Значення і роль економіки у розвитку галузі зв'язку
Зв'язок в Україну є галуззю народного господарства. Основним завданням цієї галузі є задоволення зростаючих потреб населення і народного господарства в послугах та засобах зв'язку. Це завдання вирішується на основі використання досягнень науково-технічного прогресу, вдосконалення управління підприємствами зв'язку, забезпечення найбільш високого їх економічного розвитку, розміщення та експлуатації засобів зв'язку.
Економіка - це галузь людської діяльності, яка служить задоволенням людських потреб і є спільним об'єктом для всіх економічних наук.
Серед багатьох економічних наук можна виділити: теоретичну і практичну економіку, яку представляють напрями, найбільш актуальні для процесів господарського життя, їх основу становить:
Вивчення економічного розвитку.
Вивчення функціонування народного господарства в цілому і по
частинах.
Розробка предметів в економічній політиці.
Будь-яке підприємство не існує саме по собі, а пов'язано з економікою в цілому через ринок виробничих факторів і ринок збуту. При цьому розглядаючи господарський процес, як в цілому, так і з точки зору інтересів окремого підприємства.
Економіка підприємства - є самостійною економічної дисципліни предметом вивчення, якою є діяльність підприємства, процес розробки і прийняття господарських рішень. Саме на цьому рівні створюється суспільству потрібна продукція, виявляються необхідні послуги. На підприємстві зосереджені кваліфіковані кадри, вирішується питання ощадливої витрати ресурсів, застосування високопродуктивної техніки і технологій. На підприємстві зв'язку домагаються зниження до мінімуму витрат виробництва.
У процесі вивчення економіки зв'язку майбутні фахівці повинні отримати необхідні знання про сутність економічних категорій і понятті за системою економічних показників і методів їх розрахунків. Повинні навчитися давати правильну оцінку конкретним економічних ситуацій в умовах переходу до ринку питань оцінки.
В даний час в економіці будь-якої країни все більше розвиток отримують не стільки виробляють продукцію, скільки надання послуг. На цьому рівні створюється потрібна суспільству продукція.
В умовах науково-технічного прогресу зростання масштабів виробництва, розширення горизонтального зв'язку між товаровиробництва. Обсяг інформації зростає значно швидшими темпами. Інформація стає важливим національним ресурсом, який справедливо розглядається як одна з головних станів національного доходу.
Соціально-економічна характеристика галузі зв'язку її структура
Зв'язок - одна з галузей суспільного виробництва, функції якої полягають у наданні споживачам послуг з передачі різного роду повідомлень: листів, телеграм, телефонних розмов, програм радіо і телебачення, даних, машинної та інших видів інформації. Представляючи всіх галузях і сферах суспільного виробництва і населенню послуги зі збору, обробки і передачі інформації, зв'язок володіє всіма рисами, властивими галузях матеріального виробництва.
Економічним ознакою зв'язку як галузі матеріального виробництва є також те, що в створенні послуг зв'язку аналогічно промисловості та іншим галузям виробництва беруть участь засоби праці, предмети праці і працю працівників зв'язку.
До засобів праці, за допомогою яких здійснюється процес передачі інформації, відносяться обладнання та апаратура, станційні та лінійні споруди, виробничі будівлі, інструменти і т.д., що становлять основні фонди підприємств зв'язку.
Предметом праці в зв'язку є повідомлення, інформація, яка в процесі її передачі піддається просторового переміщення. Вплив на предмет праці за допомогою засобів праці здійснюється працівниками зв'язку, діяльність яких в кінцевому підсумку і створює споживчу вартість і вартість.
В умовах науково-технічної революції відбуваються подальше більш глибоке відокремлення різних видів діяльності і формування в рамках основних галузей виробництва самостійних галузей, що спеціалізуються на створенні конкретних видів продукції та послуг.
Зв'язок країни також не є однорідним господарством і ділиться залежно від характеру використання і призначення на зв'язок загального користування та внутрівідомчу зв'язок.
