність напруги на фідерах низьковольтного шафи і вимірюють його величину.
6.18 Допускають дає повідомлення енергодиспетчеру про повне закінчення робіт, виведення бригади, зняття заземлень, закриття наряду і введенні КТП в роботу.

Висновок
У висновку слід підвести підсумок роботи над проектом. Формулюються основні результати (як позитивні так і негативні), наводяться висновки по всіх розділах проекту (роботи). Вони повинні містити дані про сумарну ефективності запропонованих у проекті заходів, охарактеризувати інші їхні переваги (забезпечення умов праці, підвищення надійності, безпеки роботи і т.д.). Висновок в дипломному проекті займає дві-три сторінки.

Список використаних джерел
1 Поплавський А. Н., Краснов Б. Д., Недачін В. В. Стаціонарна електроенергетика залізничного вузла. - М.: Транспорт, 1986. 279 с;
2 Федоров А.А., Каменєва В.В. Основи електропостачання промислових підприємств: Підручник для вузів. М.: Вища школа, 1984 р. 472 с;
3 Довідник з проектування електропостачання промислових підприємств / За ред. Ю. Г. Барибін, Л. Є. Федорова, М. Г. Зіменкова та ін М.: Вища школа, 1990. 576 з;
4 Правила улаштування електроустановок. 6 - е видання. М.: Головдерженергонаглядом Россі, 1998 р, 607 с.
5 Споживання та економія електроенергії в стаціонарній енергетиці залізничного транспорту. Під заг. ред. А. Н. Поплавського. М., «Транспорт», 1976, 216 с;
6 Блокова комплектна трансформаторна підстанція у бетонній оболонці (БКТПБ). Технічна інформація ВАТ "Елтехніка". 2005 р;
7 Електропостачання нетягових залізничних споживачів: Навчальний посібник / С. М. Ожиганов, Н. В. Ожиганов; Ростов н / Д, 2006;
8 Інструкція з технічного обслуговування та ремонту обладнання тягових підстанцій, пунктів харчування і секціонування залізниць (ЦЕ-39) / ЦЕ МПС. - М.: Видавничий дім "Юджі", 1993;
9 Концепція модернізації пристроїв електропостачання / Департамент електрифікації та електропостачання МПС РФ. - М., 1999.
10 Довідник з електропостачання залізниць. Т1 / За ред. К. Г. Марквардта. М.: Транспорт, 1980. - 256 с
11 Інтернет посилання - http://zeldortrans-jornal.ru/publik/exibition/2006/febral-06-02_3-pri.htm.
12 Шугаєв О. Позаштатна позиція, газета «Гудок», 19.10.2006 р.
13 Домбай Ю.М. Доповідь на техніко-економічній раді дороги. Ростов-на-Дону, 2005 р.
14 Енергетична стратегія ВАТ «РЖД» на період до 2010 року і на перспективу до 2020 року. М. - 2004 р. 77 с., Додатки 100 с.
15 Збірник технічних вказівок, інформаційних матеріалів та керівних документів по господарству електропостачання залізниць, розроблених у 2004 році / ВАТ "РЖД"; Департамент електрифікації та електропостачання. - М.: Трансіздат, 2005. - 183 с. : Іл., Табл., Дод.
16 Економіка залізничного транспорту. Під общ.ред. В.А. Дмитрієва. - М.: Транспорт. 1997;
17 Економіка підприємств з ремонту електрорухомого складу і пристроїв електропостачання / Под ред. В.А. Дмитрієва. М.: Транспорт, 1983.;
1918 Прайс - листи фірм, які виробляють електротехнічну продукцію
19 Технологічні карти на технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонт лінійних пристроїв нетягових електропостачання. (ЦЕ № 187-5/1-3) Транспорт 2000р.
20 Інструкція з техніки безпеки при експлуатації тягових підстанцій, пунктів електроживлення і секціонування електрифікованих залізниць (ЦЕ-402) / Департамент електрифікації та електропостачання МПС РФ. - М.: МПС, 1997;
21 Міжгалузеві правила по охороні праці (правила безпеки) при експлуатації електроустановок. - М.: Видавництво НЦ ЕНАС, 2001;
22 Збірник матеріалів з охорони праці в господарстві електропостачання залізниць РФ / Департамент електрифікації та електропостачання МПС РФ. М.: ТРАНСІЗДАТ, 1998;
23 Технологічні карти на роботи з утримання та ремонту пристроїв контактної мережі електрифікованих залізниць. Книга 3. Технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонт лінійних пристроїв нетягових енергопостачання на опорах контактної мережі і самостійних опорах на обходах. М.: Трансіздат, 2000;
24 Долін П.А. Основи техніки безпеки в електроустановках: Навчальний посібник для вузів. - 2-еізд., Перераб. і доп. - М.: Вища школа, 1984;
25 Горожанкина Є.М. Заходи безпеки при виконанні робіт персоналом господарства електропостачання: Навчальний ілюстроване посібник для вузів, технікумів і коледжів залізничного транспорту та освітніх установ, що здійснюють початкову професійну підготовку. - М.: УМК адміністрації залізничного транспорту України, 2002;
26 Гарін В.М., Кльонова І.А., Колесніков В.І. Промислова екологія: Підручник / За ред. В.М. Гаріна. - Ростов н / Д, 2003.