Залежно від виду зв'язку (поштова, телеграфна, телефонна, звукове мовлення, телебачення), коштів способів передачі інформації, технології виробництва і професійного складу кадрів галузь зв'язку ділиться на три підгалузі основної діяльності: поштову, електричну і радіозв'язок, радіомовлення, телебачення та супутниковий зв'язок .
1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1 Науково-технічний прогрес у галузі зв'язку та перспективи його розвитку
Важливими техніко-економічними факторами, котрі зумовили застосування на мережах зв'язку сучасних АТС, є можливість створення центрів технічної експлуатації та надання абонентам додаткових видів обслуговування. Як показує досвід експлуатації АТСКЕ і АТСЦ, трудовитрати в порівнянні з декадно-крокових АТС зменшилися приблизно в 16 разів. Техніко-економічні розрахунки показують, що застосування квазіелектронних і цифрових АТС різко підвищить рентабельність мереж зв'язку і зменшить термін їх окупності.
Підприємства зв'язку та інші відомства, у володінні яких є АТС, зацікавлені при мінімальних капітальних вкладеннях і експлуатаційних витратах отримати максимальний прибуток. З точки зору абонента АТС повинна забезпечити високу якість передачі інформації, малі втрати повідомлень, простоту користування телефонним апаратом (кнопковим, з пам'яттю, диктофоном та ін) при мінімальній абонементної плати. Найбільш поширено використання таких АТС на українських мережах: «Квант-Е», «С-32» або «Дніпро», «EWSD», «5ESS», «Ф-1500», «МТ-20/25». Величезний спектр ДВО, відмінна якість зв'язку і найголовніша риса цих цифрових станцій, можливість здійснити перехід від телефонної мережі загального користування до цифрової мережі інтегрального обслуговування, роблять ці станції найбільш прийнятними для установки на підприємствах зв'язку.
ХАРАКТЕРИСТИКА ЦАТС ЦСК
"Квант-Е"
Розроблено ТОВ "Квант-інтерком" в 1996 році в Ризі. Призначена для роботи в якості міської, сільської, установчо - виробничої, довідково - інформаційної, диспетчерської і перевезеної станції, а також вузла автоматичної комутації і сільсько - приміського вузла.
Система відповідає всім сучасним вимогам до цифрових станцій. Припускають можливість підключення вузькосмугових цифрових мереж інтегрального обслуговування (ISDN),
Ємність станції від 128 до 100000 номерів, кількість підключаються АЛ 20000, навантаження на 1 СЛ = 0,3 Ерл на 1 СЛ до 0,8 Ерл.
ЦСК МТ 20/25
Розроблена фірмою ТОМSON (Франція). Обладнання системи призначене для автоматизації міських і міжміських мереж та на його основі можуть бути побудовані такі типи телефонної станції: міська крайова АТС з концентраторами МТ-25, транзитна міжміський та міжнародний станція МТ-20, на основі яких можуть будуються міські УВС і УІС (вузли вхідних і вихідних повідомлень), вузли входять міжнародних сполучень (УВМС), міжміські АТС, вузли автоматичної комутації (УАК), комбінована крайова і транзитна АТСЕ МТ-25.Оборудованіе системи МТ-20/25 може працювати з однотипними і різнотипними АТС, а також з АТС декадно-крокової, координатної і квазіелектронне систем.
Мах ємність 64000 номерів, обслуговує 320000 викликів у ЧНН, навантаження на 1 АЛ = 0,15 Ерл, навантаження на 1СЛ = 0,8 Ерл.
ЦСК типу EWSD
Розроблена фірмою Siemens, призначена для роботи на мережах зв "язку загального користування. Застосовується, як АТС малої ємності на СТС, так і у якості великих станцій і транзитних вузлів на місцевих, внутрішньозонових, міжміських, міжнародних мережах. Застосовується як сільської, міської РАТС, комутаційного вузла, комутаційного центру мережі мобільного зв'язку, комутаційного центру мережі ЦСИО, центру технічного обслуговування ЦТО.
При мах ємності системи комутації EWSD в 250000 номерів, обслуговує завантаження до 25200 Ерл і обробляє понад 1 млн викликів у ЧНН.
ЦСК типу 5ESS
Станція розроблена американською фірмою АТ & Т. Являє собою універсальну цифрову телефонну станцію, яка може бути використана в якості міського, міжміського, міжнародного, транзитної і оконечной АТС. Може обслуговувати невеликі райони з кількістю абонентів не більше сотні, або великі з числом абонентів, що перевищують 100 000 номерів.
Може підключати до 350000 АЛ і 90000 СЛ, а також будь-яку їхню комбінацію, обмежену навантаженням в 45000 Ерл або 900000 викликів у ЧНН.
ЦСК типу С-32 "Дніпро"
Призначена для організації телефонного зв'язку на ГТС, дозволяє будувати опорні станції та вузли ГТС. Система має модульну побудову, розподілену комутацію і розподілене програмне забезпечення, кожен модуль має мікропроцесорне УУ.
Мах ємність 20160 номерів, з них 160-безномерні. Пропускна спроможність станції до 150000 викликів у ЧНН.
ЦСК Фарлеп F-1500
Розробку F-1500 виконала Одеса. Призначена для побудови кінцевих, транзитних і крайовий - транзитних станцій на місцевих, міських та відомчих мережах святи. Система розрахована на застосування на цифрових, аналогових і змішаних мережах зв'язку з одночасним використанням як аналогових, так і цифрових систем сигналізації. Система може працювати з усіма типами станції застосовуються на території України, а також на застосування на відомчих мережах зв'язку на українській залізниці.
ЦСК F-1500-станція малої місткості на 512 абонентів.
1.2 Стратегія розвитку телекомунікаційних та інформаційних мереж
Цифрова телефонія володіє різними перевагами й можливостями.
На відміну від звичайних телефонних мереж, мережа ЦАТС забезпечує відсутність шумів, відривів зв'язку, помилкових викликів і др.Только ЦАТС може уявити таку кількість сервісів як скорочений набір номера, автовідповідач, будильник, умовна і безумовна переадресація дзвінка, очікування виклику, конференцзв'язок для звичайного ТА , причому з роками збільшується кількість надаваних послуг та впровадження "новинок" у галузь зв'язку.
Засоби електрозв'язку у всьому світі, в тому числі і в Україну, є визначальними факторами економічного розвитку країни, зростання її валового та національного продукту.
Виділяють 3 основні етапи розвитку мереж і послуг зв'язку:
1) Телефонізація країни.
2) Цифровізація телефонної мережі.
3) Інтеграція (об'єднання) послуг на базі цифрових мереж зв'язку.
Телефон залишився сьогодні основним видом зв'язку, надаючи послугу передачі мовних повідомлень. Телефонна мережа загального користування (ТФОП) світу нараховує сьогодні понад 900 млн. ТА.
У розвинених країнах з 70-х років аналогові та комунікаційні станції переводяться на електронні цифрові.
Проведення організаційних змін та освіта єдиних підприємств поштового й електрозв'язку на базі підприємств об'єднань дозволить концентрувати фінансові ресурси, спрямовувати їх па гармонійний розвиток галузі зв'язку у всіх регіонах України, фінансувати великомасштабні інвестиційні проекти та виробництва, задіяні в єдиному технологічному процесі і не одержують безпосередньо доходи.
Останні десятиліття характеризуються стрімким розвитком телекомунікацій в значній мірі заснованому на досягненнях мікроелектроніки та матеріалознавства, що дозволили різко підвищити як ефективність транспортування, розподілу, обробки, зберігання інформації, так і пропускну здатність систем і засобів передачі. Головна риса сучасних телекомунікацій - передача і обробка сигналів в цифровому вигляді.
Цифровізація дала можливість впровадження наукових ідей частина сформульованих ще до появи їх реалізації, і в результаті дозволила будувати економічно ефективні цифрові системи зв'язку з розширеним, у порівнянні з аналоговими, спектром послуг.
Суперечливі вимоги до передачі мови, рухомих зображень і даних - одна з причин існування різних мереж - телефонної, ПД та ін, що економічно не ефективно. З початком цифровізації виникла і була втілена в життя ідея побудови єдиної інтегральної мережі для всіх видів передачі інформації, що і триває в наші дні.
2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
2.1 Розрахунок капітальних витрат
Капітальні вкладення являють собою сукупність матеріальних, трудових і грошових коштів, виражених у грошовій формі і використовуються для нового будівництва об'єктів зв'язку і для реконструкції та розширення діючих підприємств зв'язку.
Капітальні вкладення поділяються на такі види: будівельно-монтажні роботи, витрати пов'язані з придбанням станційного устаткування, проектно-вишукувальні роботи.
Ефективність відображає результативність виробничих процесів, співвідношення між результатами, досягнутими у процесі виробництва (ефектом), та витратами живої і уречевленої праці або ресурсами
Ефективність = Ефект / Витрати
Звідси видно принципова різниця між ефектом і ефективністю. Ефект - це абсолютний результат виробництва. Ефективність - це відносна величина, що передбачає досягнення максимального ефекту при заданих витратах, або максимального ефекту при мінімальних витратах.
Передумовами підвищення рівня ефективності є випереджаюче зростання результатів виробництва (ефекту) в порівнянні з витратами суспільної праці, економне витрачання всіх ресурсів для отримання найбільшого результату.
Використання інноваційної та інвестиційної політики на підприємстві.
Інноваційні процеси - сукупність прогресивних, якісно нових змін, безперервно виникаючих у часі і просторі:
Нововведення - результат інноваційних процесів.
Нововведення - введені в господарську практику (діяльність) нововведення.
Найбільш поширеною формою впровадження інновацій у виробництво останнім часом стало венчурне (ризиковане) фінансування для впровадження нової апаратури і техніки.
Під вкладеннями на НТП розуміється вся сукупність витрачених для досягнення ефекту ресурсів. У масштабі національної економіки витратами є сукупність капітальних вкладень, оборотних фондів і живої праці. Для галузі, об'єднання, підприємства витрати виступають у вигляді собівартості або виробничих фондів.
Всі напрямки і форми інвестиційної діяльності компанії здійснюються за рахунок формованих нею інвестиційних ресурсів. Інвестиційні ресурси представляють собою всі види грошових і інших активів, що залучаються для здійснення вкладень в об'єкти інвестування.
Галузева спрямованість інвестиційної діяльності
-Дослідження доцільності галузевої концентрації або диверсифікації інвестиційної діяльності.
-Дослідження доцільності різних форм галузевої диверсифікації рамках певної групи галузей.
-Доцільність форм диверсифікації в розрізі різних не пов'язаних між собою груп галузей.
Капітальні вкладення на встановлення телефонної станції визначаються на підставі кошторису фінансового розрахунку.
Капітальні вкладення К, грн розраховуються на підставі вартості обладнання і нормативів
К = Коб + Ксс + КМВ + Кпр + Нр + Пн + ПДВ, (2.1.1)
де Коб - вартість обладнання, грн.;
Ксс - витрати на встановлення, монтаж і випробування станційних споруд, грн.;
КМВ - монтаж та пусконалагоджувальні роботи систем вентиляції, грн;
Кпр - інші витрати, грн.;
Нр - накладні витрати, грн.;
Понеділок - планові накопичення, грн.;
ПДВ - податок на додану вартість.
Визначаємо вартість обладнання Коб, грн. відповідаю-ного типу
Коб = 2Цст · Nм, (2.1.2)
ЦСТ = 510 · 7,7 = 3927 грн;,
Коб = 2 · 3927.22000 = 172 788 000 грн.;
де 2 - коефіцієнт обміну програмного забезпечення;
ЦСТ - вартість станційного номера, грн.;
Nм - вмонтовується місткість, номер.
Визначаємо витрати Кум, грн. на встановлення, монтаж і тренування станційних споруд. Ці витрати складають - 12% від вартості обладнання:
Кум = 0,12 Коб, (2.1.3)
Кум = 0,12 · 172 788 000 = 20734560 грн.
Для безперебійної роботи устаткування необхідно створити відповідні умови навколишнього середовища. Необхідно забезпечити приміщення, в якому розташована станція, вентиляцією та кондиціонуванням.
Витрати КМВ, грн. на монтаж та пусконалагоджувальні роботи систем вентиляції становлять 2% від вартості обладнання
КМВ = 0,02 · Коб, (2.1.4)
КМВ = 0,02 · 172 788 000 = 3455760 грн.
Загальна сума косно основних капітальних витрат визначається
Косно = Коб + Ксс + КМВ, (2.1.5)
Косно = 172788000 +20734560 +3455760 = 196978320 грн.;
|
2.3 Розрахунок доходів підприємства зв'язку Доходи, які отримує підприємство зв'язку за весь обсяг реалізованих споживачам послуг за діючими тарифами, становлять суму доходів від експлуатації засобів зв'язку. Загальна сума, доходів від реалізації послуг визначається за формулою, грн. , (2.3.1) де - загальна сума доходів від основної діяльності, грн.; - Обсяг i-того виду послуг у натуральному вираженні; Цi - ціна (тариф) на продукцію i-того виду, грн. Доходи від реалізації послуг міської телефонної мережі складаються з доходів від установки телефонних апаратів, доходів від абонентної плати за послуги, які надають у вигляді каналів зв'язку і відповідних кінцевих пристроїв (телефонних апаратів), доходів від додаткових видів послуг, а також доходів, які надходять від операторів міжміського та міжнародного телефонного мережі ММТС. Доходи ДДУ підприємство отримує від додаткових послуг, від підключення з'єднувальних ліній, спарених ТА, паралельних ТА, пристроїв охоронної сигналізації, а також від абонплати за надання вищевказаних послуг і збору з таксофонів. Доходи ДДУ становлять 15% від загальної суми тарифних доходів. Таблиця 5 - Доходи підприємства
Собівартість - один з узагальнюючих показників діяльності підприємства. Це виражена в грошовій формі частина вартості, що включає витрати на спожиті засоби виробництва, оплату праці та інші фактори виробництв та реалізації. Собівартість показує, у що конкретно обходиться підприємству створення послуг, утримання і надання споживачам технічних пристроїв. Собівартість відображає рівень технічної оснащеності і технології підприємства, використання ресурсів, рівень продуктивності праці. Для надання послуг споживачам підприємства зв'язку повинні виконувати певний обсяг робіт, роблячи при цьому всі необхідні витрати. Ці витрати називаються поточними (на відміну від одноразових капітальних витрат) або експлуатаційними витратами. Собівартість Сном, грн. одного номера ємності визначається Сном = Ерасх / N, (2.3.2) Сном = 61283143,2 / 22000 = 2785,6 грнном; де Сном - собівартість одиниці продукції одного номера ємності, грн.; Ерасх - експлуатаційні витрати, витрати на виробництво, грн.; N - ємність станції, номер. Собівартість одиниці продукції Сед.пр., грн. Визначається за формулою Сед.пр. = Ерасх / Qдв · 100, (2.3.3) Сед.пр. = 61283143,2 / 119887325,8 · 100 = 51,12 грн. Калькуляція собівартості є важливим показником для оцінки якості роботи підприємств зв'язку, виявленням резервів і шляхів зниження собівартості. Структура собівартості продукції (послуг) - це процентне співвідношення елементів собівартості до загальної суми собівартості. Вона дозволяє визначити співвідношення живої і матеріалізованої праці і встановити, є галузь фондомісткість, трудомісткою, енергоємної або матеріаломісткою. На підставі проведених розрахунків складаємо таблицю 6. Таблиця 6 - Калькуляція і структура собівартості
2.4 Розрахунок і аналіз техніко-економічних показників Для характеристики і аналізу порівнюваних варіантів необхідно дати визначення і розрахунок системи показників. 1 Прибуток підприємства визначається за формулою П = Дс - Ерасх, (2.4.1) П = 119887525,8-61283143,2 = 58604382,6 грн. де П - прибуток підприємства, грн; Дв - доходи власні від основної діяльності, чисельно дорівнюють обсягу продукції в грошовому вираженні. 2 Собівартість продукції в гривнях: Сивий = Ерасх / N, (2.4.2) Сном .= 61283143,2 / 22000 = 2785,6 грн; Сед.пр. = Ерасх / Дс · 100 (2.4.3) Сед.пр. = 61283143,2 / 119887325,8 · 100 = 51,12 грн. 3 Продуктивність праці, гривень на людину Птр = Дс / Псп, (2.4.4) Визначаємо обліковий склад працівників за формулою, людина Псп = Ч · КСП, де КСП - коефіцієнт враховує підміну у вихідні дні. дні тарифного відпустки через хворобу, приймаємо КСП = 1,18, згідно прийнятого режиму роботи. Псп = 18.1 .18 ≈ 22 чол. Птр = 119887525,8 / 22 = 5449133 грн / чол. де Птр - продуктивність праці, грн. / чол.; Псп - чисельність працівників. 4 Показники використання основних фондів 4.1 Фондовіддача визначається, як відношення обсягу продукції у грошовому вираженні до вартості основних фондів. Фондовіддача Фотд, грн визначається за формулою Фотд = Дс / Фосн, (2.4.5) Фотд = 224555284,8 / 119887525,8 = 0,53 грн. 4.2 Фондомісткість - обернений показник фондовіддачі. Фондомісткість Фемк, грн визначається за формулою в гривнях: Фемк = Фосн / Дс, (2.4.6) Фемк = 119887525,8 / 224555284,8 = 1,89 грн. 4.3 Фондоозброєність праці - це відношення вартості основних фондів до облікової штату працівників. Фондоозброєність Фвоор, грн / чол визначається за формулою Фвоор = Фосн / Псп, (2.4.7) Фвоор = 224555284,8 / 22 = 10207058,4 грн / чол 5 Термін окупності показує при скількох роках капітальні вкладення окупляться за рахунок зниження собівартості продукції, за рахунок отримання прибутку. Термін окупності Ток, років визначається за формулою Струм = К / П, (2.4.8) Струм = 224555284,8 / 58604382,6 = 3,83 років. <Токн = 6,67 де К-капіталовкладення, грн.; П - прибуток підприємства, грн. 6 Коефіцієнт економічної ефективності визначається як відношення прибутку до вартості капіталовкладень. Коефіцієнт економічної ефективності Ер ії за формулою Ер = П / К, (2.4.9) Ер = 58604382,6 / 224555284,8 = 0,26. > Ен = 0.15 7 Рентабельність підприємства показує, скільки прибутку приходиться на 1 грн основних і нормованих оборотних коштів у%. Рентабельність підприємства Р,% визначається за формулою Р = (П / Фосн + Фоб.норм.) · 100, (2.4.10) Р = (58604382,6 / 224555284,8 +2245552,84) · 100 = 25,8%. де Р - рентабельність,%. Фосн = Середньорічна вартість основних фондів. Фоб.норм. - Середньорічна вартість нормованих оборотних коштів що становлять 1% від вартості основних фондів. . Рентабельність послуг (продукції) Р = П / Зекспл. · 100%, (2.4.11) Р = 58604382,6 / 612833143,2 · 100 = 95,6%. На підставі проведених розрахунків складаємо зведену аналітичну таблицю. Дані заносимо в таблицю 7. Таблиця 7 - Зведена аналітична таблиця
Висновок На підставі проведених розрахунків можна стверджувати, що будівництво і впровадження в дію цифрової станції "Квант-Е" ємністю 22000 номерів економічно доцільно. Так як вона відповідає основним техніко-економічними показниками. Термін окупності становить 3,83 року, що менше нормативного Струм = 6,67 року, коефіцієнт економічної ефективності 0,26, що більше нормативного Ен = 0,15, прибуток 58604382,6 грн, рівень рентабельності підприємства рпред = 25,8%, а продукції Рпрод = 95,6%. Отже, прийняті рішення в проекті ефективні. |